Орангутан Час існування: ранній плейстоцен — наш час | ||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Орангутан борнейський (Pongo pygmaeus) | ||||||||||||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||
Види | ||||||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||||||
|
Орангута́н (малай. orang - людина, малай. utan - ліс)(лат. Pongo) — рід ссавців з родини гомінідів. Орангутани — єдиний сучасний рід в підродині Ponginae, до вимерлих родів якої належать гігантопітеки (Gigantopithecus) і сівапітеки (Sivapithecus).
Морфологія
Орангутани — тварини, великі за розміром. Ріст самців може досягати 1,5 м (зазвичай менше), маса тіла — 50—90 і навіть 135 кг. Самки значно менші: близько 1 м росту при масі в 30—50 кг. Статура масивна, сильно розвинена мускулатура. Задні кінцівки короткі, передні — навпаки — дуже довгі, доходять до кісточок. Волосяний покрив не густий, червонувато-коричневий, з довгим волоссям на плечах. Цікаво, що великі пальці ніг можуть повертатися і протиставлятися решті пальців — це пристосування до лазіння по деревах.
Голова велика, з широким обличчям, високим лобом і помітно випнутою мордою. Розвинені сагітальний і потиличний гребінь; надочноямкові вали відсутні. У дорослих самців на щоках характерні нарости з жиру і сполучної тканини, є вуса і борода.
Поширення
Орангутани мешкають тільки в дощових лісах островів Борнео і Суматра. Практично все життя вони проводять на деревах, по яких пересуваються за допомогою дуже довгих рук (їх розмах — до 2 м — значно перевищує ріст мавпи), допомагаючи собі ногами. Цікаво, що орангутани настільки адаптувалися до життя на деревах, що навіть воду зазвичай п'ють з листя, дупел, або просто злизують після дощу зі своєї шерсті. В окремих випадках, коли орангутани все ж таки спускаються на землю, то пересуваються на всіх чотирьох кінцівках. На ніч орангутани будують гнізда для сну, зазвичай щоразу нові.
Стиль життя
Живуть орангутани поодинці, тільки дитинчата тримаються при своїх матерях і зрідка зустрічаються групи з двох самиць. Самиці взагалі ставляться до періодичних зустрічей одна з одною спокійно і можуть разом харчуватись. Самці ж залишаються кожен на своїй території та чужинців не люблять. При зустрічі спочатку відбувається демонстрація сили: гучне гарчання, ламання гілок тощо. Якщо ніхто не відступає, бачивши перевагу суперника, трапляється бійка, яка зазвичай закінчується тим, що один з борців здається і тікає. Але в цілому, характер орангутанів цілком мирний.
Орангутани їдять переважно фрукти та листя дерев. Втім, на відміну від горил, вони не є строгими вегетаріанцями та поїдають комах, яйця птахів і зрідка навіть пташенят. Крім того, в їх дієту входять мед, горіхи, кора дерев.
Як і інші представники гомінід, орангутани — дуже розумні тварини. Деякі їх популяції регулярно використовують інструменти для добування їжі.
Життєвий цикл
Статева зрілість у самиць наступає в 8—12 років, у самців — в 14—15. Після вагітності тривалістю близько 8,5 місяців, народжується 1, рідше 2 дитинчати. Новонароджені важать 1,5—2 кг, годуються молоком матері до 3—4 років і живуть з нею приблизно до 6—8 років. Таке незвично довге дитинство пояснюється способом життя орангутанів: після відходу від матері інші мавпи залишаються в сім'ї (або зграї), а орангутанам-одинакам потрібно бути добре підготовленим до самостійного життя. Живуть орангутани до 30 років, в неволі іноді набагато довше.
Інтелект
Орангутани є одними з найрозумніших приматів. Експерименти показують, що вони можуть розв'язувати деякі задачі, пов'язані з невидимим переміщенням. Крім того, зоопарк Атланти має сенсорний комп'ютерний екран, на якому два орангутани грають в ігри. Вчені сподіваються, що дані, які вони збирають, допоможуть дослідникам дізнатися про шаблони соціалізації, наприклад, навчаються мавпи поведінки шляхом проб і помилок чи наслідуванням, і вкажуть на нові стратегії збереження. У 2008 році дослідження двох орангутанів в Лейпцізькому зоопарку показало, що вони можуть діяти з «розрахунком на взаємність», який охоплює оцінювання втрат і переваг обміну дарунками та відстеження їх протягом тривалого часу. Орангутани — перший з видів, крім людей, здатний зробити це. Орангутани дуже технічно грамотно будують гнізда, готуючи нове гніздо щовечора лише за 5-6 хвилин і вибираючи гілки, які надійно витримують їх вагу.
В 2022 році вчені-приматологи з Інституту Макса Планка, вперше, зафіксували факт, коли орангутан прикладав до рани на своєму обличчі лікарську рослину. Про таку невідому раніше поведінку орангутана йдеться у дослідженні, опублікованому в науковому виданні Scientific Reports. Йшлося про те, що 30-річний самець суматранського орангутана на ім’я Ракус кілька разів збирав на пальці сік зжованого листя в'юнкої рослини Акара Кунінга (Fibraurea tinctoria) та понад пів години наносив рідину на відкриту рану на своєму обличчі. Оскільки орангутан не намазував цією речовиною жодних інших частин свого тіла, науковці вважають, що тварина навмисно лікувала свою рану, яка протягом трьох тижнів повністю зажила, залишився ледве помітний шрам.
Систематика
За результатами останніх досліджень виділяють три види орангутанів з трьома підвидами в одному з них:
- Pongo pygmaeus — орангутан борнейський
- Підвид Pongaeus pygmaeus (мешкає на північному заході острова Калімантан)
- Підвид Pongo pygmaeus morio (північний схід острова)
- Підвид Pongo pygmaeus wurmbii (південний захід острова)
- Pongo abelii — орангутан суматранський
- Pongo tapanuliensis — орангутан тапанульський (відкритий 1997 року, класифікований як окремий вид 2017 року)
Раніше виділявся один вид: звичайний орангутан (Pongo pygmaeus) з підвидами калімантанський орангутан (P. pygmaeus pygmaeus) і суматранський орангутан (Pongo pygmaeus abelii).
Викопні види:
Чисельність
Згідно з попередніми звітами чисельність тапанульського орангутана (який був описаний лише 2017 року) становить менш як 800 тварин. Чисельність калімантанських орангутанів на початку 1970-х років оцінювалася більш ніж у 200 000 тварин, до 2017 року зменшилася більш ніж на 50 відсотків через втрату середовища існування і браконьєрство. Оцінки чисельності суматранських орангутанів варіюються від 6 600 до понад 14 000 тварин.
Загрози
Орангутани перебувають під загрозою зникнення в дикій природі, головним чином, через знищення природного середовища їхнього мешкання. Попри створення національних парків, вирубка лісів триває й досі, переважно — нелегально. Іншою серйозною загрозою є браконьєрський вилов дитинчат орангутана для нелегальної торгівлі. При цьому зазвичай матір убивають, оскільки вона не віддає своєї дитини. Статус борнейського (калимантанського) орангутана — в небезпеці. Статус суматранського і тапанульського — критичний.
У червні 2018 року в зоопарку Перта, столиці штату Західна Австралія, помер найстаріший на планеті орангутан: «Велика стара леді», 62-річна самка суматранського орангутана на прізвисько Пуан (англ. Puan; 1956—2018) народила 11 дітей та загалом мала щонайменше 54 нащадки, деякі з яких були випущені в дику природу.
Примітки
- ОРАНГУТАНИ — ЕТИМОЛОГІЯ | Горох — українські словники. goroh.pp.ua (ua) . Процитовано 8 червня 2024.
- Wild Animal Seen Treating Wound With Medicinal Plant in First Documented Case. // By Tessa Koumoundouros. NATURE. 03 May 2024
- Орангутан використовував листя рослин, щоб вилікувати рану: вчені помітили таку поведінку вперше. // Автор: Вікторія Андрєєва. 02.05.2024, 20:00
- Nater A. та ін. (2 листопада 2017). Morphometric, Behavioral, and Genomic Evidence for a New Orangutan Species. Current Biology. doi:10.1016/j.cub.2017.09.047.
- Некролог самиці орангутана Пуан у виданні «Вест Австралія» (The West Australian), 19.06.2018 — thewest.com.au. (англ.)
- [1]Книга рекордів Гіннеса для орангутана Пертського зоопарку — perthzoo.wa.gov.au. (англ.)
- Помер найстаріший орангутан. Він лишив десятки нащадків — bbc.com.
- Повідомлення про смерть орангутанга Пуан на сайті зоопарку — perthzoo.wa.gov.au. (англ.)
Джерела
- Orangutan Foundation International
- The Orangutan Foundation
- Orangutan Land Trust
- Orangutan (PRIMATE) // «Encyclopaedia Britannica» (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Orangutan Chas isnuvannya rannij plejstocen nash chas Orangutan bornejskij Pongo pygmaeus Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Pidcarstvo Spravzhni bagatoklitinni Eumetazoa Nadtip Vtorinnoroti Deuterostomia Tip Hordovi Chordata Pidtip Hrebetni Vertebrata Infratip Shelepni Gnathostomata Nadklas Chotirinogi Tetrapoda Klas Ssavci Mammalia Pidklas Placentarni Eutheria Ryad Primati Primates Infraryad Lyudinopodibni Pongidae Rodina Gominidi Hominidae Rid Orangutan Pongo Lacepede 1799 Vidi Pongo pygmaeus Pongo abelii Pongo tapanuliensis Posilannya Vikishovishe Pongo Vikividi Pongo EOL 42005 ITIS 572839 NCBI 9599 Fossilworks 40897 Oranguta n malaj orang lyudina malaj utan lis lat Pongo rid ssavciv z rodini gominidiv Orangutani yedinij suchasnij rid v pidrodini Ponginae do vimerlih rodiv yakoyi nalezhat gigantopiteki Gigantopithecus i sivapiteki Sivapithecus MorfologiyaOrangutani tvarini veliki za rozmirom Rist samciv mozhe dosyagati 1 5 m zazvichaj menshe masa tila 50 90 i navit 135 kg Samki znachno menshi blizko 1 m rostu pri masi v 30 50 kg Statura masivna silno rozvinena muskulatura Zadni kincivki korotki peredni navpaki duzhe dovgi dohodyat do kistochok Volosyanij pokriv ne gustij chervonuvato korichnevij z dovgim volossyam na plechah Cikavo sho veliki palci nig mozhut povertatisya i protistavlyatisya reshti palciv ce pristosuvannya do lazinnya po derevah Golova velika z shirokim oblichchyam visokim lobom i pomitno vipnutoyu mordoyu Rozvineni sagitalnij i potilichnij grebin nadochnoyamkovi vali vidsutni U doroslih samciv na shokah harakterni narosti z zhiru i spoluchnoyi tkanini ye vusa i boroda PoshirennyaOrangutani meshkayut tilki v doshovih lisah ostroviv Borneo i Sumatra Praktichno vse zhittya voni provodyat na derevah po yakih peresuvayutsya za dopomogoyu duzhe dovgih ruk yih rozmah do 2 m znachno perevishuye rist mavpi dopomagayuchi sobi nogami Cikavo sho orangutani nastilki adaptuvalisya do zhittya na derevah sho navit vodu zazvichaj p yut z listya dupel abo prosto zlizuyut pislya doshu zi svoyeyi shersti V okremih vipadkah koli orangutani vse zh taki spuskayutsya na zemlyu to peresuvayutsya na vsih chotiroh kincivkah Na nich orangutani buduyut gnizda dlya snu zazvichaj shorazu novi Stil zhittyaZhivut orangutani poodinci tilki ditinchata trimayutsya pri svoyih materyah i zridka zustrichayutsya grupi z dvoh samic Samici vzagali stavlyatsya do periodichnih zustrichej odna z odnoyu spokijno i mozhut razom harchuvatis Samci zh zalishayutsya kozhen na svoyij teritoriyi ta chuzhinciv ne lyublyat Pri zustrichi spochatku vidbuvayetsya demonstraciya sili guchne garchannya lamannya gilok tosho Yaksho nihto ne vidstupaye bachivshi perevagu supernika traplyayetsya bijka yaka zazvichaj zakinchuyetsya tim sho odin z borciv zdayetsya i tikaye Ale v cilomu harakter orangutaniv cilkom mirnij Orangutani yidyat perevazhno frukti ta listya derev Vtim na vidminu vid goril voni ne ye strogimi vegetariancyami ta poyidayut komah yajcya ptahiv i zridka navit ptashenyat Krim togo v yih diyetu vhodyat med gorihi kora derev Yak i inshi predstavniki gominid orangutani duzhe rozumni tvarini Deyaki yih populyaciyi regulyarno vikoristovuyut instrumenti dlya dobuvannya yizhi Zhittyevij ciklStateva zrilist u samic nastupaye v 8 12 rokiv u samciv v 14 15 Pislya vagitnosti trivalistyu blizko 8 5 misyaciv narodzhuyetsya 1 ridshe 2 ditinchati Novonarodzheni vazhat 1 5 2 kg goduyutsya molokom materi do 3 4 rokiv i zhivut z neyu priblizno do 6 8 rokiv Take nezvichno dovge ditinstvo poyasnyuyetsya sposobom zhittya orangutaniv pislya vidhodu vid materi inshi mavpi zalishayutsya v sim yi abo zgrayi a orangutanam odinakam potribno buti dobre pidgotovlenim do samostijnogo zhittya Zhivut orangutani do 30 rokiv v nevoli inodi nabagato dovshe IntelektDokladnishe Intelekt orangutaniv Orangutani ye odnimi z najrozumnishih primativ Eksperimenti pokazuyut sho voni mozhut rozv yazuvati deyaki zadachi pov yazani z nevidimim peremishennyam Krim togo zoopark Atlanti maye sensornij komp yuternij ekran na yakomu dva orangutani grayut v igri Vcheni spodivayutsya sho dani yaki voni zbirayut dopomozhut doslidnikam diznatisya pro shabloni socializaciyi napriklad navchayutsya mavpi povedinki shlyahom prob i pomilok chi nasliduvannyam i vkazhut na novi strategiyi zberezhennya U 2008 roci doslidzhennya dvoh orangutaniv v Lejpcizkomu zooparku pokazalo sho voni mozhut diyati z rozrahunkom na vzayemnist yakij ohoplyuye ocinyuvannya vtrat i perevag obminu darunkami ta vidstezhennya yih protyagom trivalogo chasu Orangutani pershij z vidiv krim lyudej zdatnij zrobiti ce Orangutani duzhe tehnichno gramotno buduyut gnizda gotuyuchi nove gnizdo shovechora lishe za 5 6 hvilin i vibirayuchi gilki yaki nadijno vitrimuyut yih vagu V 2022 roci vcheni primatologi z Institutu Maksa Planka vpershe zafiksuvali fakt koli orangutan prikladav do rani na svoyemu oblichchi likarsku roslinu Pro taku nevidomu ranishe povedinku orangutana jdetsya u doslidzhenni opublikovanomu v naukovomu vidanni Scientific Reports Jshlosya pro te sho 30 richnij samec sumatranskogo orangutana na im ya Rakus kilka raziv zbirav na palci sik zzhovanogo listya v yunkoyi roslini Akara Kuninga Fibraurea tinctoria ta ponad piv godini nanosiv ridinu na vidkritu ranu na svoyemu oblichchi Oskilki orangutan ne namazuvav ciyeyu rechovinoyu zhodnih inshih chastin svogo tila naukovci vvazhayut sho tvarina navmisno likuvala svoyu ranu yaka protyagom troh tizhniv povnistyu zazhila zalishivsya ledve pomitnij shram SistematikaZa rezultatami ostannih doslidzhen vidilyayut tri vidi orangutaniv z troma pidvidami v odnomu z nih Pongo pygmaeus orangutan bornejskij Pidvid Pongaeus pygmaeus meshkaye na pivnichnomu zahodi ostrova Kalimantan Pidvid Pongo pygmaeus morio pivnichnij shid ostrova Pidvid Pongo pygmaeus wurmbii pivdennij zahid ostrova Pongo abelii orangutan sumatranskij Pongo tapanuliensis orangutan tapanulskij vidkritij 1997 roku klasifikovanij yak okremij vid 2017 roku Ranishe vidilyavsya odin vid zvichajnij orangutan Pongo pygmaeus z pidvidami kalimantanskij orangutan P pygmaeus pygmaeus i sumatranskij orangutan Pongo pygmaeus abelii Vikopni vidi Pongo hooijeri V yetnam Pongo weidenreichi V yetnam pivden Kitayu Pongo palaeosumatrensis Sumatra ChiselnistZgidno z poperednimi zvitami chiselnist tapanulskogo orangutana yakij buv opisanij lishe 2017 roku stanovit mensh yak 800 tvarin Chiselnist kalimantanskih orangutaniv na pochatku 1970 h rokiv ocinyuvalasya bilsh nizh u 200 000 tvarin do 2017 roku zmenshilasya bilsh nizh na 50 vidsotkiv cherez vtratu seredovisha isnuvannya i brakonyerstvo Ocinki chiselnosti sumatranskih orangutaniv variyuyutsya vid 6 600 do ponad 14 000 tvarin ZagroziOrangutani perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya v dikij prirodi golovnim chinom cherez znishennya prirodnogo seredovisha yihnogo meshkannya Popri stvorennya nacionalnih parkiv virubka lisiv trivaye j dosi perevazhno nelegalno Inshoyu serjoznoyu zagrozoyu ye brakonyerskij vilov ditinchat orangutana dlya nelegalnoyi torgivli Pri comu zazvichaj matir ubivayut oskilki vona ne viddaye svoyeyi ditini Status bornejskogo kalimantanskogo orangutana v nebezpeci Status sumatranskogo i tapanulskogo kritichnij U chervni 2018 roku v zooparku Perta stolici shtatu Zahidna Avstraliya pomer najstarishij na planeti orangutan Velika stara ledi 62 richna samka sumatranskogo orangutana na prizvisko Puan angl Puan 1956 2018 narodila 11 ditej ta zagalom mala shonajmenshe 54 nashadki deyaki z yakih buli vipusheni v diku prirodu PrimitkiORANGUTANI ETIMOLOGIYa Goroh ukrayinski slovniki goroh pp ua ua Procitovano 8 chervnya 2024 Wild Animal Seen Treating Wound With Medicinal Plant in First Documented Case By Tessa Koumoundouros NATURE 03 May 2024 Orangutan vikoristovuvav listya roslin shob vilikuvati ranu vcheni pomitili taku povedinku vpershe Avtor Viktoriya Andryeyeva 02 05 2024 20 00 Nater A ta in 2 listopada 2017 Morphometric Behavioral and Genomic Evidence for a New Orangutan Species Current Biology doi 10 1016 j cub 2017 09 047 Nekrolog samici orangutana Puan u vidanni Vest Avstraliya The West Australian 19 06 2018 thewest com au angl 1 Kniga rekordiv Ginnesadlya orangutana Pertskogo zooparku perthzoo wa gov au angl Pomer najstarishij orangutan Vin lishiv desyatki nashadkiv bbc com Povidomlennya pro smert orangutanga Puan na sajti zooparku perthzoo wa gov au angl DzherelaOrangutan Foundation International The Orangutan Foundation Orangutan Land Trust Orangutan PRIMATE Encyclopaedia Britannica angl