Бру́стури (в 1946-2023 роках — Лопу́хів) — село в Україні, в Усть-Чорнянській селищній громаді Тячівського району Закарпатської області.
село Брустури | |
---|---|
Вигляд на Брустури | |
Країна | Україна |
Область | Закарпатська область |
Район | Тячівський район |
Громада | Усть-Чорнянська громада |
Код КАТОТТГ | UA21080190020024230 |
Основні дані | |
Засноване | 1638 |
Населення | 3317 (2001 р.) |
Площа | 25 км² |
Густота населення | 132,68 осіб/км² |
Поштовий індекс | 90522 |
Телефонний код | +380 03134 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°21′49″ пн. ш. 23°57′59″ сх. д. / 48.36361° пн. ш. 23.96639° сх. д.Координати: 48°21′49″ пн. ш. 23°57′59″ сх. д. / 48.36361° пн. ш. 23.96639° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 655 м |
Водойми | р. Брустурянка, струмок Прочський |
Відстань до районного центру | 70 км км |
Найближча залізнична станція | Тересва |
Відстань до залізничної станції | 51 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | с. Лопухів, вул. Центральна, 100 |
Карта | |
Брустури | |
Брустури | |
Мапа | |
Брустури у Вікісховищі |
29 червня 2023 року перейменоване на Брустури.
Географія
Село розташоване по обидва боки річки Брустурянки, за 67 км від районного центру Тячева. Сусідній населений пунк — Усть-Чорна. Кількість населення Лопухів складає 3750 осіб. У селі струмок Прочський впадає у річку Брустурянку.
Назва села
За першими статистичними відомостями про село Брустури згадується у 1839 році. Детальніші відомості про село можна знайти у географічному та статистичному огляді Мараморошанського комітату (1901 року видання). Там зазначається, що станом на той час в селі проживали 1378 жителів, а у 1913 році налічувалось 1655 мешканців.
Стара назва Лопухово — Брустури — походить від румунського brusture (лопух). Отже, українська назва є перекладом з румунської.
Проте Юрій Андрухович (український письменник) має цілковито іншу думку щодо правильності перекладу назви села на українську мову. Румунською мовою brustur — це sympytum cordatum, що означає живокіст серцеподібний, багаторічна трав'яниста рослина родини шорстколистих. Це не те саме, що brusture — arctium lappa L, себто лопух великий, дворічна трав'яниста рослина родини складноцвітих. Оскільки, тодішні перекладачі не вдавалися до тонкощів своєї справи, і без уточнень що маться на увазі: brustur чи brusture — переклали назву як Лопухів.
На пленарному засіданні 29 червня 2023 року Верховна Рада України перейменувала село Лопухів Тячівського району Закарпатської області на село Брустури.
Історія
Вперше село згадується в письмових джерелах XVII століття (приблизно з 1638 року). Згадки в різних історичних джерелах подані хронологічно: 1638 — Brusztura (Bélay 77), 1725 — Brusztura (Revizki), 1773 — Brusztura, Bruszture (LexLoc. 133), 1808 — Brusztura (Lipszky: Rep. 87), 1828 — Brusztura (Nagy 195), 1838 — Brusztura (Schem. 62), 1851 — Brasztura (!) (Fényes 1: 166), 1877 — Brusztára (Hnt.), 1913 — Brusztura (Hnt.), 1925 — Brustura, 1930 — Brusztury (ComMarmUg. 83), 1944 — Brusztura, Брустуры (Hnt.), 1983 — Лопухів, Лопухов (ZO), Брустури (2023).
Але його правдешня історія починається ще у давнину (до приходу угорців в 896 році), коли русинські і волоські пастухи на полонинах випасали овець та худобу, освоювали полонинні та низинні землі на берегах рік Брустурянка та Яблуниця і поселялися там.
Наприкінці XVI століття волохів-переселенців майже не залишилось, а ті що залишились, асимілювалися серед переважаючої більшості русинів.
Гірськими стежками через полонини ходили опришки, тому хуторські поселення виникали під полонинами і поступово люди почали розселювалися вниз до річкових територій. Спершу люди заселили присілки Бистрик (його назва походить від села Бистриця нині Надвірнянського району Івано-Франківської області) і присілок Яблуницю, чия назва, ймовірно походить від села Яблуниця біля Яблуницького перевалу.
Німецькі колоністи, які заснували Німецьку Мокру розселилися також і поміж русинами. Їхнє завдання — організувати сплав лісу з приток річок Яблуниця, Турбат, Плайська, Бертянка. За часів Марії-Терезії ліс сплавляли по річці Брустурянка в напрямку до Тересви. Колоди використовувалися для укріплення соляних шахт у Солотвині.
У 1920 році Брустури увійшли до складу Чехословаччини.
У вирі Другої світової війни
З березеня 1939 по жовтень 1944 Брустури перебували під угорсько-фашистською окупацією. В цей період побудовано захисну лінію Арпада. В повоєнні роки жителі Брустур втікали до Радянського Союзу в пошуках кращого життя, а знайшли його в таборах ГУЛАГу.
Трагедією обернулися воєнні часи для євреїв, які у довоєнний час складали майже чверть населення Брустур. У 1942 році угорсько-фашистські війська відправили євреїв до Німеччини (звідки ніхто так і не повернувся).
За часів Радянського союзу
У жовтні 1944 року Брустури спалили війська фашистської Угорщини. Більш ніж сто жителів села пішли воювати добровольцями до корпусу Людвіка Свободи та вступили до лав Червоної Армії. Їхні імена викарбували на обеліску, який зараз стоїть у центрі села.
У 1952 році розпочав свою трудову діяльність майбутній Герой Соціалістичної праці, переможець міжнародних змагань лісорубів на виставці «Експо-67» у Монреалі Іван Васильович Чуса.
Релігія
До кінця 40-х років ХХ століття головною вірою Брустур була греко-католицька. Хоча першу православну церкву побудували у присілку Яблуниця ще у першій половині XVII століття. У 1805 році в центрі села зведено дерев'яну церкву Михайла Архангела, яку знесли після побудови у 1941 році цегляної церкви. Вона діє і по сьогоднішній час як православна.
Храм св. Івана Предтечі (1940 рік)
У 1801 р. в селі була дерев'яна церква св. Михайла, збудована громадою в 1799 р. при допомозі уряду (датують 1805 р.). Споруда відрізнялася від інших церков долини Тересви і конструкцією зрубів, і незвичною низькою вежею з куполом стрілчастого профілю. Ці своєрідні форми були введені майстрами-німцями.
Є згадка про те, що будівничими цієї церкви були виходці з Ішла та Ґмундена (Австрія), тобто колоністи, що поселилися в сусідніх селах. За легендою, колись на пагорбі під полониною Сопониця розташувався пастух з отарою овець і збудував собі колибу. Страшний зсув засипав колибу, і люди збудували на тому місці церкву.
Як розповідає Дмитро Дмитрович Петруняк, навесні 1936 р. дерев'яну церкву обстежила комісія, після чого постало питання про спорудження мурованої церкви, і для цього за 400 тисяч корон продали церковний ліс. Восени 1936 р. в село прибув представник єпископа О. Стойки і привіз з собою багато проектів мурованих храмів. Куратор Дмитро Іванович Петруняк вибрав проект Е. Еґреші. З ним погодилися його заступник Іван Косюк та священик Іван Карпинець. Навесні 1937 р. будівельна фірма з Мукачева «Кізман, Петер і Ґрол» розпочала будівництво. Жителі села здавали гроші на церкву, а також працювали без оплати. Значною була допомога лісової управи, представником якої у Брустурах був інженер Бейла Ворі. Всі матеріали перевозили вузькоколійкою з Тересви до Брустур безоплатно.
До жовтня 1938 р. було зведено стіни та вежу церкви. Через політичні події 1939 р. будівництво затрималося.
На жаль, дерев'яну церкву та дзвіницю розібрали після спорудження мурованої, яку посвятили 7 липня 1940 р. Єпископ О. Стойка освятив церкву 22 вересня 1940 р. Храм композицією форм подібний до церкви в Дубовому.
Так само перехрещуються дві базиліки, на перехрещенні здіймається велика сферична баня, а висока двоярусна вежа дзвіниці височіє над входом до храму. Площа храму — 648 кв. м. Великий дзвін купили за пароха Діонисія Горзо, другий великий дзвін відлив Карел ПІілгаві в місті Пардубіце (Чехія) в 1924 р. Найдавніший дзвін «изолято в Пешті чрез Андрея Шлуд» у 1844 р. Два малі дзвони виготовила фірма «Акорд» у 1930 р.
Парох Лопухова Михайло Греньо був ув'язнений у концтаборах з 1949 по 1956 р.
Освіта
26 лютого 1792 року за указом короля Угорщини, задля збереження духу вірних горян, відкрили 23 школи з русинською мовою навчання, у тому числі і в Брустурах. Оскільки, школа була королівською, то і фінансувалась вона з казни короля.
Вузькоколійна залізниця
У 1920 році Брустури увійшли до складу Чехословаччини. За часи правління чехословацької влади побудовано вузькоколійну залізницю під самі вершини Карпат. Існувала вузькоколійка аж до руйнівного паводку 1998 року.
Сучасність
На території села діє державне підприємство «Брустурянський ЛМГ» — одне з найбільших в Україні (26,5 тис. га. лісів)., з його підрозділами: Плайське лісництво, Турбатське лісництво, Кедрянське лісництво, Лопухівське лісництво.
Влітку населення села займається збором грибів, ягід, лікарських рослин. Діє Лопухівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, Прочківська ЗОШ І ступенів, Яблунецький навчально-виконавчий комбінат, ясла-садок «Ромашка», Лопухівська лікарська амбулаторія загальної практики сімейної медицини. В центрі села є будинок культури, при якому діє народно-інструментальний ансамбль «Брустури», сільська бібліотека та поштове відділення.
У 2008 році започатковано святкування Дня села, а з 2011 — фестивалю «Брусторянська кедровиця».
У 2010 році відкрито пам'ятник Тарасу Григоровичу Шевченку за ініціативи сільського голови М. М. Фіцая та за підтримки «Брустурянського ЛМГ».
В кінці листопада 2016 року у Лопухові запрацювала гідроелектростанція на річці Брустурянка. Потужність міні-ГЕС 999 кВт.
Присілки
Бистрик
Згадки в історичних джералах за роками: 1898 — Bisztrik (Hnt.), 1907 — Bisztrik (Hnt.), 1913 — Bisztrik (Hnt.).
Гірськими стежками через полонини ходили опришки, тому хутірські поселення виникали під полонинами і поступово люди почали розселювалися вниз до річкових територій. Спершу люди заселили присілок Бистрик.
Легенда про присілок говорить, що на Прислопі (полонина) навколо стоянки овець загорівся ліс. Хлопець-вівчар вночі побіг у село, щоб повідомити людям про лихо. Люди кинулись на допомогу вівчарям, щоб погасити пожежу. Всі бігли навмання вверх. Ті, що прибігли першими, допомогли збороти вогонь. Інші ще протягом кількох годин доходили до місця, де стояли вівці. Вони дивувалися, як ті прийшли першими, а ті в свою чергу відповідали: «Знаємо бистру (швидку чи коротку) дорогу на полонину». З того часу присілок стали називати Бистрик.
Прочка
Згадки: 1898 — Praska, 1907 — Praska, 1913 — Praska, 1944 — Procska, Прочка.
Яблуниця
Згадки: 1896 — Jablonec, 1898 — Jablonicza, 1913 — Jablonicza, 1930 — Jablonice, 1944 — Jablonica, Яблоница.
Першу церкву побудували у присілку Яблуниця ще у першій половині XVII століття.
Туристичні місця
- гідроелектростанція на річці Брустурянка.
- храм св. Михайла
- За часи правління чехословацької влади побудовано вузькоколійну залізницю під самі вершини Карпат. Існувала вузькоколійка аж до руйнівного паводку 1998 року.
- На північний схід від села розташований Кедринський ботанічний заказник.
- На схід від села — Гладинський заказник.
- На північ — заказники «Бертяник» та «Аршична».
- На північний схід — заказник «Горгани і Тавпіширка».
- На південний схід — пралісова пам'ятка природи «Праліси і квазіпраліси Лопухівського лісництва».
- На північний схід — пралісова пам'ятка природи «Праліси Турбатського лісництва».
Фотогалерея
- Кошара овець на полонині біля с. Лопухів
- Лопухівська телерадіовежа. Світанок
- Греко-католицька церква. Вид на головний вхід
- Греко-католицька церква. Вид збоку
- Церква св. Івана Предтечі (панорама)
- Центральна дорога Лопухова
- Підприємство з деревообробки "Бирть"
- Захід сонця на Лопухівській телерадіовежі
- Вид на Лопухів з навколишніх гір
- Вид на сторону села Усть-Чорна
- Веселка зі сторони Лопухівської телерадіовежі
- Патріотичні барви оселі (с. Лопухів)
- Будинок за високими деревами в селі Лопухів
- Місцевий колорит (с. Лопухів)
- Вид на виїзді з села
- Різнобарвний будинок в с. Лопухів
- Типова архітектура будинків села Лопухів
- Старий будинок в с. Лопухів
- Ґанок ґазди в с. Лопухів
- Криниця "журавель" з джерельною водою
- Греко-католицька церква в с. Лопухів
- Типова сільська оселя в с. Лопухів
- Вид на гору Діл
- Сільська рада в селі Лопухів
- Базар у селі Лопухів
- Типовий сільський будинок (с. Лопухів)
- Річка Брустурянка (с. Лопухів)
- Одна з могил на кладовищі біля церкви св. Івана Предтечі (с. Лопухів)
- На території церкви св. Івана Предтечі (с. Лопухів)
- Пам'ятник солдатам, що полягли в часи Другої світової війни
- Пам'ятник Тарасу Шевченку (с.Лопухів)
- На в'їзді в с. Лопухів
- Лопухівський будинок культури. Загальний вид
Відео
- Полонина Торговиця з вікна авто
- Вівці, пастух та пес Ботар
- Полонина Торговиця близ Лопухова
- Полонина Торговиця. Пастух з вівцями
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 17 січня 2008.
- Верховна Рада перейменувала кілька населених пунктів у шести областях України
- Бєлоусов, В.І. (1969). Історія міст і сіл Української РСР (українська) . Київ: Головна редакція української радянської енциклопедії АН УРСР. с. 646.
- Данилюк, М.В. (2012). Тячівщина. Історико-краєзнавчі нариси (українською) . Київ: Карпати. с. 256—259.
- Андрухович, Юрій (2007). Диявол ховається в сирі (українська) . Київ: Часопис "Критика". с. 305.
- Országos Széchényi Könyvtár / Hungarian National Library (25 травня 2003). . mek.oszk.hu. Архів оригіналу за 23 лютого 2011. Процитовано 13 червня 2021.
Джерела
- На Закарпатті запустили нову міні-ГЕС [ 2 грудня 2016 у Wayback Machine.]
- Данилюк, М. В. (2012). Тячівщина. Історико-краєзнавчі нариси (українська). Київ: Карпати. с. 256—259.
- На Закарпатті запустили нову міні-ГЕС [ 2 грудня 2016 у Wayback Machine.]
Посилання
- Офіційна вебсторінка Лопухівської сільської ради [ 8 квітня 2022 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bru sturi v 1946 2023 rokah Lopu hiv selo v Ukrayini v Ust Chornyanskij selishnij gromadi Tyachivskogo rajonu Zakarpatskoyi oblasti selo Brusturi Viglyad na BrusturiViglyad na Brusturi Krayina Ukrayina Oblast Zakarpatska oblast Rajon Tyachivskij rajon Gromada Ust Chornyanska gromada Kod KATOTTG UA21080190020024230 Osnovni dani Zasnovane 1638 Naselennya 3317 2001 r Plosha 25 km Gustota naselennya 132 68 osib km Poshtovij indeks 90522 Telefonnij kod 380 03134 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 21 49 pn sh 23 57 59 sh d 48 36361 pn sh 23 96639 sh d 48 36361 23 96639 Koordinati 48 21 49 pn sh 23 57 59 sh d 48 36361 pn sh 23 96639 sh d 48 36361 23 96639 Serednya visota nad rivnem morya 655 m Vodojmi r Brusturyanka strumok Prochskij Vidstan do rajonnogo centru 70 km km Najblizhcha zaliznichna stanciya Teresva Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 51 km Misceva vlada Adresa radi s Lopuhiv vul Centralna 100 Karta Brusturi Brusturi Mapa Brusturi u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Brusturi 29 chervnya 2023 roku perejmenovane na Brusturi GeografiyaSelo roztashovane po obidva boki richki Brusturyanki za 67 km vid rajonnogo centru Tyacheva Susidnij naselenij punk Ust Chorna Kilkist naselennya Lopuhiv skladaye 3750 osib U seli strumok Prochskij vpadaye u richku Brusturyanku Nazva selaZa pershimi statistichnimi vidomostyami pro selo Brusturi zgaduyetsya u 1839 roci Detalnishi vidomosti pro selo mozhna znajti u geografichnomu ta statistichnomu oglyadi Maramoroshanskogo komitatu 1901 roku vidannya Tam zaznachayetsya sho stanom na toj chas v seli prozhivali 1378 zhiteliv a u 1913 roci nalichuvalos 1655 meshkanciv Stara nazva Lopuhovo Brusturi pohodit vid rumunskogo brusture lopuh Otzhe ukrayinska nazva ye perekladom z rumunskoyi Prote Yurij Andruhovich ukrayinskij pismennik maye cilkovito inshu dumku shodo pravilnosti perekladu nazvi sela na ukrayinsku movu Rumunskoyu movoyu brustur ce sympytum cordatum sho oznachaye zhivokist sercepodibnij bagatorichna trav yanista roslina rodini shorstkolistih Ce ne te same sho brusture arctium lappa L sebto lopuh velikij dvorichna trav yanista roslina rodini skladnocvitih Oskilki todishni perekladachi ne vdavalisya do tonkoshiv svoyeyi spravi i bez utochnen sho matsya na uvazi brustur chi brusture pereklali nazvu yak Lopuhiv Na plenarnomu zasidanni 29 chervnya 2023 roku Verhovna Rada Ukrayini perejmenuvala selo Lopuhiv Tyachivskogo rajonu Zakarpatskoyi oblasti na selo Brusturi IstoriyaVpershe selo zgaduyetsya v pismovih dzherelah XVII stolittya priblizno z 1638 roku Zgadki v riznih istorichnih dzherelah podani hronologichno 1638 Brusztura Belay 77 1725 Brusztura Revizki 1773 Brusztura Bruszture LexLoc 133 1808 Brusztura Lipszky Rep 87 1828 Brusztura Nagy 195 1838 Brusztura Schem 62 1851 Brasztura Fenyes 1 166 1877 Brusztara Hnt 1913 Brusztura Hnt 1925 Brustura 1930 Brusztury ComMarmUg 83 1944 Brusztura Brustury Hnt 1983 Lopuhiv Lopuhov ZO Brusturi 2023 Ale jogo pravdeshnya istoriya pochinayetsya she u davninu do prihodu ugorciv v 896 roci koli rusinski i voloski pastuhi na poloninah vipasali ovec ta hudobu osvoyuvali poloninni ta nizinni zemli na beregah rik Brusturyanka ta Yablunicya i poselyalisya tam Naprikinci XVI stolittya volohiv pereselenciv majzhe ne zalishilos a ti sho zalishilis asimilyuvalisya sered perevazhayuchoyi bilshosti rusiniv Girskimi stezhkami cherez polonini hodili oprishki tomu hutorski poselennya vinikali pid poloninami i postupovo lyudi pochali rozselyuvalisya vniz do richkovih teritorij Spershu lyudi zaselili prisilki Bistrik jogo nazva pohodit vid sela Bistricya nini Nadvirnyanskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti i prisilok Yablunicyu chiya nazva jmovirno pohodit vid sela Yablunicya bilya Yablunickogo perevalu Nimecki kolonisti yaki zasnuvali Nimecku Mokru rozselilisya takozh i pomizh rusinami Yihnye zavdannya organizuvati splav lisu z pritok richok Yablunicya Turbat Plajska Bertyanka Za chasiv Mariyi Tereziyi lis splavlyali po richci Brusturyanka v napryamku do Teresvi Kolodi vikoristovuvalisya dlya ukriplennya solyanih shaht u Solotvini U 1920 roci Brusturi uvijshli do skladu Chehoslovachchini U viri Drugoyi svitovoyi vijni Z berezenya 1939 po zhovten 1944 Brusturi perebuvali pid ugorsko fashistskoyu okupaciyeyu V cej period pobudovano zahisnu liniyu Arpada V povoyenni roki zhiteli Brustur vtikali do Radyanskogo Soyuzu v poshukah krashogo zhittya a znajshli jogo v taborah GULAGu Tragediyeyu obernulisya voyenni chasi dlya yevreyiv yaki u dovoyennij chas skladali majzhe chvert naselennya Brustur U 1942 roci ugorsko fashistski vijska vidpravili yevreyiv do Nimechchini zvidki nihto tak i ne povernuvsya Za chasiv Radyanskogo soyuzu U zhovtni 1944 roku Brusturi spalili vijska fashistskoyi Ugorshini Bilsh nizh sto zhiteliv sela pishli voyuvati dobrovolcyami do korpusu Lyudvika Svobodi ta vstupili do lav Chervonoyi Armiyi Yihni imena vikarbuvali na obelisku yakij zaraz stoyit u centri sela U 1952 roci rozpochav svoyu trudovu diyalnist majbutnij Geroj Socialistichnoyi praci peremozhec mizhnarodnih zmagan lisorubiv na vistavci Ekspo 67 u Monreali Ivan Vasilovich Chusa ReligiyaDo kincya 40 h rokiv HH stolittya golovnoyu viroyu Brustur bula greko katolicka Hocha pershu pravoslavnu cerkvu pobuduvali u prisilku Yablunicya she u pershij polovini XVII stolittya U 1805 roci v centri sela zvedeno derev yanu cerkvu Mihajla Arhangela yaku znesli pislya pobudovi u 1941 roci ceglyanoyi cerkvi Vona diye i po sogodnishnij chas yak pravoslavna Hram sv Ivana Predtechi 1940 rik U 1801 r v seli bula derev yana cerkva sv Mihajla zbudovana gromadoyu v 1799 r pri dopomozi uryadu datuyut 1805 r Sporuda vidriznyalasya vid inshih cerkov dolini Teresvi i konstrukciyeyu zrubiv i nezvichnoyu nizkoyu vezheyu z kupolom strilchastogo profilyu Ci svoyeridni formi buli vvedeni majstrami nimcyami Ye zgadka pro te sho budivnichimi ciyeyi cerkvi buli vihodci z Ishla ta Gmundena Avstriya tobto kolonisti sho poselilisya v susidnih selah Za legendoyu kolis na pagorbi pid poloninoyu Soponicya roztashuvavsya pastuh z otaroyu ovec i zbuduvav sobi kolibu Strashnij zsuv zasipav kolibu i lyudi zbuduvali na tomu misci cerkvu Yak rozpovidaye Dmitro Dmitrovich Petrunyak navesni 1936 r derev yanu cerkvu obstezhila komisiya pislya chogo postalo pitannya pro sporudzhennya murovanoyi cerkvi i dlya cogo za 400 tisyach koron prodali cerkovnij lis Voseni 1936 r v selo pribuv predstavnik yepiskopa O Stojki i priviz z soboyu bagato proektiv murovanih hramiv Kurator Dmitro Ivanovich Petrunyak vibrav proekt E Egreshi Z nim pogodilisya jogo zastupnik Ivan Kosyuk ta svyashenik Ivan Karpinec Navesni 1937 r budivelna firma z Mukacheva Kizman Peter i Grol rozpochala budivnictvo Zhiteli sela zdavali groshi na cerkvu a takozh pracyuvali bez oplati Znachnoyu bula dopomoga lisovoyi upravi predstavnikom yakoyi u Brusturah buv inzhener Bejla Vori Vsi materiali perevozili vuzkokolijkoyu z Teresvi do Brustur bezoplatno Do zhovtnya 1938 r bulo zvedeno stini ta vezhu cerkvi Cherez politichni podiyi 1939 r budivnictvo zatrimalosya Na zhal derev yanu cerkvu ta dzvinicyu rozibrali pislya sporudzhennya murovanoyi yaku posvyatili 7 lipnya 1940 r Yepiskop O Stojka osvyativ cerkvu 22 veresnya 1940 r Hram kompoziciyeyu form podibnij do cerkvi v Dubovomu Tak samo perehreshuyutsya dvi baziliki na perehreshenni zdijmayetsya velika sferichna banya a visoka dvoyarusna vezha dzvinici visochiye nad vhodom do hramu Plosha hramu 648 kv m Velikij dzvin kupili za paroha Dionisiya Gorzo drugij velikij dzvin vidliv Karel PIilgavi v misti Pardubice Chehiya v 1924 r Najdavnishij dzvin izolyato v Peshti chrez Andreya Shlud u 1844 r Dva mali dzvoni vigotovila firma Akord u 1930 r Paroh Lopuhova Mihajlo Greno buv uv yaznenij u konctaborah z 1949 po 1956 r Osvita26 lyutogo 1792 roku za ukazom korolya Ugorshini zadlya zberezhennya duhu virnih goryan vidkrili 23 shkoli z rusinskoyu movoyu navchannya u tomu chisli i v Brusturah Oskilki shkola bula korolivskoyu to i finansuvalas vona z kazni korolya Vuzkokolijna zaliznicyaU 1920 roci Brusturi uvijshli do skladu Chehoslovachchini Za chasi pravlinnya chehoslovackoyi vladi pobudovano vuzkokolijnu zaliznicyu pid sami vershini Karpat Isnuvala vuzkokolijka azh do rujnivnogo pavodku 1998 roku SuchasnistNa teritoriyi sela diye derzhavne pidpriyemstvo Brusturyanskij LMG odne z najbilshih v Ukrayini 26 5 tis ga lisiv z jogo pidrozdilami Plajske lisnictvo Turbatske lisnictvo Kedryanske lisnictvo Lopuhivske lisnictvo Vlitku naselennya sela zajmayetsya zborom gribiv yagid likarskih roslin Diye Lopuhivska zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv Prochkivska ZOSh I stupeniv Yabluneckij navchalno vikonavchij kombinat yasla sadok Romashka Lopuhivska likarska ambulatoriya zagalnoyi praktiki simejnoyi medicini V centri sela ye budinok kulturi pri yakomu diye narodno instrumentalnij ansambl Brusturi silska biblioteka ta poshtove viddilennya U 2008 roci zapochatkovano svyatkuvannya Dnya sela a z 2011 festivalyu Brustoryanska kedrovicya U 2010 roci vidkrito pam yatnik Tarasu Grigorovichu Shevchenku za iniciativi silskogo golovi M M Ficaya ta za pidtrimki Brusturyanskogo LMG V kinci listopada 2016 roku u Lopuhovi zapracyuvala gidroelektrostanciya na richci Brusturyanka Potuzhnist mini GES 999 kVt PrisilkiBistrik Zgadki v istorichnih dzheralah za rokami 1898 Bisztrik Hnt 1907 Bisztrik Hnt 1913 Bisztrik Hnt Girskimi stezhkami cherez polonini hodili oprishki tomu hutirski poselennya vinikali pid poloninami i postupovo lyudi pochali rozselyuvalisya vniz do richkovih teritorij Spershu lyudi zaselili prisilok Bistrik Legenda pro prisilok govorit sho na Prislopi polonina navkolo stoyanki ovec zagorivsya lis Hlopec vivchar vnochi pobig u selo shob povidomiti lyudyam pro liho Lyudi kinulis na dopomogu vivcharyam shob pogasiti pozhezhu Vsi bigli navmannya vverh Ti sho pribigli pershimi dopomogli zboroti vogon Inshi she protyagom kilkoh godin dohodili do miscya de stoyali vivci Voni divuvalisya yak ti prijshli pershimi a ti v svoyu chergu vidpovidali Znayemo bistru shvidku chi korotku dorogu na poloninu Z togo chasu prisilok stali nazivati Bistrik Prochka Zgadki 1898 Praska 1907 Praska 1913 Praska 1944 Procska Prochka Yablunicya Zgadki 1896 Jablonec 1898 Jablonicza 1913 Jablonicza 1930 Jablonice 1944 Jablonica Yablonica Pershu cerkvu pobuduvali u prisilku Yablunicya she u pershij polovini XVII stolittya Turistichni miscyagidroelektrostanciya na richci Brusturyanka hram sv Mihajla Za chasi pravlinnya chehoslovackoyi vladi pobudovano vuzkokolijnu zaliznicyu pid sami vershini Karpat Isnuvala vuzkokolijka azh do rujnivnogo pavodku 1998 roku Na pivnichnij shid vid sela roztashovanij Kedrinskij botanichnij zakaznik Na shid vid sela Gladinskij zakaznik Na pivnich zakazniki Bertyanik ta Arshichna Na pivnichnij shid zakaznik Gorgani i Tavpishirka Na pivdennij shid pralisova pam yatka prirodi Pralisi i kvazipralisi Lopuhivskogo lisnictva Na pivnichnij shid pralisova pam yatka prirodi Pralisi Turbatskogo lisnictva FotogalereyaKoshara ovec na polonini bilya s Lopuhiv Lopuhivska teleradiovezha Svitanok Greko katolicka cerkva Vid na golovnij vhid Greko katolicka cerkva Vid zboku Cerkva sv Ivana Predtechi panorama Centralna doroga Lopuhova Pidpriyemstvo z derevoobrobki Birt Zahid soncya na Lopuhivskij teleradiovezhi Vid na Lopuhiv z navkolishnih gir Vid na storonu sela Ust Chorna Veselka zi storoni Lopuhivskoyi teleradiovezhi Patriotichni barvi oseli s Lopuhiv Budinok za visokimi derevami v seli Lopuhiv Miscevij kolorit s Lopuhiv Vid na viyizdi z sela Riznobarvnij budinok v s Lopuhiv Tipova arhitektura budinkiv sela Lopuhiv Starij budinok v s Lopuhiv Ganok gazdi v s Lopuhiv Krinicya zhuravel z dzherelnoyu vodoyu Greko katolicka cerkva v s Lopuhiv Tipova silska oselya v s Lopuhiv Vid na goru Dil Silska rada v seli Lopuhiv Bazar u seli Lopuhiv Tipovij silskij budinok s Lopuhiv Richka Brusturyanka s Lopuhiv Odna z mogil na kladovishi bilya cerkvi sv Ivana Predtechi s Lopuhiv Na teritoriyi cerkvi sv Ivana Predtechi s Lopuhiv Pam yatnik soldatam sho polyagli v chasi Drugoyi svitovoyi vijni Pam yatnik Tarasu Shevchenku s Lopuhiv Na v yizdi v s Lopuhiv Lopuhivskij budinok kulturi Zagalnij vidVideo source source source source source source source Polonina Torgovicya z vikna avto source source source source source source source Vivci pastuh ta pes Botar source source source source source source source Polonina Torgovicya bliz Lopuhova source source source source source source source Polonina Torgovicya Pastuh z vivcyamiDiv takozhPereval LegionivPrimitki Arhiv originalu za 11 serpnya 2020 Procitovano 17 sichnya 2008 Verhovna Rada perejmenuvala kilka naselenih punktiv u shesti oblastyah Ukrayini Byelousov V I 1969 Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR ukrayinska Kiyiv Golovna redakciya ukrayinskoyi radyanskoyi enciklopediyi AN URSR s 646 Danilyuk M V 2012 Tyachivshina Istoriko krayeznavchi narisi ukrayinskoyu Kiyiv Karpati s 256 259 Andruhovich Yurij 2007 Diyavol hovayetsya v siri ukrayinska Kiyiv Chasopis Kritika s 305 Orszagos Szechenyi Konyvtar Hungarian National Library 25 travnya 2003 mek oszk hu Arhiv originalu za 23 lyutogo 2011 Procitovano 13 chervnya 2021 DzherelaNa Zakarpatti zapustili novu mini GES 2 grudnya 2016 u Wayback Machine Danilyuk M V 2012 Tyachivshina Istoriko krayeznavchi narisi ukrayinska Kiyiv Karpati s 256 259 Na Zakarpatti zapustili novu mini GES 2 grudnya 2016 u Wayback Machine PosilannyaLopuhiv u sestrinskih Vikiproyektah Temi u Vikidzherelah Lopuhiv u Vikimandrah Proyekt Naseleni punkti Ukrayini Lopuhiv u Vikishovishi Oficijna vebstorinka Lopuhivskoyi silskoyi radi 8 kvitnya 2022 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi