Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ернест Пиддер (ест. Ernst-Johannes Põdder, 10 лютого 1879, Олександрівська волость Верроського повіту Ліфляндської губернії — 24 червня 1932, Таллінн, Естонія) — естонський військовий діяч, генерал-майор. Командир внутрішніх сил оборони Естонії «Кайтселійт» (1918—1919), начальник 2-ї дивізії Естонської Армії. Учасник звільнення північної Латвії (1919).
| Ернест Пиддер | |
|---|---|
 | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 10 лютого 1879 Тарту, Ліфляндська губернія, Російська імперія |
| Смерть | 24 червня 1932 (53 роки) Таллінн, Естонія |
| Поховання | Таллінн |
| Alma Mater | d |
| Військова служба | |
| Війни / битви | Російсько-японська війна, Перша світова війна, Війна за незалежність Естонії і Венденська битва |
 Ернест Пиддер у Вікісховищі | |
Біографія
Народився 10 лютого 1879 року в Олександрівській волості Верроського повіту Ліфляндської губернії. У 1895 році закінчив Юр'ївську міську гімназію. 26 липня 1897 року вступив добровольцем до 104-й піхотного Устюзького полку Російської імператорської армії.
12 вересня 1898 року вступив до Віленського піхотного юнкерського училища, з якого випустився 18 серпня 1900 року підпоручиком у 107-й піхотний Троїцький полк. У 1904 році — в 123-му піхотному Козловському полку. Брав участь у Російсько-японській війні у складі 2-го Сибірського корпусу, був поранений. У 1905 році повернувся до свого полку. У 1906 році переведений до 32-го Східносибірського стрілецького полку. 2 грудня 1908 отримав звання штабскапітан.
На початку Першої світової війни — командир роти в 52-му Сибірському стрілецькому полку. 8 листопада 1914 підвищений до звання капітана. 14 листопада 1914 року поранений, перебував на лікуванні до лютого 1915 року. 25 лютого 1915 призначений командиром 3-го батальйону. При форсуванні річки Сан знову поранений. Повернувся до лав 20 вересня 1915 року, призначений командиром 4-го батальйону. 18 липня 1916 року контужений на ризькому фронті на річці Кекава й ушпиталений. 10 серпня 1916 року проведений ц підполковники. Повернувся до лав 22 жовтня 1916 року. 14 березня 1917 року знову призначений командиром 3-го батальйону.
1 липня 1917 року призначений командиром 47-го Сибірського стрілецького полку і 6 липня отримав чин полковника.
8 липня 1917 року переведений в 1-й Естонський полк помічником командира полку. 19 жовтня 1917 року призначений командиром Талліннського окремого батальйону, 30 жовтня переформованого у Талліннський естонський окремий полк (пізніше — 3-й Естонський полк). 9 грудня 1917 року призначений командиром 1-го Естонського полку. 12 березня 1918 року отримав звання генерал-майора Естонської армії.
14 квітня 1918 року демобілізований.
Під час перебування німецьких військ в Естонії — оперативний керівник Талліннської самооборони, організатор Кайтселійту, був заарештований. На початку Визвольної війни Естонії — командувач естонських сил в містах і повітах: Талліннському, Гар'ю, Ленемаа, Яарве; пізніше — командувач внутрішніх сил оборони (11 листопада 1918 — 4 квітня 1919 — очолював Кайтселійт).
23 грудня 1918 року верховне командування естонських сил передав генералу Йогану Лайдонеру. 29 травня 1919 року призначений командиром 3-ї дивізії.
Брав участь у визволенні північної Латвії від ландесвера, наприкінці 1919 року захищав Нарву.
1921—1926 — начальник 2-ї дивізії Естонської армії. Особисто брав участь у придушенні комуністичного повстання в грудні 1924 року. З 1926 року — член військової ради. Активний політик і громадський діяч Естонії. У 1932 році, внаслідок розвитку гангрени, переніс операцію на нозі.
Помер 24 червня 1932 року. Похований на Талліннському гарнізонному кладовищі.
Нагороди
Російські ордени:
- Орден Святого Володимира 4-го ступеня з мечами і бантом.
- Орден Святої Анни 2-го ступеня з мечами.
- Орден Святої Анни 3-го ступеня з мечами і бантом.
- Орден Святої Анни 4-го ступеня з написом «За хоробрість».
- Орден Святого Станіслава 2-го ступеня з мечами.
- Орден Святого Станіслава 3-го ступеня з мечами і бантом.
Естонські ордени:
- Хрест Свободи 1-го класу 1-го ступеня (23.02.1920; Vabadusrist I liigi 1. järgu № 6).
- Орден Орлиного хреста 1-го класу (14.02.1929; Kotkaristi I klassi teenetemärk).
- Мечі до ордену Орлиного хреста 1-го класу (6.06.1930).
- Орден Естонського Червоного Хреста 1-го класу 2-го ступеня (7.02.1929; Punase Risti mälestusmärgi I järgu II aste).
- Орден Естонського Червоного Хреста 2-го класу 1-го ступеня (19.02.1927; Punase Risti mälestusmärgi II järgu I aste).
- Пам'ятний знак Естонського Червоного Хреста (22.02.1921; Punase Risti mälestusmärk).
Фінський орден Хреста Свободи 1-го класу.
Польський Хрест хоробрих.
Латвійські ордени:
- військовий орден Лачплесіса 2-го ступеня (LKOK nr.2 / 22 в 1924 р.).
- військовий орден Лачплесіса 3-го ступеня (LKOK nr.3 / 900 в 1921 р.).
 Зовнішні зображення | |
|---|---|
 | Фото з сайту Eesti Vabadussõjalaste Liit |
| | Фото з сайту Кавалерів ордена Лачплесіса |
Література
- Ernst Põdder. «Eesti rahvuslised väeosad». — Mälestused iseseisvuse võitluspäevilt. I köide. Revolutsioon ja okupatsioon 1917—1918. Eesti Ajakirjanikkude Liidu toimetusel Tallinnas: Rahvaülikool, 1927. (Uuendatud, osaliselt kärbitud, elulooliste andmete ja kommentaaridega varustatud trükk: Eesti eest I osa. Mälestused iseseisvuse võitluspäevilt. Revolutsioon ja okupatsioon 1917—1918. Kirjastus: Tammerraamat, 2013. )
- Karl August Hindrey. Kindral Ernst Põdder: landesvääri võitja. Eesti rahvuslikud suurmehed. 1. sari, nr 2. Tallinn: Kooperatiiv, 1935. (Ümbertrükk: [Tallinn]: Eesti Raamatuühing, [1990].)
- Загальний список офіцерських чинів російської імператорської армії. Складено по 1-е січ. 1909. — СПб, 1909. — Стор. 401.
- В. І. Шайдіцький. На службі Батьківщини. — Сан Франциско, 1963. — Стор. 57, 87, 304.
- M. Kröönström. Eesti sõjaväe juhtivkoosseis Vabadussõjas 1918—1920. Tartu Ülikooli Kirjastus. 2008. — Стор. 220.
Посилання
- Ohvitseride andmekogu
- Vabadussõja kangelane kindral Põdder suri. dea.nlib.ee Postimees, 25. juuni 1932.
- Tallinna EVL auliige kindral E. Põdder maeti suurte auavaldustega. dea.nlib.ee Võitlus nr 12, 2. juuli 1932, lk 6.
- Eesti kindralid Vabadussõjas: 130 aastat kindral Ernst Põdderi ja Andres Larka sünnist. [ 18 липня 2020 у Wayback Machine.] Kultuur ja Elu, nr 1/2009.
- Eesti Vabadussõjalaste Liit [ 30 березня 2019 у Wayback Machine.]
- [et]
- Кавалери військового ордена Лачплесіса [ 23 січня 2019 у Wayback Machine.]
- Militaar.net (ест) [ 23 січня 2019 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ernest Pidder est Ernst Johannes Podder 10 lyutogo 1879 Oleksandrivska volost Verroskogo povitu Liflyandskoyi guberniyi 24 chervnya 1932 Tallinn Estoniya estonskij vijskovij diyach general major Komandir vnutrishnih sil oboroni Estoniyi Kajtselijt 1918 1919 nachalnik 2 yi diviziyi Estonskoyi Armiyi Uchasnik zvilnennya pivnichnoyi Latviyi 1919 Ernest PidderZagalna informaciyaNarodzhennya 10 lyutogo 1879 1879 02 10 Tartu Liflyandska guberniya Rosijska imperiyaSmert 24 chervnya 1932 1932 06 24 53 roki Tallinn EstoniyaPohovannya TallinnAlma Mater dVijskova sluzhbaVijni bitvi Rosijsko yaponska vijna Persha svitova vijna Vijna za nezalezhnist Estoniyi i Vendenska bitvad orden Hresta Svobodi Ernest Pidder u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 10 lyutogo 1879 roku v Oleksandrivskij volosti Verroskogo povitu Liflyandskoyi guberniyi U 1895 roci zakinchiv Yur yivsku misku gimnaziyu 26 lipnya 1897 roku vstupiv dobrovolcem do 104 j pihotnogo Ustyuzkogo polku Rosijskoyi imperatorskoyi armiyi 12 veresnya 1898 roku vstupiv do Vilenskogo pihotnogo yunkerskogo uchilisha z yakogo vipustivsya 18 serpnya 1900 roku pidporuchikom u 107 j pihotnij Troyickij polk U 1904 roci v 123 mu pihotnomu Kozlovskomu polku Brav uchast u Rosijsko yaponskij vijni u skladi 2 go Sibirskogo korpusu buv poranenij U 1905 roci povernuvsya do svogo polku U 1906 roci perevedenij do 32 go Shidnosibirskogo strileckogo polku 2 grudnya 1908 otrimav zvannya shtabskapitan Na pochatku Pershoyi svitovoyi vijni komandir roti v 52 mu Sibirskomu strileckomu polku 8 listopada 1914 pidvishenij do zvannya kapitana 14 listopada 1914 roku poranenij perebuvav na likuvanni do lyutogo 1915 roku 25 lyutogo 1915 priznachenij komandirom 3 go bataljonu Pri forsuvanni richki San znovu poranenij Povernuvsya do lav 20 veresnya 1915 roku priznachenij komandirom 4 go bataljonu 18 lipnya 1916 roku kontuzhenij na rizkomu fronti na richci Kekava j ushpitalenij 10 serpnya 1916 roku provedenij c pidpolkovniki Povernuvsya do lav 22 zhovtnya 1916 roku 14 bereznya 1917 roku znovu priznachenij komandirom 3 go bataljonu 1 lipnya 1917 roku priznachenij komandirom 47 go Sibirskogo strileckogo polku i 6 lipnya otrimav chin polkovnika 8 lipnya 1917 roku perevedenij v 1 j Estonskij polk pomichnikom komandira polku 19 zhovtnya 1917 roku priznachenij komandirom Tallinnskogo okremogo bataljonu 30 zhovtnya pereformovanogo u Tallinnskij estonskij okremij polk piznishe 3 j Estonskij polk 9 grudnya 1917 roku priznachenij komandirom 1 go Estonskogo polku 12 bereznya 1918 roku otrimav zvannya general majora Estonskoyi armiyi 14 kvitnya 1918 roku demobilizovanij Pid chas perebuvannya nimeckih vijsk v Estoniyi operativnij kerivnik Tallinnskoyi samooboroni organizator Kajtselijtu buv zaareshtovanij Na pochatku Vizvolnoyi vijni Estoniyi komanduvach estonskih sil v mistah i povitah Tallinnskomu Gar yu Lenemaa Yaarve piznishe komanduvach vnutrishnih sil oboroni 11 listopada 1918 4 kvitnya 1919 ocholyuvav Kajtselijt 23 grudnya 1918 roku verhovne komanduvannya estonskih sil peredav generalu Joganu Lajdoneru 29 travnya 1919 roku priznachenij komandirom 3 yi diviziyi Brav uchast u vizvolenni pivnichnoyi Latviyi vid landesvera naprikinci 1919 roku zahishav Narvu Golovne komanduvannya estonskoyi armiyi v 1920 roci zliva vgori general major Ernest Pidder doktor Artur Lossmann general major Oleksandr Tinisson polkovnik Karl Parts polkovnik Viktor Puskar polkovnik Yaan Rink Zliva vnizu general major Andres Larka general major Yaan Soots golovnokomanduvach general lejtenant Johan Lajdoner admiral Jogan Pitka ta polkovnik Rudolf Rejman 1921 1926 nachalnik 2 yi diviziyi Estonskoyi armiyi Osobisto brav uchast u pridushenni komunistichnogo povstannya v grudni 1924 roku Z 1926 roku chlen vijskovoyi radi Aktivnij politik i gromadskij diyach Estoniyi U 1932 roci vnaslidok rozvitku gangreni perenis operaciyu na nozi Pomer 24 chervnya 1932 roku Pohovanij na Tallinnskomu garnizonnomu kladovishi NagorodiRosijski ordeni Orden Svyatogo Volodimira 4 go stupenya z mechami i bantom Orden Svyatoyi Anni 2 go stupenya z mechami Orden Svyatoyi Anni 3 go stupenya z mechami i bantom Orden Svyatoyi Anni 4 go stupenya z napisom Za horobrist Orden Svyatogo Stanislava 2 go stupenya z mechami Orden Svyatogo Stanislava 3 go stupenya z mechami i bantom Estonski ordeni Hrest Svobodi 1 go klasu 1 go stupenya 23 02 1920 Vabadusrist I liigi 1 jargu 6 Orden Orlinogo hresta 1 go klasu 14 02 1929 Kotkaristi I klassi teenetemark Mechi do ordenu Orlinogo hresta 1 go klasu 6 06 1930 Orden Estonskogo Chervonogo Hresta 1 go klasu 2 go stupenya 7 02 1929 Punase Risti malestusmargi I jargu II aste Orden Estonskogo Chervonogo Hresta 2 go klasu 1 go stupenya 19 02 1927 Punase Risti malestusmargi II jargu I aste Pam yatnij znak Estonskogo Chervonogo Hresta 22 02 1921 Punase Risti malestusmark Finskij orden Hresta Svobodi 1 go klasu Polskij Hrest horobrih Latvijski ordeni vijskovij orden Lachplesisa 2 go stupenya LKOK nr 2 22 v 1924 r vijskovij orden Lachplesisa 3 go stupenya LKOK nr 3 900 v 1921 r Zovnishni zobrazhennya Foto z sajtu Eesti Vabadussojalaste Liit Foto z sajtu Kavaleriv ordena LachplesisaLiteraturaErnst Podder Eesti rahvuslised vaeosad Malestused iseseisvuse voitluspaevilt I koide Revolutsioon ja okupatsioon 1917 1918 Eesti Ajakirjanikkude Liidu toimetusel Tallinnas Rahvaulikool 1927 Uuendatud osaliselt karbitud elulooliste andmete ja kommentaaridega varustatud trukk Eesti eest I osa Malestused iseseisvuse voitluspaevilt Revolutsioon ja okupatsioon 1917 1918 Kirjastus Tammerraamat 2013 ISBN 9789949482757 Karl August Hindrey Kindral Ernst Podder landesvaari voitja Eesti rahvuslikud suurmehed 1 sari nr 2 Tallinn Kooperatiiv 1935 Umbertrukk Tallinn Eesti Raamatuuhing 1990 Zagalnij spisok oficerskih chiniv rosijskoyi imperatorskoyi armiyi Skladeno po 1 e sich 1909 SPb 1909 Stor 401 V I Shajdickij Na sluzhbi Batkivshini San Francisko 1963 Stor 57 87 304 M Kroonstrom Eesti sojavae juhtivkoosseis Vabadussojas 1918 1920 Tartu Ulikooli Kirjastus 2008 Stor 220 PosilannyaOhvitseride andmekogu Vabadussoja kangelane kindral Podder suri dea nlib ee Postimees 25 juuni 1932 Tallinna EVL auliige kindral E Podder maeti suurte auavaldustega dea nlib ee Voitlus nr 12 2 juuli 1932 lk 6 Eesti kindralid Vabadussojas 130 aastat kindral Ernst Podderi ja Andres Larka sunnist 18 lipnya 2020 u Wayback Machine Kultuur ja Elu nr 1 2009 Eesti Vabadussojalaste Liit 30 bereznya 2019 u Wayback Machine et Kavaleri vijskovogo ordena Lachplesisa 23 sichnya 2019 u Wayback Machine Militaar net est 23 sichnya 2019 u Wayback Machine