Есто́нія (ест. Eesti), офіційно Есто́нська Респу́бліка (ест. Eesti Vabariik) — держава на східному узбережжі Балтійського моря у Північній Європі. Розділена Фінською затокою з Фінляндією на півночі, та Балтійським морем зі Швецією на заході, на півдні межує з Латвією (343 км) і Росією (383 км) на сході з Чудсько-Псковським озером на кордоні. Територія Естонії складається з материкової частини та 2222 островів у Балтійському морі загальною площею 44 227 км² і має вологий континентальний клімат. Офіційна мова — естонська, друга за використанням балтійсько-фінська мова.
Естонська Республіка | |||||
| |||||
Гімн: Mu isamaa, mu õnn ja rõõm (Моя батьківщина, моє щастя та радість) | |||||
Столиця (та найбільше місто) | Таллінн country H G O | ||||
Офіційні мови | естонська | ||||
---|---|---|---|---|---|
Форма правління | парламентська республіка | ||||
- Президент | Алар Каріс | ||||
- Прем'єр-міністр | Кая Каллас | ||||
Формування | |||||
- Автономне губернаторство Естонії | 12 квітня 1917 | ||||
- проголошення незалежності | 24 лютого 1918 | ||||
- визнано | 2 лютого 1920 | ||||
- радянська окупація | 1940–1991 | ||||
- відновлення незалежності | 20 серпня 1991 | ||||
- вступ до НАТО | 29 березня 2004 | ||||
Вступ до ЄС | 1 травня 2004 | ||||
Площа | |||||
- Загалом | 45 226 км² (129) | ||||
- Внутр. води | 4,56 % % | ||||
Населення | |||||
- оцінка 2010 | 1 340 194 (151) | ||||
- перепис 2017 | ▲1 315 635 | ||||
- Густота | 28 чол./км² (188) | ||||
ВВП (ПКС) | 2006 р., оцінка | ||||
- Повний | $23,93 млрд (106) | ||||
- На душу населення | $17 802 (39) | ||||
Валюта | євро (EUR ) | ||||
Часовий пояс | EET () | ||||
- Літній час | EEST (UTC+3) | ||||
Коди ISO 3166 | EE / EST / 233 | ||||
Домен | .ee | ||||
Телефонний код | +372 | ||||
|
Територія Естонії була населена, починаючи з 9 000 до н. е. Стародавні естонці були останніми європейськими язичниками, котрі прийняли християнство — після Лівонського хрестового походу в XIII сторіччі. Після століть послідовного правління германцями, данцями, шведами, поляками та росіянами, виразна естонська національна ідентичність почала формуватися в XIX — на початку XX століття. Результатом стало здобуття Естонією незалежності від агресивної Росії (на той час більшовицької) в 1920 році, після короткої війни за незалежність наприкінці Першої світової війни, спричиненої російсько-більшовицьким збройним вторгненням.
До початку Великої депресії Естонія була демократичною країною, однак унаслідок державного перевороту 1934 року потрапила під авторитарне правління. Цей період знаний як «Епоха мовчання».
Під час Другої світової війни (1939—1945) Естонію кілька разів захоплювали й окуповували Радянський Союз Німеччина, і врешті-решт СРСР де-факто анексував її. Після фактичної втрати своєї незалежності державна спадкоємність Естонії зберігалася дипломатичними представниками та урядом у вигнанні. У 1987 розпочалася мирна Співоча революція проти радянської влади, кульмінацією якої стало фактичне відновлення Естонією незалежності 20 серпня 1991 року.
Суверенна держава Естонія — це демократична унітарна парламентська республіка, поділена на п'ятнадцять повітів. Її столиця та найбільше місто — Таллінн. Із чисельністю населення, що налічує 1,3 мільйона, це одна з найменших чисельних членів Європейського Союзу, Єврозони, ОЕСР, Шенгенської зони, НАТО, а з 2020 року — Ради Безпеки ООН. Естонія має найвищий валовий внутрішній продукт на одну особу серед колишніх республік Радянського Союзу.
Естонія — розвинена країна з передовою економікою та високим рівнем доходу, темпи росту якої є одними із найвищих у ЄС. Країна посідає високе місце в індексах людського розвитку, економічних свобод, свобод, освіти та свободи преси. Громадяни Естонії мають універсальне медичне страхування, безкоштовну освіту та отримують найдовшу відпустку у зв'язку з вагітністю та пологами серед країн ОЕСР. Будучи одним із найрозвиненіших у світі цифрових суспільств, у 2005 році Естонія стала першою країною у світі, яка провела вибори через Інтернет, а у 2014 — першою країною, яка надає електронне резидентство.
Етимологія
До XVIII—XIX століть естонці називали себе maarahvas, що буквально означає «народ землі», тобто «землероби». Термін eestlane прийшов із латини (Aesti). Так давньоримський історик Тацит назвав у своїй праці «Германія» народ, що населяє дальній берег Балтійського моря. Стародавні скандинавські саги містять згадку про землю під назвою Ейстланд (Eistland) — так Естонія й досі називається ісландською, що близько за звучанням до її варіантів німецькою, нідерландською, данською, шведською та норвезькою мовами — Естландія (Estland). Ранні джерела латинською мовою також містять версії назви території Естія та Гестія (Estia та Hestia).
Після проголошення незалежності у 1918 році країна отримала назву «Естонія» (Esthonia), під цією назвою вона вступила у 1921 році до Ліги Націй. Після приєднання до СРСР у 1940 році, країну було перейменовано на Естонську Радянську Соціалістичну Республіку, а після розпаду СРСР у 1991 році, вона стала називатися Естонською Республікою (ест. Eesti Vabariik).
Історія
Стародавній період
Ще в праісторичні часи Естонія була заселена фіно-угорськими племенами естів.
Середньовіччя
Християнство прийнято після завоювання Братством Меча з Німеччини і Данією 1227 року. Після цього територія Естонії перебувала під владою різних країн — Данії, Швеції, Речі Посполитої, Російської імперії. Проте вищі верстви та середній клас залишалися переважно балтійсько-німецькими аж до 1918 року. Німці, що проживали на території Естонії, пішли з країни перед та наприкінці Другої світової війни.
Естонська Республіка у 1918—1940 роках
Після розпаду Російської імперії внаслідок Жовтневого перевороту в Петрограді Естонію проголошено незалежною республікою 24 лютого 1918 року.
13 листопада 1918 року постановою ВЦВК РСФРР Брестський мирний договір був анульований, і розпочались воєнні дії за «звільнення» Прибалтики, Білорусі і України. В Естонії після відновлення Талліннської Ради робочих депутатів (19 листопада) і захоплення Нарви військами Червоної Армії (28 листопада) була проголошена Естонська Радянська Республіка (Естляндська трудова комуна) на чолі з Я. Анвельтом (7 грудня вийшов декрет Ради Народних Комісарів РРСФР про визнання її незалежності). Але Радянська влада протрималась недовго, і вже 19 січня 1919 року вся територія Естонії була звільнена від радянських військ.
Протягом 1920 року уряд Радянської Росії
«…був змушений визнати прибалтійські буржуазні держави і скласти з ними мирні договори. 2 лютого такий договір був укладений з Естонією…» .
Серед відомих політиків міжвоєнного часу — прем'єр-міністр Яан Тиніссон, Отто Штрандман, Адо Бірк, Юрі Улуотс.
Перша конституція Естонії, прийнята в грудні 1920, передбачала парламентську республіку. Вища влада належала однопалатному парламенту (Державним зборам), які обирались у складі 100 депутатів. Виконавча влада (уряд на чолі з державним старійшиною) залежала від Державних зборів. Перша конституція не вводила посади глави держави (президента). Державний старійшина власне і був прем'єр-міністром, що виконував поряд із цим лише деякі представницькі функції від імені держави.
У другій половині 1920-х років деякі естонські політики почали критикувати конституцію 1920 року, стверджуючи, що вона не дозволяє забезпечити стабільний порядок. На початку 1930-х років питання про зміну конституції стало вузловим пунктом політичної боротьби. Поряд зі старими партіями в кампанію за зміну конституції включилася і нова політична сила — «Естонський союз учасників Визвольної війни», або, як їх скорочено називали, вапси.
На двох референдумах у серпні 1932 і в червні 1933) був відхилений проєкт нової конституції, що пропонували Державні збори. Але конституційний проєкт вапсів у жовтні 1933 року був прийнятий переважною більшістю тих, що брали в ньому участь. Він передбачав, що чисельний склад Державних зборів скорочувався до 50 депутатів. Главу держави (державного старійшину) обирало населення країни прямими виборами терміном на п'ять років. Він отримував право накладати вето на постанови Державних зборів і отримував практично необмежені права видавати закони у формі декретів. Крім того, він міг достроково закривати сесії Державних зборів, а також оголошувати — на свїй розсуд — нові вибори до парламенту.
Цю реформу конституції підтримали інші відомі політики, зокрема Костянтин Пятс, Йохан Лайдонер, Карл Ейнбунд (з 1935 р. — Каарел Еенпалу).
Військовий переворот (12 березня 1934 року)
Нова конституція набула чинності з 24 січня 1934 року. Перемігши на референдумі, вапси мали усі шанси прийти до влади демократичним шляхом, перемігши і на виборах у квітні 1934, і одержати посаду глави держави і більшість у Рійгікогу.
Кандидатами на ці вибори були висунуті від вапсів генерал Андрес Ларка, від партій центру генерал Йохан Лайдонер, від аграріїв Костянтин Пятс і від соціалістів Аугуст Рей. Але, побоюючись приходу до влади такої радикальної сили, як вапси, і вміло використавши свої нові повноваження, виконувач обов'язків старійшини, ветеран визвольного руху Костянтин Пятс, домовившись із Йоханом Лайдонером, який знову очолив естонську армію, здійснив 12 березня 1934 державний переворот.
Через кілька днів Костянтин Пятс своїм декретом відклав вибори Державних зборів і державного старійшини до закінчення терміну дії надзвичайного стану, тобто до осені 1934 року. Потім були визнані недійсними повноваження депутатів, обраних за вапсівськими списками у міські, селищні і волосні думи, де в січні 1934 року вапси мали найбільший успіх. Державні збори уже в квітні було розпущено на літні канікули.
У червні 1935 року відбувся судовий процес над керівниками «Естонського союзу учасників Визвольної війни». Проте не вдалося довести, що вапси хотіли здійснити державний переворот збройним шляхом. Суд засудив вапсівских лідерів до тюремного ув'язнення на терміни від шести місяців до одного року умовно. Після цього частина вапсівських діячів пішла на співробітництво з урядом, а інша частина розпочала підготовку збройного перевороту. Проте поліція 7 грудня 1935 року арештувала вапсів, що готували заколот. Цього разу суд присудив їх до тривалих термінів каторги, проте вони були звільнені за амністією в травні 1938 року.
«Стан безмовності»
27 серпня 1934 року К. Ейнбунд, заступник прем'єр-міністра і міністр внутрішніх справ, заявив, що уряд має намір зберегти внутрішній мир і категорично проти партійно-політичної боротьби, тому вирішив продовжити термін дії воєнного стану, що К. Пятс і зробив 7 вересня, продовживши його ще на рік, а 2 жовтня розпорядженням К. Пятса була закрита сесія Державних зборів. Уряд оголосив, що в цьому складі Державні збори більше не скликатимуть. Натомість, вони будуть у «стані безмовності». Протягом наступних трьох із половиною років К. Пятс правив країною без парламенту, видаючи законодавчі акти у формі декретів.
У той же час була створена нова проурядова організація, по суті справи партія, — «Ізамаалійт» («Вітчизняний союз»).
Новий парламент (1936)
У грудні 1936 року були утворені Національні збори, яким належало підготувати нову конституцію.
При розробці конституції в Національних зборах за основу було взято проєкт К. Пятса. Ухвалений Національними зборами проєкт нової конституції не було винесено на всенародне голосування, — вона починала діяти після декрету державного старійшини. З 1 січня 1938 року нова конституція набула чинності. Вона надавала главі держави (президенту) дуже широкі повноваження. Парламент (Державні збори) ставав значною мірою залежним від нього. Президент мав право одноосібно, за допомогою декретів, видавати різні закони й відтерміновувати набуття чинності тих законодавчих актів, що ухвалювали Державні збори, розпускати парламент, призначати уряд тощо. За новою конституцією Державні збори складалися з двох палат — Державної думи (80 членів) і Державної ради (40 членів). Причому населення обирало тільки першу палату.
Вибори депутатів у Державну думу відбулись 24—25 лютого 1938 року. Урядова коаліція отримала 64 місця. Поза цим блоком лишилося 16 депутатів. Єдиний фронт комуністів і лівих соціалістів та група правих соціалістів, що приєдналася до них, провели в Державну думу 6 депутатів.
24 з 40 членів Державної ради — другої палати Державних зборів — обиралися установами й організаціями (місцевого самоврядування, професійними палатами, «Кайтселійтом» тощо). Шість чоловік входили до складу Державної ради в силу займаної посади (головнокомандувач армією, єпископ лютеранської і митрополит апостольської православної церков, ректори Тартуського університету і Талліннського технічного університету, президент Естонського банку). 10 членів Державної ради призначав глава держави. На початок квітня 1938 року всіх членів Державної ради було обрано і призначено.
Після цього на черзі постали вибори президента.
Перший президент Естонії
Нова конституція робила порядок обрання глави держави ще більш недемократичним. Згідно з вапсівською конституцією, вибори президента Естонії мусили бути всенародними. За конституцією 1938 року, право висувати кандидата на посаду президента мали тільки три представницькі органи — Державна дума, Державна рада і збори виборних представників від місцевого самоврядування. Кожний із цих органів мав право висунути лише одну кандидатуру. Якщо ж усі три органи пропонували того самого кандидата, то президента обирав не народ, а спільні збори, які проводили органи, що висунули його кандидатуру. Така система повинна була сприяти тому, щоб К. Пятс здобув президентське крісло.
Все минуло без ускладнень. У Державній думі були названі два кандидати — Костянтин Пятс і Яан Тиніссон. Оскільки з 79 присутніх на засіданні депутатів за К. Пятса проголосувало 65, а за Я. Тиніссона 14, кандидатом від Державної думи став К. Пятс. Ще простіше було в Державній раді та на колегії вибірників від місцевого самоврядування. Там узагалі виставили тільки одну кандидатуру — К. Пятса. 24 квітня 1938 року відбулися загальні виборні збори, де К. Пятс пройшов за переважної більшості голосів («за» — 219, «проти» — 19).
Першому президенту Естонії К. Пятсу було тоді 64 роки. Ставши президентом, він і далі зміцнював авторитарну владу, проте в дечому йшов на компроміси. Зокрема була прийнята нова конституція, відновлення роботи парламенту і допущення «малої опозиції». Був виданий закон про амністію, на підставі якого було звільнено 183 політичних ув'язнених. Це — 104 комуністи і 79 вапсів, але учасники невдалого збройного перевороту 1 грудня 1924 року під амністію не потрапили.
Однак це не означало цілковитого відновлення демократії в Естонії. Залишалися забороненими всі політичні партії, крім «Ізамаалійта». У 1934—1940 роках на всій території Естонії діяв закон про воєнний стан, застосовувалися позасудові, поліцейські міри покарання. Але масових політичних репресій наприкінці 1930-х років в Естонії не було.
Відносно сильне невдоволення режимом було в колах інтелігенції і серед робітників. Однак опозиція не була єдиною. Одна її частина, на чолі з Я. Тиніссоном, домагалася демократизації режиму, інша (ліві соціалісти і комуністи) боролася за соціалістичну перебудову суспільства. Однак до осені 1939 року опозиція не зуміла істотно похитнути політичний порядок. Все змінилося лише восени 1939 року, коли у внутрішньополітичне життя Естонії втрутилися зовнішні фактори.
Агресія СРСР
З початком Другої світової війни для економіки країн східної Балтики склалась несприятлива ситуація. Порушились торговельні зв'язки з Великою Британією та Французькою республікою і Третім Рейхом. Істотно зменшилась кількість сировини, що надходила з-за кордону до промислових підприємств, відповідно зросло безробіття. Одночасно, Німеччина та СРСР підписали таємну угоду про розподіл «сфер впливу», за якою Естонія підпадала під вплив Радянського Союзу.
Керівництво Радянського Союзу на чолі зі Й. Сталіним, реалізуючи свої великодержавні амбіції, почало чинити тиск на Естонію. Керівництво СРСР вирішило застосувати збройну силу та погрожувало прямою окупацією, якщо прямі погрози не матимуть успіху. Відповідно до наказу Наркома оборони СРСР К. Ворошилова, 29 вересня 1939 року Червона армія мала бути готовою
«завдати потужного й рішучого удару по естонському війську»
Розпочаті 27 вересня у Москві переговори між делегаціями Естонії і СРСР проходили під тиском з боку керівництва СРСР: літаки військово-повітряних сил СРСР неодноразово порушували повітряний простір Естонії; на кордоні розташовувалось угрупування військ Червоної армії чисельністю 160 тис. чоловік, що мало 700 гармат, 600 танків та 600 літаків; торгове судно «Металіст» після невдалої спроби потопити його торпедами з підводного човна Щ-303 протаранив і потопив міноносець Військово-морського флоту СРСР, а звинувачення були висунуті Естонії, де, нібито, базувався «невідомий» підводний човен.
Відповідно до директиви наркома К. Ворошилова вже у жовтні 1939 року Червона армія почала окупацію Естонії.
Під час розмови з Г. Димитровим 25 жовтня 1939 року Й. Сталін сказав:
Радянське керівництво вважає, що пактами по взаємодопомогу з Естонією, Латвією та Литвою знайдена форма, котра дозволить Радянському Союзові включити до своєї орбіти ряд країн. Але для цього поки що треба суворо дотримуватись їх внутрішнього режиму та суверенітету, не домагаючись радянізації. Настане час, продовжував Сталін, коли вони самі це зроблять.
16 червня 1940 Радянський Союз надіслав Ноти Латвії та Естонії із звинуваченням у порушенні договорів про взаємодопомогу і в агресивних намірах. Містилися вимоги реорганізувати уряди із включенням до нього дружніх СРСР політиків, дати дозвіл на введення додаткових контингентів Червоної армії в Латвію та Естонію. 17 червня до Латвії й Естонії введено радянські війська. 18 червня радянські війська вступили в міста Раакваре, Тана, Веро і Валк. 21 червня створено новий уряд на чолі з І. Вересом; склад кабінету узгоджувався з радянським представником А. Ждановим. 6 серпня 1940 року включена до складу СРСР як Естонська РСР.
Звільнення від СРСР
США, Велика Британія, Франція, Італія і більшість демократичних країн Заходу вважали анексію Естонії СРСР незаконною. Вони зберегли дипломатичні відносини з представниками незалежної Естонської Республіки, ніколи де-юре не визнавали існування Естонської РСР і ніколи не визнавали таку Естонію правовою складовою частиною Радянського Союзу. Повернення Естонії до незалежності стало можливим, оскільки СРСР зіткнувся з внутрішніми проблемами режиму, послабивши свої позиції на зовнішніх кордонах імперії. У 1980-х почав прогресувати рух за автономію Естонії. У початковий період, 1987—1989 рр., він частково орієнтувався на отримання додаткової економічної незалежності, але, чим більше Радянський Союз слабшав, тим сильнішим ставав курс руху на повну незалежність і самовизначення.
Естонія відновила державну незалежність 20 серпня 1991 року після Співочої Революції та розпаду СРСР. Відтак 20 серпня в Естонії — державне свято. 26 серпня 1991 року Верховна Рада України визнала незалежність Естонії.
Після того, як 31 серпня 1994 року Естонію полишили останні війська РФ, вона самостійно вибудовувала економічні й політичні відносини з Західною Європою та іншими країнами, стала членом НАТО 29 березня 2004 року. Естонія розпочала перемовини про членство в ЄС 1998 року та вступила до нього 1 травня 2004 року.
Політика
Естонія є конституційною демократією, президент якої обирається однопалатним парламентом кожні п'ять років. Уряд або виконавчу владу формує прем'єр-міністр, якого призначає президент. Уряд складається з 14 міністрів і призначається президентом після схвалення парламентом.
Законодавча влада належить однопалатному парламентові, Riigikogu — Державній Асамблеї, яку становить 101 депутат. Депутатів на чотирирічний термін обирає безпосередньо народ. Верховний суд — Державний Суд або Riigikohus, становлять 17 суддів, голову Верховного суду пропонує парламентові президент, і парламент призначає його на довічний термін.
Адміністративний устрій
Естонія поділяється на 15 адміністративних одиниць першого порядку. За географічним та демографічним розміром це — повіти (ест. maakond, множ. maakonnad).
Повіти:
Географія
Естонія лежить між 57,3 і 59,5 град. північної широти та між 21,5 і 28,1 східної довготи, на східному узбережжі Балтійського моря, на рівній північно-західній частині східної Європейської платформи. Середня висота над рівнем моря становить лише 50 м.
Поклади горючого сланцю (або кукерситу) та вапняку, ліси вкривають 47 % площі та відіграють ключову роль в економіці цієї бідної на ресурси країни. Естонія має близько 1400 озер (більшість — дуже малі, найбільше — Пейпсі (Чудське озеро), 3555 км²), численні болота, 3794 кілометрів узбережжя з численними затоками, протоками та фйордами. Число островів та острівців — близько 1500. Два великі — Сааремаа й Гіюмаа.
Найвище місце — Суур-Мунамягі на південному-сході країни (318 м).
Природа
Естонія розташована на північно-західній околиці Східноєвропейської рівнини біля берегів Балтійського моря, між Фінською і Ризькою затоками. Близько 9 % території — острови, з них о-ви Сааремаа, Хіюмаа та інші утворюють Західно-Естонський (Моонзундський) архіпелаг. Середня висота території Естонії становить близько 50 метрів, більш висока — південно-східна частина Естонії є височинами Хаанья (найвища точка республіки — гора Суур-Мунамягі, висота 318 м). Рельєф рівнинний та горбистий. Домінують льодовикові і водно-льодовикові форми рельєфу — хвилясті моренні і водно-льодовикові рівнини, моренні горби, ками, ози, друмліни. Вздовж північного узбережжя Естонії простягається Північно-Естонський глінт (західна частина Балтійсько-Ладозького уступу). На виходах карбонатних порід силуру і ордовика розвинений карст. Відомі метеоритні кратери — Каалі, , Тсиирікмяе і Кярдласька астроблеми. Річки — Нарва і Емайигі. В Естонії близько 1200 озер, що займають 4,8 % території країни. Найбільші — Чудське та Виртс'ярв.
Клімат
Клімат перехідний від морського до континентального.
Економіка
Як член Європейського Союзу Естонія є частиною чи не найбільшої світової економічної зони. 1999 року Естонія пережила найтяжчу кризу з моменту здобуття незалежності 1991 р., не в останню чергу внаслідок впливу фінансової кризи в РФ у серпні 1998. Естонія приєдналася до СОТ у листопаді 1999 р. (будучи другою країною Балтії, що приєдналася до СОТ) та продовжувала перемовини з ЄС про приєднання. Приватизація енергетики, телекомунікацій, залізниці та інших державних підприємств триває. Естонія виконала більшість підготовчих заходів для вступу в ЄС до кінця 2002 року і тепер має одну з найміцніших економік серед нових країн-членів Європейського Союзу, до якого вона приєдналася 1 травня 2004 р. Естонська економіка швидко зростає, частково завдяки участі фінських компаній, які переносять свою звичайну діяльність до цієї країни, а також завдяки потужному секторові інформаційних технологій (ІТ). ВВП на душу населення становить $12 300 і є найбільшим серед країн Балтії.
1994 р. Естонія стала однією з перших країн світу, яка запровадила єдиний податок: в Естонії єдина ставка незалежно від доходів платника становить 26 %.
Азартні ігри
Азартні ігри в Естонії з'явились відносно нещодавно. Поки Естонія була окупована СРСР, всі види азартних ігор тут було заборонено. Попри заборону, в країні діяли нелегальні казино, натомість реальна історія азартних ігор почалася в 1994—1995 роках, коли було ухвалено перший Закон про лотереї (1994) і Закон про азартні ігри (1995). Більшість казино країни розташовано в столиці — Таллінні.
Демографія
Рік | 1712 | 1881 | 1897 | 1922 | 1934 | 1959 | 1970 | 1979 | 1989 | 2000 | 2012 | 2018 | 2019 |
Усього | 150—170 | 881 | 958 | 1107 | 1126 | 1197 | 1356 | 1466 | 1566 | 1370 | 1294 | 1319 | 1324 |
у тому числі естонців | — | 792 | 868 | 970 | 993 | 893 | 925 | 948 | 963 | 921 | 890 | 905 |
Національний склад
Близько 70 % населення — естонці, решта — вихідці з республік колишнього СРСР. Мігранти мешкають у північно-східному промисловому повіті Іда-Вірумаа та в столиці Таллінні. Є нечисленні громади фінів, а також окремого фіно-угорського народу сету. За переписом 2018 року, українців в Естонії мешкає близько 23 тис. чоловік. Уряд піклується про зміцнення самосвідомості української громади, фінансує україномовну освіту, національні фестивалі, гуртки, самодіяльність.
Згідно з переписом 2018 р. населення Естонії складається з:
Станом на 1 січня 2019 року в Естонії мешкало 9771 громадян України, а на 1 січня 2020 року — 10 400 осіб. У всіх регіонах Естонії діють українські організації, більшість із них входять до Конгресу українців Естонії (11 товариств). Такі організації заснували в своїх містах осередки української культури, якими володіють на правах оренди (в містах Нарва, Ойзу, Маарду, Сілламяе, Раквере); у Таллінні — Центр української культури знаходиться у приміщенні, що є власністю Української греко-католицької церкви.
Релігійна приналежність
Традиційною релігією естонців є Християнство у лютеранському та православному обряді. Проте менше третини населення вважає себе віруючими. Серед них більшість практикуючих християн-естонців — лютерани, російська меншість — православні Московського патріархату (ЕПЦ МП), естонська православна меншість — вірні Константинопольського патріархату (ЕПЦ КП). Існують спроби поновити язичницьку релігійну практику.
Всього 32 % населення є членами церковних та релігійних груп:
- 14,8 % Естонська євангельська лютеранська церква
- 13,9 % Православні (Естонська Апостольсько-Православна Церква та Естонська Православна Церква Московського Патріархату).
- бл. 6000 — баптисти
- бл. 3500 — римо-католики
Також є декілька менших протестантських та юдейських (див. Євреї в Естонії) громад.
Мови
Державною мовою країни є естонська, що є близькоспорідненою до фінської. Також в Естонії поширені російська та англійська мови[].
Естонська мова разом із фінською та угорською належить до фіно-угорської сім'ї мов. Нею розмовляють в Естонії, РФ, Латвії, а також в окремих селах Кримського півострова, Абхазії, діаспорних поселеннях у Швеції, США та Канаді. Загальна кількість тих, хто володіє естонською мовою, перевищує 1 000 000 осіб.
У XVI ст. існували дві літературні мови на основі північно-естонського та південно-естонського діалектів. Естонська мова була уніфікована в першій половині XX ст.
В естонській мові є 9 голосних і 16 приголосних звуків, багато дифтонгів. Властиві три ступені довжини голосних і приголосних звуків. Головний наголос падає на перший склад слова. За морфологічною структурою естонська мова — флективно-аглютинативна. Імменики відмінюють за числами та відмінками, а граматичний рід відсутній. Дієслово має відмінювані та невідмінювані форми. Синтаксичні зв'язки слів виражаються головним чином граматичними формами окремих слів і службовими словами. Кількість прийменників невелика. Порядок слів у реченні відносно вільний.
Лексика естонської мови включає давні фіно-угорські, фіно-балтійські та власне естонські слова, а також багато давніх балтійських, германських і слов'янських запозичень (пізніші запозичення — з німецької, російської та інших мов).
Писемність на основі латинського алфавіту.
Видатний дослідник естонської мови — Йоганнес Аавік (Johannes Aavik). Він запровадив спрощену структуру речень, шукав і використовував нові корені слів, позичаючи їх у діалектах естонської та фінської мови.
Найбільші міста
Культура
Головна стаття: Культура Естонії
Культура Естонії включає в себе корінну спадщину, представлену естонською мовою та сауною, з основними аспектами Північної та європейської культури. Через історію та географію на культуру Естонії вплинули традиції різних фінських, балтійських, слов'янських і германських народів, а також культурний розвиток колишніх панівних держав Німеччини, Швеції та Росії, вона прагне більше вважатися скандинавською державою.
Сьогодні естонське суспільство заохочує свободу та лібералізм, прихильність народу до ідеалів обмеженого уряду, запобігаючи централізованій владі та корупції. Протестантська трудова етика залишається важливою культурою, а безкоштовна освіта є високоцінним закладом. Подібно до основної культури в скандинавських країнах, естонську культуру можна розглядати як засновану на аскетичних екологічних реаліях і традиційних способах існування, спадщині порівняно широко поширеного егалітаризму з практичних причин та ідеалів близькості до природи, самодостатності.
Естонська академія мистецтв (естонською: Eesti Kunstiakadeemia, EKA) надає вищу освіту в галузі мистецтва, дизайну, архітектури, медіа, історії мистецтва, а Вільяндійська академія культури Тартуського університету має підхід до популяризації рідної культури за допомогою навчальних програм. 2010 року в Естонії було 245 музеїв, об'єднані колекції яких містять понад 10 мільйонів предметів.
Історія архітектури Естонії переважно відображає її сучасний розвиток у Північній Європі. Особливо варто відзначити архітектурний ансамбль, який оформляє середньовічне старе місто Таллінна, яке входить до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Крім того, в країні є кілька унікальних, більш-менш збережених фортець, що датуються дохристиянськими часами, велика кількість досі недоторканих середньовічних замків і церков, а сільська місцевість все ще характеризується наявністю величезної кількості дерев'яних садиб з попередніх століть.
Кухня
Історично кухня Естонії сильно залежала від сезонів і простої селянської їжі. Сьогодні включає багато типових інтернаціональних страв. Найтиповішими харчовими продуктами в Естонії є чорний хліб, свинина, картопля та молочні продукти. Традиційно влітку та навесні естонці люблять їсти все свіже — ягоди, зелень, овочі та все, що приходить прямо з саду. Полювання та рибалка також були дуже поширеними, хоча нині[] полюванням і рибальством користуються переважно як хобі. Також дуже популярно готувати гриль на вулиці влітку.
Традиційно взимку на стіл подають варення, солоні огірки. Збирання та консервування фруктів, грибів та овочів на зиму завжди було популярним, особливо в сільській місцевості.
Спорт
Спорт відіграє важливу роль в естонській культурі. Після проголошення незалежності від Росії в 1918 році Естонія вперше виступила як нація на літніх Олімпійських іграх 1920 року, хоча Національний олімпійський комітет був створений у 1923 році. Естонські спортсмени брали участь в Олімпійських іграх, поки країна не була анексована Радянським Союзом у 1940 році. Літня Олімпійська регата з вітрильного спорту 1980 року проходила в столиці Таллінні. Після відновлення незалежності в 1991 році Естонія брала участь у всіх Олімпіадах. Більшість медалей Естонія здобула в легкій атлетиці, важкій атлетиці, боротьбі та лижних гонках. Естонія досягла дуже хороших успіхів на Олімпійських іграх, враховуючи невелике населення країни. Найкращими результатами Естонії були 13-е місце в медальній таблиці на літніх Олімпійських іграх 1936 року та 12-е місце на зимових Олімпійських іграх 2006 року.
Свята
Дата | Назва українською | Назва естонською |
---|---|---|
1 січня | Новий рік | uusaasta |
24 лютого | День незалежності | iseseisvuspäev |
Перехідна п'ятниця | Велика п'ятниця | suur reede |
Перехідна неділя | Великдень | ülestõusmispühade 1. püha |
1 травня | Першотравень | kevadpüha |
Перехідна дата | День Святої Трійці | nelipühade 1. püha |
23 червня | День Перемоги | võidupüha |
24 червня | Іван Купала або Свято літнього сонцестояння | jaanipäev |
20 серпня | День відновлення незалежності | taasiseseisvumispäev |
24 грудня | Святвечір | jõululaupäev |
25 грудня | Різдво Христове | esimene jõulupüha |
26 грудня | День подарунків | teine jõulupüha |
Збройні сили
Восени 1991 року, після відновлення незалежності, Естонія розпочала створювати систему внутрішньої безпеки й оборони. Оборонні сили Естонської Республіки у мирний час можна також поділити на дві частини: Оборонні війська, які мають у своєму складі сухопутні війська, повітряні та морські сили, і Кайтселійт.
Оборонні витрати Естонської Республіки здійснюються за рахунок державних субсидій із Держбюджету. Військові витрати складають близько 2 % бюджету. Естонія активно бере участь у миротворчій діяльності ООН і регіональних організацій.
Очолює державну оборону Президент Естонії, при ньому діє Рада державної оборони — дорадчий орган. Державним центральним виконавчим органом, який здійснює оборонну політику естонської держави, є Міністерство оборони. Командуючому Оборонними військами підпорядкований вищий орган оперативного військового управління — Головний штаб.
Оборонні війська комплектуються на основі 20-ї статті Закону про військову службу. Відповідно до цього закону, усі чоловіки, громадяни Естонії, у віці з 17 до 27 років зобов'язані пройти строкову військову службу у військах. Її тривалість не повинна перевищувати 12, але і не бути меншою від 8-ми місяців. Конституція передбачає військову повинність, але включає й альтернативну службу для осіб, які відмовляються служити в армії з релігійних та інших міркувань або переконань. З числа військовослужбовців строкової служби комплектуються деякі окремі частини Міністерства внутрішніх справ: прикордонна охорона, рятувальні підрозділи.
На озброєнні ВМС Естонії знаходяться мінні тральщики «Сулєв», «Калєв», «Олєв», допоміжні кораблі «Ахти» і «Лайне».
Завданням ВПС є організація і проведення радіолокаційного спостереження за повітряним простором Естонії, а також обмін подібною інформацією з Латвією і Литвою у рамках балтійського проєкту.
Кайтселійт — державна збройна громадська організація, до складу якої входять добровільні члени союзу та професійні військові. Кайтселійт формується на добровільних засадах, його членом може стати будь-який громадянин Естонії старший 17 років. Організація складається з 17 дружин, загальною чисельністю 8,1 тис. осіб, а також жіночих та молодіжних організацій (4 тис. осіб). Загальна чисельність Кайтселійт з усіма організаціями — близько 13 тис. осіб.
Крім сухопутних військ, ВМС та ВПС в Естонії створена морська прикордонна служба, служба безпеки (внутрішня і прикордонна).
Прикордонна охорона
Завданнями прикордонної служби є охорона державного кордону на суходолі і на морі. З 1995 року прикордонники займаються також пошуковими та рятувальними операціями на морі. Департамент прикордонної охорони, який входить до складу Міністерства внутрішніх справ, має у своєму складі 8 прикордонних районів, 49 прикордонних «кордонів» (застав), 42 прикордонних пункти, окремий дивізіон прикордонних кораблів та прикордонний повітряний загін. На озброєнні знаходяться 11 сторожових кораблів, 24 катери і 35 моторних човна.
Естонська прикордонна служба має угоди про співробітництво з Фінляндією, Російською Федерацією і Латвією. Прикордонників готують у навчальному центрі в Нарва-Йиесуу та вищому військовому училищі. Особовий склад прикордонників нараховує близько 2,8 тис. осіб.
Поліція
Днем створення поліції в Естонській Республіці вважається 12 листопада. З відновленням незалежності Парламент країни 20 вересня 1990 року прийняв Закон про поліцію, до якого 1993 року були внесені зміни та доповнення. Згідно з адміністративним поділом, на території Естонської Республіки діє 17 префектур поліції. Освіту естонські поліцейські отримують у Поліцейському коледжі Академії внутрішньої оборони та Поліцейській школі в Пайкузі. Особовий склад поліції Естонії нараховує приблизно 4,1 тис. осіб.
Див. також
Примітки
- . Stat.ee. 1 січня 2011. Архів оригіналу за 23 листопада 2012. Процитовано 7 грудня 2012.
- ((англ.) (ест.)) . 1. Statistikaamet (Statistical Office of Estonia). 2012. Kodakondsus, rahvus, emakeel, ja voorkeelte oskus (Citizenship, Nationality, Mother Tongue and Command of Foreign Languages). ISBN . Архів оригіналу (PDF) за 14 листопада 2017. Процитовано 13 січня 2018.
- (англійською) . Архів оригіналу за 21 липня 2011. Процитовано 21 липня 2011.
{{}}
: Обслуговування CS1:Сторінки з посиланнями на джерела, що мають непридатні URL (). Official website of the Republic of Estonia (in Estonian) - Matthew Holehouse Estonia discovers it's actually larger after finding 800 new islands [ 1 березня 2020 у Wayback Machine.] The Telegraph, 28 серпня 2015
- (англійською) . Архів оригіналу за 22 вересня 2020. Процитовано 26 листопада 2019.
- . ERR News (англійською) . ERR. 07 червня 2019. Архів оригіналу за 7 червня 2019. Процитовано 07 червня 2019.
- (англійською) . Global Politician. Архів оригіналу за 28 червня 2011. Процитовано 5 червня 2011.
- . Global Politician. Архів оригіналу за 28 червня 2011. Процитовано 5 червня 2011.
- (PDF). United Nations Development Programme. 2015. Архів оригіналу (PDF) за 19 березня 2016. Процитовано 14 грудня 2015.(англ.) Наведено за англійською вікіпедією.
- (англійською) . Yahoo. Архів оригіналу за 15 серпня 2020.
- (англійською) . Reports Without Borders. Архів оригіналу за 22 травня 2020. Процитовано 29 травня 2016.
- Comparing Performance of Universal Health Care Countries, 2016 [ 29 жовтня 2020 у Wayback Machine.] Fraser Institute
- Estonia [ 6 серпня 2020 у Wayback Machine.] OECD 2016.
- . The Economist (англійською) . Архів оригіналу за 4 листопада 2018. Процитовано 28 жовтня 2016..
- . Wired (англійською) . Архів оригіналу за 17 вересня 2018. Процитовано 20 жовтня 2018.
- Ariste, Paul (1956). Maakeel ja eesti keel. Eesti NSV Teaduste Akadeemia Toimetised 5: 117-24; Beyer, Jürgen (2007). Ist maarahvas (‚Landvolk‘), die alte Selbstbezeichnung der Esten, eine Lehnübersetzung? Eine Studie zur Begriffsgeschichte des Ostseeraums. Zeitschrift für Ostmitteleuropa-Forschung 56: 566—593.
- Волков С. В., Емельянов Ю. В. До и после секретный протоколов. — М.: Воениздат, 1990.— С. 45—49
- Семиряга М. И. Тайны сталинской дипломатии. 1939—1941.— М.: Высш. шк., 1992.— 303 с.— С. 212
- Семиряга М. И. Тайны сталинской дипломатии. 1939—1941.— М.: Высш. шк., 1992.— 303 с.— С. 213
- Семиряга М. И. Тайны сталинской дипломатии. 1939—1941.— М.: Высш. шк., 1992.— 303 с.— С. 218
- European Parliament (13 January 1983). Resolution on the situation in Estonia, Latvia, Lithuania. Official Journal of the European Communities. C 42/78. Архів оригіналу за 28 червня 2011. Процитовано 30 серпня 2015. «whereas the Soviet annexias of the three Baltic States still has not been formally recognised by most European States and the USA, Canada, the United Kingdom, Australia and the Vatican still adhere to the concept of the Baltic States».
- 1712 рік — оцінка Toivo Raun; 2009 рік — з Population by ethnic nationality, 1 January, year [ 25 серпня 2019 у Wayback Machine.]
- . stat.ee. Архів оригіналу за 11 червня 2019. Процитовано 29 лютого 2020.
- Alis, Tammur. (англ.). Statistics Estonia. Архів оригіналу за 28 квітня 2020. Процитовано 3 травня 2020.
- . Архів оригіналу за 11 червня 2019. Процитовано 3 травня 2020.
- Кількість українців в Естонії зросла на 6,5 % і перевищила 10 тисяч осіб [ 9 січня 2020 у Wayback Machine.] // Європейська правда, 2020-01-09
Література
- Естонія: місцеве самоврядування: робочі записки / Анатолій Ткачук. — Київ: Легальний статус: К. І. С., 2015. — 46 с. : іл. — (Бібліотечка місцевого самоврядування).
- Опорний конспект лекцій. Тема «Адміністративно-територіальний устрій країн Європейського Союзу: Естонія, Нідерланди, Хорватія, Чехія» / Нац. акад. держ. упр. при Президентові України ; [авт.-упоряд.: П. В. Ворона та ін.]. — Київ: НАДУ, 2015. — 94 с. — (Бібліотека магістра).
- Українці в Естонії: вчора, сьогодні, завтра: [зб. матеріалів міжнар. наук. конф., Таллін (Естонія) 7—8 листоп. 2008 р.] / Ін-т дослідж. діаспори, Конгрес українців Естонії, Т-во «Україна-Світ», Інтеграц. цільовий фонд Естонії, Посольство України в Естон. Респ., Держ. ком. України у справах національностей та релігій, Ін-т історії України НАНУ ; відп. ред. і упоряд. І. Винниченко. — К. : [Геопринт], 2008. — 99 с.
- Auers D. Comparative Politics and Government of the Baltic States: Estonia, Latvia and Lithuania in the 21st Century. Palgrave Macmillan UK, 2015.
- Kasekamp A. A history of the Baltic States. Palgrave Macmillan, 2010.
- North M., Kronenberg K. The Baltic: A History. Harvard University Press, 2015.
Посилання
- Офіційна Державна Сторінка (eRiik) [ 20 березня 2005 у Wayback Machine.] — англійською
- Естоніка — від A до Я про Естонію [ 13 квітня 2010 у Wayback Machine.]
- Картинки Естонії [ 15 грудня 2018 у Wayback Machine.]
- Мапа Естонії [ 4 лютого 2005 у Wayback Machine.]
Фінська затока | ||
Балтійське море | Росія | |
Ризька затока | Латвія |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Esto niya est Eesti oficijno Esto nska Respu blika est Eesti Vabariik derzhava na shidnomu uzberezhzhi Baltijskogo morya u Pivnichnij Yevropi Rozdilena Finskoyu zatokoyu z Finlyandiyeyu na pivnochi ta Baltijskim morem zi Shveciyeyu na zahodi na pivdni mezhuye z Latviyeyu 343 km i Rosiyeyu 383 km na shodi z Chudsko Pskovskim ozerom na kordoni Teritoriya Estoniyi skladayetsya z materikovoyi chastini ta 2222 ostroviv u Baltijskomu mori zagalnoyu plosheyu 44 227 km i maye vologij kontinentalnij klimat Oficijna mova estonska druga za vikoristannyam baltijsko finska mova Estonska Respublika est Eesti Vabariik Prapor Gerb Gimn Mu isamaa mu onn ja room Moya batkivshina moye shastya ta radist source source track track track track track track track track track track track track Roztashuvannya Estoniyi Stolicya ta najbilshe misto Tallinn 59 26 pn sh 24 45 sh d country H G O Oficijni movi estonska Forma pravlinnya parlamentska respublika Prezident Alar Karis Prem yer ministr Kaya Kallas Formuvannya Avtonomne gubernatorstvo Estoniyi 12 kvitnya 1917 progoloshennya nezalezhnosti 24 lyutogo 1918 viznano 2 lyutogo 1920 radyanska okupaciya 1940 1991 vidnovlennya nezalezhnosti 20 serpnya 1991 vstup do NATO 29 bereznya 2004 Vstup do YeS 1 travnya 2004 Plosha Zagalom 45 226 km 129 Vnutr vodi 4 56 Naselennya ocinka 2010 1 340 194 151 perepis 2017 1 315 635 Gustota 28 chol km 188 VVP PKS 2006 r ocinka Povnij 23 93 mlrd 106 Na dushu naselennya 17 802 39 Valyuta yevro a href wiki D0 9A D0 BB D0 B0 D1 81 D0 B8 D1 84 D1 96 D0 BA D0 B0 D1 86 D1 96 D1 8F D0 B2 D0 B0 D0 BB D1 8E D1 82 ISO 4217 title Klasifikaciya valyut ISO 4217 EUR a Chasovij poyas EET UTC 2 Litnij chas EEST UTC 3 Kodi ISO 3166 EE EST 233 Domen ee Telefonnij kod 372 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Estoniya U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Estoniya znachennya Teritoriya Estoniyi bula naselena pochinayuchi z 9 000 do n e Starodavni estonci buli ostannimi yevropejskimi yazichnikami kotri prijnyali hristiyanstvo pislya Livonskogo hrestovogo pohodu v XIII storichchi Pislya stolit poslidovnogo pravlinnya germancyami dancyami shvedami polyakami ta rosiyanami virazna estonska nacionalna identichnist pochala formuvatisya v XIX na pochatku XX stolittya Rezultatom stalo zdobuttya Estoniyeyu nezalezhnosti vid agresivnoyi Rosiyi na toj chas bilshovickoyi v 1920 roci pislya korotkoyi vijni za nezalezhnist naprikinci Pershoyi svitovoyi vijni sprichinenoyi rosijsko bilshovickim zbrojnim vtorgnennyam Do pochatku Velikoyi depresiyi Estoniya bula demokratichnoyu krayinoyu odnak unaslidok derzhavnogo perevorotu 1934 roku potrapila pid avtoritarne pravlinnya Cej period znanij yak Epoha movchannya Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni 1939 1945 Estoniyu kilka raziv zahoplyuvali j okupovuvali Radyanskij Soyuz Nimechchina i vreshti resht SRSR de fakto aneksuvav yiyi Pislya faktichnoyi vtrati svoyeyi nezalezhnosti derzhavna spadkoyemnist Estoniyi zberigalasya diplomatichnimi predstavnikami ta uryadom u vignanni U 1987 rozpochalasya mirna Spivocha revolyuciya proti radyanskoyi vladi kulminaciyeyu yakoyi stalo faktichne vidnovlennya Estoniyeyu nezalezhnosti 20 serpnya 1991 roku Suverenna derzhava Estoniya ce demokratichna unitarna parlamentska respublika podilena na p yatnadcyat povitiv Yiyi stolicya ta najbilshe misto Tallinn Iz chiselnistyu naselennya sho nalichuye 1 3 miljona ce odna z najmenshih chiselnih chleniv Yevropejskogo Soyuzu Yevrozoni OESR Shengenskoyi zoni NATO a z 2020 roku Radi Bezpeki OON Estoniya maye najvishij valovij vnutrishnij produkt na odnu osobu sered kolishnih respublik Radyanskogo Soyuzu Estoniya rozvinena krayina z peredovoyu ekonomikoyu ta visokim rivnem dohodu tempi rostu yakoyi ye odnimi iz najvishih u YeS Krayina posidaye visoke misce v indeksah lyudskogo rozvitku ekonomichnih svobod svobod osviti ta svobodi presi Gromadyani Estoniyi mayut universalne medichne strahuvannya bezkoshtovnu osvitu ta otrimuyut najdovshu vidpustku u zv yazku z vagitnistyu ta pologami sered krayin OESR Buduchi odnim iz najrozvinenishih u sviti cifrovih suspilstv u 2005 roci Estoniya stala pershoyu krayinoyu u sviti yaka provela vibori cherez Internet a u 2014 pershoyu krayinoyu yaka nadaye elektronne rezidentstvo EtimologiyaDo XVIII XIX stolit estonci nazivali sebe maarahvas sho bukvalno oznachaye narod zemli tobto zemlerobi Termin eestlane prijshov iz latini Aesti Tak davnorimskij istorik Tacit nazvav u svoyij praci Germaniya narod sho naselyaye dalnij bereg Baltijskogo morya Starodavni skandinavski sagi mistyat zgadku pro zemlyu pid nazvoyu Ejstland Eistland tak Estoniya j dosi nazivayetsya islandskoyu sho blizko za zvuchannyam do yiyi variantiv nimeckoyu niderlandskoyu danskoyu shvedskoyu ta norvezkoyu movami Estlandiya Estland Ranni dzherela latinskoyu movoyu takozh mistyat versiyi nazvi teritoriyi Estiya ta Gestiya Estia ta Hestia Pislya progoloshennya nezalezhnosti u 1918 roci krayina otrimala nazvu Estoniya Esthonia pid ciyeyu nazvoyu vona vstupila u 1921 roci do Ligi Nacij Pislya priyednannya do SRSR u 1940 roci krayinu bulo perejmenovano na Estonsku Radyansku Socialistichnu Respubliku a pislya rozpadu SRSR u 1991 roci vona stala nazivatisya Estonskoyu Respublikoyu est Eesti Vabariik IstoriyaDokladnishe Istoriya Estoniyi ta Hronologiya istoriyi Estoniyi Starodavnij period She v praistorichni chasi Estoniya bula zaselena fino ugorskimi plemenami estiv Serednovichchya Hristiyanstvo prijnyato pislya zavoyuvannya Bratstvom Mecha z Nimechchini i Daniyeyu 1227 roku Pislya cogo teritoriya Estoniyi perebuvala pid vladoyu riznih krayin Daniyi Shveciyi Rechi Pospolitoyi Rosijskoyi imperiyi Prote vishi verstvi ta serednij klas zalishalisya perevazhno baltijsko nimeckimi azh do 1918 roku Nimci sho prozhivali na teritoriyi Estoniyi pishli z krayini pered ta naprikinci Drugoyi svitovoyi vijni Estonska Respublika u 1918 1940 rokah Pislya rozpadu Rosijskoyi imperiyi vnaslidok Zhovtnevogo perevorotu v Petrogradi Estoniyu progolosheno nezalezhnoyu respublikoyu 24 lyutogo 1918 roku Deklaraciya nezalezhnosti Estoniyi 13 listopada 1918 roku postanovoyu VCVK RSFRR Brestskij mirnij dogovir buv anulovanij i rozpochalis voyenni diyi za zvilnennya Pribaltiki Bilorusi i Ukrayini V Estoniyi pislya vidnovlennya Tallinnskoyi Radi robochih deputativ 19 listopada i zahoplennya Narvi vijskami Chervonoyi Armiyi 28 listopada bula progoloshena Estonska Radyanska Respublika Estlyandska trudova komuna na choli z Ya Anveltom 7 grudnya vijshov dekret Radi Narodnih Komisariv RRSFR pro viznannya yiyi nezalezhnosti Ale Radyanska vlada protrimalas nedovgo i vzhe 19 sichnya 1919 roku vsya teritoriya Estoniyi bula zvilnena vid radyanskih vijsk Protyagom 1920 roku uryad Radyanskoyi Rosiyi buv zmushenij viznati pribaltijski burzhuazni derzhavi i sklasti z nimi mirni dogovori 2 lyutogo takij dogovir buv ukladenij z Estoniyeyu Sered vidomih politikiv mizhvoyennogo chasu prem yer ministr Yaan Tinisson Otto Shtrandman Ado Birk Yuri Uluots Persha konstituciya Estoniyi prijnyata v grudni 1920 peredbachala parlamentsku respubliku Visha vlada nalezhala odnopalatnomu parlamentu Derzhavnim zboram yaki obiralis u skladi 100 deputativ Vikonavcha vlada uryad na choli z derzhavnim starijshinoyu zalezhala vid Derzhavnih zboriv Persha konstituciya ne vvodila posadi glavi derzhavi prezidenta Derzhavnij starijshina vlasne i buv prem yer ministrom sho vikonuvav poryad iz cim lishe deyaki predstavnicki funkciyi vid imeni derzhavi U drugij polovini 1920 h rokiv deyaki estonski politiki pochali kritikuvati konstituciyu 1920 roku stverdzhuyuchi sho vona ne dozvolyaye zabezpechiti stabilnij poryadok Na pochatku 1930 h rokiv pitannya pro zminu konstituciyi stalo vuzlovim punktom politichnoyi borotbi Poryad zi starimi partiyami v kampaniyu za zminu konstituciyi vklyuchilasya i nova politichna sila Estonskij soyuz uchasnikiv Vizvolnoyi vijni abo yak yih skorocheno nazivali vapsi Dokladnishe Vapsi Na dvoh referendumah u serpni 1932 i v chervni 1933 buv vidhilenij proyekt novoyi konstituciyi sho proponuvali Derzhavni zbori Ale konstitucijnij proyekt vapsiv u zhovtni 1933 roku buv prijnyatij perevazhnoyu bilshistyu tih sho brali v nomu uchast Vin peredbachav sho chiselnij sklad Derzhavnih zboriv skorochuvavsya do 50 deputativ Glavu derzhavi derzhavnogo starijshinu obiralo naselennya krayini pryamimi viborami terminom na p yat rokiv Vin otrimuvav pravo nakladati veto na postanovi Derzhavnih zboriv i otrimuvav praktichno neobmezheni prava vidavati zakoni u formi dekretiv Krim togo vin mig dostrokovo zakrivati sesiyi Derzhavnih zboriv a takozh ogoloshuvati na svyij rozsud novi vibori do parlamentu Cyu reformu konstituciyi pidtrimali inshi vidomi politiki zokrema Kostyantin Pyats Johan Lajdoner Karl Ejnbund z 1935 r Kaarel Eenpalu Vijskovij perevorot 12 bereznya 1934 roku Dokladnishe Derzhavnij perevorot v Estoniyi 1934 Nova konstituciya nabula chinnosti z 24 sichnya 1934 roku Peremigshi na referendumi vapsi mali usi shansi prijti do vladi demokratichnim shlyahom peremigshi i na viborah u kvitni 1934 i oderzhati posadu glavi derzhavi i bilshist u Rijgikogu Kandidatami na ci vibori buli visunuti vid vapsiv general Andres Larka vid partij centru general Johan Lajdoner vid agrariyiv Kostyantin Pyats i vid socialistiv August Rej Ale poboyuyuchis prihodu do vladi takoyi radikalnoyi sili yak vapsi i vmilo vikoristavshi svoyi novi povnovazhennya vikonuvach obov yazkiv starijshini veteran vizvolnogo ruhu Kostyantin Pyats domovivshis iz Johanom Lajdonerom yakij znovu ocholiv estonsku armiyu zdijsniv 12 bereznya 1934 derzhavnij perevorot Cherez kilka dniv Kostyantin Pyats svoyim dekretom vidklav vibori Derzhavnih zboriv i derzhavnogo starijshini do zakinchennya terminu diyi nadzvichajnogo stanu tobto do oseni 1934 roku Potim buli viznani nedijsnimi povnovazhennya deputativ obranih za vapsivskimi spiskami u miski selishni i volosni dumi de v sichni 1934 roku vapsi mali najbilshij uspih Derzhavni zbori uzhe v kvitni bulo rozpusheno na litni kanikuli U chervni 1935 roku vidbuvsya sudovij proces nad kerivnikami Estonskogo soyuzu uchasnikiv Vizvolnoyi vijni Prote ne vdalosya dovesti sho vapsi hotili zdijsniti derzhavnij perevorot zbrojnim shlyahom Sud zasudiv vapsivskih lideriv do tyuremnogo uv yaznennya na termini vid shesti misyaciv do odnogo roku umovno Pislya cogo chastina vapsivskih diyachiv pishla na spivrobitnictvo z uryadom a insha chastina rozpochala pidgotovku zbrojnogo perevorotu Prote policiya 7 grudnya 1935 roku areshtuvala vapsiv sho gotuvali zakolot Cogo razu sud prisudiv yih do trivalih terminiv katorgi prote voni buli zvilneni za amnistiyeyu v travni 1938 roku Stan bezmovnosti 27 serpnya 1934 roku K Ejnbund zastupnik prem yer ministra i ministr vnutrishnih sprav zayaviv sho uryad maye namir zberegti vnutrishnij mir i kategorichno proti partijno politichnoyi borotbi tomu virishiv prodovzhiti termin diyi voyennogo stanu sho K Pyats i zrobiv 7 veresnya prodovzhivshi jogo she na rik a 2 zhovtnya rozporyadzhennyam K Pyatsa bula zakrita sesiya Derzhavnih zboriv Uryad ogolosiv sho v comu skladi Derzhavni zbori bilshe ne sklikatimut Natomist voni budut u stani bezmovnosti Protyagom nastupnih troh iz polovinoyu rokiv K Pyats praviv krayinoyu bez parlamentu vidayuchi zakonodavchi akti u formi dekretiv U toj zhe chas bula stvorena nova prouryadova organizaciya po suti spravi partiya Izamaalijt Vitchiznyanij soyuz Novij parlament 1936 U grudni 1936 roku buli utvoreni Nacionalni zbori yakim nalezhalo pidgotuvati novu konstituciyu Pri rozrobci konstituciyi v Nacionalnih zborah za osnovu bulo vzyato proyekt K Pyatsa Uhvalenij Nacionalnimi zborami proyekt novoyi konstituciyi ne bulo vineseno na vsenarodne golosuvannya vona pochinala diyati pislya dekretu derzhavnogo starijshini Z 1 sichnya 1938 roku nova konstituciya nabula chinnosti Vona nadavala glavi derzhavi prezidentu duzhe shiroki povnovazhennya Parlament Derzhavni zbori stavav znachnoyu miroyu zalezhnim vid nogo Prezident mav pravo odnoosibno za dopomogoyu dekretiv vidavati rizni zakoni j vidterminovuvati nabuttya chinnosti tih zakonodavchih aktiv sho uhvalyuvali Derzhavni zbori rozpuskati parlament priznachati uryad tosho Za novoyu konstituciyeyu Derzhavni zbori skladalisya z dvoh palat Derzhavnoyi dumi 80 chleniv i Derzhavnoyi radi 40 chleniv Prichomu naselennya obiralo tilki pershu palatu Vibori deputativ u Derzhavnu dumu vidbulis 24 25 lyutogo 1938 roku Uryadova koaliciya otrimala 64 miscya Poza cim blokom lishilosya 16 deputativ Yedinij front komunistiv i livih socialistiv ta grupa pravih socialistiv sho priyednalasya do nih proveli v Derzhavnu dumu 6 deputativ 24 z 40 chleniv Derzhavnoyi radi drugoyi palati Derzhavnih zboriv obiralisya ustanovami j organizaciyami miscevogo samovryaduvannya profesijnimi palatami Kajtselijtom tosho Shist cholovik vhodili do skladu Derzhavnoyi radi v silu zajmanoyi posadi golovnokomanduvach armiyeyu yepiskop lyuteranskoyi i mitropolit apostolskoyi pravoslavnoyi cerkov rektori Tartuskogo universitetu i Tallinnskogo tehnichnogo universitetu prezident Estonskogo banku 10 chleniv Derzhavnoyi radi priznachav glava derzhavi Na pochatok kvitnya 1938 roku vsih chleniv Derzhavnoyi radi bulo obrano i priznacheno Pislya cogo na cherzi postali vibori prezidenta Pershij prezident Estoniyi Kostyantin Pyats Nova konstituciya robila poryadok obrannya glavi derzhavi she bilsh nedemokratichnim Zgidno z vapsivskoyu konstituciyeyu vibori prezidenta Estoniyi musili buti vsenarodnimi Za konstituciyeyu 1938 roku pravo visuvati kandidata na posadu prezidenta mali tilki tri predstavnicki organi Derzhavna duma Derzhavna rada i zbori vibornih predstavnikiv vid miscevogo samovryaduvannya Kozhnij iz cih organiv mav pravo visunuti lishe odnu kandidaturu Yaksho zh usi tri organi proponuvali togo samogo kandidata to prezidenta obirav ne narod a spilni zbori yaki provodili organi sho visunuli jogo kandidaturu Taka sistema povinna bula spriyati tomu shob K Pyats zdobuv prezidentske krislo Vse minulo bez uskladnen U Derzhavnij dumi buli nazvani dva kandidati Kostyantin Pyats i Yaan Tinisson Oskilki z 79 prisutnih na zasidanni deputativ za K Pyatsa progolosuvalo 65 a za Ya Tinissona 14 kandidatom vid Derzhavnoyi dumi stav K Pyats She prostishe bulo v Derzhavnij radi ta na kolegiyi vibirnikiv vid miscevogo samovryaduvannya Tam uzagali vistavili tilki odnu kandidaturu K Pyatsa 24 kvitnya 1938 roku vidbulisya zagalni viborni zbori de K Pyats projshov za perevazhnoyi bilshosti golosiv za 219 proti 19 Pershomu prezidentu Estoniyi K Pyatsu bulo todi 64 roki Stavshi prezidentom vin i dali zmicnyuvav avtoritarnu vladu prote v dechomu jshov na kompromisi Zokrema bula prijnyata nova konstituciya vidnovlennya roboti parlamentu i dopushennya maloyi opoziciyi Buv vidanij zakon pro amnistiyu na pidstavi yakogo bulo zvilneno 183 politichnih uv yaznenih Ce 104 komunisti i 79 vapsiv ale uchasniki nevdalogo zbrojnogo perevorotu 1 grudnya 1924 roku pid amnistiyu ne potrapili Dokladnishe Diktatura Pyatsa Odnak ce ne oznachalo cilkovitogo vidnovlennya demokratiyi v Estoniyi Zalishalisya zaboronenimi vsi politichni partiyi krim Izamaalijta U 1934 1940 rokah na vsij teritoriyi Estoniyi diyav zakon pro voyennij stan zastosovuvalisya pozasudovi policejski miri pokarannya Ale masovih politichnih represij naprikinci 1930 h rokiv v Estoniyi ne bulo Vidnosno silne nevdovolennya rezhimom bulo v kolah inteligenciyi i sered robitnikiv Odnak opoziciya ne bula yedinoyu Odna yiyi chastina na choli z Ya Tinissonom domagalasya demokratizaciyi rezhimu insha livi socialisti i komunisti borolasya za socialistichnu perebudovu suspilstva Odnak do oseni 1939 roku opoziciya ne zumila istotno pohitnuti politichnij poryadok Vse zminilosya lishe voseni 1939 roku koli u vnutrishnopolitichne zhittya Estoniyi vtrutilisya zovnishni faktori Agresiya SRSR Baltijski shvedi tikayut vid okupantiv 1944 Z pochatkom Drugoyi svitovoyi vijni dlya ekonomiki krayin shidnoyi Baltiki sklalas nespriyatliva situaciya Porushilis torgovelni zv yazki z Velikoyu Britaniyeyu ta Francuzkoyu respublikoyu i Tretim Rejhom Istotno zmenshilas kilkist sirovini sho nadhodila z za kordonu do promislovih pidpriyemstv vidpovidno zroslo bezrobittya Odnochasno Nimechchina ta SRSR pidpisali tayemnu ugodu pro rozpodil sfer vplivu za yakoyu Estoniya pidpadala pid vpliv Radyanskogo Soyuzu Budinok Stenboka Spisok uryadovciv vbitih pid chas radyanskoyi okupaciyi Kerivnictvo Radyanskogo Soyuzu na choli zi J Stalinim realizuyuchi svoyi velikoderzhavni ambiciyi pochalo chiniti tisk na Estoniyu Kerivnictvo SRSR virishilo zastosuvati zbrojnu silu ta pogrozhuvalo pryamoyu okupaciyeyu yaksho pryami pogrozi ne matimut uspihu Vidpovidno do nakazu Narkoma oboroni SRSR K Voroshilova 29 veresnya 1939 roku Chervona armiya mala buti gotovoyu zavdati potuzhnogo j rishuchogo udaru po estonskomu vijsku Rozpochati 27 veresnya u Moskvi peregovori mizh delegaciyami Estoniyi i SRSR prohodili pid tiskom z boku kerivnictva SRSR litaki vijskovo povitryanih sil SRSR neodnorazovo porushuvali povitryanij prostir Estoniyi na kordoni roztashovuvalos ugrupuvannya vijsk Chervonoyi armiyi chiselnistyu 160 tis cholovik sho malo 700 garmat 600 tankiv ta 600 litakiv torgove sudno Metalist pislya nevdaloyi sprobi potopiti jogo torpedami z pidvodnogo chovna Sh 303 protaraniv i potopiv minonosec Vijskovo morskogo flotu SRSR a zvinuvachennya buli visunuti Estoniyi de nibito bazuvavsya nevidomij pidvodnij choven Vidpovidno do direktivi narkoma K Voroshilova vzhe u zhovtni 1939 roku Chervona armiya pochala okupaciyu Estoniyi Pid chas rozmovi z G Dimitrovim 25 zhovtnya 1939 roku J Stalin skazav Radyanske kerivnictvo vvazhaye sho paktami po vzayemodopomogu z Estoniyeyu Latviyeyu ta Litvoyu znajdena forma kotra dozvolit Radyanskomu Soyuzovi vklyuchiti do svoyeyi orbiti ryad krayin Ale dlya cogo poki sho treba suvoro dotrimuvatis yih vnutrishnogo rezhimu ta suverenitetu ne domagayuchis radyanizaciyi Nastane chas prodovzhuvav Stalin koli voni sami ce zroblyat 16 chervnya 1940 Radyanskij Soyuz nadislav Noti Latviyi ta Estoniyi iz zvinuvachennyam u porushenni dogovoriv pro vzayemodopomogu i v agresivnih namirah Mistilisya vimogi reorganizuvati uryadi iz vklyuchennyam do nogo druzhnih SRSR politikiv dati dozvil na vvedennya dodatkovih kontingentiv Chervonoyi armiyi v Latviyu ta Estoniyu 17 chervnya do Latviyi j Estoniyi vvedeno radyanski vijska 18 chervnya radyanski vijska vstupili v mista Raakvare Tana Vero i Valk 21 chervnya stvoreno novij uryad na choli z I Veresom sklad kabinetu uzgodzhuvavsya z radyanskim predstavnikom A Zhdanovim 6 serpnya 1940 roku vklyuchena do skladu SRSR yak Estonska RSR Jon Baldvin Gannibalsson Islandiya pershoyu viznala nezalezhnist estonciv Zvilnennya vid SRSR SShA Velika Britaniya Franciya Italiya i bilshist demokratichnih krayin Zahodu vvazhali aneksiyu Estoniyi SRSR nezakonnoyu Voni zberegli diplomatichni vidnosini z predstavnikami nezalezhnoyi Estonskoyi Respubliki nikoli de yure ne viznavali isnuvannya Estonskoyi RSR i nikoli ne viznavali taku Estoniyu pravovoyu skladovoyu chastinoyu Radyanskogo Soyuzu Povernennya Estoniyi do nezalezhnosti stalo mozhlivim oskilki SRSR zitknuvsya z vnutrishnimi problemami rezhimu poslabivshi svoyi poziciyi na zovnishnih kordonah imperiyi U 1980 h pochav progresuvati ruh za avtonomiyu Estoniyi U pochatkovij period 1987 1989 rr vin chastkovo oriyentuvavsya na otrimannya dodatkovoyi ekonomichnoyi nezalezhnosti ale chim bilshe Radyanskij Soyuz slabshav tim silnishim stavav kurs ruhu na povnu nezalezhnist i samoviznachennya Estoniya vidnovila derzhavnu nezalezhnist 20 serpnya 1991 roku pislya Spivochoyi Revolyuciyi ta rozpadu SRSR Vidtak 20 serpnya v Estoniyi derzhavne svyato 26 serpnya 1991 roku Verhovna Rada Ukrayini viznala nezalezhnist Estoniyi Pislya togo yak 31 serpnya 1994 roku Estoniyu polishili ostanni vijska RF vona samostijno vibudovuvala ekonomichni j politichni vidnosini z Zahidnoyu Yevropoyu ta inshimi krayinami stala chlenom NATO 29 bereznya 2004 roku Estoniya rozpochala peremovini pro chlenstvo v YeS 1998 roku ta vstupila do nogo 1 travnya 2004 roku PolitikaDokladnishe Politichna sistema Estoniyi ta Konfrontaciya Rosiyi ta krayin Baltiyi Estoniya ye konstitucijnoyu demokratiyeyu prezident yakoyi obirayetsya odnopalatnim parlamentom kozhni p yat rokiv Uryad abo vikonavchu vladu formuye prem yer ministr yakogo priznachaye prezident Uryad skladayetsya z 14 ministriv i priznachayetsya prezidentom pislya shvalennya parlamentom Zakonodavcha vlada nalezhit odnopalatnomu parlamentovi Riigikogu Derzhavnij Asambleyi yaku stanovit 101 deputat Deputativ na chotiririchnij termin obiraye bezposeredno narod Verhovnij sud Derzhavnij Sud abo Riigikohus stanovlyat 17 suddiv golovu Verhovnogo sudu proponuye parlamentovi prezident i parlament priznachaye jogo na dovichnij termin Administrativnij ustrijDokladnishe Administrativnij podil Estoniyi Poviti Estoniyi Estoniya podilyayetsya na 15 administrativnih odinic pershogo poryadku Za geografichnim ta demografichnim rozmirom ce poviti est maakond mnozh maakonnad Poviti Valgamaa Vilyandimaa Virumaa Gar yumaa Giyumaa Ida Virumaa Jigevamaa Lyaenemaa Lyaene Virumaa Pilvamaa Pyarnumaa Raplamaa Saaremaa Tartumaa YarvamaaGeografiyaDokladnishe Geografiya Estoniyi Mapa Estoniyi Estoniya lezhit mizh 57 3 i 59 5 grad pivnichnoyi shiroti ta mizh 21 5 i 28 1 shidnoyi dovgoti na shidnomu uzberezhzhi Baltijskogo morya na rivnij pivnichno zahidnij chastini shidnoyi Yevropejskoyi platformi Serednya visota nad rivnem morya stanovit lishe 50 m Pokladi goryuchogo slancyu abo kukersitu ta vapnyaku lisi vkrivayut 47 ploshi ta vidigrayut klyuchovu rol v ekonomici ciyeyi bidnoyi na resursi krayini Estoniya maye blizko 1400 ozer bilshist duzhe mali najbilshe Pejpsi Chudske ozero 3555 km chislenni bolota 3794 kilometriv uzberezhzhya z chislennimi zatokami protokami ta fjordami Chislo ostroviv ta ostrivciv blizko 1500 Dva veliki Saaremaa j Giyumaa Najvishe misce Suur Munamyagi na pivdennomu shodi krayini 318 m Priroda Dokladnishe Geografiya Estoniyi ta Priroda Estoniyi Lastivka H r rustica nacionalnij ptah Estoniyi Estoniya roztashovana na pivnichno zahidnij okolici Shidnoyevropejskoyi rivnini bilya beregiv Baltijskogo morya mizh Finskoyu i Rizkoyu zatokami Blizko 9 teritoriyi ostrovi z nih o vi Saaremaa Hiyumaa ta inshi utvoryuyut Zahidno Estonskij Moonzundskij arhipelag Serednya visota teritoriyi Estoniyi stanovit blizko 50 metriv bilsh visoka pivdenno shidna chastina Estoniyi ye visochinami Haanya najvisha tochka respubliki gora Suur Munamyagi visota 318 m Relyef rivninnij ta gorbistij Dominuyut lodovikovi i vodno lodovikovi formi relyefu hvilyasti morenni i vodno lodovikovi rivnini morenni gorbi kami ozi drumlini Vzdovzh pivnichnogo uzberezhzhya Estoniyi prostyagayetsya Pivnichno Estonskij glint zahidna chastina Baltijsko Ladozkogo ustupu Na vihodah karbonatnih porid siluru i ordovika rozvinenij karst Vidomi meteoritni krateri Kaali Tsiirikmyae i Kyardlaska astroblemi Richki Narva i Emajigi V Estoniyi blizko 1200 ozer sho zajmayut 4 8 teritoriyi krayini Najbilshi Chudske ta Virts yarv Div takozh Geologiya Estoniyi Gidrogeologiya Estoniyi ta Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Estoniyi Klimat Klimat perehidnij vid morskogo do kontinentalnogo EkonomikaDokladnishe Ekonomika Estoniyi Tallinn politichnij ta ekonomichnij centr Estoniyi Yak chlen Yevropejskogo Soyuzu Estoniya ye chastinoyu chi ne najbilshoyi svitovoyi ekonomichnoyi zoni 1999 roku Estoniya perezhila najtyazhchu krizu z momentu zdobuttya nezalezhnosti 1991 r ne v ostannyu chergu vnaslidok vplivu finansovoyi krizi v RF u serpni 1998 Estoniya priyednalasya do SOT u listopadi 1999 r buduchi drugoyu krayinoyu Baltiyi sho priyednalasya do SOT ta prodovzhuvala peremovini z YeS pro priyednannya Privatizaciya energetiki telekomunikacij zaliznici ta inshih derzhavnih pidpriyemstv trivaye Estoniya vikonala bilshist pidgotovchih zahodiv dlya vstupu v YeS do kincya 2002 roku i teper maye odnu z najmicnishih ekonomik sered novih krayin chleniv Yevropejskogo Soyuzu do yakogo vona priyednalasya 1 travnya 2004 r Estonska ekonomika shvidko zrostaye chastkovo zavdyaki uchasti finskih kompanij yaki perenosyat svoyu zvichajnu diyalnist do ciyeyi krayini a takozh zavdyaki potuzhnomu sektorovi informacijnih tehnologij IT VVP na dushu naselennya stanovit 12 300 i ye najbilshim sered krayin Baltiyi 1994 r Estoniya stala odniyeyu z pershih krayin svitu yaka zaprovadila yedinij podatok v Estoniyi yedina stavka nezalezhno vid dohodiv platnika stanovit 26 Azartni igri Dokladnishe Azartni igri v Estoniyi Azartni igri v Estoniyi z yavilis vidnosno neshodavno Poki Estoniya bula okupovana SRSR vsi vidi azartnih igor tut bulo zaboroneno Popri zaboronu v krayini diyali nelegalni kazino natomist realna istoriya azartnih igor pochalasya v 1994 1995 rokah koli bulo uhvaleno pershij Zakon pro lotereyi 1994 i Zakon pro azartni igri 1995 Bilshist kazino krayini roztashovano v stolici Tallinni DemografiyaDokladnishe Naselennya Estoniyi Dinamika chiselnosti naselennya Estoniyi tis cholovik Rik 1712 0 18810 0 18970 0 19220 0 19340 0 19590 0 19700 0 19790 0 19890 0 20000 0 20120 0 2018 0 2019 Usogo 150 170 881 958 1107 1126 1197 1356 1466 1566 1370 1294 1319 1324 u tomu chisli estonciv 792 868 0 970 0 993 0 893 0 925 0 948 0 963 0 921 0 890 0 9050 Nacionalnij sklad Dokladnishe Estonci ta Ukrayinci Estoniyi Blizko 70 naselennya estonci reshta vihidci z respublik kolishnogo SRSR Migranti meshkayut u pivnichno shidnomu promislovomu poviti Ida Virumaa ta v stolici Tallinni Ye nechislenni gromadi finiv a takozh okremogo fino ugorskogo narodu setu Za perepisom 2018 roku ukrayinciv v Estoniyi meshkaye blizko 23 tis cholovik Uryad pikluyetsya pro zmicnennya samosvidomosti ukrayinskoyi gromadi finansuye ukrayinomovnu osvitu nacionalni festivali gurtki samodiyalnist Zgidno z perepisom 2018 r naselennya Estoniyi skladayetsya z 68 7 estonciv 24 9 rosiyan 1 8 ukrayinciv 0 9 bilorusiv 0 6 finiv 3 1 inshih narodnostej Estonski narodni tancyuristi Stanom na 1 sichnya 2019 roku v Estoniyi meshkalo 9771 gromadyan Ukrayini a na 1 sichnya 2020 roku 10 400 osib U vsih regionah Estoniyi diyut ukrayinski organizaciyi bilshist iz nih vhodyat do Kongresu ukrayinciv Estoniyi 11 tovaristv Taki organizaciyi zasnuvali v svoyih mistah oseredki ukrayinskoyi kulturi yakimi volodiyut na pravah orendi v mistah Narva Ojzu Maardu Sillamyae Rakvere u Tallinni Centr ukrayinskoyi kulturi znahoditsya u primishenni sho ye vlasnistyu Ukrayinskoyi greko katolickoyi cerkvi Religijna prinalezhnist Dokladnishe Tradicijnoyu religiyeyu estonciv ye Hristiyanstvo u lyuteranskomu ta pravoslavnomu obryadi Prote menshe tretini naselennya vvazhaye sebe viruyuchimi Sered nih bilshist praktikuyuchih hristiyan estonciv lyuterani rosijska menshist pravoslavni Moskovskogo patriarhatu EPC MP estonska pravoslavna menshist virni Konstantinopolskogo patriarhatu EPC KP Isnuyut sprobi ponoviti yazichnicku religijnu praktiku Vsogo 32 naselennya ye chlenami cerkovnih ta religijnih grup 14 8 Estonska yevangelska lyuteranska cerkva 13 9 Pravoslavni Estonska Apostolsko Pravoslavna Cerkva ta Estonska Pravoslavna Cerkva Moskovskogo Patriarhatu bl 6000 baptisti bl 3500 rimo katoliki Takozh ye dekilka menshih protestantskih ta yudejskih div Yevreyi v Estoniyi gromad Movi Dokladnishe Estonska mova ta Derzhavnoyu movoyu krayini ye estonska sho ye blizkosporidnenoyu do finskoyi Takozh v Estoniyi poshireni rosijska ta anglijska movi dzherelo Estonska mova razom iz finskoyu ta ugorskoyu nalezhit do fino ugorskoyi sim yi mov Neyu rozmovlyayut v Estoniyi RF Latviyi a takozh v okremih selah Krimskogo pivostrova Abhaziyi diaspornih poselennyah u Shveciyi SShA ta Kanadi Zagalna kilkist tih hto volodiye estonskoyu movoyu perevishuye 1 000 000 osib U XVI st isnuvali dvi literaturni movi na osnovi pivnichno estonskogo ta pivdenno estonskogo dialektiv Estonska mova bula unifikovana v pershij polovini XX st V estonskij movi ye 9 golosnih i 16 prigolosnih zvukiv bagato diftongiv Vlastivi tri stupeni dovzhini golosnih i prigolosnih zvukiv Golovnij nagolos padaye na pershij sklad slova Za morfologichnoyu strukturoyu estonska mova flektivno aglyutinativna Immeniki vidminyuyut za chislami ta vidminkami a gramatichnij rid vidsutnij Diyeslovo maye vidminyuvani ta nevidminyuvani formi Sintaksichni zv yazki sliv virazhayutsya golovnim chinom gramatichnimi formami okremih sliv i sluzhbovimi slovami Kilkist prijmennikiv nevelika Poryadok sliv u rechenni vidnosno vilnij Leksika estonskoyi movi vklyuchaye davni fino ugorski fino baltijski ta vlasne estonski slova a takozh bagato davnih baltijskih germanskih i slov yanskih zapozichen piznishi zapozichennya z nimeckoyi rosijskoyi ta inshih mov Pisemnist na osnovi latinskogo alfavitu Vidatnij doslidnik estonskoyi movi Jogannes Aavik Johannes Aavik Vin zaprovadiv sproshenu strukturu rechen shukav i vikoristovuvav novi koreni sliv pozichayuchi yih u dialektah estonskoyi ta finskoyi movi Najbilshi mista Dokladnishe mista EstoniyiKulturaGolovna stattya Kultura Estoniyi Tartuskij universitet Estonskij nacionalnij muzej Kultura Estoniyi vklyuchaye v sebe korinnu spadshinu predstavlenu estonskoyu movoyu ta saunoyu z osnovnimi aspektami Pivnichnoyi ta yevropejskoyi kulturi Cherez istoriyu ta geografiyu na kulturu Estoniyi vplinuli tradiciyi riznih finskih baltijskih slov yanskih i germanskih narodiv a takozh kulturnij rozvitok kolishnih panivnih derzhav Nimechchini Shveciyi ta Rosiyi vona pragne bilshe vvazhatisya skandinavskoyu derzhavoyu Sogodni estonske suspilstvo zaohochuye svobodu ta liberalizm prihilnist narodu do idealiv obmezhenogo uryadu zapobigayuchi centralizovanij vladi ta korupciyi Protestantska trudova etika zalishayetsya vazhlivoyu kulturoyu a bezkoshtovna osvita ye visokocinnim zakladom Podibno do osnovnoyi kulturi v skandinavskih krayinah estonsku kulturu mozhna rozglyadati yak zasnovanu na asketichnih ekologichnih realiyah i tradicijnih sposobah isnuvannya spadshini porivnyano shiroko poshirenogo egalitarizmu z praktichnih prichin ta idealiv blizkosti do prirodi samodostatnosti Estonska akademiya mistectv estonskoyu Eesti Kunstiakadeemia EKA nadaye vishu osvitu v galuzi mistectva dizajnu arhitekturi media istoriyi mistectva a Vilyandijska akademiya kulturi Tartuskogo universitetu maye pidhid do populyarizaciyi ridnoyi kulturi za dopomogoyu navchalnih program 2010 roku v Estoniyi bulo 245 muzeyiv ob yednani kolekciyi yakih mistyat ponad 10 miljoniv predmetiv Istoriya arhitekturi Estoniyi perevazhno vidobrazhaye yiyi suchasnij rozvitok u Pivnichnij Yevropi Osoblivo varto vidznachiti arhitekturnij ansambl yakij oformlyaye serednovichne stare misto Tallinna yake vhodit do spisku Vsesvitnoyi spadshini YuNESKO Krim togo v krayini ye kilka unikalnih bilsh mensh zberezhenih fortec sho datuyutsya dohristiyanskimi chasami velika kilkist dosi nedotorkanih serednovichnih zamkiv i cerkov a silska miscevist vse she harakterizuyetsya nayavnistyu velicheznoyi kilkosti derev yanih sadib z poperednih stolit Kuhnya Istorichno kuhnya Estoniyi silno zalezhala vid sezoniv i prostoyi selyanskoyi yizhi Sogodni vklyuchaye bagato tipovih internacionalnih strav Najtipovishimi harchovimi produktami v Estoniyi ye chornij hlib svinina kartoplya ta molochni produkti Tradicijno vlitku ta navesni estonci lyublyat yisti vse svizhe yagodi zelen ovochi ta vse sho prihodit pryamo z sadu Polyuvannya ta ribalka takozh buli duzhe poshirenimi hocha nini koli polyuvannyam i ribalstvom koristuyutsya perevazhno yak hobi Takozh duzhe populyarno gotuvati gril na vulici vlitku Tradicijno vzimku na stil podayut varennya soloni ogirki Zbirannya ta konservuvannya fruktiv gribiv ta ovochiv na zimu zavzhdi bulo populyarnim osoblivo v silskij miscevosti Sport Estonskij borec Gejki Nabi Dokladnishe Sport v Estoniyi Dokladnishe Estoniya na Olimpijskih igrah Sport vidigraye vazhlivu rol v estonskij kulturi Pislya progoloshennya nezalezhnosti vid Rosiyi v 1918 roci Estoniya vpershe vistupila yak naciya na litnih Olimpijskih igrah 1920 roku hocha Nacionalnij olimpijskij komitet buv stvorenij u 1923 roci Estonski sportsmeni brali uchast v Olimpijskih igrah poki krayina ne bula aneksovana Radyanskim Soyuzom u 1940 roci Litnya Olimpijska regata z vitrilnogo sportu 1980 roku prohodila v stolici Tallinni Pislya vidnovlennya nezalezhnosti v 1991 roci Estoniya brala uchast u vsih Olimpiadah Bilshist medalej Estoniya zdobula v legkij atletici vazhkij atletici borotbi ta lizhnih gonkah Estoniya dosyagla duzhe horoshih uspihiv na Olimpijskih igrah vrahovuyuchi nevelike naselennya krayini Najkrashimi rezultatami Estoniyi buli 13 e misce v medalnij tablici na litnih Olimpijskih igrah 1936 roku ta 12 e misce na zimovih Olimpijskih igrah 2006 roku Svyata Svyato litnogo soncestoyannya Dokladnishe Svyata Estoniyi Data Nazva ukrayinskoyu Nazva estonskoyu 1 sichnya Novij rik uusaasta 24 lyutogo Den nezalezhnosti iseseisvuspaev Perehidna p yatnicya Velika p yatnicya suur reede Perehidna nedilya Velikden ulestousmispuhade 1 puha 1 travnya Pershotraven kevadpuha Perehidna data Den Svyatoyi Trijci nelipuhade 1 puha 23 chervnya Den Peremogi voidupuha 24 chervnya Ivan Kupala abo Svyato litnogo soncestoyannya jaanipaev 20 serpnya Den vidnovlennya nezalezhnosti taasiseseisvumispaev 24 grudnya Svyatvechir joululaupaev 25 grudnya Rizdvo Hristove esimene joulupuha 26 grudnya Den podarunkiv teine joulupuhaZbrojni siliDokladnishe Zbrojni sili Estoniyi Zbrojni sili Estoniyi Voseni 1991 roku pislya vidnovlennya nezalezhnosti Estoniya rozpochala stvoryuvati sistemu vnutrishnoyi bezpeki j oboroni Oboronni sili Estonskoyi Respubliki u mirnij chas mozhna takozh podiliti na dvi chastini Oboronni vijska yaki mayut u svoyemu skladi suhoputni vijska povitryani ta morski sili i Kajtselijt Oboronni vitrati Estonskoyi Respubliki zdijsnyuyutsya za rahunok derzhavnih subsidij iz Derzhbyudzhetu Vijskovi vitrati skladayut blizko 2 byudzhetu Estoniya aktivno bere uchast u mirotvorchij diyalnosti OON i regionalnih organizacij Ocholyuye derzhavnu oboronu Prezident Estoniyi pri nomu diye Rada derzhavnoyi oboroni doradchij organ Derzhavnim centralnim vikonavchim organom yakij zdijsnyuye oboronnu politiku estonskoyi derzhavi ye Ministerstvo oboroni Komanduyuchomu Oboronnimi vijskami pidporyadkovanij vishij organ operativnogo vijskovogo upravlinnya Golovnij shtab Oboronni vijska komplektuyutsya na osnovi 20 yi statti Zakonu pro vijskovu sluzhbu Vidpovidno do cogo zakonu usi choloviki gromadyani Estoniyi u vici z 17 do 27 rokiv zobov yazani projti strokovu vijskovu sluzhbu u vijskah Yiyi trivalist ne povinna perevishuvati 12 ale i ne buti menshoyu vid 8 mi misyaciv Konstituciya peredbachaye vijskovu povinnist ale vklyuchaye j alternativnu sluzhbu dlya osib yaki vidmovlyayutsya sluzhiti v armiyi z religijnih ta inshih mirkuvan abo perekonan Z chisla vijskovosluzhbovciv strokovoyi sluzhbi komplektuyutsya deyaki okremi chastini Ministerstva vnutrishnih sprav prikordonna ohorona ryatuvalni pidrozdili Vijskovo morski sili EstoniyiEstonska prikordonna ohorona Na ozbroyenni VMS Estoniyi znahodyatsya minni tralshiki Sulyev Kalyev Olyev dopomizhni korabli Ahti i Lajne Zavdannyam VPS ye organizaciya i provedennya radiolokacijnogo sposterezhennya za povitryanim prostorom Estoniyi a takozh obmin podibnoyu informaciyeyu z Latviyeyu i Litvoyu u ramkah baltijskogo proyektu Kajtselijt derzhavna zbrojna gromadska organizaciya do skladu yakoyi vhodyat dobrovilni chleni soyuzu ta profesijni vijskovi Kajtselijt formuyetsya na dobrovilnih zasadah jogo chlenom mozhe stati bud yakij gromadyanin Estoniyi starshij 17 rokiv Organizaciya skladayetsya z 17 druzhin zagalnoyu chiselnistyu 8 1 tis osib a takozh zhinochih ta molodizhnih organizacij 4 tis osib Zagalna chiselnist Kajtselijt z usima organizaciyami blizko 13 tis osib Krim suhoputnih vijsk VMS ta VPS v Estoniyi stvorena morska prikordonna sluzhba sluzhba bezpeki vnutrishnya i prikordonna Prikordonna ohorona Policiya Estoniyi Dokladnishe Policejsko prikordonna sluzhba Estoniyi Zavdannyami prikordonnoyi sluzhbi ye ohorona derzhavnogo kordonu na suhodoli i na mori Z 1995 roku prikordonniki zajmayutsya takozh poshukovimi ta ryatuvalnimi operaciyami na mori Departament prikordonnoyi ohoroni yakij vhodit do skladu Ministerstva vnutrishnih sprav maye u svoyemu skladi 8 prikordonnih rajoniv 49 prikordonnih kordoniv zastav 42 prikordonnih punkti okremij divizion prikordonnih korabliv ta prikordonnij povitryanij zagin Na ozbroyenni znahodyatsya 11 storozhovih korabliv 24 kateri i 35 motornih chovna Estonska prikordonna sluzhba maye ugodi pro spivrobitnictvo z Finlyandiyeyu Rosijskoyu Federaciyeyu i Latviyeyu Prikordonnikiv gotuyut u navchalnomu centri v Narva Jiesuu ta vishomu vijskovomu uchilishi Osobovij sklad prikordonnikiv narahovuye blizko 2 8 tis osib Policiya Dnem stvorennya policiyi v Estonskij Respublici vvazhayetsya 12 listopada Z vidnovlennyam nezalezhnosti Parlament krayini 20 veresnya 1990 roku prijnyav Zakon pro policiyu do yakogo 1993 roku buli vneseni zmini ta dopovnennya Zgidno z administrativnim podilom na teritoriyi Estonskoyi Respubliki diye 17 prefektur policiyi Osvitu estonski policejski otrimuyut u Policejskomu koledzhi Akademiyi vnutrishnoyi oboroni ta Policejskij shkoli v Pajkuzi Osobovij sklad policiyi Estoniyi narahovuye priblizno 4 1 tis osib Div takozhMizhnarodni vidnosini Estoniyi Municipaliteti Estoniyi Nagorodi Estoniyi Spisok ob yektiv Svitovoyi spadshini YuNESKO v Estoniyi Konfrontaciya Rosiyi ta krayin Baltiyi Rusifikaciya Vizovi vimogi dlya gromadyan EstoniyiPrimitki Stat ee 1 sichnya 2011 Arhiv originalu za 23 listopada 2012 Procitovano 7 grudnya 2012 angl est 1 Statistikaamet Statistical Office of Estonia 2012 Kodakondsus rahvus emakeel ja voorkeelte oskus Citizenship Nationality Mother Tongue and Command of Foreign Languages ISBN 9985 74 202 8 Arhiv originalu PDF za 14 listopada 2017 Procitovano 13 sichnya 2018 anglijskoyu Arhiv originalu za 21 lipnya 2011 Procitovano 21 lipnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z posilannyami na dzherela sho mayut nepridatni URL posilannya Official website of the Republic of Estonia in Estonian Matthew Holehouse Estonia discovers it s actually larger after finding 800 new islands 1 bereznya 2020 u Wayback Machine The Telegraph 28 serpnya 2015 anglijskoyu Arhiv originalu za 22 veresnya 2020 Procitovano 26 listopada 2019 ERR News anglijskoyu ERR 07 chervnya 2019 Arhiv originalu za 7 chervnya 2019 Procitovano 07 chervnya 2019 anglijskoyu Global Politician Arhiv originalu za 28 chervnya 2011 Procitovano 5 chervnya 2011 Global Politician Arhiv originalu za 28 chervnya 2011 Procitovano 5 chervnya 2011 PDF United Nations Development Programme 2015 Arhiv originalu PDF za 19 bereznya 2016 Procitovano 14 grudnya 2015 angl Navedeno za anglijskoyu vikipediyeyu anglijskoyu Yahoo Arhiv originalu za 15 serpnya 2020 anglijskoyu Reports Without Borders Arhiv originalu za 22 travnya 2020 Procitovano 29 travnya 2016 Comparing Performance of Universal Health Care Countries 2016 29 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Fraser Institute Estonia 6 serpnya 2020 u Wayback Machine OECD 2016 The Economist anglijskoyu Arhiv originalu za 4 listopada 2018 Procitovano 28 zhovtnya 2016 Wired anglijskoyu Arhiv originalu za 17 veresnya 2018 Procitovano 20 zhovtnya 2018 Ariste Paul 1956 Maakeel ja eesti keel Eesti NSV Teaduste Akadeemia Toimetised 5 117 24 Beyer Jurgen 2007 Ist maarahvas Landvolk die alte Selbstbezeichnung der Esten eine Lehnubersetzung Eine Studie zur Begriffsgeschichte des Ostseeraums Zeitschrift fur Ostmitteleuropa Forschung 56 566 593 Volkov S V Emelyanov Yu V Do i posle sekretnyj protokolov M Voenizdat 1990 S 45 49 Semiryaga M I Tajny stalinskoj diplomatii 1939 1941 M Vyssh shk 1992 303 s S 212 Semiryaga M I Tajny stalinskoj diplomatii 1939 1941 M Vyssh shk 1992 303 s S 213 Semiryaga M I Tajny stalinskoj diplomatii 1939 1941 M Vyssh shk 1992 303 s S 218 European Parliament 13 January 1983 Resolution on the situation in Estonia Latvia Lithuania Official Journal of the European Communities C 42 78 Arhiv originalu za 28 chervnya 2011 Procitovano 30 serpnya 2015 whereas the Soviet annexias of the three Baltic States still has not been formally recognised by most European States and the USA Canada the United Kingdom Australia and the Vatican still adhere to the concept of the Baltic States 1712 rik ocinka Toivo Raun 2009 rik z Population by ethnic nationality 1 January year 25 serpnya 2019 u Wayback Machine stat ee Arhiv originalu za 11 chervnya 2019 Procitovano 29 lyutogo 2020 Alis Tammur angl Statistics Estonia Arhiv originalu za 28 kvitnya 2020 Procitovano 3 travnya 2020 Arhiv originalu za 11 chervnya 2019 Procitovano 3 travnya 2020 Kilkist ukrayinciv v Estoniyi zrosla na 6 5 i perevishila 10 tisyach osib 9 sichnya 2020 u Wayback Machine Yevropejska pravda 2020 01 09LiteraturaEstoniya misceve samovryaduvannya robochi zapiski Anatolij Tkachuk Kiyiv Legalnij status K I S 2015 46 s il Bibliotechka miscevogo samovryaduvannya Opornij konspekt lekcij Tema Administrativno teritorialnij ustrij krayin Yevropejskogo Soyuzu Estoniya Niderlandi Horvatiya Chehiya Nac akad derzh upr pri Prezidentovi Ukrayini avt uporyad P V Vorona ta in Kiyiv NADU 2015 94 s Biblioteka magistra Ukrayinci v Estoniyi vchora sogodni zavtra zb materialiv mizhnar nauk konf Tallin Estoniya 7 8 listop 2008 r In t doslidzh diaspori Kongres ukrayinciv Estoniyi T vo Ukrayina Svit Integrac cilovij fond Estoniyi Posolstvo Ukrayini v Eston Resp Derzh kom Ukrayini u spravah nacionalnostej ta religij In t istoriyi Ukrayini NANU vidp red i uporyad I Vinnichenko K Geoprint 2008 99 s Auers D Comparative Politics and Government of the Baltic States Estonia Latvia and Lithuania in the 21st Century Palgrave Macmillan UK 2015 Kasekamp A A history of the Baltic States Palgrave Macmillan 2010 North M Kronenberg K The Baltic A History Harvard University Press 2015 PosilannyaEstoniya u sestrinskih Vikiproyektah Citati u Vikicitatah Estoniya u Vikimandrah Estoniya u Vikishovishi Oficijna Derzhavna Storinka eRiik 20 bereznya 2005 u Wayback Machine anglijskoyu Estonika vid A do Ya pro Estoniyu 13 kvitnya 2010 u Wayback Machine Kartinki Estoniyi 15 grudnya 2018 u Wayback Machine Mapa Estoniyi 4 lyutogo 2005 u Wayback Machine Finska zatoka Baltijske more Rosiya Rizka zatoka Latviya