Йоганнес Аавік | |
---|---|
Народився | 8 грудня 1880[1][2] d, Лаймяла |
Помер | 18 березня 1973[1][2] (92 роки) Стокгольм, Швеція[1] |
Поховання | Скугсчюркогорден |
Країна | Естонія |
Національність | естонець |
Діяльність | філолог, перекладач, мовознавець, поет, викладач університету, скрипаль, письменник |
Alma mater | Тартуський університет Ніжинський університет |
Галузь | лінгвістика |
Заклад | Стокгольмський університет |
Відомий завдяки: | створення сучасної літературної естонської мови |
Брати, сестри | Юхан Аавік |
Нагороди | |
Йоганнес Аавік у Вікісховищі |
Йога́ннес Аа́вік (ест. Johannes Aavik, нар.8 грудня 1880, острів Сааремаа, Естонія — пом.18 березня 1973, Стокгольм, Швеція) — естонський мовознавець, реформатор і стандартизатор сучасної естонської мови. Псевдонім — Й. Рандвере (J. Randvere). Соратник , засновника літературної організації «Молода Естонія».
Біографія
1888–1902 закінчив школу в Курессааре, німецькомовну гімназію.
У 1902–1903 роках навчався у Тартуському університеті. Знайомиться з письменниками Густавом Суйтсом і Фрідебертом Тугласом.
1903–1905 роки: український період в житті вченого. Навчається в Ніжинському інституті (Україна). 1904 листується з Ґеоргом Брандесом відносно ідей модернізації естонської мови.
Наукова діяльність
Сучасну естонську мову сформовано у 1910–1920 роках стараннями геніального вченого-мовознавця Йоганнеса Аавіка. Він запровадив спрощену структуру речень, а також винайшов низку нових коренів слів, які позичав із естонських та фінських діалектів. В цілому Аавік — ініціатор унікального експерименту з реконструкції та радикального оновлення естонської мови, яке зачепило навіть її граматичні основи. Науковий досвід Аавіка є дивовижним і, разом з тим, потрібним у всьому світі.
Ааавік не боявся створювати нові основи слів, виходячи з асоціативності звуків і смислових значень. Разом із поетом і перекладачем (випускник Гельсінського університету), зумів впровадити в сучасну естонську мову понад 300 нових слів. Серед найпоширеніших граматичних винаходів Аавіка — i-superlatiiv.
Робота зі стандартизації естонської мови тривала і після Другої світової війни як вченими в умовах радянськоїй окупації, так і в еміграції. Було видано: атлас діалектів естонської мови, концептуальний словник, етимологічний словник, граматика наукової мови.
На острові Сааремаа в місті Курессааре створено музей Аавіка.
Наукові праці
- Eesti kirjakeele täiendamise abinõudest (1905)
- Ruth (Erzählung unter dem Pseudonym J. Randvere, 1909)
- Keele kaunima kõlavuse poole In: Eesti Kirjandus 1912, S. 451–484
- Eesti rahvusliku suurteose keel (1914)
- Eesti kirjakeelse stiili arenemise järgud In: Noor-Eesti V, Tartu 1915, S. 216–229
- Eesti luule viletsused (1915)
- Keel ja kirjandus In: Sõna, Tartu 1918, S. 72-78.
- Uute sõnade sõnastik (Neologistisches Wörterbuch, 1919)
- Uute ja vähem tuntud sõnade sõnastik (Wörterbuch, 1921)
- Puudused uuemas eesti luules (Poetologie, 1922)
- Keeleuuenduse äärmised võimalused (1924)
- Kuidas suhtuda «Kalevipojale» (1933)
- Eesti õigekeelsuse õpik ja grammatika (Orthographie und Grammatik, 1936)
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #124317332 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Джерела
- (рос.)
Це незавершена стаття з мовознавства. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Batko Posada Diti Mati Cholovik Druzhina Jogannes AavikNarodivsya8 grudnya 1880 1880 12 08 1 2 d LajmyalaPomer18 bereznya 1973 1973 03 18 1 2 92 roki Stokgolm Shveciya 1 PohovannyaSkugschyurkogordenKrayina EstoniyaNacionalnistestonecDiyalnistfilolog perekladach movoznavec poet vikladach universitetu skripal pismennikAlma materTartuskij universitet Nizhinskij universitetGaluzlingvistikaZakladStokgolmskij universitetVidomij zavdyaki stvorennya suchasnoyi literaturnoyi estonskoyi moviBrati sestriYuhan AavikNagorodi Jogannes Aavik u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Aavik Joga nnes Aa vik est Johannes Aavik nar 8 grudnya 1880 ostriv Saaremaa Estoniya pom 18 bereznya 1973 Stokgolm Shveciya estonskij movoznavec reformator i standartizator suchasnoyi estonskoyi movi Psevdonim J Randvere J Randvere Soratnik zasnovnika literaturnoyi organizaciyi Moloda Estoniya Biografiya1888 1902 zakinchiv shkolu v Kuressaare nimeckomovnu gimnaziyu U 1902 1903 rokah navchavsya u Tartuskomu universiteti Znajomitsya z pismennikami Gustavom Sujtsom i Fridebertom Tuglasom 1903 1905 roki ukrayinskij period v zhitti vchenogo Navchayetsya v Nizhinskomu instituti Ukrayina 1904 listuyetsya z Georgom Brandesom vidnosno idej modernizaciyi estonskoyi movi Naukova diyalnistSuchasnu estonsku movu sformovano u 1910 1920 rokah starannyami genialnogo vchenogo movoznavcya Jogannesa Aavika Vin zaprovadiv sproshenu strukturu rechen a takozh vinajshov nizku novih koreniv sliv yaki pozichav iz estonskih ta finskih dialektiv V cilomu Aavik iniciator unikalnogo eksperimentu z rekonstrukciyi ta radikalnogo onovlennya estonskoyi movi yake zachepilo navit yiyi gramatichni osnovi Naukovij dosvid Aavika ye divovizhnim i razom z tim potribnim u vsomu sviti Aaavik ne boyavsya stvoryuvati novi osnovi sliv vihodyachi z asociativnosti zvukiv i smislovih znachen Razom iz poetom i perekladachem vipusknik Gelsinskogo universitetu zumiv vprovaditi v suchasnu estonsku movu ponad 300 novih sliv Sered najposhirenishih gramatichnih vinahodiv Aavika i superlatiiv Robota zi standartizaciyi estonskoyi movi trivala i pislya Drugoyi svitovoyi vijni yak vchenimi v umovah radyanskoyij okupaciyi tak i v emigraciyi Bulo vidano atlas dialektiv estonskoyi movi konceptualnij slovnik etimologichnij slovnik gramatika naukovoyi movi Na ostrovi Saaremaa v misti Kuressaare stvoreno muzej Aavika Naukovi praciEesti kirjakeele taiendamise abinoudest 1905 Ruth Erzahlung unter dem Pseudonym J Randvere 1909 Keele kaunima kolavuse poole In Eesti Kirjandus 1912 S 451 484 Eesti rahvusliku suurteose keel 1914 Eesti kirjakeelse stiili arenemise jargud In Noor Eesti V Tartu 1915 S 216 229 Eesti luule viletsused 1915 Keel ja kirjandus In Sona Tartu 1918 S 72 78 Uute sonade sonastik Neologistisches Worterbuch 1919 Uute ja vahem tuntud sonade sonastik Worterbuch 1921 Puudused uuemas eesti luules Poetologie 1922 Keeleuuenduse aarmised voimalused 1924 Kuidas suhtuda Kalevipojale 1933 Eesti oigekeelsuse opik ja grammatika Orthographie und Grammatik 1936 PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 124317332 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563Dzherela ros Ce nezavershena stattya z movoznavstva Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi