Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Віктор Пускар (ест. Viktor Puskar, 7 травня 1889, м. Вільянді, Естонія — 12 квітня 1943, м. Тарту, Естонія) — офіцер Естонської армії під час війни за незалежність.
| Віктор Пускар ест. Viktor Puskar | ||||
|---|---|---|---|---|
 ПідполковникПолковник (  Естонія) | ||||
 | ||||
| Загальна інформація | ||||
| Народження | 7 травня 1889 м. Вільянді, Естонія | |||
| Смерть | 12 квітня 1943 (53 роки) м. Тарту, Естонія | |||
| Військова служба | ||||
| Приналежність | Естонія | |||
| Війни / битви | Війна за незалежність Естонії | |||
| Нагороди та відзнаки | ||||
| ||||
 Віктор Пускар у Вікісховищі | ||||
Життєпис
У 1907 році розпочав службу в Російській імператорській армії, у 1911-му закінчив Віленське військове училище з дипломом 1-го ступеня і отримав звання підпоручника. Служив у 169-му Новотроїцькому полку, у складі якого брав участь у Першій світовій війні. 1 березня 1917 року був призначений помічником командира 4-го Фінляндського охотницького полку і пробув на цій посаді у званні підполковника до 4 грудня 1917 року. Цього ж року його обрали головою полкового комітету під час перебування в Галичині.
У грудні 1917 приєднався до частин Естонської національної армії для участі у створенні естонських полків, був призначений помічником командира 2-го естонського полку у Вільянді. У серпні 1918 року, коли німецька окупаційна влада почала ув'язнювати лідерів Тимчасового уряду Естонії та підрозділів Естонської національної армії, втік до Росії, де залишався до виходу німців з Естонії. 25 грудня 1918 з його ініціативи був створений Вільяндійський добровольчий батальйон та розпочато формування батальйону оборони Тарту.
Під час війни захищав Південно-Східну Естонію, звільняв Північну Латвію від Червоної армії та завоював Псков.
У 1920 році вийшов на пенсію і став фермером. Приєднався до націоналістичного руху «Рух учасників Визвольної війни» (Вапси). 8 грудня 1935 року його обрали міністром оборони тіньового уряду, який готував переворот. У травні 1936 року Пускара засудили до 15 років примусових робіт за участь у спробі державного перевороту Вапсів, але помилували і він був звільнений з в'язниці в 1937 році.
На початку 1941 році виїхав до Німеччини, але повернувся після втечі Червоної армії з країни. Помер 12 квітня 1943 року в Тарту.
Джерела
- Ülo Kaevats. 2000. Eesti Entsüklopeedia 14. Tallinn: Eesti Entsüklopeediakirjastus,
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Viktor Puskar est Viktor Puskar 7 travnya 1889 m Vilyandi Estoniya 12 kvitnya 1943 m Tartu Estoniya oficer Estonskoyi armiyi pid chas vijni za nezalezhnist Viktor Puskar est Viktor Puskar Pidpolkovnik Polkovnik Estoniya Zagalna informaciyaNarodzhennya 7 travnya 1889 1889 05 07 m Vilyandi EstoniyaSmert 12 kvitnya 1943 1943 04 12 53 roki m Tartu EstoniyaVijskova sluzhbaPrinalezhnist EstoniyaVijni bitvi Vijna za nezalezhnist EstoniyiNagorodi ta vidznakiHrest Svobodi 1 klasu 1 stupenyaKavaler ordena Orlinogo hresta 1 klasu Estoniya Kavaler Vijskovogo ordena Lachplesisa Viktor Puskar u VikishovishiZhittyepisGolovne komanduvannya estonskoyi armiyi v 1920 roci zliva vgori general major Ernest Pidder doktor Artur Lossmann general major Oleksandr Tinisson polkovnik Karl Parts polkovnik Viktor Puskar polkovnik Yaan Rink Zliva vnizu general major Andres Larka general major Yaan Soots golovnokomanduvach general lejtenant Johan Lajdoner admiral Jogan Pitka ta polkovnik Rudolf Rejman U 1907 roci rozpochav sluzhbu v Rosijskij imperatorskij armiyi u 1911 mu zakinchiv Vilenske vijskove uchilishe z diplomom 1 go stupenya i otrimav zvannya pidporuchnika Sluzhiv u 169 mu Novotroyickomu polku u skladi yakogo brav uchast u Pershij svitovij vijni 1 bereznya 1917 roku buv priznachenij pomichnikom komandira 4 go Finlyandskogo ohotnickogo polku i probuv na cij posadi u zvanni pidpolkovnika do 4 grudnya 1917 roku Cogo zh roku jogo obrali golovoyu polkovogo komitetu pid chas perebuvannya v Galichini U grudni 1917 priyednavsya do chastin Estonskoyi nacionalnoyi armiyi dlya uchasti u stvorenni estonskih polkiv buv priznachenij pomichnikom komandira 2 go estonskogo polku u Vilyandi U serpni 1918 roku koli nimecka okupacijna vlada pochala uv yaznyuvati lideriv Timchasovogo uryadu Estoniyi ta pidrozdiliv Estonskoyi nacionalnoyi armiyi vtik do Rosiyi de zalishavsya do vihodu nimciv z Estoniyi 25 grudnya 1918 z jogo iniciativi buv stvorenij Vilyandijskij dobrovolchij bataljon ta rozpochato formuvannya bataljonu oboroni Tartu Pid chas vijni zahishav Pivdenno Shidnu Estoniyu zvilnyav Pivnichnu Latviyu vid Chervonoyi armiyi ta zavoyuvav Pskov U 1920 roci vijshov na pensiyu i stav fermerom Priyednavsya do nacionalistichnogo ruhu Ruh uchasnikiv Vizvolnoyi vijni Vapsi 8 grudnya 1935 roku jogo obrali ministrom oboroni tinovogo uryadu yakij gotuvav perevorot U travni 1936 roku Puskara zasudili do 15 rokiv primusovih robit za uchast u sprobi derzhavnogo perevorotu Vapsiv ale pomiluvali i vin buv zvilnenij z v yaznici v 1937 roci Na pochatku 1941 roci viyihav do Nimechchini ale povernuvsya pislya vtechi Chervonoyi armiyi z krayini Pomer 12 kvitnya 1943 roku v Tartu DzherelaUlo Kaevats 2000 Eesti Entsuklopeedia 14 Tallinn Eesti Entsuklopeediakirjastus ISBN 9985 70 064 3Posilannya