Німе́цька Мо́кра (1946-2016 Комсомольськ) — село в Тячівському районі Закарпатської області, Україна.
село Німецька Мокра | |
---|---|
Вид на село Німецька Мокра | |
Країна | Україна |
Область | Закарпатська область |
Район | Тячівський район |
Громада | Усть-Чорнянська селищна громада |
Основні дані | |
Населення | 540 |
Поштовий індекс | 90521 |
Телефонний код | +380 3134 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°22′37″ пн. ш. 23°50′42″ сх. д. / 48.37694° пн. ш. 23.84500° сх. д.Координати: 48°22′37″ пн. ш. 23°50′42″ сх. д. / 48.37694° пн. ш. 23.84500° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 661 м |
Водойми | р. Мокрянка |
Місцева влада | |
Адреса ради | с. Руська Мокра, вул. Миру, 225 |
Карта | |
Німецька Мокра | |
Німецька Мокра | |
Мапа | |
Німецька Мокра у Вікісховищі |
Сусідні села: Руська Мокра та Колочава. На території села проживають 550 жителів та нараховується 179 домогосподарств.
Географія
У селі струмок Сигланський впадає у річку Мокрянку.
Історія
Німецька Мокра (Deutsch-Mokra) — це австрійська частина поселення Мокра, що засноване австрійськими поселенцями у XVIII столітті. Село вперше згадується в статуті в 1638 році як селищне село родини Довгаї.
За наказом імператриці Марії-Терезії у 1775 році, із Австрії в село направлено 200 людей (за однією з версій — для ведення лісового господарства, за іншою — на заслання), які утворили поселення у горішній частині долини, яке отримало назву Німецька Мокра. Перші поселенці вирубували ліс і сплавляли його річкою до Угорщини. Поступово село почало розростатися донизу й догори течією річки Мокрянки.
Унікальність села в тому, що обживаючи його, німці будували будинки з дерева, а євреї мурували свої домівки. Деякі з них збереглися й до наших днів.
1922 рік — будівництво вузькоколійної залізниці, яка простягнулася за межі села Німецька Мокра на 18 км у напрямку Колочави. Це зроблено для того, аби возити ліс аж до Тересви.
У жовтні 1944 року село звільнено від німецько-угорських загарбників іншими загарбниками.
Історія місцевих німців закінчилася з приходом радянської влади та солдатів.
У 1944 році німців депортували до Німеччини, однак у 1945 радянська влада у Німеччині повернула людей до місць попереднього проживання, а вже наступного року почалася їхня депортація до Сибіру.
У 1946 році радянська влада прислала групу комсомольців для розбудови села. І тоді на їх честь село Німецька Мокра було перейменоване у Комсомольськ. У 1960-х роках ті люди, що вціліли після депортації, повернулися до рідних домівок. Проте вже у 1980-х роках стався масовий виїзд німців до Австрії та Німеччини. Їхні хати порожнем стояли недовго: там заселилися мешканці сусіднього села Колочава, Міжгірського району.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 515 осіб, з яких 244 чоловіки та 271 жінка.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 539 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,63 % |
німецька | 0,19 % |
російська | 0,19 % |
Освіта
Діти села відвідували школу в Руській Мокрій, де було всього 4 класи. Пізніше побудували школу на 4 класи, ще 3 класи були в одному з місцевих будинків. Такою є історія заснування семирічної школи в Німецькій Мокрій. Опісля 1968 року школа стає восьмирічною.
Релігія та церкви
храм св. Іоана Непомуцького (кінець 1770-х.)
1780 рік — побудовано дерев'яну церкву святого Яна Непомуцького. Богослужіння велося німецькою мовою. Вежу церкви увінчували три дзвони, найбільший з яких у 1917 році забрали. Громада села купила новий великий дзвін, для якого у 1924 році добудували окрему дерев'яну дзвіницю на території церкви. Споруда церкви вціліла, незважаючи на воєнні дії, і навіть певний час діяла. У 1986 році дерев'яну дзвіницю розібрано, а в 1989 році почався ремонт оздоблення церкви, реставрація.
Церква перейшла до греко-католицької громади, бо майже всі німці залишили село. У 1997 році з Австрії привезли і встановили нову дерев'яну дзвіницю. На початку 1900 року побудовано греко-католицьку церкву, яка в 1972 році згоріла через пожежу. Німецька Мокра була заснована колоністами з Верхньої Австрії в 1775 р. Важко точно встановити рік спорудження церкви, але можна припустити, що в 1778 р. церкви ще не було, бо граф Фестетич згадав би її у своєму повідомленні, та й перший парох Франц Єґер проживав тоді в Дубовому.
На 1780 р. церква вже була і мала філії в Руській Мокрій, Усть-Чорній, Брустурах та Дубовому. На вежі були три дзвони, але найбільший забрали в 1917 р. для переплавки на зброю. Після війни громада купила новий великий дзвін, для якого в 1924 р. збудували окрему дерев’яну дзвіницю.
З приходом радянської влади закінчилася історія місцевих німців. У 1944 р. їх евакуювали до Німеччини, а в 1945 р. радянські окупаційні органи в Німеччині реевакуювали людей до місць попереднього проживання, а наступного року почалася депортація в Сибір. У 1960-х роках ті, що вижили, повернулися в рідні села, а в 1980-х почався масовий виїзд німців до Австрії та Німеччини на землі своїх предків.
Церква дивним чином вціліла (у багатьох селах німецькі храми зруйнували) і навіть певний час діяла, але згодом була закрита. У 1986 р. було розібрано дерев’яну дзвіницю, що стояла біля церкви. У 1989 р. розпочався ремонт інтер’єру церкви, реставрація атрибутів, дахи вкрили блискучою бляхою.
Оскільки німців майже не залишилося, церква перейшла до греко-католицької громади. Церква й надалі зберігає присвяту св. Іоану Непомуцькому, а храмове свято в селі тримають на св. Юрія Великомученика. У 1997 р. зусиллями учнів училища у Верхній Австрії в село було привезено і встановлено нову дерев’яну дзвіницю.
Церква є єдиною збереженою дерев’яною церквою німців Закарпаття.
храм св. пр. Іллі (1994 рік)
Спорудження першої в селі православної церкви організував і здійснив Михайло Менджул. Земельну ділянку в нижньому кінці села виділили під час роздачі колгоспних земель. Почали будівництво дерев’яної зрубної церкви в 1993 р., заливши восени фундамент.
До будівництва взялися 8 березня 1994 p., a на свято Іллі того ж року вже відбулася перша служба.
Іконостас із царськими дверима вирізьбив уже згаданий Михайло Менджул, а ікони намалював Василь Барна.
Інші релігійні споруди
В 1973 році збудовано православний молитовний будинок, який у 1975 році добудували й освятили у православну Свято-Вознесенську церкву. В 2010 році побудовано православний монастир в урочищі «Сеглянський».
Сучасність
Щороку село Німецька Мокра навідують його нащадки з Австрії та Німеччини.
У 2016 році, унаслідок декомунізації в Україні, селу було повернуто його історичну назву — Німецька Мокра.
Туристичні місця
- На північ від села розташовані природоохоронні території: «Брадульський заказник» і заказник «Странзул, Задня, Кедрин», а також («Джерело б/н»).
- православний монастир в урочищі «Сеглянський»
- храм св. Іоана Непомуцького (кінець 1770-х.)
- храм св. пр. Іллі (1994 рік)
- залишки вузькоколійної залізниці, яка простягнулася за межі села Німецька Мокра на 18 км у напрямку Колочави
- залишки лінії Арпада
Світлини
- Коні пасуться на зелених пасовищах села
- Посеред вулиці в с. Німецька Мокра. Місцевий вид транспорту
- Місце, де випасають коней
- Подвір'я школи
- Сільська рада
- Корова шукає прохолоду. На території закинутої турбази
- Закинута туристична база. Сусідній будинок
- Закинута туристична база
- Типовий будинок в с. Німецька Мокра
- Посеред вулиці. Дорога на Колочаву
- Закинутий старий будинок на в'їзді до села
- Типовий пейзаж сільської вулиці: коні і лісовози
- Міст через річку Мокрянку
- На ґанку одного з селянських угідь
- На виїзді з села
- На в'їзді до села
- Православна церква в с. Німецька Мокра
- Типова архітектура в с. Німецька Мокра
- Затишна вулиця
- Дзвони церкви св. Івана Непомуцького
- Церква св. Івана Непомуцького і магазин
- Діти біля школи в с. Німецька Мокра
- Полонина Торговиця з вікна авто
- Вівці, пастух та пес Ботар
- Полонина Торговиця близ Лопухова
- Полонина Торговиця. Пастух з вівцями
Примітки
- Погода в селі
- Данилюк, М.В. (2012). Тячівщина. Історико-краєзнавчі нариси (укр.). Київ: Карпати.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- Верховна Рада України ухвалила Постанову «Про перейменування окремих населених пунктів та районів» — Офіційний портал Верховної Ради України.
Джерела
- Данилюк, М. В. (2012). Тячівщина. Історико-краєзнавчі нариси. Київ: Карпати. с. 268—270
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nime cka Mo kra 1946 2016 Komsomolsk selo v Tyachivskomu rajoni Zakarpatskoyi oblasti Ukrayina selo Nimecka Mokra Vid na selo Nimecka MokraVid na selo Nimecka Mokra Krayina Ukrayina Oblast Zakarpatska oblast Rajon Tyachivskij rajon Gromada Ust Chornyanska selishna gromada Osnovni dani Naselennya 540 Poshtovij indeks 90521 Telefonnij kod 380 3134 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 22 37 pn sh 23 50 42 sh d 48 37694 pn sh 23 84500 sh d 48 37694 23 84500 Koordinati 48 22 37 pn sh 23 50 42 sh d 48 37694 pn sh 23 84500 sh d 48 37694 23 84500 Serednya visota nad rivnem morya 661 m Vodojmi r Mokryanka Misceva vlada Adresa radi s Ruska Mokra vul Miru 225 Karta Nimecka Mokra Nimecka Mokra Mapa Nimecka Mokra u Vikishovishi Susidni sela Ruska Mokra ta Kolochava Na teritoriyi sela prozhivayut 550 zhiteliv ta narahovuyetsya 179 domogospodarstv GeografiyaU seli strumok Siglanskij vpadaye u richku Mokryanku IstoriyaNimecka Mokra Deutsch Mokra ce avstrijska chastina poselennya Mokra sho zasnovane avstrijskimi poselencyami u XVIII stolitti Selo vpershe zgaduyetsya v statuti v 1638 roci yak selishne selo rodini Dovgayi Za nakazom imperatrici Mariyi Tereziyi u 1775 roci iz Avstriyi v selo napravleno 200 lyudej za odniyeyu z versij dlya vedennya lisovogo gospodarstva za inshoyu na zaslannya yaki utvorili poselennya u gorishnij chastini dolini yake otrimalo nazvu Nimecka Mokra Pershi poselenci virubuvali lis i splavlyali jogo richkoyu do Ugorshini Postupovo selo pochalo rozrostatisya donizu j dogori techiyeyu richki Mokryanki Unikalnist sela v tomu sho obzhivayuchi jogo nimci buduvali budinki z dereva a yevreyi muruvali svoyi domivki Deyaki z nih zbereglisya j do nashih dniv 1922 rik budivnictvo vuzkokolijnoyi zaliznici yaka prostyagnulasya za mezhi sela Nimecka Mokra na 18 km u napryamku Kolochavi Ce zrobleno dlya togo abi voziti lis azh do Teresvi Zakinutij bunker na teritoriyi sela U zhovtni 1944 roku selo zvilneno vid nimecko ugorskih zagarbnikiv inshimi zagarbnikami Istoriya miscevih nimciv zakinchilasya z prihodom radyanskoyi vladi ta soldativ U 1944 roci nimciv deportuvali do Nimechchini odnak u 1945 radyanska vlada u Nimechchini povernula lyudej do misc poperednogo prozhivannya a vzhe nastupnogo roku pochalasya yihnya deportaciya do Sibiru U 1946 roci radyanska vlada prislala grupu komsomolciv dlya rozbudovi sela I todi na yih chest selo Nimecka Mokra bulo perejmenovane u Komsomolsk U 1960 h rokah ti lyudi sho vcilili pislya deportaciyi povernulisya do ridnih domivok Prote vzhe u 1980 h rokah stavsya masovij viyizd nimciv do Avstriyi ta Nimechchini Yihni hati porozhnem stoyali nedovgo tam zaselilisya meshkanci susidnogo sela Kolochava Mizhgirskogo rajonu NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 515 osib z yakih 244 choloviki ta 271 zhinka Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 539 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 99 63 nimecka 0 19 rosijska 0 19 OsvitaDiti sela vidviduvali shkolu v Ruskij Mokrij de bulo vsogo 4 klasi Piznishe pobuduvali shkolu na 4 klasi she 3 klasi buli v odnomu z miscevih budinkiv Takoyu ye istoriya zasnuvannya semirichnoyi shkoli v Nimeckij Mokrij Opislya 1968 roku shkola staye vosmirichnoyu Religiya ta cerkviCerkva sv Joana Nepomuckogo v s Nimecka Mokra Cerkva sv Ivana Nepomuckogo Vid na golovnij vhid hram sv Ioana Nepomuckogo kinec 1770 h 1780 rik pobudovano derev yanu cerkvu svyatogo Yana Nepomuckogo Bogosluzhinnya velosya nimeckoyu movoyu Vezhu cerkvi uvinchuvali tri dzvoni najbilshij z yakih u 1917 roci zabrali Gromada sela kupila novij velikij dzvin dlya yakogo u 1924 roci dobuduvali okremu derev yanu dzvinicyu na teritoriyi cerkvi Sporuda cerkvi vcilila nezvazhayuchi na voyenni diyi i navit pevnij chas diyala U 1986 roci derev yanu dzvinicyu rozibrano a v 1989 roci pochavsya remont ozdoblennya cerkvi restavraciya Cerkva perejshla do greko katolickoyi gromadi bo majzhe vsi nimci zalishili selo U 1997 roci z Avstriyi privezli i vstanovili novu derev yanu dzvinicyu Na pochatku 1900 roku pobudovano greko katolicku cerkvu yaka v 1972 roci zgorila cherez pozhezhu Nimecka Mokra bula zasnovana kolonistami z Verhnoyi Avstriyi v 1775 r Vazhko tochno vstanoviti rik sporudzhennya cerkvi ale mozhna pripustiti sho v 1778 r cerkvi she ne bulo bo graf Festetich zgadav bi yiyi u svoyemu povidomlenni ta j pershij paroh Franc Yeger prozhivav todi v Dubovomu Na 1780 r cerkva vzhe bula i mala filiyi v Ruskij Mokrij Ust Chornij Brusturah ta Dubovomu Na vezhi buli tri dzvoni ale najbilshij zabrali v 1917 r dlya pereplavki na zbroyu Pislya vijni gromada kupila novij velikij dzvin dlya yakogo v 1924 r zbuduvali okremu derev yanu dzvinicyu Z prihodom radyanskoyi vladi zakinchilasya istoriya miscevih nimciv U 1944 r yih evakuyuvali do Nimechchini a v 1945 r radyanski okupacijni organi v Nimechchini reevakuyuvali lyudej do misc poperednogo prozhivannya a nastupnogo roku pochalasya deportaciya v Sibir U 1960 h rokah ti sho vizhili povernulisya v ridni sela a v 1980 h pochavsya masovij viyizd nimciv do Avstriyi ta Nimechchini na zemli svoyih predkiv Cerkva divnim chinom vcilila u bagatoh selah nimecki hrami zrujnuvali i navit pevnij chas diyala ale zgodom bula zakrita U 1986 r bulo rozibrano derev yanu dzvinicyu sho stoyala bilya cerkvi U 1989 r rozpochavsya remont inter yeru cerkvi restavraciya atributiv dahi vkrili bliskuchoyu blyahoyu Oskilki nimciv majzhe ne zalishilosya cerkva perejshla do greko katolickoyi gromadi Cerkva j nadali zberigaye prisvyatu sv Ioanu Nepomuckomu a hramove svyato v seli trimayut na sv Yuriya Velikomuchenika U 1997 r zusillyami uchniv uchilisha u Verhnij Avstriyi v selo bulo privezeno i vstanovleno novu derev yanu dzvinicyu Cerkva ye yedinoyu zberezhenoyu derev yanoyu cerkvoyu nimciv Zakarpattya hram sv pr Illi 1994 rik Pravoslavna cerkva Vid na golovnij vhid Sporudzhennya pershoyi v seli pravoslavnoyi cerkvi organizuvav i zdijsniv Mihajlo Mendzhul Zemelnu dilyanku v nizhnomu kinci sela vidilili pid chas rozdachi kolgospnih zemel Pochali budivnictvo derev yanoyi zrubnoyi cerkvi v 1993 r zalivshi voseni fundament Do budivnictva vzyalisya 8 bereznya 1994 p a na svyato Illi togo zh roku vzhe vidbulasya persha sluzhba Ikonostas iz carskimi dverima virizbiv uzhe zgadanij Mihajlo Mendzhul a ikoni namalyuvav Vasil Barna Inshi religijni sporudi V 1973 roci zbudovano pravoslavnij molitovnij budinok yakij u 1975 roci dobuduvali j osvyatili u pravoslavnu Svyato Voznesensku cerkvu V 2010 roci pobudovano pravoslavnij monastir v urochishi Seglyanskij SuchasnistShoroku selo Nimecka Mokra naviduyut jogo nashadki z Avstriyi ta Nimechchini U 2016 roci unaslidok dekomunizaciyi v Ukrayini selu bulo povernuto jogo istorichnu nazvu Nimecka Mokra Turistichni miscya Na pivnich vid sela roztashovani prirodoohoronni teritoriyi Bradulskij zakaznik i zakaznik Stranzul Zadnya Kedrin a takozh Dzherelo b n pravoslavnij monastir v urochishi Seglyanskij hram sv Ioana Nepomuckogo kinec 1770 h hram sv pr Illi 1994 rik zalishki vuzkokolijnoyi zaliznici yaka prostyagnulasya za mezhi sela Nimecka Mokra na 18 km u napryamku Kolochavi zalishki liniyi ArpadaSvitliniKoni pasutsya na zelenih pasovishah sela Posered vulici v s Nimecka Mokra Miscevij vid transportu Misce de vipasayut konej Podvir ya shkoli Silska rada Korova shukaye proholodu Na teritoriyi zakinutoyi turbazi Zakinuta turistichna baza Susidnij budinok Zakinuta turistichna baza Tipovij budinok v s Nimecka Mokra Posered vulici Doroga na Kolochavu Zakinutij starij budinok na v yizdi do sela Tipovij pejzazh silskoyi vulici koni i lisovozi Mist cherez richku Mokryanku Na ganku odnogo z selyanskih ugid Na viyizdi z sela Na v yizdi do sela Pravoslavna cerkva v s Nimecka Mokra Tipova arhitektura v s Nimecka Mokra Zatishna vulicya Dzvoni cerkvi sv Ivana Nepomuckogo Cerkva sv Ivana Nepomuckogo i magazin Diti bilya shkoli v s Nimecka Mokra source source source source source source source Polonina Torgovicya z vikna avto source source source source source source source Vivci pastuh ta pes Botar source source source source source source source Polonina Torgovicya bliz Lopuhova source source source source source source source Polonina Torgovicya Pastuh z vivcyamiPrimitkiNimecka Mokra u sestrinskih Vikiproyektah Temi u Vikidzherelah Nimecka Mokra u Vikimandrah Proyekt Naseleni punkti Ukrayini Nimecka Mokra u Vikishovishi Pogoda v seli Danilyuk M V 2012 Tyachivshina Istoriko krayeznavchi narisi ukr Kiyiv Karpati database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 Verhovna Rada Ukrayini uhvalila Postanovu Pro perejmenuvannya okremih naselenih punktiv ta rajoniv Oficijnij portal Verhovnoyi Radi Ukrayini DzherelaDanilyuk M V 2012 Tyachivshina Istoriko krayeznavchi narisi Kiyiv Karpati s 268 270