Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Каарел Еенпалу (ест. Kaarel Eenpalu; до 1935 — Карл Август Ейнбунд ест. Karl August Einbund; 26 травня 1888, Дерптський повіт, Ліфляндська губернія, Російська імперія — 27 чи 28 січня 1942, Кіровська область, РРФСР) — естонський державний діяч, старійшина та глава уряду країни наприкінці 1930-их років.
| Каарел Еенпалу ест. Kaarel Eenpalu | |||||
 | |||||
| |||||
|---|---|---|---|---|---|
| 9 травня 1938 — 12 жовтня 1939 року | |||||
| Попередник: | Костянтин Пятс | ||||
| Наступник: | Юрі Улуотс | ||||
| Народження: | 26 травня 1888 d, Юріївський повіт, Ліфляндська губернія, Російська імперія[1] | ||||
| Смерть: | 27 січня 1942 (53 роки) Вятський ВТТ, Верхньокамський район, Кіровська область, РРФСР, СРСР[2] | ||||
| Країна: | Естонія | ||||
| Освіта: | Тартуський університет, МДУ, Гімназія Гуґо Треффнера, d і Q117818995? | ||||
| Партія: | d | ||||
| Нагороди: |
| ||||
| | |||||
Жертва російського окупаційного терору.
Життєпис
Закінчив приватну гімназію Треффнера. У 1909–1914 роках вивчав право у Юріївському університеті (нині — Тартуський університет), закінчив Московський університет. У студентські роки займався журналістикою, входив до складу редакційної колегії газети «Postimees». Брав участь у Першій світовій війні, 1917 закінчив Павловське військове училище. У 1917—1918 роках командував сформованим під його керівництвом 5-им батальйоном 1-ї естонської артилерійської бригади.
З 1918 брав участь у Визвольній війні. Того ж року очолив батальйон, сформований з учнів старших класів середніх шкіл Тарту. 1919 — командир 7-ї батареї естонського артилерійського полку.
1919 року став членом Установчих зборів. У 1919—1920 роках був державним контролером. 1920 — головний редактор газети Tallinna Teataja. Був членом Народної партії, з 1923 року брав участь у діяльності Об'єднання аграріїв.
У 1920, 1921–1924 та 1924—1926 роках очолював міністерство внутрішніх справ. 1924 року був головним редактором газети Kaja. У 1926–1932 та 1933–1934 роках очолював Державні збори (Рійгікогу), член парламенту п'яти скликань. У липні — листопаді 1932 року був державним старійшиною (фактичний глава держави). У 1934—1938 роках знову займав пост міністра внутрішніх справ, був ініціатором процесу «естонізації» імен і прізвищ країни. У 1938—1940 роках — депутат Державних представницьких зборів. У 1938—1939 — прем'єр-міністр. У 1939–1940 — генеральний директор державної компанії Eesti Fosforit.
У 1930—1932 роках очолював молодіжну організацію «Молоді орли». У 1930–1935 був головою Естонсько-польського товариства, 1932 — головою Палати сільського господарства. У 1923—1940 роках був членом Естонського Олімпійського комітету. Був почесним членом ради офіцерів 2-го артилерійського полку.
1940 року був заарештований на власному хуторі. Був засуджений до тривалого терміну позбавлення волі та ув'язнений у таборі. Театральний діяч Степан Рацевич, який разом із ним перебував в ув'язненні, залишив дві характеристики щодо нього. Перша належить до літа 1941:
 | Тримався він з гідністю, ні на хвилину не забуваючи, що у минулому він член уряду, лідер найвпливовішої партії землеробців. Його постійно оточувала молодь, оберігаючи від зайвих клопотів у тюремному житті. |  |
Друга характеристика належить до початку 1942. Тоді Еенпалу, одягнутий у тілогрійку з чужого плеча, худий і блідий, утримувався у Вятлагу, де працював банщиком. Він розповів Рацевичу, що
| | працювати доводиться цілодобово. Трударі миються з вечора до пізньої ночі, а з ранку – табірні «бовдури». Відпочиваю лише кілька годин удень. Не знаю, кому з нас важче: вам у лісі, але на свіжому повітрі, чи мені тут у цьому смердючому вертепі дихати випаровуваннями брудних тіл і сирим повітрям. Почуваю себе погано. Груди болять, кашель душить. Ходив до лікаря, а оскільки температура невелика, постійно тридцять сім з гаком, у стаціонар не кладуть, ковтаю порошки, нічого не допомагає… | |
За тиждень після тієї розмови Еенпалу захворів на крупозне запалення легенів, а ще за тиждень помер.
Родина
Був одружений з Лінодою Маріє (1890–1967), головою Талліннського жіночого клубу й Економічної палати, членом Державної ради. 1941 року була заарештована, до 1956 перебувала на поселенні у Томській області. У родині було четверо дочок. Дві дочки були разом із матір'ю депортовані до Томської області, де пробули 15 років, ще дві уникнули депортації та виїхали до Німеччини 1944 року.
Примітки
- Eesti spordi biograafiline leksikon
- Deutsche Nationalbibliothek Record #119156539 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
Бібліографія
- Естонський біографічний словник. Таллінн. 2002.
Посилання
- Спогади Степана Рацевича [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kaarel Eenpalu est Kaarel Eenpalu do 1935 Karl Avgust Ejnbund est Karl August Einbund 26 travnya 1888 Derptskij povit Liflyandska guberniya Rosijska imperiya 27 chi 28 sichnya 1942 Kirovska oblast RRFSR estonskij derzhavnij diyach starijshina ta glava uryadu krayini naprikinci 1930 ih rokiv Kaarel Eenpalu est Kaarel EenpaluPrapor 7 j Prem yer ministr Estoniyi9 travnya 1938 12 zhovtnya 1939 rokuPoperednik Kostyantin PyatsNastupnik Yuri Uluots Narodzhennya 26 travnya 1888 1888 05 26 d Yuriyivskij povit Liflyandska guberniya Rosijska imperiya 1 Smert 27 sichnya 1942 1942 01 27 53 roki Vyatskij VTT Verhnokamskij rajon Kirovska oblast RRFSR SRSR 2 Krayina EstoniyaOsvita Tartuskij universitet MDU Gimnaziya Gugo Treffnera d i Q117818995 Partiya dNagorodi Kavaler ordena Derzhavnogo gerba 1 stupenya Estoniya Kavaler ordena Orlinogo hresta 1 klasu Estoniya Kavaler ordena Estonskogo Chervonogo Hresta 1 klasu 1 stupenya Mediafajli b u Vikishovishi Zhertva rosijskogo okupacijnogo teroru ZhittyepisZakinchiv privatnu gimnaziyu Treffnera U 1909 1914 rokah vivchav pravo u Yuriyivskomu universiteti nini Tartuskij universitet zakinchiv Moskovskij universitet U studentski roki zajmavsya zhurnalistikoyu vhodiv do skladu redakcijnoyi kolegiyi gazeti Postimees Brav uchast u Pershij svitovij vijni 1917 zakinchiv Pavlovske vijskove uchilishe U 1917 1918 rokah komanduvav sformovanim pid jogo kerivnictvom 5 im bataljonom 1 yi estonskoyi artilerijskoyi brigadi Z 1918 brav uchast u Vizvolnij vijni Togo zh roku ocholiv bataljon sformovanij z uchniv starshih klasiv serednih shkil Tartu 1919 komandir 7 yi batareyi estonskogo artilerijskogo polku 1919 roku stav chlenom Ustanovchih zboriv U 1919 1920 rokah buv derzhavnim kontrolerom 1920 golovnij redaktor gazeti Tallinna Teataja Buv chlenom Narodnoyi partiyi z 1923 roku brav uchast u diyalnosti Ob yednannya agrariyiv U 1920 1921 1924 ta 1924 1926 rokah ocholyuvav ministerstvo vnutrishnih sprav 1924 roku buv golovnim redaktorom gazeti Kaja U 1926 1932 ta 1933 1934 rokah ocholyuvav Derzhavni zbori Rijgikogu chlen parlamentu p yati sklikan U lipni listopadi 1932 roku buv derzhavnim starijshinoyu faktichnij glava derzhavi U 1934 1938 rokah znovu zajmav post ministra vnutrishnih sprav buv iniciatorom procesu estonizaciyi imen i prizvish krayini U 1938 1940 rokah deputat Derzhavnih predstavnickih zboriv U 1938 1939 prem yer ministr U 1939 1940 generalnij direktor derzhavnoyi kompaniyi Eesti Fosforit U 1930 1932 rokah ocholyuvav molodizhnu organizaciyu Molodi orli U 1930 1935 buv golovoyu Estonsko polskogo tovaristva 1932 golovoyu Palati silskogo gospodarstva U 1923 1940 rokah buv chlenom Estonskogo Olimpijskogo komitetu Buv pochesnim chlenom radi oficeriv 2 go artilerijskogo polku 1940 roku buv zaareshtovanij na vlasnomu hutori Buv zasudzhenij do trivalogo terminu pozbavlennya voli ta uv yaznenij u tabori Teatralnij diyach Stepan Racevich yakij razom iz nim perebuvav v uv yaznenni zalishiv dvi harakteristiki shodo nogo Persha nalezhit do lita 1941 Trimavsya vin z gidnistyu ni na hvilinu ne zabuvayuchi sho u minulomu vin chlen uryadu lider najvplivovishoyi partiyi zemlerobciv Jogo postijno otochuvala molod oberigayuchi vid zajvih klopotiv u tyuremnomu zhitti Druga harakteristika nalezhit do pochatku 1942 Todi Eenpalu odyagnutij u tilogrijku z chuzhogo plecha hudij i blidij utrimuvavsya u Vyatlagu de pracyuvav banshikom Vin rozpoviv Racevichu sho pracyuvati dovoditsya cilodobovo Trudari miyutsya z vechora do piznoyi nochi a z ranku tabirni bovduri Vidpochivayu lishe kilka godin uden Ne znayu komu z nas vazhche vam u lisi ale na svizhomu povitri chi meni tut u comu smerdyuchomu vertepi dihati viparovuvannyami brudnih til i sirim povitryam Pochuvayu sebe pogano Grudi bolyat kashel dushit Hodiv do likarya a oskilki temperatura nevelika postijno tridcyat sim z gakom u stacionar ne kladut kovtayu poroshki nichogo ne dopomagaye Za tizhden pislya tiyeyi rozmovi Eenpalu zahvoriv na krupozne zapalennya legeniv a she za tizhden pomer RodinaBuv odruzhenij z Linodoyu Mariye 1890 1967 golovoyu Tallinnskogo zhinochogo klubu j Ekonomichnoyi palati chlenom Derzhavnoyi radi 1941 roku bula zaareshtovana do 1956 perebuvala na poselenni u Tomskij oblasti U rodini bulo chetvero dochok Dvi dochki buli razom iz matir yu deportovani do Tomskoyi oblasti de probuli 15 rokiv she dvi uniknuli deportaciyi ta viyihali do Nimechchini 1944 roku PrimitkiEesti spordi biograafiline leksikon d Track Q12361673 Deutsche Nationalbibliothek Record 119156539 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578BibliografiyaEstonskij biografichnij slovnik Tallinn 2002 PosilannyaSpogadi Stepana Racevicha 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine