Гепатит B (вірусний гепатит В, застаріле — сироватковий гепатит, парентеральний гепатит; англ. hepatitis B) — інфекційне захворювання, яке спричинює вірус гепатиту B (HBV) та уражає печінку, призводячи до її запалення, яке називається гепатитом.
Гепатит B | |
---|---|
Електронний мікрознімок часточок вірусу гепатиту B та поверхневого антигену в крові. | |
Спеціальність | інфекційні хвороби |
Симптоми | нудота[1], жовтяниця, гепатомегалія, анорексія, артралгія, блювання[1], гепатит[1], печінкова енцефалопатія, d і спленомегалія |
Причини | вірус гепатиту B |
Метод діагностики | біохімічний аналіз крові, d, ПЛР і ІФА |
Препарати | d[2][3], d[3], ламівудин[3], тенофовір[3], пегільований інтерферон альфа-2а[3], d[3], біциклол[4] і d[5][3] |
Класифікація та зовнішні ресурси | |
МКХ-11 | 1E50.1 |
МКХ-10 | B16, B18.0-B18.1 |
OMIM | 610424 |
DiseasesDB | 5765 |
MedlinePlus | 000279 |
eMedicine | med/992 ped/978 |
MeSH | D006509 |
SNOMED CT | 66071002 |
Hepatitis B у Вікісховищі |
Історичні факти
Як самостійне захворювання гепатит В був виділений з групи інфекційного гепатиту лише в 1938 році, коли англійські вірусологи Д. Фіндлей та Ф. Маккалум, аналізуючи причини епідемії гепатиту, яка виникла серед англійських військовослужбовців через 2–3 місяці після вакцинації проти жовтої гарячки, дійшли висновку, що захворювання були спричинені вірусом, який потрапив до вакцини з сироваткою людської крові, яка входила до її складу. Пізніше аналогічні висновки зробили й інші дослідники, які вивчали подібні спалахи. Хоча такі спалахи гепатиту, пов'язані з медичними маніпуляціями, були відомі й набагато раніше. Починаючи з 1853 року, коли англійський лікар А. Буд запатентував та ввів до медичного обігу багаторазову голку для п/ш впорскування, вони спостерігалися з наростанням. Широко відома епідемія, що була описана німецьким лікарем А. Люрманом у 1883—1884 роках, коли в Бремені серед ревакцинованих проти натуральної віспи 1289 працівників портової верфі 191 захворіли на жовтяницю. Люрман визначив інкубаційний період цієї жовтяниці — «від декількох тижнів до декількох місяців». Однак ніхто тоді не зробив висновок про можливість парентерального передавання такого гепатиту. І тільки в 1926 році, коли шведські лікарі А. Флаум, Х. Мальмрос та Е. Перссон спостерігали спалах гепатиту в закладі для хворих на цукровий діабет у Лунді, ними було вперше наголошено на тому, що передача хвороби в захворілих відбулася через заражені ланцети для взяття крові, голки та шприці при введенні інсуліну. Найбільші епідемії такого гепатиту відмічені серед вакцинованих проти жовтої гарячки. Від однієї з таких епідемій в армії США в 1942 році під час другої світової війни захворіли 28585 військовослужбовців, 62 загинули. Через 40 років у тих, хто перехворів в ту епідемію, були знайдені антитіла до вірусу гепатиту В. Знання про природні контактні шляхи зараження цим вірусом з'явилися, коли стали відомими групи ризику, до яких належать статеві партнери хворих, повії, чоловіки з нетрадиційною сексуальною орієнтацією, та описані випадки вродженого гепатиту серед народжених від матерів, які під час вагітності хворіли на гепатит В. У самостійне захворювання його запропонував виділити Ф. Макалум у 1947 році, коли за його пропозицією почали розрізняти 2 захворювання — інфекційний (в подальшому, гепатит А) та сироватковий гепатит (в подальшому, гепатит В). У 1962 році американський лікар С. Кругман вперше остаточно клінічно розмежував їх. Сучасна назва була присвоєна хворобі в 1973 році.
Історія відкриття збудника хвороби пов'язана з дослідженнями американського біохіміка та вірусолога Баруха Бламберга та англійського генетика Е. Алісона, які у 1960-і роки вивчали поліморфізм сироваткових білків у різних регіонах світу. При цьому в 1964 році Б. Бламберг виявив у крові австралійського аборигена невідомий білок, який назвав «австралійським антигеном». Подальші дослідження показали, що «австралійський антиген» є часткою вірусу — HBsAg, поверхневий антиген вірусу гепатиту В. У 1970 році англійські вірусологи Д. С. Дейн, К. Камерон та М. Бріггс за допомогою імуноелектронної мікроскопії виявили в сироватці крові хворих на гепатит B різні морфологічні варіанти частинок, які мали імунологічну активність HBsAg. Серед них були утворення складної будови із зовнішньою оболонкою і оптично щільним ядром. Ці частинки виявилися вірусом гепатиту В («частинки Дейна»). Надалі Б. Бламберг розробив скринінг-тест, вакцину проти ВГВ, а в 1976 році отримав Нобелівська премію з фізіології або медицини за відкриття нових механізмів походження та поширення інфекційних захворювань разом із дослідником пріонової хвороби куру Карлтоном Гайдушеком.
Актуальність
немає даних <10 10-20 20-40 40-60 60-80 80-100 | 100-125 125-150 150-200 200-250 250-500 >500 |
За оцінками, в 2019 році у світі з хронічним гепатитом B жило 296 млн осіб. Щорічно заражається до 1,5 млн осіб. Близько 820 тисяч людей померло в 2019 році від гепатиту B та його безпосередніх наслідків — цирозу печінки та гепатокарциноми.
Національна та регіональна поширеність коливається від 10 % в Азії до менш ніж 0.5 % в США та північній Європі. Переважання того чи іншого шляхів гемоконтактного механізму передачі інфекції залежить від рівня поширеності хронічного гепатиту B у певному регіоні. У зонах із низькою поширеністю, таких як континентальні Сполучені Штати та Західна Європа, головними шляхами є незахищений секс та зловживання внутрішньовенними наркотиками. У регіонах із середнім рівнем поширеності, до яких входить Східна Європа та Японія, де 2–7 % населення хворіють хронічно, захворювання в основному поширюється серед дітей, хоча поширені й інші шляхи, притаманні для регіонів з низьким поширенням. У регіонах із високим рівнем поширеності, таких як Китай та Південно-Східна Азія, передача під час народження найбільш ймовірна. Поширеність хронічної інфекції в зонах із високою ендемічністю становить щонайменше 8 %. На 2010 рік у Китаї було 120 млн заражених людей, за ним йшли Індія та Індонезія з 40 та 12 млн відповідно.
Близько 25 % дорослих людей, хронічно інфікованих вірусом гепатиту В у дитинстві, пізніше помирають від раку або цирозу печінки. Інфекційний потенціал вірусу гепатиту В у 50-100 разів вище від такого у ВІЛ.
Етіологія
Структура
Вірус гепатиту B (HBV) входить до родини Hepadnaviridae. Вірусна частинка (віріон) складається із зовнішньої оболонки, білки якої є поверхневим антигеном збудника (HBsAg) та ікосаедричного внутрішнього нуклеокапсиду, який містить внутрішній (ядерний, серцевинний) антиген HBV — HBcAg. Віріони мають діаметр 42 нм, і раніше називалися «частинками Дейна». Нуклеокапсид містить вірусну ДНК, та ДНК-полімеразу, яка може виконувати зворотню транскрипцію. Зовнішня оболонка також містить вбудовані білки, які беруть участь в приєднуванні та проникненні в сприйнятливі клітини. Цей вірус є одним із найменших оболонкових вірусів. Існують плеоморфні форми, що включають філаментні та сферичні тіла з відсутнім ядром. Ці частинки не є заразними і складаються з ліпідів та білка, які формують поверхню віріона HBsAg, і протягом життєвого циклу вірусу виробляється у надлишку.
Властивості вірусу
HBV — дуже стійкий вірус. Температуру -20 °C витримує понад 10 років. При нагріванні до 100 °C виживає протягом 5 хвилин, у крові при такій температурі здатний вижити і зберегти свою інфекційність. Тому для знезараження потрібно зокрема інструменти відмити від крові або застосувати вищу 100 °С температуру, яка можлива під час .
Вірус стійкий до тривалого впливу кислого середовища (pH 2,3), до дії ультрафіолетового випромінювання, спиртів, фенолу.
Чутливий до дії формаліну, діетилового ефіру, хлораміну.
Геном
Геном HBV утворений циклічною ДНК, але є незвичайним, тому що ДНК не має повної подвійної спіралі. Один кінець ланцюжка повної довжини приєднаний до ДНК-полімерази вірусу. Геном має довжину 3020–3320 нуклеотидів (на довгому (-) ланцюжку) та 1700—2800 нуклеотидів (для короткого (+) ланцюжка). Некодувальна частина негативного ланцюжка комплементарна до вірусної мРНК.
Вірус що, не використовує стандартний код? |
Вірусна ДНК з'являється в ядрі одразу після зараження клітини. Часткова подвійна спіраль ДНК працює як повна, за допомогою доповнення позитивної спіралі та видаленням молекул білків з негативної спіралі, і короткої послідовності РНК із позитивної спіралі. Реплікація HBV вважається найскладнішою серед ДНК-вмісних вірусів, однак вона вивчена досить повно і її принципова схема виглядає так. Спочатку шляхом вбудовування нуклеотидів до незамкненого плюс-ланцюга добудовується S(+)-ланцюг HBV ДНК. Далі процес може відбуватися за одним із двох можливих варіантів: реплікативним (продуктивним) або інтегративним.
При реплікативному варіанті транскрипція починається синтезом прегеномної РНК, яка, своєю чергою, стає матрицею для синтезу L(-)-ланцюга ДНК. Цей процес здійснюється за допомогою ферменту ревертази (зворотньої транскриптази). Потім на матриці L(-)-ланцюга відбувається синтез S(+)- ланцюга ДНК, після чого починається трансляція білків капсиду та його складання. Отже, реплікація HBV відбувається за унікальною схемою: ДНК → РНК → ДНК. Особливість полягає в тому, що зворотній транскрипції передує синтез РНК з подальшим синтезом L(-)–ланцюга та утворенням неповної подвійної кільцевої (L–S) ДНК. При реплікативному варіанті утворюються повноцінні віріони.
При інтегративному варіанті трансляція геному захоплює ту його частину, яка кодує HBsAg. Внаслідок цього експресується HBsAg, але повноцінні віріони не утворюються, вільної ДНК вірусу у крові немає, тобто відбувається вибірковий синтез дефектних вірусних частинок. Тільки наявність у крові вірусної ДНК свідчить про активну реплікацію вірусу.
Антигенний комплекс HBV включає HBsAg — білок, що входить до ліпопротеїдної оболонки вірусу (продукт S-гену HBV), та ядерні білки: серцевинний HBcAg, HBeAg (продукти гену С) та HBxAg. HBsAg синтезується у цитоплазмі гепатоцитів. На побудову вірусу йде лише третина антигену, решта — у вигляді дефектних вірусних частинок циркулює в крові. Кількість HBsAg може сягати концентрації нормальних білків сироватки крові. Антиген легко ідентифікується і тому слугує важливим маркером гепатиту В. Містить два поліпептидних фрагмента: preS, якому притаманні виражені імуногенні властивості (рекомбінантний продукт можливо використовувати для приготування вакцинних препаратів) та preS2 — поліглобуліновий рецептор, який прикріплює вірус на поверхні гепатоцита. Має 14 антигенних детермінант (а1, а2, а3, w1, w2, w3, w4, х, f, t, n, g, k), які визначають субтипи вірусу. HBcAg, з якого побудоване ядро (нуклеокапсид), та HBeAg — найпотужніші антигени збудника. У вільному виді HBcAg у крові відсутній, виявити його вдається лише в гепатоцитах або в сироватці крові після обробки її детергентом для руйнування віріонів. Синтез білку, ініційованого core-геном, призводить до утворення секреторного поліпептиду, який потрапляє в кров — імунологічно ідентифікується як HBeAg (до складу капсиду не входить). Секреторний HBeAg з'являється у крові одночасно з HBsAg і свідчить про реплікацію HBV (маркер реплікації). HBxAg — кодує регуляторні протеїни, які відіграють роль у реплікації вірусу та індукують процеси канцерогенезу.
Особливості реплікації вірусу гепатиту B створюють можливості для різноманітних генетичних модифікацій збудника. Внаслідок мутацій можливий розвиток і подальший відбір (селекція) штамів, резистентних до захисних сил організму та окремих противірусних препаратів. Мутації, наслідком яких є резистентність до імунної відповіді, одержали назву мутантів імунної втечі; зміни, якими супроводжується резистентність до терапії, — мутантів терапевтичної втечі. З появою штамів вірусу гепатиту B із мутацією S-гену HBsAg може змінюватись настільки, що на нього перестають реагувати антитіла (anti-HBs), а імунокомпетентні клітини можуть втрачати здатність виявляти антиген. Такі мутації значно ускладнюють ідентифікацію HBsAg і відповідно діагностику гепатиту В. Мутації core-гену часто призводять до припинення синтезу HBeAg. Через втрату найімуногенішого антигену починає формуватись толерантність до збудника хвороби, зменшується імунний апоптоз, сповільнюється кліренс вірусу. Мутація впливає на подальший розвиток хвороби та ускладнює лікування хронічного гепатиту В.
Найменше вивчений HBxAg (трансактиваторний регуляторний білок), який, можливо в результаті порушення механізму поділу клітин, призводить до розвитку гепатоцелюлярної карциноми. Окрім частинок Дейна, в кров також потрапляють неповні віріони (HBsAg-вмісні частинки), які можуть бути ниткоподібними або ж округлими. HBsAg містить три глікопротеїни (L, M, S), які містять групоспецифічні (а) і типоспецифічні детермінанти (d, y, w, r). Комбінації цих антигенів (наприклад, ady, adw) формують підтипи вірусу гепатиту В, які є епідеміологічними маркерами.
Прикріплення HBV до гепатоцитів визначається поверхневим антигеном HBsAg, який зв'язується з полімеризованим людським сиворотковим альбуміном та іншими сиворотковими білками, що полегшує взаємодію вірусу та мішені в печінці. Сформований віріон виходить з клітини шляхом екзоцитозу.
Серотипи та генотипи
Вірус поділяється на чотири основні серотипи (adr, adw, ayr, ayw) які базуються на антигенних епітопах представлених на білках його оболонки, та на шість генотипів (A-H) відповідно до загальної нуклеотидної варіації геному. Генотипи мають різне географічне поширення і використовуються при відслідковуванні еволюції та передачі вірусу. Різниці між генотипами впливають на гостроту, хід захворювання, ймовірність ускладнень та реакцію на лікування і вакцинацію.
Оскільки всі серотипи мають одну й ту ж антигенну складову а, вакцинація субодиничною вакциною веде до формування стійкого набутого імунітету до вірусів всіх серотипів.
Епідеміологічні особливості і механізм передачі
Гепатит B — антропоноз. Вірус гепатиту B спричинює патологічні зміни тільки в людини і в експериментальних умовах — у людиноподібних мавп. Інфікування людей мавп'ячими вірусами гепатитів поки не доведено. Джерелом інфекції є хворі на гострий і хронічний гепатит В, та так звані здорові вірусоносії. Хворі заразливі з середини інкубаційного періоду та протягом всієї хвороби, до звільнення організму від збудника, а елімінація вірусу може затягуватися на невизначений час. Частим джерелом інфекції є хворі на цироз печінки та гепатоцелюлярну карциному, якщо останні етіологічно пов'язані з гепатитом В. Значну небезпеку становлять особи з безсимптомним перебігом інфекційного процесу. Кількість їх значно перевищує зареєстровану захворюваність. Вірус у великій кількості міститься в крові, може у менших дозах виділятися з потом, слиною, менструальною кров'ю, спермою, міститься в багатьох рідинах та тканинах організму.
Ведучий механізм зараження вірусом гепатиту В — гемоконтактний, який реалізується як природними, так й штучними шляхами. До природних шляхів передачі належить статева передача. До природної передачі слід віднести й таку, яка відбувалась в історії людства і відбувається й натепер при забрудненні інфікованим матеріалом шкіри зі свіжими травмами (подряпини, рани тощо). Інфікуюча доза крові людини становить 0,04 — 0,001 мкл крові хворого.
Статевий шлях передачі відбувається як при гетеросексуальних так і при гомосексуальних стосунках. Вірус потрапляє в організм внаслідок порушення цілісності слизових оболонок і шкіри разом зі спермою і кров'ю. Доказами цього шляху передачі вірусу є виявлення ДНК у спермоплазмі, вагінальних секретах і цервікальному слизі носіїв вірусу, а також інфікування людиноподібних мавп спермою HBsAg та HBeAg позитивного носія.
Передача вірусу від інфікованої матері до дитини може відбуватися в утробі через плаценту (трансплацентарно) і під час пологів (перинатально). Якщо вагітна — носій лише HBsAg, то ймовірність інфікування дитини становить 10-20 %.Від вагітних жінок, хворих на HBeAg-позитивний хронічний ВГВ (реплікативна форма інфекційного процесу), інфікується 80-90 % новонароджених. Абсолютна більшість всіх заражень породілля від вагітної жінки припадає на інтранатальні зараження. Сприяє цьому материнсько-плодова спільна інфузія, мікротравмування шкірних покривів (мацерація шкіри), аспірація навколоплідних вод тощо. На зараження у антенатальному періоді (трансплацентарна передача) припадає лише 10 — 15 %, на постнатальні — 5–7 % від загальної кількості інфікованих дітей.
Вірус також виявляється у грудному молоці та і в крові що виділяється з тріщин навколо соска. Проте, показано, що годування грудьми після правильної імунопрофілактики не спричиняє вертикальної передачі вірусу гепатиту B..
Крім крові та сперми, інші біологічні рідини, меншою мірою можуть виступати як чинники передачі вірусу гепатиту B. Так, у слині носіїв HBV у 20-100 % виявляли HBsAg, а ДНК HBV — у 50—71 % обстежених. При дослідженні сечі хронічних носіїв HBsAg у 50 % осіб виявляли ДНК HBV, у носіїв HBeAg — у 91 % випадків.
Вірус гепатиту також може передаватись між членами сім'ї через побутові контакти з пошкодженою шкірою чи слизовими оболонками через слину, що містять вірус, або через забруднені кров'ю спільні прилади для гоління, зубні щітки, рушники, носовики, мочалки тощо.
Особливе значення в сучасній епідеміологічній ланці гепатиту В належить саме штучним шляхам передачі. Саме різноманітні штучні шляхи забезпечили йому широке розповсюдження в світі за останні 2 століття. До штучних шляхів передачі відносяться різноманітні медичні та немедичні парентеральні втручання: переливання крові та її компонентів, забруднені голки та шприци, під час проколювання вуха, татуювання, обрізання, гоління, манікюру та інших косметичних процедур. Незважаючи на те, що вся донорська кров перевіряється на наявність HBsAg, це не дає 100 % гарантії що кожна порція крові не інфікована вірусом гепатиту B. Таке припущення пов'язане з чутливістю тест-систем, маскування HBsAg за допомогою анти-HBs.
Фекально-оральний та трансмісивний механізми передачі не підтверджені. Щонайменше 30 % зафіксованих випадків гепатиту B серед дорослих не асоціюються з жодним ідентифікованим фактором ризику.
Патогенез
Вірус гепатиту B змінює функції печінки відтворюючись в її клітинах — гепатоцитах. Рецептор поки що невідомий, хоча є докази, що рецептор у подібного є . Віріони прив'язуються до клітини через preS domain поверхневого антигену вірусу, а потім переміщюються всередину ендоцитозом. Рецептори preS та IgA є причиною цієї взаємодії. HBV-preS-специфічні рецептори є переважно на гепатоцитах; щоправда, вірусна ДНК та білки також були виявлені й поза печінкою, тому припускається, що клітинні рецептори для вірусу гепатиту B можуть також існувати на позапечінкових клітинах.
Під час зараження вірусом гепатиту B, хвороби та очищення від вірусу, імунна відповідь організму хазяїна спричиняє шкоду клітинам печінки. Хоча природна імунна відповідь не грає значної ролі в цих процесах, адаптивна імунна відповідь, конкретно специфічні до вірусу цитотоксичні T-лімфоцити (CTL), вносять найбільше шкоди, яка пов'язується із зараженням вірусом гепатиту B. Цитотоксичні Т-лімфоцити усувають інфекцію, вбиваючи заражені клітини та виробляючи антивірусні цитокіни, які потім використовуються для того, щоб позбавити вірус життєздатних гепатоцитів. Хоча пошкодження печінки розпочинається та опосередковується Т-лімфоцитами, неспецифічні щодо антигену лейкоцити можуть погіршити спричинену CTL імунопатологію, й активовані на місці зараження тромбоцити можуть сприяти акумуляції CTL в печінці. Вірус гепатиту В характеризується строгим тропізмом до клітин печінки.
Гепатит B буває гострим (самообмеженим) чи хронічним (довготривалим). Хворі з самообмеженою інфекцією позбавляються її за тижні чи місяці.
Діти мають менше шансів позбутись інфекції. Більш ніж 95 % людей, які були заражені вірусом в дорослому віці, пройдуть повне відновлення та розвинуть захисний імунітет від вірусу. Щоправда, ймовірність того, що заражені позбавляться від інфекції, падає до 30 % для молодших дітей та лише до 5 % для новонароджених, що отримали інфекцію від матері при народженні. З ймовірністю 40 % ці зарадені помруть від цирозу чи . Серед тих, хто був заражений у віці між роком та сімома, 70 % позбудуться інфекції. У дитячому віці можливе виникнення синдрому Джанотті—Крості, який пов'язують із зараженням вірусом гепатиту B.
Гепатит D (HDV) може виникнути лише як супутник гепатиту B, тому що вірус гепатиту D потребує поверхневого антигену вірусу гепатиту B, щоб сформувати капсид. Співзараження гепатитом D збільшує ризик цирозу та раку печінки. Вузликовий періартеріїт більш частий в людей, заражених гепатитом B.
Реактивація
ДНК вірусу гепатиту B залишається в тілі та в деяких випадках захворювання рецидивує. Найчастіше реактивація трапляється після приймання алкоголю чи ліків, або в людей з порушеним імунітетом. Інфекція проходить крізь цикли реплікації та не реплікації. Приблизно 50 % явних носіїв переживають гостру реактивацію. Чоловіки з базовим рівнем ALT 200 µL/L втричі ймовірніше розвинуть реактивацію, ніж люди з нижчим рівнем. Хоча реактивація може виникати спонтанно, люди, що отримують хіміотерапію піддаються вищому ризику. Імунодепресанти сприяють підвищеній реплікації HBV, стримуючи функціонування цитотоксичних T-лімфоцитів в печінці. Ризик реактивації залежить від серологічного профілю: люди з виявленими HBsAg в крові ризикують найбільше, але й ті, хто має в крові лише антитіла до ядерного антигену, також ризикують. Наявність антитіл до поверхневого антигену, які вважаються маркером імунітету, не відвертають реактивацію. Лікування профілактичними антивірусними препаратами може попередити серйозні захворювання, пов'язані з реактивацією вірусу гепатиту B.
Клінічні ознаки
Серед маніфестних випадків гепатиту В найчастішим є гострий циклічний перебіг із клінічно виразною жовтяницею на тлі синдрому цитолізу. Характерні такі періоди (стадії) хвороби: інкубаційний, переджовтяничний (дожовтяничний), жовтяничний та реконвалесценції. Інкубаційний період триває 40—180 днів, найчастіше — 60–90. В інкубаційному періоді, за 1–2 тижні до появи клінічних проявів хвороби, можна виявити першу ознаку патологічного процесу — підвищену активність АлАТ у сироватці крові.
Гострий гепатит B
Гепатит В починається поступово. Переджовтяничний період може затягуватися до 1 місяця і більше. У цьому періоді відмічають різні клінічні синдроми періоду: артралгічний, астеновегетативний, диспепсичний, висипний. Дуже часто вони комбінуються, в більшості випадків на перший план виступає той чи інший клінічний синдром.
Майже у всіх хворих печінка помірно збільшена, чутлива до пальпації, інколи болюча, може збільшуватись і селезінка. Язик вкритий білим або брудно-сірим нальотом. Виникає помірний метеоризм. Диспепсичний і астеновегетативний синдроми виражені й трапляються частіше.
При диспепсичному синдромі хворі скаржаться на зниження апетиту, аж до анорексії і відрази до їжі, на нудоту, блювання, закрепи, які зрідка можуть змінюватися проносом, на відчуття важкості і тупий біль в епігастрії та правому підребер'ї. Виникають іноді зміни смакових відчуттів, гіркота та печія в роті.
Тоді ж майже у всіх хворих печінка помірно збільшується, стає чутливою до пальпації, інколи болюча на дотик, може збільшуватись і селезінка. Язик вкритий білим або брудно-сірим нальотом. Виникає помірний метеоризм.
Артралгічний синдром вважається характерним для гепатиту В, зустрічається у 25–30 % хворих. Проявляється артралгіями, незначними міалгіями, ломотою в кістках, які тривають від кількох днів до 4–6 тижнів, інколи довше. Найчастіше спостерігається біль у численних суглобах, однак можуть уражатися й поодинокі. Часто уражені великі суглоби (колінні, гомілкові, плечові), може виникати біль у хребті. Біль різної інтенсивності, в окремих випадках сильний, стійкий, хоч може бути й миттєвого характеру, летючий. У більшості хворих суглоби зовні не змінюються, в окремих випадках спостерігається їхнє почервоніння, припухлість.
Астеновегетативний синдром проявляється астенізацією, загальною слабкістю та відповідно швидкою втомлюваністю, зниженням як фізичної, так й розумової працездатності, сонливістю, рідше порушеннями сну, дещо підвищеною пітливістю. Може виникати головний біль, запаморочення. Скарги хворого неконкретні, тому діагноз часто встановлюють лише з розвитком жовтяниці.
Висипний синдром є рідкісним, він часто комбінується з артралгічним. Може виникати свербіння шкіри, поліморфний висип (петехіальний, еритематозний та переважно уртикарний), у окремих хворих за типом кропив'янки.
У невеликої частини хворих у дожовтяничному періоді підвищується температура тіла, найчастіше вона субфебрильна, проте зрідка може перевищувати 38°С, утримується 2–3 дні, дуже рідко триваліше. Підвищення температури пов'язане з вираженим цитолізом гепатоцитів та є несприятливим прогностичним фактором. Інколи (до 5 % хворих, зазвичай молодого віку без обтяжуючих супутніх хвороб) гепатит В починається гостро, без явного дожовтяничного періоду, з появи жовтяниці — «латентний продром».
Наприкінці дожовтяничного періоду сеча темніє, набуває консістенції темного пива або міцного чаю. Поява субіктеричності слизових оболонок, насамперед ротової порожнини та склер, свідчить про закінчення дожовтяничного періоду гострого гепатиту В і початок жовтяничного. Через кілька днів поступово жовтіє шкіра — спочатку вона світло-жовта, та жовтяниця посилюється, за 2–5 днів може сягати максимуму. Фаза найвищого розвитку жовтяниці при неускладненому гепатиті В триває 2–3 тижні, після чого починає зменшуватися.
Печінка ще збільшується в розмірах, чутлива до пальпації, болюча. Часто саме тоді розвивається спленомегалія. Характерно, що з початком жовтяниці у більшості хворих артралгії зникають або значно зменшуються, але посилюється інтоксикація, астенічні та диспепсичні явища, наростає слабкість, головний біль, у частини хворих розвивається блювання. При гепатиті В середнього ступеня тяжкості можуть виникати петехії на шкірі та кон'юнктивах, незначні носові кровотечі, мікрогематурія. Для тяжкого ступеню характерні крововиливи у шкіру, потужні носові, маткові, ниркові, шлункові або кишкові кровотечі.
Поступово стан пацієнта покращується і починається зворотний розвиток хвороби. Відновлюється екскреція білірубіну, через що жовтяниця зменшується, у випорожненнях з'являється стеркобілін. а у сечі — уробілін. Спочатку зменшуються, а у частини хворих повністю зникають диспепсичні розлади, поновлюється апетит. Кал набуває звичайного темно-коричневого забарвлення, сеча стає світлою («холемічна криза»). Зменшуються і розміри печінки, та повна нормалізація може затягуватися на тривалий час. Незважаючи на закінчення гіпербілірубінемії може ще деякий час спостерігатися . Лише припинення уробілінурії свідчить про остаточну нормалізацію пігментного обміну.
У періоді реконвалесценції зі зникненням жовтяниці патологічні прояви не завершуються, поновлення різноманітних функцій печінки та регенеративні процеси довготривалі, залежать від тяжкості клінічного перебігу хвороби, віку, статі, супутніх захворювань. Частим залишковим явищем є загальна слабкість, яка зберігаються 1-3 місяці та триваліше, інколи впродовж 3–5 років періодично виникають відчуття дискомфорту та біль у правому підребер'ї, епігастральній ділянці, найчастіше після їди або помірного фізичного навантаження. Приблизно у 15 % хворих залишається гепатомегалія. Зазвичай вона триває від одного місяця до року. Триваліша гепатомегалія вимагає ретельного обстеження, тому що часто пов'язана з хронізацією.
Гострий гепатит В може клінічно перебігати з синдромом холестазу, розвиткові якого сприяють різноманітні стани і хвороби, які супроводжуються підвищенням концентрації холестерину в крові (похилий вік, вагітність, зловживання алкоголем, цукровий діабет, туберкульоз тощо), а також вживання медикаментів, які спричинюють метаболічні порушення. Для холестазу при гепатиті В характерне повільне наростання жовтяниці протягом 2–3 тижнів, тривала жовтяниця, інколи до року і більше, стійка ахолія. Характерним проявом холестазу є нестерпне свербіння шкіри. Частою є субфебрильна температура, прискорене ШОЕ. Печінка зазвичай збільшена незначно, до пальпації не чутлива. У хворих буває тахікардія і гіпотонія, через сильний свербіж може розвинутись безсоння, дратівливість, і все ж загальний стан порушений мало, навіть диспепсичні прояви виражені помірно.
Гострий безжовтяничний перебіг гепатиту В із цитолітичним синдромом нагадує за початком прояви дожовтяничного періоду циклічного жовтяничного перебігу. При огляді знаходять збільшення та чутливість печінки, іноді селезінки. Стан покращується за 3–10 днів, проте артралгічні або астеновегетативні явища можуть затягуватись до 30–40 днів і триваліше. Особливістю безжовтяничних форм є те, що вони перебігають значно легше, ніж жовтяничні, але частіше можуть призвести до хронічного ураження печінки.
Легким ступенем перебігу оцінюють такий гепатит В, який перебігає без жовтяниці (стертий чи інапарантний перебіг), а також з жовтяницею, але за відсутності або слабко вираженій інтоксикації. Характерні незначна загальна слабкість, легкі диспепсичні розлади, зазвичай у вигляді нудоти і помірного зниження апетиту. Основні показники білкового, вуглеводного, жирового обміну — у фізіологічних межах або з незначними відхиленнями. Рівень гіпербілірубінемії не перевищує 100 мкмоль/л, активність АлАТ сироватки крові помірно підвищена — не більше ніж у 40 разів від норми для кінетичних методик визначення в напівавтоматичних та автоматичних кінетичних аналізаторів), менше підвищена активність АсАТ.
Ступінь середньої тяжкості характеризує перебіг гепатиту В за наявністю жовтяниці з помірною інтоксикацією, яка проявляється слабкістю, періодичним головним болем, може спостерігатися інверсія сну. Диспепсичні розлади у вигляді зниження апетиту, анорексії, нудоти, одноразового блювання. Можуть бути помірні геморагічні прояви. Біохімічні показники змінюються: активність АлАТ підвищується значно (більше 40 разів вище норми, трохи менше підвищення АсАТ), рівень гіпербілірубінемії коливається у межах 100—200 мкмоль/л.
Тяжкий ступінь перебігу гепатиту В характеризується посиленням ознак печінкової недостатності: зростає загальна слабкість, головний біль, пітливість, виникають анорексія, багаторазове блювання, посилюється безсоння або сонливість Часто посилюється жовтяниця. Характерним є значний геморагічний синдром. Змінені практично всі основні показники білкового, вуглеводного, жирового та інших видів обміну. Рівень гіпербілірубінемії зазвичай перевищує 200 мкмоль/л, активність АлАТ та АсАТ значно підвищена. З біохімічних показників тяжкості найінформативнішим є визначення концентрації факторів зсідання крові, насамперед протромбіну, проакцелерину, проконвертину. Зниження їх синтезу до критичного рівня свідчить про особливо тяжкий перебіг гепатиту. Особливе прогностичне значення надається синтезу протромбіну. Падіння протромбинового індексу до 60 % та нижче вказує на загрозу гострої печінкової енцефалопатії. При фульмінантному гепатиті В з'являються ознаки, які вказують на розвиток гострого (підгострого) гепатонекрозу і гострої печінкової енцефалопатії.
Гострий гепатит В із жовтяницею зазвичай завершуються одужанням, лише 5 % випадків переходять у хронічний перебіг. Проте переважна більшість хворих на гепатит В заперечують в анамнезі жовтяницю, хронізація переважно відбувається як наслідок легких, безжовтяничних і навіть субклінічних форм хвороби.
Хронічний гепатит B
Визначальною у розвитку хронічного гепатиту В є активність інфекційного процесу. Пріоритетне значення особливостей реплікації має оцінювання активності інфекційного процесу, зокрема як показника для противірусної терапії. За типом репродукції вірусу гепатиту B стали виділяти дві форми хронічного гепатиту В: реплікативну та інтегративну. Ознакою реплікативної форми є наявність у сироватці крові ДНК вірусу гепатиту B. Ознакою інтегративної форми є експресія HBsAg, але повноцінні віруси не утворюються, вільної ДНК вірусу у крові немає.
Хронічний гепатит В перебігає безсимптомно, латентно та з тяжкими ураженнями печінки. Основним чинником, який впливає на тяжкість процесу, є інтенсивність реплікації вірусу. Клінічно виражений хронічний гепатит В упродовж тривалого часу проявляється незначною інтоксикацією, помірними астено-вегетативними та / або диспепсичними проявами. Хворі переважно скаржаться на зниження працездатності, легку втомлюваність, іноді незначні диспепсичні розлади, які можуть періодично посилюватись, особливо після їжі. При огляді може виявлятися незначна жовтяничність шкіри і слизових оболонок, зрідка на шкірі виникають поодинокі судинні зірочки (телеангіоектазії). Печінка помірно збільшена, у частини хворих при пальпації чутлива або болюча. Інколи збільшується селезінка. Під час загострень стан хворих погіршується, може збільшуватися жовтяниця, найчастіше загострення проявляються підвищенням активності амінотрансфераз із переважанням АсАТ («біохімічне» загострення).
Для прогресуючого хронічного гепатиту В характерною є гіперактивність АлАТ та АсАТ, гіпергамаглобулінемія (остання зазвичай перевищує 30 %). Закономірним є помірне підвищення активності лужної фосфатази, значне зниження колоїдної стійкості сироваткових білків. Виразність клінічних проявів загалом чітко прямо корелює з відхиленням під норми основних біохімічних показників. У хворих з реплікативною формою інфекційного процесу майже завжди наявні клінічні прояви позапечінкових уражень. Найбільше клінічне значення мають судинні ураження: різні форми васкулітів, артеріїтів, капіляритів. Хронічний гепатит В часто супроводжують цитопенічні синдроми (анемії, тромбоцитопенії, лейкопенії), простежується зв'язок із значною частиною гломерулонефритів, з синдромом та хворобою Шегрена, азоспермією, панкреатитом, кріоглобулінемією, хронічною полінейропатією, синдромом Джанотті — Крості тощо.
У невеликої частки хворих на хронічний гепатит В з'являються антинуклеарні антитіла, антитіла до гладких м'язів, мітохондрій, що свідчить про виникнення автоімунних процесів, приєднання автоімунного компоненту.
Найнебезпечнішими наслідками-ускладненнями хронічного гепатиту В є цироз печінки і гепатоцелюлярна карцинома. Цироз внаслідок хронічного гепатиту B має клінічні прояви та морфологічні зміни як при цирозах іншого походження.
Ускладнення
Летальність при гострому гепатиті В — 0,1– 0,5 %, зумовлена фульмінантним перебігом. Найчастішим ускладненням є ураження жовчних шляхів. Частими ускладненнями є різноманітні позапечінкові прояви. Найнебезпечнішими для життя ускладненнями вірусного цирозу печінки є кровотечі з вен стравоходу, шлунку. Печінкова кома при цирозі порто-кавальна або змішаного типу. Поява гепатоцелюлярної карциноми або цирозу переводить прогноз у безумовно несприятливий. Наявність цирозу призводить до смерті в найближчі 5-7 років.
Діагностика
Встановлення факту захворювання на вірусний гепатит (без уточнення етіології) та діференціальна діагностика з ураженнями печінки іншої природи (групи так званої підпечінкової і надпечінкової жовтяниці, пігментні гепатози, токсичні ураження печінки тощо) при всіх вірусних гепатитах однотипні, хоча для клінічного перебігу гепатиту В відносно типовим є поступовий розвиток, тривалий дожовтяничний період, частий артралгічний варіант його перебігу, нерідко факти про гемоконтактну чи статеву передачу у хворого.
У розпалі хвороби у більшості хворих на гострий гепатит В відповідно ступеню тяжкості спостерігається лейкопенія або , відносний або абсолютний лімфоцитоз, тромбоцитопенія. Відзначається відповідне ступеню тяжкості зростання рівня загального білірубіну, його фракцій, активності АлАТ та АсАТ. При холестатичному перебігу гепатиту В рівень білірубіну, переважно прямої фракції значно вищий, ніж при звичайному клінічному перебігу. Активність АлАТ підвищена помірно. Значно зростає активність лужної фосфатази.
Уже в інкубаційному періоді з'являється HBsAg. На ранніх стадіях гострого періоду цей антиген може бути відсутнім, а пізніше може щезнути з крові. За його відсутності виявляють антитіла до ядерного антигена (HBcAg) — anti-HBc. Залежно від класу імуноглобулінів, до якого вони належать, можна диференціювати гострий та хронічний ВГВ. При хронічному гепатиті В HBsAg вказує на можливу наявність вірусу в організмі.
Наявність HBeAg у сироватці крові вказує на реплікацію та дозволяє діагностувати реплікативну форму хронічного гепатиту В. Антигени вірусу та антитіла до них виявляють в імуноферментному аналізі (ІФА). За відсутності у крові HBeAg в полімеразній ланцюговій реакції (ПЛР) визначають вірусну ДНК. Тривала (понад 6 місяців) реплікація ДНК HBV або персистенція HBsAg — ознака хронічного гепатиту В. Більшість діагностичних панелей містять тести як HBsAg, так і загальний anti-HBc (IgM та IgG).
Невдовзі після появи HBsAg, в крові з'являється інший антиген гепатиту B, названий HBeAg. Зазвичай наявність HBeAg у плазмі пов'язують з набагато вищими рівнями реплікації вірусу і підвищеною заразністю; але деякі варіанти вірусу не завжди виробляють HBeAg, тому це положення не завжди є вірним. Впродовж природного перебігу хвороби, HBeAg може щезнути з крові й антитіла до HBeAg (anti-HBe) з'являються одразу після цього. Зазвичай це пов'язано з критичним зниженням активності реплікації вірусу. Наявність HBeAg у сироватці крові вказує на реплікацію та дозволяє діагностувати реплікативну форму хронічного гепатиту В.
Якщо хазяїн здатен подолати хворобу, з часом HBsAg щезає, тоді як з'являються антитіла IgG до цього антигена (анти-HBsIgG). Людина з негативним аналізом HBsAg, але позитивним анти-HBsgG або перенесла гепатит B, або вакцинувалась раніше.
HBcAg у вільному стані в крові відсутній. Виявлення можливе лише після обробки сироватки детергентом, свідчить про присутність вірусу в організмі. Розроблені діагностичні тест-системи для виявлення HВcAg у РІФ та ІФА.
Особи, які залишаються HBsAg-позитивними протягом щонайменше шести місяців, вважаються носіями вірусу гепатиту B. Носії, у яких була сероконверсія у HBeAg-негативний статус, особливо ті, які отримали зараження в дорослому віці, мають дуже низький рівень розмноження вірусу і тому невеликий ризик довготермінових ускладнень чи передачі інфекції іншим.
Розроблені ПЛР тести для виявлення і вимірювання кількості ДНК HBV, у клінічних зразках, названі вірусним навантаженням. Ці тести використовуються щоб оцінити стан інфекційності та моніторити лікування хронічного гепатиту B. У осіб з високими вірусними навантаженнями, виявляють матово-склоподібні гепатоцити при біопсії.
Діагностика хронічного гепатиту В передбачає обов'язкове розмежування реплікативної та інтегративної форми, а також виявлення HBeAg-негативного хронічного гепатиту В із збереженням реплікації HBV ДНК. На інтегративну форму вказує відсутність HBeAg та HBV DNA у хворого з HBsAg-антигенемією. Свідченням HBeAg-негативного гепатиту є наявність HBV ДНК, за відсутності HBeAg (присутні антитіла до HBe).
Лікування
Зауважте, ! Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря. |
Для гострого гепатиту В немає ефективного специфічного лікування. Тому ведучою є патогенетична терапія, спрямована на підтримку порушеної функції печінки.
При гострому гепатиті В госпіталізація обов'язкова. Лікування хворих з легким і частини їх із середньотяжким ступенем обмежується базисною терапією, мета якої забезпечити зменшення фізичних, емоційних та харчових навантажень. Загальновизнаною умовою успішного лікування є дієтичне харчування.
Противірусна терапія гострого гепатиту В проводиться обмежено, лише за наявності ознак, які свідчать про високу ймовірність хронізації інфекційного процесу (переважно затяжний гепатит із тривалою HBeAg-емією).
Хронічний гепатит В можна лікувати за допомогою лікарських засобів, включаючи оральні противірусні препарати. Лікування може сповільнити розвиток цирозу, скоротити захворюваність на рак печінки і поліпшити довгострокову виживаність. Тривалий час єдиним препаратом для лікування хронічного гепатиту В був ламівудин.
Наразі ВООЗ рекомендує застосовувати орально тенофовір або ентекавір, так як вони є ефективнішими, ніж ламівудин, ліками проти вірусу гепатиту В. Їхнє застосування рідко призводить до лікарської стійкості в порівнянні з іншими ліками, їх легко приймати (одна таблетка на день), і у них мало побічних ефектів, в результаті чого залишається лише здійснити незначне моніторингове обстеження.
Для деяких людей у місцях із високим рівнем доходу можна розглянути можливість лікування за допомогою ін'єкцій пегільованого інтерферону альфа-2а і альфа-2b, адже це лікування здатне призвести до повної елімінації вірусу, але таке лікування менш здійсненне в місцях з низьким рівнем ресурсів через високу вартість і значних побічних ефектів, які потребують уважного моніторингу.
У багатьох місцях з обмеженими ресурсами дотепер спостерігається обмежений доступ до діагностики та лікування гепатиту В, і у багатьох людей хвороба діагностуються тільки тоді, коли хронічний гепатит вже знаходиться на просунутій стадії. Гепатит B-індукований рак печінки швидко прогресує, і тому варіанти лікування є обмеженими, а результат зазвичай поганий. У місцях з низьким рівнем доходу більшість хворих на рак печінки вмирають через кілька місяців після встановлення діагнозу. У країнах з високим рівнем доходу хірургічне втручання і хіміотерапію можуть продовжити життя навіть на кілька років. У цих країнах для людей, хворих на цироз печінки, іноді з різним ступенем успіху застосовується трансплантація печінки.
Лікування противірусними препаратами не здійснюється в разі наявності хронічного гепатиту B на непросунутих стадіях фіброзу печінки за наявності стабільно нормальної активності амінотрансфераз (АЛАТ і АСАТ). Таким хворим слід проводити дослідження крові на амінтрансферази раз на рік і проходити ультразвукове дослідження печінки. За підвищення активності цих ферментів необхідно одразу починати противірусну терапію.
Профілактика
Для запобігання хвороби розроблені різноманітні вакцини на основі білків суперкапсиду (поверхневого антигену). Першу вакцину створили з плазми крові людей, які мали хронічний гепатит B. Зараз її роблять з використанням технології рекомбінантної ДНК, яка не потребує тих складових крові, які можуть призвести до зараження гематотропними збудниками.
Ризик передачі від матері до дитини можна зменшити від 20–90 % до 5–10 % введенням новонародженому вакцини від гепатиту B (HBV 1) і імуноглобуліну проти гепатиту B (HBIG) протягом 12 годин від народження, з наступною дозою вакцини (HBV 2) на 1–2 місяці життя та третьою дозою не раніше ніж на 6-тий місяць (24 тижні). Так як 2 % щеплених дітей не створюють імунітет після серії перших трьох доз, діти народжені від HBV-позитивних матерів на 9 місяць життя тестуються на HBsAg та anti-HBs. Якщо тест після вакцинації показує, що дитина все ще сприйнятлива, вводиться ще одна серія щеплень з трьох доз. Якщо дитина все ще сприйнятлива до вірусу після двох серій, третя не рекомендується.
Після вакцинації, поверхневий антиген гепатиту B виявляють у плазмі крові протягом кількох днів. Цей ефект називають вакцинною антигенемією. Вакцинація дітей та дорослих проводиться за допомогою дво-, три-, чи чотиридозових серій, які надають захист для 85–90 % осіб. Спостереження показали, що захист триває протягом 12 років, якщо людина проявила адекватну початкову відповідь на вакцинацію, а за передбаченнями, імунітет повинен протриматись хоча б 25 років.
На відміну від гепатиту A, гепатит B не поширюється через воду та їжу, через тілесні рідини. Тому для попередження захворювання слід уникати: незахищених сексуальних контактів, переливань крові, повторного використання шприців та інших інструментів.
Окрім рекомендованої ВООЗ спільної імунопрофілактики від народження, багаторазові ін'єкції маленьких доз , чи оральний прийом ламівудину матерями носіями HBV з високим ступенем інфекційності (>106 копій/мл) в пізній період вагітності (останні три місяці), ефективно та безпечно попереджує внутрішньоутробну передачу.
У суспільстві та культурі
відзначається 28 липня, має на меті ознайомлення громадськості з гепатитом B і гепатитом C щоб заохотити попередження, діагностування та лікування цих хвороб. Організовується організацією "World Hepatitis Alliance" з 2007 року, а в травні 2010 року отримав глобальну підтримку Всесвітньої організації охорони здоров'я.
Примітки
- Disease Ontology — 2016.
- NDF-RT
- Drug Indications Extracted from FAERS — doi:10.5281/ZENODO.1435999
- Inxight: Drugs Database
- Inxight: Drugs Database
- PMID 15602165 (PMID 15602165)
Бібліографічний опис з'явиться автоматично через деякий час. Ви можете підставити цитату власноруч або використовуючи бота. - DOI:10.1086/513435
Нема шаблону {{}}.заповнити вручну - DOI:10.1055/s-2003-37583
Нема шаблону {{}}.заповнити вручну - Zuckerman AJ (1996). Hepatitis Viruses. У Baron S та ін. (ред.). (вид. 4th). University of Texas Medical Branch. ISBN . Архів оригіналу за 14 липня 2009. Процитовано 11 березня 2013.
{{}}
: Явне використання «та ін.» у:|editor=
() - Harrison T (2009). Desk Encyclopedia of General Virology. Boston: Academic Press. с. 455. ISBN .
- DOI:10.1055/s-2004-828672
Нема шаблону {{}}.заповнити вручну - DOI:10.1099/0022-1317-67-7-1215
Нема шаблону {{}}.заповнити вручну - Авторський колектив, за ред. В.П. Широбокова. Медична мікробіологія, вірусологія та імунологія. — Вінниця : Нова Книга, 2011. — 952 с. — 2000 прим. — .
- DOI:10.1016/j.virusres.2007.02.021
Нема шаблону {{}}.заповнити вручну - Порохницький В.Г, Топольницький В.С. Вірусні гепатити. — Київ : ТОВ "Книга-плюс", 2010. — С. 20. — 1000 прим. — .
- PMID 21536948 (PMID 21536948)
Бібліографічний опис з'явиться автоматично через деякий час. Ви можете підставити цитату власноруч або використовуючи бота. - PMID 791124 (PMID 791124)
Бібліографічний опис з'явиться автоматично через деякий час. Ви можете підставити цитату власноруч або використовуючи бота. - Hepatitis B – the facts: IDEAS –Victorian Government Health Information, Australia. State of Victoria. 28 липня 2009. Архів оригіналу за 7 липня 2013. Процитовано 19 вересня 2009.
- Buddeberg F, Schimmer BB, Spahn DR (September 2008). Transfusion-transmissible infections and transfusion-related immunomodulation. Best Practice & Research. Clinical Anaesthesiology. 22 (3): 503—17. PMID 18831300.
- Hughes RA (March 2000). Drug injectors and the cleaning of needles and syringes. European Addiction Research. 6 (1): 20—30. PMID 10729739.
- PMID 8392167 (PMID 8392167)
Бібліографічний опис з'явиться автоматично через деякий час. Ви можете підставити цитату власноруч або використовуючи бота. - PMID 10482623 (PMID 10482623)
Бібліографічний опис з'явиться автоматично через деякий час. Ви можете підставити цитату власноруч або використовуючи бота. - PMID 17206752 (PMID 17206752)
Бібліографічний опис з'явиться автоматично через деякий час. Ви можете підставити цитату власноруч або використовуючи бота. - Coffin CS, Mulrooney-Cousins PM, van Marle G, Roberts JP, Michalak TI, Terrault NA (April 2011). Hepatitis B virus (HBV) quasispecies in hepatic and extrahepatic viral reservoirs in liver transplant recipients on prophylactic therapy. Liver Transpl. 17 (8): 955—62. doi:10.1002/lt.22312. PMID 21462295.
- DOI:10.1016/j.jhep.2007.01.007
Нема шаблону {{}}.заповнити вручну - DOI:10.1038/nm1317
Нема шаблону {{}}.заповнити вручну - Bell SJ, Nguyen T (2009). (PDF). Aust Prescr. 23 (4): 99—104. Архів оригіналу (PDF) за 26 червня 2012. Процитовано 23 січня 2013.
- DOI:10.1056/NEJMra0801644
Нема шаблону {{}}.заповнити вручну - DOI:10.1111/j.1399-3046.2005.00393.x
Нема шаблону {{}}.заповнити вручну - DOI:10.1016/j.virol.2005.09.033
Нема шаблону {{}}.заповнити вручну - PMID 1661197 (PMID 1661197)
Бібліографічний опис з'явиться автоматично через деякий час. Ви можете підставити цитату власноруч або використовуючи бота. - DOI:10.1016/j.cld.2007.08.001
Нема шаблону {{}}.заповнити вручну - Villa E, Fattovich G, Mauro A, Pasino M (January 2011). Natural history of chronic HBV infection: special emphasis on the prognostic implications of the inactive carrier state versus chronic hepatitis. Digestive and Liver Disease : Official Journal of the Italian Society of Gastroenterology and the Italian Association for the Study of the Liver. 43 Suppl 1: S8—14. doi:10.1016/S1590-8658(10)60686-X. PMID 21195374.
- DOI:10.1111/j.1365-2893.2007.00902.x
Нема шаблону {{}}.заповнити вручну - Roche B, Samuel D (January 2011). The difficulties of managing severe hepatitis B virus reactivation. Liver International : Official Journal of the International Association for the Study of the Liver. 31 Suppl 1: 104—10. doi:10.1111/j.1478-3231.2010.02396.x. PMID 21205146.
- Mastroianni CM, Lichtner M, Citton R, Del Borgo C, Rago A, Martini H, Cimino G, Vullo V (September 2011). Current trends in management of hepatitis B virus reactivation in the biologic therapy era. World Journal of Gastroenterology : WJG. 17 (34): 3881—7. doi:10.3748/wjg.v17.i34.3881. PMC 3198017. PMID 22025876.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом () - Bonacini, Maurizio, MD. . University of Southern California Department of Surgery. Архів оригіналу за 27 листопада 2008. Процитовано 24 січня 2009.
- DOI:10.1053/j.gastro.2007.08.039
Нема шаблону {{}}.заповнити вручну - DOI:10.1055/s-2006-951602
Нема шаблону {{}}.заповнити вручну - . Всемирная организация здравоохранения (ru-RU) . Архів оригіналу за 25 грудня 2017. Процитовано 25 грудня 2017.
- Hepatitis B Vaccine. Doylestown, Pennsylvania: Hepatitis B Foundation. 31 січня 2009. Архів оригіналу за 7 липня 2013. Процитовано 13 березня 2010.
- . MMWR Recomm Rep. 40 (RR–13): 1—25. November 1991. PMID 1835756. Архів оригіналу за 10 жовтня 2016. Процитовано 26 лютого 2013.
- Libbus MK, Phillips LM. Public health management of perinatal hepatitis B virus. Public Health Nursing (Boston, Mass.). 2009;26(4):353–61. doi:10.1111/j.1525-1446.2009.00790.x. PMID 19573214.[недоступне посилання з квітня 2019]
- DOI:10.1086/502449
Нема шаблону {{}}.заповнити вручну - Joint Committee on Vaccination and Immunisation (2006). Chapter 18 Hepatitis B. Immunisation Against Infectious Disease 2006 ("The Green Book") (PDF) (вид. 3rd edition (Chapter 18 revised 10 October 2007)). Edinburgh: Stationery Office. с. 164. ISBN . Архів оригіналу за 7 січня 2013. Процитовано 26 лютого 2013.
{{}}
:|format=
вимагає|url=
() - DOI:10.1016/j.tmaid.2006.04.004
Нема шаблону {{}}.заповнити вручну - O'Connor, John (3 жовтня 2008). . Body Health Resources Corporation. Архів оригіналу за 8 лютого 2009. Процитовано 30 січня 2009.
- Shi Z, Li X, Ma L, Yang Y (July 2010). Hepatitis B immunoglobulin injection in pregnancy to interrupt hepatitis B virus mother-to-child transmission-a meta-analysis. International Journal of Infectious Diseases : IJID : Official Publication of the International Society for Infectious Diseases. 14 (7): e622—34. doi:10.1016/j.ijid.2009.09.008. PMID 20106694.
- Li XM, Shi MF, Yang YB, Shi ZJ, Hou HY, Shen HM, Teng BQ (November 2004). Effect of hepatitis B immunoglobulin on interruption of HBV intrauterine infection. World J Gastroenterol. 10 (21): 3215—7. PMID 15457579.
- Li XM, Yang YB, Hou HY, Shi ZJ, Shen HM, Teng BQ, Li AM, Shi MF, Zou L (July 2003). Interruption of HBV intrauterine transmission: a clinical study. World J Gastroenterol. 9 (7): 1501—3. PMID 12854150.
- Shi Z, Yang Y, Ma L, Li X, Schreiber A (July 2010). Lamivudine in late pregnancy to interrupt in utero transmission of hepatitis B virus: a systematic review and meta-analysis. Obstet Gynecol. 116 (1): 147—59. doi:10.1097/AOG.0b013e3181e45951. PMID 20567182.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 11 серпня 2011. Процитовано 26 лютого 2013.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Джерела
- Вірусний гепатит В. НВ-вірусна інфекція. Вид. 2-ге, доп. і переробл. / Герасун Б. А. — Львів, 2009. — 260 с.
- Вірусні гепатити. Енциклопедичний словник. Російсько-українське видання / Балаян М. С., Міхайлов М. І. За ред. Б. А. Герасуна. — Львів: ЛДМУ, 2000. — 572 с. : іл.
- Вірусні гепатити з парентеральним шляхом передачі: збудники, маркери інфекції, поширення та лабораторна діагностика: навч. посіб. — Суми: Сумський держ. ун-т, 2018. — 236 с.
- Вірусні гепатити у схемах, таблицях та малюнках. Посібник з проблеми вірусних гепатитів для лікарів-інтернів та слухачів ФПДО / Герасун Б. А., Грицко Р. Ю., Ворожбит О. Б., Герасун О. Б. — Львів: Ліга-Прес, 2008. — 102 с., ілюст.
- Інфекційні хвороби (підручник) (за ред. О. А. Голубовської). — Київ: ВСВ «Медицина» (4 видання, перероблене і доповнене). — 2022. — 464 С.; кольор. вид. (О. А. Голубовська, М. А. Андрейчин, А. В. Шкурба та ін.) / С. 233—236, 245—252
- Ш. Шерлок, Дж. Дули Заболевания печени и желчных путей (пер. с англ.) (под ред. З. Г. Апросиной, Н. А. Мухина). — 1999, М. «ГЭОТАР, Медицина». — 864 с. ISBN 5-88816-013-Х (рос.)
- WHO. Fact sheets. Hepatitis B. 24 June 2022. Key facts [1] (англ.)
Посилання
- Reviewed July 2016. Про гепатити, в тому числі ВГВ. Сайт ВООЗ [ 7 листопада 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- Гепатит B, каталог посилань Open Directory Project (англ.)
- The Pink Book: Epidemiology and Prevention of Vaccine-Preventable Diseases [ 5 липня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gepatit B virusnij gepatit V zastarile sirovatkovij gepatit parenteralnij gepatit angl hepatitis B infekcijne zahvoryuvannya yake sprichinyuye virus gepatitu B HBV ta urazhaye pechinku prizvodyachi do yiyi zapalennya yake nazivayetsya gepatitom Gepatit BElektronnij mikroznimok chastochok virusu gepatitu B ta poverhnevogo antigenu v krovi Elektronnij mikroznimok chastochok virusu gepatitu B ta poverhnevogo antigenu v krovi Specialnistinfekcijni hvorobiSimptominudota 1 zhovtyanicya gepatomegaliya anoreksiya artralgiya blyuvannya 1 gepatit 1 pechinkova encefalopatiya d i splenomegaliyaPrichinivirus gepatitu BMetod diagnostikibiohimichnij analiz krovi d PLR i IFAPreparatid 2 3 d 3 lamivudin 3 tenofovir 3 pegilovanij interferon alfa 2a 3 d 3 biciklol 4 i d 5 3 Klasifikaciya ta zovnishni resursiMKH 111E50 1MKH 10B16 B18 0 B18 1OMIM610424DiseasesDB5765MedlinePlus000279eMedicinemed 992 ped 978MeSHD006509SNOMED CT66071002 Hepatitis B u VikishovishiIstorichni faktiYak samostijne zahvoryuvannya gepatit V buv vidilenij z grupi infekcijnogo gepatitu lishe v 1938 roci koli anglijski virusologi D Findlej ta F Makkalum analizuyuchi prichini epidemiyi gepatitu yaka vinikla sered anglijskih vijskovosluzhbovciv cherez 2 3 misyaci pislya vakcinaciyi proti zhovtoyi garyachki dijshli visnovku sho zahvoryuvannya buli sprichineni virusom yakij potrapiv do vakcini z sirovatkoyu lyudskoyi krovi yaka vhodila do yiyi skladu Piznishe analogichni visnovki zrobili j inshi doslidniki yaki vivchali podibni spalahi Hocha taki spalahi gepatitu pov yazani z medichnimi manipulyaciyami buli vidomi j nabagato ranishe Pochinayuchi z 1853 roku koli anglijskij likar A Bud zapatentuvav ta vviv do medichnogo obigu bagatorazovu golku dlya p sh vporskuvannya voni sposterigalisya z narostannyam Shiroko vidoma epidemiya sho bula opisana nimeckim likarem A Lyurmanom u 1883 1884 rokah koli v Bremeni sered revakcinovanih proti naturalnoyi vispi 1289 pracivnikiv portovoyi verfi 191 zahvorili na zhovtyanicyu Lyurman viznachiv inkubacijnij period ciyeyi zhovtyanici vid dekilkoh tizhniv do dekilkoh misyaciv Odnak nihto todi ne zrobiv visnovok pro mozhlivist parenteralnogo peredavannya takogo gepatitu I tilki v 1926 roci koli shvedski likari A Flaum H Malmros ta E Persson sposterigali spalah gepatitu v zakladi dlya hvorih na cukrovij diabet u Lundi nimi bulo vpershe nagolosheno na tomu sho peredacha hvorobi v zahvorilih vidbulasya cherez zarazheni lanceti dlya vzyattya krovi golki ta shprici pri vvedenni insulinu Najbilshi epidemiyi takogo gepatitu vidmicheni sered vakcinovanih proti zhovtoyi garyachki Vid odniyeyi z takih epidemij v armiyi SShA v 1942 roci pid chas drugoyi svitovoyi vijni zahvorili 28585 vijskovosluzhbovciv 62 zaginuli Cherez 40 rokiv u tih hto perehvoriv v tu epidemiyu buli znajdeni antitila do virusu gepatitu V Znannya pro prirodni kontaktni shlyahi zarazhennya cim virusom z yavilisya koli stali vidomimi grupi riziku do yakih nalezhat statevi partneri hvorih poviyi choloviki z netradicijnoyu seksualnoyu oriyentaciyeyu ta opisani vipadki vrodzhenogo gepatitu sered narodzhenih vid materiv yaki pid chas vagitnosti hvorili na gepatit V U samostijne zahvoryuvannya jogo zaproponuvav vidiliti F Makalum u 1947 roci koli za jogo propoziciyeyu pochali rozriznyati 2 zahvoryuvannya infekcijnij v podalshomu gepatit A ta sirovatkovij gepatit v podalshomu gepatit V U 1962 roci amerikanskij likar S Krugman vpershe ostatochno klinichno rozmezhuvav yih Suchasna nazva bula prisvoyena hvorobi v 1973 roci Istoriya vidkrittya zbudnika hvorobi pov yazana z doslidzhennyami amerikanskogo biohimika ta virusologa Baruha Blamberga ta anglijskogo genetika E Alisona yaki u 1960 i roki vivchali polimorfizm sirovatkovih bilkiv u riznih regionah svitu Pri comu v 1964 roci B Blamberg viyaviv u krovi avstralijskogo aborigena nevidomij bilok yakij nazvav avstralijskim antigenom Podalshi doslidzhennya pokazali sho avstralijskij antigen ye chastkoyu virusu HBsAg poverhnevij antigen virusu gepatitu V U 1970 roci anglijski virusologi D S Dejn K Kameron ta M Briggs za dopomogoyu imunoelektronnoyi mikroskopiyi viyavili v sirovatci krovi hvorih na gepatit B rizni morfologichni varianti chastinok yaki mali imunologichnu aktivnist HBsAg Sered nih buli utvorennya skladnoyi budovi iz zovnishnoyu obolonkoyu i optichno shilnim yadrom Ci chastinki viyavilisya virusom gepatitu V chastinki Dejna Nadali B Blamberg rozrobiv skrining test vakcinu proti VGV a v 1976 roci otrimav Nobelivska premiyu z fiziologiyi abo medicini za vidkrittya novih mehanizmiv pohodzhennya ta poshirennya infekcijnih zahvoryuvan razom iz doslidnikom prionovoyi hvorobi kuru Karltonom Gajdushekom AktualnistOcinka cherez gepatit B na 100 000 meshkanciv stanom na 2004 nemaye danih lt 10 10 20 20 40 40 60 60 80 80 100 100 125 125 150 150 200 200 250 250 500 gt 500 Poshirennya virusu gepatitu B na 2017 rik Za ocinkami v 2019 roci u sviti z hronichnim gepatitom B zhilo 296 mln osib Shorichno zarazhayetsya do 1 5 mln osib Blizko 820 tisyach lyudej pomerlo v 2019 roci vid gepatitu B ta jogo bezposerednih naslidkiv cirozu pechinki ta gepatokarcinomi Nacionalna ta regionalna poshirenist kolivayetsya vid 10 v Aziyi do mensh nizh 0 5 v SShA ta pivnichnij Yevropi Perevazhannya togo chi inshogo shlyahiv gemokontaktnogo mehanizmu peredachi infekciyi zalezhit vid rivnya poshirenosti hronichnogo gepatitu B u pevnomu regioni U zonah iz nizkoyu poshirenistyu takih yak kontinentalni Spolucheni Shtati ta Zahidna Yevropa golovnimi shlyahami ye nezahishenij seks ta zlovzhivannya vnutrishnovennimi narkotikami U regionah iz serednim rivnem poshirenosti do yakih vhodit Shidna Yevropa ta Yaponiya de 2 7 naselennya hvoriyut hronichno zahvoryuvannya v osnovnomu poshiryuyetsya sered ditej hocha poshireni j inshi shlyahi pritamanni dlya regioniv z nizkim poshirennyam U regionah iz visokim rivnem poshirenosti takih yak Kitaj ta Pivdenno Shidna Aziya peredacha pid chas narodzhennya najbilsh jmovirna Poshirenist hronichnoyi infekciyi v zonah iz visokoyu endemichnistyu stanovit shonajmenshe 8 Na 2010 rik u Kitayi bulo 120 mln zarazhenih lyudej za nim jshli Indiya ta Indoneziya z 40 ta 12 mln vidpovidno Blizko 25 doroslih lyudej hronichno infikovanih virusom gepatitu V u ditinstvi piznishe pomirayut vid raku abo cirozu pechinki Infekcijnij potencial virusu gepatitu V u 50 100 raziv vishe vid takogo u VIL EtiologiyaDokladnishe Virus gepatitu B Struktura Struktura virusu gepatitu B Genna organizaciya HBV Geni nakladayutsya Virus gepatitu B HBV vhodit do rodini Hepadnaviridae Virusna chastinka virion skladayetsya iz zovnishnoyi obolonki bilki yakoyi ye poverhnevim antigenom zbudnika HBsAg ta ikosaedrichnogo vnutrishnogo nukleokapsidu yakij mistit vnutrishnij yadernij sercevinnij antigen HBV HBcAg Virioni mayut diametr 42 nm i ranishe nazivalisya chastinkami Dejna Nukleokapsid mistit virusnu DNK ta DNK polimerazu yaka mozhe vikonuvati zvorotnyu transkripciyu Zovnishnya obolonka takozh mistit vbudovani bilki yaki berut uchast v priyednuvanni ta proniknenni v sprijnyatlivi klitini Cej virus ye odnim iz najmenshih obolonkovih virusiv Isnuyut pleomorfni formi sho vklyuchayut filamentni ta sferichni tila z vidsutnim yadrom Ci chastinki ne ye zaraznimi i skladayutsya z lipidiv ta bilka yaki formuyut poverhnyu viriona HBsAg i protyagom zhittyevogo ciklu virusu viroblyayetsya u nadlishku Vlastivosti virusu HBV duzhe stijkij virus Temperaturu 20 C vitrimuye ponad 10 rokiv Pri nagrivanni do 100 C vizhivaye protyagom 5 hvilin u krovi pri takij temperaturi zdatnij vizhiti i zberegti svoyu infekcijnist Tomu dlya znezarazhennya potribno zokrema instrumenti vidmiti vid krovi abo zastosuvati vishu 100 S temperaturu yaka mozhliva pid chas Virus stijkij do trivalogo vplivu kislogo seredovisha pH 2 3 do diyi ultrafioletovogo viprominyuvannya spirtiv fenolu Chutlivij do diyi formalinu dietilovogo efiru hloraminu Genom Genom HBV utvorenij ciklichnoyu DNK ale ye nezvichajnim tomu sho DNK ne maye povnoyi podvijnoyi spirali Odin kinec lancyuzhka povnoyi dovzhini priyednanij do DNK polimerazi virusu Genom maye dovzhinu 3020 3320 nukleotidiv na dovgomu lancyuzhku ta 1700 2800 nukleotidiv dlya korotkogo lancyuzhka Nekoduvalna chastina negativnogo lancyuzhka komplementarna do virusnoyi mRNK Virus sho ne vikoristovuye standartnij kod Virusna DNK z yavlyayetsya v yadri odrazu pislya zarazhennya klitini Chastkova podvijna spiral DNK pracyuye yak povna za dopomogoyu dopovnennya pozitivnoyi spirali ta vidalennyam molekul bilkiv z negativnoyi spirali i korotkoyi poslidovnosti RNK iz pozitivnoyi spirali Replikaciya HBV vvazhayetsya najskladnishoyu sered DNK vmisnih virusiv odnak vona vivchena dosit povno i yiyi principova shema viglyadaye tak Spochatku shlyahom vbudovuvannya nukleotidiv do nezamknenogo plyus lancyuga dobudovuyetsya S lancyug HBV DNK Dali proces mozhe vidbuvatisya za odnim iz dvoh mozhlivih variantiv replikativnim produktivnim abo integrativnim Pri replikativnomu varianti transkripciya pochinayetsya sintezom pregenomnoyi RNK yaka svoyeyu chergoyu staye matriceyu dlya sintezu L lancyuga DNK Cej proces zdijsnyuyetsya za dopomogoyu fermentu revertazi zvorotnoyi transkriptazi Potim na matrici L lancyuga vidbuvayetsya sintez S lancyuga DNK pislya chogo pochinayetsya translyaciya bilkiv kapsidu ta jogo skladannya Otzhe replikaciya HBV vidbuvayetsya za unikalnoyu shemoyu DNK RNK DNK Osoblivist polyagaye v tomu sho zvorotnij transkripciyi pereduye sintez RNK z podalshim sintezom L lancyuga ta utvorennyam nepovnoyi podvijnoyi kilcevoyi L S DNK Pri replikativnomu varianti utvoryuyutsya povnocinni virioni Pri integrativnomu varianti translyaciya genomu zahoplyuye tu jogo chastinu yaka koduye HBsAg Vnaslidok cogo ekspresuyetsya HBsAg ale povnocinni virioni ne utvoryuyutsya vilnoyi DNK virusu u krovi nemaye tobto vidbuvayetsya vibirkovij sintez defektnih virusnih chastinok Tilki nayavnist u krovi virusnoyi DNK svidchit pro aktivnu replikaciyu virusu Antigennij kompleks HBV vklyuchaye HBsAg bilok sho vhodit do lipoproteyidnoyi obolonki virusu produkt S genu HBV ta yaderni bilki sercevinnij HBcAg HBeAg produkti genu S ta HBxAg HBsAg sintezuyetsya u citoplazmi gepatocitiv Na pobudovu virusu jde lishe tretina antigenu reshta u viglyadi defektnih virusnih chastinok cirkulyuye v krovi Kilkist HBsAg mozhe syagati koncentraciyi normalnih bilkiv sirovatki krovi Antigen legko identifikuyetsya i tomu sluguye vazhlivim markerom gepatitu V Mistit dva polipeptidnih fragmenta preS yakomu pritamanni virazheni imunogenni vlastivosti rekombinantnij produkt mozhlivo vikoristovuvati dlya prigotuvannya vakcinnih preparativ ta preS2 poliglobulinovij receptor yakij prikriplyuye virus na poverhni gepatocita Maye 14 antigennih determinant a1 a2 a3 w1 w2 w3 w4 h f t n g k yaki viznachayut subtipi virusu HBcAg z yakogo pobudovane yadro nukleokapsid ta HBeAg najpotuzhnishi antigeni zbudnika U vilnomu vidi HBcAg u krovi vidsutnij viyaviti jogo vdayetsya lishe v gepatocitah abo v sirovatci krovi pislya obrobki yiyi detergentom dlya rujnuvannya virioniv Sintez bilku inicijovanogo core genom prizvodit do utvorennya sekretornogo polipeptidu yakij potraplyaye v krov imunologichno identifikuyetsya yak HBeAg do skladu kapsidu ne vhodit Sekretornij HBeAg z yavlyayetsya u krovi odnochasno z HBsAg i svidchit pro replikaciyu HBV marker replikaciyi HBxAg koduye regulyatorni proteyini yaki vidigrayut rol u replikaciyi virusu ta indukuyut procesi kancerogenezu Osoblivosti replikaciyi virusu gepatitu B stvoryuyut mozhlivosti dlya riznomanitnih genetichnih modifikacij zbudnika Vnaslidok mutacij mozhlivij rozvitok i podalshij vidbir selekciya shtamiv rezistentnih do zahisnih sil organizmu ta okremih protivirusnih preparativ Mutaciyi naslidkom yakih ye rezistentnist do imunnoyi vidpovidi oderzhali nazvu mutantiv imunnoyi vtechi zmini yakimi suprovodzhuyetsya rezistentnist do terapiyi mutantiv terapevtichnoyi vtechi Z poyavoyu shtamiv virusu gepatitu B iz mutaciyeyu S genu HBsAg mozhe zminyuvatis nastilki sho na nogo perestayut reaguvati antitila anti HBs a imunokompetentni klitini mozhut vtrachati zdatnist viyavlyati antigen Taki mutaciyi znachno uskladnyuyut identifikaciyu HBsAg i vidpovidno diagnostiku gepatitu V Mutaciyi core genu chasto prizvodyat do pripinennya sintezu HBeAg Cherez vtratu najimunogenishogo antigenu pochinaye formuvatis tolerantnist do zbudnika hvorobi zmenshuyetsya imunnij apoptoz spovilnyuyetsya klirens virusu Mutaciya vplivaye na podalshij rozvitok hvorobi ta uskladnyuye likuvannya hronichnogo gepatitu V Najmenshe vivchenij HBxAg transaktivatornij regulyatornij bilok yakij mozhlivo v rezultati porushennya mehanizmu podilu klitin prizvodit do rozvitku gepatocelyulyarnoyi karcinomi Okrim chastinok Dejna v krov takozh potraplyayut nepovni virioni HBsAg vmisni chastinki yaki mozhut buti nitkopodibnimi abo zh okruglimi HBsAg mistit tri glikoproteyini L M S yaki mistyat grupospecifichni a i tipospecifichni determinanti d y w r Kombinaciyi cih antigeniv napriklad ady adw formuyut pidtipi virusu gepatitu V yaki ye epidemiologichnimi markerami Prikriplennya HBV do gepatocitiv viznachayetsya poverhnevim antigenom HBsAg yakij zv yazuyetsya z polimerizovanim lyudskim sivorotkovim albuminom ta inshimi sivorotkovimi bilkami sho polegshuye vzayemodiyu virusu ta misheni v pechinci Sformovanij virion vihodit z klitini shlyahom ekzocitozu Serotipi ta genotipi Virus podilyayetsya na chotiri osnovni serotipi adr adw ayr ayw yaki bazuyutsya na antigennih epitopah predstavlenih na bilkah jogo obolonki ta na shist genotipiv A H vidpovidno do zagalnoyi nukleotidnoyi variaciyi genomu Genotipi mayut rizne geografichne poshirennya i vikoristovuyutsya pri vidslidkovuvanni evolyuciyi ta peredachi virusu Riznici mizh genotipami vplivayut na gostrotu hid zahvoryuvannya jmovirnist uskladnen ta reakciyu na likuvannya i vakcinaciyu Oskilki vsi serotipi mayut odnu j tu zh antigennu skladovu a vakcinaciya subodinichnoyu vakcinoyu vede do formuvannya stijkogo nabutogo imunitetu do virusiv vsih serotipiv Epidemiologichni osoblivosti i mehanizm peredachiGepatit B antroponoz Virus gepatitu B sprichinyuye patologichni zmini tilki v lyudini i v eksperimentalnih umovah u lyudinopodibnih mavp Infikuvannya lyudej mavp yachimi virusami gepatitiv poki ne dovedeno Dzherelom infekciyi ye hvori na gostrij i hronichnij gepatit V ta tak zvani zdorovi virusonosiyi Hvori zarazlivi z seredini inkubacijnogo periodu ta protyagom vsiyeyi hvorobi do zvilnennya organizmu vid zbudnika a eliminaciya virusu mozhe zatyaguvatisya na neviznachenij chas Chastim dzherelom infekciyi ye hvori na ciroz pechinki ta gepatocelyulyarnu karcinomu yaksho ostanni etiologichno pov yazani z gepatitom V Znachnu nebezpeku stanovlyat osobi z bezsimptomnim perebigom infekcijnogo procesu Kilkist yih znachno perevishuye zareyestrovanu zahvoryuvanist Virus u velikij kilkosti mistitsya v krovi mozhe u menshih dozah vidilyatisya z potom slinoyu menstrualnoyu krov yu spermoyu mistitsya v bagatoh ridinah ta tkaninah organizmu Veduchij mehanizm zarazhennya virusom gepatitu V gemokontaktnij yakij realizuyetsya yak prirodnimi tak j shtuchnimi shlyahami Do prirodnih shlyahiv peredachi nalezhit stateva peredacha Do prirodnoyi peredachi slid vidnesti j taku yaka vidbuvalas v istoriyi lyudstva i vidbuvayetsya j nateper pri zabrudnenni infikovanim materialom shkiri zi svizhimi travmami podryapini rani tosho Infikuyucha doza krovi lyudini stanovit 0 04 0 001 mkl krovi hvorogo Statevij shlyah peredachi vidbuvayetsya yak pri geteroseksualnih tak i pri gomoseksualnih stosunkah Virus potraplyaye v organizm vnaslidok porushennya cilisnosti slizovih obolonok i shkiri razom zi spermoyu i krov yu Dokazami cogo shlyahu peredachi virusu ye viyavlennya DNK u spermoplazmi vaginalnih sekretah i cervikalnomu slizi nosiyiv virusu a takozh infikuvannya lyudinopodibnih mavp spermoyu HBsAg ta HBeAg pozitivnogo nosiya Peredacha virusu vid infikovanoyi materi do ditini mozhe vidbuvatisya v utrobi cherez placentu transplacentarno i pid chas pologiv perinatalno Yaksho vagitna nosij lishe HBsAg to jmovirnist infikuvannya ditini stanovit 10 20 Vid vagitnih zhinok hvorih na HBeAg pozitivnij hronichnij VGV replikativna forma infekcijnogo procesu infikuyetsya 80 90 novonarodzhenih Absolyutna bilshist vsih zarazhen porodillya vid vagitnoyi zhinki pripadaye na intranatalni zarazhennya Spriyaye comu materinsko plodova spilna infuziya mikrotravmuvannya shkirnih pokriviv maceraciya shkiri aspiraciya navkoloplidnih vod tosho Na zarazhennya u antenatalnomu periodi transplacentarna peredacha pripadaye lishe 10 15 na postnatalni 5 7 vid zagalnoyi kilkosti infikovanih ditej Virus takozh viyavlyayetsya u grudnomu moloci ta i v krovi sho vidilyayetsya z trishin navkolo soska Prote pokazano sho goduvannya grudmi pislya pravilnoyi imunoprofilaktiki ne sprichinyaye vertikalnoyi peredachi virusu gepatitu B Krim krovi ta spermi inshi biologichni ridini menshoyu miroyu mozhut vistupati yak chinniki peredachi virusu gepatitu B Tak u slini nosiyiv HBV u 20 100 viyavlyali HBsAg a DNK HBV u 50 71 obstezhenih Pri doslidzhenni sechi hronichnih nosiyiv HBsAg u 50 osib viyavlyali DNK HBV u nosiyiv HBeAg u 91 vipadkiv Virus gepatitu takozh mozhe peredavatis mizh chlenami sim yi cherez pobutovi kontakti z poshkodzhenoyu shkiroyu chi slizovimi obolonkami cherez slinu sho mistyat virus abo cherez zabrudneni krov yu spilni priladi dlya golinnya zubni shitki rushniki nosoviki mochalki tosho Osoblive znachennya v suchasnij epidemiologichnij lanci gepatitu V nalezhit same shtuchnim shlyaham peredachi Same riznomanitni shtuchni shlyahi zabezpechili jomu shiroke rozpovsyudzhennya v sviti za ostanni 2 stolittya Do shtuchnih shlyahiv peredachi vidnosyatsya riznomanitni medichni ta nemedichni parenteralni vtruchannya perelivannya krovi ta yiyi komponentiv zabrudneni golki ta shprici pid chas prokolyuvannya vuha tatuyuvannya obrizannya golinnya manikyuru ta inshih kosmetichnih procedur Nezvazhayuchi na te sho vsya donorska krov pereviryayetsya na nayavnist HBsAg ce ne daye 100 garantiyi sho kozhna porciya krovi ne infikovana virusom gepatitu B Take pripushennya pov yazane z chutlivistyu test sistem maskuvannya HBsAg za dopomogoyu anti HBs Fekalno oralnij ta transmisivnij mehanizmi peredachi ne pidtverdzheni Shonajmenshe 30 zafiksovanih vipadkiv gepatitu B sered doroslih ne asociyuyutsya z zhodnim identifikovanim faktorom riziku PatogenezVirus gepatitu B zminyuye funkciyi pechinki vidtvoryuyuchis v yiyi klitinah gepatocitah Receptor poki sho nevidomij hocha ye dokazi sho receptor u podibnogo ye Virioni priv yazuyutsya do klitini cherez preS domain poverhnevogo antigenu virusu a potim peremishyuyutsya vseredinu endocitozom Receptori preS ta IgA ye prichinoyu ciyeyi vzayemodiyi HBV preS specifichni receptori ye perevazhno na gepatocitah shopravda virusna DNK ta bilki takozh buli viyavleni j poza pechinkoyu tomu pripuskayetsya sho klitinni receptori dlya virusu gepatitu B mozhut takozh isnuvati na pozapechinkovih klitinah Pid chas zarazhennya virusom gepatitu B hvorobi ta ochishennya vid virusu imunna vidpovid organizmu hazyayina sprichinyaye shkodu klitinam pechinki Hocha prirodna imunna vidpovid ne graye znachnoyi roli v cih procesah adaptivna imunna vidpovid konkretno specifichni do virusu citotoksichni T limfociti CTL vnosyat najbilshe shkodi yaka pov yazuyetsya iz zarazhennyam virusom gepatitu B Citotoksichni T limfociti usuvayut infekciyu vbivayuchi zarazheni klitini ta viroblyayuchi antivirusni citokini yaki potim vikoristovuyutsya dlya togo shob pozbaviti virus zhittyezdatnih gepatocitiv Hocha poshkodzhennya pechinki rozpochinayetsya ta oposeredkovuyetsya T limfocitami nespecifichni shodo antigenu lejkociti mozhut pogirshiti sprichinenu CTL imunopatologiyu j aktivovani na misci zarazhennya trombociti mozhut spriyati akumulyaciyi CTL v pechinci Virus gepatitu V harakterizuyetsya strogim tropizmom do klitin pechinki Gepatit B buvaye gostrim samoobmezhenim chi hronichnim dovgotrivalim Hvori z samoobmezhenoyu infekciyeyu pozbavlyayutsya yiyi za tizhni chi misyaci Diti mayut menshe shansiv pozbutis infekciyi Bilsh nizh 95 lyudej yaki buli zarazheni virusom v doroslomu vici projdut povne vidnovlennya ta rozvinut zahisnij imunitet vid virusu Shopravda jmovirnist togo sho zarazheni pozbavlyatsya vid infekciyi padaye do 30 dlya molodshih ditej ta lishe do 5 dlya novonarodzhenih sho otrimali infekciyu vid materi pri narodzhenni Z jmovirnistyu 40 ci zaradeni pomrut vid cirozu chi Sered tih hto buv zarazhenij u vici mizh rokom ta simoma 70 pozbudutsya infekciyi U dityachomu vici mozhlive viniknennya sindromu Dzhanotti Krosti yakij pov yazuyut iz zarazhennyam virusom gepatitu B Gepatit D HDV mozhe viniknuti lishe yak suputnik gepatitu B tomu sho virus gepatitu D potrebuye poverhnevogo antigenu virusu gepatitu B shob sformuvati kapsid Spivzarazhennya gepatitom D zbilshuye rizik cirozu ta raku pechinki Vuzlikovij periarteriyit bilsh chastij v lyudej zarazhenih gepatitom B Reaktivaciya DNK virusu gepatitu B zalishayetsya v tili ta v deyakih vipadkah zahvoryuvannya recidivuye Najchastishe reaktivaciya traplyayetsya pislya prijmannya alkogolyu chi likiv abo v lyudej z porushenim imunitetom Infekciya prohodit kriz cikli replikaciyi ta ne replikaciyi Priblizno 50 yavnih nosiyiv perezhivayut gostru reaktivaciyu Choloviki z bazovim rivnem ALT 200 µL L vtrichi jmovirnishe rozvinut reaktivaciyu nizh lyudi z nizhchim rivnem Hocha reaktivaciya mozhe vinikati spontanno lyudi sho otrimuyut himioterapiyu piddayutsya vishomu riziku Imunodepresanti spriyayut pidvishenij replikaciyi HBV strimuyuchi funkcionuvannya citotoksichnih T limfocitiv v pechinci Rizik reaktivaciyi zalezhit vid serologichnogo profilyu lyudi z viyavlenimi HBsAg v krovi rizikuyut najbilshe ale j ti hto maye v krovi lishe antitila do yadernogo antigenu takozh rizikuyut Nayavnist antitil do poverhnevogo antigenu yaki vvazhayutsya markerom imunitetu ne vidvertayut reaktivaciyu Likuvannya profilaktichnimi antivirusnimi preparatami mozhe poperediti serjozni zahvoryuvannya pov yazani z reaktivaciyeyu virusu gepatitu B Klinichni oznakiSered manifestnih vipadkiv gepatitu V najchastishim ye gostrij ciklichnij perebig iz klinichno viraznoyu zhovtyaniceyu na tli sindromu citolizu Harakterni taki periodi stadiyi hvorobi inkubacijnij peredzhovtyanichnij dozhovtyanichnij zhovtyanichnij ta rekonvalescenciyi Inkubacijnij period trivaye 40 180 dniv najchastishe 60 90 V inkubacijnomu periodi za 1 2 tizhni do poyavi klinichnih proyaviv hvorobi mozhna viyaviti pershu oznaku patologichnogo procesu pidvishenu aktivnist AlAT u sirovatci krovi Gostrij gepatit B Gepatit V pochinayetsya postupovo Peredzhovtyanichnij period mozhe zatyaguvatisya do 1 misyacya i bilshe U comu periodi vidmichayut rizni klinichni sindromi periodu artralgichnij astenovegetativnij dispepsichnij visipnij Duzhe chasto voni kombinuyutsya v bilshosti vipadkiv na pershij plan vistupaye toj chi inshij klinichnij sindrom Majzhe u vsih hvorih pechinka pomirno zbilshena chutliva do palpaciyi inkoli bolyucha mozhe zbilshuvatis i selezinka Yazik vkritij bilim abo brudno sirim nalotom Vinikaye pomirnij meteorizm Dispepsichnij i astenovegetativnij sindromi virazheni j traplyayutsya chastishe Pri dispepsichnomu sindromi hvori skarzhatsya na znizhennya apetitu azh do anoreksiyi i vidrazi do yizhi na nudotu blyuvannya zakrepi yaki zridka mozhut zminyuvatisya pronosom na vidchuttya vazhkosti i tupij bil v epigastriyi ta pravomu pidreber yi Vinikayut inodi zmini smakovih vidchuttiv girkota ta pechiya v roti Todi zh majzhe u vsih hvorih pechinka pomirno zbilshuyetsya staye chutlivoyu do palpaciyi inkoli bolyucha na dotik mozhe zbilshuvatis i selezinka Yazik vkritij bilim abo brudno sirim nalotom Vinikaye pomirnij meteorizm Artralgichnij sindrom vvazhayetsya harakternim dlya gepatitu V zustrichayetsya u 25 30 hvorih Proyavlyayetsya artralgiyami neznachnimi mialgiyami lomotoyu v kistkah yaki trivayut vid kilkoh dniv do 4 6 tizhniv inkoli dovshe Najchastishe sposterigayetsya bil u chislennih suglobah odnak mozhut urazhatisya j poodinoki Chasto urazheni veliki suglobi kolinni gomilkovi plechovi mozhe vinikati bil u hrebti Bil riznoyi intensivnosti v okremih vipadkah silnij stijkij hoch mozhe buti j mittyevogo harakteru letyuchij U bilshosti hvorih suglobi zovni ne zminyuyutsya v okremih vipadkah sposterigayetsya yihnye pochervoninnya pripuhlist Astenovegetativnij sindrom proyavlyayetsya astenizaciyeyu zagalnoyu slabkistyu ta vidpovidno shvidkoyu vtomlyuvanistyu znizhennyam yak fizichnoyi tak j rozumovoyi pracezdatnosti sonlivistyu ridshe porushennyami snu desho pidvishenoyu pitlivistyu Mozhe vinikati golovnij bil zapamorochennya Skargi hvorogo nekonkretni tomu diagnoz chasto vstanovlyuyut lishe z rozvitkom zhovtyanici Visipnij sindrom ye ridkisnim vin chasto kombinuyetsya z artralgichnim Mozhe vinikati sverbinnya shkiri polimorfnij visip petehialnij eritematoznij ta perevazhno urtikarnij u okremih hvorih za tipom kropiv yanki U nevelikoyi chastini hvorih u dozhovtyanichnomu periodi pidvishuyetsya temperatura tila najchastishe vona subfebrilna prote zridka mozhe perevishuvati 38 S utrimuyetsya 2 3 dni duzhe ridko trivalishe Pidvishennya temperaturi pov yazane z virazhenim citolizom gepatocitiv ta ye nespriyatlivim prognostichnim faktorom Inkoli do 5 hvorih zazvichaj molodogo viku bez obtyazhuyuchih suputnih hvorob gepatit V pochinayetsya gostro bez yavnogo dozhovtyanichnogo periodu z poyavi zhovtyanici latentnij prodrom Naprikinci dozhovtyanichnogo periodu secha temniye nabuvaye konsistenciyi temnogo piva abo micnogo chayu Poyava subikterichnosti slizovih obolonok nasampered rotovoyi porozhnini ta skler svidchit pro zakinchennya dozhovtyanichnogo periodu gostrogo gepatitu V i pochatok zhovtyanichnogo Cherez kilka dniv postupovo zhovtiye shkira spochatku vona svitlo zhovta ta zhovtyanicya posilyuyetsya za 2 5 dniv mozhe syagati maksimumu Faza najvishogo rozvitku zhovtyanici pri neuskladnenomu gepatiti V trivaye 2 3 tizhni pislya chogo pochinaye zmenshuvatisya Pechinka she zbilshuyetsya v rozmirah chutliva do palpaciyi bolyucha Chasto same todi rozvivayetsya splenomegaliya Harakterno sho z pochatkom zhovtyanici u bilshosti hvorih artralgiyi znikayut abo znachno zmenshuyutsya ale posilyuyetsya intoksikaciya astenichni ta dispepsichni yavisha narostaye slabkist golovnij bil u chastini hvorih rozvivayetsya blyuvannya Pri gepatiti V serednogo stupenya tyazhkosti mozhut vinikati petehiyi na shkiri ta kon yunktivah neznachni nosovi krovotechi mikrogematuriya Dlya tyazhkogo stupenyu harakterni krovovilivi u shkiru potuzhni nosovi matkovi nirkovi shlunkovi abo kishkovi krovotechi Postupovo stan paciyenta pokrashuyetsya i pochinayetsya zvorotnij rozvitok hvorobi Vidnovlyuyetsya ekskreciya bilirubinu cherez sho zhovtyanicya zmenshuyetsya u viporozhnennyah z yavlyayetsya sterkobilin a u sechi urobilin Spochatku zmenshuyutsya a u chastini hvorih povnistyu znikayut dispepsichni rozladi ponovlyuyetsya apetit Kal nabuvaye zvichajnogo temno korichnevogo zabarvlennya secha staye svitloyu holemichna kriza Zmenshuyutsya i rozmiri pechinki ta povna normalizaciya mozhe zatyaguvatisya na trivalij chas Nezvazhayuchi na zakinchennya giperbilirubinemiyi mozhe she deyakij chas sposterigatisya Lishe pripinennya urobilinuriyi svidchit pro ostatochnu normalizaciyu pigmentnogo obminu U periodi rekonvalescenciyi zi zniknennyam zhovtyanici patologichni proyavi ne zavershuyutsya ponovlennya riznomanitnih funkcij pechinki ta regenerativni procesi dovgotrivali zalezhat vid tyazhkosti klinichnogo perebigu hvorobi viku stati suputnih zahvoryuvan Chastim zalishkovim yavishem ye zagalna slabkist yaka zberigayutsya 1 3 misyaci ta trivalishe inkoli vprodovzh 3 5 rokiv periodichno vinikayut vidchuttya diskomfortu ta bil u pravomu pidreber yi epigastralnij dilyanci najchastishe pislya yidi abo pomirnogo fizichnogo navantazhennya Priblizno u 15 hvorih zalishayetsya gepatomegaliya Zazvichaj vona trivaye vid odnogo misyacya do roku Trivalisha gepatomegaliya vimagaye retelnogo obstezhennya tomu sho chasto pov yazana z hronizaciyeyu Gostrij gepatit V mozhe klinichno perebigati z sindromom holestazu rozvitkovi yakogo spriyayut riznomanitni stani i hvorobi yaki suprovodzhuyutsya pidvishennyam koncentraciyi holesterinu v krovi pohilij vik vagitnist zlovzhivannya alkogolem cukrovij diabet tuberkuloz tosho a takozh vzhivannya medikamentiv yaki sprichinyuyut metabolichni porushennya Dlya holestazu pri gepatiti V harakterne povilne narostannya zhovtyanici protyagom 2 3 tizhniv trivala zhovtyanicya inkoli do roku i bilshe stijka aholiya Harakternim proyavom holestazu ye nesterpne sverbinnya shkiri Chastoyu ye subfebrilna temperatura priskorene ShOE Pechinka zazvichaj zbilshena neznachno do palpaciyi ne chutliva U hvorih buvaye tahikardiya i gipotoniya cherez silnij sverbizh mozhe rozvinutis bezsonnya drativlivist i vse zh zagalnij stan porushenij malo navit dispepsichni proyavi virazheni pomirno Gostrij bezzhovtyanichnij perebig gepatitu V iz citolitichnim sindromom nagaduye za pochatkom proyavi dozhovtyanichnogo periodu ciklichnogo zhovtyanichnogo perebigu Pri oglyadi znahodyat zbilshennya ta chutlivist pechinki inodi selezinki Stan pokrashuyetsya za 3 10 dniv prote artralgichni abo astenovegetativni yavisha mozhut zatyaguvatis do 30 40 dniv i trivalishe Osoblivistyu bezzhovtyanichnih form ye te sho voni perebigayut znachno legshe nizh zhovtyanichni ale chastishe mozhut prizvesti do hronichnogo urazhennya pechinki Legkim stupenem perebigu ocinyuyut takij gepatit V yakij perebigaye bez zhovtyanici stertij chi inaparantnij perebig a takozh z zhovtyaniceyu ale za vidsutnosti abo slabko virazhenij intoksikaciyi Harakterni neznachna zagalna slabkist legki dispepsichni rozladi zazvichaj u viglyadi nudoti i pomirnogo znizhennya apetitu Osnovni pokazniki bilkovogo vuglevodnogo zhirovogo obminu u fiziologichnih mezhah abo z neznachnimi vidhilennyami Riven giperbilirubinemiyi ne perevishuye 100 mkmol l aktivnist AlAT sirovatki krovi pomirno pidvishena ne bilshe nizh u 40 raziv vid normi dlya kinetichnih metodik viznachennya v napivavtomatichnih ta avtomatichnih kinetichnih analizatoriv menshe pidvishena aktivnist AsAT Stupin serednoyi tyazhkosti harakterizuye perebig gepatitu V za nayavnistyu zhovtyanici z pomirnoyu intoksikaciyeyu yaka proyavlyayetsya slabkistyu periodichnim golovnim bolem mozhe sposterigatisya inversiya snu Dispepsichni rozladi u viglyadi znizhennya apetitu anoreksiyi nudoti odnorazovogo blyuvannya Mozhut buti pomirni gemoragichni proyavi Biohimichni pokazniki zminyuyutsya aktivnist AlAT pidvishuyetsya znachno bilshe 40 raziv vishe normi trohi menshe pidvishennya AsAT riven giperbilirubinemiyi kolivayetsya u mezhah 100 200 mkmol l Tyazhkij stupin perebigu gepatitu V harakterizuyetsya posilennyam oznak pechinkovoyi nedostatnosti zrostaye zagalna slabkist golovnij bil pitlivist vinikayut anoreksiya bagatorazove blyuvannya posilyuyetsya bezsonnya abo sonlivist Chasto posilyuyetsya zhovtyanicya Harakternim ye znachnij gemoragichnij sindrom Zmineni praktichno vsi osnovni pokazniki bilkovogo vuglevodnogo zhirovogo ta inshih vidiv obminu Riven giperbilirubinemiyi zazvichaj perevishuye 200 mkmol l aktivnist AlAT ta AsAT znachno pidvishena Z biohimichnih pokaznikiv tyazhkosti najinformativnishim ye viznachennya koncentraciyi faktoriv zsidannya krovi nasampered protrombinu proakcelerinu prokonvertinu Znizhennya yih sintezu do kritichnogo rivnya svidchit pro osoblivo tyazhkij perebig gepatitu Osoblive prognostichne znachennya nadayetsya sintezu protrombinu Padinnya protrombinovogo indeksu do 60 ta nizhche vkazuye na zagrozu gostroyi pechinkovoyi encefalopatiyi Pri fulminantnomu gepatiti V z yavlyayutsya oznaki yaki vkazuyut na rozvitok gostrogo pidgostrogo gepatonekrozu i gostroyi pechinkovoyi encefalopatiyi Gostrij gepatit V iz zhovtyaniceyu zazvichaj zavershuyutsya oduzhannyam lishe 5 vipadkiv perehodyat u hronichnij perebig Prote perevazhna bilshist hvorih na gepatit V zaperechuyut v anamnezi zhovtyanicyu hronizaciya perevazhno vidbuvayetsya yak naslidok legkih bezzhovtyanichnih i navit subklinichnih form hvorobi Hronichnij gepatit B Viznachalnoyu u rozvitku hronichnogo gepatitu V ye aktivnist infekcijnogo procesu Prioritetne znachennya osoblivostej replikaciyi maye ocinyuvannya aktivnosti infekcijnogo procesu zokrema yak pokaznika dlya protivirusnoyi terapiyi Za tipom reprodukciyi virusu gepatitu B stali vidilyati dvi formi hronichnogo gepatitu V replikativnu ta integrativnu Oznakoyu replikativnoyi formi ye nayavnist u sirovatci krovi DNK virusu gepatitu B Oznakoyu integrativnoyi formi ye ekspresiya HBsAg ale povnocinni virusi ne utvoryuyutsya vilnoyi DNK virusu u krovi nemaye Hronichnij gepatit V perebigaye bezsimptomno latentno ta z tyazhkimi urazhennyami pechinki Osnovnim chinnikom yakij vplivaye na tyazhkist procesu ye intensivnist replikaciyi virusu Klinichno virazhenij hronichnij gepatit V uprodovzh trivalogo chasu proyavlyayetsya neznachnoyu intoksikaciyeyu pomirnimi asteno vegetativnimi ta abo dispepsichnimi proyavami Hvori perevazhno skarzhatsya na znizhennya pracezdatnosti legku vtomlyuvanist inodi neznachni dispepsichni rozladi yaki mozhut periodichno posilyuvatis osoblivo pislya yizhi Pri oglyadi mozhe viyavlyatisya neznachna zhovtyanichnist shkiri i slizovih obolonok zridka na shkiri vinikayut poodinoki sudinni zirochki teleangioektaziyi Pechinka pomirno zbilshena u chastini hvorih pri palpaciyi chutliva abo bolyucha Inkoli zbilshuyetsya selezinka Pid chas zagostren stan hvorih pogirshuyetsya mozhe zbilshuvatisya zhovtyanicya najchastishe zagostrennya proyavlyayutsya pidvishennyam aktivnosti aminotransferaz iz perevazhannyam AsAT biohimichne zagostrennya Dlya progresuyuchogo hronichnogo gepatitu V harakternoyu ye giperaktivnist AlAT ta AsAT gipergamaglobulinemiya ostannya zazvichaj perevishuye 30 Zakonomirnim ye pomirne pidvishennya aktivnosti luzhnoyi fosfatazi znachne znizhennya koloyidnoyi stijkosti sirovatkovih bilkiv Viraznist klinichnih proyaviv zagalom chitko pryamo korelyuye z vidhilennyam pid normi osnovnih biohimichnih pokaznikiv U hvorih z replikativnoyu formoyu infekcijnogo procesu majzhe zavzhdi nayavni klinichni proyavi pozapechinkovih urazhen Najbilshe klinichne znachennya mayut sudinni urazhennya rizni formi vaskulitiv arteriyitiv kapilyaritiv Hronichnij gepatit V chasto suprovodzhuyut citopenichni sindromi anemiyi trombocitopeniyi lejkopeniyi prostezhuyetsya zv yazok iz znachnoyu chastinoyu glomerulonefritiv z sindromom ta hvoroboyu Shegrena azospermiyeyu pankreatitom krioglobulinemiyeyu hronichnoyu polinejropatiyeyu sindromom Dzhanotti Krosti tosho U nevelikoyi chastki hvorih na hronichnij gepatit V z yavlyayutsya antinuklearni antitila antitila do gladkih m yaziv mitohondrij sho svidchit pro viniknennya avtoimunnih procesiv priyednannya avtoimunnogo komponentu Najnebezpechnishimi naslidkami uskladnennyami hronichnogo gepatitu V ye ciroz pechinki i gepatocelyulyarna karcinoma Ciroz vnaslidok hronichnogo gepatitu B maye klinichni proyavi ta morfologichni zmini yak pri cirozah inshogo pohodzhennya UskladnennyaLetalnist pri gostromu gepatiti V 0 1 0 5 zumovlena fulminantnim perebigom Najchastishim uskladnennyam ye urazhennya zhovchnih shlyahiv Chastimi uskladnennyami ye riznomanitni pozapechinkovi proyavi Najnebezpechnishimi dlya zhittya uskladnennyami virusnogo cirozu pechinki ye krovotechi z ven stravohodu shlunku Pechinkova koma pri cirozi porto kavalna abo zmishanogo tipu Poyava gepatocelyulyarnoyi karcinomi abo cirozu perevodit prognoz u bezumovno nespriyatlivij Nayavnist cirozu prizvodit do smerti v najblizhchi 5 7 rokiv DiagnostikaAntigeni virusu gepatitu B ta antitila proti nih u krovi pri gostrij formi Antigeni virusu gepatitu B ta antitila proti nih u krovi pri hronichnij formi Vstanovlennya faktu zahvoryuvannya na virusnij gepatit bez utochnennya etiologiyi ta diferencialna diagnostika z urazhennyami pechinki inshoyi prirodi grupi tak zvanoyi pidpechinkovoyi i nadpechinkovoyi zhovtyanici pigmentni gepatozi toksichni urazhennya pechinki tosho pri vsih virusnih gepatitah odnotipni hocha dlya klinichnogo perebigu gepatitu V vidnosno tipovim ye postupovij rozvitok trivalij dozhovtyanichnij period chastij artralgichnij variant jogo perebigu neridko fakti pro gemokontaktnu chi statevu peredachu u hvorogo U rozpali hvorobi u bilshosti hvorih na gostrij gepatit V vidpovidno stupenyu tyazhkosti sposterigayetsya lejkopeniya abo vidnosnij abo absolyutnij limfocitoz trombocitopeniya Vidznachayetsya vidpovidne stupenyu tyazhkosti zrostannya rivnya zagalnogo bilirubinu jogo frakcij aktivnosti AlAT ta AsAT Pri holestatichnomu perebigu gepatitu V riven bilirubinu perevazhno pryamoyi frakciyi znachno vishij nizh pri zvichajnomu klinichnomu perebigu Aktivnist AlAT pidvishena pomirno Znachno zrostaye aktivnist luzhnoyi fosfatazi Uzhe v inkubacijnomu periodi z yavlyayetsya HBsAg Na rannih stadiyah gostrogo periodu cej antigen mozhe buti vidsutnim a piznishe mozhe sheznuti z krovi Za jogo vidsutnosti viyavlyayut antitila do yadernogo antigena HBcAg anti HBc Zalezhno vid klasu imunoglobuliniv do yakogo voni nalezhat mozhna diferenciyuvati gostrij ta hronichnij VGV Pri hronichnomu gepatiti V HBsAg vkazuye na mozhlivu nayavnist virusu v organizmi Nayavnist HBeAg u sirovatci krovi vkazuye na replikaciyu ta dozvolyaye diagnostuvati replikativnu formu hronichnogo gepatitu V Antigeni virusu ta antitila do nih viyavlyayut v imunofermentnomu analizi IFA Za vidsutnosti u krovi HBeAg v polimeraznij lancyugovij reakciyi PLR viznachayut virusnu DNK Trivala ponad 6 misyaciv replikaciya DNK HBV abo persistenciya HBsAg oznaka hronichnogo gepatitu V Bilshist diagnostichnih panelej mistyat testi yak HBsAg tak i zagalnij anti HBc IgM ta IgG Nevdovzi pislya poyavi HBsAg v krovi z yavlyayetsya inshij antigen gepatitu B nazvanij HBeAg Zazvichaj nayavnist HBeAg u plazmi pov yazuyut z nabagato vishimi rivnyami replikaciyi virusu i pidvishenoyu zaraznistyu ale deyaki varianti virusu ne zavzhdi viroblyayut HBeAg tomu ce polozhennya ne zavzhdi ye virnim Vprodovzh prirodnogo perebigu hvorobi HBeAg mozhe sheznuti z krovi j antitila do HBeAg anti HBe z yavlyayutsya odrazu pislya cogo Zazvichaj ce pov yazano z kritichnim znizhennyam aktivnosti replikaciyi virusu Nayavnist HBeAg u sirovatci krovi vkazuye na replikaciyu ta dozvolyaye diagnostuvati replikativnu formu hronichnogo gepatitu V Viglyad matovo sklopodibnih gepatocitiv pri hronichnomu gepatiti B Biopsiya pechinki Farbuvannya gematoksilinom eozinom Yaksho hazyayin zdaten podolati hvorobu z chasom HBsAg shezaye todi yak z yavlyayutsya antitila IgG do cogo antigena anti HBsIgG Lyudina z negativnim analizom HBsAg ale pozitivnim anti HBsgG abo perenesla gepatit B abo vakcinuvalas ranishe HBcAg u vilnomu stani v krovi vidsutnij Viyavlennya mozhlive lishe pislya obrobki sirovatki detergentom svidchit pro prisutnist virusu v organizmi Rozrobleni diagnostichni test sistemi dlya viyavlennya HVcAg u RIF ta IFA Osobi yaki zalishayutsya HBsAg pozitivnimi protyagom shonajmenshe shesti misyaciv vvazhayutsya nosiyami virusu gepatitu B Nosiyi u yakih bula serokonversiya u HBeAg negativnij status osoblivo ti yaki otrimali zarazhennya v doroslomu vici mayut duzhe nizkij riven rozmnozhennya virusu i tomu nevelikij rizik dovgoterminovih uskladnen chi peredachi infekciyi inshim Rozrobleni PLR testi dlya viyavlennya i vimiryuvannya kilkosti DNK HBV u klinichnih zrazkah nazvani virusnim navantazhennyam Ci testi vikoristovuyutsya shob ociniti stan infekcijnosti ta monitoriti likuvannya hronichnogo gepatitu B U osib z visokimi virusnimi navantazhennyami viyavlyayut matovo sklopodibni gepatociti pri biopsiyi Diagnostika hronichnogo gepatitu V peredbachaye obov yazkove rozmezhuvannya replikativnoyi ta integrativnoyi formi a takozh viyavlennya HBeAg negativnogo hronichnogo gepatitu V iz zberezhennyam replikaciyi HBV DNK Na integrativnu formu vkazuye vidsutnist HBeAg ta HBV DNA u hvorogo z HBsAg antigenemiyeyu Svidchennyam HBeAg negativnogo gepatitu ye nayavnist HBV DNK za vidsutnosti HBeAg prisutni antitila do HBe LikuvannyaZauvazhte Vikipediya ne daye medichnih porad Yaksho u vas vinikli problemi zi zdorov yam zvernitsya do likarya Dlya gostrogo gepatitu V nemaye efektivnogo specifichnogo likuvannya Tomu veduchoyu ye patogenetichna terapiya spryamovana na pidtrimku porushenoyi funkciyi pechinki Pri gostromu gepatiti V gospitalizaciya obov yazkova Likuvannya hvorih z legkim i chastini yih iz serednotyazhkim stupenem obmezhuyetsya bazisnoyu terapiyeyu meta yakoyi zabezpechiti zmenshennya fizichnih emocijnih ta harchovih navantazhen Zagalnoviznanoyu umovoyu uspishnogo likuvannya ye diyetichne harchuvannya Protivirusna terapiya gostrogo gepatitu V provoditsya obmezheno lishe za nayavnosti oznak yaki svidchat pro visoku jmovirnist hronizaciyi infekcijnogo procesu perevazhno zatyazhnij gepatit iz trivaloyu HBeAg emiyeyu Hronichnij gepatit V mozhna likuvati za dopomogoyu likarskih zasobiv vklyuchayuchi oralni protivirusni preparati Likuvannya mozhe spovilniti rozvitok cirozu skorotiti zahvoryuvanist na rak pechinki i polipshiti dovgostrokovu vizhivanist Trivalij chas yedinim preparatom dlya likuvannya hronichnogo gepatitu V buv lamivudin Narazi VOOZ rekomenduye zastosovuvati oralno tenofovir abo entekavir tak yak voni ye efektivnishimi nizh lamivudin likami proti virusu gepatitu V Yihnye zastosuvannya ridko prizvodit do likarskoyi stijkosti v porivnyanni z inshimi likami yih legko prijmati odna tabletka na den i u nih malo pobichnih efektiv v rezultati chogo zalishayetsya lishe zdijsniti neznachne monitoringove obstezhennya Dlya deyakih lyudej u miscyah iz visokim rivnem dohodu mozhna rozglyanuti mozhlivist likuvannya za dopomogoyu in yekcij pegilovanogo interferonu alfa 2a i alfa 2b adzhe ce likuvannya zdatne prizvesti do povnoyi eliminaciyi virusu ale take likuvannya mensh zdijsnenne v miscyah z nizkim rivnem resursiv cherez visoku vartist i znachnih pobichnih efektiv yaki potrebuyut uvazhnogo monitoringu U bagatoh miscyah z obmezhenimi resursami doteper sposterigayetsya obmezhenij dostup do diagnostiki ta likuvannya gepatitu V i u bagatoh lyudej hvoroba diagnostuyutsya tilki todi koli hronichnij gepatit vzhe znahoditsya na prosunutij stadiyi Gepatit B indukovanij rak pechinki shvidko progresuye i tomu varianti likuvannya ye obmezhenimi a rezultat zazvichaj poganij U miscyah z nizkim rivnem dohodu bilshist hvorih na rak pechinki vmirayut cherez kilka misyaciv pislya vstanovlennya diagnozu U krayinah z visokim rivnem dohodu hirurgichne vtruchannya i himioterapiyu mozhut prodovzhiti zhittya navit na kilka rokiv U cih krayinah dlya lyudej hvorih na ciroz pechinki inodi z riznim stupenem uspihu zastosovuyetsya transplantaciya pechinki Likuvannya protivirusnimi preparatami ne zdijsnyuyetsya v razi nayavnosti hronichnogo gepatitu B na neprosunutih stadiyah fibrozu pechinki za nayavnosti stabilno normalnoyi aktivnosti aminotransferaz ALAT i ASAT Takim hvorim slid provoditi doslidzhennya krovi na amintransferazi raz na rik i prohoditi ultrazvukove doslidzhennya pechinki Za pidvishennya aktivnosti cih fermentiv neobhidno odrazu pochinati protivirusnu terapiyu ProfilaktikaDlya zapobigannya hvorobi rozrobleni riznomanitni vakcini na osnovi bilkiv superkapsidu poverhnevogo antigenu Pershu vakcinu stvorili z plazmi krovi lyudej yaki mali hronichnij gepatit B Zaraz yiyi roblyat z vikoristannyam tehnologiyi rekombinantnoyi DNK yaka ne potrebuye tih skladovih krovi yaki mozhut prizvesti do zarazhennya gematotropnimi zbudnikami Rizik peredachi vid materi do ditini mozhna zmenshiti vid 20 90 do 5 10 vvedennyam novonarodzhenomu vakcini vid gepatitu B HBV 1 i imunoglobulinu proti gepatitu B HBIG protyagom 12 godin vid narodzhennya z nastupnoyu dozoyu vakcini HBV 2 na 1 2 misyaci zhittya ta tretoyu dozoyu ne ranishe nizh na 6 tij misyac 24 tizhni Tak yak 2 sheplenih ditej ne stvoryuyut imunitet pislya seriyi pershih troh doz diti narodzheni vid HBV pozitivnih materiv na 9 misyac zhittya testuyutsya na HBsAg ta anti HBs Yaksho test pislya vakcinaciyi pokazuye sho ditina vse she sprijnyatliva vvoditsya she odna seriya sheplen z troh doz Yaksho ditina vse she sprijnyatliva do virusu pislya dvoh serij tretya ne rekomenduyetsya Pislya vakcinaciyi poverhnevij antigen gepatitu B viyavlyayut u plazmi krovi protyagom kilkoh dniv Cej efekt nazivayut vakcinnoyu antigenemiyeyu Vakcinaciya ditej ta doroslih provoditsya za dopomogoyu dvo tri chi chotiridozovih serij yaki nadayut zahist dlya 85 90 osib Sposterezhennya pokazali sho zahist trivaye protyagom 12 rokiv yaksho lyudina proyavila adekvatnu pochatkovu vidpovid na vakcinaciyu a za peredbachennyami imunitet povinen protrimatis hocha b 25 rokiv Na vidminu vid gepatitu A gepatit B ne poshiryuyetsya cherez vodu ta yizhu cherez tilesni ridini Tomu dlya poperedzhennya zahvoryuvannya slid unikati nezahishenih seksualnih kontaktiv perelivan krovi povtornogo vikoristannya shpriciv ta inshih instrumentiv Okrim rekomendovanoyi VOOZ spilnoyi imunoprofilaktiki vid narodzhennya bagatorazovi in yekciyi malenkih doz chi oralnij prijom lamivudinu materyami nosiyami HBV z visokim stupenem infekcijnosti gt 106 kopij ml v piznij period vagitnosti ostanni tri misyaci efektivno ta bezpechno poperedzhuye vnutrishnoutrobnu peredachu U suspilstvi ta kulturividznachayetsya 28 lipnya maye na meti oznajomlennya gromadskosti z gepatitom B i gepatitom C shob zaohotiti poperedzhennya diagnostuvannya ta likuvannya cih hvorob Organizovuyetsya organizaciyeyu World Hepatitis Alliance z 2007 roku a v travni 2010 roku otrimav globalnu pidtrimku Vsesvitnoyi organizaciyi ohoroni zdorov ya PrimitkiDisease Ontology 2016 d Track Q4117183d Track Q5282129 NDF RT d Track Q21008030 Drug Indications Extracted from FAERS doi 10 5281 ZENODO 1435999 d Track Q56863002 Inxight Drugs Database d Track Q57664317 Inxight Drugs Database d Track Q57664317 PMID 15602165 PMID 15602165 Bibliografichnij opis z yavitsya avtomatichno cherez deyakij chas Vi mozhete pidstaviti citatu vlasnoruch abo vikoristovuyuchi bota DOI 10 1086 513435 Nema shablonu zapovniti vruchnu DOI 10 1055 s 2003 37583 Nema shablonu zapovniti vruchnu Zuckerman AJ 1996 Hepatitis Viruses U Baron S ta in red vid 4th University of Texas Medical Branch ISBN 0 9631172 1 1 Arhiv originalu za 14 lipnya 2009 Procitovano 11 bereznya 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Yavne vikoristannya ta in u editor dovidka Harrison T 2009 Desk Encyclopedia of General Virology Boston Academic Press s 455 ISBN 0 12 375146 2 DOI 10 1055 s 2004 828672 Nema shablonu zapovniti vruchnu DOI 10 1099 0022 1317 67 7 1215 Nema shablonu zapovniti vruchnu Avtorskij kolektiv za red V P Shirobokova Medichna mikrobiologiya virusologiya ta imunologiya Vinnicya Nova Kniga 2011 952 s 2000 prim ISBN 978 966 382 325 6 DOI 10 1016 j virusres 2007 02 021 Nema shablonu zapovniti vruchnu Porohnickij V G Topolnickij V S Virusni gepatiti Kiyiv TOV Kniga plyus 2010 S 20 1000 prim ISBN 978 966 460 017 7 PMID 21536948 PMID 21536948 Bibliografichnij opis z yavitsya avtomatichno cherez deyakij chas Vi mozhete pidstaviti citatu vlasnoruch abo vikoristovuyuchi bota PMID 791124 PMID 791124 Bibliografichnij opis z yavitsya avtomatichno cherez deyakij chas Vi mozhete pidstaviti citatu vlasnoruch abo vikoristovuyuchi bota Hepatitis B the facts IDEAS Victorian Government Health Information Australia State of Victoria 28 lipnya 2009 Arhiv originalu za 7 lipnya 2013 Procitovano 19 veresnya 2009 Buddeberg F Schimmer BB Spahn DR September 2008 Transfusion transmissible infections and transfusion related immunomodulation Best Practice amp Research Clinical Anaesthesiology 22 3 503 17 PMID 18831300 Hughes RA March 2000 Drug injectors and the cleaning of needles and syringes European Addiction Research 6 1 20 30 PMID 10729739 PMID 8392167 PMID 8392167 Bibliografichnij opis z yavitsya avtomatichno cherez deyakij chas Vi mozhete pidstaviti citatu vlasnoruch abo vikoristovuyuchi bota PMID 10482623 PMID 10482623 Bibliografichnij opis z yavitsya avtomatichno cherez deyakij chas Vi mozhete pidstaviti citatu vlasnoruch abo vikoristovuyuchi bota PMID 17206752 PMID 17206752 Bibliografichnij opis z yavitsya avtomatichno cherez deyakij chas Vi mozhete pidstaviti citatu vlasnoruch abo vikoristovuyuchi bota Coffin CS Mulrooney Cousins PM van Marle G Roberts JP Michalak TI Terrault NA April 2011 Hepatitis B virus HBV quasispecies in hepatic and extrahepatic viral reservoirs in liver transplant recipients on prophylactic therapy Liver Transpl 17 8 955 62 doi 10 1002 lt 22312 PMID 21462295 DOI 10 1016 j jhep 2007 01 007 Nema shablonu zapovniti vruchnu DOI 10 1038 nm1317 Nema shablonu zapovniti vruchnu Bell SJ Nguyen T 2009 PDF Aust Prescr 23 4 99 104 Arhiv originalu PDF za 26 chervnya 2012 Procitovano 23 sichnya 2013 DOI 10 1056 NEJMra0801644 Nema shablonu zapovniti vruchnu DOI 10 1111 j 1399 3046 2005 00393 x Nema shablonu zapovniti vruchnu DOI 10 1016 j virol 2005 09 033 Nema shablonu zapovniti vruchnu PMID 1661197 PMID 1661197 Bibliografichnij opis z yavitsya avtomatichno cherez deyakij chas Vi mozhete pidstaviti citatu vlasnoruch abo vikoristovuyuchi bota DOI 10 1016 j cld 2007 08 001 Nema shablonu zapovniti vruchnu Villa E Fattovich G Mauro A Pasino M January 2011 Natural history of chronic HBV infection special emphasis on the prognostic implications of the inactive carrier state versus chronic hepatitis Digestive and Liver Disease Official Journal of the Italian Society of Gastroenterology and the Italian Association for the Study of the Liver 43 Suppl 1 S8 14 doi 10 1016 S1590 8658 10 60686 X PMID 21195374 DOI 10 1111 j 1365 2893 2007 00902 x Nema shablonu zapovniti vruchnu Roche B Samuel D January 2011 The difficulties of managing severe hepatitis B virus reactivation Liver International Official Journal of the International Association for the Study of the Liver 31 Suppl 1 104 10 doi 10 1111 j 1478 3231 2010 02396 x PMID 21205146 Mastroianni CM Lichtner M Citton R Del Borgo C Rago A Martini H Cimino G Vullo V September 2011 Current trends in management of hepatitis B virus reactivation in the biologic therapy era World Journal of Gastroenterology WJG 17 34 3881 7 doi 10 3748 wjg v17 i34 3881 PMC 3198017 PMID 22025876 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Obslugovuvannya CS1 Storinki iz nepoznachenim DOI z bezkoshtovnim dostupom posilannya Bonacini Maurizio MD University of Southern California Department of Surgery Arhiv originalu za 27 listopada 2008 Procitovano 24 sichnya 2009 DOI 10 1053 j gastro 2007 08 039 Nema shablonu zapovniti vruchnu DOI 10 1055 s 2006 951602 Nema shablonu zapovniti vruchnu Vsemirnaya organizaciya zdravoohraneniya ru RU Arhiv originalu za 25 grudnya 2017 Procitovano 25 grudnya 2017 Hepatitis B Vaccine Doylestown Pennsylvania Hepatitis B Foundation 31 sichnya 2009 Arhiv originalu za 7 lipnya 2013 Procitovano 13 bereznya 2010 MMWR Recomm Rep 40 RR 13 1 25 November 1991 PMID 1835756 Arhiv originalu za 10 zhovtnya 2016 Procitovano 26 lyutogo 2013 Libbus MK Phillips LM Public health management of perinatal hepatitis B virus Public Health Nursing Boston Mass 2009 26 4 353 61 doi 10 1111 j 1525 1446 2009 00790 x PMID 19573214 nedostupne posilannya z kvitnya 2019 DOI 10 1086 502449 Nema shablonu zapovniti vruchnu Joint Committee on Vaccination and Immunisation 2006 Chapter 18 Hepatitis B Immunisation Against Infectious Disease 2006 The Green Book PDF vid 3rd edition Chapter 18 revised 10 October 2007 Edinburgh Stationery Office s 164 ISBN 0 11 322528 8 Arhiv originalu za 7 sichnya 2013 Procitovano 26 lyutogo 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a format vimagaye url dovidka DOI 10 1016 j tmaid 2006 04 004 Nema shablonu zapovniti vruchnu O Connor John 3 zhovtnya 2008 Body Health Resources Corporation Arhiv originalu za 8 lyutogo 2009 Procitovano 30 sichnya 2009 Shi Z Li X Ma L Yang Y July 2010 Hepatitis B immunoglobulin injection in pregnancy to interrupt hepatitis B virus mother to child transmission a meta analysis International Journal of Infectious Diseases IJID Official Publication of the International Society for Infectious Diseases 14 7 e622 34 doi 10 1016 j ijid 2009 09 008 PMID 20106694 Li XM Shi MF Yang YB Shi ZJ Hou HY Shen HM Teng BQ November 2004 Effect of hepatitis B immunoglobulin on interruption of HBV intrauterine infection World J Gastroenterol 10 21 3215 7 PMID 15457579 Li XM Yang YB Hou HY Shi ZJ Shen HM Teng BQ Li AM Shi MF Zou L July 2003 Interruption of HBV intrauterine transmission a clinical study World J Gastroenterol 9 7 1501 3 PMID 12854150 Shi Z Yang Y Ma L Li X Schreiber A July 2010 Lamivudine in late pregnancy to interrupt in utero transmission of hepatitis B virus a systematic review and meta analysis Obstet Gynecol 116 1 147 59 doi 10 1097 AOG 0b013e3181e45951 PMID 20567182 PDF Arhiv originalu PDF za 11 serpnya 2011 Procitovano 26 lyutogo 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya DzherelaVirusnij gepatit V NV virusna infekciya Vid 2 ge dop i pererobl Gerasun B A Lviv 2009 260 s Virusni gepatiti Enciklopedichnij slovnik Rosijsko ukrayinske vidannya Balayan M S Mihajlov M I Za red B A Gerasuna Lviv LDMU 2000 572 s il Virusni gepatiti z parenteralnim shlyahom peredachi zbudniki markeri infekciyi poshirennya ta laboratorna diagnostika navch posib Sumi Sumskij derzh un t 2018 236 s Virusni gepatiti u shemah tablicyah ta malyunkah Posibnik z problemi virusnih gepatitiv dlya likariv interniv ta sluhachiv FPDO Gerasun B A Gricko R Yu Vorozhbit O B Gerasun O B Lviv Liga Pres 2008 102 s ilyust Infekcijni hvorobi pidruchnik za red O A Golubovskoyi Kiyiv VSV Medicina 4 vidannya pereroblene i dopovnene 2022 464 S kolor vid O A Golubovska M A Andrejchin A V Shkurba ta in ISBN 978 617 505 909 8 S 233 236 245 252 Sh Sherlok Dzh Duli Zabolevaniya pecheni i zhelchnyh putej per s angl pod red Z G Aprosinoj N A Muhina 1999 M GEOTAR Medicina 864 s ISBN 5 88816 013 H ros WHO Fact sheets Hepatitis B 24 June 2022 Key facts 1 angl PosilannyaReviewed July 2016 Pro gepatiti v tomu chisli VGV Sajt VOOZ 7 listopada 2016 u Wayback Machine angl Gepatit B katalog posilan Open Directory Project angl The Pink Book Epidemiology and Prevention of Vaccine Preventable Diseases 5 lipnya 2018 u Wayback Machine angl