Олександр Тиніссон (ест. Aleksander Tõnisson; в Російській армії — Олександр Іванович Теніссон, 17 квітня 1875, д. Пейра, Гер'янурмська волость, Дерптський повіт, Ліфляндськая губернія, Російська імперія — 30 червня 1941, Естонська РСР, СРСР) — естонський і російський військовий діяч, генерал-майор (1918).
Олександр Тиніссон ест. Aleksander Tõnisson | |
---|---|
Полковник Генерал-майор ( Естонія) | |
Загальна інформація | |
Народження | 17 квітня 1875 Юріївський повіт, Ліфляндська губернія, Російська імперія |
Смерть | 30 червня 1941 (66 років) Таллінн, Естонська РСР, СРСР |
Alma Mater | d |
Військова служба | |
Війни / битви | Російсько-японська війна, Перша світова війна, Війна за незалежність Естонії і d |
Нагороди та відзнаки | |
Олександр Тиніссон у Вікісховищі |
Життєпис
Походження і дитинство
Народився в селі Пёйра Гер'янурмської волості приходу Талькгоф Дерптського повіту Ліфляндській губернії Російської імперії (нині село знаходиться на території волості Пуурмані повіту Йигевамаа Естонії).
Служба в російській армії
Закінчив Віленське піхотне юнкерське училище (1899), учасник російсько-японської війни. Службу проходив в 113-му піхотному Староруському полку і Навчальному унтер-офіцерському батальйоні. Брав участь у Першій світовій війні, за бойові заслуги був нагороджений орденом Св. Володимира 4-го ступеня з мечами і бантом. У 1917 році займався формуванням естонських національних частин, командував 1-м Естонським полком під час боїв під Ригою, був командувачем бригадою в Естонській дивізії. Полковник російської армії. У 1918 році був відрахований в резерв і виїхав до Фінляндії.
Естонський генерал і політик
Восени 1918 року повернувся до Естонії, став одним із засновників естонської армії, був командиром її 1-ї дивізії, керував військовими діями на Віруському фронті під час Визвольної війни 1918—1920 рр. У 1920 — військовий міністр, в 1932—1933 — міністр оборони. Був постійним членом ради міністерства оборони. У 1920 і 1927—1933 роках — голова Центрального республіканського ради офіцерів. З 1934 року — у відставці. За військові заслуги нагороджений хрестом Свободи першого розряду першого ступеня. Кавалер ордена Орлиного хреста 1-го ступеня.
У 1934—1939 — мер Тарту, в 1939—1940 — мер Талліна. У 1937 — заступник голови Національних зборів, в 1938—1940 — член Рійґікоґу (парламенту). Був членом партії Ісамаалійт (Союз Вітчизни).
Арешт і загибель
У 1940 році заарештований органами НКВС. 30 червня 1941 був розстріляний в таллінської Батарейної в'язниці.
Дружину Тиніссона разом з молодшим сином органи НКВС депортували в Кіровську область, старшому синові Олександру присудили 25 + 5 років таборів.
Пам'ятник Тиніссону
19 червня 2005 на центральній площі міста Йихві був відкритий пам'ятник генералу Тиніссону (скульптор Яан Варес).
Примітки
- . Архів оригіналу за 16 січня 2014. Процитовано 2 квітня 2021.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Посилання
- Олександр Тиніссон [ 25 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksandr Tinisson est Aleksander Tonisson v Rosijskij armiyi Oleksandr Ivanovich Tenisson 17 kvitnya 1875 d Pejra Ger yanurmska volost Derptskij povit Liflyandskaya guberniya Rosijska imperiya 30 chervnya 1941 Estonska RSR SRSR estonskij i rosijskij vijskovij diyach general major 1918 Oleksandr Tinisson est Aleksander Tonisson Polkovnik General major Estoniya Zagalna informaciyaNarodzhennya 17 kvitnya 1875 1875 04 17 Yuriyivskij povit Liflyandska guberniya Rosijska imperiyaSmert 30 chervnya 1941 1941 06 30 66 rokiv Tallinn Estonska RSR SRSRAlma Mater dVijskova sluzhbaVijni bitvi Rosijsko yaponska vijna Persha svitova vijna Vijna za nezalezhnist Estoniyi i dNagorodi ta vidznakiOrden Svyatoyi Anni 2 stupenyaOrden Svyatoyi Anni 3 stupenyaOrden Svyatoyi Anni 4 stupenya Orden Svyatogo Volodimira 4 stupenyaOrden Svyatogo Stanislava 2 stupenyaOrden Svyatogo Stanislava 3 stupenyaMedal U pam yat 300 richchya caryuvannya domu Romanovih Hrest Svobodi 1 klasu 1 stupenyaKavaler ordena Estonskogo Chervonogo Hresta 1 klasu 1 stupenyaKavaler ordena Estonskogo Chervonogo Hresta 1 klasu 2 stupenyaKavaler ordena Estonskogo Chervonogo Hresta 3 klasu Kavaler ordena Orlinogo hresta 1 klasu Estoniya Oficer ordena Troh ZirokOrden Troh zirok Orden Vidrodzhennya Polshi Komandorskij hrest iz zirkoyu Orden Bilogo Leva I stupenya Medal I klasu iz zolotim hrestom ordena Biloyi Troyandi Oleksandr Tinisson u VikishovishiZhittyepisPohodzhennya i ditinstvo Narodivsya v seli Pyojra Ger yanurmskoyi volosti prihodu Talkgof Derptskogo povitu Liflyandskij guberniyi Rosijskoyi imperiyi nini selo znahoditsya na teritoriyi volosti Puurmani povitu Jigevamaa Estoniyi Sluzhba v rosijskij armiyi Zakinchiv Vilenske pihotne yunkerske uchilishe 1899 uchasnik rosijsko yaponskoyi vijni Sluzhbu prohodiv v 113 mu pihotnomu Staroruskomu polku i Navchalnomu unter oficerskomu bataljoni Brav uchast u Pershij svitovij vijni za bojovi zaslugi buv nagorodzhenij ordenom Sv Volodimira 4 go stupenya z mechami i bantom U 1917 roci zajmavsya formuvannyam estonskih nacionalnih chastin komanduvav 1 m Estonskim polkom pid chas boyiv pid Rigoyu buv komanduvachem brigadoyu v Estonskij diviziyi Polkovnik rosijskoyi armiyi U 1918 roci buv vidrahovanij v rezerv i viyihav do Finlyandiyi Estonskij general i politik Golovne komanduvannya estonskoyi armiyi v 1920 roci zliva vgori general major Ernest Pidder doktor Artur Lossmann general major Oleksandr Tinisson polkovnik Karl Parts polkovnik Viktor Puskar polkovnik Yaan Rink Zliva vnizu general major Andres Larka general major Yaan Soots golovnokomanduvach general lejtenant Johan Lajdoner admiral Johan Pitka ta polkovnik Rudolf Rejman Voseni 1918 roku povernuvsya do Estoniyi stav odnim iz zasnovnikiv estonskoyi armiyi buv komandirom yiyi 1 yi diviziyi keruvav vijskovimi diyami na Viruskomu fronti pid chas Vizvolnoyi vijni 1918 1920 rr U 1920 vijskovij ministr v 1932 1933 ministr oboroni Buv postijnim chlenom radi ministerstva oboroni U 1920 i 1927 1933 rokah golova Centralnogo respublikanskogo radi oficeriv Z 1934 roku u vidstavci Za vijskovi zaslugi nagorodzhenij hrestom Svobodi pershogo rozryadu pershogo stupenya Kavaler ordena Orlinogo hresta 1 go stupenya U 1934 1939 mer Tartu v 1939 1940 mer Tallina U 1937 zastupnik golovi Nacionalnih zboriv v 1938 1940 chlen Rijgikogu parlamentu Buv chlenom partiyi Isamaalijt Soyuz Vitchizni Aresht i zagibel U 1940 roci zaareshtovanij organami NKVS 30 chervnya 1941 buv rozstrilyanij v tallinskoyi Batarejnoyi v yaznici Druzhinu Tinissona razom z molodshim sinom organi NKVS deportuvali v Kirovsku oblast starshomu sinovi Oleksandru prisudili 25 5 rokiv taboriv Pam yatnik Tinissonu19 chervnya 2005 na centralnij ploshi mista Jihvi buv vidkritij pam yatnik generalu Tinissonu skulptor Yaan Vares Primitki Arhiv originalu za 16 sichnya 2014 Procitovano 2 kvitnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya PosilannyaOleksandr Tinisson 25 zhovtnya 2021 u Wayback Machine