Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Чарлз Бредлоу (1833—1891) — англійський політичний діяч і оратор.
| Чарлз Бредлоу | |
|---|---|
| англ. Charles Bradlaugh | |
 | |
| Нині на посаді | |
| Народився | 26 вересня 1833[1][2][…] d, Гекні, Великий Лондон, Лондон[d], Англія, Сполучене Королівство |
| Помер | 30 січня 1891[2][3][4] (57 років) Лондон, Сполучене Королівство[5] |
| Похований | d |
| Відомий як | політик, політичний активіст |
| Країна | Сполучене Королівство |
| Політична партія | Ліберальна партія |
| Діти | d і d |
| Релігія | атеїзм |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Життєпис
Батько Чарлза Бредлоу, писар (клерк) в одного адвоката, жив бідно і міг дати синові лише мізерну освіту. З 12-річного віку він служив розсильним у принципала свого батька; в 14 років одержав місце в купецькій конторі; в години, вільні від занять, допомагав учителеві недільної школи.
1848 року на нього дуже вплинув чартистський рух, і він став відвідувати чартистські мітинги. У той же час у нього з'явилися релігійні сумніви. Батько, за допомогою духовних осіб, намагався розвіяти їх, але не мав успіху, і син, щоб уникнути закидів, залишив місце, втік з рідного дому й оселився у друга, який поділяв усі його переконання. Відтоді Бредлоу брав приватні уроки для заповнення прогалин своєї освіти, часто виступав на мітингах, влаштовуваних товариствами тверезості, брав участь у сходках на користь польських і угорських революціонерів, писав вірші, які присвячував Кошуту і Мадзіні, читав і друкував лекції.
Познайомившись з Голіоком (Holyoake), засновником руху секуляристів, на 18-му році життя видав першу свою брошуру «А few words on the Christian Creed» (1850). Потім, щоб не бути тягарем друзям, завербувався в гвардійський драгунський полк, що стояв у Дубліні. Невдовзі помер його батько. Мати й сестри Бредлоу тяжко бідували, тоді, у жовтні 1853 року, він купив собі звільнення від військової служби й повернувся в Лондон, де скоро знайшов місце в адвоката, який цілком йому співчував і не заважав його агітації.
Щоб захистити себе (і свого роботодавця) від нападок, які могли відняти у нього шматок хліба, він став друкувати свої статті під псевдонімом «іконоборця». Цим епітетом він правильно визначив характер своєї агітації, яка прагнула до радикального перетворення суспільного ладу, і вів її з надзвичайною енергією і красномовством. Засобами для цієї агітації слугували йому і друкування статей і брошур, захисні промови в судах, і постійні роз'їзди по країні з метою особистої участі в мітингах, і пропаганда своїх ідей у промовах та публічних лекціях; останні протягом багатьох років він читав переважно перед зібраннями робітників.
1856 року Бредлоу видав низку брошур під заголовком: «Half hours with Freethinkers», і почав писати коментарі до П'ятикнижжя, видані згодом під заголовком: «The Bibel as it is». 1858 року він, як адвокат і журналіст, взяв участь у захисті книгопродавця Трюлева і д-ра Бернарда, звинувачених перед англійськими судами в участі в замаху [ru] на життя імператора Наполеона III. Цього ж року він мав перші богословські дебати з одним нонконформістським проповідником у Шеффілді і на місце Холіока обраний президентом лондонського товариства мирян (Secular society).
У 1858—1859 роках був редактором вільнодумної газети «The Investigator». Завдяки багатьом богословським дебатам, які Бредлоу протягом 1859 року мав з нонконформістськими проповідниками і рабинами в Нортгемптоні, Шеффілді, Глазго і Галіфаксі, його ім'я набуло загальної популярності. З одного боку, біля нього зібралася партія вільнодумних з робітників; з іншого — озброїлося духовенство для систематичної протидії йому.
Крім критичного ставлення до Біблії, особливе враження на робітничі маси справляла рішучість, з якою Бредлоу вказував їм на практичні наслідки вчення Мальтуса. У політичному плані він і далі співчував республіканським ідеям. 1860 року Бредлоу для поширення своїх поглядів заснував щотижневий журнал «The National Reformer». Під час Американської громадянської війни він захищав справу північних штатів. 1866 року, обраний до числа віцепрезидентів ліги реформи, взяв участь в агітації, яка призвела 1867 року до Білля про реформу.
1868 року він виступив кандидатом радикальної партії в Нортгемптоні і отримав серйозну меншість 1100 голосів. Наступного десятиліття продовжував роз'їжджати по країні і хвилювати громадську думку своїми лекціями, випустив серію книг. З них варто відзначити: «Heresy, its utility and morality» (1870); «Jesus, Shelley and Malthus, or pious poverty and heterodox happiness» (1877); «A plea for atheism» (1877); «The laws relating to blasphemy and heresy» (1878) тощо. 1877 року його притягнули до суду за видання «Плодів філософії» (Fruits of Philosophy) — твору, в якому він відстоював практичне застосування вчення Мальтуса до статевих стосунків і який звинувачували в злочинній непристойності. Бредлоу наполягав на науковому характері свого твору; попри те, його засуджено першою інстанцією, але звільнено від покарання, завдяки майстерному вказанню на допущене судом порушення законних форм.
1880 року, на нових загальних парламентських виборах, Бредлоу обрано депутатом від Нортгемптона. Як атеїст, він відкидав звичайну присягу з закликанням Бога і на відкритті сесії 3 травня 1860 року оголосив про це, пропонуючи замість присяги урочисту обіцянку (англ. affirmation), вже кілька десятиліть тому допущену для депутатів із сект, які відкидають присягу. Але оскільки були висловлені сумніви щодо того, щоб згадана пільга могла бути допущена в даному випадку, то палата для вирішення цього питання обрала спеціальну комісію. Остання висловилася проти Бредлоу. Тоді Бредлоу виявив готовність надати необхідну присягу, але рішенням другої комісії в цьому йому було відмовлено; попри те, він не хотів залишити палати, і тоді, за пропозицією сера [ru], лідера консерваторів, був узятий під варту (23 червня). Вже наступного дня випущений на волю, він, завдяки посередництву Гладстона, отримав дозвіл дати обіцянку і брати участь у дебатах палати, поки суд вирішить питання про законність цього дозволу.
Судове рішення відбулося лише 29 березня 1881 року і проти Бредлоу. Тоді він склав із себе депутатські повноваження, але 9 квітня, знову обраний у Нортгемптоні, знову з'явився для принесення присяги. Консервативна більшість знову ухвалила не допускати Бредлоу до присяги і в одному з наступних засідань ухвалив резолюцію про вжиття сили, якщо Бредлоу відмовиться залишити палату добровільно. 3 серпня 1881 року довелося виконати цю резолюцію, і в подальші сесії не один раз повторювалося, що Бредлоу приходив на засідання палати і заявляв про свою готовність принести присягу, але щоразу пропонувалися і приймалися резолюції про недопущення атеїста до здійснення цього акту.
Коли в січні 1886 року відкрилася сесія нового парламенту, до якого Бредлоу знову обрано депутатом від Нортгемптона, йому не завадили принести присягу, і відтоді він зміг засідати в палаті, як її повноправний член.
Дочка Чарльза, [en], стала відомою активісткою за вільнодумство, атеїзм і пацифізм.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- Енциклопедія Брокгауз
- Deutsche Nationalbibliothek Record #11865974X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
Посилання
- Брэдло Чарльз // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Charlz Bredlou 1833 1891 anglijskij politichnij diyach i orator Charlz Bredlouangl Charles BradlaughCharlz BredlouNini na posadiNarodivsya 26 veresnya 1833 1833 09 26 1 2 d Gekni Velikij London London d Angliya Spoluchene KorolivstvoPomer 30 sichnya 1891 1891 01 30 2 3 4 57 rokiv London Spoluchene Korolivstvo 5 Pohovanij dVidomij yak politik politichnij aktivistKrayina Spoluchene KorolivstvoPolitichna partiya Liberalna partiyaDiti d i dReligiya ateyizm Mediafajli u VikishovishiZhittyepisBatko Charlza Bredlou pisar klerk v odnogo advokata zhiv bidno i mig dati sinovi lishe mizernu osvitu Z 12 richnogo viku vin sluzhiv rozsilnim u principala svogo batka v 14 rokiv oderzhav misce v kupeckij kontori v godini vilni vid zanyat dopomagav uchitelevi nedilnoyi shkoli 1848 roku na nogo duzhe vplinuv chartistskij ruh i vin stav vidviduvati chartistski mitingi U toj zhe chas u nogo z yavilisya religijni sumnivi Batko za dopomogoyu duhovnih osib namagavsya rozviyati yih ale ne mav uspihu i sin shob uniknuti zakidiv zalishiv misce vtik z ridnogo domu j oselivsya u druga yakij podilyav usi jogo perekonannya Vidtodi Bredlou brav privatni uroki dlya zapovnennya progalin svoyeyi osviti chasto vistupav na mitingah vlashtovuvanih tovaristvami tverezosti brav uchast u shodkah na korist polskih i ugorskih revolyucioneriv pisav virshi yaki prisvyachuvav Koshutu i Madzini chitav i drukuvav lekciyi Poznajomivshis z Goliokom Holyoake zasnovnikom ruhu sekulyaristiv na 18 mu roci zhittya vidav pershu svoyu broshuru A few words on the Christian Creed 1850 Potim shob ne buti tyagarem druzyam zaverbuvavsya v gvardijskij dragunskij polk sho stoyav u Dublini Nevdovzi pomer jogo batko Mati j sestri Bredlou tyazhko biduvali todi u zhovtni 1853 roku vin kupiv sobi zvilnennya vid vijskovoyi sluzhbi j povernuvsya v London de skoro znajshov misce v advokata yakij cilkom jomu spivchuvav i ne zavazhav jogo agitaciyi Shob zahistiti sebe i svogo robotodavcya vid napadok yaki mogli vidnyati u nogo shmatok hliba vin stav drukuvati svoyi statti pid psevdonimom ikonoborcya Cim epitetom vin pravilno viznachiv harakter svoyeyi agitaciyi yaka pragnula do radikalnogo peretvorennya suspilnogo ladu i viv yiyi z nadzvichajnoyu energiyeyu i krasnomovstvom Zasobami dlya ciyeyi agitaciyi sluguvali jomu i drukuvannya statej i broshur zahisni promovi v sudah i postijni roz yizdi po krayini z metoyu osobistoyi uchasti v mitingah i propaganda svoyih idej u promovah ta publichnih lekciyah ostanni protyagom bagatoh rokiv vin chitav perevazhno pered zibrannyami robitnikiv 1856 roku Bredlou vidav nizku broshur pid zagolovkom Half hours with Freethinkers i pochav pisati komentari do P yatiknizhzhya vidani zgodom pid zagolovkom The Bibel as it is 1858 roku vin yak advokat i zhurnalist vzyav uchast u zahisti knigoprodavcya Tryuleva i d ra Bernarda zvinuvachenih pered anglijskimi sudami v uchasti v zamahu ru na zhittya imperatora Napoleona III Cogo zh roku vin mav pershi bogoslovski debati z odnim nonkonformistskim propovidnikom u Sheffildi i na misce Holioka obranij prezidentom londonskogo tovaristva miryan Secular society U 1858 1859 rokah buv redaktorom vilnodumnoyi gazeti The Investigator Zavdyaki bagatom bogoslovskim debatam yaki Bredlou protyagom 1859 roku mav z nonkonformistskimi propovidnikami i rabinami v Nortgemptoni Sheffildi Glazgo i Galifaksi jogo im ya nabulo zagalnoyi populyarnosti Z odnogo boku bilya nogo zibralasya partiya vilnodumnih z robitnikiv z inshogo ozbroyilosya duhovenstvo dlya sistematichnoyi protidiyi jomu Krim kritichnogo stavlennya do Bibliyi osoblive vrazhennya na robitnichi masi spravlyala rishuchist z yakoyu Bredlou vkazuvav yim na praktichni naslidki vchennya Maltusa U politichnomu plani vin i dali spivchuvav respublikanskim ideyam 1860 roku Bredlou dlya poshirennya svoyih poglyadiv zasnuvav shotizhnevij zhurnal The National Reformer Pid chas Amerikanskoyi gromadyanskoyi vijni vin zahishav spravu pivnichnih shtativ 1866 roku obranij do chisla viceprezidentiv ligi reformi vzyav uchast v agitaciyi yaka prizvela 1867 roku do Billya pro reformu 1868 roku vin vistupiv kandidatom radikalnoyi partiyi v Nortgemptoni i otrimav serjoznu menshist 1100 golosiv Nastupnogo desyatilittya prodovzhuvav roz yizhdzhati po krayini i hvilyuvati gromadsku dumku svoyimi lekciyami vipustiv seriyu knig Z nih varto vidznachiti Heresy its utility and morality 1870 Jesus Shelley and Malthus or pious poverty and heterodox happiness 1877 A plea for atheism 1877 The laws relating to blasphemy and heresy 1878 tosho 1877 roku jogo prityagnuli do sudu za vidannya Plodiv filosofiyi Fruits of Philosophy tvoru v yakomu vin vidstoyuvav praktichne zastosuvannya vchennya Maltusa do statevih stosunkiv i yakij zvinuvachuvali v zlochinnij nepristojnosti Bredlou napolyagav na naukovomu harakteri svogo tvoru popri te jogo zasudzheno pershoyu instanciyeyu ale zvilneno vid pokarannya zavdyaki majsternomu vkazannyu na dopushene sudom porushennya zakonnih form Bredlou v parlamenti malyunok z Vanity Fair 1880 roku na novih zagalnih parlamentskih viborah Bredlou obrano deputatom vid Nortgemptona Yak ateyist vin vidkidav zvichajnu prisyagu z zaklikannyam Boga i na vidkritti sesiyi 3 travnya 1860 roku ogolosiv pro ce proponuyuchi zamist prisyagi urochistu obicyanku angl affirmation vzhe kilka desyatilit tomu dopushenu dlya deputativ iz sekt yaki vidkidayut prisyagu Ale oskilki buli vislovleni sumnivi shodo togo shob zgadana pilga mogla buti dopushena v danomu vipadku to palata dlya virishennya cogo pitannya obrala specialnu komisiyu Ostannya vislovilasya proti Bredlou Todi Bredlou viyaviv gotovnist nadati neobhidnu prisyagu ale rishennyam drugoyi komisiyi v comu jomu bulo vidmovleno popri te vin ne hotiv zalishiti palati i todi za propoziciyeyu sera ru lidera konservatoriv buv uzyatij pid vartu 23 chervnya Vzhe nastupnogo dnya vipushenij na volyu vin zavdyaki poserednictvu Gladstona otrimav dozvil dati obicyanku i brati uchast u debatah palati poki sud virishit pitannya pro zakonnist cogo dozvolu Sudove rishennya vidbulosya lishe 29 bereznya 1881 roku i proti Bredlou Todi vin sklav iz sebe deputatski povnovazhennya ale 9 kvitnya znovu obranij u Nortgemptoni znovu z yavivsya dlya prinesennya prisyagi Konservativna bilshist znovu uhvalila ne dopuskati Bredlou do prisyagi i v odnomu z nastupnih zasidan uhvaliv rezolyuciyu pro vzhittya sili yaksho Bredlou vidmovitsya zalishiti palatu dobrovilno 3 serpnya 1881 roku dovelosya vikonati cyu rezolyuciyu i v podalshi sesiyi ne odin raz povtoryuvalosya sho Bredlou prihodiv na zasidannya palati i zayavlyav pro svoyu gotovnist prinesti prisyagu ale shorazu proponuvalisya i prijmalisya rezolyuciyi pro nedopushennya ateyista do zdijsnennya cogo aktu Koli v sichni 1886 roku vidkrilasya sesiya novogo parlamentu do yakogo Bredlou znovu obrano deputatom vid Nortgemptona jomu ne zavadili prinesti prisyagu i vidtodi vin zmig zasidati v palati yak yiyi povnopravnij chlen Dochka Charlza en stala vidomoyu aktivistkoyu za vilnodumstvo ateyizm i pacifizm PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Deutsche Nationalbibliothek Record 11865974X Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578PosilannyaBredlo Charlz Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref