Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Шве́дська Естля́ндія (англ. Estonia under Swedish rule) — термін на позначення історичної доби між 1558 та 1710 роками, коли частини сучасної Естонії - Князівство Естонії (а після 1645 року вся теперішня країна) перебували під шведським пануванням. Королі Швеції, окрім іншого носили також титул "Князь Естонії".
| Шведська Естляндія | |
| Прапор | Герб |
 |  |
| Дата створення / заснування | 1561 |
|---|---|
| Континент | Європа |
| Країна |  Швеція |
| Розташовується на водоймі | Балтійське море |
| Замінений на | Ревельська губернія |
| Час/дата припинення існування | 1721 |
 | |
 Шведська Естляндія у Вікісховищі | |
Координати: 59°25′ пн. ш. 24°45′ сх. д. / 59.417° пн. ш. 24.750° сх. д.
У результаті розпаду держави Тевтонського ордену місцева знать балтійських німців в областях Гаррієн (Гар'юмаа) та Вірланд (Іда-Вірумаа і Ляяне-Вірумаа), а також у місті Ревель у червні 1561 (і дещо пізніше — в області Єрвен (Ярвамаа)) попрохала і отримала захист з боку шведського короля Еріка XIV, що призвело до вступу Швеції в Лівонську війну. На час завершення військових дій у 1583 році Швеція владарювала у північній частині сучасної Естонії та на острові Хіюмаа; ця територія утворила Естонське герцогство (1561—1721). Після відновлення воєн між Польщею та Швецією південні райони нинішньої Естонії (тодішню шведську Лівонію) було включено за Альтмаркським перемир'ям 1629 року до складу Швеції. 1645 року Швеція також відібрала у Данії острів Сааремаа і, таким чином, взяла під контроль усю нинішню Естонію.
Час шведського панування припинився 1710 року, коли всі шведські балтійські провінції скорилися російським військам на кінцевих стадіях Великої Північної війни. Російська гегемонія оформилася в 1721 році.
Причини шведського вступу в Естонію були економічні, а також політичні та військові. Шведська корона не в останню чергу була зацікавлена в отриманні частки зиску від багатої торгівлі з Росією. Водночас, утвердження в Естонії могло також розглядатися як спосіб перешкодити Московії та Данії здобути потенційно небезпечні плацдарми поблизу підкореної Швецією Фінляндії.
Час шведського панування іноді в розмовній мові називають «старими добрими шведськими часами» (ест. vana hea Rootsi aeg). Проте залишається неясним, чи сучасне естонськомовне населення використовує цей вираз узагальнено, чи вважає час шведського правління значно кращим, ніж часи раніших чужоземних правителів. Однак, особливо у пізнішу частину доби шведського панування в Естонії, шведська влада започаткувала ряд реформ, спрямованих на послаблення впливу місцевої німецькомовної аристократії на користь тамтешнього естонськомовного селянства. У світлі цього є деякі підстави гадати, що естонськомовне населення розглядало шведське володарювання як таке, що характеризувалося верховенством закону, а також збереглися записи, що у пізніші лихоліття нижчі класи висловлювали бажання повернутися під шведську владу. Шведські реформи (а деякі з них мали тривалий вплив) включали також заснування Тартуського університету (та інших освітніх установ, наприклад, гімназії Густава Адольфа); стійке сприяння лютеранству і забезпечення перекладу Біблії естонською; а також створення апеляційного суду в Тарту.
Перші роки
Між жителями нинішньої Швеції та Естонії відбувалися контакти, щонайменше, від епохи вікінгів. Наприклад, рунічний камінь у церкві Руслагс-бру, що в Швеції, вшановує людину, яку було вбито в Естонії в ХІ столітті. Принаймні, від Середньовіччя в Естонії існувала шведська меншина. Під час Північних хрестових походів шведські хрестоносці зробили невдалу спробу завоювати Естонію. Зате цей край завоювали здебільшого німецькі лицарі-хрестоносці, встановивши там і на більшості території Балтії державу Тевтонського ордену. Із занепадом Тевтонського ордену і його держави шведські політичні амбіції повернулися в Естонію. Майбутній король Юхан III, ще будучи Великим князем Фінляндським, у 1550-х роках мав амбіції встановити шведську владу в Естонії, але його стримував батько Густав Васа. Так тривало до 1558, коли місцеве дворянство попрохало нового короля Еріка XIV втрутитися у тодішню Лівонську війну і захистити землі Гар'юмаа і Вірумаа та місто Таллінн в обмін на сюзеренітет над ними.Лівонська війна, в яку Швеція тепер була втягнута, тривала до 1583 (завершившись Плюсським перемир'ям). Для Швеції вона закінчилася не тільки здобуттям тієї території, яка у 1561 році просила шведського захисту, а й захопленням міста Нарва.
Назва Лівонія, що раніше позначала всю сучасну Естонію і Латвію, відтоді застосовувалася до південної Естонії та Латвії, що перебували під польським управлінням, тоді як словом «Естонія» почали позначати шведські володіння північної та західної Естонії. І тільки на початку ХХ століття термін «Естонія» почали використовуватися для означення всіх земель, жителі яких говорили естонською мовою.
Швеція приступила до реорганізації уряду в новому герцогстві тільки після укладення мирного договору з Московією в 1583 році. Як і лівонські маєтки, естонська аристократія і міста сдалися на умовах, що їхні привілеї будуть збережені. На відміну від Лівонії, де Польща незабаром порушила цю домовленість, шведські королі додержували своїх обіцянок, даних Таллінну і місцевій знаті.
Поміщиків північної і західної Естонії, які складали основу естонської шляхти, представляли їхні загальні збори, що регулярно скликалися раз на три роки (Landtag), та їх виконавчий орган — колегія магістратів (Landratscollegium). Шведську монархію представляв лорд-намісник, пізніше шведські генерал-губернатори, а правити територією допомагала знать. Власність Корони складалася із земель, що раніше належали Лівонському орденові, монастирям і єпископам, а також із покинутих помість; частина земель, які було покинуто у війну, перейшла під контроль місцевої аристократії. З метою управління ці землі було розділено на вотчини, які далі поділялися на коронні маєтки, де керували ландвойти. Шведські королі щедро роздавали землі у приватне володіння — в нагороду як за заслуги, так і за службу.
Із цієї причини більшість естонських земель до кінця XVI століття були у приватній власності, а власниками були здебільшого балтійські німці. Балтійське німецьке дворянство посіло панівне становище як в економічній, так і в політичній сферах, а пізніші спроби Корони обмежити цей вплив наштовхнулися на потужний опір. Поступки центральної влади упродовж такого довгого часу пов'язувалися з безперервними війнами, де важливим було зберегти лояльність місцевої аристократії.
Розширення
Завоювання шведської Естонії (Естонського герцогства) було відправною точкою політики розширення для Швеції, що породило той період у її історії, який інколи називають Шведською імперією. У XVII столітті Швеція здобула великі території навколо Балтійського моря. 1629 року підпорядкована Польщі Лівонія, включаючи південні частини сучасної Естонії, була завойована шведськими військами, а в 1645 році Данія у рамках Брьомсебруського мирного договору відступила Швеції острів Сааремаа (нім. Ösel).
Якщо здача Швеції північної Естонії розцінювалася як добровільна, то Лівонія розглядалася як окупована територія. Король Густав II Адольф Ваза згодом лише частково відновив привілеї лівонської аристократії, втрачені за польських часів. Під керівництвом генерал-губернатора було розбудовано сильну центральну владу і запроваджено шведські закони. Також багато місцевої аристократії втекло під час війни, а на їхнє місце переїхали представники шведської знаті, які заволоділи багатьма лівонськими маєтками.
Шведська влада здійснювала суворий контроль над релігійним та інтелектуальним життям, влаштовуючи з кінця XVI і протягом усього XVII століття регулярні інспекції, так звані оглядини (візити). Вище духовенство — єпископи або інспектори — відвідували одну громаду парафіян за іншою, перевіряючи релігійні вірування селян і викорінюючи залишки естонської міфології (язичництва) або католицизму. Перші великомасштабні оглядини здійснив Йоганнес Рудбекіус (Johannes Rudbeckius). Також Густав II Адольф за допомогою губернатора Юхана Бенгтсона Шютте заснував апеляційний суд у Тарту і Тартуський університет.
Одначе спадкоємці Густава II Адольфа поступилися лівонській аристократії більшою кількістю прав. Це було частково викликано тим, що держава здала свою економічну і політичну владу, передавши більшість королівської власності у приватні руки (здебільшого шведській вищій аристократії за її заслуги). До 1647 року дістало визнання лівонське дворянство: воно також було тепер представлене в крайовому «ландтазі» та виконавчій «ландратсколегії». Ландтаг скликався кожні три роки, а напрями політики обговорювалися з центральною владою. У шведському парламенті (риксдазі) аристократія Естонії, Лівонії і Сааремаа представлення не мала.
За часів Карла ХІ
Правління короля Карла XI принесло докорінні зміни у політиці Швеції в її заморських провінціях. У результаті безперервних війн і передачі королівської власності у приватне володіння, доходи шведської держави знизилися. Для збільшення своїх доходів було проведено так звану редукцію — повернення у королівську власність ленів, раніше переданих у володіння дворянам. Скорочення поміщицьких земель пов'язувалося з іншою радикальною зміною — створенням абсолютистської монархії за Карла XI, який прагнув до зміцнення центральної влади в усіх частинах імперії і сприяв міцним зв'язкам між метрополією і зарубіжними провінціями.
1680 року шведський риксдаг оголосив так звану Велику редукцію (велике скорочення). Якщо колишні скорочення не поширювалися на Естонію і Лівонію, то це рішення охоплювало також і ці області. Всі землеволодіння, які з початком шведського панування перейшли у приватну власність, підлягали скороченню. Ця вимога зустріла запеклий опір місцевої знаті. Місцеві верхи побачили в цьому рішенні шведського риксдагу — прийнятому без схвалення місцевих ландтагів — порушення їхніх прав на двовладдя держави і аристократії, яке функціонувало дотепер; в розумінні лівонського дворянства, зарубіжні провінції прив'язувалися до Швеції шляхом унії. В естонському герцогстві, де власність на землю було чіткіше визначено і де більше помість передано за прадавнім законом про успадкування, скорочення 1680 року пройшло досить мирно.
За скороченням прийшли також інші реформи. Господарям помість більше не дозволялося бити землеробів; селяни могли подати в суд на таких господарів, навіть звернутися до самого короля. Було заборонено продавати селян без землі, віддаляти їх від їхніх земель або брати собі їхні землі. Статус естонських селян на королівських угіддях ще не можна було порівняти з тим, що мали вільні селяни у Швеції, але він був набагато кращим, ніж становище селян на приватних землях. Із початком редукції Карл XI оголосив про свій намір скасувати в естонських королівських маєтках кріпацтво, адже прибалтійським провінціям була властива кріпаччина.
Велика Північна війна і кінець шведського панування в Естонії
Реформи, проведені в Естонії за Карла XI, не мали тривалого ефекту; насправді було запроваджено лише шведське церковне право. У 1697 році Карл XI помер від раку, на трон вступив його син Карл XII і в 1700 році спалахнула Велика Північна війна. До 1699 року Польща, Данія та Московія утворили антишведський альянс. Війна, яка тривала до 1721 і в якій одну з основних шведських перемог було здобуто в Естонії (Битва під Нарвою), в кінцевому підсумку обернулася для Швеції катастрофою. 1709 року російські війська почали облогу центру Лівонії Риги; після захоплення Риги в 1710 лівонські та естонські міста здалися одне за одним. Війна на території Естонії закінчилася капітуляцією Талліна у вересні 1710. Оскільки Росія вважала підтримку місцевої знаті важливою у справі зміцненні своєї влади, міста і аристократи домоглися вигідних умов капітуляції. Включення Естонії та Лівонії до складу Росії було заявлено 1721 року в Ништадтському мирному договорі, чим було закінчено війну, яка тривала ще десять років поза межами Естонії.
Див. також
Примітки
- Tarkiainen, Kari; Tarkiainen, Ülle (2013). Provinsen bortom havet. Estlands svenska historia 1561-1710 (шведською) . Atlantis. с. 38. ISBN .
- Tarkiainen, Kari; Tarkiainen, Ülle (2013). Provinsen bortom havet. Estlands svenska historia 1561-1710 (шведською) . Atlantis. ISBN .
- Tarkiainen, Kari; Tarkiainen, Ülle (2013). Provinsen bortom havet. Estlands svenska historia 1561-1710 (шведською) . Atlantis. с. 20—29. ISBN .
- Roberts, Michael (1984). . Cambridge University Press. с. 9. ISBN . Архів оригіналу за 9 березня 2014. Процитовано 9 березня 2014.
- . Архів оригіналу за 29 червня 2014. Процитовано 16 квітня 2015.
- Tarkiainen, Kari; Tarkiainen, Ülle (2013). Provinsen bortom havet. Estlands svenska historia 1561-1710 (шведською) . Atlantis. с. 9—16. ISBN .
- Miljan, Toivo (2004). Historical Dictionary of Estonia. Scarecrow Press. с. 67. ISBN .
- Ilves, Toomas Hendrik. . Estonian Ministry of Foreign Affairs. Архів оригіналу за березень 10, 2014. Процитовано 9 березня 2014.
- Qviström, Linda; Anund, Johan (2012). Det Medeltida Uppland. En arkeologisk guidebok (шведською) . Lund: Historiska Media. с. 191—193. ISBN .
- . Histrodamus. NGO Eesti Elava Ajaloo Keskus. Архів оригіналу за 31 травня 2020. Процитовано 8 березня 2014.
- Tarkiainen, Kari; Tarkiainen, Ülle (2013). Provinsen bortom havet. Estlands svenska historia 1561-1710 (шведською) . Atlantis. с. 29—39. ISBN .
- . Estonian War Museum - General Laidoner Museum. Архів оригіналу за 9 березня 2014. Процитовано 8 березня 2014.
- Kõiv, Lea. . Estonica.org. Естонський Інститут. Архів оригіналу за 22 жовтня 2019. Процитовано 7 березня 2014.
- Tarkiainen, Kari; Tarkiainen, Ülle (2013). Provinsen bortom havet. Estlands svenska historia 1561-1710 (шведською) . Atlantis. с. 82—83. ISBN .
- Kõiv, Lea. . Estonica.org. Естонський Інститут. Архів оригіналу за 22 жовтня 2019. Процитовано 7 березня 2014.
- Tarkiainen, Kari; Tarkiainen, Ülle (2013). Provinsen bortom havet. Estlands svenska historia 1561-1710 (шведською) . Atlantis. с. 91. ISBN .
- Tarkiainen, Kari; Tarkiainen, Ülle (2013). Provinsen bortom havet. Estlands svenska historia 1561-1710 (шведською) . Atlantis. с. 96—105. ISBN .
- Upton, A. F. (Apr 1987). The Riksdag of 1680 and the Establishment of Royal Absolutism in Sweden. The English Historical Review. Oxford University Press. 102 (403): 281—308. doi:10.1093/ehr/cii.403.281. Процитовано 6 березня 2014.
- Kõiv, Lea. . Estonica.org. Естонський Інститут. Архів оригіналу за 22 жовтня 2019. Процитовано 7 березня 2014.
- Kõiv, Lea. . Estonica.org. Естонський Інститут. Архів оригіналу за 8 вересня 2019. Процитовано 7 березня 2014.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shve dska Estlya ndiya angl Estonia under Swedish rule termin na poznachennya istorichnoyi dobi mizh 1558 ta 1710 rokami koli chastini suchasnoyi Estoniyi Knyazivstvo Estoniyi a pislya 1645 roku vsya teperishnya krayina perebuvali pid shvedskim panuvannyam Koroli Shveciyi okrim inshogo nosili takozh titul Knyaz Estoniyi Shvedska EstlyandiyaPraporGerbData stvorennya zasnuvannya1561KontinentYevropaKrayina ShveciyaRoztashovuyetsya na vodojmiBaltijske moreZaminenij naRevelska guberniyaChas data pripinennya isnuvannya1721 Shvedska Estlyandiya u Vikishovishi Koordinati 59 25 pn sh 24 45 sh d 59 417 pn sh 24 750 sh d 59 417 24 750Div takozh Istoriya Estoniyi U rezultati rozpadu derzhavi Tevtonskogo ordenu misceva znat baltijskih nimciv v oblastyah Garriyen Gar yumaa ta Virland Ida Virumaa i Lyayane Virumaa a takozh u misti Revel u chervni 1561 i desho piznishe v oblasti Yerven Yarvamaa poprohala i otrimala zahist z boku shvedskogo korolya Erika XIV sho prizvelo do vstupu Shveciyi v Livonsku vijnu Na chas zavershennya vijskovih dij u 1583 roci Shveciya vladaryuvala u pivnichnij chastini suchasnoyi Estoniyi ta na ostrovi Hiyumaa cya teritoriya utvorila Estonske gercogstvo 1561 1721 Pislya vidnovlennya voyen mizh Polsheyu ta Shveciyeyu pivdenni rajoni ninishnoyi Estoniyi todishnyu shvedsku Livoniyu bulo vklyucheno za Altmarkskim peremir yam 1629 roku do skladu Shveciyi 1645 roku Shveciya takozh vidibrala u Daniyi ostriv Saaremaa i takim chinom vzyala pid kontrol usyu ninishnyu Estoniyu Chas shvedskogo panuvannya pripinivsya 1710 roku koli vsi shvedski baltijski provinciyi skorilisya rosijskim vijskam na kincevih stadiyah Velikoyi Pivnichnoyi vijni Rosijska gegemoniya oformilasya v 1721 roci Prichini shvedskogo vstupu v Estoniyu buli ekonomichni a takozh politichni ta vijskovi Shvedska korona ne v ostannyu chergu bula zacikavlena v otrimanni chastki zisku vid bagatoyi torgivli z Rosiyeyu Vodnochas utverdzhennya v Estoniyi moglo takozh rozglyadatisya yak sposib pereshkoditi Moskoviyi ta Daniyi zdobuti potencijno nebezpechni placdarmi poblizu pidkorenoyi Shveciyeyu Finlyandiyi Chas shvedskogo panuvannya inodi v rozmovnij movi nazivayut starimi dobrimi shvedskimi chasami est vana hea Rootsi aeg Prote zalishayetsya neyasnim chi suchasne estonskomovne naselennya vikoristovuye cej viraz uzagalneno chi vvazhaye chas shvedskogo pravlinnya znachno krashim nizh chasi ranishih chuzhozemnih praviteliv Odnak osoblivo u piznishu chastinu dobi shvedskogo panuvannya v Estoniyi shvedska vlada zapochatkuvala ryad reform spryamovanih na poslablennya vplivu miscevoyi nimeckomovnoyi aristokratiyi na korist tamteshnogo estonskomovnogo selyanstva U svitli cogo ye deyaki pidstavi gadati sho estonskomovne naselennya rozglyadalo shvedske volodaryuvannya yak take sho harakterizuvalosya verhovenstvom zakonu a takozh zbereglisya zapisi sho u piznishi liholittya nizhchi klasi vislovlyuvali bazhannya povernutisya pid shvedsku vladu Shvedski reformi a deyaki z nih mali trivalij vpliv vklyuchali takozh zasnuvannya Tartuskogo universitetu ta inshih osvitnih ustanov napriklad gimnaziyi Gustava Adolfa stijke spriyannya lyuteranstvu i zabezpechennya perekladu Bibliyi estonskoyu a takozh stvorennya apelyacijnogo sudu v Tartu Pershi rokiDoba shvedskogo vladaryuvannya v Estoniyi rozpochalasya za korolya Erika XIVFortecya Koluvere misce mizh moskovskimi ta shvedskimi vijskami pid chas Livonskoyi vijni Vijna zakinchilasya pidtverdzhennyam Shveciyeyu svogo syuzerenitetu nad pivnichnoyu Estoniyeyu Mizh zhitelyami ninishnoyi Shveciyi ta Estoniyi vidbuvalisya kontakti shonajmenshe vid epohi vikingiv Napriklad runichnij kamin u cerkvi Ruslags bru sho v Shveciyi vshanovuye lyudinu yaku bulo vbito v Estoniyi v HI stolitti Prinajmni vid Serednovichchya v Estoniyi isnuvala shvedska menshina Pid chas Pivnichnih hrestovih pohodiv shvedski hrestonosci zrobili nevdalu sprobu zavoyuvati Estoniyu Zate cej kraj zavoyuvali zdebilshogo nimecki licari hrestonosci vstanovivshi tam i na bilshosti teritoriyi Baltiyi derzhavu Tevtonskogo ordenu Iz zanepadom Tevtonskogo ordenu i jogo derzhavi shvedski politichni ambiciyi povernulisya v Estoniyu Majbutnij korol Yuhan III she buduchi Velikim knyazem Finlyandskim u 1550 h rokah mav ambiciyi vstanoviti shvedsku vladu v Estoniyi ale jogo strimuvav batko Gustav Vasa Tak trivalo do 1558 koli misceve dvoryanstvo poprohalo novogo korolya Erika XIV vtrutitisya u todishnyu Livonsku vijnu i zahistiti zemli Gar yumaa i Virumaa ta misto Tallinn v obmin na syuzerenitet nad nimi Livonska vijna v yaku Shveciya teper bula vtyagnuta trivala do 1583 zavershivshis Plyusskim peremir yam Dlya Shveciyi vona zakinchilasya ne tilki zdobuttyam tiyeyi teritoriyi yaka u 1561 roci prosila shvedskogo zahistu a j zahoplennyam mista Narva Nazva Livoniya sho ranishe poznachala vsyu suchasnu Estoniyu i Latviyu vidtodi zastosovuvalasya do pivdennoyi Estoniyi ta Latviyi sho perebuvali pid polskim upravlinnyam todi yak slovom Estoniya pochali poznachati shvedski volodinnya pivnichnoyi ta zahidnoyi Estoniyi I tilki na pochatku HH stolittya termin Estoniya pochali vikoristovuvatisya dlya oznachennya vsih zemel zhiteli yakih govorili estonskoyu movoyu Shveciya pristupila do reorganizaciyi uryadu v novomu gercogstvi tilki pislya ukladennya mirnogo dogovoru z Moskoviyeyu v 1583 roci Yak i livonski mayetki estonska aristokratiya i mista sdalisya na umovah sho yihni privileyi budut zberezheni Na vidminu vid Livoniyi de Polsha nezabarom porushila cyu domovlenist shvedski koroli doderzhuvali svoyih obicyanok danih Tallinnu i miscevij znati Pomishikiv pivnichnoyi i zahidnoyi Estoniyi yaki skladali osnovu estonskoyi shlyahti predstavlyali yihni zagalni zbori sho regulyarno sklikalisya raz na tri roki Landtag ta yih vikonavchij organ kolegiya magistrativ Landratscollegium Shvedsku monarhiyu predstavlyav lord namisnik piznishe shvedski general gubernatori a praviti teritoriyeyu dopomagala znat Vlasnist Koroni skladalasya iz zemel sho ranishe nalezhali Livonskomu ordenovi monastiryam i yepiskopam a takozh iz pokinutih pomist chastina zemel yaki bulo pokinuto u vijnu perejshla pid kontrol miscevoyi aristokratiyi Z metoyu upravlinnya ci zemli bulo rozdileno na votchini yaki dali podilyalisya na koronni mayetki de keruvali landvojti Shvedski koroli shedro rozdavali zemli u privatne volodinnya v nagorodu yak za zaslugi tak i za sluzhbu Iz ciyeyi prichini bilshist estonskih zemel do kincya XVI stolittya buli u privatnij vlasnosti a vlasnikami buli zdebilshogo baltijski nimci Baltijske nimecke dvoryanstvo posilo panivne stanovishe yak v ekonomichnij tak i v politichnij sferah a piznishi sprobi Koroni obmezhiti cej vpliv nashtovhnulisya na potuzhnij opir Postupki centralnoyi vladi uprodovzh takogo dovgogo chasu pov yazuvalisya z bezperervnimi vijnami de vazhlivim bulo zberegti loyalnist miscevoyi aristokratiyi RozshirennyaPribaltijski provinciyi Shvedskoyi imperiyi u XVII stolitti Suchasna Estoniya skladayetsya z Estonskogo gercogstva 1561 1721 i chastini Shvedskoyi Livoniyi Zavoyuvannya shvedskoyi Estoniyi Estonskogo gercogstva bulo vidpravnoyu tochkoyu politiki rozshirennya dlya Shveciyi sho porodilo toj period u yiyi istoriyi yakij inkoli nazivayut Shvedskoyu imperiyeyu U XVII stolitti Shveciya zdobula veliki teritoriyi navkolo Baltijskogo morya 1629 roku pidporyadkovana Polshi Livoniya vklyuchayuchi pivdenni chastini suchasnoyi Estoniyi bula zavojovana shvedskimi vijskami a v 1645 roci Daniya u ramkah Bromsebruskogo mirnogo dogovoru vidstupila Shveciyi ostriv Saaremaa nim Osel Yaksho zdacha Shveciyi pivnichnoyi Estoniyi rozcinyuvalasya yak dobrovilna to Livoniya rozglyadalasya yak okupovana teritoriya Korol Gustav II Adolf Vaza zgodom lishe chastkovo vidnoviv privileyi livonskoyi aristokratiyi vtracheni za polskih chasiv Pid kerivnictvom general gubernatora bulo rozbudovano silnu centralnu vladu i zaprovadzheno shvedski zakoni Takozh bagato miscevoyi aristokratiyi vteklo pid chas vijni a na yihnye misce pereyihali predstavniki shvedskoyi znati yaki zavolodili bagatma livonskimi mayetkami Shvedska vlada zdijsnyuvala suvorij kontrol nad religijnim ta intelektualnim zhittyam vlashtovuyuchi z kincya XVI i protyagom usogo XVII stolittya regulyarni inspekciyi tak zvani oglyadini viziti Vishe duhovenstvo yepiskopi abo inspektori vidviduvali odnu gromadu parafiyan za inshoyu pereviryayuchi religijni viruvannya selyan i vikorinyuyuchi zalishki estonskoyi mifologiyi yazichnictva abo katolicizmu Pershi velikomasshtabni oglyadini zdijsniv Jogannes Rudbekius Johannes Rudbeckius Takozh Gustav II Adolf za dopomogoyu gubernatora Yuhana Bengtsona Shyutte zasnuvav apelyacijnij sud u Tartu i Tartuskij universitet Odnache spadkoyemci Gustava II Adolfa postupilisya livonskij aristokratiyi bilshoyu kilkistyu prav Ce bulo chastkovo viklikano tim sho derzhava zdala svoyu ekonomichnu i politichnu vladu peredavshi bilshist korolivskoyi vlasnosti u privatni ruki zdebilshogo shvedskij vishij aristokratiyi za yiyi zaslugi Do 1647 roku distalo viznannya livonske dvoryanstvo vono takozh bulo teper predstavlene v krajovomu landtazi ta vikonavchij landratskolegiyi Landtag sklikavsya kozhni tri roki a napryami politiki obgovoryuvalisya z centralnoyu vladoyu U shvedskomu parlamenti riksdazi aristokratiya Estoniyi Livoniyi i Saaremaa predstavlennya ne mala Za chasiv Karla HIKarl XI iniciyuvav nizku reform u pidkontrolnij Shveciyi Estoniyi Pravlinnya korolya Karla XI prineslo dokorinni zmini u politici Shveciyi v yiyi zamorskih provinciyah U rezultati bezperervnih vijn i peredachi korolivskoyi vlasnosti u privatne volodinnya dohodi shvedskoyi derzhavi znizilisya Dlya zbilshennya svoyih dohodiv bulo provedeno tak zvanu redukciyu povernennya u korolivsku vlasnist leniv ranishe peredanih u volodinnya dvoryanam Skorochennya pomishickih zemel pov yazuvalosya z inshoyu radikalnoyu zminoyu stvorennyam absolyutistskoyi monarhiyi za Karla XI yakij pragnuv do zmicnennya centralnoyi vladi v usih chastinah imperiyi i spriyav micnim zv yazkam mizh metropoliyeyu i zarubizhnimi provinciyami 1680 roku shvedskij riksdag ogolosiv tak zvanu Veliku redukciyu velike skorochennya Yaksho kolishni skorochennya ne poshiryuvalisya na Estoniyu i Livoniyu to ce rishennya ohoplyuvalo takozh i ci oblasti Vsi zemlevolodinnya yaki z pochatkom shvedskogo panuvannya perejshli u privatnu vlasnist pidlyagali skorochennyu Cya vimoga zustrila zapeklij opir miscevoyi znati Miscevi verhi pobachili v comu rishenni shvedskogo riksdagu prijnyatomu bez shvalennya miscevih landtagiv porushennya yihnih prav na dvovladdya derzhavi i aristokratiyi yake funkcionuvalo doteper v rozuminni livonskogo dvoryanstva zarubizhni provinciyi priv yazuvalisya do Shveciyi shlyahom uniyi V estonskomu gercogstvi de vlasnist na zemlyu bulo chitkishe viznacheno i de bilshe pomist peredano za pradavnim zakonom pro uspadkuvannya skorochennya 1680 roku projshlo dosit mirno Za skorochennyam prijshli takozh inshi reformi Gospodaryam pomist bilshe ne dozvolyalosya biti zemlerobiv selyani mogli podati v sud na takih gospodariv navit zvernutisya do samogo korolya Bulo zaboroneno prodavati selyan bez zemli viddalyati yih vid yihnih zemel abo brati sobi yihni zemli Status estonskih selyan na korolivskih ugiddyah she ne mozhna bulo porivnyati z tim sho mali vilni selyani u Shveciyi ale vin buv nabagato krashim nizh stanovishe selyan na privatnih zemlyah Iz pochatkom redukciyi Karl XI ogolosiv pro svij namir skasuvati v estonskih korolivskih mayetkah kripactvo adzhe pribaltijskim provinciyam bula vlastiva kripachchina Velika Pivnichna vijna i kinec shvedskogo panuvannya v EstoniyiReformi provedeni v Estoniyi za Karla XI ne mali trivalogo efektu naspravdi bulo zaprovadzheno lishe shvedske cerkovne pravo U 1697 roci Karl XI pomer vid raku na tron vstupiv jogo sin Karl XII i v 1700 roci spalahnula Velika Pivnichna vijna Do 1699 roku Polsha Daniya ta Moskoviya utvorili antishvedskij alyans Vijna yaka trivala do 1721 i v yakij odnu z osnovnih shvedskih peremog bulo zdobuto v Estoniyi Bitva pid Narvoyu v kincevomu pidsumku obernulasya dlya Shveciyi katastrofoyu 1709 roku rosijski vijska pochali oblogu centru Livoniyi Rigi pislya zahoplennya Rigi v 1710 livonski ta estonski mista zdalisya odne za odnim Vijna na teritoriyi Estoniyi zakinchilasya kapitulyaciyeyu Tallina u veresni 1710 Oskilki Rosiya vvazhala pidtrimku miscevoyi znati vazhlivoyu u spravi zmicnenni svoyeyi vladi mista i aristokrati domoglisya vigidnih umov kapitulyaciyi Vklyuchennya Estoniyi ta Livoniyi do skladu Rosiyi bulo zayavleno 1721 roku v Nishtadtskomu mirnomu dogovori chim bulo zakincheno vijnu yaka trivala she desyat rokiv poza mezhami Estoniyi Div takozhEstlyandiya Istoriya ShveciyiPrimitkiTarkiainen Kari Tarkiainen Ulle 2013 Provinsen bortom havet Estlands svenska historia 1561 1710 shvedskoyu Atlantis s 38 ISBN 978 91 7353 652 3 Tarkiainen Kari Tarkiainen Ulle 2013 Provinsen bortom havet Estlands svenska historia 1561 1710 shvedskoyu Atlantis ISBN 978 91 7353 652 3 Tarkiainen Kari Tarkiainen Ulle 2013 Provinsen bortom havet Estlands svenska historia 1561 1710 shvedskoyu Atlantis s 20 29 ISBN 978 91 7353 652 3 Roberts Michael 1984 Cambridge University Press s 9 ISBN 0521278899 Arhiv originalu za 9 bereznya 2014 Procitovano 9 bereznya 2014 Arhiv originalu za 29 chervnya 2014 Procitovano 16 kvitnya 2015 Tarkiainen Kari Tarkiainen Ulle 2013 Provinsen bortom havet Estlands svenska historia 1561 1710 shvedskoyu Atlantis s 9 16 ISBN 978 91 7353 652 3 Miljan Toivo 2004 Historical Dictionary of Estonia Scarecrow Press s 67 ISBN 9780810865716 Ilves Toomas Hendrik Estonian Ministry of Foreign Affairs Arhiv originalu za berezen 10 2014 Procitovano 9 bereznya 2014 Qvistrom Linda Anund Johan 2012 Det Medeltida Uppland En arkeologisk guidebok shvedskoyu Lund Historiska Media s 191 193 ISBN 978 91 85873 74 6 Histrodamus NGO Eesti Elava Ajaloo Keskus Arhiv originalu za 31 travnya 2020 Procitovano 8 bereznya 2014 Tarkiainen Kari Tarkiainen Ulle 2013 Provinsen bortom havet Estlands svenska historia 1561 1710 shvedskoyu Atlantis s 29 39 ISBN 978 91 7353 652 3 Estonian War Museum General Laidoner Museum Arhiv originalu za 9 bereznya 2014 Procitovano 8 bereznya 2014 Koiv Lea Estonica org Estonskij Institut Arhiv originalu za 22 zhovtnya 2019 Procitovano 7 bereznya 2014 Tarkiainen Kari Tarkiainen Ulle 2013 Provinsen bortom havet Estlands svenska historia 1561 1710 shvedskoyu Atlantis s 82 83 ISBN 978 91 7353 652 3 Koiv Lea Estonica org Estonskij Institut Arhiv originalu za 22 zhovtnya 2019 Procitovano 7 bereznya 2014 Tarkiainen Kari Tarkiainen Ulle 2013 Provinsen bortom havet Estlands svenska historia 1561 1710 shvedskoyu Atlantis s 91 ISBN 978 91 7353 652 3 Tarkiainen Kari Tarkiainen Ulle 2013 Provinsen bortom havet Estlands svenska historia 1561 1710 shvedskoyu Atlantis s 96 105 ISBN 978 91 7353 652 3 Upton A F Apr 1987 The Riksdag of 1680 and the Establishment of Royal Absolutism in Sweden The English Historical Review Oxford University Press 102 403 281 308 doi 10 1093 ehr cii 403 281 Procitovano 6 bereznya 2014 Koiv Lea Estonica org Estonskij Institut Arhiv originalu za 22 zhovtnya 2019 Procitovano 7 bereznya 2014 Koiv Lea Estonica org Estonskij Institut Arhiv originalu za 8 veresnya 2019 Procitovano 7 bereznya 2014