Балтійський ландесвер (нім. Baltische Landeswehr, латис. Baltijas landesvērs, рос. Прибалтийский ландесвер), Балтійська територіальна армія — об'єднані локальні збройні сили, протягом більш ніж півроку підпорядковані курляндській та лівонській балтійській шляхті (з 7 грудня 1918 по 3 липня 1919). Юридично був розформований на початку 1920, фактично припинив існування 22 березня 1922.
Балтійський ландесвер нім. Baltische Landeswehr латис. Baltijas landesvērs рос. Прибалтийский ландесвер | |
---|---|
На службі | 1918–1920 |
Належність | Балтійська шляхта |
Чисельність | 10500 військовослужбовців |
Війни/битви | Війна за незалежність Естонії, Латвійська війна за незалежність, Венденська битва |
Командування | |
Визначні командувачі | Рюдіґер фон дер Ґольц, Альфред Флетчер, Гарольд Александер |
| |
Медіафайли на Вікісховищі |
Командування
Балтійський ландесвер був в прямому підпорядкуванні німецькому Шостому резервному корпусу, очолюваному генералом армії Рюдіґером фон дер Ґольцем. Командування військовими операціями ландесверу проводили майор Еміль фон Шайблер (7 грудня 1918 — 6 лютого 1919), майор Альфред Флетчер (6 лютого 1919 — 3 липня 1919) та підполковник Гарольд Александер (липень 1919).
Історія
Після підписання Комп'єнського перемир'я німецьким командуванням 11 листопада 1918 держави-переможці дали згоду на подальше функціонування німецьких збройних формувань на території країн Балтії для забезпечення оборони цих країн від більшовицького вторгнення. Після початку наступу більшовиків на Латвію Тимчасовий уряд цієї держави на чолі з Карлісом Улманісом домовився з комісаром з питань балтійських країн Августом Віннігом щодо формування сил територіальної оборони. 7 грудня 1918 в Ризі почалося створення таких формувань; більшу частину їх особового складу становили латвійські добровольці. Також до створеної територіальної оборони входили німецька шляхта й російські білоемігранти. 29 грудня 1918 була укладена додаткова умова, що забезпечувала особовому складу територіальної оборони латвійське громадянство за участь у битвах за незалежність Латвії. Озброєння, техніку, форму та засоби пересування забезпечувала німецька сторона, продовольство лягало на плечі латишів. Територіальну оборону, названу Балтійським ландесвером, очолив майор Еміль фон Шайблер — попри бажання латвійської сторони, яка прагнула бачити керівником ландесверу офіцера з країн Антанти. Спочатку ландесвер складався з трьох окремих формувань піхоти. Одне з них — Балтійський батальйон — складався виключно з балтійських німців та колишніх солдатів Імперської армії Німеччини.
На початку січня 1919 сили ландесверу під натиском переважаючих сил більшовиків покинули Ригу. Після цього в районі Ліпави ландесвер був переформований на типово військовий лад. Наприкінці січня 1919 він складався з наступних формувань:
- Перший штурмовий загін барона Ганса Мантейфеля-Цеґе
- Другий загін капітана фон Лена
- Третій загін капітана Мальмеде
- Перший кавалерійський загін барона Ґана
- Другий кавалерійський загін барона фон Драхенфельса
- Третій кавалерійський загін барона фон Енгельгардта
- загін саперів барона фон Штромберга
- Російський Добровольчий корпус Найсвітлішого князя Лівена (Лібава)
- Російська рота капітана Дидорова
- латвійський загін підполковника Оскарса Калпакса.
Латвійська влада була позбавлена контролю над оновленим ландесвером. Замість неї він тепер був підпорядкований Шостому резервному армійському корпусу під керівництвом генерала Рюдіґера фон дер Ґольца. 6 лютого безпосереднім командувачем ландесверу був призначений майор Альфред Флетчер. Керівництво загонами формування отримали німецькі офіцери. Кількість особового складу становила 4,5 тис. солдатів, серед них 1,4 тис. становили латиші.
Під кінець лютого німецько-латвійські сили контролювали лише Ліпаву та її околиці. В лютому — березні ландесвер здобув ряд перемог над більшовиками. Ранньою весною він був повторно реорганізований. До його складу входили: охоронна рота, штурмовий загін, батальйон (пізніше полк) капітана Мальмеде, латвійський загін підполковника Калпакса (згодом — капітана Яніса Балодіса; сам загін був реорганізований у Латвійську бойову бригаду), Баденський загін фон Медема, Російський загін князя Лівена, шість одиниць кавалерії (російських та латвійських), загін авіації, санітарний загін, інженерний та загін зв'язку.
Німці вирішили встановити контроль над Латвією. Для цього вони здійснили 16 квітня державний переворот, формальним приводом для якого стало вбивство трьох солдат ландесверу. 22 травня німецькі військові формування зайняли Ригу. Після цього був сформований уряд пастора Андрієвса Нієдри, який дотримувався пронімецьких позицій. Частина членів національного уряду була заарештована, інші врятувалися на кораблі, який належав військовим Антанти. Латвійські прихильники незалежності домовилися з естонськими військами, які зайняли північну частину Латвії. Оскільки більша частина Латвії була окупована більшовиками, Антанта наказала Німеччині витіснити естонців з балтійських країн. На початку червня генерал фон дер Ґольц наказав своїм частинам, у тому числі й ландесверу, штурмувати естонські війська. 19 червня відбулася триденна Венденська битва, в результаті якої об'єднані естонсько-латвійські сили відтіснили німців. 23 червня вони залишили Ригу, 6 липня її зайняли латвійські війська.
Антанта примусила естонців та ландесвер укласти перемир'я. В цей же час у Латвію прибула британська військова місія на чолі з генералом Х'юбертом Гофом. Балтійський ландесвер перейшов у підпорядкування англійцям та уряду Латвії. Новим очільником формування став підполковник Гарольд Александер. 3 липня 1919 німецькі військові, що служили в ландесвері, згідно з умовами перемир'я були демобілізовані та перейшли до сформованого у вересні Німецького легіону — складової Західної добровольчої армії полковника Павла Бермондт-Авалова. Нове формування було зосереджене на боротьбі з більшовиками в Латгалії. Німецький полк проіснував майже півроку — в грудні 1919 він був розформований, а його особовий склад покинув Латвію, перебравшись до Східної Пруссії. Латвійські військові, в свою чергу, перейшли на службу до Тринадцятого Тукумського піхотного полку латвійської армії. Де-юре ландесвер припинив своє існування на початку 1920, хоча де-факто продовжив своє існування як латвійський Тукумський полк. 22 березня 1922 Тринадцятий Тукумський піхотний полк був розформований.
Видатні члени ландесверу
- Генерал-майор Еріх Альт (Люфтваффе)
- Генерал-майор Рудольф Бадер (Badisches Freiwilligen Abteilung Medem)
- Генерал-майор Гейнріх Барон фон Бер
- Генерал-майор Гейнріх Граф цу Дона-Шлобіттен
- Генерал-майор Карл Дормаґен
- Генерал-майор Ганс Генрічі
- Генерал артилерії Курт Ян
- Генерал-лейтенант Гейнріх Раух (Люфтваффе).
Відзнаки
Члени Балтійського ландесверу носили двокольорову світло-блакитно-білу портупею — світло-блакитний та білий є кольорами Балтії.
Підрозділи
- 1. Deutsch-Balt. Kampfbataillon
- 2. Deutsch-Balt. Kampfbataillon
- 3. Deutsch-Balt. Kampfbataillon
- MG-Scharfschützen-Abteilung
- Російський добровольчий корпус Найсвітлішого князя Лівена
- Lettische Kampf-Brigade
- Stamm-Kompanie Talssen
- Stamm-Kompanie Tuckum
- Balten-Kompanie des Gouvernement Libau
- Lettische Kavallerie-Abteilung
- Russische Kavallerie-Abteilung
- Kavallerie-Abteilung Engelhardt
- Kavallerie-Abteilung Drachenfels
- Kavallerie-Abteilung Pappenheim
- Kavallerie-Abteilung Halm
- 1. Deutsch-Balt. Batterie
- 2. Deutsch-Balt. Batterie
- 3. Deutsch-Balt. Batterie
- Deutsch-Balt. Haubitze-Batterie
- Russische Batterie
- Badisches Freiwilligen Abteilung Medem
- Lettische Pionier-Kompanie
- Pionier-Abteilung Stromberg
- Balt. Fernsprech-Abteilung
- Lettische Fernsprech-Abteilung
- Balt. Funker-Abteilung
- Flieger-Abteilung 433
- Armee-Kraftwagen-Kolonne 021
- Staffel-Stab der Landeswehr
- Feldlazarett
- Sanitäts-Kompanie
- Sanitäts-Kraftwagen-Zug
- Wirtschafts-Kompanie 1
- Wirtschafts-Kompanie 2
- Bahnschutz-Detachement
- Pferdelazarett
- Sammeldepot Libau
Література
- Robert G. L. Waite: Vanguard of Nazism: The Free Corps Movement in Postwar Germany 1918—1923, 1969.
- Carlos Caballero Jurado, Ramiro Bujeiro: The German Freikorps 1918–23, 2001.
- Tomasz Paluszyński: Walka o niepodległość Łotwy 1914—1920, Warszawa 1999.
- Leon Kiewisz: Sprawy łotewskie w bałtyckiej polityce Niemiec 1914—1919, Poznań 1970.
- Georg von Rauch: Die Geschichte der baltischen Staaten. University of California Press.
Примітки
- Colonel Jaan Maide (1933). (Estonian) . Архів оригіналу за 22 серпня 2010. Процитовано 21 грудня 2016.
Посилання
- Baltische Landeswehr — сайт Axis History (англ.) [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Енциклопедія Першої світової війни (англ.) [ 3 березня 2017 у Wayback Machine.]
- Honorary Badge of the Baltische Landeswehr (англ.) [ 22 грудня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Baltijskij landesver nim Baltische Landeswehr latis Baltijas landesvers ros Pribaltijskij landesver Baltijska teritorialna armiya ob yednani lokalni zbrojni sili protyagom bilsh nizh pivroku pidporyadkovani kurlyandskij ta livonskij baltijskij shlyahti z 7 grudnya 1918 po 3 lipnya 1919 Yuridichno buv rozformovanij na pochatku 1920 faktichno pripiniv isnuvannya 22 bereznya 1922 Baltijskij landesver nim Baltische Landeswehr latis Baltijas landesvers ros Pribaltijskij landesverNa sluzhbi 1918 1920Nalezhnist Baltijska shlyahtaChiselnist 10500 vijskovosluzhbovcivVijni bitvi Vijna za nezalezhnist Estoniyi Latvijska vijna za nezalezhnist Vendenska bitvaKomanduvannyaViznachni komanduvachi Ryudiger fon der Golc Alfred Fletcher Garold AleksanderMediafajli na Vikishovishi General Ryudiger fon der GolcKomanduvannyaBaltijskij landesver buv v pryamomu pidporyadkuvanni nimeckomu Shostomu rezervnomu korpusu ocholyuvanomu generalom armiyi Ryudigerom fon der Golcem Komanduvannya vijskovimi operaciyami landesveru provodili major Emil fon Shajbler 7 grudnya 1918 6 lyutogo 1919 major Alfred Fletcher 6 lyutogo 1919 3 lipnya 1919 ta pidpolkovnik Garold Aleksander lipen 1919 IstoriyaSoldat Baltijskogo landesveru Latviya ta Estoniya do pochatku Lyutnevoyi revolyuciyi Struktura landesveru stanom na 20 travnya 1919 Britanskij komisar Stiven Talents drugij zliva na peregovorah mizh predstavnikami Radyanskoyi Rosiyi ta landesveru Zilupe berezen 1920 Ostannij vijskovij parad Baltijskogo landesveru 22 bereznya 1920 Pislya pidpisannya Komp yenskogo peremir ya nimeckim komanduvannyam 11 listopada 1918 derzhavi peremozhci dali zgodu na podalshe funkcionuvannya nimeckih zbrojnih formuvan na teritoriyi krayin Baltiyi dlya zabezpechennya oboroni cih krayin vid bilshovickogo vtorgnennya Pislya pochatku nastupu bilshovikiv na Latviyu Timchasovij uryad ciyeyi derzhavi na choli z Karlisom Ulmanisom domovivsya z komisarom z pitan baltijskih krayin Avgustom Vinnigom shodo formuvannya sil teritorialnoyi oboroni 7 grudnya 1918 v Rizi pochalosya stvorennya takih formuvan bilshu chastinu yih osobovogo skladu stanovili latvijski dobrovolci Takozh do stvorenoyi teritorialnoyi oboroni vhodili nimecka shlyahta j rosijski biloemigranti 29 grudnya 1918 bula ukladena dodatkova umova sho zabezpechuvala osobovomu skladu teritorialnoyi oboroni latvijske gromadyanstvo za uchast u bitvah za nezalezhnist Latviyi Ozbroyennya tehniku formu ta zasobi peresuvannya zabezpechuvala nimecka storona prodovolstvo lyagalo na plechi latishiv Teritorialnu oboronu nazvanu Baltijskim landesverom ocholiv major Emil fon Shajbler popri bazhannya latvijskoyi storoni yaka pragnula bachiti kerivnikom landesveru oficera z krayin Antanti Spochatku landesver skladavsya z troh okremih formuvan pihoti Odne z nih Baltijskij bataljon skladavsya viklyuchno z baltijskih nimciv ta kolishnih soldativ Imperskoyi armiyi Nimechchini Na pochatku sichnya 1919 sili landesveru pid natiskom perevazhayuchih sil bilshovikiv pokinuli Rigu Pislya cogo v rajoni Lipavi landesver buv pereformovanij na tipovo vijskovij lad Naprikinci sichnya 1919 vin skladavsya z nastupnih formuvan Pershij shturmovij zagin barona Gansa Mantejfelya Cege Drugij zagin kapitana fon Lena Tretij zagin kapitana Malmede Pershij kavalerijskij zagin barona Gana Drugij kavalerijskij zagin barona fon Drahenfelsa Tretij kavalerijskij zagin barona fon Engelgardta zagin saperiv barona fon Shtromberga Rosijskij Dobrovolchij korpus Najsvitlishogo knyazya Livena Libava Rosijska rota kapitana Didorova latvijskij zagin pidpolkovnika Oskarsa Kalpaksa Latvijska vlada bula pozbavlena kontrolyu nad onovlenim landesverom Zamist neyi vin teper buv pidporyadkovanij Shostomu rezervnomu armijskomu korpusu pid kerivnictvom generala Ryudigera fon der Golca 6 lyutogo bezposerednim komanduvachem landesveru buv priznachenij major Alfred Fletcher Kerivnictvo zagonami formuvannya otrimali nimecki oficeri Kilkist osobovogo skladu stanovila 4 5 tis soldativ sered nih 1 4 tis stanovili latishi Pid kinec lyutogo nimecko latvijski sili kontrolyuvali lishe Lipavu ta yiyi okolici V lyutomu berezni landesver zdobuv ryad peremog nad bilshovikami Rannoyu vesnoyu vin buv povtorno reorganizovanij Do jogo skladu vhodili ohoronna rota shturmovij zagin bataljon piznishe polk kapitana Malmede latvijskij zagin pidpolkovnika Kalpaksa zgodom kapitana Yanisa Balodisa sam zagin buv reorganizovanij u Latvijsku bojovu brigadu Badenskij zagin fon Medema Rosijskij zagin knyazya Livena shist odinic kavaleriyi rosijskih ta latvijskih zagin aviaciyi sanitarnij zagin inzhenernij ta zagin zv yazku Nimci virishili vstanoviti kontrol nad Latviyeyu Dlya cogo voni zdijsnili 16 kvitnya derzhavnij perevorot formalnim privodom dlya yakogo stalo vbivstvo troh soldat landesveru 22 travnya nimecki vijskovi formuvannya zajnyali Rigu Pislya cogo buv sformovanij uryad pastora Andriyevsa Niyedri yakij dotrimuvavsya pronimeckih pozicij Chastina chleniv nacionalnogo uryadu bula zaareshtovana inshi vryatuvalisya na korabli yakij nalezhav vijskovim Antanti Latvijski prihilniki nezalezhnosti domovilisya z estonskimi vijskami yaki zajnyali pivnichnu chastinu Latviyi Oskilki bilsha chastina Latviyi bula okupovana bilshovikami Antanta nakazala Nimechchini vitisniti estonciv z baltijskih krayin Na pochatku chervnya general fon der Golc nakazav svoyim chastinam u tomu chisli j landesveru shturmuvati estonski vijska 19 chervnya vidbulasya tridenna Vendenska bitva v rezultati yakoyi ob yednani estonsko latvijski sili vidtisnili nimciv 23 chervnya voni zalishili Rigu 6 lipnya yiyi zajnyali latvijski vijska Antanta primusila estonciv ta landesver uklasti peremir ya V cej zhe chas u Latviyu pribula britanska vijskova misiya na choli z generalom H yubertom Gofom Baltijskij landesver perejshov u pidporyadkuvannya anglijcyam ta uryadu Latviyi Novim ochilnikom formuvannya stav pidpolkovnik Garold Aleksander 3 lipnya 1919 nimecki vijskovi sho sluzhili v landesveri zgidno z umovami peremir ya buli demobilizovani ta perejshli do sformovanogo u veresni Nimeckogo legionu skladovoyi Zahidnoyi dobrovolchoyi armiyi polkovnika Pavla Bermondt Avalova Nove formuvannya bulo zoseredzhene na borotbi z bilshovikami v Latgaliyi Nimeckij polk proisnuvav majzhe pivroku v grudni 1919 vin buv rozformovanij a jogo osobovij sklad pokinuv Latviyu perebravshis do Shidnoyi Prussiyi Latvijski vijskovi v svoyu chergu perejshli na sluzhbu do Trinadcyatogo Tukumskogo pihotnogo polku latvijskoyi armiyi De yure landesver pripiniv svoye isnuvannya na pochatku 1920 hocha de fakto prodovzhiv svoye isnuvannya yak latvijskij Tukumskij polk 22 bereznya 1922 Trinadcyatij Tukumskij pihotnij polk buv rozformovanij Vidatni chleni landesveruGeneral major Erih Alt Lyuftvaffe General major Rudolf Bader Badisches Freiwilligen Abteilung Medem General major Gejnrih Baron fon Ber General major Gejnrih Graf cu Dona Shlobitten General major Karl Dormagen General major Gans Genrichi General artileriyi Kurt Yan General lejtenant Gejnrih Rauh Lyuftvaffe VidznakiChleni Baltijskogo landesveru nosili dvokolorovu svitlo blakitno bilu portupeyu svitlo blakitnij ta bilij ye kolorami Baltiyi Pidrozdili1 Deutsch Balt Kampfbataillon 2 Deutsch Balt Kampfbataillon 3 Deutsch Balt Kampfbataillon MG Scharfschutzen Abteilung Rosijskij dobrovolchij korpus Najsvitlishogo knyazya Livena Lettische Kampf Brigade Stamm Kompanie Talssen Stamm Kompanie Tuckum Balten Kompanie des Gouvernement Libau Lettische Kavallerie Abteilung Russische Kavallerie Abteilung Kavallerie Abteilung Engelhardt Kavallerie Abteilung Drachenfels Kavallerie Abteilung Pappenheim Kavallerie Abteilung Halm 1 Deutsch Balt Batterie 2 Deutsch Balt Batterie 3 Deutsch Balt Batterie Deutsch Balt Haubitze Batterie Russische Batterie Badisches Freiwilligen Abteilung Medem Lettische Pionier Kompanie Pionier Abteilung Stromberg Balt Fernsprech Abteilung Lettische Fernsprech Abteilung Balt Funker Abteilung Flieger Abteilung 433 Armee Kraftwagen Kolonne 021 Staffel Stab der Landeswehr Feldlazarett Sanitats Kompanie Sanitats Kraftwagen Zug Wirtschafts Kompanie 1 Wirtschafts Kompanie 2 Bahnschutz Detachement Pferdelazarett Sammeldepot LibauLiteraturaRobert G L Waite Vanguard of Nazism The Free Corps Movement in Postwar Germany 1918 1923 1969 Carlos Caballero Jurado Ramiro Bujeiro The German Freikorps 1918 23 2001 Tomasz Paluszynski Walka o niepodleglosc Lotwy 1914 1920 Warszawa 1999 Leon Kiewisz Sprawy lotewskie w baltyckiej polityce Niemiec 1914 1919 Poznan 1970 Georg von Rauch Die Geschichte der baltischen Staaten University of California Press PrimitkiColonel Jaan Maide 1933 Estonian Arhiv originalu za 22 serpnya 2010 Procitovano 21 grudnya 2016 PosilannyaBaltische Landeswehr sajt Axis History angl 3 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya Pershoyi svitovoyi vijni angl 3 bereznya 2017 u Wayback Machine Honorary Badge of the Baltische Landeswehr angl 22 grudnya 2016 u Wayback Machine