Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Вірус гепатиту B | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 TEM мікрофотографія з зображенням HBV | ||||||||||
| Класифікація вірусів | ||||||||||
| ||||||||||
Посилання | ||||||||||
|
Вірус гепатиту B, скорочено HBV від англ. Hepatitis B Virus, вид роду Orthohepadnavirus, який є частиною родини Hepadnaviridae. Цей вірус спричинює захворювання на Гепатит B.
Вірус було відкрито у 1970-тому році, коли Dane D. S., Cameron C. H. та Briggs M. за допомогою методу імунної електронної мікроскопії вперше виявили у крові хворих на сироватковий гепатит збудника, який у подальшому був названий "частками Дейна". Наукова група експертів ВООЗ у 1973 році затвердила офіційну номенклатуру гепатитів, де сироватковий гепатит був визначений як гепатит B, а сам збудник як HBV.
Захворювання
Крім спричинення гепатиту B, зараження HBV може призводити до цирозу та .
Також припускається що він збільшує ризик раку підшлункової залози.
Класифікація
Вірус гепатиту B належить до роду Orthohepadnavirus, до якого належать ще три інші види: вірус гепатиту ховрахів, вірус гепатиту бабаків, та вірус гепатиту B шерстистих мавп. Рід є частиною родини Hepadnaviridae, яка містить два інші роди, та інший, який ще не описали. Ряд цієї родини вірусів поки що не визначили. Віруси схожі на вірус гепатиту B знаходили у всіх мавп старого світу (орангутангів, гібонів, горил та шимпанзе) і в шерстистої мавпи нового світу, що припускає давнє походження цього вірусу в приматів.
Цей вірус поділяється на три головні серотипи (adr, adw, ayr, ayw) які побудовані на антигенних епітопах що знаходяться білках його оболонки, і на вісім генотипів (A-H) залежно від загальної варіації нуклеотидів в геномі. Генотипи мають різне географічне поширешння і використовуються при відслідковуванні еволюції та поширення вірусу. Відмінності в генотипі впливають на гостроту захворювання, його перебіг та ймовірність ускладнень, і на реакцію на лікування та вакцинацію.
Морфологія
Структура
Вірус гепатиту B є членом родини Hepadnaviridae. Вірусна частинка (віріон) складається з зовнішньої ліпідної оболонки та нуклеокапсиду у формі ікосаедра головним компонентом якого є білок. Нуклеокапсид містить вірусну ДНК, та ДНК-полімеразу, яка має зворотню транскриптазу подібно до ретровірусів. Зовнішня оболонка містить вбудовані білки, які беруть участь в прикріпленні та проникненні у сприйнятливі клітини. Цей вірус є одним з найменших вірусів тварин з оболонкою, діаметр віріона яких дорівнює 42 нм, але існують плеоморфні форми, які включають ниткоподібні чи сферичні тіла в яких відсутнє ядро. Такі частинки не заразні і складаються з ліпідів та білків які формують частину поверхні віріона, яка називається поверхневим антигеном (HBsAg), і створюється у надлишку протягом життєвого циклу вірусу.
Компоненти
Вірус складається з:
- HBsAg
- HBcAg (HBeAg як варіація при сплайсингу)
- . Функція цього поки що не дуже добре відома.
Вірус гепатиту D потребує оболонок віріонів HBV щоб стати вірулентним.
Еволюція
Ранню еволюцію гепатиту B, як і всіх інших вірусів важко встановити.
Поділ на orthohepadnavirus та стався приблизно 125,000 років тому (95% довірчий інтервал 78,297–313,500). Як рід Avihepadnavirus так і рід Orthohepadna почали поділятись приблизно 25,000 років тому. Поділ в цей час призвів до виникнення генотипів Orthohepadna A-H. Людські штами мали останнього спільного предка від 7000 (95% інтервал: 5,287–9,270) до 10,000 (95% інтервал: 6,305–16,681) років тому.
Avihepadnavirus не має X білка, але рудиментарний фрейм читання гену X присутній в геномі качиного гепаднавірусу. Білок X міг еволюціонувати з .
Геном
Розмір
Геном HBV складається з , але є незвичним, тому що спіраль ДНК не повністю подвійно-закручена. Один кінець прив’язаний до ДНК-полімерази вірусу. Геном має довжину 3020–3320 нуклеотидів (для спіралі повної довжини) та 1700–2800 нуклеотидів (для короткої частини).
Кодування
| Цей розділ потребує доповнення. (січень 2013) |
Життєвий цикл
Вірус має складний життєвий цикл. Гепатит B - один з небагатьох відомих неретровірусних вірусів що використовують зворотню транскрипцію як частину процесу реплікації
- Приєднання
- Вірус отримує вхід в клітину приєднуючись до рецептора на поверхні і проникаючи в неї за допомогою ендоцитозу. Рецептор на поверхні клітини поки що не ідинтифікований, але підозрюється що це один з сім’ї овальбумінових інгібіторів серінової протеази.
- Проникнення
- Після цього вірусна мембрана з’єднуєтья з мембраною клітини хазяїна випускаючи ДНК та білки ядра в цитоплазму.
- Розкриття капсиду
- Через те що вірус розмножується за допомогою РНК створеного ензимом хазяїна, ДНК вірусного геному повинна бути перенесена в ядро клітини білками що називаються шаперони. Білки ядра від’єднуються від частково подвійно закрученої ДНК вірусу потім робляться повністю закрученими і перетворюються в ковалентно замкнену циклічну ДНК () яка використовується як шаблон для транскрипції чотирьох вірусних мРНК.
- Реплікація
- Найбільша мРНК, (яка є довшою за геном вірусу), використовується для створення нових копій геному та створення головного білка капсиду і вірусної ДНК-полімерази.
- Збирання
- Чотири мРНК піддаються додатковій обробці і формують віріони потомства які випускаються з клітини, чи повертаються в ядро для повторної переробки і створення ще більшої кількості копій.
- Випуск
- Довга мРНК транспортується назад в цитоплазму де P білок віріона синтезує ДНК за допомогою зворотньої транскрипції.
Див. також
Зноски
- Hunt, Richard (21 листопада 2007). Hepatitis viruses. University of Southern California, Department of Pathology and Microbiology. Архів оригіналу за 25 серпня 2013. Процитовано 13 березня 2008.
- Hassan MM, Li D, El-Deeb AS та ін. (October 2008). Association between hepatitis B virus and pancreatic cancer. J. Clin. Oncol. 26 (28): 4557—62. doi:10.1200/JCO.2008.17.3526. PMC 2562875. PMID 18824707.
{{}}: Явне використання «та ін.» у:|author=()[недоступне посилання з квітня 2019] - Dane D. S., Cameron C. H. та Briggs M. Virus-like particles in serum of patients with Australiaantigen-associated hepatitis. Lancet 1:695-8, 1970.
- Авторський колектив, за ред. В.П. Широбокова. Медична мікробіологія, вірусологія та імунологія. — Вінниця : Нова Книга, 2011. — 952 с. — 2000 прим. — .
- Schwalbe M, Ohlenschläger O, Marchanka A та ін. (March 2008). Solution structure of stem-loop alpha of the hepatitis B virus post-transcriptional regulatory element. Nucleic Acids Res. 36 (5): 1681—9. doi:10.1093/nar/gkn006. PMC 2275152. PMID 18263618.
{{}}: Явне використання «та ін.» у:|author=() - Mason, W.S. та ін. (8 липня 2008). . ICTVdB Index of Viruses. International Committee on Taxonomy of Viruses. Архів оригіналу за 16 січня 2010. Процитовано 13 березня 2009.
{{}}: Явне використання «та ін.» у:|author=() - Kramvis A, Kew M, François G (2005). Hepatitis B virus genotypes. Vaccine. 23 (19): 2409—23. doi:10.1016/j.vaccine.2004.10.045. PMID 15752827.
- Magnius LO, Norder H (1995). Subtypes, genotypes and molecular epidemiology of the hepatitis B virus as reflected by sequence variability of the S-gene. Intervirology. 38 (1–2): 24—34. PMID 8666521.
- Zuckerman AJ (1996). (вид. 4th). Univ of Texas Medical Branch. ISBN . Архів оригіналу за 14 липня 2009. Процитовано 21 січня 2013.
- Locarnini S (2004). Molecular virology of hepatitis B virus. Semin. Liver Dis. 24 (Suppl 1): 3—10. doi:10.1055/s-2004-828672. PMID 15192795.
- Howard CR (1986). The biology of hepadnaviruses. J. Gen. Virol. 67 (7): 1215—35. doi:10.1099/0022-1317-67-7-1215. PMID 3014045.
- Guo GH, Tan DM, Zhu PA, Liu F (February 2009). . Hbpd Int. 8 (1): 59—64. PMID 19208517. Архів оригіналу за 13 квітня 2009. Процитовано 21 січня 2013.
- Chai N, Chang HE, Nicolas E, Han Z, Jarnik M, Taylor J (August 2008). Properties of subviral particles of hepatitis B virus. J. Virol. 82 (16): 7812—7. doi:10.1128/JVI.00561-08. PMC 2519590. PMID 18524834.
- van Hemert FJ, van de Klundert MA, Lukashov VV, Kootstra NA, Berkhout B, Zaaijer HL (2011). Protein X of hepatitis B virus: origin and structure similarity with the central domain of DNA glycosylase. PLoS ONE. 6 (8): e23392. doi:10.1371/journal.pone.0023392. PMC 3153941. PMID 21850270.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом () - Lin B, Anderson DA (2000). A vestigial X open reading frame in duck hepatitis B virus. Intervirology. 43 (3): 185—90. PMID 11044813.
- Kay A, Zoulim F (2007). Hepatitis B virus genetic variability and evolution. Virus Res. 127 (2): 164—76. doi:10.1016/j.virusres.2007.02.021. PMID 17383765.
- Bruss V (2007). Hepatitis B virus morphogenesis. World J. Gastroenterol. 13 (1): 65—73. PMID 17206755.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pro hvorobu div Gepatit B Virus gepatitu BTEM mikrofotografiya z zobrazhennyam HBVKlasifikaciya virusivGrupa VIIRyad ne prisvoyenijRodina HepadnaviridaeRid OrthohepadnavirusVid Hepatitis B virusPosilannyaVikishovishe Hepatitis B virusEOL 46700336NCBI 10407 Virus gepatitu B skorocheno HBV vid angl Hepatitis B Virus vid rodu Orthohepadnavirus yakij ye chastinoyu rodini Hepadnaviridae Cej virus sprichinyuye zahvoryuvannya na Gepatit B Virus bulo vidkrito u 1970 tomu roci koli Dane D S Cameron C H ta Briggs M za dopomogoyu metodu imunnoyi elektronnoyi mikroskopiyi vpershe viyavili u krovi hvorih na sirovatkovij gepatit zbudnika yakij u podalshomu buv nazvanij chastkami Dejna Naukova grupa ekspertiv VOOZ u 1973 roci zatverdila oficijnu nomenklaturu gepatitiv de sirovatkovij gepatit buv viznachenij yak gepatit B a sam zbudnik yak HBV ZahvoryuvannyaDokladnishe Gepatit B Krim sprichinennya gepatitu B zarazhennya HBV mozhe prizvoditi do cirozu ta Takozh pripuskayetsya sho vin zbilshuye rizik raku pidshlunkovoyi zalozi KlasifikaciyaVirus gepatitu B nalezhit do rodu Orthohepadnavirus do yakogo nalezhat she tri inshi vidi virus gepatitu hovrahiv virus gepatitu babakiv ta virus gepatitu B sherstistih mavp Rid ye chastinoyu rodini Hepadnaviridae yaka mistit dva inshi rodi ta inshij yakij she ne opisali Ryad ciyeyi rodini virusiv poki sho ne viznachili Virusi shozhi na virus gepatitu B znahodili u vsih mavp starogo svitu orangutangiv giboniv goril ta shimpanze i v sherstistoyi mavpi novogo svitu sho pripuskaye davnye pohodzhennya cogo virusu v primativ Cej virus podilyayetsya na tri golovni serotipi adr adw ayr ayw yaki pobudovani na antigennih epitopah sho znahodyatsya bilkah jogo obolonki i na visim genotipiv A H zalezhno vid zagalnoyi variaciyi nukleotidiv v genomi Genotipi mayut rizne geografichne poshireshnnya i vikoristovuyutsya pri vidslidkovuvanni evolyuciyi ta poshirennya virusu Vidminnosti v genotipi vplivayut na gostrotu zahvoryuvannya jogo perebig ta jmovirnist uskladnen i na reakciyu na likuvannya ta vakcinaciyu MorfologiyaStruktura Struktura virusu gepatitu B Virus gepatitu B ye chlenom rodini Hepadnaviridae Virusna chastinka virion skladayetsya z zovnishnoyi lipidnoyi obolonki ta nukleokapsidu u formi ikosaedra golovnim komponentom yakogo ye bilok Nukleokapsid mistit virusnu DNK ta DNK polimerazu yaka maye zvorotnyu transkriptazu podibno do retrovirusiv Zovnishnya obolonka mistit vbudovani bilki yaki berut uchast v prikriplenni ta proniknenni u sprijnyatlivi klitini Cej virus ye odnim z najmenshih virusiv tvarin z obolonkoyu diametr viriona yakih dorivnyuye 42 nm ale isnuyut pleomorfni formi yaki vklyuchayut nitkopodibni chi sferichni tila v yakih vidsutnye yadro Taki chastinki ne zarazni i skladayutsya z lipidiv ta bilkiv yaki formuyut chastinu poverhni viriona yaka nazivayetsya poverhnevim antigenom HBsAg i stvoryuyetsya u nadlishku protyagom zhittyevogo ciklu virusu Komponenti Virus skladayetsya z HBsAg HBcAg HBeAg yak variaciya pri splajsingu Funkciya cogo poki sho ne duzhe dobre vidoma Virus gepatitu D potrebuye obolonok virioniv HBV shob stati virulentnim EvolyuciyaRannyu evolyuciyu gepatitu B yak i vsih inshih virusiv vazhko vstanoviti Podil na orthohepadnavirus ta stavsya priblizno 125 000 rokiv tomu 95 dovirchij interval 78 297 313 500 Yak rid Avihepadnavirus tak i rid Orthohepadna pochali podilyatis priblizno 25 000 rokiv tomu Podil v cej chas prizviv do viniknennya genotipiv Orthohepadna A H Lyudski shtami mali ostannogo spilnogo predka vid 7000 95 interval 5 287 9 270 do 10 000 95 interval 6 305 16 681 rokiv tomu Avihepadnavirus ne maye X bilka ale rudimentarnij frejm chitannya genu X prisutnij v genomi kachinogo gepadnavirusu Bilok X mig evolyucionuvati z GenomGenna organizaciya HBV Geni nakladayutsya Rozmir Genom HBV skladayetsya z ale ye nezvichnim tomu sho spiral DNK ne povnistyu podvijno zakruchena Odin kinec priv yazanij do DNK polimerazi virusu Genom maye dovzhinu 3020 3320 nukleotidiv dlya spirali povnoyi dovzhini ta 1700 2800 nukleotidiv dlya korotkoyi chastini Koduvannya Cej rozdil potrebuye dopovnennya sichen 2013 Zhittyevij ciklReplikaciya virusu gepatitu B Virus maye skladnij zhittyevij cikl Gepatit B odin z nebagatoh vidomih neretrovirusnih virusiv sho vikoristovuyut zvorotnyu transkripciyu yak chastinu procesu replikaciyi Priyednannya Virus otrimuye vhid v klitinu priyednuyuchis do receptora na poverhni i pronikayuchi v neyi za dopomogoyu endocitozu Receptor na poverhni klitini poki sho ne idintifikovanij ale pidozryuyetsya sho ce odin z sim yi ovalbuminovih ingibitoriv serinovoyi proteazi Proniknennya Pislya cogo virusna membrana z yednuyetya z membranoyu klitini hazyayina vipuskayuchi DNK ta bilki yadra v citoplazmu Rozkrittya kapsidu Cherez te sho virus rozmnozhuyetsya za dopomogoyu RNK stvorenogo enzimom hazyayina DNK virusnogo genomu povinna buti perenesena v yadro klitini bilkami sho nazivayutsya shaperoni Bilki yadra vid yednuyutsya vid chastkovo podvijno zakruchenoyi DNK virusu potim roblyatsya povnistyu zakruchenimi i peretvoryuyutsya v kovalentno zamknenu ciklichnu DNK yaka vikoristovuyetsya yak shablon dlya transkripciyi chotiroh virusnih mRNK Replikaciya Najbilsha mRNK yaka ye dovshoyu za genom virusu vikoristovuyetsya dlya stvorennya novih kopij genomu ta stvorennya golovnogo bilka kapsidu i virusnoyi DNK polimerazi Zbirannya Chotiri mRNK piddayutsya dodatkovij obrobci i formuyut virioni potomstva yaki vipuskayutsya z klitini chi povertayutsya v yadro dlya povtornoyi pererobki i stvorennya she bilshoyi kilkosti kopij Vipusk Dovga mRNK transportuyetsya nazad v citoplazmu de P bilok viriona sintezuye DNK za dopomogoyu zvorotnoyi transkripciyi Div takozhZnoskiHunt Richard 21 listopada 2007 Hepatitis viruses University of Southern California Department of Pathology and Microbiology Arhiv originalu za 25 serpnya 2013 Procitovano 13 bereznya 2008 Hassan MM Li D El Deeb AS ta in October 2008 Association between hepatitis B virus and pancreatic cancer J Clin Oncol 26 28 4557 62 doi 10 1200 JCO 2008 17 3526 PMC 2562875 PMID 18824707 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Yavne vikoristannya ta in u author dovidka nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Dane D S Cameron C H ta Briggs M Virus like particles in serum of patients with Australiaantigen associated hepatitis Lancet 1 695 8 1970 Avtorskij kolektiv za red V P Shirobokova Medichna mikrobiologiya virusologiya ta imunologiya Vinnicya Nova Kniga 2011 952 s 2000 prim ISBN 978 966 382 325 6 Schwalbe M Ohlenschlager O Marchanka A ta in March 2008 Solution structure of stem loop alpha of the hepatitis B virus post transcriptional regulatory element Nucleic Acids Res 36 5 1681 9 doi 10 1093 nar gkn006 PMC 2275152 PMID 18263618 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Yavne vikoristannya ta in u author dovidka Mason W S ta in 8 lipnya 2008 ICTVdB Index of Viruses International Committee on Taxonomy of Viruses Arhiv originalu za 16 sichnya 2010 Procitovano 13 bereznya 2009 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Yavne vikoristannya ta in u author dovidka Kramvis A Kew M Francois G 2005 Hepatitis B virus genotypes Vaccine 23 19 2409 23 doi 10 1016 j vaccine 2004 10 045 PMID 15752827 Magnius LO Norder H 1995 Subtypes genotypes and molecular epidemiology of the hepatitis B virus as reflected by sequence variability of the S gene Intervirology 38 1 2 24 34 PMID 8666521 Zuckerman AJ 1996 vid 4th Univ of Texas Medical Branch ISBN 0 9631172 1 1 Arhiv originalu za 14 lipnya 2009 Procitovano 21 sichnya 2013 Locarnini S 2004 Molecular virology of hepatitis B virus Semin Liver Dis 24 Suppl 1 3 10 doi 10 1055 s 2004 828672 PMID 15192795 Howard CR 1986 The biology of hepadnaviruses J Gen Virol 67 7 1215 35 doi 10 1099 0022 1317 67 7 1215 PMID 3014045 Guo GH Tan DM Zhu PA Liu F February 2009 Hbpd Int 8 1 59 64 PMID 19208517 Arhiv originalu za 13 kvitnya 2009 Procitovano 21 sichnya 2013 Chai N Chang HE Nicolas E Han Z Jarnik M Taylor J August 2008 Properties of subviral particles of hepatitis B virus J Virol 82 16 7812 7 doi 10 1128 JVI 00561 08 PMC 2519590 PMID 18524834 van Hemert FJ van de Klundert MA Lukashov VV Kootstra NA Berkhout B Zaaijer HL 2011 Protein X of hepatitis B virus origin and structure similarity with the central domain of DNA glycosylase PLoS ONE 6 8 e23392 doi 10 1371 journal pone 0023392 PMC 3153941 PMID 21850270 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Obslugovuvannya CS1 Storinki iz nepoznachenim DOI z bezkoshtovnim dostupom posilannya Lin B Anderson DA 2000 A vestigial X open reading frame in duck hepatitis B virus Intervirology 43 3 185 90 PMID 11044813 Kay A Zoulim F 2007 Hepatitis B virus genetic variability and evolution Virus Res 127 2 164 76 doi 10 1016 j virusres 2007 02 021 PMID 17383765 Bruss V 2007 Hepatitis B virus morphogenesis World J Gastroenterol 13 1 65 73 PMID 17206755