Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Трансазійська залізниця TAR це проект створення інтегрованої мережі вантажних залізниць у Європі та Азії Проект належить

Трансазійської залізниці

Трансазійської залізниці

Трансазійська залізниця (TAR) — це проект створення інтегрованої мережі вантажних залізниць у Європі та Азії. Проект належить Економічній і соціальній комісії ООН для Азії та Тихого океану (UNESCAP).

Огляд

Проект був започаткований у 1950-х роках з метою забезпечити безперервну протяжність 14,080 км залізничного сполучення між Сінгапуром і Стамбулом, Туреччина, з можливим подальшим сполученням з Європою та Африкою. У той час морські та повітряні перевезення не були настільки добре розвинені, і проект обіцяв значно скоротити час і витрати на доставку між Європою та Азією. Прогресу в розробці TAR заважали політичні та економічні перешкоди протягом 1960-х, 1970-х і початку 1980-х років. До 1990-х років закінчення холодної війни та нормалізація відносин між деякими країнами покращили перспективи створення залізничної мережі на Азійському континенті. 

До 2001 року в рамках плану було вивчено чотири коридори:

image
Сполучення в Південно-Східній Азії, побудовані (чорний), проектовані (жовтий) і ще не відкриті (червоний).
  • Мережа Південно-Східної Азії; це в першу чергу складається з залізниці Куньмін–Сінгапур. 
image
Карта світових залізниць із зазначенням різних колій, що використовуються. Чорний — стандартна колія, червоний — російська, жовтий — індійська, помаранчевий — між стандартною та російською, синій і фіолетовий — вузька колія. (Детальніше дивіться вставку карти.)

Країни-учасники

Міністри транспорту та залізниць із сорока однієї країни взяли участь у тижневій конференції, що відбулася в Пусані, Південна Корея, де була сформульована угода. Пропонована залізнична мережа протяжністю 80 900 км почнеться від тихоокеанського узбережжя Азії і закінчиться на порозі Європи. Підписантами угоди були такі країни-учасниці:

Див. також

Примітки

  1. . The Rising Nepal. 13 листопада 2006. Архів оригіналу за 28 September 2007. Процитовано 15 листопада 2006.
  2. . VietNamNet. 11 листопада 2006. Архів оригіналу за 2 February 2008. Процитовано 15 листопада 2006.

Посилання

  • Трансазійська залізниця Archived
  • оптимізувати ланцюг поставок
  • Залізничне сполучення між Індією та Китаєм
  • Майбутня Південно-Східна Азія – карта запропонованих залізниць у Південно-Східній Азії
  • Адаптер

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Transazijska zaliznicya TAR ce proekt stvorennya integrovanoyi merezhi vantazhnih zaliznic u Yevropi ta Aziyi Proekt nalezhit Ekonomichnij i socialnij komisiyi OON dlya Aziyi ta Tihogo okeanu UNESCAP OglyadProekt buv zapochatkovanij u 1950 h rokah z metoyu zabezpechiti bezperervnu protyazhnist 14 080 km zaliznichnogo spoluchennya mizh Singapurom i Stambulom Turechchina z mozhlivim podalshim spoluchennyam z Yevropoyu ta Afrikoyu U toj chas morski ta povitryani perevezennya ne buli nastilki dobre rozvineni i proekt obicyav znachno skorotiti chas i vitrati na dostavku mizh Yevropoyu ta Aziyeyu Progresu v rozrobci TAR zavazhali politichni ta ekonomichni pereshkodi protyagom 1960 h 1970 h i pochatku 1980 h rokiv Do 1990 h rokiv zakinchennya holodnoyi vijni ta normalizaciya vidnosin mizh deyakimi krayinami pokrashili perspektivi stvorennya zaliznichnoyi merezhi na Azijskomu kontinenti Do 2001 roku v ramkah planu bulo vivcheno chotiri koridori Pivnichnij koridor z yednaye Yevropu ta Shidnu Aziyu cherez Nimechchinu Polshu Bilorus Rosiyu Kazahstan Mongoliyu Kitaj Pivnichnu Koreyu ta Pivdennu Koreyu z rozrivami koliyi na polsko biloruskomu kordoni 1435 mm abo 4 futi 8 1 2 dyujmiv do 1520 mm abo 4 futi 11 27 32 dyujmiv kazahstansko kitajskij kordon i mongolsko kitajskij kordon obidva vid 1520 mm do 1435 mm Transsibirska magistral protyazhnistyu 9250 km pokrivaye bilshu chastinu cogo marshrutu i narazi perevozit veliki obsyagi vantazhiv zi Shidnoyi Aziyi do Moskvi ta dali do reshti Yevropi Cherez politichni problemi z Pivnichnoyu Koreyeyu vantazhi z Pivdennoyi Koreyi narazi povinni dostavlyatisya morem do portu Vladivostok shob otrimati dostup do marshrutu Pivdennij koridor takozh zvanij ITI DKD Y Stambul Tegeran Islamabad Deli Kalkutta Dakka Yangon pryamuvatime z Yevropi do Pivdenno Shidnoyi Aziyi z yednuyuchi Turechchinu Iran Pakistan Indiyu Bangladesh M yanmu ta Tayiland iz spoluchennyam iz provinciyeyu Yunnan u Kitayi ta cherez koridor Pivdenno Shidnoyi Aziyi z Malajziyeyu ta Singapurom Isnuyut progalini mizh Imphal Moreh v Indiyi ta Tamu Kalay takozh nazivayutsya Kale i Kalemyo u M yanmi mizh Chittagong Cox s Bazar u Bangladesh ta M yanmoyu ta mizh M yanmoyu ta Tayilandom Dilyanka v shidnomu Irani mizh Bamom i Zahedanom bula zavershena Na iransko pakistanskomu kordoni vidbuvayutsya abo vidbuvatimutsya porushennya koliyi 1 435 mm Spoluchennya v Pivdenno Shidnij Aziyi pobudovani chornij proektovani zhovtij i she ne vidkriti chervonij Merezha Pivdenno Shidnoyi Aziyi ce v pershu chergu skladayetsya z zaliznici Kunmin Singapur Koridor Pivnich Pivden z yednaye Pivnichnu Yevropu z Perskoyu zatokoyu Golovnij marshrut pochinayetsya v Gelsinki Finlyandiya i prodovzhuyetsya cherez Rosiyu do Kaspijskogo morya de vin rozpadayetsya na tri marshruti zahidnij marshrut cherez Azerbajdzhan Virmeniyu ta zahidnij Iran centralnij marshrut cherez Kaspijske more do Iranu cherez zaliznichnu poromnu perepravu i shidnij marshrut cherez Kazahstan Uzbekistan i Turkmenistan do shidnogo Iranu Marshruti shodyatsya v stolici Iranu Tegerani ta prodovzhuyutsya do iranskogo portu Bender Abbas Karta svitovih zaliznic iz zaznachennyam riznih kolij sho vikoristovuyutsya Chornij standartna koliya chervonij rosijska zhovtij indijska pomaranchevij mizh standartnoyu ta rosijskoyu sinij i fioletovij vuzka koliya Detalnishe divitsya vstavku karti Krayini uchasnikiMinistri transportu ta zaliznic iz soroka odniyeyi krayini vzyali uchast u tizhnevij konferenciyi sho vidbulasya v Pusani Pivdenna Koreya de bula sformulovana ugoda Proponovana zaliznichna merezha protyazhnistyu 80 900 km pochnetsya vid tihookeanskogo uzberezhzhya Aziyi i zakinchitsya na porozi Yevropi Pidpisantami ugodi buli taki krayini uchasnici Afganistan Virmeniya Azerbajdzhan Bangladesh Bilorus Butan Brunej Kambodzha KNR Indiya Indoneziya Iran Kazahstan Laos Mongoliya Nepal Pakistan Pivdenna Koreya Rosiya Shri Lanka Tadzhikistan Tayiland Turechchina Turkmenistan UzbekistanDiv takozhAzijska merezha avtomobilnih dorig Mizhnarodnij soyuz zaliznic Shirokokolijna liniya Koshice Viden Odin poyas odin shlyah Mizhnarodnij transportnij koridor Pivnich PivdenPrimitki The Rising Nepal 13 listopada 2006 Arhiv originalu za 28 September 2007 Procitovano 15 listopada 2006 VietNamNet 11 listopada 2006 Arhiv originalu za 2 February 2008 Procitovano 15 listopada 2006 PosilannyaTransazijska zaliznicya Archived optimizuvati lancyug postavok Zaliznichne spoluchennya mizh Indiyeyu ta Kitayem Majbutnya Pivdenno Shidna Aziya karta zaproponovanih zaliznic u Pivdenno Shidnij Aziyi Adapter

Дата публікації:
Топ