Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Френсіс Фанні Райт 6 вересня 1795 Данді Шотландія 13 грудня 1852 Цинциннаті США шотландсько американська лекторка письме

Френсіс Райт

Френсіс Райт

Френсіс "Фанні" Райт (6 вересня 1795, Данді, Шотландія - 13 грудня 1852, Цинциннаті, США) — шотландсько-американська лекторка, письменниця, вільнодумиця, феміністка, аболіціоністка та соціальна реформаторка. Наприкінці 1820-х стала першою жінкою-лекторкою, яка публічно говорила до змішаної аудиторії про на політичні та соціальні теми. Її погляди на рабство, теологію і права жінок вважались радикальними в той час і наражались на гостру критику від преси та духовенства.

Френсіс Райт
англ. Frances Wright
image
Френсіс Райт, приблизно 1825 рік
Ім'я при народженніангл. Frances Wright
Народилася6 вересня 1795(1795-09-06)[1][2][3]
Данді, Шотландія, Королівство Великої Британії
Померла13 грудня 1852(1852-12-13)[1][2][3] (57 років)
Цинциннаті, Огайо, США
·ускладнення після перелому стегна
Похованняd[4]
Країнаimage Королівство Велика Британія
image Сполучене Королівство
image США
Діяльністьписьменниця, філософ
Знання мовфранцузька[5] і англійська
Magnum opusd
ПартіяДемократична партія США
Брати, сестриd[6]
У шлюбі зГійом Д'Арусмонт (1831-1850)
ДітиФренсіс-Сільва Д'Арусмонт
Нагороди

Пропагувала загальну освіту, звільнення рабів та рабинь, використання контрацепції, свободу сексуального життя, розширення прав одружених жінок та більш прихильні до жінок закони про розлучення. Критикувала інституціоналізацію релігії та смертну кару. Духовенство та преса жорстко протистояли радикальним поглядам Райт. Завдяки публічній лектурі з'явились "Товариства Фанні Райт" та співпраця із Партією Робочих Людей, створеною в Нью-Йорку в 1829 році. 1825 заснувала [en] в Теннессі, утопічну спільноту для демонстрації того, як можна підготувати рабів до вільного життя, проєкт протривав п'ять років.

Френсіс Райт писала про політичні та соціальні реформи. В «Views of Society and Manners in America» ("Погляд на суспільство та звички в Америці", 1892), мемуарах із подорожей, описала спостереження раннього етапу демократичних політичних і соціальних інститутів у США. Свою позицію щодо звільнення рабів навела в роботі «A Plan for the Gradual Abolition of Slavery in the United States Without Danger of Loss to the Citizens of the South» ("План поступового скасування рабства в США без загрози збитків громадянами з Півдня", 1825). Райт була співредакторкою газети «The New Harmony and Nashoba Gazette or Free Inquirer» з Робертом Дейл Оуеном, яка виходила в Нью-Гармоні, штат Індіана, газети «Free Enquirer» (Нью-Йорк, 1828-1835) та газети «The Sentinel» (Нью-Йорк). Також серед її робіт збірка промов «Course of Popular Lectures» ("Курс публічних лекцій", 1829) та остання праця «England, the Civilizer» ("Англія, цивілізаторка", 1848).

Початок життя

Френсіс "Фанні" Райт народилася в місті Данді в Шотландії 6 вересня 1795 року в родині Камілли та Джеймса Райтів середньою з трьох дітпей. Батько, багатий власник фабрик лляної тканини та політик радикального спрямування, листувався з економістом Адамом Смітом та симпатизував американським і французьким республіканцям, в тому числі Марі Жозефу де Лафаєту. Протк батько помер, коли Каміллі було два роки. Невдовзі померли й мати і брат, і Френсіс з молодшою сестрою Каміллою виростала у Англії, в родині матері. Місіс Кемпбелл, тітка дівчат,

Сестра матері стала опікункою та навчила дівчат ідеям, базованим на філософії французьких матеріалістів. В 1813, у 16, Френсіс повернулась до Шотландії жити з пра-дядьком Джеймсом Мілном, професором філософії в Коледжі Ґлазґо. Зиму проводила, пишучи та навчаючись, а літом відвідувала Гайлендс. Зацікавилася роботами грецьких філософів, особливо Епікура, якому приділила увагу в першій книзі «A Few Days in Athens» ("Декілька днів в Афінах"), написаній в 1822 році у 18-літньому віці. Френсіс Райт також вивчала історію та зацікавилась демократичною формою уряду США.

Перші подорожі до США та Франції

image
Портрет Френсіс Райт 1835 року.

23-річна Френсіс і Камілла вперше поїхали до США в 1818 році. По дворічній вакації країною повернулися до Англії. Відвідуючи Нью-Йорк, Райт тричі анонімно поставила свою п'єсу «Altorf» про боротьбу за швейцарську незалежність від Австрії в лютому 1819.

Після повернення до Англії в 1820 опублікувала книгу «Views of Society and Manners in America» ("Погляд на суспільство та звички в Америці"). Публікація потягнула за собою запрошення від філософа і правознавця Джеремі Бентама приєднатись до його кола спілкування, яке включало економіста Джеймса Мілля, політика Френсіса Плора, письменника Джорджа Грота та інших. Опозиційність цього кола до духовенства вплинула на погляди Райт.

В 1821 році Френсіс поїхала до Франції на запрошення революціонера і політичного діяча Марі Жозефа де Лафаєта і зустрілась з ним у Парижі. Попри значну різницю у віці вони подружилися. В якийсь момент Райт попросила Лафаєта удочерити її та сестру. Це прохання викликало спротив родини Лафаєта, і йому довелось відмовитись. Їхня дружба продовжилась після того, як Лафаєт нормалізував стосунки зі своєю родиною. Райт пізніше повернулась до будинку Лафаєта у Франції в 1827, щоб попрацювати над його біографією.

Друга подорож до США

В 1824 році сестри Райт повернулись до США, супроводжуючи Лафаєта і його оточення. Френсіс відвідала з Лафаєтом Монтічелло, плантацію Томаса Джефферсона у Вірджинії. Райт знайомиться з президентом Джеймсом Медісоном та з майбутніми президентами Джоном Квінсі Адамсом і генералом Ендрю Джексоном.

В лютому 1825 Райт поїхала на північний захід до містечка Гармоні в Пенсільванії, яке було утопічною спільнотою. Також відвідала подібну спільноту з тією ж назвою в Індіані. Містечко в Індіані переживало зміни після продажу валлійському промисловцю і соціальному реформатору Роберту Оуену, який перейменував його на Нью-Гармоні. Візити Райт до спільноти надихнули її заснувати власну експериментальну спільноту в Теннессі. Поїхала на південь вздовж Міссісіпі, зустрілася із Лафаєтом в Новому Орлеані у квітні 1825. Після чого вирішила залишитись в Америці, де продовжила діяльність як соціальна реформаторка. Стала громадянкою США в 1825 році.

Погляди

Френсіс Райт вірила в загальну рівність в освіті та у фемінізм. Вона виступала проти інституціоналізованої релігії, одруження та капіталізму. Особливо цікавилась загальним доступом до навчання. Разом із Робертом Оуеном вимагала від уряду запровадити безкоштовну державну освіту для всіх дітей.

Райт публічно відстоювала контрацепцію, рівність прав, сексуальну свободу, юридичні права одружених жінок, більш прихильні до жінок закони про розлучення, звільнення рабів, а також досить непопулярну на той час ідею міжрасових стосунків. За допомогою експериментального проєкту в Теннессі намагалась продемонструвати тезу профемініста Шарля Фур'є: "Прогрес цивілізації залежить від прогресу жінок". Аболіціоністська позиція Френсіс Райт контрастувала із поглядами багатьох демократів того часу, особливо з Півдня. Її активізм від імені робочого класу так само дистанціював її від провідних аболіціоністів того часу.

Кар'єра

Початок кар'єри

Перші роботи Френсіс Райт включали книгу «A Few Days in Athens» ("Декілька днів в Афінах"), в якій відстоювалась філософія Епікура. В «Views of Society and Manners in America» ("Погляд на суспільство та звички в Америці") Райт із захопленням підтримала демократичні інституції країни. Ця книга була одним з ранніх описів американського життя, вийшла до більш популярних робіт, таких як «Democracy in America» ("Демократія в Америці") Алексіса де Токвіля (т. 1 в 1835, т. 2 в 1840) та «Society in America» ("Суспільство в Америці") Гаррієт Мартіно (1837 рік). Книга Райт є прикладом ранньої гуманістичної перспективи на новий демократичний світ 19 сторіччя. Ця книга, яка була мемуарами її подорожей, перекладена кількома мовами та користувалась популярністю серед лібералів та реформаторів в США, Великій Британії і в усій Європі.

Експеримент в Нашоба

На початку 1825 Френсіс Райт почала розробляти плани щодо експериментальної фермерської спільноти. До літа 1825 року вона збирала поради від Лафаєта, Джефферсона та инших для початку реалізації своїх ідей. Оуен та Лафаєт пізніше стали членами наглядової ради її проєкту, а Джефферсон відмовився від участі. Райт також опублікувала трактат «A Plan for the Gradual Abolition of Slavery in the United States Without Danger of Loss to the Citizens of the South» ("План поступового скасування рабства в США без загрози збитків громадянам з Півдня"), яким сподівалась переконати Конгрес США вжити заходів до скасування рабства. Щоб продемонструвати, як звільнити рабів без значних фінансових втрат господарів, Райт заснувала фермерську спільноту, де раби могли заробити гроші, щоб викупити себе із рабства і отримати освіту.

Восени 1825 Райт поїхала до Теннессі і купила там біля 130 гектарів землі біля річки Вулф, в 20 км від Мемфіса. Поселення назвала "Нашоба". Щоб продемонструвати, що її ідея була життєздатним способом скасувати рабство, Райт купила приблизно 30 рабів (близько половини були дітьми). Її планом було, щоб раби поступово отримували свободу своєю працею.

На додачу до будівництва хат і господарських будівель, Райт планувала заснувати школу для темношкірих учнів, хоча багато аболіціоністів критикували її ідею поступового звільнення та освіти для колишніх рабів. Райт на початку існування спільноти брала участь в роботах з зачищення території від дерев та з будівництва дерев'яних хат для членів спільноти, в якій були і темношкірі, і білі. Але Нашоба почала стикатися із неприємностями. В місцевості водились малярійні комарі, а земля була малородючою. Френсіс Райт заразилася малярією влітку 1826 року і покинула поселення для лікування в Нью-Гармоні в Індіані. За її відсутності спільнота почала занепадати. Тимчасові лідери почали застосовувати жорсткіші покарання до темношкірих працівників. Виник скандал через публікацію розповідей про міжрасові стосунки білого наглядача Джеймса Річардсона та дочки звільненої чорної рабині Джозефіни Лалотте. Повернувшись до поселення зі своїм другом Френцесом Роллопом в 1828, Райт виявила там хаос на межі фінансового краху. Роллоп, натомість, опублікував опис поселення, в якому розкритикував тамтешню жахливу погоду, відсутність красивих краєвидів, віддаленість та ізольованість.

У 1828, коли Нашоба наближалась до краху, Райт опублікувала в газеті «New-Harmony Gazette» пояснення на захист спільноти, а також виклала свої погляди на принципи "людської свободи і рівності". Врешті, в січні 1830 Райт орендувала корабель та відвезла 30 рабів із Нашоби на Гаїті, яке отримало незалежність в 1804 році, щоб вони могли могли жити вільними. Експеримент коштував Райт близько 16 000 доларів. На місці Нашоба зараз знаходиться місто Джермантаун.

Редакторка газет

Після Нашобі Райт в кінці 1820-х повернулась до Нью-Гармоні в Індіані, де стала співредакторкою газети «The New Harmony and Nashoba Gazette or Free Inquirer» з Робертом Дейл Оуеном. В 1829 році Райт і Оуен переїхали до Нью-Йорка разом з газетою, де перейменували її на «Free Enquirer». Райт також редагувала газету «The Sentinel» ("Вартовий"), яку пізніше перейменували на «New York Sentinel and Working Man's Advocate» ("Нью-Йоркський вартовий і адвокат робочого класу").

Політична і соціальна активістка

image
Ворожа карикатура на Френсіс Райт за зухвалість прочитати серію лекцій у 1829, коли багато хто вважав, що публічні виступи не є відповідним заняттям для жінок

З кінця 1820-х і початку 1830-х Френсіс Райт публічно висловлювалась за скасування рабства та проводила лекції на підтримку жіночого виборчого права, відстоювала реформи законів про одруження та про власність. Проживаючи в Нью-Йорку, купила будівлю, яка раніше була церквою, і перетворила її на "Залу науки", щоб використовувати як лекційну залу. З 1833 до 1836 її лекції про рабство та инші соціальні інститути приваблювали велику і захоплену аудиторію чоловіків і жінок зі сходу США та середнього заходу, через що почали утворюватись так звані "Товариства Фанні Райт". Хоч її лекційні тури охоплювали великі міста США, публікація зібрання її промов «Course of Popular Lectures» ("Курс публічних лекцій") була зустрінута критикою, адже духовенство і преса критично ставились до поглядів Райт на релігію і соціальні реформи. Газета «New York American», наприклад, називала Френсіс Райт "жінкою-монстром" за її прогресивні погляди, але це її не демотивувало. Коли філософія Райт стала ще більш радикальною, вона покинула Демократичну партію і приєдналась до Партії робочого класу, заснованої в Нью-Йорку в 1829 році. Райт також була активісткою в Американському русі за охорону здоров'я і в 1830-их відстоювала право жінок працювати в сфері медицини.

Особисте життя

Френсіс Райт одружилась із французьким лікарем Гійомом Д'Арусмонтом в Парижі 22 липня 1831. Вперше зустріла його в Нью-Гармоні в Індіані, де він був учителем. Д'Арусмонт також супроводжував її на Гаїті в 1830 році, допомагаючи їй як бізнес-менеджер. 14 квітня 1832 народила дочку Френсіс-Сільва.

Пізні роки

З чоловіком і дочкою повернулись до США в 1835, після чого ще кілька разів їздила до Європи. Врешті оселилась в Цинциннаті, штат Огайо, купивши будинок в 1844 році, і відновила кар'єру лекторки. Райт продовжувала робити лекційні тури, але її погляди на соціальні реформи не завжди добре сприймались. Вона опублікувала свою останню книгу «England, the Civilizer» ("Англія, цивілізаторка") в 1848 році.

Френсіс Райт розлучилась із Д'Арусмонтом в 1850 році. Вона боролась у довгій правовій битві за право залишитись із дочкою та за можливість повернути собі власні статки. Правові процедури на момент смерті Райт ще не були завершені. Вона провела свої останні роки спокійно, на пенсії, живучи в Цинциннаті, проте окремо від дочки.

Райт померла 13 грудня 1852 в Цинциннаті від ускладнень, пов'язаних із зламаним стегном. Похована на кладовищі Спрінґ-Ґроув в Цинциннаті. Її дочка, Френсіс-Сільва Д'Арусмонт, успадкувала більшість її статків і майна.

Пам'ять

image
Основа Меморіалу реформаторів на кладовищі Кенсал-Ґрін в Лондоні, де є ім'я Френсіс Райт.
  • Ім'я Френсіс Райт міститься у списку, викарбуваному на Меморіалі реформаторів на кладовищі Кенсал-Ґрін в Лондоні.
  • Пам'ятна дошка встановлена на стіні будинку в Данді, де народилась Френсіс Райт.
  • Френсіс Райт включена до Національної зали слави жінок в 1994 році.

Примітки

  1. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  2. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  3. A Historical Dictionary of British Women — 2 — Routledge, 2003. — С. 467. —
    d:Track:Q124350773d:Track:Q1508259
  4. https://www.findagrave.com/memorial/23549227/frances-wright
  5. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  6. https://booksfromscotland.com/2018/11/the-women-who-shaped-scotlands-history/
  7. Buhle, Paul; Mari Jo Buhle; and Elizabeth Cady Stanton (1978). The Concise History of Woman Suffrage: Selections from the Classic Work of Stanton, Anthony, Gage, and Harper. Urbana: University of Illinois Press. с. 3 and 61. ISBN .
  8. Cullen-DuPont, Kathryn (1996). Encyclopedia of Women's History in America. New York, New York: Facts on File. с. 236. ISBN .
  9. Elliott, Helen (1 червня 1939). Frances Wright's Experiment with Negro Emancipation. Indiana Magazine of History. Bloomington: Indiana University. 35 (2): 141—42. Процитовано 1 травня 2019.
  10. James, Edward T., Janet Wilson James, and Paul S. Boyer, eds. (1971). Notable American Women 1607–1950: A Biographical Dictionary. Т. 3. Cambridge, Massachusetts: Belknap Press. с. 675. ISBN .
  11. Lee, Elizabeth (January 1894). Frances Wright: The First Woman Lecturer. The Gentleman's Magazine. London, England: Chatto and Windus. 276: 518. Процитовано 2 травня 2019.
  12. Bowman, Rebecca (October 1996). Frances Wright. Thomas Jefferson Encyclopedia. Monticello.org. Процитовано 1 травня 2019.
  13. Keating, John M. (1888). History of the City of Memphis Tennessee. Syracuse, New York: D. Mason and Company. с. 129—30.
  14. Gilbert, Amos (1855). Memoir of Frances Wright, The Pioneer Woman in the Cause of Human Rights. Cincinnati, Ohio: Longley Brothers. с. 35—36.
  15. Sanders, Mike, ed. (2001). Women and Radicalism in the Nineteenth Century: Frances Wright. Т. II. New York, New York: Routledge. с. 3. ISBN .
  16. Lee, p. 519.
  17. James, James, Boyer, eds., p. 676.
  18. Okker, Patricia (6 червня 2008). Our Sister Editors: Sarah J. Hale and the Tradition of Nineteenth-century American Women Editors (англ.). University of Georgia Press. с. 219—20. ISBN .
  19. Elliott, pp. 143–44.
  20. Gaylor, Annie Laurie, ed. (1997). Women Without Superstition: "No Gods –No Masters": The Collected Writings of Women Freethinkers of the Nineteenth and Twentieth Centuries. Madison, Wisconsin: Freedom From Religion Foundation. с. 34. ISBN .
  21. Sanders, pp. 3–4.
  22. Elliott, pp. 145–47.
  23. Lansford, Tom; Woods, Thomas E. (2008). Exploring American History: From Colonial Times to 1877 (англ.). Marshall Cavendish. с. 1103—05. ISBN .
  24. Keating, p. 124.
  25. Lansford, Tom; Woods, Thomas E. (2008). Exploring American History: From Colonial Times to 1877 (англ.). Marshall Cavendish. с. 1103—05. ISBN .
  26. Schlereth, Eric R. (2007). Fits of Political Religion: Stalking Infidelity and the Politics of Moral Reform in Antebellum America. Early American Studies. 5 (2): 288—323. Also: Ginzberg, Lori D. (1994). 'The Hearts of Your Readers will Shudder': Fanny Wright, Infidelity, and American Freethought. American Quarterly. 46 (2): 195—226.
  27. Zinn, Howard (1980). A Peoples History of the United States. Harper and Row. с. 123.
  28. Lott, Eric (1993). Love and Theft: Blackface Minstrelsy and the American Working Class. Oxford University Press. с. 129.
  29. Elliott, pp. 147–49.
  30. The Editors of Encyclopædia Britannica. Frances Wright. Encyclopædia Britannica. Процитовано 31 липня 2017.
  31. James, James, Boyer, eds., p. 677.
  32. Wright later acquired additional land, expanding the property to about 2 000 acres (810 hectares). See: Woloch, Nancy (1984). Women and the American Experience. New York: Knopf. с. 151 and 154. ISBN .
  33. Elliott, pp. 151–52.
  34. Woloch, p. 155.
  35. Bederman, Gail (2005). Revisiting Nashoba: Slavery, Utopia, and Frances Wright in America, 1818–1826. American Literary History. 17 (3): 438—59. See also: Frances Wright [1795-1852]. peace.maripo.com. Also: Parks, E. W. (1932). Dreamer's Vision: Frances Wright at Nashoba (1825–1830). Tennessee Historical Magazine. 2: 75—86. Emerson, O. B. (1947). Frances Wright and her Nashoba Experiment. Tennessee Historical Quarterly. 6 (4): 291—314. Payne-Gaposchkin, Cecilia (1975). The Nashoba Plan for Removing the Evil of Slavery: Letters of Frances and Camilla Wright, 1820-1829. Harvard Library Bulletin. 23: 221—51, 429–61 61.
  36. Elliott, p. 154.
  37. Lee, p. 522.
  38. Wright, Frances (1828). Nashoba, Explanitory Notes, &c. Continued. New-Harmony Gazette. New Harmony, Indiana: 17.
  39. Elliott, p. 157.
  40. Sampson, Sheree (2000). Reclaiming a Historic Landscape: Frances Wright's Nashoba Plantation in Germantown, Tennessee. Tennessee Historical Quarterly. 59 (4): 290—303.
  41. Gaylor, p. 37.
  42. Sanders, p. 5.
  43. Carlton, Frank T. (September 1907). The Workingmen's Party of New York City: 1829–1831. Political Science Quarterly. 22 (3): 402. Процитовано 1 травня 2019.
  44. Woloch, p. 165.
  45. Gaylor, p. 38.
  46. James, James, Boyer, eds., p. 679.
  47. Woloch, p. 166.
  48. Frances "Fanny" Wright. Find A Grave. Процитовано 26 жовтня 2013.
  49. Frances Wright - Dundee Women's Trail. www.dundeewomenstrail.org.uk.
  50. Fanny Wright. National Women's Hall of Fame. Процитовано 1 травня 2019.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Frensis Fanni Rajt 6 veresnya 1795 Dandi Shotlandiya 13 grudnya 1852 Cincinnati SShA shotlandsko amerikanska lektorka pismennicya vilnodumicya feministka abolicionistka ta socialna reformatorka Naprikinci 1820 h stala pershoyu zhinkoyu lektorkoyu yaka publichno govorila do zmishanoyi auditoriyi pro na politichni ta socialni temi Yiyi poglyadi na rabstvo teologiyu i prava zhinok vvazhalis radikalnimi v toj chas i narazhalis na gostru kritiku vid presi ta duhovenstva Frensis Rajtangl Frances WrightFrensis Rajt priblizno 1825 rikIm ya pri narodzhenniangl Frances WrightNarodilasya6 veresnya 1795 1795 09 06 1 2 3 Dandi Shotlandiya Korolivstvo Velikoyi BritaniyiPomerla13 grudnya 1852 1852 12 13 1 2 3 57 rokiv Cincinnati Ogajo SShA uskladnennya pislya perelomu stegnaPohovannyad 4 Krayina Korolivstvo Velika Britaniya Spoluchene Korolivstvo SShADiyalnistpismennicya filosofZnannya movfrancuzka 5 i anglijskaMagnum opusdPartiyaDemokratichna partiya SShABrati sestrid 6 U shlyubi zGijom D Arusmont 1831 1850 DitiFrensis Silva D ArusmontNagorodiNacionalna zala slavi zhinok 1994 Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u Vikishovishi Propaguvala zagalnu osvitu zvilnennya rabiv ta rabin vikoristannya kontracepciyi svobodu seksualnogo zhittya rozshirennya prav odruzhenih zhinok ta bilsh prihilni do zhinok zakoni pro rozluchennya Kritikuvala institucionalizaciyu religiyi ta smertnu karu Duhovenstvo ta presa zhorstko protistoyali radikalnim poglyadam Rajt Zavdyaki publichnij lekturi z yavilis Tovaristva Fanni Rajt ta spivpracya iz Partiyeyu Robochih Lyudej stvorenoyu v Nyu Jorku v 1829 roci 1825 zasnuvala en v Tennessi utopichnu spilnotu dlya demonstraciyi togo yak mozhna pidgotuvati rabiv do vilnogo zhittya proyekt protrivav p yat rokiv Frensis Rajt pisala pro politichni ta socialni reformi V Views of Society and Manners in America Poglyad na suspilstvo ta zvichki v Americi 1892 memuarah iz podorozhej opisala sposterezhennya rannogo etapu demokratichnih politichnih i socialnih institutiv u SShA Svoyu poziciyu shodo zvilnennya rabiv navela v roboti A Plan for the Gradual Abolition of Slavery in the United States Without Danger of Loss to the Citizens of the South Plan postupovogo skasuvannya rabstva v SShA bez zagrozi zbitkiv gromadyanami z Pivdnya 1825 Rajt bula spivredaktorkoyu gazeti The New Harmony and Nashoba Gazette or Free Inquirer z Robertom Dejl Ouenom yaka vihodila v Nyu Garmoni shtat Indiana gazeti Free Enquirer Nyu Jork 1828 1835 ta gazeti The Sentinel Nyu Jork Takozh sered yiyi robit zbirka promov Course of Popular Lectures Kurs publichnih lekcij 1829 ta ostannya pracya England the Civilizer Angliya civilizatorka 1848 Pochatok zhittyaFrensis Fanni Rajt narodilasya v misti Dandi v Shotlandiyi 6 veresnya 1795 roku v rodini Kamilli ta Dzhejmsa Rajtiv serednoyu z troh ditpej Batko bagatij vlasnik fabrik llyanoyi tkanini ta politik radikalnogo spryamuvannya listuvavsya z ekonomistom Adamom Smitom ta simpatizuvav amerikanskim i francuzkim respublikancyam v tomu chisli Mari Zhozefu de Lafayetu Protk batko pomer koli Kamilli bulo dva roki Nevdovzi pomerli j mati i brat i Frensis z molodshoyu sestroyu Kamilloyu virostala u Angliyi v rodini materi Misis Kempbell titka divchat Sestra materi stala opikunkoyu ta navchila divchat ideyam bazovanim na filosofiyi francuzkih materialistiv V 1813 u 16 Frensis povernulas do Shotlandiyi zhiti z pra dyadkom Dzhejmsom Milnom profesorom filosofiyi v Koledzhi Glazgo Zimu provodila pishuchi ta navchayuchis a litom vidviduvala Gajlends Zacikavilasya robotami greckih filosofiv osoblivo Epikura yakomu pridilila uvagu v pershij knizi A Few Days in Athens Dekilka dniv v Afinah napisanij v 1822 roci u 18 litnomu vici Frensis Rajt takozh vivchala istoriyu ta zacikavilas demokratichnoyu formoyu uryadu SShA Pershi podorozhi do SShA ta FranciyiPortret Frensis Rajt 1835 roku 23 richna Frensis i Kamilla vpershe poyihali do SShA v 1818 roci Po dvorichnij vakaciyi krayinoyu povernulisya do Angliyi Vidviduyuchi Nyu Jork Rajt trichi anonimno postavila svoyu p yesu Altorf pro borotbu za shvejcarsku nezalezhnist vid Avstriyi v lyutomu 1819 Pislya povernennya do Angliyi v 1820 opublikuvala knigu Views of Society and Manners in America Poglyad na suspilstvo ta zvichki v Americi Publikaciya potyagnula za soboyu zaproshennya vid filosofa i pravoznavcya Dzheremi Bentama priyednatis do jogo kola spilkuvannya yake vklyuchalo ekonomista Dzhejmsa Millya politika Frensisa Plora pismennika Dzhordzha Grota ta inshih Opozicijnist cogo kola do duhovenstva vplinula na poglyadi Rajt V 1821 roci Frensis poyihala do Franciyi na zaproshennya revolyucionera i politichnogo diyacha Mari Zhozefa de Lafayeta i zustrilas z nim u Parizhi Popri znachnu riznicyu u vici voni podruzhilisya V yakijs moment Rajt poprosila Lafayeta udocheriti yiyi ta sestru Ce prohannya viklikalo sprotiv rodini Lafayeta i jomu dovelos vidmovitis Yihnya druzhba prodovzhilas pislya togo yak Lafayet normalizuvav stosunki zi svoyeyu rodinoyu Rajt piznishe povernulas do budinku Lafayeta u Franciyi v 1827 shob popracyuvati nad jogo biografiyeyu Druga podorozh do SShAV 1824 roci sestri Rajt povernulis do SShA suprovodzhuyuchi Lafayeta i jogo otochennya Frensis vidvidala z Lafayetom Montichello plantaciyu Tomasa Dzheffersona u Virdzhiniyi Rajt znajomitsya z prezidentom Dzhejmsom Medisonom ta z majbutnimi prezidentami Dzhonom Kvinsi Adamsom i generalom Endryu Dzheksonom V lyutomu 1825 Rajt poyihala na pivnichnij zahid do mistechka Garmoni v Pensilvaniyi yake bulo utopichnoyu spilnotoyu Takozh vidvidala podibnu spilnotu z tiyeyu zh nazvoyu v Indiani Mistechko v Indiani perezhivalo zmini pislya prodazhu vallijskomu promislovcyu i socialnomu reformatoru Robertu Ouenu yakij perejmenuvav jogo na Nyu Garmoni Viziti Rajt do spilnoti nadihnuli yiyi zasnuvati vlasnu eksperimentalnu spilnotu v Tennessi Poyihala na pivden vzdovzh Missisipi zustrilasya iz Lafayetom v Novomu Orleani u kvitni 1825 Pislya chogo virishila zalishitis v Americi de prodovzhila diyalnist yak socialna reformatorka Stala gromadyankoyu SShA v 1825 roci PoglyadiFrensis Rajt virila v zagalnu rivnist v osviti ta u feminizm Vona vistupala proti institucionalizovanoyi religiyi odruzhennya ta kapitalizmu Osoblivo cikavilas zagalnim dostupom do navchannya Razom iz Robertom Ouenom vimagala vid uryadu zaprovaditi bezkoshtovnu derzhavnu osvitu dlya vsih ditej Rajt publichno vidstoyuvala kontracepciyu rivnist prav seksualnu svobodu yuridichni prava odruzhenih zhinok bilsh prihilni do zhinok zakoni pro rozluchennya zvilnennya rabiv a takozh dosit nepopulyarnu na toj chas ideyu mizhrasovih stosunkiv Za dopomogoyu eksperimentalnogo proyektu v Tennessi namagalas prodemonstruvati tezu profeminista Sharlya Fur ye Progres civilizaciyi zalezhit vid progresu zhinok Abolicionistska poziciya Frensis Rajt kontrastuvala iz poglyadami bagatoh demokrativ togo chasu osoblivo z Pivdnya Yiyi aktivizm vid imeni robochogo klasu tak samo distanciyuvav yiyi vid providnih abolicionistiv togo chasu Kar yeraPochatok kar yeri Pershi roboti Frensis Rajt vklyuchali knigu A Few Days in Athens Dekilka dniv v Afinah v yakij vidstoyuvalas filosofiya Epikura V Views of Society and Manners in America Poglyad na suspilstvo ta zvichki v Americi Rajt iz zahoplennyam pidtrimala demokratichni instituciyi krayini Cya kniga bula odnim z rannih opisiv amerikanskogo zhittya vijshla do bilsh populyarnih robit takih yak Democracy in America Demokratiya v Americi Aleksisa de Tokvilya t 1 v 1835 t 2 v 1840 ta Society in America Suspilstvo v Americi Garriyet Martino 1837 rik Kniga Rajt ye prikladom rannoyi gumanistichnoyi perspektivi na novij demokratichnij svit 19 storichchya Cya kniga yaka bula memuarami yiyi podorozhej perekladena kilkoma movami ta koristuvalas populyarnistyu sered liberaliv ta reformatoriv v SShA Velikij Britaniyi i v usij Yevropi Eksperiment v Nashoba Na pochatku 1825 Frensis Rajt pochala rozroblyati plani shodo eksperimentalnoyi fermerskoyi spilnoti Do lita 1825 roku vona zbirala poradi vid Lafayeta Dzheffersona ta inshih dlya pochatku realizaciyi svoyih idej Ouen ta Lafayet piznishe stali chlenami naglyadovoyi radi yiyi proyektu a Dzhefferson vidmovivsya vid uchasti Rajt takozh opublikuvala traktat A Plan for the Gradual Abolition of Slavery in the United States Without Danger of Loss to the Citizens of the South Plan postupovogo skasuvannya rabstva v SShA bez zagrozi zbitkiv gromadyanam z Pivdnya yakim spodivalas perekonati Kongres SShA vzhiti zahodiv do skasuvannya rabstva Shob prodemonstruvati yak zvilniti rabiv bez znachnih finansovih vtrat gospodariv Rajt zasnuvala fermersku spilnotu de rabi mogli zarobiti groshi shob vikupiti sebe iz rabstva i otrimati osvitu Voseni 1825 Rajt poyihala do Tennessi i kupila tam bilya 130 gektariv zemli bilya richki Vulf v 20 km vid Memfisa Poselennya nazvala Nashoba Shob prodemonstruvati sho yiyi ideya bula zhittyezdatnim sposobom skasuvati rabstvo Rajt kupila priblizno 30 rabiv blizko polovini buli ditmi Yiyi planom bulo shob rabi postupovo otrimuvali svobodu svoyeyu praceyu Na dodachu do budivnictva hat i gospodarskih budivel Rajt planuvala zasnuvati shkolu dlya temnoshkirih uchniv hocha bagato abolicionistiv kritikuvali yiyi ideyu postupovogo zvilnennya ta osviti dlya kolishnih rabiv Rajt na pochatku isnuvannya spilnoti brala uchast v robotah z zachishennya teritoriyi vid derev ta z budivnictva derev yanih hat dlya chleniv spilnoti v yakij buli i temnoshkiri i bili Ale Nashoba pochala stikatisya iz nepriyemnostyami V miscevosti vodilis malyarijni komari a zemlya bula malorodyuchoyu Frensis Rajt zarazilasya malyariyeyu vlitku 1826 roku i pokinula poselennya dlya likuvannya v Nyu Garmoni v Indiani Za yiyi vidsutnosti spilnota pochala zanepadati Timchasovi lideri pochali zastosovuvati zhorstkishi pokarannya do temnoshkirih pracivnikiv Vinik skandal cherez publikaciyu rozpovidej pro mizhrasovi stosunki bilogo naglyadacha Dzhejmsa Richardsona ta dochki zvilnenoyi chornoyi rabini Dzhozefini Lalotte Povernuvshis do poselennya zi svoyim drugom Frencesom Rollopom v 1828 Rajt viyavila tam haos na mezhi finansovogo krahu Rollop natomist opublikuvav opis poselennya v yakomu rozkritikuvav tamteshnyu zhahlivu pogodu vidsutnist krasivih krayevidiv viddalenist ta izolovanist U 1828 koli Nashoba nablizhalas do krahu Rajt opublikuvala v gazeti New Harmony Gazette poyasnennya na zahist spilnoti a takozh viklala svoyi poglyadi na principi lyudskoyi svobodi i rivnosti Vreshti v sichni 1830 Rajt orenduvala korabel ta vidvezla 30 rabiv iz Nashobi na Gayiti yake otrimalo nezalezhnist v 1804 roci shob voni mogli mogli zhiti vilnimi Eksperiment koshtuvav Rajt blizko 16 000 dolariv Na misci Nashoba zaraz znahoditsya misto Dzhermantaun Redaktorka gazet Pislya Nashobi Rajt v kinci 1820 h povernulas do Nyu Garmoni v Indiani de stala spivredaktorkoyu gazeti The New Harmony and Nashoba Gazette or Free Inquirer z Robertom Dejl Ouenom V 1829 roci Rajt i Ouen pereyihali do Nyu Jorka razom z gazetoyu de perejmenuvali yiyi na Free Enquirer Rajt takozh redaguvala gazetu The Sentinel Vartovij yaku piznishe perejmenuvali na New York Sentinel and Working Man s Advocate Nyu Jorkskij vartovij i advokat robochogo klasu Politichna i socialna aktivistka Vorozha karikatura na Frensis Rajt za zuhvalist prochitati seriyu lekcij u 1829 koli bagato hto vvazhav sho publichni vistupi ne ye vidpovidnim zanyattyam dlya zhinok Z kincya 1820 h i pochatku 1830 h Frensis Rajt publichno vislovlyuvalas za skasuvannya rabstva ta provodila lekciyi na pidtrimku zhinochogo viborchogo prava vidstoyuvala reformi zakoniv pro odruzhennya ta pro vlasnist Prozhivayuchi v Nyu Jorku kupila budivlyu yaka ranishe bula cerkvoyu i peretvorila yiyi na Zalu nauki shob vikoristovuvati yak lekcijnu zalu Z 1833 do 1836 yiyi lekciyi pro rabstvo ta inshi socialni instituti privablyuvali veliku i zahoplenu auditoriyu cholovikiv i zhinok zi shodu SShA ta serednogo zahodu cherez sho pochali utvoryuvatis tak zvani Tovaristva Fanni Rajt Hoch yiyi lekcijni turi ohoplyuvali veliki mista SShA publikaciya zibrannya yiyi promov Course of Popular Lectures Kurs publichnih lekcij bula zustrinuta kritikoyu adzhe duhovenstvo i presa kritichno stavilis do poglyadiv Rajt na religiyu i socialni reformi Gazeta New York American napriklad nazivala Frensis Rajt zhinkoyu monstrom za yiyi progresivni poglyadi ale ce yiyi ne demotivuvalo Koli filosofiya Rajt stala she bilsh radikalnoyu vona pokinula Demokratichnu partiyu i priyednalas do Partiyi robochogo klasu zasnovanoyi v Nyu Jorku v 1829 roci Rajt takozh bula aktivistkoyu v Amerikanskomu rusi za ohoronu zdorov ya i v 1830 ih vidstoyuvala pravo zhinok pracyuvati v sferi medicini Osobiste zhittyaFrensis Rajt odruzhilas iz francuzkim likarem Gijomom D Arusmontom v Parizhi 22 lipnya 1831 Vpershe zustrila jogo v Nyu Garmoni v Indiani de vin buv uchitelem D Arusmont takozh suprovodzhuvav yiyi na Gayiti v 1830 roci dopomagayuchi yij yak biznes menedzher 14 kvitnya 1832 narodila dochku Frensis Silva Pizni rokiZ cholovikom i dochkoyu povernulis do SShA v 1835 pislya chogo she kilka raziv yizdila do Yevropi Vreshti oselilas v Cincinnati shtat Ogajo kupivshi budinok v 1844 roci i vidnovila kar yeru lektorki Rajt prodovzhuvala robiti lekcijni turi ale yiyi poglyadi na socialni reformi ne zavzhdi dobre sprijmalis Vona opublikuvala svoyu ostannyu knigu England the Civilizer Angliya civilizatorka v 1848 roci Frensis Rajt rozluchilas iz D Arusmontom v 1850 roci Vona borolas u dovgij pravovij bitvi za pravo zalishitis iz dochkoyu ta za mozhlivist povernuti sobi vlasni statki Pravovi proceduri na moment smerti Rajt she ne buli zaversheni Vona provela svoyi ostanni roki spokijno na pensiyi zhivuchi v Cincinnati prote okremo vid dochki Rajt pomerla 13 grudnya 1852 v Cincinnati vid uskladnen pov yazanih iz zlamanim stegnom Pohovana na kladovishi Spring Grouv v Cincinnati Yiyi dochka Frensis Silva D Arusmont uspadkuvala bilshist yiyi statkiv i majna Pam yatOsnova Memorialu reformatoriv na kladovishi Kensal Grin v Londoni de ye im ya Frensis Rajt Im ya Frensis Rajt mistitsya u spisku vikarbuvanomu na Memoriali reformatoriv na kladovishi Kensal Grin v Londoni Pam yatna doshka vstanovlena na stini budinku v Dandi de narodilas Frensis Rajt Frensis Rajt vklyuchena do Nacionalnoyi zali slavi zhinok v 1994 roci PrimitkiEncyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 A Historical Dictionary of British Women 2 Routledge 2003 S 467 ISBN 978 1 85743 228 2 d Track Q124350773d Track Q1508259 https www findagrave com memorial 23549227 frances wright Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 https booksfromscotland com 2018 11 the women who shaped scotlands history Buhle Paul Mari Jo Buhle and Elizabeth Cady Stanton 1978 The Concise History of Woman Suffrage Selections from the Classic Work of Stanton Anthony Gage and Harper Urbana University of Illinois Press s 3 and 61 ISBN 9780252006913 Cullen DuPont Kathryn 1996 Encyclopedia of Women s History in America New York New York Facts on File s 236 ISBN 0816026254 Elliott Helen 1 chervnya 1939 Frances Wright s Experiment with Negro Emancipation Indiana Magazine of History Bloomington Indiana University 35 2 141 42 Procitovano 1 travnya 2019 James Edward T Janet Wilson James and Paul S Boyer eds 1971 Notable American Women 1607 1950 A Biographical Dictionary T 3 Cambridge Massachusetts Belknap Press s 675 ISBN 0 67462 731 8 Lee Elizabeth January 1894 Frances Wright The First Woman Lecturer The Gentleman s Magazine London England Chatto and Windus 276 518 Procitovano 2 travnya 2019 Bowman Rebecca October 1996 Frances Wright Thomas Jefferson Encyclopedia Monticello org Procitovano 1 travnya 2019 Keating John M 1888 History of the City of Memphis Tennessee Syracuse New York D Mason and Company s 129 30 Gilbert Amos 1855 Memoir of Frances Wright The Pioneer Woman in the Cause of Human Rights Cincinnati Ohio Longley Brothers s 35 36 Sanders Mike ed 2001 Women and Radicalism in the Nineteenth Century Frances Wright T II New York New York Routledge s 3 ISBN 0415205271 Lee p 519 James James Boyer eds p 676 Okker Patricia 6 chervnya 2008 Our Sister Editors Sarah J Hale and the Tradition of Nineteenth century American Women Editors angl University of Georgia Press s 219 20 ISBN 9780820332499 Elliott pp 143 44 Gaylor Annie Laurie ed 1997 Women Without Superstition No Gods No Masters The Collected Writings of Women Freethinkers of the Nineteenth and Twentieth Centuries Madison Wisconsin Freedom From Religion Foundation s 34 ISBN 1 877733 09 1 Sanders pp 3 4 Elliott pp 145 47 Lansford Tom Woods Thomas E 2008 Exploring American History From Colonial Times to 1877 angl Marshall Cavendish s 1103 05 ISBN 9780761477587 Keating p 124 Lansford Tom Woods Thomas E 2008 Exploring American History From Colonial Times to 1877 angl Marshall Cavendish s 1103 05 ISBN 9780761477587 Schlereth Eric R 2007 Fits of Political Religion Stalking Infidelity and the Politics of Moral Reform in Antebellum America Early American Studies 5 2 288 323 Also Ginzberg Lori D 1994 The Hearts of Your Readers will Shudder Fanny Wright Infidelity and American Freethought American Quarterly 46 2 195 226 Zinn Howard 1980 A Peoples History of the United States Harper and Row s 123 Lott Eric 1993 Love and Theft Blackface Minstrelsy and the American Working Class Oxford University Press s 129 Elliott pp 147 49 The Editors of Encyclopaedia Britannica Frances Wright Encyclopaedia Britannica Procitovano 31 lipnya 2017 James James Boyer eds p 677 Wright later acquired additional land expanding the property to about 2 000 acres 810 hectares See Woloch Nancy 1984 Women and the American Experience New York Knopf s 151 and 154 ISBN 9780394535159 Elliott pp 151 52 Woloch p 155 Bederman Gail 2005 Revisiting Nashoba Slavery Utopia and Frances Wright in America 1818 1826 American Literary History 17 3 438 59 See also Frances Wright 1795 1852 peace maripo com Also Parks E W 1932 Dreamer s Vision Frances Wright at Nashoba 1825 1830 Tennessee Historical Magazine 2 75 86 Emerson O B 1947 Frances Wright and her Nashoba Experiment Tennessee Historical Quarterly 6 4 291 314 Payne Gaposchkin Cecilia 1975 The Nashoba Plan for Removing the Evil of Slavery Letters of Frances and Camilla Wright 1820 1829 Harvard Library Bulletin 23 221 51 429 61 61 Elliott p 154 Lee p 522 Wright Frances 1828 Nashoba Explanitory Notes amp c Continued New Harmony Gazette New Harmony Indiana 17 Elliott p 157 Sampson Sheree 2000 Reclaiming a Historic Landscape Frances Wright s Nashoba Plantation in Germantown Tennessee Tennessee Historical Quarterly 59 4 290 303 Gaylor p 37 Sanders p 5 Carlton Frank T September 1907 The Workingmen s Party of New York City 1829 1831 Political Science Quarterly 22 3 402 Procitovano 1 travnya 2019 Woloch p 165 Gaylor p 38 James James Boyer eds p 679 Woloch p 166 Frances Fanny Wright Find A Grave Procitovano 26 zhovtnya 2013 Frances Wright Dundee Women s Trail www dundeewomenstrail org uk Fanny Wright National Women s Hall of Fame Procitovano 1 travnya 2019

Дата публікації:
Топ