Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Капітуляція Естонії і Лівонії відбулась після їх завоювання Російською імперією під час Північної війни . та місто Рига капітулювали 4 (15) липня 1710 року , Пярну — у серпні того ж року , естонське дворянство і місто Ревель — 29 вересня (10 жовтня) . Російська імперія зберегла на захоплених землях місцеве самоврядування і традиційні дворянські привілеї бюргерів, не утискалися у правах і прихильники лютеранської релігії.
| Капітуляція Естонії та Лівонії | |
 | |
| Участь у військовому конфлікті | Велика Північна війна |
|---|---|
| Дата й час | 1710 |
 | |
Шведська імперія визнала цю капітуляцію у Ништадтському мирному договорі . Втрата балтійських провінцій означала кінець шведського домінування на Балтиці. Балтійські провінції зберегли свій особливий статус у складі Російської імперії до початку XIX століття.
Передумови
Майбутнє захоплення і поділ шведських територій Август Сильний і Петро I при підготовці до війни обговорили у . Під час війни Карл XII зумів розгромити російську армію , потім переслідував Августа Сильного у Саксонії. Після відходу більшості шведської армії російські війська змогли перегрупуватися і захопити більшу частину ; у 1710 році здалися опорні фортеці Рига, Ревель і Пярну. До цього часу основна частина шведських військ була розбита у Полтавській битві і капітулювала під Переволочною, балтійські провінції були розорені виснажливою війною і епідемією чуми, а біля стін Риги вже стояв Петро .
Умови
Російська імперія значною мірою зберегла права і привілеї місцевого населення, особливо свободу протестантського віросповідання , таким чином гарантуючи цим землям економічну, адміністративну, соціальну та культурну автономію . Права і привілеї датувалися з часів Тевтонського ордену, а в Естонії — Данського права. Зниження цих привілеїв у Шведської імперії було обумовлено висилкою Лівонської аристократії , і їх представник Йоганн Рейнгольд Паткуль успішно добивався приводу для війни проти Швеції , що гарантувало лояльність балтійської еліти , яка більшістю пручалася завоюванню російського царя . Умови капітуляції розповсюджувалися виключно на балтійських німців-бюргерів та іншу знать, права естонсько- і латисько-мовного населення не узгоджувались.
Було підтверджене місцеве законодавство і управління, у результаті чого багато шведських законів і указів продовжували діяти і під владою Російської імперії. Наприклад, у 1777 році у Ревелі було опубліковано неповний список як і раніше діючих 122 шведських указів, а шведський церковний припис було замінено лише у 1832 році .
Капітуляція Лівонії порушувала претензії Августа Сильного, гарантовані йому Преображенським договором та переглянуті . Після розділу союзниками шведської території, Августу повинна була відійти Лівонія. Ігноруючи вимоги з про необхідність дотримання договірних зобов'язань, Борис Шереметьєв провів присягу лівонців Петру I. Герхарда Йоганна фон Ловеневолве, який раніше служив Августу Сильному, було призначено повноважним представником Петра у Лівонії. Він займав цю посаду до 1713 року.
Наслідки
Швеція не визнавала капітуляції Естонії та Лівонії до закінчення війни у 1721 році Ништадтським миром. Її розвідка працювала на окупованих територіях і допитувала втікачів з цих провінцій до Швеції. У 1711 і 1712 роках шведські військові моряки робили кілька висадок на узбережжі Естонії, спалювали села й маєтки. На той же час були заплановані інші експедиції, включаючи напад на фортецю Езель у 1711 та підхід усіх шведських військ, що дислокувалися у Фінляндії, але ці плани не були реалізовані. Останній план повернення балтійських провінцій, також не реалізований, було розроблено у 1720 році. Російська адміністрація під командуванням Бориса Шереметьєва заборонила місцевому населенню підтримувати зв'язок зі Швецією .
30 серпня 1721 року Ништадтський мирний договір підтвердив, що балтійські провінції переходять під контроль Російської імперії у пунктах IX, X, XI та XII. Швеція «назавжди» відмовилася від них і виключила їх згадку з королівського титулу. Петро, навпаки, змінив титул з царя на імператора, з поправками «князь Ліфляндський, Естляндський і Карельський». Проте протягом століття шведи не раз робили спроби повторно захопити ці землі, що мали для них важливе значення, але жодна спроба не вдалася.
Завоювання Естонії у 1561 році, стало першим кроком європейської величі Швеції, а втрата балтійських провінцій у 1710 (1721) означало повернення Швеції у другий розряд державної потужності.—
Завоювання Російською імперією Прибалтики означало появу у Російської імперії нового класу шляхти — балтійських німців, які протягом усього століття займали важливі державні посади у Російській імперії. Балтійська експансія Російської імперії завершилася у 1795 році приєднанням Курляндії під час третього поділу Речі Посполитої . Балтійські провінції зберігали особливий статус до 1840-х, до початку здійснення Миколою I політики русифікації. Під час правління Олександра III була проведена національна заміна місцевої адміністрації та освіти. Ситуація полегшилася після 1905 . Після петровського завоювання земель гарантувалася німецька мова як офіційна, Катерина II зробила російську другою державною, а у 1880-і роки вона стала використовуватися як лінгва франка .
Примітки
Література
- Bushkovitch Paul. Peter the Great. The struggle for power, 1671-1725.
- Dauchert Helge. "Anwalt der Balten" oder Anwalt in eigener Sache?.
- Frost Robert. The Northern Wars. War, State and Society in Northeastern Europe 1558-1721.
- Hatlie Mark R. Crisis and Mass Conversion. Russian Orthodox Missions in Livonia, 1841-1917.
- Kappeler Andreas. Rußland als Vielvölkerreich. Entstehung, Geschichte, Zerfall.
- Koch Kristine. Deutsch als Fremdsprache im Russland des 18. Jahrhunderts.
- Loit Aleksander. Ostseeprovinzen, Baltische Staaten und das Nationale. Festschrift für Gert von Pistohlkors zum 70. Geburtstag.
- Luts Marju. Modernisierung und deren Hemmnisse in den Ostseeprovinzen Est-, Liv-und Kurland im 19. Jahrhundert. Verfassungsrechtlicher Rahmen der Rechtsordnung. Die Kapitulationen von 1710 und 1795.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kapitulyaciya Estoniyi i Livoniyi vidbulas pislya yih zavoyuvannya Rosijskoyu imperiyeyu pid chas Pivnichnoyi vijni ta misto Riga kapitulyuvali 4 15 lipnya 1710 roku Pyarnu u serpni togo zh roku estonske dvoryanstvo i misto Revel 29 veresnya 10 zhovtnya Rosijska imperiya zberegla na zahoplenih zemlyah misceve samovryaduvannya i tradicijni dvoryanski privileyi byurgeriv ne utiskalisya u pravah i prihilniki lyuteranskoyi religiyi Kapitulyaciya Estoniyi ta LivoniyiUchast u vijskovomu konfliktiVelika Pivnichna vijnaData j chas1710Karta baltijskih provincij Shveciyi Shvedska imperiya viznala cyu kapitulyaciyu u Nishtadtskomu mirnomu dogovori Vtrata baltijskih provincij oznachala kinec shvedskogo dominuvannya na Baltici Baltijski provinciyi zberegli svij osoblivij status u skladi Rosijskoyi imperiyi do pochatku XIX stolittya PeredumoviMajbutnye zahoplennya i podil shvedskih teritorij Avgust Silnij i Petro I pri pidgotovci do vijni obgovorili u Pid chas vijni Karl XII zumiv rozgromiti rosijsku armiyu potim peresliduvav Avgusta Silnogo u Saksoniyi Pislya vidhodu bilshosti shvedskoyi armiyi rosijski vijska zmogli peregrupuvatisya i zahopiti bilshu chastinu u 1710 roci zdalisya oporni forteci Riga Revel i Pyarnu Do cogo chasu osnovna chastina shvedskih vijsk bula rozbita u Poltavskij bitvi i kapitulyuvala pid Perevolochnoyu baltijski provinciyi buli rozoreni visnazhlivoyu vijnoyu i epidemiyeyu chumi a bilya stin Rigi vzhe stoyav Petro UmoviRosijska imperiya znachnoyu miroyu zberegla prava i privileyi miscevogo naselennya osoblivo svobodu protestantskogo virospovidannya takim chinom garantuyuchi cim zemlyam ekonomichnu administrativnu socialnu ta kulturnu avtonomiyu Prava i privileyi datuvalisya z chasiv Tevtonskogo ordenu a v Estoniyi Danskogo prava Znizhennya cih privileyiv u Shvedskoyi imperiyi bulo obumovleno visilkoyu Livonskoyi aristokratiyi i yih predstavnik Jogann Rejngold Patkul uspishno dobivavsya privodu dlya vijni proti Shveciyi sho garantuvalo loyalnist baltijskoyi eliti yaka bilshistyu pruchalasya zavoyuvannyu rosijskogo carya Umovi kapitulyaciyi rozpovsyudzhuvalisya viklyuchno na baltijskih nimciv byurgeriv ta inshu znat prava estonsko i latisko movnogo naselennya ne uzgodzhuvalis Bulo pidtverdzhene misceve zakonodavstvo i upravlinnya u rezultati chogo bagato shvedskih zakoniv i ukaziv prodovzhuvali diyati i pid vladoyu Rosijskoyi imperiyi Napriklad u 1777 roci u Reveli bulo opublikovano nepovnij spisok yak i ranishe diyuchih 122 shvedskih ukaziv a shvedskij cerkovnij pripis bulo zamineno lishe u 1832 roci Kapitulyaciya Livoniyi porushuvala pretenziyi Avgusta Silnogo garantovani jomu Preobrazhenskim dogovorom ta pereglyanuti Pislya rozdilu soyuznikami shvedskoyi teritoriyi Avgustu povinna bula vidijti Livoniya Ignoruyuchi vimogi z pro neobhidnist dotrimannya dogovirnih zobov yazan Boris Sheremetyev proviv prisyagu livonciv Petru I Gerharda Joganna fon Lovenevolve yakij ranishe sluzhiv Avgustu Silnomu bulo priznacheno povnovazhnim predstavnikom Petra u Livoniyi Vin zajmav cyu posadu do 1713 roku NaslidkiShveciya ne viznavala kapitulyaciyi Estoniyi ta Livoniyi do zakinchennya vijni u 1721 roci Nishtadtskim mirom Yiyi rozvidka pracyuvala na okupovanih teritoriyah i dopituvala vtikachiv z cih provincij do Shveciyi U 1711 i 1712 rokah shvedski vijskovi moryaki robili kilka visadok na uzberezhzhi Estoniyi spalyuvali sela j mayetki Na toj zhe chas buli zaplanovani inshi ekspediciyi vklyuchayuchi napad na fortecyu Ezel u 1711 ta pidhid usih shvedskih vijsk sho dislokuvalisya u Finlyandiyi ale ci plani ne buli realizovani Ostannij plan povernennya baltijskih provincij takozh ne realizovanij bulo rozrobleno u 1720 roci Rosijska administraciya pid komanduvannyam Borisa Sheremetyeva zaboronila miscevomu naselennyu pidtrimuvati zv yazok zi Shveciyeyu 30 serpnya 1721 roku Nishtadtskij mirnij dogovir pidtverdiv sho baltijski provinciyi perehodyat pid kontrol Rosijskoyi imperiyi u punktah IX X XI ta XII Shveciya nazavzhdi vidmovilasya vid nih i viklyuchila yih zgadku z korolivskogo titulu Petro navpaki zminiv titul z carya na imperatora z popravkami knyaz Liflyandskij Estlyandskij i Karelskij Prote protyagom stolittya shvedi ne raz robili sprobi povtorno zahopiti ci zemli sho mali dlya nih vazhlive znachennya ale zhodna sproba ne vdalasya Zavoyuvannya Estoniyi u 1561 roci stalo pershim krokom yevropejskoyi velichi Shveciyi a vtrata baltijskih provincij u 1710 1721 oznachalo povernennya Shveciyi u drugij rozryad derzhavnoyi potuzhnosti Zavoyuvannya Rosijskoyu imperiyeyu Pribaltiki oznachalo poyavu u Rosijskoyi imperiyi novogo klasu shlyahti baltijskih nimciv yaki protyagom usogo stolittya zajmali vazhlivi derzhavni posadi u Rosijskij imperiyi Baltijska ekspansiya Rosijskoyi imperiyi zavershilasya u 1795 roci priyednannyam Kurlyandiyi pid chas tretogo podilu Rechi Pospolitoyi Baltijski provinciyi zberigali osoblivij status do 1840 h do pochatku zdijsnennya Mikoloyu I politiki rusifikaciyi Pid chas pravlinnya Oleksandra III bula provedena nacionalna zamina miscevoyi administraciyi ta osviti Situaciya polegshilasya pislya 1905 Pislya petrovskogo zavoyuvannya zemel garantuvalasya nimecka mova yak oficijna Katerina II zrobila rosijsku drugoyu derzhavnoyu a u 1880 i roki vona stala vikoristovuvatisya yak lingva franka PrimitkiLuts 2006 Frost 2000 Bushkovitch 2001 Hatlie 2005 Loit 2004 Dauchert 2006 Kappeler 2008 Loit 2005 Bushkovitch 1985 Hatlie 1985 Koch 2002 LiteraturaBushkovitch Paul Peter the Great The struggle for power 1671 1725 Dauchert Helge Anwalt der Balten oder Anwalt in eigener Sache Frost Robert The Northern Wars War State and Society in Northeastern Europe 1558 1721 Hatlie Mark R Crisis and Mass Conversion Russian Orthodox Missions in Livonia 1841 1917 Kappeler Andreas Russland als Vielvolkerreich Entstehung Geschichte Zerfall Koch Kristine Deutsch als Fremdsprache im Russland des 18 Jahrhunderts Loit Aleksander Ostseeprovinzen Baltische Staaten und das Nationale Festschrift fur Gert von Pistohlkors zum 70 Geburtstag Luts Marju Modernisierung und deren Hemmnisse in den Ostseeprovinzen Est Liv und Kurland im 19 Jahrhundert Verfassungsrechtlicher Rahmen der Rechtsordnung Die Kapitulationen von 1710 und 1795