Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Естонія — індустріально-аграрна країна. Серед провідних галузей промисловості — фосфатна, сланцева, суднобудівна, електромоторна, гірниче машинобудування (екскаватори), легка та харчова, паперова, приладобудівна, хімічна, цементна. Транспорт — залізничний, автомобільний, морський. Головний морський порт — Таллінн. Розвинене як внутрішнє, так і міжнародне повітряне сполучення. Через аеропорт Таллінн виконуються рейси у столиці і міста Європи та Азії.
| Економіка Естонії | |
|---|---|
 Tornimäe бізнес район в Таллінні | |
| Валюта | 1 євро = 100 центів |
| Фінансовий рік | календарний рік |
| Організації | ЄС, WTO, OECD |
| Статистика | |
| ВВП | $37,59 млрд у 2015 |
| Зростання ВВП | ▲ +1,2 % (2015) |
| ВВП на душу населення | $28,700 (2012) |
| ВВП за секторами | сільське господарство: 3,7 %, промисловість: 28,4 %, послуги: 67,9 % (2015) |
| Інфляція (ІСЦ) | — 0,5 % (2015) |
| Населення поза межею бідності | 21,6 % (2014) |
| Індекс Джіні | 35,6 (2014) |
| Робоча сила | 669,400 (2015) |
| Робоча сила за секторами | сільське господарство (3,9 %), промисловість (28,4 %), послуги (67,7 %) (2014) |
| Безробіття | 6,2 % (2015) |
| Галузі виробництва | машинобудування, електроніка, деревина та вироби з неї, текстиль, інформаційні технології, телекомунікації, зерно, картопля, овочі, худоба та молочні продукти, риба |
| Зовнішня діяльність | |
| Експорт | $13,44 млн (2015) |
| Експортні товари | електричних машин і устаткування, деревина та виробів, метали, меблі, транспортні засоби і запасні частин, харчові продукти і напоїв, текстиль, пластмаси |
| Партнери |  Швеція 18,8 % Фінляндія 16,0 % Латвія 10,4 % Росія 6,7 % Литва 5,8 % Німеччина 5,2 % Норвегія 4,1 % (2014) |
| Імпорт | $14,43 млн (2015) |
| Імпортні товари | машини та електрообладнання, мінеральне паливо, хімічні продукти, харчові продукти, пластмаси, текстиль |
| Партнери | Фінляндія 14,5 % Німеччина 11,1 % Литва 9,4 % Латвія 8,8 % Польща 7,4 % Росія 5,8 % КНР 4,5 % (2014) |
| Державні фінанси | |
| Борг | 10,2 % ВВП (2015) |
| Доходи | $8,757 млрд (2015) |
| Витрати | $8,734 млрд (2015) |
| Головне джерело: CIA World Fact Book | |
До кінця 1930-х років Естонія стала промислово-аграрною країною. В післявоєнні роки відбулася прискорена індустріалізація Естонії, чому сприяло її вигідне географічне положення. У 1980-і роки був побудований новий талліннський морський порт Мууга. З початку 1990-х років Естонія розпочала формування ринкової економіки, диверсифікацію господарства і перегляд пріоритетів своєї зовнішньої торгівлі.
Промисловість
Промислові підприємства в країні зосереджені в найбільших містах. В Таллінні переважають машинобудування, металообробка і приладобудування, розвинена легка промисловість. У Нарві знаходиться великий бавовняний комбінат (Кренгольмська мануфактура), в Сілламяе — завод по виробництву рідких металів (Сільмет). У містах Кохтла-Ярве, Сілламяе і Нарва зосереджені основні паливно-енергетичні комплекси. Невеликі підприємства харчової і деревообробної промисловості рівномірно розподілені по всій країні. Найменше промислово розвиненими районами Естонії є два великих острови в Балтійському морі — Сааремаа і Хійумаа, де переважають землеробство, м'ясо-молочне тваринництво і рибальство. У 2000 р: в обробній, газовій промисловості, енергетиці, водопостачанні, будівництві зайнято 34,7 % працюючих, в сільському, мисливському, лісовому, рибному господарствах — 7 %, в секторі послуг — 58,3 % (в тому числі в освіті — 7,8 %, в державному апараті і обороні — 5,6 %).
Сільське господарство
Частка сільського господарства в структурі ВВП становить 3,6 %, промисловості — 30,7 %, сфери послуг — 65,7 %. У 1988 на частку легкої промисловості припадає 27 % всієї валової продукції, харчової промисловості — 24 %, машинобудування — 15 %, лісозаготівельної, лісообробної і целюлозно-паперової промисловості — 9 %, хімічної промисловості — 9 %, інших галузей — 16 %. На початку 1990-х років обсяг виробництва скоротився, однак вже у другій половині того ж десятиріччя почалося його зростання, яке в 1998—1999 оцінювалося в 5—7 %. Основні види продукції обробної промисловості: судна, літаки, електромотори, екскаватори, трансформатори, хімікатори, целюлоза, папір, меблі, будівельні матеріали, прилади, текстиль, одяг, взуття, продовольство.
Спеціалізацією сільського господарства Естонії є м'ясо-молочне тваринництво. Дуже велика популяція кроликів, а також свиней і кіз. Крім того, вирощують картоплю, овочі, зернові і плодові культури. У 1998 круглий ліс, ділова деревина і продукція целюлозно-паперової промисловості забезпечували 9 % експорту.
Енергетика
Естонія повністю покриває свої енергетичні потреби завдяки власним ресурсам, а надлишки електроенергії експортує. Енергетичний комплекс майже цілком базується на використанні викопного палива (горючі сланці). У 1999 було вироблено 2 млн кВт·год електроенергії.
Азартні ігри
Азартні ігри в Естонії з'явились відносно нещодавно. Поки Естонія була окупована СРСР, всі види азартних ігор тут було заборонено. Попри заборону, в країні діяли нелегальні казино, натомість реальна історія азартних ігор почалася в 1994—1995 роках, коли було ухвалено перший Закон про лотереї (1994) і Закон про азартні ігри (1995). Більшість казино країни розташовано в столиці — Таллінні.
Див. також
Примітки
- Усі дані, якщо це не зазначені окремо, подані у доларах США.
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник: у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X
 | Це незавершена стаття з економіки. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | Це незавершена стаття про Естонію. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Частина інформації в цій статті застаріла. (лютий 2013) |
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Економіка Естонії |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Estoniya industrialno agrarna krayina Sered providnih galuzej promislovosti fosfatna slanceva sudnobudivna elektromotorna girniche mashinobuduvannya ekskavatori legka ta harchova paperova priladobudivna himichna cementna Transport zaliznichnij avtomobilnij morskij Golovnij morskij port Tallinn Rozvinene yak vnutrishnye tak i mizhnarodne povitryane spoluchennya Cherez aeroport Tallinn vikonuyutsya rejsi u stolici i mista Yevropi ta Aziyi Ekonomika EstoniyiTornimae biznes rajon v TallinniValyuta1 yevro 100 centivFinansovij rikkalendarnij rikOrganizaciyiYeS WTO OECDStatistikaVVP 37 59 mlrd u 2015Zrostannya VVP 1 2 2015 VVP na dushu naselennya 28 700 2012 VVP za sektoramisilske gospodarstvo 3 7 promislovist 28 4 poslugi 67 9 2015 Inflyaciya ISC 0 5 2015 Naselennya poza mezheyu bidnosti21 6 2014 Indeks Dzhini35 6 2014 Robocha sila669 400 2015 Robocha sila za sektoramisilske gospodarstvo 3 9 promislovist 28 4 poslugi 67 7 2014 Bezrobittya6 2 2015 Galuzi virobnictvamashinobuduvannya elektronika derevina ta virobi z neyi tekstil informacijni tehnologiyi telekomunikaciyi zerno kartoplya ovochi hudoba ta molochni produkti ribaZovnishnya diyalnistEksport 13 44 mln 2015 Eksportni tovarielektrichnih mashin i ustatkuvannya derevina ta virobiv metali mebli transportni zasobi i zapasni chastin harchovi produkti i napoyiv tekstil plastmasiPartneri Shveciya 18 8 Finlyandiya 16 0 Latviya 10 4 Rosiya 6 7 Litva 5 8 Nimechchina 5 2 Norvegiya 4 1 2014 Import 14 43 mln 2015 Importni tovarimashini ta elektroobladnannya mineralne palivo himichni produkti harchovi produkti plastmasi tekstilPartneri Finlyandiya 14 5 Nimechchina 11 1 Litva 9 4 Latviya 8 8 Polsha 7 4 Rosiya 5 8 KNR 4 5 2014 Derzhavni finansiBorg10 2 VVP 2015 Dohodi 8 757 mlrd 2015 Vitrati 8 734 mlrd 2015 Golovne dzherelo CIA World Fact BookVVP Estoniyi u 1996 2006 rr Do kincya 1930 h rokiv Estoniya stala promislovo agrarnoyu krayinoyu V pislyavoyenni roki vidbulasya priskorena industrializaciya Estoniyi chomu spriyalo yiyi vigidne geografichne polozhennya U 1980 i roki buv pobudovanij novij tallinnskij morskij port Muuga Z pochatku 1990 h rokiv Estoniya rozpochala formuvannya rinkovoyi ekonomiki diversifikaciyu gospodarstva i pereglyad prioritetiv svoyeyi zovnishnoyi torgivli PromislovistPromislovi pidpriyemstva v krayini zoseredzheni v najbilshih mistah V Tallinni perevazhayut mashinobuduvannya metaloobrobka i priladobuduvannya rozvinena legka promislovist U Narvi znahoditsya velikij bavovnyanij kombinat Krengolmska manufaktura v Sillamyae zavod po virobnictvu ridkih metaliv Silmet U mistah Kohtla Yarve Sillamyae i Narva zoseredzheni osnovni palivno energetichni kompleksi Neveliki pidpriyemstva harchovoyi i derevoobrobnoyi promislovosti rivnomirno rozpodileni po vsij krayini Najmenshe promislovo rozvinenimi rajonami Estoniyi ye dva velikih ostrovi v Baltijskomu mori Saaremaa i Hijumaa de perevazhayut zemlerobstvo m yaso molochne tvarinnictvo i ribalstvo U 2000 r v obrobnij gazovij promislovosti energetici vodopostachanni budivnictvi zajnyato 34 7 pracyuyuchih v silskomu mislivskomu lisovomu ribnomu gospodarstvah 7 v sektori poslug 58 3 v tomu chisli v osviti 7 8 v derzhavnomu aparati i oboroni 5 6 Silske gospodarstvoChastka silskogo gospodarstva v strukturi VVP stanovit 3 6 promislovosti 30 7 sferi poslug 65 7 U 1988 na chastku legkoyi promislovosti pripadaye 27 vsiyeyi valovoyi produkciyi harchovoyi promislovosti 24 mashinobuduvannya 15 lisozagotivelnoyi lisoobrobnoyi i celyulozno paperovoyi promislovosti 9 himichnoyi promislovosti 9 inshih galuzej 16 Na pochatku 1990 h rokiv obsyag virobnictva skorotivsya odnak vzhe u drugij polovini togo zh desyatirichchya pochalosya jogo zrostannya yake v 1998 1999 ocinyuvalosya v 5 7 Osnovni vidi produkciyi obrobnoyi promislovosti sudna litaki elektromotori ekskavatori transformatori himikatori celyuloza papir mebli budivelni materiali priladi tekstil odyag vzuttya prodovolstvo Specializaciyeyu silskogo gospodarstva Estoniyi ye m yaso molochne tvarinnictvo Duzhe velika populyaciya krolikiv a takozh svinej i kiz Krim togo viroshuyut kartoplyu ovochi zernovi i plodovi kulturi U 1998 kruglij lis dilova derevina i produkciya celyulozno paperovoyi promislovosti zabezpechuvali 9 eksportu EnergetikaEstoniya povnistyu pokrivaye svoyi energetichni potrebi zavdyaki vlasnim resursam a nadlishki elektroenergiyi eksportuye Energetichnij kompleks majzhe cilkom bazuyetsya na vikoristanni vikopnogo paliva goryuchi slanci U 1999 bulo virobleno 2 mln kVt god elektroenergiyi Azartni igriDokladnishe Azartni igri v Estoniyi Azartni igri v Estoniyi z yavilis vidnosno neshodavno Poki Estoniya bula okupovana SRSR vsi vidi azartnih igor tut bulo zaboroneno Popri zaboronu v krayini diyali nelegalni kazino natomist realna istoriya azartnih igor pochalasya v 1994 1995 rokah koli bulo uhvaleno pershij Zakon pro lotereyi 1994 i Zakon pro azartni igri 1995 Bilshist kazino krayini roztashovano v stolici Tallinni Div takozhGeologiya Estoniyi Gidrogeologiya Estoniyi Korisni kopalini Estoniyi Girnicha promislovist EstoniyiPrimitkiUsi dani yaksho ce ne zaznacheni okremo podani u dolarah SShA DzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Ce nezavershena stattya z ekonomiki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro Estoniyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Chastina informaciyi v cij statti zastarila Vi mozhete dopomogti onovivshi yiyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin lyutij 2013 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ekonomika Estoniyi