Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Вузькокол ійні залізн иці Закарп аття мережа залізниць вузької колії в Закарпатській області яка виконувала роль промисл

Вузькоколійні залізниці Закарпаття

Вузькоколійні залізниці Закарпаття

Вузькокол́ійні залізн́иці Закарп́аття — мережа залізниць вузької колії в Закарпатській області, яка виконувала роль промислового та під'їзного видів транспорту, а також роль транспорту загального користування. На піку розвитку залізничного транспорту сукупна довжина колій мережі становила близько 1500 км.

Історія

Австро-Угорський період

Періодом найбільш бурхливого будівництва залізниць на території Закарпаття став кінець XIX — перша половина XX століття. Швидкі темпи економічного розвитку Австро-Угорщини в другій половині XIX століття зумовили необхідність розвитку транспортної інфраструктури для інтенсивнішого використання природних ресурсів, насамперед в деревообробній та (лісохімічній галузі). В 1872 р. через територію Закарпаття пролягла ширококолійна залізниця Дебрецен — Сигіт, яка розширювала можливості вивезення промислової деревини та інших природних багатств в центральні та південні регіони Австро-Угорщини. Розширення ринку збуту спричинило відкриття нових тартаків на теренах краю та стрімке зростання обсягу вирубок лісу. Однак ліси, які знаходились в низинній частині Закарпаття і прилягали до основних транспортних магістралей, на кінець XIX століття були практично вирубані. Тому нові лісорозробки відкривалися, як правило, у віддалених гірських місцевостях. Найбільш ефективним видом транспорту для вивезення деревини з важкодоступних місць виявилися вузькоколійні залізниці.

Перша вузькоколійна залізниця на Закарпатті була відкрита у 1880 році для перевезення солі. Наприкінці XIX століття поширення набули так звані «конки» — лісові вузькоколійні залізниці, на яких вантажні перевезення здійснювались за допомогою кінної тяги. На початку XX століття вузькоколійні залізниці Закарпаття перейшли на парову тягу. Залізниці були прокладені в долинах основних річок краю: Боржави, Ужа, Латориці, Ріки, Тиси, Тереблі. Здебільшого це були приватні залізниці, які використовувались як під'їзний транспорт — від приватних підприємств до залізниць загального призначення. Тільки незначна частка вузькоколійних залізниць знаходилась у відомчому підпорядкуванні.

Чехословацький період: 1919—1938

В 1919–1920 роках колії на Підкарпатській Русі, що належали угорським компаніям, увійшли до складу Чехословацьких державних залізниць — ČSD. Націоналізація вузькоколійних залізниць супроводжувалась вирішенням багатьох проблем, зокрема був поновлений парк рухомого складу та вирішено питання ремонту колійного господарства. Уряд Чехословаччини продовжив розбудовувати мережу вузькоколійних залізниць для перевезення вантажів та пасажирів, які були споруджені в австро-угорський період. Загальна протяжність вузьких колій Закарпаття наприкінці 30-х років XX століття становила 1339 км.

Угорський період: 1938—1945

6 березня 1939 р. під час набуття Підкарпатською Руссю автономії були спроби створити самостійні Карпато-Українські залізниці, на перешкоді яких стала Друга Світова Війна. З 1939 р. по 1945 р. залізниці Підкарпатської Русі експлуатувались угорською компанією MÁV. Залізничні дільниці знову отримали нову нумерацію. Також було проведено інвентаризацію та перенумеровано рухомий склад.

Радянський період: 1945—1991

Після закінчення Другої Світової війни Закарпаття опинилось у складі СРСР, а залізниці області увійшли до складу «Радянських залізниць» («Советские железные дороги»). Міністерство шляхів сполучення («Министерство путей сообщения») прийняло в управління мережу вузькоколійних залізниць у Закарпатті в 1945 році, і першим їхнім завданням було перешиття колій з 760 мм на 750 мм. Перехід вузькоколійних залізниць на стандарт 750 мм закінчився в 1950 році.

Період незалежної України: після 1991

При здобутті в 1991 році незалежності Україною розпочалася історія самостійних українських залізниць. Постановою Кабінету Міністрів України від 14 грудня 1991 року створено Державну адміністрацію залізничного транспорту, яка одержала назву «Укрзалізниця», до складу якої і увійшли окремі залізниці Закарпаття. Управління залізницями здійснювало Ужгородське відділення Львівської залізниці.

Нові підходи до ведення лісового господарства, зокрема збільшення частки автомобільного транспортування деревини, пік економічної кризи в 1994 році, що супроводжувався проблемами з постачанням паливно-мастильних матеріалів, стали першою групою причин, що призвели до закриття та ліквідації більшості вузькоколійних залізниць Закарпаття. До інших причин зниження обсягу перевезень на вузькоколійних залізницях можна віднести незбалансовану цінову політику Укрзалізниці, коли тарифи на перевезення вузькоколійною мережею прирівнювались до тарифів загальної мережі — без врахування специфіки рухомого складу, можливостей вдосконалення штатного розкладу тощо.

Опис залізниць

Марамароська соляна залізниця

Перша вузькоколійна залізниця на Закарпатті була введена в експлуатацію 5 червня 1880 року компанією «Máramarosi Sóvasút» — MSV («Марамароська соляна залізниця»). Залізницею здійснювалось транспортування солі від соляних шахт в Солотвині (угор. Aknaszlatina) до ширококолійної залізничної станції Камара-[ro] (угор. Sókamara, рум. Cămara Sighet), розташованої неподалік м. Сигіт. Ширина колії становила 760 мм. Пізніше компанія перешила вузьку колію на широкий стандарт.

Боржавська вузькоколійна залізниця

Докладніше: Боржавська вузькоколійна залізниця
image
Схема Боржавської вузькоколійки

Одна з частково діючих вузькоколійних залізниць в Україні, в межах Виноградівського, Берегівського та Іршавського районів Закарпатської області. Загальна довжина залізниці — 123 км, ширина колії — 750 мм.

Введена в експлуатацію 24 грудня 1908 року. Залізниця використовувалась передусім для перевезення деревини з гірських масивів Полонина Боржава і Великий Діл в Закарпатську низовину для подальшого транспортування та переробки. Пізніше — для пасажирських перевезень. Головна гілка пролягла вздовж річки Боржави, що й дало назву залізниці. У верхів'ях річки колія розгалужувалась на кілька гілок, які вели до віддалених гірських лісорозробок.

Спочатку Боржавська залізниця мала приватну форму власності у формі акціонерного товариства, яке мало назву «BGV» («Borzsavölgyi Gazdasági Vasút» — «Господарська Залізниця Боржавської Долини»). 1923 року залізниця націоналізована Чехословацькими державними залізницями — ČSD.

1938 року південна частина Закарпаття перейшла до Угорщини, а уряд Карпатської України переніс столицю до Хусту. Таким чином, Боржавська залізниця була формально розділена на дві частини та опинилась у складі двох держав.

З 1939 р. по 1945 р. лінія експлуатувалась угорською компанією MÁV.

Після входження Боржавської вузькоколійної залізниці до складу «Советских железных дорог» (СЖД) колія була перешита з 760 мм на 750 мм. Перехід на стандарт 750 мм закінчився в 1950 році.

Нині в експлуатації залишається гілка Виноградів — Хмільник — Іршава, а також Берегово — Хмільник.

Вузькоколійна залізниця Тересва — Усть-Чорна

Докладніше: Вузькоколійна залізниця Тересва — Усть-Чорна
image
Схема вузькоколійки Тересва — Усть-Чорна

Побудована в 1903 році для перевезення деревини з верхів'їв річки Тересви до залізничної станції Тересва. Залізницею здійснювались також пасажирські перевезення.

Головна гілка з'єднувала Тересву з Усть-Чорною та пролягала в долині річки Тересва — від гирла до її верхів'їв. В Усть-Чорній залізниця розгалужувалась на дві гілки: одна вела вверх долиною річки Брустурянки до станцій Лопухів (Брустури) та Турбат — аж під перевали Околе та Легіонів, що на межі Івано-Франківської області; інша гілка пролягала в долині річки Мокрянки та вела у віддалені лісорозробки через села Руська Мокра та Німецька Мокра.

У занепад вузькоколійка прийшла після сильної повені на річці Тересва у 1999 році. Остаточний демонтаж проведено в 2003 році.

Вузькоколійна залізниця Ужгород — Анталовці

Докладніше: Вузькоколійна залізниця Ужгород — Анталовці
image
Схема вузькоколійки Ужгород — Анталовці

Залізниця Ужгород — Радванка — Анталовці з шириною колії 760 мм була здана в експлуатацію в серпні 1916 року. Рух було відкрито у 1917 році. Експлуатаційна довжина колії становила 34,507 км. Спочатку залізниця була ліцензована тільки для перевезення деревини, транспортування якої здійснювалось з околиць Анталовців на деревообробне підприємство, що виробляло дерев'яні рукоятки та накладки для багнетів, артилерійських тесаків і прикладів.

Лінія починалась на залізничній станції «Радванка» в Ужгороді, яка знаходилась на відстані 1 км від головної ширококолійної станції в Ужгороді. Дві станції були з'єднані колією, яка вела до каменоломні. Вузька колія проходила через селище Середнє, потім повертала на північ в долину річки Віолла і прямувала до Анталовець. Зупинки знаходилися в Дравцях, Підгорбі, Холмоку, Руських Комарівцях, Вовкові, Середньому, Чертежі, Худльові та Анталовцях.

До травня 1918 року вузькоколійка Ужгород — Анталовці підпорядковувалась «Імператорсько-королівським австрійським військовим залізницям» — kkHB («kaiserlich-königlich österreichische Heeresbahn»), після чого вона перейшла в управління угорської компанії MÁV.

Після включення Підкарпатської Русі до складу Чехословаччини 21 червня 1919 року залізниця була взята під контроль чехословацькою армією. 1 жовтня 1920 р. — передана Чехословацьким державним залізницям (ČSD). 1922 року вузькоколійна залізниця Ужгород — Анталовці перейшла у підпорядкування Ужгородського управління державними лісами та землею. Згодом залізниця отримала дозвіл на перевезення пасажирів.

В період 1938–1945 років лінія експлуатувалась угорською компанією MÁV. Пасажирські перевезення на залізниці в цей час здійснювали 3 пари потягів..

Після входження Закарпаття до складу СРСР полотно вузькоколійної залізниці Ужгород — Анталовці було перешито з 760 мм на 750 мм. Розібрана у 1975–1976 рр. як нерентабельна.

Рухомий склад. Спочатку перевезення на залізниці Ужгород — Анталовці здійснювались за допомогою локомотивів на паровій тязі. Також функціонував кінний трак — «конка». Пізніше рухомий склад поповнився автомотрисами. В останні роки експлуатації на залізниці використовувались тепловози.

Вузькоколійна залізниця Хуст — Медвежий

Докладніше: Вузькоколійна залізниця Хуст — Медвежий
image
Схема вузькоколійки Хуст — Медвежий

Вузькоколійна залізниця була побудована в 1914 році. Довжина шляхів на момент введення в експлуатацію становила 9 км, ширина колії — 760 мм. Пізніше колія була подовжена до 26 км. Залізниця використовувалась для перевезення деревини з ур. Медвежий до широкої колії поблизу Хуста.

Лінія починалась біля колій ширококолійної залізниці Чоп — Ясіня, на відстані 1,7 км в західному напрямку від міста Хуст. Колія прямувала на північний схід по правому березі річки Ріка повз села Іза, Кошельово та Липча. На північ від села Горінчово вона повертала у вузьку долину р. Чеховець, притоки Ріки. Далі колія прямувала лісом через невелике село Монастирець. Закінчувалась лінія в ур. Медвежий, де знаходилась лісосіка та поселення лісорубів.

На сьогодні залізниця Хуст — Медвежий повністю демонтована, слідів колії не залишилось. Коли припинила роботу вузькоколійка, відомостей немає.

Рухомий склад. З моменту відкриття на залізниці експлуатувались локомотиви на паровій тязі.

Вузькоколійна залізниця Свалява — Жденієво

Коли побудована невідомо. Довжина колії понад 29 км. Нині повністю розібрана. Із лісокомбіната(нині не робочий) йшла вузькоколійка до моста в Неліпино. Міст йшов через р. Латорицю, а далі йшла через Ганьковицю та Підполоззя аж до Жденієва. Також є один дуже цікавий факт — частиною траса М06 прокладена на місті колишньої вузькоколійки.

Вузькоколійна залізниця Занька-ліс під г. Темнатик

Немає інформації ні про побудову, ні про демонтаж. Невеличка вузькоколійка була і в районі Воловця. У 1932 році її довжина складала близько 4 км. Ними доставляли деревину з навколишніх лісів. Є можливість того що дерева возили коні.        

Вузькоколійна залізниця Вишково — Шаян

Побудована до 1940 року. Довжина колії — 13 км. Нині повністю розібрана. Закрита залізнична станція Вишково знаходилася між станціями Буштино та Стеблівка. Колійна інфраструктура включала залізничний міст через річку Тиса.

Вузькоколійна залізниця Дубриничі — Люта

Докладніше: Вузькоколійна залізниця Дубриничі — Люта
image
Схема вузькоколійки Дубриничі — Люта

У 90-х роках XIX століття в долині річки Лютянка в Перечинському районі Закарпатської області функціонувала залізниця на кінській тязі довжиною 7,2 км. У 1902 році вузькоколійка стала власністю акціонерного товариства хімічного промислу «Bantlin» («Bantlin´sche Zellulose AG»). Довжина шляхів на цей момент становила 13,3 км, ширина колії — 760 мм. У 1906 році залізниця подовжена до 30 км. Залізниця Дубриничі — Чорноголова — Станицький — р. Люта розібрана у 1974 році. Поблизу села Дубриничі збереглися залишки залізничного мосту через річку Уж.

Вузькоколійна залізниця Чинадієво — Синяк

Із Чинадієва (де на той час працювали дві пилорами, паркетний цех та фабрика сірників фірми «Вулкан»), вузькоколійка прямувала маршрутом Нижня Грабовниця — Синяк — гора Середній Верх. Споруджена у 1922—1923 рр. фірмою «Бантлін», яка у 1928 році передала її фірмі «Латориця». Долиною потоку Матекова вузькоколійка проходила поруч з купальнями Синяка та державним пралісовим заповідником, потім підіймалася узбіччям гори Буш і закінчувалася на висоті 800 м під горою Середній Верх. Довжина — 19 км. Зараз повністю демонтована.

Вузькоколійна залізниця Великий Бичків — Кобилецька Поляна

Лісова залізниця Великий Бичків — р. Шопурка — Кобилецька Поляна побудована до 1940 року. Довжина шляхів — 33 км. Нині повністю демонтована.

Рухомий склад: локомотив на паровій тязі ОП2-150.

Вузькоколійна залізниця Видричка — Щаул

Лісова залізниця Видричка — Богдан — р. Щаул побудована до 1945 року. Довжина колії становила 17 км. Розібрана в 1977—1978 роках.

Фотогалерея

  • image
    Локомотив U35.301 на ст. Кушниця
  • image
    Локомотив U35.301 на ст. Хмільник
  • image
    Локомотив U35.301 на ст. Іршава
  • image
    Мотовагон М 11.0
  • image
    BGV, ст. Сільце - 1911 р.
  • image
    Станція Білки - 1930-ті рр.
  • image
    Станція Іршава - 1930-ті рр.
  • image
    Боржавська вузькоколійка
  • image
    Паротяг ГР-6 № 286 в Колочаві

Див. також

Примітки

  1. Karel Beneš. Železnice na Podkarpatské Rusi. Nakladatelství dopravy a turistiky spol. s r.o., Praha 1995
  2. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 8 грудня 2012.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

Література

  • Helmuth Lampeitl. Schmalspurbahnen in der Ukraine. Verlag Peter Pospischil, Wien 2000 (Bahn im Bild. Bd. 113).
  • Karel Beneš. Železnice na Podkarpatské Rusi. Nakladatelství dopravy a turistiky spol. s r.o., Praha 1995, .
  • Karel Just. Motorové lokomotivy na úzkorozchodných tratích ČSD. Litoměřice, 2008
  • Karel Just. Parní lokomotivy na úzkorozchodných tratích ČSD. Litoměřice, 2001
  • Гмызин А. Узкоколейные тепловозы ТУ6, ТУ7. М., «Транспорт», 1976
  • Москалев Л. Наши узкоколейные паровозы. М., «Железнодорожное дело», 1997
  • Москалев Л. Наши узкоколейные тепловозы и электровозы. М., «Железнодорожное дело», 2003.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Vuzkokol ijni zalizn ici Zakarp attya merezha zaliznic vuzkoyi koliyi v Zakarpatskij oblasti yaka vikonuvala rol promislovogo ta pid yiznogo vidiv transportu a takozh rol transportu zagalnogo koristuvannya Na piku rozvitku zaliznichnogo transportu sukupna dovzhina kolij merezhi stanovila blizko 1500 km IstoriyaAvstro Ugorskij period Periodom najbilsh burhlivogo budivnictva zaliznic na teritoriyi Zakarpattya stav kinec XIX persha polovina XX stolittya Shvidki tempi ekonomichnogo rozvitku Avstro Ugorshini v drugij polovini XIX stolittya zumovili neobhidnist rozvitku transportnoyi infrastrukturi dlya intensivnishogo vikoristannya prirodnih resursiv nasampered v derevoobrobnij ta lisohimichnij galuzi V 1872 r cherez teritoriyu Zakarpattya prolyagla shirokokolijna zaliznicya Debrecen Sigit yaka rozshiryuvala mozhlivosti vivezennya promislovoyi derevini ta inshih prirodnih bagatstv v centralni ta pivdenni regioni Avstro Ugorshini Rozshirennya rinku zbutu sprichinilo vidkrittya novih tartakiv na terenah krayu ta strimke zrostannya obsyagu virubok lisu Odnak lisi yaki znahodilis v nizinnij chastini Zakarpattya i prilyagali do osnovnih transportnih magistralej na kinec XIX stolittya buli praktichno virubani Tomu novi lisorozrobki vidkrivalisya yak pravilo u viddalenih girskih miscevostyah Najbilsh efektivnim vidom transportu dlya vivezennya derevini z vazhkodostupnih misc viyavilisya vuzkokolijni zaliznici Persha vuzkokolijna zaliznicya na Zakarpatti bula vidkrita u 1880 roci dlya perevezennya soli Naprikinci XIX stolittya poshirennya nabuli tak zvani konki lisovi vuzkokolijni zaliznici na yakih vantazhni perevezennya zdijsnyuvalis za dopomogoyu kinnoyi tyagi Na pochatku XX stolittya vuzkokolijni zaliznici Zakarpattya perejshli na parovu tyagu Zaliznici buli prokladeni v dolinah osnovnih richok krayu Borzhavi Uzha Latorici Riki Tisi Terebli Zdebilshogo ce buli privatni zaliznici yaki vikoristovuvalis yak pid yiznij transport vid privatnih pidpriyemstv do zaliznic zagalnogo priznachennya Tilki neznachna chastka vuzkokolijnih zaliznic znahodilas u vidomchomu pidporyadkuvanni Chehoslovackij period 1919 1938 V 1919 1920 rokah koliyi na Pidkarpatskij Rusi sho nalezhali ugorskim kompaniyam uvijshli do skladu Chehoslovackih derzhavnih zaliznic CSD Nacionalizaciya vuzkokolijnih zaliznic suprovodzhuvalas virishennyam bagatoh problem zokrema buv ponovlenij park ruhomogo skladu ta virisheno pitannya remontu kolijnogo gospodarstva Uryad Chehoslovachchini prodovzhiv rozbudovuvati merezhu vuzkokolijnih zaliznic dlya perevezennya vantazhiv ta pasazhiriv yaki buli sporudzheni v avstro ugorskij period Zagalna protyazhnist vuzkih kolij Zakarpattya naprikinci 30 h rokiv XX stolittya stanovila 1339 km Ugorskij period 1938 1945 6 bereznya 1939 r pid chas nabuttya Pidkarpatskoyu Russyu avtonomiyi buli sprobi stvoriti samostijni Karpato Ukrayinski zaliznici na pereshkodi yakih stala Druga Svitova Vijna Z 1939 r po 1945 r zaliznici Pidkarpatskoyi Rusi ekspluatuvalis ugorskoyu kompaniyeyu MAV Zaliznichni dilnici znovu otrimali novu numeraciyu Takozh bulo provedeno inventarizaciyu ta perenumerovano ruhomij sklad Radyanskij period 1945 1991 Pislya zakinchennya Drugoyi Svitovoyi vijni Zakarpattya opinilos u skladi SRSR a zaliznici oblasti uvijshli do skladu Radyanskih zaliznic Sovetskie zheleznye dorogi Ministerstvo shlyahiv spoluchennya Ministerstvo putej soobsheniya prijnyalo v upravlinnya merezhu vuzkokolijnih zaliznic u Zakarpatti v 1945 roci i pershim yihnim zavdannyam bulo pereshittya kolij z 760 mm na 750 mm Perehid vuzkokolijnih zaliznic na standart 750 mm zakinchivsya v 1950 roci Period nezalezhnoyi Ukrayini pislya 1991 Pri zdobutti v 1991 roci nezalezhnosti Ukrayinoyu rozpochalasya istoriya samostijnih ukrayinskih zaliznic Postanovoyu Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 14 grudnya 1991 roku stvoreno Derzhavnu administraciyu zaliznichnogo transportu yaka oderzhala nazvu Ukrzaliznicya do skladu yakoyi i uvijshli okremi zaliznici Zakarpattya Upravlinnya zaliznicyami zdijsnyuvalo Uzhgorodske viddilennya Lvivskoyi zaliznici Novi pidhodi do vedennya lisovogo gospodarstva zokrema zbilshennya chastki avtomobilnogo transportuvannya derevini pik ekonomichnoyi krizi v 1994 roci sho suprovodzhuvavsya problemami z postachannyam palivno mastilnih materialiv stali pershoyu grupoyu prichin sho prizveli do zakrittya ta likvidaciyi bilshosti vuzkokolijnih zaliznic Zakarpattya Do inshih prichin znizhennya obsyagu perevezen na vuzkokolijnih zaliznicyah mozhna vidnesti nezbalansovanu cinovu politiku Ukrzaliznici koli tarifi na perevezennya vuzkokolijnoyu merezheyu pririvnyuvalis do tarifiv zagalnoyi merezhi bez vrahuvannya specifiki ruhomogo skladu mozhlivostej vdoskonalennya shtatnogo rozkladu tosho Opis zaliznicMaramaroska solyana zaliznicya Persha vuzkokolijna zaliznicya na Zakarpatti bula vvedena v ekspluataciyu 5 chervnya 1880 roku kompaniyeyu Maramarosi Sovasut MSV Maramaroska solyana zaliznicya Zalizniceyu zdijsnyuvalos transportuvannya soli vid solyanih shaht v Solotvini ugor Aknaszlatina do shirokokolijnoyi zaliznichnoyi stanciyi Kamara ro ugor Sokamara rum Cămara Sighet roztashovanoyi nepodalik m Sigit Shirina koliyi stanovila 760 mm Piznishe kompaniya pereshila vuzku koliyu na shirokij standart Borzhavska vuzkokolijna zaliznicya Dokladnishe Borzhavska vuzkokolijna zaliznicya Shema Borzhavskoyi vuzkokolijki Odna z chastkovo diyuchih vuzkokolijnih zaliznic v Ukrayini v mezhah Vinogradivskogo Beregivskogo ta Irshavskogo rajoniv Zakarpatskoyi oblasti Zagalna dovzhina zaliznici 123 km shirina koliyi 750 mm Vvedena v ekspluataciyu 24 grudnya 1908 roku Zaliznicya vikoristovuvalas peredusim dlya perevezennya derevini z girskih masiviv Polonina Borzhava i Velikij Dil v Zakarpatsku nizovinu dlya podalshogo transportuvannya ta pererobki Piznishe dlya pasazhirskih perevezen Golovna gilka prolyagla vzdovzh richki Borzhavi sho j dalo nazvu zaliznici U verhiv yah richki koliya rozgaluzhuvalas na kilka gilok yaki veli do viddalenih girskih lisorozrobok Spochatku Borzhavska zaliznicya mala privatnu formu vlasnosti u formi akcionernogo tovaristva yake malo nazvu BGV Borzsavolgyi Gazdasagi Vasut Gospodarska Zaliznicya Borzhavskoyi Dolini 1923 roku zaliznicya nacionalizovana Chehoslovackimi derzhavnimi zaliznicyami CSD 1938 roku pivdenna chastina Zakarpattya perejshla do Ugorshini a uryad Karpatskoyi Ukrayini perenis stolicyu do Hustu Takim chinom Borzhavska zaliznicya bula formalno rozdilena na dvi chastini ta opinilas u skladi dvoh derzhav Z 1939 r po 1945 r liniya ekspluatuvalas ugorskoyu kompaniyeyu MAV Pislya vhodzhennya Borzhavskoyi vuzkokolijnoyi zaliznici do skladu Sovetskih zheleznyh dorog SZhD koliya bula pereshita z 760 mm na 750 mm Perehid na standart 750 mm zakinchivsya v 1950 roci Nini v ekspluataciyi zalishayetsya gilka Vinogradiv Hmilnik Irshava a takozh Beregovo Hmilnik Vuzkokolijna zaliznicya Teresva Ust Chorna Dokladnishe Vuzkokolijna zaliznicya Teresva Ust Chorna Shema vuzkokolijki Teresva Ust Chorna Pobudovana v 1903 roci dlya perevezennya derevini z verhiv yiv richki Teresvi do zaliznichnoyi stanciyi Teresva Zalizniceyu zdijsnyuvalis takozh pasazhirski perevezennya Golovna gilka z yednuvala Teresvu z Ust Chornoyu ta prolyagala v dolini richki Teresva vid girla do yiyi verhiv yiv V Ust Chornij zaliznicya rozgaluzhuvalas na dvi gilki odna vela vverh dolinoyu richki Brusturyanki do stancij Lopuhiv Brusturi ta Turbat azh pid perevali Okole ta Legioniv sho na mezhi Ivano Frankivskoyi oblasti insha gilka prolyagala v dolini richki Mokryanki ta vela u viddaleni lisorozrobki cherez sela Ruska Mokra ta Nimecka Mokra U zanepad vuzkokolijka prijshla pislya silnoyi poveni na richci Teresva u 1999 roci Ostatochnij demontazh provedeno v 2003 roci Vuzkokolijna zaliznicya Uzhgorod Antalovci Dokladnishe Vuzkokolijna zaliznicya Uzhgorod Antalovci Shema vuzkokolijki Uzhgorod Antalovci Zaliznicya Uzhgorod Radvanka Antalovci z shirinoyu koliyi 760 mm bula zdana v ekspluataciyu v serpni 1916 roku Ruh bulo vidkrito u 1917 roci Ekspluatacijna dovzhina koliyi stanovila 34 507 km Spochatku zaliznicya bula licenzovana tilki dlya perevezennya derevini transportuvannya yakoyi zdijsnyuvalos z okolic Antalovciv na derevoobrobne pidpriyemstvo sho viroblyalo derev yani rukoyatki ta nakladki dlya bagnetiv artilerijskih tesakiv i prikladiv Liniya pochinalas na zaliznichnij stanciyi Radvanka v Uzhgorodi yaka znahodilas na vidstani 1 km vid golovnoyi shirokokolijnoyi stanciyi v Uzhgorodi Dvi stanciyi buli z yednani koliyeyu yaka vela do kamenolomni Vuzka koliya prohodila cherez selishe Serednye potim povertala na pivnich v dolinu richki Violla i pryamuvala do Antalovec Zupinki znahodilisya v Dravcyah Pidgorbi Holmoku Ruskih Komarivcyah Vovkovi Serednomu Chertezhi Hudlovi ta Antalovcyah Do travnya 1918 roku vuzkokolijka Uzhgorod Antalovci pidporyadkovuvalas Imperatorsko korolivskim avstrijskim vijskovim zaliznicyam kkHB kaiserlich koniglich osterreichische Heeresbahn pislya chogo vona perejshla v upravlinnya ugorskoyi kompaniyi MAV Pislya vklyuchennya Pidkarpatskoyi Rusi do skladu Chehoslovachchini 21 chervnya 1919 roku zaliznicya bula vzyata pid kontrol chehoslovackoyu armiyeyu 1 zhovtnya 1920 r peredana Chehoslovackim derzhavnim zaliznicyam CSD 1922 roku vuzkokolijna zaliznicya Uzhgorod Antalovci perejshla u pidporyadkuvannya Uzhgorodskogo upravlinnya derzhavnimi lisami ta zemleyu Zgodom zaliznicya otrimala dozvil na perevezennya pasazhiriv V period 1938 1945 rokiv liniya ekspluatuvalas ugorskoyu kompaniyeyu MAV Pasazhirski perevezennya na zaliznici v cej chas zdijsnyuvali 3 pari potyagiv Pislya vhodzhennya Zakarpattya do skladu SRSR polotno vuzkokolijnoyi zaliznici Uzhgorod Antalovci bulo pereshito z 760 mm na 750 mm Rozibrana u 1975 1976 rr yak nerentabelna Ruhomij sklad Spochatku perevezennya na zaliznici Uzhgorod Antalovci zdijsnyuvalis za dopomogoyu lokomotiviv na parovij tyazi Takozh funkcionuvav kinnij trak konka Piznishe ruhomij sklad popovnivsya avtomotrisami V ostanni roki ekspluataciyi na zaliznici vikoristovuvalis teplovozi Vuzkokolijna zaliznicya Hust Medvezhij Dokladnishe Vuzkokolijna zaliznicya Hust Medvezhij Shema vuzkokolijki Hust Medvezhij Vuzkokolijna zaliznicya bula pobudovana v 1914 roci Dovzhina shlyahiv na moment vvedennya v ekspluataciyu stanovila 9 km shirina koliyi 760 mm Piznishe koliya bula podovzhena do 26 km Zaliznicya vikoristovuvalas dlya perevezennya derevini z ur Medvezhij do shirokoyi koliyi poblizu Husta Liniya pochinalas bilya kolij shirokokolijnoyi zaliznici Chop Yasinya na vidstani 1 7 km v zahidnomu napryamku vid mista Hust Koliya pryamuvala na pivnichnij shid po pravomu berezi richki Rika povz sela Iza Koshelovo ta Lipcha Na pivnich vid sela Gorinchovo vona povertala u vuzku dolinu r Chehovec pritoki Riki Dali koliya pryamuvala lisom cherez nevelike selo Monastirec Zakinchuvalas liniya v ur Medvezhij de znahodilas lisosika ta poselennya lisorubiv Na sogodni zaliznicya Hust Medvezhij povnistyu demontovana slidiv koliyi ne zalishilos Koli pripinila robotu vuzkokolijka vidomostej nemaye Ruhomij sklad Z momentu vidkrittya na zaliznici ekspluatuvalis lokomotivi na parovij tyazi Vuzkokolijna zaliznicya Svalyava Zhdeniyevo Koli pobudovana nevidomo Dovzhina koliyi ponad 29 km Nini povnistyu rozibrana Iz lisokombinata nini ne robochij jshla vuzkokolijka do mosta v Nelipino Mist jshov cherez r Latoricyu a dali jshla cherez Gankovicyu ta Pidpolozzya azh do Zhdeniyeva Takozh ye odin duzhe cikavij fakt chastinoyu trasa M06 prokladena na misti kolishnoyi vuzkokolijki Vuzkokolijna zaliznicya Zanka lis pid g Temnatik Nemaye informaciyi ni pro pobudovu ni pro demontazh Nevelichka vuzkokolijka bula i v rajoni Volovcya U 1932 roci yiyi dovzhina skladala blizko 4 km Nimi dostavlyali derevinu z navkolishnih lisiv Ye mozhlivist togo sho dereva vozili koni Vuzkokolijna zaliznicya Vishkovo Shayan Pobudovana do 1940 roku Dovzhina koliyi 13 km Nini povnistyu rozibrana Zakrita zaliznichna stanciya Vishkovo znahodilasya mizh stanciyami Bushtino ta Steblivka Kolijna infrastruktura vklyuchala zaliznichnij mist cherez richku Tisa Vuzkokolijna zaliznicya Dubrinichi Lyuta Dokladnishe Vuzkokolijna zaliznicya Dubrinichi Lyuta Shema vuzkokolijki Dubrinichi Lyuta U 90 h rokah XIX stolittya v dolini richki Lyutyanka v Perechinskomu rajoni Zakarpatskoyi oblasti funkcionuvala zaliznicya na kinskij tyazi dovzhinoyu 7 2 km U 1902 roci vuzkokolijka stala vlasnistyu akcionernogo tovaristva himichnogo promislu Bantlin Bantlin sche Zellulose AG Dovzhina shlyahiv na cej moment stanovila 13 3 km shirina koliyi 760 mm U 1906 roci zaliznicya podovzhena do 30 km Zaliznicya Dubrinichi Chornogolova Stanickij r Lyuta rozibrana u 1974 roci Poblizu sela Dubrinichi zbereglisya zalishki zaliznichnogo mostu cherez richku Uzh Vuzkokolijna zaliznicya Chinadiyevo Sinyak Iz Chinadiyeva de na toj chas pracyuvali dvi pilorami parketnij ceh ta fabrika sirnikiv firmi Vulkan vuzkokolijka pryamuvala marshrutom Nizhnya Grabovnicya Sinyak gora Serednij Verh Sporudzhena u 1922 1923 rr firmoyu Bantlin yaka u 1928 roci peredala yiyi firmi Latoricya Dolinoyu potoku Matekova vuzkokolijka prohodila poruch z kupalnyami Sinyaka ta derzhavnim pralisovim zapovidnikom potim pidijmalasya uzbichchyam gori Bush i zakinchuvalasya na visoti 800 m pid goroyu Serednij Verh Dovzhina 19 km Zaraz povnistyu demontovana Vuzkokolijna zaliznicya Velikij Bichkiv Kobilecka Polyana Lisova zaliznicya Velikij Bichkiv r Shopurka Kobilecka Polyana pobudovana do 1940 roku Dovzhina shlyahiv 33 km Nini povnistyu demontovana Ruhomij sklad lokomotiv na parovij tyazi OP2 150 Vuzkokolijna zaliznicya Vidrichka Shaul Lisova zaliznicya Vidrichka Bogdan r Shaul pobudovana do 1945 roku Dovzhina koliyi stanovila 17 km Rozibrana v 1977 1978 rokah FotogalereyaLokomotiv U35 301 na st Kushnicya Lokomotiv U35 301 na st Hmilnik Lokomotiv U35 301 na st Irshava Motovagon M 11 0 BGV st Silce 1911 r Stanciya Bilki 1930 ti rr Stanciya Irshava 1930 ti rr Borzhavska vuzkokolijka Parotyag GR 6 286 v KolochaviDiv takozhBorzhavska vuzkokolijna zaliznicya Lisova zaliznicya Ugorshina Vuzkokolijna zaliznicya Yevropejska koliya Shiroka koliyaPrimitkiKarel Benes Zeleznice na Podkarpatske Rusi Nakladatelstvi dopravy a turistiky spol s r o Praha 1995 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 8 grudnya 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya LiteraturaHelmuth Lampeitl Schmalspurbahnen in der Ukraine Verlag Peter Pospischil Wien 2000 Bahn im Bild Bd 113 Karel Benes Zeleznice na Podkarpatske Rusi Nakladatelstvi dopravy a turistiky spol s r o Praha 1995 ISBN 80 85884 32 1 Karel Just Motorove lokomotivy na uzkorozchodnych tratich CSD Litomerice 2008 Karel Just Parni lokomotivy na uzkorozchodnych tratich CSD Litomerice 2001 Gmyzin A Uzkokolejnye teplovozy TU6 TU7 M Transport 1976 Moskalev L Nashi uzkokolejnye parovozy M Zheleznodorozhnoe delo 1997 Moskalev L Nashi uzkokolejnye teplovozy i elektrovozy M Zheleznodorozhnoe delo 2003 ISBN 5 93574 014 1

Дата публікації:
Топ