Лаос — аграрна країна. У структурі ВВП на частку сільського і лісового господарств припадає близько 51 %, близько 5 % — промисловість, істотним джерелом прибутку служать ремісничі промисли (19 %). На межі ХХ-XXI ст.ст. країна залишається слаборозвиненою, де немає залізниць, мережа інших шляхів сполучення розріджена, і система телекомунікацій не в змозі задовольнити запити ні вітчизняних, ні зарубіжних абонентів.
Економіка Лаосу | |
---|---|
Столиця Лаосу - В'єнтьян | |
Валюта | 1 Кіп = 100 ат |
Фінансовий рік | календарний рік |
Організації | ВТО, АСЕАН |
Статистика | |
ВВП | ▲ $40,96 млрд (2016) |
Зростання ВВП | ▲ 7,5 % (2016) |
ВВП на душу населення | $5700 (2016) |
ВВП за секторами | сільське господарство: 21,3 %, промисловість: 32,5 %, послуги: 39,4 % (2016) |
Інфляція (ІСЦ) | 0,7 % (2016) |
Населення поза межею бідності | 22 % (2012) |
Індекс Джіні | 36,7 (2008) |
Робоча сила | 3,5 млн. (2016) |
Робоча сила за секторами | сільське господарство (73,1 %), промисловість (6,1 %), послуги (20,6 %) (2013) |
Безробіття | 1,3 % (2012) |
Галузі виробництва | видобуток корисних копалин (мідь, олово, золото, гіпс); деревина, електроенергія, переробка сільськогосподарської продукції, гума, будівництво, одяг, цемент, туризм |
Зовнішня діяльність | |
Експорт | $3,075 млрд (2016) |
Експортні товари | вироби з дерева, кава, електроенергія, олово, мідь, золото, маніока |
Партнери | Таїланд 30,4 % КНР 26,9 % В'єтнам 17,5 % (2015) |
Імпорт | $3,936 млрд (2016) |
Імпортні товари | машини та обладнання, транспортні засоби, паливо, товари народного споживання |
Партнери | Таїланд 60,9 % КНР 18,6 % В'єтнам 7,3 % (2015) |
Державні фінанси | |
Борг | $11,98 млрд (2016) |
Доходи | $2,882 млрд (2016) |
Витрати | $3,822 млрд (2016) |
Головне джерело: CIA World Fact Book |
Загальні риси
Лаос залишається в числі небагатьох держав, що офіційно не відмовилися від марксистсько-ленінської ідеології. В'єтнам, Китай, Куба та Північна Корея рахуються серед «стратегічних друзів». Але водночас слідом за В'єтнамом та Китаєм Лаос взяв курс на ринкові реформи.
За даними 2001 року (Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A.) показники ВВП становили $ 2 млрд, темпи зростання ВВП — 4 %, ВВП на душу населення — $ 421, прямі закордонні інвестиції — $ 18,6 млн. Імпорт (продовольство, дизельне паливо, різні споживчі товари) на 1997 рік склав — $ 244 млн (Таїланд — 52 %, В'єтнам — 4 %); експорт (електроенергія, деревина цінних порід, кава, олово і швейні вироби) — $ 197,4 млн (В'єтнам — 42,7 %, Таїланд — 22,1 %, Франція — 6,3 %, Бельгія — 5,6 %, Німеччина — 5,1 %).
Чинники, що стримують розвиток Лаосу:
- економічна і соціальна диференціація території;
- переважання споживчого сільського господарства і натурального обміну;
- слабкий розвиток інфраструктури, передусім транспорту і засобів зв'язку;
- слабка вивченість країни — ринкова кон'юнктура, місцева матеріально-технічна база і перспективи, що відкриваються перед зарубіжними інвесторами;
- нестача внутрішніх фінансових ресурсів, що викликає необхідність в залученні значних капіталовкладень із-за кордону (в 1997 році іноземна допомога становила 231,5 млн дол.), істотний дефіцит платіжного балансу;
- відсутність кваліфікованих кадрів і слабкість інституційної системи;
- високі транспортні витрати, особливо відчутні при вивозі товарів за кордон, передусім через відсутність виходу до моря.
Промисловість
Промисловість в Лаосі зародилась ще в 1950-х роках. Тоді були створені перші фабрики по переробці сільськогосподарської сировини та підприємства енергетики. До цього були всього кілька французьких оловорудних копалень та ремісничі лавки. З 1960-х років починає активно розвиватись енергетика, легка, харчова та будівельних матеріалів галузі промисловості, що займало всього 3 % ВНП та де було зайнято всього 3 % населення.
Гірнича промисловість
Лаос має невеликі поклади корисних копалин. Найбільше значення для промисловості має олово, менше — сіль та гіпс. Кухонна сіль видобувається неподалік столиці з 1960-х років, але його не вистачає для потреб країни. Гіпс залягає потужними шарами на півночі в районі та в центрі неподалік .
Є також поклади дорогоцінного каміння на заході країни, кам'яного вугілля неподалік Луангпхабангу, залізної руди на північному сході, мідної руди на півночі та півдні, свинцю в районі поселення та , золота в центрі, на сході та на півдні.
Поклади олов'яних руд розміщуються в центрі країни, на північ від Тхакхека. Олово почали видобувати ще французи, коли Лаос був їхньою колонією. Після війни видобуток був призупинений і відновлений тільки в 1948 році, а потім знову призупинявся. Найбільшим родовищем олова є . До війни вироблялось близько 1 200 т олов'яного концентрату за рік, за наступні роки дані подані у таблиці:
- Видобуток олова за роками
Рік | Видобуток, т | Рік | Видобуток, т |
---|---|---|---|
1940 | 1 893 | 1971 | 672 |
1964 | 600 | 1972 | 1 900 |
1966 | 345 | 1973 | 746 |
1967 | 1 2301 | 1974 | 612 |
1968 | 489 | 1975 | 518 |
1969 | 522 | 1976 | 576 |
1970 | 575 | 1977 | 600 |
1 видобуток збільшився через відкриття нового родовища
Продукція є неконкурентноздатною через важкість перевезення (відсутність шляхів сполучення), відсутність оловоплавильних заводів. Олово йде на експорт, в основному до Малайзії та Сінгапуру.
Електроенергетика
В Лаосі поширені тільки теплові та гідравлічні електростанції. Вони виробляють до 255 млн кВт·год (1975). Найбільша потужність ТЕС — 55 тис. кВт·год (1975). ТЕС працюють на дизельному паливі. Найбільша станція у столиці країни. Вона дає 75 % всієї електроенергії. Інші значні: Луангпхабанг, , , Паксе, Тхакхек.
1978 року була збудована нова ГЕС на річці потужністю 110 тис. кВт·год. 1980 року споживання електроенергії зросло до 800 млн кВт·год за рік. Загальна потужність електростанцій в 1994 становила 261 тис. кВт, виробництво електроенергії 890 млн кВт·год, в основному на ГЕС Нгим, але електрифікацією охоплені лише деякі міста.
Переробна промисловість
Промисловість будівельних матеріалів почала розвиватись інтенсивно з 1965 року, коли почали масово будуватись нові будівлі, в основному житлові будинки, адміністративні будівлі, мости, дороги, аеродроми та гідравлічні електростанції. На заводах виробляються цемент (50 тис. т в 1965 році в Тхакхекі та Луангпхабангі), цегла, бетонні вироби.
Лісова промисловість розвинена досить гарно. Лаос заготовляє такі цінні породи деревини як , тик, палісандр та чорне дерево. В країні працюють 85 лісопилок, які обробляють 247,5 тис. м³ за рік. В 1973 році було вироблено 272 тис. м³ деревини, 2,8 тис. т деревного вугілля. Розвинена і переробка лісу: виробництво сірників — 4,5 млн коробок (1973), меблева промисловість. Деревообробна промисловість розвинена в Сайнябулі, , столиці, Тхакхекі, та Паксе.
Легка промисловість розвинена слабко. Є кілька підприємств по виробництву гумового взуття (30 тис. пар в 1973 році). Шкіряна та взуттєва промисловість розвинена в столиці та Луангпхабангі, текстильна — в Самниа.
Харчова промисловість має не досить високі показники розвитку. У країні працюють (1973) бавовноочисний завод в столиці, 136 рисорушок (14,5 тис. рису), тютюнова фабрика (31 млн пачок) та кілька підприємтв по виробництву цукру та переробці фруктів. Існує також комбікормовий завод. Найбільшими центрами є столиця, та Паксе.
Металообробна промисловість представлена підприємствами по виробництву жесті (1977) та металевих знарядь праці. Центри: столиця та Самниа.
Транспорт
Осн. види транспорту в країні — автомобільний, водний та авіаційний. Побудований бензинопровід потужністю 100 тис. т за рік.
Автомобільний транспорт
Транспортна мережа розвинена дуже слабко. В 1973 році протяжність асфальтованих доріг становила всього 756 км, це 12 % всіх автошляхів. В 1974 році протяжність всіх доріг становила 7,4 тис. км, з них з твердим та асфальтованим покриттям — 2,9 тис. км. Густота автошляхів становить 26 км/тис. км².
Головна автомагістраль № 13 поєднує Луангпхабанг та столицю з півднем країни. Вона простягається уздовж лівого берега річки Меконг і в деяких місцях має ділянки з досить важким рухом. Вона проходить по такому маршруту: Луангпхабанг — В'єнтьян — Паксан — Тхакхек — — Паксе, і далі до Камбоджі. Від неї йдуть гілки від Саваннакхету до В'єтнаму на схід, поблизу столиці до річки Меконг, де розташований ріковий порт, та дві гілки до В'єтнаму через гори Чионгшон. На півночі основні автошляхи йдуть від Луангпхабангу на захід до М'янми, на схід до Самниа і далі на В'єтнам.
Автопарк країни становив в 1960 році — 5 тис. авто, в 1963 — 7,2 тис., в 1974 — 16 тис. (14,1 тис. легкових). Автошляхами перевезено (1972) 43 тис. пасажирів та 1,2 тис. т вантажів.
Водний транпорт
Головною водною артерією країни є річка Меконг з кількома притоками. Основні ділянки завантаженості: Луангпхабанг — В'єнтьян (402 км), В'єнтьян — (458), Паксе — (201). Річкові порти містяться в Луангпхабангі, столиці, Тхакхекі, Саваннакхеті, Паксе та Кхоні.
Авіаційний транспорт
Розвинений дуже слабко. В столиці є єдиний міжнародний аеропорт — «Ваттай». значні аеропорти містяться в Луангпхабангі, Паксе та Сено. По країні розташовано понад 20 аеродромів. В 1972 році було перевезено 50 тис. пасажирів.
Залізничний транспорт
Залізниця Китаю і Лаосу була першою міжнародною залізницею, яка безпосередньо пов'язана з китайською залізничною мережею. Вона є важливою частиною Трансазійської залізниці.
Інша частина залізничної мережі існує як частина Євразійський сухопутний міст, хоча деякі суттєві прогалини залишаються.
Сільське господарство
У сільському господарстві, що має переважно споживчу орієнтацію, створюється 51 % ВВП, з них 75 % припадає на рослинництво, 10 % — на тваринництво та 15 % — на лісове господарство. У агровиробництві сконцентровано 80 % всіх зайнятих.
Рослинництво
Серед основних сільськогосподарських культур вирощуються рис, кукурудза, соя, батат, маніок, бобові (в основному горох), овочі та фрукти (манго, папая, цитрусові, банани); з технічний культур поширені кава, тютюн, бавовник, арахіс, каучуконоси та цукрова тростина, а також прянощі.
Рис вирощують на 90 % усіх орних площ (1970-ті роки). У галузі рисосіянна зайнято 2/3 усього населення країни. В 1997 році було зібрано 1,5 млн т. В країні поширені 22 ґатунки клейкого рису та 5 ґатунків твердого. Найбільші рисові площі знаходяться у провінціях В'єнтьян, Луангпхабанг, , .
- Врожай рису за роками:
Роки | Врожай, тис. т | Площа, тис. га | Врожайність, ц/га |
---|---|---|---|
1948-1953 | 530 | 825 | 6,5 |
1954-1956 | 546 | 665 | 8,2 |
1959 | 522 | ? | ? |
1961-1965 | 609 | 728 | 8,3 |
1963 | 510 | ? | ? |
1965-1966 | 754 | 930 | 8,1 |
1966-1967 | 811 | 960 | 8,4 |
1967-1968 | 771 | 656 | 11,7 |
1968-1969 | 895 | 665 | 13,4 |
1969-1970 | 903 | 665 | 13,5 |
1970-1971 | 811 | 665 | 12,1 |
1971-1972 | 817 | 665 | 12,2 |
1972-1973 | 884 | 665 | 13,2 |
1973-1974 | 905 | 686 | 13,1 |
1974-1975 | 910 | 680 | 13,3 |
1977 | ? | 690 | ? |
1979 | ? | 770 | ? |
Вирощують також кукурудзу. У таких провінціях як Луангпхабанг, Сайнябулі, Пхонгсалі, Хуапхан посіви кукурудзи переважають над рисом — 75 %. Всього площі під кукурудзою займають 5 % усіх орних земель країни.
- Врожай кукурудзи за роками:
Роки | Площа, га | Врожай, т | Врожйність, ц/га |
---|---|---|---|
1948-1952 | 18 | 12 | 6,6 |
1961-1965 | 32 | 18 | 5,7 |
1971 | 35 | 28 | 8 |
1972 | 35 | 27 | 7,6 |
1973 | 36 | 29 | 8,1 |
1974 | 36 | 30 | 8 |
Кава вирощується на півдні країни. Поширені ґатунки — арабіка та робуста. Площа плантацій кави становила 6 000 га в 1970 році, 5 300 га в 1973 році.
- Врожай кави за роками:
Рік | Врожай, т | Рік | Врожай, т |
---|---|---|---|
1970 | 3 200 | 1974 | 2 000 |
1973 | 1 800 | 1976 | 2 200 |
Деякі дані по інших культурах:
- тютюн — в 1945 році зібрано 850 т, в 1973 році 4 тис. т з 6 300 га
- бавовник — в 1973 році зібрано 1,9 тис. т з 5 900 га
- арахіс — 1 тис. т з 2 000 га, використовується для виробництва олії
- цитрусові — лимони та грейпфрути
- овочі — картопля (15 тис. т з 3 000 га), маніок (14 тис. т з 2 000 га), батат та ямс (16 тис. т з 3 000 га), інші (томати, салат, огірки, перець, цибуля, баклажани; 21 тис. т)
- опійний мак — вирощується на півночі, в 1960-х роках зібрано 70 т, в 1975 році — 300 т.
Тваринництво
На долю галузі припадає 10 % ВНП по сільському господарстві. Тваринництво використовує 45 % сільськогосподарських земель у вигляді пасовиськ та луків (1971).
- Основні галузі тваринництва:
Роки, тис. голів Худоба | 1965 | 1970 | 1971 | 1972 | 1973 | 1974 | 1975 |
---|---|---|---|---|---|---|---|
Буйволи | 657 | 953 | 940 | 950 | 960 | 1040 | ? |
Корови | 337 | 420 | 435 | 435 | 450 | 460 | 476 |
Коні | 16 | 27 | 28 | 29 | 30 | 33 | ? |
Свині | 890 | 1100 | 1150 | 1200 | 1250 | 1292 | 1313 |
Кози | 31 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | ? |
Кури | 8420 | 11500 | 12000 | 12500 | 13000 | 13399 | ? |
Качки | 197 | 198 | 190 | 190 | 190 | 194 | ? |
Гуси | 46 | 49 | 50 | ? | ? | ? | ? |
Багато населення займається рибальством, а продукція переробляється на столичному рибоконсервному заводі.
Лісове господарство
Ліси — невід'ємна складова господарства Лаосу. Країна експортує цінні породи дерев: , тик, палісандр та чорне дерево.
Окрім цього виробляється у Хуапхані (35 т в 1940 році, 10 т — в 1964, 1 т — в 1969) та в Хуапхані (кордон з Камбоджею) та Луангпхабангі (17 т в 1960 році, 6,4 т — в 1969).
У лісах ведеться збір кардамону, цінної прянощі. У провінціях В'єнтьян, та Аттапи ведеться збір з диких заростей, а на плато Боловен є окультурені плантації. В 1960 році було зібрано 4 т кардамону, в 1969 році — всього 1,5 т.
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник: у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X
- Усі дані, якщо це не зазначені окремо, подані у доларах США.
- . utlc.com (англ.). Архів оригіналу за 15 листопада 2021. Процитовано 15 листопада 2021.
- . Архів оригіналу за 15 листопада 2021. Процитовано 15 листопада 2021.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Laos agrarna krayina U strukturi VVP na chastku silskogo i lisovogo gospodarstv pripadaye blizko 51 blizko 5 promislovist istotnim dzherelom pributku sluzhat remisnichi promisli 19 Na mezhi HH XXI st st krayina zalishayetsya slaborozvinenoyu de nemaye zaliznic merezha inshih shlyahiv spoluchennya rozridzhena i sistema telekomunikacij ne v zmozi zadovolniti zapiti ni vitchiznyanih ni zarubizhnih abonentiv Ekonomika LaosuStolicya Laosu V yentyanValyuta1 Kip 100 atFinansovij rikkalendarnij rikOrganizaciyiVTO ASEANStatistikaVVP 40 96 mlrd 2016 Zrostannya VVP 7 5 2016 VVP na dushu naselennya 5700 2016 VVP za sektoramisilske gospodarstvo 21 3 promislovist 32 5 poslugi 39 4 2016 Inflyaciya ISC 0 7 2016 Naselennya poza mezheyu bidnosti22 2012 Indeks Dzhini36 7 2008 Robocha sila3 5 mln 2016 Robocha sila za sektoramisilske gospodarstvo 73 1 promislovist 6 1 poslugi 20 6 2013 Bezrobittya1 3 2012 Galuzi virobnictvavidobutok korisnih kopalin mid olovo zoloto gips derevina elektroenergiya pererobka silskogospodarskoyi produkciyi guma budivnictvo odyag cement turizmZovnishnya diyalnistEksport 3 075 mlrd 2016 Eksportni tovarivirobi z dereva kava elektroenergiya olovo mid zoloto maniokaPartneri Tayiland 30 4 KNR 26 9 V yetnam 17 5 2015 Import 3 936 mlrd 2016 Importni tovarimashini ta obladnannya transportni zasobi palivo tovari narodnogo spozhivannyaPartneri Tayiland 60 9 KNR 18 6 V yetnam 7 3 2015 Derzhavni finansiBorg 11 98 mlrd 2016 Dohodi 2 882 mlrd 2016 Vitrati 3 822 mlrd 2016 Golovne dzherelo CIA World Fact Book Ekonomichna mapa LaosuZagalni risiVulichni rinki Laos zalishayetsya v chisli nebagatoh derzhav sho oficijno ne vidmovilisya vid marksistsko leninskoyi ideologiyi V yetnam Kitaj Kuba ta Pivnichna Koreya rahuyutsya sered strategichnih druziv Ale vodnochas slidom za V yetnamom ta Kitayem Laos vzyav kurs na rinkovi reformi Za danimi 2001 roku Index of Economic Freedom The Heritage Foundation U S A pokazniki VVP stanovili 2 mlrd tempi zrostannya VVP 4 VVP na dushu naselennya 421 pryami zakordonni investiciyi 18 6 mln Import prodovolstvo dizelne palivo rizni spozhivchi tovari na 1997 rik sklav 244 mln Tayiland 52 V yetnam 4 eksport elektroenergiya derevina cinnih porid kava olovo i shvejni virobi 197 4 mln V yetnam 42 7 Tayiland 22 1 Franciya 6 3 Belgiya 5 6 Nimechchina 5 1 Chinniki sho strimuyut rozvitok Laosu ekonomichna i socialna diferenciaciya teritoriyi perevazhannya spozhivchogo silskogo gospodarstva i naturalnogo obminu slabkij rozvitok infrastrukturi peredusim transportu i zasobiv zv yazku slabka vivchenist krayini rinkova kon yunktura misceva materialno tehnichna baza i perspektivi sho vidkrivayutsya pered zarubizhnimi investorami nestacha vnutrishnih finansovih resursiv sho viklikaye neobhidnist v zaluchenni znachnih kapitalovkladen iz za kordonu v 1997 roci inozemna dopomoga stanovila 231 5 mln dol istotnij deficit platizhnogo balansu vidsutnist kvalifikovanih kadriv i slabkist institucijnoyi sistemi visoki transportni vitrati osoblivo vidchutni pri vivozi tovariv za kordon peredusim cherez vidsutnist vihodu do morya PromislovistPromislovist v Laosi zarodilas she v 1950 h rokah Todi buli stvoreni pershi fabriki po pererobci silskogospodarskoyi sirovini ta pidpriyemstva energetiki Do cogo buli vsogo kilka francuzkih olovorudnih kopalen ta remisnichi lavki Z 1960 h rokiv pochinaye aktivno rozvivatis energetika legka harchova ta budivelnih materialiv galuzi promislovosti sho zajmalo vsogo 3 VNP ta de bulo zajnyato vsogo 3 naselennya Girnicha promislovist Laos maye neveliki pokladi korisnih kopalin Najbilshe znachennya dlya promislovosti maye olovo menshe sil ta gips Kuhonna sil vidobuvayetsya nepodalik stolici z 1960 h rokiv ale jogo ne vistachaye dlya potreb krayini Gips zalyagaye potuzhnimi sharami na pivnochi v rajoni ta v centri nepodalik Ye takozh pokladi dorogocinnogo kaminnya na zahodi krayini kam yanogo vugillya nepodalik Luangphabangu zaliznoyi rudi na pivnichnomu shodi midnoyi rudi na pivnochi ta pivdni svincyu v rajoni poselennya ta zolota v centri na shodi ta na pivdni Pokladi olov yanih rud rozmishuyutsya v centri krayini na pivnich vid Thakheka Olovo pochali vidobuvati she francuzi koli Laos buv yihnoyu koloniyeyu Pislya vijni vidobutok buv prizupinenij i vidnovlenij tilki v 1948 roci a potim znovu prizupinyavsya Najbilshim rodovishem olova ye Do vijni viroblyalos blizko 1 200 t olov yanogo koncentratu za rik za nastupni roki dani podani u tablici Vidobutok olova za rokami Rik Vidobutok t Rik Vidobutok t 1940 1 893 1971 672 1964 600 1972 1 900 1966 345 1973 746 1967 1 2301 1974 612 1968 489 1975 518 1969 522 1976 576 1970 575 1977 600 1 vidobutok zbilshivsya cherez vidkrittya novogo rodovisha Produkciya ye nekonkurentnozdatnoyu cherez vazhkist perevezennya vidsutnist shlyahiv spoluchennya vidsutnist olovoplavilnih zavodiv Olovo jde na eksport v osnovnomu do Malajziyi ta Singapuru Elektroenergetika V Laosi poshireni tilki teplovi ta gidravlichni elektrostanciyi Voni viroblyayut do 255 mln kVt god 1975 Najbilsha potuzhnist TES 55 tis kVt god 1975 TES pracyuyut na dizelnomu palivi Najbilsha stanciya u stolici krayini Vona daye 75 vsiyeyi elektroenergiyi Inshi znachni Luangphabang Pakse Thakhek 1978 roku bula zbudovana nova GES na richci potuzhnistyu 110 tis kVt god 1980 roku spozhivannya elektroenergiyi zroslo do 800 mln kVt god za rik Zagalna potuzhnist elektrostancij v 1994 stanovila 261 tis kVt virobnictvo elektroenergiyi 890 mln kVt god v osnovnomu na GES Ngim ale elektrifikaciyeyu ohopleni lishe deyaki mista Pererobna promislovist Promislovist budivelnih materialiv pochala rozvivatis intensivno z 1965 roku koli pochali masovo buduvatis novi budivli v osnovnomu zhitlovi budinki administrativni budivli mosti dorogi aerodromi ta gidravlichni elektrostanciyi Na zavodah viroblyayutsya cement 50 tis t v 1965 roci v Thakheki ta Luangphabangi cegla betonni virobi Lisova promislovist rozvinena dosit garno Laos zagotovlyaye taki cinni porodi derevini yak tik palisandr ta chorne derevo V krayini pracyuyut 85 lisopilok yaki obroblyayut 247 5 tis m za rik V 1973 roci bulo virobleno 272 tis m derevini 2 8 tis t derevnogo vugillya Rozvinena i pererobka lisu virobnictvo sirnikiv 4 5 mln korobok 1973 mebleva promislovist Derevoobrobna promislovist rozvinena v Sajnyabuli stolici Thakheki ta Pakse Legka promislovist rozvinena slabko Ye kilka pidpriyemstv po virobnictvu gumovogo vzuttya 30 tis par v 1973 roci Shkiryana ta vzuttyeva promislovist rozvinena v stolici ta Luangphabangi tekstilna v Samnia Harchova promislovist maye ne dosit visoki pokazniki rozvitku U krayini pracyuyut 1973 bavovnoochisnij zavod v stolici 136 risorushok 14 5 tis risu tyutyunova fabrika 31 mln pachok ta kilka pidpriyemtv po virobnictvu cukru ta pererobci fruktiv Isnuye takozh kombikormovij zavod Najbilshimi centrami ye stolicya ta Pakse Metaloobrobna promislovist predstavlena pidpriyemstvami po virobnictvu zhesti 1977 ta metalevih znaryad praci Centri stolicya ta Samnia TransportAvtobusi z yednuyut najbilshi mista Richki golovni transportni arteriyi krayini Osn vidi transportu v krayini avtomobilnij vodnij ta aviacijnij Pobudovanij benzinoprovid potuzhnistyu 100 tis t za rik Avtomobilnij transport Transportna merezha rozvinena duzhe slabko V 1973 roci protyazhnist asfaltovanih dorig stanovila vsogo 756 km ce 12 vsih avtoshlyahiv V 1974 roci protyazhnist vsih dorig stanovila 7 4 tis km z nih z tverdim ta asfaltovanim pokrittyam 2 9 tis km Gustota avtoshlyahiv stanovit 26 km tis km Golovna avtomagistral 13 poyednuye Luangphabang ta stolicyu z pivdnem krayini Vona prostyagayetsya uzdovzh livogo berega richki Mekong i v deyakih miscyah maye dilyanki z dosit vazhkim ruhom Vona prohodit po takomu marshrutu Luangphabang V yentyan Paksan Thakhek Pakse i dali do Kambodzhi Vid neyi jdut gilki vid Savannakhetu do V yetnamu na shid poblizu stolici do richki Mekong de roztashovanij rikovij port ta dvi gilki do V yetnamu cherez gori Chiongshon Na pivnochi osnovni avtoshlyahi jdut vid Luangphabangu na zahid do M yanmi na shid do Samnia i dali na V yetnam Avtopark krayini stanoviv v 1960 roci 5 tis avto v 1963 7 2 tis v 1974 16 tis 14 1 tis legkovih Avtoshlyahami perevezeno 1972 43 tis pasazhiriv ta 1 2 tis t vantazhiv Vodnij tranport Golovnoyu vodnoyu arteriyeyu krayini ye richka Mekong z kilkoma pritokami Osnovni dilyanki zavantazhenosti Luangphabang V yentyan 402 km V yentyan 458 Pakse 201 Richkovi porti mistyatsya v Luangphabangi stolici Thakheki Savannakheti Pakse ta Khoni Aviacijnij transport Rozvinenij duzhe slabko V stolici ye yedinij mizhnarodnij aeroport Vattaj znachni aeroporti mistyatsya v Luangphabangi Pakse ta Seno Po krayini roztashovano ponad 20 aerodromiv V 1972 roci bulo perevezeno 50 tis pasazhiriv Zaliznichnij transport Zaliznicya Kitayu i Laosu bula pershoyu mizhnarodnoyu zalizniceyu yaka bezposeredno pov yazana z kitajskoyu zaliznichnoyu merezheyu Vona ye vazhlivoyu chastinoyu Transazijskoyi zaliznici Insha chastina zaliznichnoyi merezhi isnuye yak chastina Yevrazijskij suhoputnij mist hocha deyaki suttyevi progalini zalishayutsya Silske gospodarstvoU silskomu gospodarstvi sho maye perevazhno spozhivchu oriyentaciyu stvoryuyetsya 51 VVP z nih 75 pripadaye na roslinnictvo 10 na tvarinnictvo ta 15 na lisove gospodarstvo U agrovirobnictvi skoncentrovano 80 vsih zajnyatih Roslinnictvo Sered osnovnih silskogospodarskih kultur viroshuyutsya ris kukurudza soya batat maniok bobovi v osnovnomu goroh ovochi ta frukti mango papaya citrusovi banani z tehnichnij kultur poshireni kava tyutyun bavovnik arahis kauchukonosi ta cukrova trostina a takozh pryanoshi Ris viroshuyut na 90 usih ornih plosh 1970 ti roki U galuzi risosiyanna zajnyato 2 3 usogo naselennya krayini V 1997 roci bulo zibrano 1 5 mln t V krayini poshireni 22 gatunki klejkogo risu ta 5 gatunkiv tverdogo Najbilshi risovi ploshi znahodyatsya u provinciyah V yentyan Luangphabang Vrozhaj risu za rokami Roki Vrozhaj tis t Plosha tis ga Vrozhajnist c ga 1948 1953 530 825 6 5 1954 1956 546 665 8 2 1959 522 1961 1965 609 728 8 3 1963 510 1965 1966 754 930 8 1 1966 1967 811 960 8 4 1967 1968 771 656 11 7 1968 1969 895 665 13 4 1969 1970 903 665 13 5 1970 1971 811 665 12 1 1971 1972 817 665 12 2 1972 1973 884 665 13 2 1973 1974 905 686 13 1 1974 1975 910 680 13 3 1977 690 1979 770 Viroshuyut takozh kukurudzu U takih provinciyah yak Luangphabang Sajnyabuli Phongsali Huaphan posivi kukurudzi perevazhayut nad risom 75 Vsogo ploshi pid kukurudzoyu zajmayut 5 usih ornih zemel krayini Vrozhaj kukurudzi za rokami Roki Plosha ga Vrozhaj t Vrozhjnist c ga 1948 1952 18 12 6 6 1961 1965 32 18 5 7 1971 35 28 8 1972 35 27 7 6 1973 36 29 8 1 1974 36 30 8 Kava viroshuyetsya na pivdni krayini Poshireni gatunki arabika ta robusta Plosha plantacij kavi stanovila 6 000 ga v 1970 roci 5 300 ga v 1973 roci Vrozhaj kavi za rokami Rik Vrozhaj t Rik Vrozhaj t 1970 3 200 1974 2 000 1973 1 800 1976 2 200 Deyaki dani po inshih kulturah tyutyun v 1945 roci zibrano 850 t v 1973 roci 4 tis t z 6 300 ga bavovnik v 1973 roci zibrano 1 9 tis t z 5 900 ga arahis 1 tis t z 2 000 ga vikoristovuyetsya dlya virobnictva oliyi citrusovi limoni ta grejpfruti ovochi kartoplya 15 tis t z 3 000 ga maniok 14 tis t z 2 000 ga batat ta yams 16 tis t z 3 000 ga inshi tomati salat ogirki perec cibulya baklazhani 21 tis t opijnij mak viroshuyetsya na pivnochi v 1960 h rokah zibrano 70 t v 1975 roci 300 t Tvarinnictvo Na dolyu galuzi pripadaye 10 VNP po silskomu gospodarstvi Tvarinnictvo vikoristovuye 45 silskogospodarskih zemel u viglyadi pasovisk ta lukiv 1971 Osnovni galuzi tvarinnictva Roki tis goliv Hudoba 1965 1970 1971 1972 1973 1974 1975 Bujvoli 657 953 940 950 960 1040 Korovi 337 420 435 435 450 460 476 Koni 16 27 28 29 30 33 Svini 890 1100 1150 1200 1250 1292 1313 Kozi 31 34 35 36 37 38 Kuri 8420 11500 12000 12500 13000 13399 Kachki 197 198 190 190 190 194 Gusi 46 49 50 Bagato naselennya zajmayetsya ribalstvom a produkciya pereroblyayetsya na stolichnomu ribokonservnomu zavodi Lisove gospodarstvo Lisi nevid yemna skladova gospodarstva Laosu Krayina eksportuye cinni porodi derev tik palisandr ta chorne derevo Okrim cogo viroblyayetsya u Huaphani 35 t v 1940 roci 10 t v 1964 1 t v 1969 ta v Huaphani kordon z Kambodzheyu ta Luangphabangi 17 t v 1960 roci 6 4 t v 1969 U lisah vedetsya zbir kardamonu cinnoyi pryanoshi U provinciyah V yentyan ta Attapi vedetsya zbir z dikih zarostej a na plato Boloven ye okultureni plantaciyi V 1960 roci bulo zibrano 4 t kardamonu v 1969 roci vsogo 1 5 t Div takozhKorisni kopalini Laosu Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Laosu Girnicha promislovist Laosu DzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Usi dani yaksho ce ne zaznacheni okremo podani u dolarah SShA utlc com angl Arhiv originalu za 15 listopada 2021 Procitovano 15 listopada 2021 Arhiv originalu za 15 listopada 2021 Procitovano 15 listopada 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya