Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Асоціація держав Південно Східної Азії А СЕАН від англ Association of SouthEast Asian Nations ASEAN ˈɑːsiɑːn створена в

АСЕАН

АСЕАН

Асоціація держав Південно-Східної Азії, А́СЕАН (від англ. Association of SouthEast Asian Nations, ASEAN [ˈɑːsiɑːn]) — створена в 1967 році геополітична та економічна міжнародна організація, до якої входять 10 країн, розташованих в Південно-Східній Азіï.

А́СЕАН
image
Девіз One Vision, One Identity, One Community
Типи членів 10 членів

2 спостерігачі

Заснована 8 серпня 1967 року
Офіційна/і мова/и
Штаб-квартира Джакарта, Індонезія
Поточний голова
Камбоджа
Вебсайт http://www.asean.org
image
Країни-члени А́СЕАН

Структура АСЕАН

Найвищим органом АСЕАН є саміт лідерів (глав держав та урядів) краïн-учасниць, який відбувається щорічно, починаючи з 2000 року. Саміт триває 3 дні і супроводжується зустрічами з регіональними партнерами.

Повсякденне керування роботою організації виконує постійний комітет у складі міністра зовнішніх справ поточної краïни-голови та послів інших краïн-учасниць. Постійний секретаріат розташований в Джакарті. Секретаріат очолює Генеральний секретар.

У листопаді 2008 року цю посаду посідав колишній міністр зовнішніх справ Таїланду Сурін Пітсуван.

Робота Асоціації відбувається в 29 комітетах та 122 робочих групах. Щорічно в АСЕАН відбувається понад 300 заходів та зустрічей.

Головування

Головування в організації здійснюється в порядку встановленої черговості з терміном один рік відповідно до алфавітного розташування країн англійською мовою. 2011 головувала Індонезія, 2012 — Камбоджа, 2013 — Бруней. На НМЗС головує міністр закордонних справ тієї країни, яка очолювала організацію в попередньому році.

Генеральні секретарі

  1. , (1976—1978), Індонезія
  2. (1978—1980), Індонезія
  3. (1978—1980), Малайзія
  4. (1980—1982), Філіппіни
  5. (1982—1984), Сінгапур
  6. (1984—1986), Таїланд
  7. (1986—1989), Бруней
  8. (1989—1993), Індонезія
  9. (1993—1997), Малайзія
  10. (1998—2002), Філіппіни
  11. (2003—2007), Сінгапур
  12. (2008—2012), Таїланд
  13. (2013—2017), В'єтнам
  14. Лім Джок Хой (2018-2022), Бруней
  15. (2023-), Камбоджа

Краïни-учасниці

Країна Дата приєднання Населення
Філіппіни 7 серпня 1967 113,9 мільйона
Малайзія 7 серпня 1967 33,57 мільйона
Індонезія 7 серпня 1967 273,8 мільйона
Сінгапур 7 серпня 1967 5,454 мільйона
Таїланд 7 серпня 1967 71,6 мільйона
Бруней-Даруссалам 7 січня 1984 445 373
В'єтнам 28 липня 1995 97,47 мільйона
Лаос 23 липня 1997 7,425 мільйона
М'янма 23 липня 1997 53,8 мільйона
Камбоджа 30 квітня 1999 15,28 мільйона

Папуа Нова Гвінея має статус краïни-спостерігача. У 2002 році Східний Тимор подав заяву про бажання набути такого ж статусу.

Без'ядерний АСЕАН

Блок також зосередив увагу на мирі та стабільності в регіоні. 15 грудня 1995 року було підписано Договір про зону, вільну від ядерної зброї, в Південно-Східній Азії, щоб перетворити Південно-Східну Азію на зону, вільну від ядерної зброї. Договір набув чинності 28 березня 1997 року після того, як його ратифікували всі, крім однієї з держав-членів. Він набрав чинності 21 червня 2001 року після того, як Філіппіни його ратифікували, фактично заборонивши всю ядерну зброю в регіоні. Подібний договір був підписаний у 2017 році, однак Сінгапур утримався від голосування.

Мета АСЕАН

Метою асоціації було оголошено прискорення економічного розвитку та соціального прогресу в краïнах-учасницях, захист миру та стабільності в регіоні, а також надання краïнам-учасницям змоги мирного розв'язання спірних питань.

Навколишнє середовище

image
Серпанок над Борнео, 2006

На рубежі 21 століття АСЕАН почав обговорювати екологічні угоди. Сюди входило підписання Угоди АСЕАН про транскордонне забруднення серпанком у 2002 році як спробу контролю забруднення серпанком у Південно-Східній Азії, що, мабуть, є найгучнішою екологічною проблемою в регіоні. На жаль, це не вдалося через спалахи серпанку в 2005, 2006, 2009, 2013 та 2015 роках. Станом на 2015 рік, через тринадцять років після підписання Угоди АСЕАН про транскордонне забруднення серпанком, ситуація щодо довгострокового питання Південно-Сходу Азійський туман не змінився для половини держав-членів АСЕАН, і все ще залишається кризою кожні два роки протягом літа та осені.

Скидання сміття із зарубіжних країн (таких як Японія та Канада) в АСЕАН ще не обговорено та не вирішено. Важливими проблемами є вирубка лісів (з тим, що Індонезія зафіксувала найбільші втрати лісу в регіоні, більше, ніж інші держави-члени разом у період 2001—2013 рр.), скидання пластикових відходів (5 держав-членів увійшли до топ-10 із 192 країн на основі даних за 2010 рік, Індонезія посіла друге місце серед найгірших забруднювачів), загрожує видам ссавців (Індонезія посідає найгірше місце в регіоні з 184 видами, які перебувають під загрозою), загрожує видам риб (Індонезія посіла найгірше місце в регіоні), загрожувані (вищі) види рослин (Малайзія посіла найгірше місце в регіоні).

Економічна спільнота

АСЕАН підкреслює необхідність взаємодії в галузі безпеки, соціо-культурноï та економічноï інтеграціï. Найбільшого успіху вдалося досягти в економічній галузі. Встановлено мету про створення в 2015 році Економічноï спільноти АСЕАН. Вона об'єднує понад 560 млн осіб, обсяг торгівлі перевищує 1,5 трлн доларів США.

Зона вільної торгівлі

В основу Економічноï спільноти АСЕАН буде покладено Зону вільної торгівлі (ЗВТ) (AFTA), яка надасть систему тарифних преференцій для сприяння вільного потоку товарів в межах АСЕАН. ЗВТ (AFTA) — це угода між краïнами-учасницями АСЕАН щодо виробництва товарів у країнах АСЕАН. Угоду було підписано 28 січня 1992 в Сінгапурі. Спочатку угоду підписали Бруней, Малайзія, Індонезія, Сінгапур та Таїланд. 1995 до угоди приєднався В'єтнам, 1997 — М'янма, 1999 — Камбоджа. В'єтнам, М'янма та Камбоджа не повністю виконали свої обіцянки, коли вони вступали до ЗВТ, тому вони отримали більший термін для виконання своїх обіцянок зі зниження тарифів.

Основні документи

  • (1967). Головний, що визначає мету організації.
  • (1971) (Куала-Лумпурська декларація).
  • (англ. Treaty on amity and Cooperation, TAC) (1976). В цьому документі закладено засади взаємовідносин краïн-учасниць.
  • 1992 року, про те, що при розв'язуванні питання про приналежність Парасельських островів та островів Спратлі в Південно-Китайському морі необхідно дотримуватись лише мирних засобів.
  • (Бангкокський договір) (1995).
  • , прийнята в Бруніï в листопаді 2001.
  • . Підписаний на саміті АСЕАН в Сінгапурі 2007, перебуває на стадіï ратифікаціï краïнами-учасницями.

АРФ

Регіональний форум АСЕАН був створений 1994 на засадах превентивноï дипломатіï. Зустрічі відбуваються в одній зі столиць краïн-учасниць АСЕАН. Метою АРФ є:

  1. стимулювання діалогу та консультацій з питань політики та безпеки;
  2. створення відносин в Азійсько-Тихоокеанському регіоні.

Діалог в АРФ відбувається на двох рівнях: офіційному міжурядовому та неофіційному — між НУО та вченими. Крім краïн-учасниць, у роботі форуму брали участь Австралія, Бангладеш, Східний Тимор, ЄС, Індія, Канада, Північна Корея, КНР, Монголія, Нова Зеландія, Папуа Нова Гвінея, Пакистан, Республіка Корея, Російська Федерація та США.

Хартія

Докладніше: Хартія АСЕАН

Хартія АСЕАН — конституція Асоціації держав Південно-Східної Азії (АСЕАН), яка була прийнята на 13-му саміті АСЕАН, що відбувся в листопаді 2007 року. В Хартіï декларовано такі принципи:

Спорт

Кожні два роки відбуваються  — регіональні спортивні змагання за зразком Олімпійських ігор. Кожні два роки, починаючи з 1996, відбувається . Ухвалили рішення подати спільну заявку від регіону на право проводити чемпіонат світу з футболу 2030.

Критика

Західні держави часто критикують АСЕАН за надто м'яку позицію щодо прав людини, особливо щодо ситуації у М'янмі, зауважуючи, що в Асоціації багато слів, але мало діла.

Примітки

  1. Aseanweb – Asean Motto. Asean.org. Архів оригіналу за 27 червня 2013. Процитовано 8 серпня 2011.
  2. . BBC News. 11 січня 2007. Архів оригіналу за 15 березня 2007. Процитовано 6 березня 2007.
  3. Huntington, Samuel. and the remaking of a New World Order.

Література

  • І. Д. Коміренко, А. М. Копистира. Асоціація держав Південно-Східної Азії // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с.

Посилання

  • Ю. І. Нипорко. АСЕАН [ 22 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 1 : А — Г. — 672 с. — .
  • // Митна енциклопедія : у 3 т. / редкол.: І. Г. Бережнюк (відп. ред.) та ін. ; Держ. НДІ мит. справи. — 2-ге вид. — Хм. : ПП Мельник А. А, 2014. — Т. 1 : А — З. — 592 с. — .
  • Секретаріат АСЕАН [ 26 серпня 2009 у Wayback Machine.](англ.)
  • саміт АСЕАН 12-14 грудня 2005, Куала-Лумпур, Малайзія офіційний сайт(англ.)
  • 12-14 грудня 2005, Куала-Лумпур, Малайзія(англ.)
  • АРФ [ 25 липня 2013 у Wayback Machine.](англ.)
  • Освіта в АСЕАН [ 3 травня 2022 у Wayback Machine.](англ.)
  • (англ.)
  • (англ.)
  • (англ.)
  • Секретаріат АСЕАН [ 1 червня 2013 у Wayback Machine.](англ.)
  • Єгор Брайлян. Токіо опинилося в центрі «каструлі зі спагеті»: уривок з книги українського посла в Японії [ 14 листопада 2021 у Wayback Machine.] / Сергій Корсунський. Як будувати відносини з країнами Азії. Економіка, дипломатія, культурні особливості. Vivat, 2021. 288 с. // 24tv.ua, 14:10, 5 вересня 2021
  • Пандемія, подорожі до «країни вільних» та партнерство з Україною: інтерв'ю з послом Таїланду [ 14 листопада 2021 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Asociaciya derzhav Pivdenno Shidnoyi Aziyi A SEAN vid angl Association of SouthEast Asian Nations ASEAN ˈɑːsiɑːn stvorena v 1967 roci geopolitichna ta ekonomichna mizhnarodna organizaciya do yakoyi vhodyat 10 krayin roztashovanih v Pivdenno Shidnij Azii A SEAN Deviz One Vision One Identity One Community Tipi chleniv 10 chleniv 2 sposterigachi Zasnovana 8 serpnya 1967 roku Oficijna i mova i Anglijska BirmanskaKitajskaAnglijskaFilippinskaIndonezijskaKhmerskaLaoskaMalajskaTamilskaTajskaV yetnamska Shtab kvartira Dzhakarta Indoneziya Potochnij golova Kambodzha Vebsajt http www asean org Krayini chleni A SEANStruktura ASEANNajvishim organom ASEAN ye samit lideriv glav derzhav ta uryadiv krain uchasnic yakij vidbuvayetsya shorichno pochinayuchi z 2000 roku Samit trivaye 3 dni i suprovodzhuyetsya zustrichami z regionalnimi partnerami Povsyakdenne keruvannya robotoyu organizaciyi vikonuye postijnij komitet u skladi ministra zovnishnih sprav potochnoyi kraini golovi ta posliv inshih krain uchasnic Postijnij sekretariat roztashovanij v Dzhakarti Sekretariat ocholyuye Generalnij sekretar U listopadi 2008 roku cyu posadu posidav kolishnij ministr zovnishnih sprav Tayilandu Surin Pitsuvan Robota Asociaciyi vidbuvayetsya v 29 komitetah ta 122 robochih grupah Shorichno v ASEAN vidbuvayetsya ponad 300 zahodiv ta zustrichej GolovuvannyaGolovuvannya v organizaciyi zdijsnyuyetsya v poryadku vstanovlenoyi chergovosti z terminom odin rik vidpovidno do alfavitnogo roztashuvannya krayin anglijskoyu movoyu 2011 golovuvala Indoneziya 2012 Kambodzha 2013 Brunej Na NMZS golovuye ministr zakordonnih sprav tiyeyi krayini yaka ocholyuvala organizaciyu v poperednomu roci Generalni sekretari 1976 1978 Indoneziya 1978 1980 Indoneziya 1978 1980 Malajziya 1980 1982 Filippini 1982 1984 Singapur 1984 1986 Tayiland 1986 1989 Brunej 1989 1993 Indoneziya 1993 1997 Malajziya 1998 2002 Filippini 2003 2007 Singapur 2008 2012 Tayiland 2013 2017 V yetnam Lim Dzhok Hoj 2018 2022 Brunej 2023 KambodzhaKraini uchasniciKrayina Data priyednannya Naselennya Filippini 7 serpnya 1967 113 9 miljona Malajziya 7 serpnya 1967 33 57 miljona Indoneziya 7 serpnya 1967 273 8 miljona Singapur 7 serpnya 1967 5 454 miljona Tayiland 7 serpnya 1967 71 6 miljona Brunej Darussalam 7 sichnya 1984 445 373 V yetnam 28 lipnya 1995 97 47 miljona Laos 23 lipnya 1997 7 425 miljona M yanma 23 lipnya 1997 53 8 miljona Kambodzha 30 kvitnya 1999 15 28 miljona Papua Nova Gvineya maye status kraini sposterigacha U 2002 roci Shidnij Timor podav zayavu pro bazhannya nabuti takogo zh statusu Bez yadernij ASEANBlok takozh zoserediv uvagu na miri ta stabilnosti v regioni 15 grudnya 1995 roku bulo pidpisano Dogovir pro zonu vilnu vid yadernoyi zbroyi v Pivdenno Shidnij Aziyi shob peretvoriti Pivdenno Shidnu Aziyu na zonu vilnu vid yadernoyi zbroyi Dogovir nabuv chinnosti 28 bereznya 1997 roku pislya togo yak jogo ratifikuvali vsi krim odniyeyi z derzhav chleniv Vin nabrav chinnosti 21 chervnya 2001 roku pislya togo yak Filippini jogo ratifikuvali faktichno zaboronivshi vsyu yadernu zbroyu v regioni Podibnij dogovir buv pidpisanij u 2017 roci odnak Singapur utrimavsya vid golosuvannya Meta ASEANMetoyu asociaciyi bulo ogolosheno priskorennya ekonomichnogo rozvitku ta socialnogo progresu v krainah uchasnicyah zahist miru ta stabilnosti v regioni a takozh nadannya krainam uchasnicyam zmogi mirnogo rozv yazannya spirnih pitan Navkolishnye seredovisheSerpanok nad Borneo 2006 Na rubezhi 21 stolittya ASEAN pochav obgovoryuvati ekologichni ugodi Syudi vhodilo pidpisannya Ugodi ASEAN pro transkordonne zabrudnennya serpankom u 2002 roci yak sprobu kontrolyu zabrudnennya serpankom u Pivdenno Shidnij Aziyi sho mabut ye najguchnishoyu ekologichnoyu problemoyu v regioni Na zhal ce ne vdalosya cherez spalahi serpanku v 2005 2006 2009 2013 ta 2015 rokah Stanom na 2015 rik cherez trinadcyat rokiv pislya pidpisannya Ugodi ASEAN pro transkordonne zabrudnennya serpankom situaciya shodo dovgostrokovogo pitannya Pivdenno Shodu Azijskij tuman ne zminivsya dlya polovini derzhav chleniv ASEAN i vse she zalishayetsya krizoyu kozhni dva roki protyagom lita ta oseni Skidannya smittya iz zarubizhnih krayin takih yak Yaponiya ta Kanada v ASEAN she ne obgovoreno ta ne virisheno Vazhlivimi problemami ye virubka lisiv z tim sho Indoneziya zafiksuvala najbilshi vtrati lisu v regioni bilshe nizh inshi derzhavi chleni razom u period 2001 2013 rr skidannya plastikovih vidhodiv 5 derzhav chleniv uvijshli do top 10 iz 192 krayin na osnovi danih za 2010 rik Indoneziya posila druge misce sered najgirshih zabrudnyuvachiv zagrozhuye vidam ssavciv Indoneziya posidaye najgirshe misce v regioni z 184 vidami yaki perebuvayut pid zagrozoyu zagrozhuye vidam rib Indoneziya posila najgirshe misce v regioni zagrozhuvani vishi vidi roslin Malajziya posila najgirshe misce v regioni Ekonomichna spilnotaASEAN pidkreslyuye neobhidnist vzayemodiyi v galuzi bezpeki socio kulturnoi ta ekonomichnoi integracii Najbilshogo uspihu vdalosya dosyagti v ekonomichnij galuzi Vstanovleno metu pro stvorennya v 2015 roci Ekonomichnoi spilnoti ASEAN Vona ob yednuye ponad 560 mln osib obsyag torgivli perevishuye 1 5 trln dolariv SShA Zona vilnoyi torgivli V osnovu Ekonomichnoi spilnoti ASEAN bude pokladeno Zonu vilnoyi torgivli ZVT AFTA yaka nadast sistemu tarifnih preferencij dlya spriyannya vilnogo potoku tovariv v mezhah ASEAN ZVT AFTA ce ugoda mizh krainami uchasnicyami ASEAN shodo virobnictva tovariv u krayinah ASEAN Ugodu bulo pidpisano 28 sichnya 1992 v Singapuri Spochatku ugodu pidpisali Brunej Malajziya Indoneziya Singapur ta Tayiland 1995 do ugodi priyednavsya V yetnam 1997 M yanma 1999 Kambodzha V yetnam M yanma ta Kambodzha ne povnistyu vikonali svoyi obicyanki koli voni vstupali do ZVT tomu voni otrimali bilshij termin dlya vikonannya svoyih obicyanok zi znizhennya tarifiv Osnovni dokumenti 1967 Golovnij sho viznachaye metu organizaciyi 1971 Kuala Lumpurska deklaraciya angl Treaty on amity and Cooperation TAC 1976 V comu dokumenti zakladeno zasadi vzayemovidnosin krain uchasnic 1992 roku pro te sho pri rozv yazuvanni pitannya pro prinalezhnist Paraselskih ostroviv ta ostroviv Spratli v Pivdenno Kitajskomu mori neobhidno dotrimuvatis lishe mirnih zasobiv Bangkokskij dogovir 1995 prijnyata v Brunii v listopadi 2001 Pidpisanij na samiti ASEAN v Singapuri 2007 perebuvaye na stadii ratifikacii krainami uchasnicyami ARFRegionalnij forum ASEAN buv stvorenij 1994 na zasadah preventivnoi diplomatii Zustrichi vidbuvayutsya v odnij zi stolic krain uchasnic ASEAN Metoyu ARF ye stimulyuvannya dialogu ta konsultacij z pitan politiki ta bezpeki stvorennya vidnosin v Azijsko Tihookeanskomu regioni Dialog v ARF vidbuvayetsya na dvoh rivnyah oficijnomu mizhuryadovomu ta neoficijnomu mizh NUO ta vchenimi Krim krain uchasnic u roboti forumu brali uchast Avstraliya Bangladesh Shidnij Timor YeS Indiya Kanada Pivnichna Koreya KNR Mongoliya Nova Zelandiya Papua Nova Gvineya Pakistan Respublika Koreya Rosijska Federaciya ta SShA HartiyaDokladnishe Hartiya ASEAN Hartiya ASEAN konstituciya Asociaciyi derzhav Pivdenno Shidnoyi Aziyi ASEAN yaka bula prijnyata na 13 mu samiti ASEAN sho vidbuvsya v listopadi 2007 roku V Hartii deklarovano taki principi Pidkreslyuvannya golovnoi roli ASEAN v regionalnomu spivrobitnictvi Povaga do principiv teritorialnoi cilisnosti suverenitetu nevtruchannya u vnutrishni spravi ta nacionalna samoidentifikaciya chleniv ASEAN Spriyannya regionalnomu miru ta mirnomu virishennyu spirnih pitan Dotrimannya mizhnarodnogo prava v pitannyah prav lyudini socialnoi spravedlivosti ta bagatostoronnoi torgivli Spriyannya regionalnij integracii torgivli Stvorennya organu yakij bi vidpovidav za zahist prav lyudini SportKozhni dva roki vidbuvayutsya regionalni sportivni zmagannya za zrazkom Olimpijskih igor Kozhni dva roki pochinayuchi z 1996 vidbuvayetsya Uhvalili rishennya podati spilnu zayavku vid regionu na pravo provoditi chempionat svitu z futbolu 2030 KritikaZahidni derzhavi chasto kritikuyut ASEAN za nadto m yaku poziciyu shodo prav lyudini osoblivo shodo situaciyi u M yanmi zauvazhuyuchi sho v Asociaciyi bagato sliv ale malo dila PrimitkiAseanweb Asean Motto Asean org Arhiv originalu za 27 chervnya 2013 Procitovano 8 serpnya 2011 BBC News 11 sichnya 2007 Arhiv originalu za 15 bereznya 2007 Procitovano 6 bereznya 2007 Huntington Samuel and the remaking of a New World Order LiteraturaI D Komirenko A M Kopistira Asociaciya derzhav Pivdenno Shidnoyi Aziyi Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760s ISBN 966 316 039 XPosilannyaYu I Niporko ASEAN 22 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 T 1 A G 672 s ISBN 966 7492 00 X Mitna enciklopediya u 3 t redkol I G Berezhnyuk vidp red ta in Derzh NDI mit spravi 2 ge vid Hm PP Melnik A A 2014 T 1 A Z 592 s ISBN 978 966 346 853 2 Sekretariat ASEAN 26 serpnya 2009 u Wayback Machine angl samit ASEAN 12 14 grudnya 2005 Kuala Lumpur Malajziya oficijnij sajt angl 12 14 grudnya 2005 Kuala Lumpur Malajziya angl ARF 25 lipnya 2013 u Wayback Machine angl Osvita v ASEAN 3 travnya 2022 u Wayback Machine angl angl angl angl Sekretariat ASEAN 1 chervnya 2013 u Wayback Machine angl Yegor Brajlyan Tokio opinilosya v centri kastruli zi spageti urivok z knigi ukrayinskogo posla v Yaponiyi 14 listopada 2021 u Wayback Machine Sergij Korsunskij Yak buduvati vidnosini z krayinami Aziyi Ekonomika diplomatiya kulturni osoblivosti Vivat 2021 288 s 24tv ua 14 10 5 veresnya 2021 Pandemiya podorozhi do krayini vilnih ta partnerstvo z Ukrayinoyu interv yu z poslom Tayilandu 14 listopada 2021 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ