Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Капуста білоголова | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
| Brassica oleracea var. capitata L., 1753 | ||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||
|
Капу́ста білоголо́ва (Brassica oleracea var. capitata) — дворічна рослина родини хрестоцвітних (або капустяних).
Назва
Праслов'янське *kapusta походить, ймовірно, від дав.-в.-нім. kumpost («квашена капуста») — від сер.-лат. compos(i)ta («суміш»). Наявність «а» замість «у» (< *ǫ < um) у першому складі пояснюють по-різному: впливом лат. caputium («головка капусти»), утвореного від caput — «голова», або дав.-в.-нім. chapuʒ (від середньолатинського caputium), але питання залишається нерозв'язаним, оскільки всі гіпотези не в стані пояснити всіх фонетичних змін.
Із історії та міфології
Качанна (в Україні відома як білоголова) капуста була виведена в Стародавній Греції, де її називали «крамбе» (грец. κράμβη).
Згідно з міфами бог виноробства Діоніс вирішив покарати фракійського царя за те, що він зламав виноградну лозу. Царя прив'язали до дерева та призначили кілька десятків ударів палицею. Цар не витримав приниження та заплакав. Сльози падали на землю і зникали, а через мить на очах у здивованих фракійців з'явились рослини, кулеподібної, як голова, форми, яких ніхто ще не бачив і не знав.
Поважали капусту всі стародавні народи. Єгиптяни, наприклад, подавали її в незвичному для нас вигляді — в кінці обіду, як десерт. Про капусту згадує Аристотель у своїх комедіях, які були написані у 425 р. до н. е. Піфагор стверджував, що довгими роками життя зобов'язаний саме вживанню великої кількості капусти. А Олександр Македонський наполягав, щоб його військові командири, які мали надмірну вагу, кожен день на обід їли салат зі свіжого капустяного листя.
Слов'янські південні племена дізнались про капусту від греко-римських колоністів, які на той час жили у Криму і почали активно її використовувати як у харчовому раціоні, так і у лікуванні.
Характеристика
За тривалістю вегетаційного періоду (від появи сходів до настання технічної стиглості) сорти капусти поділяють на: ранньостиглі (вегетаційний період 110–130 днів);
сереньостиглі (130–145 днів);
сереньопізні (145–160);
пізньостиглі (160–180 днів) при розсадному вирощуванні.
При безрозсадному вирощуванні вегетаційний період скорочується на 10–15 днів. Крім того, слід враховувати, що тривалість вегетаційного періоду залежить від погодних умов року та агротехніки.
Ранні сорти вирощують для одержання врожаю в кінці весни — на початку літа, середні — в другій половині літа, а пізні — восени для споживання у свіжому вигляді, для переробки і зберігання.
Біологічна характеристика капусти білоголової
В перший рік життя рослини формується (або качан), що являє собою своєрідну бруньку, що розрослась на стеблі. Головка може бути колоподібна або приплюснута. Далі стебло росте до 20 см у висоту, потовщується та утворює кочеригу. Нижні листки утворюють прикореневу розетку, мають світло- або темно-зелений колір. На другий рік виростає міцне головне стебло до 1,5 м висотою з численними боковими гілками, на яких розквітають жовті квітки (іноді вони бувають білі або кремові). Плід капуста має — стручок, довжиною 5–15 см. Насіння колоподібне, темно-бурого або чорного кольору, до 2 см в діаметрі.
Вирощування капусти
Капуста білоголова — холодостійка, світлолюбива рослина. Спеку переносить погано. Оптимальна температура для її росту і розвитку 15–20 °C. При температурі 25 °C головка може розтріскатись, а вище 30 °C помітно пригнічується ріст та розвиток рослини. Надто низька температура повітря та ґрунту також погано впливає на розвиток капусти. Вже при 15 °C рослина може зацвісти в перший рік життя. Спосіб посадки капуста має два види — розсадний та насінням. Ґрунт повинен мати нейтральну реакцію 6,5–7,5 pH. Вибаглива до вологості ґрунту та повітря. Не переносить перезволоження. Добре росте капуста після багаторічних трав, огірків, картоплі, бобових. За сезон потрібно провести дві–три підкормки сумішшю мінеральних та органічних добрив:
- через 20 днів після висадки використовують рідкий коров'ячий гній (0,5 л на 10 л води) або суміш з подвійного суперфосфату (60 г), сульфату амонію (30 г), золи деревини (200 г) — на 10 л води, норма поливу — 0,5 л розчину на 1 рослину;
- через 10 днів після першого удобрювання — коров'ячого гною (0,5 л), 30 г азофоски, 15 г суміші мікродобрив — на 10 л води, норма — 1 л розчину на 1 рослину;
- через 10 днів після другої підгодовки — коров'ячого гною (0,5 л), 30 г суперфосфату, 15 г суміші мікродобрив — на 10 л води, норма витрати — 6–8 л розчину на 1 м² ґрунту.
Не слід висаджувати рослину після хрестоцвітних культур — редьки, редису, ріпи.
Збирання врожаю проводять у міру дозрівання головок. Оптимальна температура для зберігання капусти -1–0 °C. Вологість повітря 90–95°. За термінами дозрівання капуста поділяється на:
- Ранньостиглі сорти — 90–120 днів після висадки;
- Середньостиглі сорти — 120–150 днів після висадки;
- Пізньостиглі сорти — 150–180 днів після висадки.
Шкідники
У вегетативний період врожаю капусти завдають значного збитку шкідники. Найнебезпечніші — це вовчок звичайний, комарик черенковий, муха капустяна весняна, жуки-листоїди, слимаки. З ними потрібно вести своєчасну та ефективну боротьбу.
Харчова цінність
Капуста здавна увійшла до нашого раціону харчування як повсякденна страва. Листя капусти білоголової на 80 % складається з води. Інші 20 % містять азотисті речовини, жири, вуглеводи, лізоцим, цукри, пектин, клітковину, органічні кислоти, фітонциди. Також капуста містить велику кількість вітамінів. Це каротин (провітамін А), фолієва кислота, вітаміни групи В (B1, В2, В6), РР, Е, Р, К, вітамін U (противиразковий фактор). А за вмістом аскорбінової кислоти капуста може змагатись з лимонами та апельсинами. І, що дуже важливо, в пізньостиглих сортах вітамін C зберігається майже всю зиму. Окрім цього капуста містить і цілий комплекс мікроелементів — кальцію, заліза, магнію, фосфору та особливо багато калію.
Страв з капусти можна приготувати безліч. Національна кухня будь-якого народу може похвалитись стравою з капусти. Це українські борщі, вареники з капустою, російські овочеві супи, щі, солянки; білоруський бігос — капуста, тушкована з м'ясом, ковбасою, томатом; мхалі капустяний з грузинської кухні. А також кулеб'яки, різноманітні салати, капуста запечена, квашена, фарширована, пиріжки з капустою, капустяні котлети та зрази.
Застосування капусти
В народній медицині
Хімічний склад капусти, окрім харчової цінності обумовлює її лікувальні властивості. Ще римський поет Катон писав: «Капуста — овоч, який поєднує в собі всі харчові та цілющі властивості в пропорції, яка сприяє здоров'ю». У народній медицині разом з листям капусти застосовують капустяний сік, який містить всі поживні речовини свіжої капусти. Склянка соку , (при умові його регулярного вживання), стимулює енергетичний обмін, має загальнозміцнюючу, жовчогінну дію, виводить холестерин з організму та токсини і шлаки з кишечнику. Перевага соку — це швидкість засвоєння. Вже через годину він перетравлюється, що сприяє розвантаженню органів травлення. З двох кілограмів капусти виходить один літр соку. Страви з капусти та капустяний сік обов'язково слід включати в раціон харчування хворим на цукровий діабет, атеросклероз, закрепи, бронхіти, трахеїти. Салати зі свіжого листя капусти входять в дієтичне меню людей, які мають ожиріння, тому що капуста містить малу кількість вуглеводів, має низьку калорійність, в її хімічний склад входить , яка гальмує перехід вуглеводів в жири та калій, який виводить з організму надлишок рідини. Зі свіжого листя капусти також можна робити компреси. Вони допомагають в лікуванні опіків, трофічних виразок, синців, гематом, головного болю, знімають ревматичний біль у суглобах.
В офіційній медицині
Противиразкову дію капусти підтвердила офіційна наукова медицина. Метилметіонін (вітамін U), який виявили в капустяному соку — ефективна противиразкова сполука. Він стимулює процес загоєння травмованої слизової оболонки шлунково-кишкового тракту. Сьогодні цю сполуку отримують синтетичним шляхом та застосовують для лікування виразкової хвороби шлунка та 12-ти палої кишки, хронічному гастриті, екземі, псоріазі, нейродерміті. Але як показали дослідження, вживання свіжого соку дає результат швидше, аніж прийом синтетичного метилметіоніну.
В косметології
Регулярні косметичні процедури у вигляді масок значно покращують пружність і колір шкіри обличчя та стан волосся.
- Маска для сухої шкіри обличчя: 1 склянку подрібненого листя свіжої капусти зварити в 0,5 склянки молока. Збити до однорідної маси, нанести на обличчя та шию на 10–15 хвилин. Змити прохолодною водою.
- Маска для обличчя проти пігментних плям: шкіру обличчя протерти оливковою олією чи олією жожоби, потім нанести подрібнене в блендері листя свіжої капусти на 10–15 хвилин. Змити теплою водою.
- Маска для тонкого посіченого волосся: зробити суміш з соку свіжої капусти — 2 частини, соку цибулі — 1 частина, рицинової олії — 1 частина. Нанести на шкіру голови, енергійно її помасажувати та обгорнути теплим рушником на 1–1,5 год. Потім змити. Маску робити 1–2 рази на тиждень протягом двох місяців.
Примітки
- Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.
- . Архів оригіналу за 30 грудня 2016. Процитовано 30 грудня 2016.
- Мустафін О. Смачні мандри. Нові екскурсії кухнею. К., 2020, с.88
Література
- Носов А. М. Лекарственные растения официальной и народной медицины. — М.: Изд-во Эксмо, 2005. — 800 с.
- Синяков А. Ф. О вершках и корешках: Травник. — М.: Физкультура и спорт, 1992. — 271 с.
- Похлебкин В. В. Национальные кухни наших народов (Основные кулинарные направления, их история и особенности. Рецептура). — М.: Пищевая пром-сть, 1981. — 304 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kapusta bilogolova Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Roslini Plantae Viddil Streptophyta Nadklas Pokritonasinni Magnoliophyta Klas Evdikoti Pidklas Rozidi Rosids Poryadok Kapustocviti Brassicales Rodina Kapustyani Brassicaceae Rid Kapusta Brassica Vid Kapusta gorodnya Brassica oleracea Pidvid Kapusta bilogolova Trinomialna nazva Brassica oleracea var capitata L 1753 Posilannya Vikishovishe Category Brassica oleracea var capitata ITIS 526962 NCBI 3716 Kapu sta bilogolo va Brassica oleracea var capitata dvorichna roslina rodini hrestocvitnih abo kapustyanih NazvaPraslov yanske kapusta pohodit jmovirno vid dav v nim kumpost kvashena kapusta vid ser lat compos i ta sumish Nayavnist a zamist u lt ǫ lt um u pershomu skladi poyasnyuyut po riznomu vplivom lat caputium golovka kapusti utvorenogo vid caput golova abo dav v nim chapuʒ vid serednolatinskogo caputium ale pitannya zalishayetsya nerozv yazanim oskilki vsi gipotezi ne v stani poyasniti vsih fonetichnih zmin Iz istoriyi ta mifologiyiKachanna v Ukrayini vidoma yak bilogolova kapusta bula vivedena v Starodavnij Greciyi de yiyi nazivali krambe grec krambh Zgidno z mifami bog vinorobstva Dionis virishiv pokarati frakijskogo carya za te sho vin zlamav vinogradnu lozu Carya priv yazali do dereva ta priznachili kilka desyatkiv udariv paliceyu Car ne vitrimav prinizhennya ta zaplakav Slozi padali na zemlyu i znikali a cherez mit na ochah u zdivovanih frakijciv z yavilis roslini kulepodibnoyi yak golova formi yakih nihto she ne bachiv i ne znav Povazhali kapustu vsi starodavni narodi Yegiptyani napriklad podavali yiyi v nezvichnomu dlya nas viglyadi v kinci obidu yak desert Pro kapustu zgaduye Aristotel u svoyih komediyah yaki buli napisani u 425 r do n e Pifagor stverdzhuvav sho dovgimi rokami zhittya zobov yazanij same vzhivannyu velikoyi kilkosti kapusti A Oleksandr Makedonskij napolyagav shob jogo vijskovi komandiri yaki mali nadmirnu vagu kozhen den na obid yili salat zi svizhogo kapustyanogo listya Slov yanski pivdenni plemena diznalis pro kapustu vid greko rimskih kolonistiv yaki na toj chas zhili u Krimu i pochali aktivno yiyi vikoristovuvati yak u harchovomu racioni tak i u likuvanni HarakteristikaZa trivalistyu vegetacijnogo periodu vid poyavi shodiv do nastannya tehnichnoyi stiglosti sorti kapusti podilyayut na rannostigli vegetacijnij period 110 130 dniv serenostigli 130 145 dniv serenopizni 145 160 piznostigli 160 180 dniv pri rozsadnomu viroshuvanni Pri bezrozsadnomu viroshuvanni vegetacijnij period skorochuyetsya na 10 15 dniv Krim togo slid vrahovuvati sho trivalist vegetacijnogo periodu zalezhit vid pogodnih umov roku ta agrotehniki Ranni sorti viroshuyut dlya oderzhannya vrozhayu v kinci vesni na pochatku lita seredni v drugij polovini lita a pizni voseni dlya spozhivannya u svizhomu viglyadi dlya pererobki i zberigannya Biologichna harakteristika kapusti bilogolovoyiV pershij rik zhittya roslini formuyetsya abo kachan sho yavlyaye soboyu svoyeridnu brunku sho rozroslas na stebli Golovka mozhe buti kolopodibna abo priplyusnuta Dali steblo roste do 20 sm u visotu potovshuyetsya ta utvoryuye kocherigu Nizhni listki utvoryuyut prikorenevu rozetku mayut svitlo abo temno zelenij kolir Na drugij rik virostaye micne golovne steblo do 1 5 m visotoyu z chislennimi bokovimi gilkami na yakih rozkvitayut zhovti kvitki inodi voni buvayut bili abo kremovi Plid kapusta maye struchok dovzhinoyu 5 15 sm Nasinnya kolopodibne temno burogo abo chornogo koloru do 2 sm v diametri Viroshuvannya kapustiKapusta bilogolova holodostijka svitlolyubiva roslina Speku perenosit pogano Optimalna temperatura dlya yiyi rostu i rozvitku 15 20 C Pri temperaturi 25 C golovka mozhe roztriskatis a vishe 30 C pomitno prignichuyetsya rist ta rozvitok roslini Nadto nizka temperatura povitrya ta gruntu takozh pogano vplivaye na rozvitok kapusti Vzhe pri 15 C roslina mozhe zacvisti v pershij rik zhittya Sposib posadki kapusta maye dva vidi rozsadnij ta nasinnyam Grunt povinen mati nejtralnu reakciyu 6 5 7 5 pH Vibagliva do vologosti gruntu ta povitrya Ne perenosit perezvolozhennya Dobre roste kapusta pislya bagatorichnih trav ogirkiv kartopli bobovih Za sezon potribno provesti dvi tri pidkormki sumishshyu mineralnih ta organichnih dobriv cherez 20 dniv pislya visadki vikoristovuyut ridkij korov yachij gnij 0 5 l na 10 l vodi abo sumish z podvijnogo superfosfatu 60 g sulfatu amoniyu 30 g zoli derevini 200 g na 10 l vodi norma polivu 0 5 l rozchinu na 1 roslinu cherez 10 dniv pislya pershogo udobryuvannya korov yachogo gnoyu 0 5 l 30 g azofoski 15 g sumishi mikrodobriv na 10 l vodi norma 1 l rozchinu na 1 roslinu cherez 10 dniv pislya drugoyi pidgodovki korov yachogo gnoyu 0 5 l 30 g superfosfatu 15 g sumishi mikrodobriv na 10 l vodi norma vitrati 6 8 l rozchinu na 1 m gruntu Ne slid visadzhuvati roslinu pislya hrestocvitnih kultur redki redisu ripi Zbirannya vrozhayu provodyat u miru dozrivannya golovok Optimalna temperatura dlya zberigannya kapusti 1 0 C Vologist povitrya 90 95 Za terminami dozrivannya kapusta podilyayetsya na Rannostigli sorti 90 120 dniv pislya visadki Serednostigli sorti 120 150 dniv pislya visadki Piznostigli sorti 150 180 dniv pislya visadki ShkidnikiU vegetativnij period vrozhayu kapusti zavdayut znachnogo zbitku shkidniki Najnebezpechnishi ce vovchok zvichajnij komarik cherenkovij muha kapustyana vesnyana zhuki listoyidi slimaki Z nimi potribno vesti svoyechasnu ta efektivnu borotbu Harchova cinnistKapusta zdavna uvijshla do nashogo racionu harchuvannya yak povsyakdenna strava Listya kapusti bilogolovoyi na 80 skladayetsya z vodi Inshi 20 mistyat azotisti rechovini zhiri vuglevodi lizocim cukri pektin klitkovinu organichni kisloti fitoncidi Takozh kapusta mistit veliku kilkist vitaminiv Ce karotin provitamin A foliyeva kislota vitamini grupi V B1 V2 V6 RR E R K vitamin U protivirazkovij faktor A za vmistom askorbinovoyi kisloti kapusta mozhe zmagatis z limonami ta apelsinami I sho duzhe vazhlivo v piznostiglih sortah vitamin C zberigayetsya majzhe vsyu zimu Okrim cogo kapusta mistit i cilij kompleks mikroelementiv kalciyu zaliza magniyu fosforu ta osoblivo bagato kaliyu Strav z kapusti mozhna prigotuvati bezlich Nacionalna kuhnya bud yakogo narodu mozhe pohvalitis stravoyu z kapusti Ce ukrayinski borshi vareniki z kapustoyu rosijski ovochevi supi shi solyanki biloruskij bigos kapusta tushkovana z m yasom kovbasoyu tomatom mhali kapustyanij z gruzinskoyi kuhni A takozh kuleb yaki riznomanitni salati kapusta zapechena kvashena farshirovana pirizhki z kapustoyu kapustyani kotleti ta zrazi Zastosuvannya kapustiV narodnij medicini Himichnij sklad kapusti okrim harchovoyi cinnosti obumovlyuye yiyi likuvalni vlastivosti She rimskij poet Katon pisav Kapusta ovoch yakij poyednuye v sobi vsi harchovi ta cilyushi vlastivosti v proporciyi yaka spriyaye zdorov yu U narodnij medicini razom z listyam kapusti zastosovuyut kapustyanij sik yakij mistit vsi pozhivni rechovini svizhoyi kapusti Sklyanka soku pri umovi jogo regulyarnogo vzhivannya stimulyuye energetichnij obmin maye zagalnozmicnyuyuchu zhovchoginnu diyu vivodit holesterin z organizmu ta toksini i shlaki z kishechniku Perevaga soku ce shvidkist zasvoyennya Vzhe cherez godinu vin peretravlyuyetsya sho spriyaye rozvantazhennyu organiv travlennya Z dvoh kilogramiv kapusti vihodit odin litr soku Stravi z kapusti ta kapustyanij sik obov yazkovo slid vklyuchati v racion harchuvannya hvorim na cukrovij diabet ateroskleroz zakrepi bronhiti traheyiti Salati zi svizhogo listya kapusti vhodyat v diyetichne menyu lyudej yaki mayut ozhirinnya tomu sho kapusta mistit malu kilkist vuglevodiv maye nizku kalorijnist v yiyi himichnij sklad vhodit yaka galmuye perehid vuglevodiv v zhiri ta kalij yakij vivodit z organizmu nadlishok ridini Zi svizhogo listya kapusti takozh mozhna robiti kompresi Voni dopomagayut v likuvanni opikiv trofichnih virazok sinciv gematom golovnogo bolyu znimayut revmatichnij bil u suglobah V oficijnij medicini Protivirazkovu diyu kapusti pidtverdila oficijna naukova medicina Metilmetionin vitamin U yakij viyavili v kapustyanomu soku efektivna protivirazkova spoluka Vin stimulyuye proces zagoyennya travmovanoyi slizovoyi obolonki shlunkovo kishkovogo traktu Sogodni cyu spoluku otrimuyut sintetichnim shlyahom ta zastosovuyut dlya likuvannya virazkovoyi hvorobi shlunka ta 12 ti paloyi kishki hronichnomu gastriti ekzemi psoriazi nejrodermiti Ale yak pokazali doslidzhennya vzhivannya svizhogo soku daye rezultat shvidshe anizh prijom sintetichnogo metilmetioninu V kosmetologiyi Regulyarni kosmetichni proceduri u viglyadi masok znachno pokrashuyut pruzhnist i kolir shkiri oblichchya ta stan volossya Maska dlya suhoyi shkiri oblichchya 1 sklyanku podribnenogo listya svizhoyi kapusti zvariti v 0 5 sklyanki moloka Zbiti do odnoridnoyi masi nanesti na oblichchya ta shiyu na 10 15 hvilin Zmiti proholodnoyu vodoyu Maska dlya oblichchya proti pigmentnih plyam shkiru oblichchya proterti olivkovoyu oliyeyu chi oliyeyu zhozhobi potim nanesti podribnene v blenderi listya svizhoyi kapusti na 10 15 hvilin Zmiti teployu vodoyu Maska dlya tonkogo posichenogo volossya zrobiti sumish z soku svizhoyi kapusti 2 chastini soku cibuli 1 chastina ricinovoyi oliyi 1 chastina Nanesti na shkiru golovi energijno yiyi pomasazhuvati ta obgornuti teplim rushnikom na 1 1 5 god Potim zmiti Masku robiti 1 2 razi na tizhden protyagom dvoh misyaciv PrimitkiEtimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1985 T 2 D Kopci In t movoznavstva im O O Potebni AN URSR ukl N S Rodzevich ta in 572 s Arhiv originalu za 30 grudnya 2016 Procitovano 30 grudnya 2016 Mustafin O Smachni mandri Novi ekskursiyi kuhneyu K 2020 s 88LiteraturaNosov A M Lekarstvennye rasteniya oficialnoj i narodnoj mediciny M Izd vo Eksmo 2005 800 s Sinyakov A F O vershkah i koreshkah Travnik M Fizkultura i sport 1992 271 s Pohlebkin V V Nacionalnye kuhni nashih narodov Osnovnye kulinarnye napravleniya ih istoriya i osobennosti Receptura M Pishevaya prom st 1981 304 s