Ландво йт ландвійт лантвойт лентвойт лянтвойт пол Landwójt нім Landvogt лат viceadvocatus тевтонський командор в країні

Ландво́йт, ландвійт, лантвойт, лентвойт, лянтвойт (пол. Landwójt, нім. Landvogt, лат. viceadvocatus) — тевтонський командор в країні, шериф в середньовічній Англії. А у період з XIII ст. по XVI ст. в Польщі — це у першу чергу княжий урядник, хто має широкі повноваження у створених судовій та адміністративній одиницях т.зв. (лат. districtus) на основі Німецького права «Weichbildzie», у виборах муніципального службовця, котрий був намісником для войта чи старости, під привілеєм міста (згідно з Магдебурзьким правом).

Ландвойт здійснював владу над усіма поселеннями (пол. osada) у Краю (лат. districtus), на основі закону при виконанні своїх функцій поліції й адміністрації. До компетенції ландвойта входило також головування «судом ленським» (становим), у селах, що належали місту. Ці суди керували в справах війтів і солтисів (мерів). Склад такого суду — крім ландвойта, складався з шести присяжних лавників, рівні судовому рангові.

У Великому князівстві Литовському

У Великому князівстві Литовському це старший у маєтку начальник над войтами, десятниками й ін.;
котрий мав спадкове право на війтівство;
непрофесійний член суду, який являв соціальний аспект справедливості;

У Польщі

член правління міста або муніципалітету у стародавній Польщі.

Це незавершена стаття з історії України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття про Середньовіччя.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Див. також

Ландвойт у сестринських Вікіпроєктах
	Означення у Вікісловнику^?

Примітки

с.119 т.9 (Кулібін—Малаіта) «Беларуская Энцыклапедыя» (ў 18 тамах), Рэдкал.: Г. П. Пашкоў і інш., выд. «БелЭн», г. Мінск, 1999 г. . (біл.)
Литовская Метрика, изд. «Русская историческая библиотека», 1903 г. том 20 (рос.)
стр.611 том 25 «Акты издаваемые Виленскою (археографическою) комиссией для разбора древних актов (инвентари и разграничительные акты)», тип. А. Г. Сыркина, г. Вильна, 1898 г. (рос.)
стор. 530 том 17 «Акты Виленской Археографической Комиссии», г. Вильна, 1890 г. (рос.)

Джерела та література

Г. К. Швидько. Лендвійт, земський війт [ 22 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 110. — .
«Акты издаваемые Виленскою Археографическою Комиссиею для разбора Древних Актов», г. Вильна, 1865—1915 гг., том I—XXXIX; (рос.)
Zajda Aleksander, «Nazwy urzędników staropolskich (do roku 1600)», 1970 r., str. 43. (пол.)

[1] с.119 т.9 (Кулібін—Малаіта) «Беларуская Энцыклапедыя» (ў 18 тамах), Рэдкал.: Г. П. Пашкоў і інш., выд. «БелЭн», г. Мінск, 1999 г. . (біл.)

[2] Литовская Метрика, изд. «Русская историческая библиотека», 1903 г. том 20 (рос.)

[3] стр.611 том 25 «Акты издаваемые Виленскою (археографическою) комиссией для разбора древних актов (инвентари и разграничительные акты)», тип. А. Г. Сыркина, г. Вильна, 1898 г. (рос.)

[4] стор. 530 том 17 «Акты Виленской Археографической Комиссии», г. Вильна, 1890 г. (рос.)