Вапси (ест. vapsid, Vabadussõjalaste liikumine, Eesti Vabadussõjalaste Liit; Рух учасників Визвольної війни, до 1933 року Естонський союз учасників Визвольної війни) — націоналістичний рух в Естонії.
Передумови створення
Перша конституція Естонії (грудень 1920), передбачала парламентський демократичний лад. Вища влада в республіці належала однопалатному парламенту (Державним зборам), що обирались у складі 100 депутатів. Виконавча влада (уряд на чолі з державним старійшиною) цілком залежала від Державних зборів. Перша конституція не вводила посади глави держави (президента). Державний старійшина був власне кажучи прем'єр-міністром, що виконував поряд з цим лише деякі представницькі функції від імені держави.
У 20-х роках в Естонії діяло багато різних політичних партій. На виборах до IV Державних зборів у 1929 році депутатські мандати отримали представники десяти партій і виборчих блоків:
- Естонська соціалістична робоча партія (25 місць),
- Об'єднання аграріїв (24 місця),
- Об'єднання новопоселенців і дрібних землевласників (14 місць),
- Естонська трудова партія (10 місць),
- Народна партія (9 місць),
- Християнська народна партія (4 місця) та інші.
Три останні об'єдналися 1932 року в Національну партію центру. Комуністична партія Естонії була заборонена й могла діяти тільки нелегально. Аби брати участь у політичному житті (зокрема, у виборах у Державні збори), члени КПЕ використовували різні легальні організації. Якщо ж поліції вдавалося встановити, що КПЕ має зв'язки з такою організацією, то останню закривали.
У другій половині 20-х років деякі естонські політики почали критикувати конституцію 1920 року, стверджуючи, що вона не дозволяє забезпечити стабільний порядок. Деякі підстави щодо подібних тверджень надавала часта зміна урядових кабінетів. Ця критика підсилилася в період економічної кризи (1929–1933 р.). На початку 30-х років питання про зміну конституції стало вузловим пунктом політичної боротьби. Поряд з так названими старими партіями в кампанію за зміну конституції включилася і нова політична сила — «Естонський союз учасників Визвольної війни».
Заснування організації вапсів
Заснована в 1929 році демобілізованими військовими, ця організація спочатку займалася головним чином вирішенням економічних проблем своїх членів (влаштування на роботу, забезпечення землею і т. д.). Спочатку багато прихильників руху було і серед офіцерів дійсної служби (генерали Ернест Пиддер і Йоганнес Орасмаа, які за законом змушені були піти, коли в 1930 рух перетворився на політичну організацію, яка вимагала радикальних змін в державному ладі Естонії. У 1931–1932 роках Союз вже активно діяв на політичній арені, причому до його лав як співчуваючі приймалися тепер і ті, хто безпосередньо не брав участь у Визвольній війні, але підтримував політичний курс керівників цієї організації. Членів Союзу і його прихильників стали називати «вапсами». У 1930–1934 керівником руху був генерал-майор у відставці Андрес Ларка, а його заступником і дійсним вождем — молодий адвокат, молодший лейтенант запасу Артур Сірк, який брав участь у Визвольній війні школярем-добровольцем.
Перемога на референдумі
У 1933 союз був розпущений, але незабаром була сформована організація-наступник (Рух учасників Визвольної війни), яка зберегла і посилювала політичний вплив. В умовах економічної та внутрішньополітичної криз рух виріс, посилився і зміг вплинути на народні маси так, що двічі (у серпні 1932 і в червні 1933) народом на референдумах був відхилений проєкт нової конституції, що пропонувався Державними зборами, які втратили свій авторитет.
Замість цих помірних проєктів вапси висунули свій радикальний і авторитарний проєкт, відповідно до якого, чисельний склад Державних зборів скорочувався до 50 депутатів. Глава держави (державний старійшина) обирався населенням країни прямими виборами терміном на п'ять років. Він отримував право накладати вето на постанови Державних зборів і отримував практично необмежені права видавати закони у формі декретів. Крім того, він міг достроково закривати сесії Державних зборів, а також оголошувати — на свїй розсуд — нові вибори до парламенту. Власне кажучи це були диктаторські повноваження. Вапси в своїй агітації використовували факти корупції, користолюбства тодішніх політичних діячів і водночас пропагували владу «твердої руки», яка могла б вирішити всі проблеми. Були і обіцянки про поліпшення життя всіх прошарків населення. У пресі зустрічалося чимало похвал фашистському диктатору Італії Б. Муссоліні, дещо менше цього удостоювався гітлерівський режим у Німеччині.
У жовтні 1933 року конституційний проєкт вапсів було винесено на всенародне голосування і він був прийнятий переважною більшістю тих, що брали в ньому участь.
Таку реформу конституції підтримували й інші політичні діячі на чолі з Костянтином Пятсом, Йоханом Лайдонером та Карлом Ейнбундом (з 1935 р. — Каарел Еенпалу). Їх думка щодо реорганізації державного життя істотно не відрізнялися від позиції вапсів.
Військовий переворот 12 березня 1934
Нова конституція набула чинності 24 січня 1934 року. У квітні того ж року мали відбутися вибори глави держави (державного старійшини) і Державних зборів. Перемігши на референдумі, вапси розраховували перемогти і на виборах, а значить одержати посаду глави держави і більшість у Рійгікогу, і мали усі шанси прийти до влади демократичним шляхом.
Кандидатами від вапсів на призначені на квітень 1934 вибори були висунуті генерал Андрес Ларка, від партій центру генерал Йохан Лайдонер, від аграріїв Костянтин Пятс і від соціалістів Аугуст Рей. Побоюючись можливої громадянської війни і вміло використавши свої нові повноваження, ветеран визвольного руху Пятс, домовившись з Лайдонером, який знову очолив естонську армію, ввів 12 березня 1934 стан облоги і здійснив державний переворот.
Головний редактор найвпливовішої в Естонській Республіці газети «Пяєвалехт» писав про події того дня:
12 березня спостерігається рух бронемашин, що прямує на Тоомпєа, туди ж марширують збройні, готові до бою солдати. Відбувається щось екстраординарне... Наступного ранку газети, публікуючи екстрені телеграми, повідомляють про те, що рухові “вапсів” покладено край. Всеестонський вапсівський союз разом з 400 відділеннями розпущений, арештовано для зняття показань більш 400 його керівних, діячів, друковані видання «вапсів» закриті, і всі політичні збори, (всіх партій) заборонені. Генерал Й. Лайдонер призначений головнокомандувачем армією, і по всій країні терміном на 6 місяців вводиться воєнний стан |
Через кілька днів Костянтин Пятс своїм декретом відклав вибори Державних зборів і державного старійшини до закінчення терміну дії надзвичайного стану, тобто до осені 1934 року. Потім були визнані недійсними повноваження депутатів, обраних за вапсівськими списками у міські, селищні і волосні думи, де в січні 1934 року вапси мали найбільший успіх. Державні збори уже в квітні було розпущено на літні канікули.
Усі ці дії, за твердженням К. Пятса і Й. Лайдонера, обумовлювалися тим, що «Естонський союз учасників Визвольної війни» готувався збройним шляхом захопити владу і для запобігання цього необхідно було вжити рішучих заходів . Державні збори і представлені там політичні партії спочатку підтримали кроки, що були початі 12 березня й у наступні дні. Демократичні кола інтелігенції також висловили своє схвалення з приводу придушення руху вапсів — як антидемократичного і такого, що вів до фашизму.
У червні 1935 року відбувся судовий процес над керівниками «Естонського союзу учасників Визвольної війни». Але на лаві підсудних не було фактичного лідера вапсів Артура Сірка, який в листопаді 1934 року втік з в'язниці і переправився у Фінляндію, а пізніше загинув за загадкових обставин у Люксембурзі. Ані в ході попереднього слідства, ані на судовому процесі не вдалося довести, що вапси мали намір здійснити державний переворот збройним шляхом. Суд засудив вапсівських лідерів до тюремного ув'язнення на терміни від шести місяців до одного року умовно. Настільки м'яка міра покарання вказувала на бажання уряду помиритися з вапсами. При цьому К. Пятс не збирався допускати їх до верхніх щаблів державного управління. Частина вапсівських діячів пішла на співробітництво з урядом. Інша ж частина, незадоволена тим, що виявилася відтиснутою на узбіччя політичного життя, розпочала готуватися до збройного перевороту. Поліція уважно стежила за їхньою діяльністю і 7 грудня 1935 року вапсів, що готували заколот, було арештовано. Цього разу суд присудив їх до тривалих термінів каторги, проте вони були звільнені за амністією в травні 1938 року.
Примітки
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 березня 2016. Процитовано 9 грудня 2012.
Література
- ОЛАФ КУУЛІ. ЕСТОНІЯ В 1934–1939 р.р. Огляд внутрішньополітичного розвитку, 1990
- Andres Kasekamp, The Radical Right in Interwar Estonia, Palgrave Macmillan, London 2000,
Посилання
- ЕСТОНІЯ. НОВІТНЯ КААЛЄВАЛА [ 31 травня 2012 у Wayback Machine.]
- Webpage about Vaps Movement [ 7 квітня 2022 у Wayback Machine.]
- «The radical right in interwar Estonia» By Andres Kasekamp [ 19 лютого 2012 у Wayback Machine.]
- Боротьба з націоналізмом призводить до загибелі держави: Константін Пятс проти "вапсів" [ 23 березня 2017 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vapsi est vapsid Vabadussojalaste liikumine Eesti Vabadussojalaste Liit Ruh uchasnikiv Vizvolnoyi vijni do 1933 roku Estonskij soyuz uchasnikiv Vizvolnoyi vijni nacionalistichnij ruh v Estoniyi Simvol Soyuzu Vapsiv Vistup generala Andresa Larki v 1933 Artur Sirk vistupaye na mitingu vapsiv v PyarnuPeredumovi stvorennyaPersha konstituciya Estoniyi gruden 1920 peredbachala parlamentskij demokratichnij lad Visha vlada v respublici nalezhala odnopalatnomu parlamentu Derzhavnim zboram sho obiralis u skladi 100 deputativ Vikonavcha vlada uryad na choli z derzhavnim starijshinoyu cilkom zalezhala vid Derzhavnih zboriv Persha konstituciya ne vvodila posadi glavi derzhavi prezidenta Derzhavnij starijshina buv vlasne kazhuchi prem yer ministrom sho vikonuvav poryad z cim lishe deyaki predstavnicki funkciyi vid imeni derzhavi U 20 h rokah v Estoniyi diyalo bagato riznih politichnih partij Na viborah do IV Derzhavnih zboriv u 1929 roci deputatski mandati otrimali predstavniki desyati partij i viborchih blokiv Estonska socialistichna robocha partiya 25 misc Ob yednannya agrariyiv 24 miscya Ob yednannya novoposelenciv i dribnih zemlevlasnikiv 14 misc Estonska trudova partiya 10 misc Narodna partiya 9 misc Hristiyanska narodna partiya 4 miscya ta inshi Tri ostanni ob yednalisya 1932 roku v Nacionalnu partiyu centru Komunistichna partiya Estoniyi bula zaboronena j mogla diyati tilki nelegalno Abi brati uchast u politichnomu zhitti zokrema u viborah u Derzhavni zbori chleni KPE vikoristovuvali rizni legalni organizaciyi Yaksho zh policiyi vdavalosya vstanoviti sho KPE maye zv yazki z takoyu organizaciyeyu to ostannyu zakrivali U drugij polovini 20 h rokiv deyaki estonski politiki pochali kritikuvati konstituciyu 1920 roku stverdzhuyuchi sho vona ne dozvolyaye zabezpechiti stabilnij poryadok Deyaki pidstavi shodo podibnih tverdzhen nadavala chasta zmina uryadovih kabinetiv Cya kritika pidsililasya v period ekonomichnoyi krizi 1929 1933 r Na pochatku 30 h rokiv pitannya pro zminu konstituciyi stalo vuzlovim punktom politichnoyi borotbi Poryad z tak nazvanimi starimi partiyami v kampaniyu za zminu konstituciyi vklyuchilasya i nova politichna sila Estonskij soyuz uchasnikiv Vizvolnoyi vijni Zasnuvannya organizaciyi vapsivZasnovana v 1929 roci demobilizovanimi vijskovimi cya organizaciya spochatku zajmalasya golovnim chinom virishennyam ekonomichnih problem svoyih chleniv vlashtuvannya na robotu zabezpechennya zemleyu i t d Spochatku bagato prihilnikiv ruhu bulo i sered oficeriv dijsnoyi sluzhbi generali Ernest Pidder i Jogannes Orasmaa yaki za zakonom zmusheni buli piti koli v 1930 ruh peretvorivsya na politichnu organizaciyu yaka vimagala radikalnih zmin v derzhavnomu ladi Estoniyi U 1931 1932 rokah Soyuz vzhe aktivno diyav na politichnij areni prichomu do jogo lav yak spivchuvayuchi prijmalisya teper i ti hto bezposeredno ne brav uchast u Vizvolnij vijni ale pidtrimuvav politichnij kurs kerivnikiv ciyeyi organizaciyi Chleniv Soyuzu i jogo prihilnikiv stali nazivati vapsami U 1930 1934 kerivnikom ruhu buv general major u vidstavci Andres Larka a jogo zastupnikom i dijsnim vozhdem molodij advokat molodshij lejtenant zapasu Artur Sirk yakij brav uchast u Vizvolnij vijni shkolyarem dobrovolcem Peremoga na referendumiManifestaciya vapsiv vulicyami Tallinna u 1933 U 1933 soyuz buv rozpushenij ale nezabarom bula sformovana organizaciya nastupnik Ruh uchasnikiv Vizvolnoyi vijni yaka zberegla i posilyuvala politichnij vpliv V umovah ekonomichnoyi ta vnutrishnopolitichnoyi kriz ruh viris posilivsya i zmig vplinuti na narodni masi tak sho dvichi u serpni 1932 i v chervni 1933 narodom na referendumah buv vidhilenij proyekt novoyi konstituciyi sho proponuvavsya Derzhavnimi zborami yaki vtratili svij avtoritet Zamist cih pomirnih proyektiv vapsi visunuli svij radikalnij i avtoritarnij proyekt vidpovidno do yakogo chiselnij sklad Derzhavnih zboriv skorochuvavsya do 50 deputativ Glava derzhavi derzhavnij starijshina obiravsya naselennyam krayini pryamimi viborami terminom na p yat rokiv Vin otrimuvav pravo nakladati veto na postanovi Derzhavnih zboriv i otrimuvav praktichno neobmezheni prava vidavati zakoni u formi dekretiv Krim togo vin mig dostrokovo zakrivati sesiyi Derzhavnih zboriv a takozh ogoloshuvati na svyij rozsud novi vibori do parlamentu Vlasne kazhuchi ce buli diktatorski povnovazhennya Vapsi v svoyij agitaciyi vikoristovuvali fakti korupciyi koristolyubstva todishnih politichnih diyachiv i vodnochas propaguvali vladu tverdoyi ruki yaka mogla b virishiti vsi problemi Buli i obicyanki pro polipshennya zhittya vsih prosharkiv naselennya U presi zustrichalosya chimalo pohval fashistskomu diktatoru Italiyi B Mussolini desho menshe cogo udostoyuvavsya gitlerivskij rezhim u Nimechchini U zhovtni 1933 roku konstitucijnij proyekt vapsiv bulo vineseno na vsenarodne golosuvannya i vin buv prijnyatij perevazhnoyu bilshistyu tih sho brali v nomu uchast Taku reformu konstituciyi pidtrimuvali j inshi politichni diyachi na choli z Kostyantinom Pyatsom Johanom Lajdonerom ta Karlom Ejnbundom z 1935 r Kaarel Eenpalu Yih dumka shodo reorganizaciyi derzhavnogo zhittya istotno ne vidriznyalisya vid poziciyi vapsiv Vijskovij perevorot 12 bereznya 1934Dokladnishe Derzhavnij perevorot v Estoniyi 1934 Nova konstituciya nabula chinnosti 24 sichnya 1934 roku U kvitni togo zh roku mali vidbutisya vibori glavi derzhavi derzhavnogo starijshini i Derzhavnih zboriv Peremigshi na referendumi vapsi rozrahovuvali peremogti i na viborah a znachit oderzhati posadu glavi derzhavi i bilshist u Rijgikogu i mali usi shansi prijti do vladi demokratichnim shlyahom Kandidatami vid vapsiv na priznacheni na kviten 1934 vibori buli visunuti general Andres Larka vid partij centru general Johan Lajdoner vid agrariyiv Kostyantin Pyats i vid socialistiv August Rej Poboyuyuchis mozhlivoyi gromadyanskoyi vijni i vmilo vikoristavshi svoyi novi povnovazhennya veteran vizvolnogo ruhu Pyats domovivshis z Lajdonerom yakij znovu ocholiv estonsku armiyu vviv 12 bereznya 1934 stan oblogi i zdijsniv derzhavnij perevorot Golovnij redaktor najvplivovishoyi v Estonskij Respublici gazeti Pyayevaleht pisav pro podiyi togo dnya 12 bereznya sposterigayetsya ruh bronemashin sho pryamuye na Toompyea tudi zh marshiruyut zbrojni gotovi do boyu soldati Vidbuvayetsya shos ekstraordinarne Nastupnogo ranku gazeti publikuyuchi ekstreni telegrami povidomlyayut pro te sho ruhovi vapsiv pokladeno kraj Vseestonskij vapsivskij soyuz razom z 400 viddilennyami rozpushenij areshtovano dlya znyattya pokazan bilsh 400 jogo kerivnih diyachiv drukovani vidannya vapsiv zakriti i vsi politichni zbori vsih partij zaboroneni General J Lajdoner priznachenij golovnokomanduvachem armiyeyu i po vsij krayini terminom na 6 misyaciv vvoditsya voyennij stan Cherez kilka dniv Kostyantin Pyats svoyim dekretom vidklav vibori Derzhavnih zboriv i derzhavnogo starijshini do zakinchennya terminu diyi nadzvichajnogo stanu tobto do oseni 1934 roku Potim buli viznani nedijsnimi povnovazhennya deputativ obranih za vapsivskimi spiskami u miski selishni i volosni dumi de v sichni 1934 roku vapsi mali najbilshij uspih Derzhavni zbori uzhe v kvitni bulo rozpusheno na litni kanikuli Usi ci diyi za tverdzhennyam K Pyatsa i J Lajdonera obumovlyuvalisya tim sho Estonskij soyuz uchasnikiv Vizvolnoyi vijni gotuvavsya zbrojnim shlyahom zahopiti vladu i dlya zapobigannya cogo neobhidno bulo vzhiti rishuchih zahodiv Derzhavni zbori i predstavleni tam politichni partiyi spochatku pidtrimali kroki sho buli pochati 12 bereznya j u nastupni dni Demokratichni kola inteligenciyi takozh vislovili svoye shvalennya z privodu pridushennya ruhu vapsiv yak antidemokratichnogo i takogo sho viv do fashizmu U chervni 1935 roku vidbuvsya sudovij proces nad kerivnikami Estonskogo soyuzu uchasnikiv Vizvolnoyi vijni Ale na lavi pidsudnih ne bulo faktichnogo lidera vapsiv Artura Sirka yakij v listopadi 1934 roku vtik z v yaznici i perepravivsya u Finlyandiyu a piznishe zaginuv za zagadkovih obstavin u Lyuksemburzi Ani v hodi poperednogo slidstva ani na sudovomu procesi ne vdalosya dovesti sho vapsi mali namir zdijsniti derzhavnij perevorot zbrojnim shlyahom Sud zasudiv vapsivskih lideriv do tyuremnogo uv yaznennya na termini vid shesti misyaciv do odnogo roku umovno Nastilki m yaka mira pokarannya vkazuvala na bazhannya uryadu pomiritisya z vapsami Pri comu K Pyats ne zbiravsya dopuskati yih do verhnih shabliv derzhavnogo upravlinnya Chastina vapsivskih diyachiv pishla na spivrobitnictvo z uryadom Insha zh chastina nezadovolena tim sho viyavilasya vidtisnutoyu na uzbichchya politichnogo zhittya rozpochala gotuvatisya do zbrojnogo perevorotu Policiya uvazhno stezhila za yihnoyu diyalnistyu i 7 grudnya 1935 roku vapsiv sho gotuvali zakolot bulo areshtovano Cogo razu sud prisudiv yih do trivalih terminiv katorgi prote voni buli zvilneni za amnistiyeyu v travni 1938 roku Primitki PDF Arhiv originalu PDF za 5 bereznya 2016 Procitovano 9 grudnya 2012 LiteraturaOLAF KUULI ESTONIYa V 1934 1939 r r Oglyad vnutrishnopolitichnogo rozvitku 1990 Andres Kasekamp The Radical Right in Interwar Estonia Palgrave Macmillan London 2000 ISBN 0 312 22598 9PosilannyaESTONIYa NOVITNYa KAALYeVALA 31 travnya 2012 u Wayback Machine Webpage about Vaps Movement 7 kvitnya 2022 u Wayback Machine The radical right in interwar Estonia By Andres Kasekamp 19 lyutogo 2012 u Wayback Machine Borotba z nacionalizmom prizvodit do zagibeli derzhavi Konstantin Pyats proti vapsiv 23 bereznya 2017 u Wayback Machine