Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Чертеж — село в Ужгородському районі Закарпатської області на річці В'єла.
| село Чертеж | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Закарпатська область |
| Район | Ужгородський район |
| Громада | Середнянська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA21100150150082434 |
| Основні дані | |
| Населення | 616 |
| Площа | 0,07 км² |
| Поштовий індекс | 89452 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°33′30″ пн. ш. 22°29′15″ сх. д. / 48.55833° пн. ш. 22.48750° сх. д.Координати: 48°33′30″ пн. ш. 22°29′15″ сх. д. / 48.55833° пн. ш. 22.48750° сх. д. |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 89415,с. Худльово, вул. Антонівська, 3 |
| Карта | |
  Чертеж | |
 Чертеж | |
| Мапа | |
| | |
Історія
В 1937 році в околицях Чертіжа, в каменоломні виявлено бронзовий скарб епохи пізної бронзи, що знаходився в товстостінній посудині.
Назва села, скоріш за все, походить від поширеної в цій місцеовості Соні лісової, відомої також як чертіж, чертежник, лупей
В письмових джерелах село відоме під назвами «Czyrczys», «Czerczes», «Chyertez». Джерела вказують, що село існувало уже перед 1407 роком, яким датується перша згадка про нього. Під роком 1421 йдеться про будівництво дороги з Солотвина на Чертеж. Село заснували руські переселенці на волоському праві.
Джерела свідчать, що в 1578 році у селі ще управляв шолтейс. В XV—XVII ст. селом володіли землевласники з Часловець, Сюрте, Тибави та родина Добо з Середнього. В 1599 році в селі нараховувалось 12 залежних селянських господарств. Це за тогочасними мірками — середнє за величиною село. В 1715 році в селі господарювали 10 селянських родин, які обробляли також панські виноградники.
В селі розташований маєток, що належав губернатору Підкарпатської Русі . Основа будівлі зведена в XVII столітті, в XIX належала угорському дворянину Коломану Кандову. В 1900 будівлю викупив священик, батько майбутнього губернатора, Леонтин Грабар.
Під будівлею маєтку, в скельній породі, витесаний винний підвал (пивниця) у формі підкови. В 1922 році посередині маєткового комплексу була зведена невеличка каплиця.
В радянський час в маєтку був влаштований заклад із лікування легеневих та сердечних захворювань. Згодом його перепрофілювали в тубдиспансер, а потім наркотубдиспансер. На даний час маєток повернутий у власність нащадків Костянтина Грабаря.
20 березня 2024 року Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування підтримав перейменування села на Чертіж, однак остаточне перейменування відбудеться тільки після успішного голосування у Верховній Раді.
Релігія
храм св. арх. Михайла. 1917.
Найдавніша церква стояла на Сороканиному березі. У 1751 р. згадують дерев’яну церкву св. арх. Михайла з усіма гарними образами та двома дзвонами. Очевидно, ця церква стояла недалеко від теперішньої, там, де росте стара липа. Поряд була дерев’яна дзвіниця.
Нині в селі стоїть типова мурована базиліка, споруджена з 1914 р. по 1917 р. Церква має гарне барокове завершення башти, бічні апсиди. На поверхні стін і на вежі вдало згруповано вузькі вікна з арковим завершенням. Камінь на церкву лупали недалеко від села, цеглу також виробляли на місці.
Дерево з розібраної дерев’яної церкви пішло на дахову конструкцію та вежу. Організували будівництво куратори Лоя, Луцьо та Малинич.
За спогадами Василя Малинича, 1913 р. н., церкву будували шваби з Паланку, а керував будівництвом майстер Кужель з Середнього (?), який паралельно вів будівництво церкви в Червеньові. Син куратора Малинича зібрав у Америці гроші на церкву і передав додому, але сам не повернувся. Церква має гарний іконостас та ікони. Малювання стін виконав Ф. Решетар аж у 1970р. У кожній композиції написані прізвища жертвувачів.
У церкві зберігається вівтар з каплиці губернатора Підкарпатської Русі Костянтина Грабаря, похованого коло церкви. У радянський період майстри Михайло Аабик та Греньо переробили турню, а бляхарську роботу виконав ужгородець Федір Феник з помічником Данацком. У бані над вівтарем сховано грамоту з іменами всіх причетних до перебудови вежі. На вежі – два дзвони: новий великий, який піднімали, збудувавши кількаярусні дерев’яні сходи, та малий, що залишився зі старого комплекту (один дзвін забрали в Першу світову війну, а другий тріснув). Будували церкву за священика о. Євгена Петрика. Після нього служили о. Гомічко та о. Орос.
Відомі люди
- Грабар Костянтин — священик, мистецтвознавець, громадський діяч на Закарпатті.
- Сембратович Лев Ісидор — парох Чертежа.
Туристичні місця
- храм св. арх. Михайла. 1917.
- у селі розташований Парк «Чертеж».
- бронзовий скарб епохи пізної бронзи, що знаходився в товстостінній посудині.
- маєток, що належав губернатору Підкарпатської Русі . Основа будівлі зведена в XVII столітті,
Примітки
- ШАРЛЕМАНЬ (1927). ССАВЦІ—ПЛАЗУНИ.—ЗЕМНОВОДЯНІ.
- Комітет з питань організації державної влади підтримав перейменування низки населених пунктів, назви яких містять символіку російської імперської політики або не відповідають стандартам державної мови. 4 квітня 2024.
- Грабар Костянтин
- . Архів оригіналу за 16 лютого 2020. Процитовано 16 грудня 2009.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Chertezh Chertezh selo v Uzhgorodskomu rajoni Zakarpatskoyi oblasti na richci V yela selo ChertezhKrayina UkrayinaOblast Zakarpatska oblastRajon Uzhgorodskij rajonGromada Serednyanska selishna gromadaKod KATOTTG UA21100150150082434Osnovni daniNaselennya 616Plosha 0 07 km Poshtovij indeks 89452Geografichni daniGeografichni koordinati 48 33 30 pn sh 22 29 15 sh d 48 55833 pn sh 22 48750 sh d 48 55833 22 48750 Koordinati 48 33 30 pn sh 22 29 15 sh d 48 55833 pn sh 22 48750 sh d 48 55833 22 48750Misceva vladaAdresa radi 89415 s Hudlovo vul Antonivska 3KartaChertezhChertezhMapa Chertezh u VikishovishiIstoriyaV 1937 roci v okolicyah Chertizha v kamenolomni viyavleno bronzovij skarb epohi piznoyi bronzi sho znahodivsya v tovstostinnij posudini Nazva sela skorish za vse pohodit vid poshirenoyi v cij misceovosti Soni lisovoyi vidomoyi takozh yak chertizh chertezhnik lupej V pismovih dzherelah selo vidome pid nazvami Czyrczys Czerczes Chyertez Dzherela vkazuyut sho selo isnuvalo uzhe pered 1407 rokom yakim datuyetsya persha zgadka pro nogo Pid rokom 1421 jdetsya pro budivnictvo dorogi z Solotvina na Chertezh Selo zasnuvali ruski pereselenci na voloskomu pravi Dzherela svidchat sho v 1578 roci u seli she upravlyav sholtejs V XV XVII st selom volodili zemlevlasniki z Chaslovec Syurte Tibavi ta rodina Dobo z Serednogo V 1599 roci v seli narahovuvalos 12 zalezhnih selyanskih gospodarstv Ce za togochasnimi mirkami serednye za velichinoyu selo V 1715 roci v seli gospodaryuvali 10 selyanskih rodin yaki obroblyali takozh panski vinogradniki V seli roztashovanij mayetok sho nalezhav gubernatoru Pidkarpatskoyi Rusi Osnova budivli zvedena v XVII stolitti v XIX nalezhala ugorskomu dvoryaninu Kolomanu Kandovu V 1900 budivlyu vikupiv svyashenik batko majbutnogo gubernatora Leontin Grabar Pid budivleyu mayetku v skelnij porodi vitesanij vinnij pidval pivnicya u formi pidkovi V 1922 roci poseredini mayetkovogo kompleksu bula zvedena nevelichka kaplicya V radyanskij chas v mayetku buv vlashtovanij zaklad iz likuvannya legenevih ta serdechnih zahvoryuvan Zgodom jogo pereprofilyuvali v tubdispanser a potim narkotubdispanser Na danij chas mayetok povernutij u vlasnist nashadkiv Kostyantina Grabarya 20 bereznya 2024 roku Komitet Verhovnoyi Radi Ukrayini z pitan organizaciyi derzhavnoyi vladi miscevogo samovryaduvannya regionalnogo rozvitku ta mistobuduvannya pidtrimav perejmenuvannya sela na Chertizh odnak ostatochne perejmenuvannya vidbudetsya tilki pislya uspishnogo golosuvannya u Verhovnij Radi Religiyahram sv arh Mihajla 1917 Najdavnisha cerkva stoyala na Sorokaninomu berezi U 1751 r zgaduyut derev yanu cerkvu sv arh Mihajla z usima garnimi obrazami ta dvoma dzvonami Ochevidno cya cerkva stoyala nedaleko vid teperishnoyi tam de roste stara lipa Poryad bula derev yana dzvinicya Nini v seli stoyit tipova murovana bazilika sporudzhena z 1914 r po 1917 r Cerkva maye garne barokove zavershennya bashti bichni apsidi Na poverhni stin i na vezhi vdalo zgrupovano vuzki vikna z arkovim zavershennyam Kamin na cerkvu lupali nedaleko vid sela ceglu takozh viroblyali na misci Derevo z rozibranoyi derev yanoyi cerkvi pishlo na dahovu konstrukciyu ta vezhu Organizuvali budivnictvo kuratori Loya Luco ta Malinich Za spogadami Vasilya Malinicha 1913 r n cerkvu buduvali shvabi z Palanku a keruvav budivnictvom majster Kuzhel z Serednogo yakij paralelno viv budivnictvo cerkvi v Chervenovi Sin kuratora Malinicha zibrav u Americi groshi na cerkvu i peredav dodomu ale sam ne povernuvsya Cerkva maye garnij ikonostas ta ikoni Malyuvannya stin vikonav F Reshetar azh u 1970r U kozhnij kompoziciyi napisani prizvisha zhertvuvachiv U cerkvi zberigayetsya vivtar z kaplici gubernatora Pidkarpatskoyi Rusi Kostyantina Grabarya pohovanogo kolo cerkvi U radyanskij period majstri Mihajlo Aabik ta Greno pererobili turnyu a blyaharsku robotu vikonav uzhgorodec Fedir Fenik z pomichnikom Danackom U bani nad vivtarem shovano gramotu z imenami vsih prichetnih do perebudovi vezhi Na vezhi dva dzvoni novij velikij yakij pidnimali zbuduvavshi kilkayarusni derev yani shodi ta malij sho zalishivsya zi starogo komplektu odin dzvin zabrali v Pershu svitovu vijnu a drugij trisnuv Buduvali cerkvu za svyashenika o Yevgena Petrika Pislya nogo sluzhili o Gomichko ta o Oros Vidomi lyudiGrabar Kostyantin svyashenik mistectvoznavec gromadskij diyach na Zakarpatti Sembratovich Lev Isidor paroh Chertezha Turistichni miscya hram sv arh Mihajla 1917 u seli roztashovanij Park Chertezh bronzovij skarb epohi piznoyi bronzi sho znahodivsya v tovstostinnij posudini mayetok sho nalezhav gubernatoru Pidkarpatskoyi Rusi Osnova budivli zvedena v XVII stolitti PrimitkiShARLEMAN 1927 SSAVCI PLAZUNI ZEMNOVODYaNI Komitet z pitan organizaciyi derzhavnoyi vladi pidtrimav perejmenuvannya nizki naselenih punktiv nazvi yakih mistyat simvoliku rosijskoyi imperskoyi politiki abo ne vidpovidayut standartam derzhavnoyi movi 4 kvitnya 2024 Grabar Kostyantin Arhiv originalu za 16 lyutogo 2020 Procitovano 16 grudnya 2009