Ландграф

Ландграф (від нім. Landgraf — «граф» там де «земля», «країна»; лат. Comes Provincialis ) — у середньовічній Німеччині титул князів, положення яких було схожим на положення герцогів. На них лежав обов'язок не тільки у своєму графстві, а й у більш обширній області: підтримувати мир, а в разі війни давати кому потрібно збройне прикриття. У такому сенсі цей титул належав тільки Тюрингії та Ельзасу, але його носили і багато інших князів, які не мали таких повноважень.

Див. також

• Граф (титул)
• Лендлорд
• Ландвойт

Примітки

1. за ред. академіка АН УРСР О. С. Мельничука, «Словник іншомовних слів», м. Київ, 1985 р., стор. 479.