Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ти́бава (угор. Havasalja) — село у Свалявській громаді Мукачівського району Закарпатської області України.
| село Тибава | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Закарпатська область |
| Район | Мукачівський район |
| Громада | Свалявська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA21040230090060662 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1468 |
| Населення | 0.923 |
| Поштовий індекс | 89330 |
| Телефонний код | +380 3133 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°32′38″ пн. ш. 23°05′12″ сх. д. / 48.54389° пн. ш. 23.08667° сх. д.Координати: 48°32′38″ пн. ш. 23°05′12″ сх. д. / 48.54389° пн. ш. 23.08667° сх. д. |
| Водойми | Тибава (Свалявка) |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 83330, с. Тибава, 72а |
| Карта | |
  Тибава | |
 Тибава | |
| Мапа | |
Географія
Географічні дані – на території ради протікає р. Тибава (4 км). Село розташоване на південному – сході від Сваляви. Межує з Стройненською, Неліпинською, Дусинською сільськими та Свалявською міською радами. Розташоване за 11 км від районного центру.
Історія
Дослідження археологів кажуть, що тут було поселення ще у 13 столітті до нашої ери, доказом цього є бронзові браслети, знайдені в урочищах Лисянський і Каливний.
Перша згадка у 1468-Thybafalwa.
Інші згадки: 1610- Buznicza, 1630-Tiboua, 1645-Busnicza al. Tibova, 1773-Nagy Tibava, Welika Tibawa, 1808-Tibava (Nagy-), Tybawa (Welká-), 1851-Tibava (Kis és Nagy), 1877-Tibava (Nagy-), Velika-Tibava, 1913-Havasalja, 1925 Tibava, 1930- Tybava, 1944-Nagytibava, Велика Тибава, 1983-Тибава.
У 1592 р. Жигмонд Ракоці надав місцеві землі Czibar Mihály та Bobaly János, із умовою, що назва заснованого тут села має бути Vusnica та «бути заселеним селянами з Польщі»
Під час антигабсбурзьких повстань другої половини XVII століття село було зруйноване; відновлене в першій половині XVIII століття. Тибава – одне з найстаріших сіл Свалявського району.
Із спогадів старожилів с. Тибави встановлено, що в першій половині ХІХ ст.в селі було побудовано школу,в якій розпочалося навчання.Це була перша церковно-приходська школа,в якій розпочалося навчання. В якій вчителем був дяк Лесо. Він навчав дітей читати, писати ,рахувати і церковним пісням . В 1900 р. вчителем , церковної школи, яка розмістилась в одній дерев»яній кімнаті , покритій соломою , був дяк Добрий .
Історичне минуле села сягає сивої давнини. Із народних переказів дізнаємося, що Тибава – старовинне село, яке виникло й існувало ще до появи Сваляви. Так, в одному з них пояснюється, від чого сучасна Тибава дістала свою назву: «В дуже давню пору на одну з грунів сучасної тибавської околиці оселилися два чоловіки і почали обзаводитися господарством. В ті часи на карпатську землю робили грабіжницькі наскоки угорські кочівники. І от, коли одного разу угри рухалися через Карпатські гори на Дунайську низовину, вони потрапили до двох жителів. Угри питали чоловіків, як називається місцевість, де вони живуть. Брати відповіли, що не знають. Тоді кочівники поцікавилися, хто перший засів або прийшов сюди. Один брат відповів: «Ти був перший». Але другий заперечив, сказавши: «А ні, ти був». Тоді кочівники назвали околицю, де жили двоє поселенців, Тибавав. За переказами село Тибава було дуже великим. Ще не так давно воно навіть називалося – Велика Тибава. Зауважимо, що слово «Велика» потрібно було, мабуть, ще й для того, щоб не плутати його з іншим слов’янським селом Тибава, яке розташоване в сучасній Словаччині.
Храми
храм св. Юрія. 1803.
У 1692 р. село згадували як філію Мартинки. У 1699 р. йшлося про малу дерев’яну церкву на пагорбі (можливо, мали на увазі урочище Шулюковиця, де стояла найдавніша церква). Дерев’яну церкву з двома дзвонами, що стояла на грунку Качурка, згадують у 1733 р. за священика Григорія Івашка.
Теперішня мурована церква, збудована за священика Федора Грабара, в XIX ст. була присвячена св. Михайлу. Як розповіла Катерина Кошеля (1928 р. н.) стіни церкви вивели до вікон, а потім будівництво припинилося на 18 років. На початку 1940-х років Василь Кошеля зробив до церкви троє майстерно виконаних дверей, а в середині 1960-х років розширили хори. Останнє малювання інтер’єру було близько 1983 р., а зовнішній ремонт – 1989.
Дерев’яну каркасну дзвіницю, характерну для долини річки Свалявки, збудували приблизно в 1940 р. за куратора Івана Туряниці. Великий дзвін відлито фірмою “Акорд” у 1928 p., а малий – роботи Ф. Еґрі 1921 р.
У 1934 р. Мигаль Мішко встановив біля церкви кам’яний хрест.
- РЕЛІГІЙНА ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКА ГРОМАДА " ВЕЛИКОМУЧЕНИКА ПАНТЕЛЕЙМОНА
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 966 осіб, з яких 482 чоловіки та 484 жінки.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 893 особи.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 98,70 % |
| російська | 1,30 % |
Відомі люди
З Тибави походять
- відомий український та російський історик та етнограф Венелін (Гуца) Юрій
- поет Андрій Карабелеш.
- — заслужений вчитель України.
Туристичні місця
- храм св. Юрія. 1803.
- Тут проходить туристичний тематичний веломаршрут "Шляхами Гуци-Венеліна"
- пам’ятник Юрію Гуці-Венеліну, вихідцю села, відомому болгарському історику, археологу, лінгвісту та фольклористу.
Примітки
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Указ президента України 71/2020
Посилання
- Тибавська сільська рада
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ti bava ugor Havasalja selo u Svalyavskij gromadi Mukachivskogo rajonu Zakarpatskoyi oblasti Ukrayini selo TibavaKrayina UkrayinaOblast Zakarpatska oblastRajon Mukachivskij rajonGromada Svalyavska miska gromadaKod KATOTTG UA21040230090060662Osnovni daniZasnovane 1468Naselennya 0 923Poshtovij indeks 89330Telefonnij kod 380 3133Geografichni daniGeografichni koordinati 48 32 38 pn sh 23 05 12 sh d 48 54389 pn sh 23 08667 sh d 48 54389 23 08667 Koordinati 48 32 38 pn sh 23 05 12 sh d 48 54389 pn sh 23 08667 sh d 48 54389 23 08667Vodojmi Tibava Svalyavka Misceva vladaAdresa radi 83330 s Tibava 72aKartaTibavaTibavaMapaGeografiyaGeografichni dani na teritoriyi radi protikaye r Tibava 4 km Selo roztashovane na pivdennomu shodi vid Svalyavi Mezhuye z Strojnenskoyu Nelipinskoyu Dusinskoyu silskimi ta Svalyavskoyu miskoyu radami Roztashovane za 11 km vid rajonnogo centru IstoriyaDoslidzhennya arheologiv kazhut sho tut bulo poselennya she u 13 stolitti do nashoyi eri dokazom cogo ye bronzovi brasleti znajdeni v urochishah Lisyanskij i Kalivnij Persha zgadka u 1468 Thybafalwa Inshi zgadki 1610 Buznicza 1630 Tiboua 1645 Busnicza al Tibova 1773 Nagy Tibava Welika Tibawa 1808 Tibava Nagy Tybawa Welka 1851 Tibava Kis es Nagy 1877 Tibava Nagy Velika Tibava 1913 Havasalja 1925 Tibava 1930 Tybava 1944 Nagytibava Velika Tibava 1983 Tibava U 1592 r Zhigmond Rakoci nadav miscevi zemli Czibar Mihaly ta Bobaly Janos iz umovoyu sho nazva zasnovanogo tut sela maye buti Vusnica ta buti zaselenim selyanami z Polshi Pid chas antigabsburzkih povstan drugoyi polovini XVII stolittya selo bulo zrujnovane vidnovlene v pershij polovini XVIII stolittya Tibava odne z najstarishih sil Svalyavskogo rajonu Iz spogadiv starozhiliv s Tibavi vstanovleno sho v pershij polovini HIH st v seli bulo pobudovano shkolu v yakij rozpochalosya navchannya Ce bula persha cerkovno prihodska shkola v yakij rozpochalosya navchannya V yakij vchitelem buv dyak Leso Vin navchav ditej chitati pisati rahuvati i cerkovnim pisnyam V 1900 r vchitelem cerkovnoyi shkoli yaka rozmistilas v odnij derev yanij kimnati pokritij solomoyu buv dyak Dobrij Istorichne minule sela syagaye sivoyi davnini Iz narodnih perekaziv diznayemosya sho Tibava starovinne selo yake viniklo j isnuvalo she do poyavi Svalyavi Tak v odnomu z nih poyasnyuyetsya vid chogo suchasna Tibava distala svoyu nazvu V duzhe davnyu poru na odnu z gruniv suchasnoyi tibavskoyi okolici oselilisya dva choloviki i pochali obzavoditisya gospodarstvom V ti chasi na karpatsku zemlyu robili grabizhnicki naskoki ugorski kochivniki I ot koli odnogo razu ugri ruhalisya cherez Karpatski gori na Dunajsku nizovinu voni potrapili do dvoh zhiteliv Ugri pitali cholovikiv yak nazivayetsya miscevist de voni zhivut Brati vidpovili sho ne znayut Todi kochivniki pocikavilisya hto pershij zasiv abo prijshov syudi Odin brat vidpoviv Ti buv pershij Ale drugij zaperechiv skazavshi A ni ti buv Todi kochivniki nazvali okolicyu de zhili dvoye poselenciv Tibavav Za perekazami selo Tibava bulo duzhe velikim She ne tak davno vono navit nazivalosya Velika Tibava Zauvazhimo sho slovo Velika potribno bulo mabut she j dlya togo shob ne plutati jogo z inshim slov yanskim selom Tibava yake roztashovane v suchasnij Slovachchini Hramihram sv Yuriya 1803 U 1692 r selo zgaduvali yak filiyu Martinki U 1699 r jshlosya pro malu derev yanu cerkvu na pagorbi mozhlivo mali na uvazi urochishe Shulyukovicya de stoyala najdavnisha cerkva Derev yanu cerkvu z dvoma dzvonami sho stoyala na grunku Kachurka zgaduyut u 1733 r za svyashenika Grigoriya Ivashka Teperishnya murovana cerkva zbudovana za svyashenika Fedora Grabara v XIX st bula prisvyachena sv Mihajlu Yak rozpovila Katerina Koshelya 1928 r n stini cerkvi viveli do vikon a potim budivnictvo pripinilosya na 18 rokiv Na pochatku 1940 h rokiv Vasil Koshelya zrobiv do cerkvi troye majsterno vikonanih dverej a v seredini 1960 h rokiv rozshirili hori Ostannye malyuvannya inter yeru bulo blizko 1983 r a zovnishnij remont 1989 Derev yanu karkasnu dzvinicyu harakternu dlya dolini richki Svalyavki zbuduvali priblizno v 1940 r za kuratora Ivana Turyanici Velikij dzvin vidlito firmoyu Akord u 1928 p a malij roboti F Egri 1921 r U 1934 r Migal Mishko vstanoviv bilya cerkvi kam yanij hrest RELIGIJNA GREKO KATOLICKA GROMADA VELIKOMUChENIKA PANTELEJMONANaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 966 osib z yakih 482 choloviki ta 484 zhinki Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkali 893 osobi Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokukrayinska 98 70 rosijska 1 30 Vidomi lyudiZ Tibavi pohodyat vidomij ukrayinskij ta rosijskij istorik ta etnograf Venelin Guca Yurij poet Andrij Karabelesh zasluzhenij vchitel Ukrayini Turistichni miscya hram sv Yuriya 1803 Tut prohodit turistichnij tematichnij velomarshrut Shlyahami Guci Venelina pam yatnik Yuriyu Guci Venelinu vihidcyu sela vidomomu bolgarskomu istoriku arheologu lingvistu ta folkloristu PrimitkiKilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Zakarpatska oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Zakarpatska oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Zakarpatska oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Ukaz prezidenta Ukrayini 71 2020PosilannyaTibavska silska radaCe nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi