Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гірнича промисловість Естонії
Загальна інформація
Гірнича пром-сть країни обмежена видобутком горючих сланців, торфу і будівельних матеріалів, включаючи глини, вапняки, пісок і гравій. Частка гірничої промисловості у ВВП становить 1% (на 1998-99 рр.). В ній зайнято 10 300 чол.
Окремі галузі
Горючі сланці почали добувати в Естонії під час Першої світової війни. Обсяг їх видобутку до 1980 збільшився в 9 раз в порівнянні із 1950 (з 3,5 млн т на рік до 31,3 млн т), але до 2001 скоротився до 10 млн т. До середини 1970-х років Естонія стала найбільшим у світі виробником сланців, однак внаслідок низького рівня технології видобутку розробка їх родовищ супроводжувалася сильним забрудненням довкілля. Основний оператор сланцевої галузі в країні — Eesti Polevkivi.
Сланці використовуються в енергетичних цілях на ТЕС (80%) і в хімічній промисловості (20%). Глибина відкритої розробки 15-20 м, підземної — 20-60 м. Потужність пром. покладів 2-3 м. Експлуатація родов. ведеться в простих гірничо-геол. умовах. На шахтах у кінці XX ст. застосовується в осн. камерна система розробки з валовою виїмкою. Відбійка — буропідривним способом. При відкритій розробці виїмка частково селективна. Застосовують екскаватори, автосамоскиди. Збагачення — відсадкою і важкосередовищною сепарацією. Відходи збагачення частково використовуються для дорожнього будівництва, а сланцева зола електростанцій — в буд. індустрії та для вапнування кислих ґрунтів. Видобуток горючих сланців у кінці XX ст. (1998) становить 12-14 млн т/рік при запасах в надрах 3800 млн т. При цьому з екологічних міркувань до 2010 р. передбачається скорочення частки горючих сланців в балансі використання первинних енергоносіїв до 47-50% в порівнянні з 64% в 1997 р.
На території Естонії діє газопровід протяжністю понад 400 км, що зв'язує комбінат по виробленню сланцевого газу в Кохтла-Ярве з Таллінном, Тарту і іншими містами, а також з російською газопровідною мережею.
Торфова пром-сть розробляє бл. 400 родов. торфу (90-і роки). Торф використовують як паливо і добриво в сільському господарстві. Його частково брикетують. Торф для добрива добувають сільські господарства. Розробка ведеться в осн. фрезерним способом, рідше екскаваторами і бульдозерами. Підготовка фрезерних полів комплексно-механізована.
Фосфорити. Розробка фосфоритів ведеться на родов. Маарду відкритим способом. Потужність розкриву 10-30 м, пласта фосфоритів 0,8-1,0 м. Відбійка — буропідривним способом, виїмка — екскаваторами-мехлопатами і драґлайнами. Збагачення — флотацією. Концентрат — сировина для фосфорних добрив. Особливу проблему являють диктионемові сланці розкриву, що мають схильність до самозаймання у відвалах. В кінці XX ст. розглядається можливість поновлення видобутку фосфоритів в обсязі 0,8-1,1 млн т/рік з виробництвом 52-72 тис. т конц-тів із вмістом Р[2]О[5] 33% при середньому початковому 10,6% [Mining J. — 1999. — Annual Rev.].
Рідкісні метали. Фірма Silmet, естонський виробник рідкісних металів, має намір разом з Ловозерським ГЗК (що контролюється фірмою «Севредмет») почати виробку лопаритового концентрату, який постачатиметься в Росію. Заплановані обсяги вироблення концентрату — до 1 000 т/місяць. Промисловість нерудних будівельних матеріалів веде видобуток піску і піщано-гравійної суміші; глин; вапняків і доломіту; облицювального доломіту. Вапняки придатні для целюлозно-паперової промисловості і виробництва силікальциту (родов. Падізе, Паемурруд і Румму). Найбільше підприємство — Талліннський завод нерудних буд. м-лів.
Наукові установи, підготовка кадрів, друк
Наук. дослідження в галузі геології та гірничих наук ведуться в Інституті геології Ест. НАН (засн. в 1947); Тартуському університеті (засн. в 1802); Інституті інж. досліджень (1980); Талліннському технічному університеті (1989). Підготовка геол. кадрів та гірничих інженерів — в Талліннському та Тартуському технічному університетах. Питання геології і гірн. справи висвітлюються у «Вістях Ест. НАН. Хімія. Геологія» (1967–1977) і журн. «Геологія» (з 1978), «Трудах по геології» Талліннського університету (з 1959) і «Горючі сланці» (з 1984).
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
Посилання
- http://www.egk.ee/ [ 24 серпня 2007 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Girnicha promislovist EstoniyiZagalna informaciyaGirnicha prom st krayini obmezhena vidobutkom goryuchih slanciv torfu i budivelnih materialiv vklyuchayuchi glini vapnyaki pisok i gravij Chastka girnichoyi promislovosti u VVP stanovit 1 na 1998 99 rr V nij zajnyato 10 300 chol Okremi galuziGoryuchi slanci pochali dobuvati v Estoniyi pid chas Pershoyi svitovoyi vijni Obsyag yih vidobutku do 1980 zbilshivsya v 9 raz v porivnyanni iz 1950 z 3 5 mln t na rik do 31 3 mln t ale do 2001 skorotivsya do 10 mln t Do seredini 1970 h rokiv Estoniya stala najbilshim u sviti virobnikom slanciv odnak vnaslidok nizkogo rivnya tehnologiyi vidobutku rozrobka yih rodovish suprovodzhuvalasya silnim zabrudnennyam dovkillya Osnovnij operator slancevoyi galuzi v krayini Eesti Polevkivi Slanci vikoristovuyutsya v energetichnih cilyah na TES 80 i v himichnij promislovosti 20 Glibina vidkritoyi rozrobki 15 20 m pidzemnoyi 20 60 m Potuzhnist prom pokladiv 2 3 m Ekspluataciya rodov vedetsya v prostih girnicho geol umovah Na shahtah u kinci XX st zastosovuyetsya v osn kamerna sistema rozrobki z valovoyu viyimkoyu Vidbijka buropidrivnim sposobom Pri vidkritij rozrobci viyimka chastkovo selektivna Zastosovuyut ekskavatori avtosamoskidi Zbagachennya vidsadkoyu i vazhkoseredovishnoyu separaciyeyu Vidhodi zbagachennya chastkovo vikoristovuyutsya dlya dorozhnogo budivnictva a slanceva zola elektrostancij v bud industriyi ta dlya vapnuvannya kislih gruntiv Vidobutok goryuchih slanciv u kinci XX st 1998 stanovit 12 14 mln t rik pri zapasah v nadrah 3800 mln t Pri comu z ekologichnih mirkuvan do 2010 r peredbachayetsya skorochennya chastki goryuchih slanciv v balansi vikoristannya pervinnih energonosiyiv do 47 50 v porivnyanni z 64 v 1997 r Na teritoriyi Estoniyi diye gazoprovid protyazhnistyu ponad 400 km sho zv yazuye kombinat po viroblennyu slancevogo gazu v Kohtla Yarve z Tallinnom Tartu i inshimi mistami a takozh z rosijskoyu gazoprovidnoyu merezheyu Torfova prom st rozroblyaye bl 400 rodov torfu 90 i roki Torf vikoristovuyut yak palivo i dobrivo v silskomu gospodarstvi Jogo chastkovo briketuyut Torf dlya dobriva dobuvayut silski gospodarstva Rozrobka vedetsya v osn frezernim sposobom ridshe ekskavatorami i buldozerami Pidgotovka frezernih poliv kompleksno mehanizovana Fosforiti Rozrobka fosforitiv vedetsya na rodov Maardu vidkritim sposobom Potuzhnist rozkrivu 10 30 m plasta fosforitiv 0 8 1 0 m Vidbijka buropidrivnim sposobom viyimka ekskavatorami mehlopatami i draglajnami Zbagachennya flotaciyeyu Koncentrat sirovina dlya fosfornih dobriv Osoblivu problemu yavlyayut diktionemovi slanci rozkrivu sho mayut shilnist do samozajmannya u vidvalah V kinci XX st rozglyadayetsya mozhlivist ponovlennya vidobutku fosforitiv v obsyazi 0 8 1 1 mln t rik z virobnictvom 52 72 tis t konc tiv iz vmistom R 2 O 5 33 pri serednomu pochatkovomu 10 6 Mining J 1999 Annual Rev Ridkisni metali Firma Silmet estonskij virobnik ridkisnih metaliv maye namir razom z Lovozerskim GZK sho kontrolyuyetsya firmoyu Sevredmet pochati virobku loparitovogo koncentratu yakij postachatimetsya v Rosiyu Zaplanovani obsyagi viroblennya koncentratu do 1 000 t misyac Promislovist nerudnih budivelnih materialiv vede vidobutok pisku i pishano gravijnoyi sumishi glin vapnyakiv i dolomitu oblicyuvalnogo dolomitu Vapnyaki pridatni dlya celyulozno paperovoyi promislovosti i virobnictva silikalcitu rodov Padize Paemurrud i Rummu Najbilshe pidpriyemstvo Tallinnskij zavod nerudnih bud m liv Naukovi ustanovi pidgotovka kadriv drukNauk doslidzhennya v galuzi geologiyi ta girnichih nauk vedutsya v Instituti geologiyi Est NAN zasn v 1947 Tartuskomu universiteti zasn v 1802 Instituti inzh doslidzhen 1980 Tallinnskomu tehnichnomu universiteti 1989 Pidgotovka geol kadriv ta girnichih inzheneriv v Tallinnskomu ta Tartuskomu tehnichnomu universitetah Pitannya geologiyi i girn spravi visvitlyuyutsya u Vistyah Est NAN Himiya Geologiya 1967 1977 i zhurn Geologiya z 1978 Trudah po geologiyi Tallinnskogo universitetu z 1959 i Goryuchi slanci z 1984 Div takozhGeologiya Estoniyi Gidrogeologiya Estoniyi Korisni kopalini Estoniyi Ekonomika EstoniyiDzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Bileckij V S Gajko G I Hronologiya girnictva v krayinah svitu Doneck Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi UKCentr 2006 224 s Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s Posilannyahttp www egk ee 24 serpnya 2007 u Wayback Machine