Руські Кома́рівці — село в Ужгородському районі Закарпатської області на річці Солотвинка.
село Руські Комарівці | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Закарпатська область |
Район | Ужгородський район |
Рада | Руськокомарівська сільська рада |
Код КАТОТТГ | UA21100010080034980 |
Основні дані | |
Засноване | 1500 |
Населення | 1 576 |
Площа | 10,33 км² |
Поштовий індекс | 89443 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°31′13″ пн. ш. 22°25′58″ сх. д. / 48.52028° пн. ш. 22.43278° сх. д.Координати: 48°31′13″ пн. ш. 22°25′58″ сх. д. / 48.52028° пн. ш. 22.43278° сх. д. |
Місцева влада | |
Адреса ради | с. Руські Комарівці, вул. Шкільна, 3 |
Карта | |
Руські Комарівці | |
Руські Комарівці | |
Мапа | |
Історія
Село Руські Комарівці у писемних джерелах уперше згадується у 1325 році. Виникло близько XV ст. на волоському праві. Шолтейс управляв селом ще в XVI ст. В письмових джерелах село відоме під назвами «Komorocz», «Orosz Komorocz» (Руські Комарівці).
Відомо про грамоту Ержебет Сіладі, матері угорського короля Матяша (1443-1490), в якій йшлося про те, що «всі люди кріпацького стану, які прийдуть на пусті землі, зроблять собі дома і житла, повні п’ять років не будуть платити зборів...»
Дещо згодом село почали називати — «Orosz Komarocz», щоб відрізняти від іншого -Palágy Komoróc (Паладь-Комарівці), де проживає переважно угорське населення. У 1588 році оподаткуванню підлягали 9 селянських господарств, які разом володіли 5,5 порти землі. У 1599 році в селі нараховувалось 25 залежних селянських господарств і господарство шолтейса. Наприкінці XVI ст. Руські Комарівці вважалися середнім за величиною селом. На початок XVIII ст. в ньому господарювали лише 4 селянські родини, що було спричинено знелюдненням сіл на Ужанщині внаслідок карального терору астрійської армії після придушення повстання русинів-куруців під керівництвом князя Ференца ІІ Ракоці в ході Національно-визвольної війні угорського народу проти австрійської монархії (1703—1711 р.р.).
Джерела другої половини XVIII ст. Руські Комарівці відносять до руських (русинських) сіл.
Під час виборів до Сойму Карпатської України у 1939 році більшість населення села проголосувало проти кандидатів від УНО.
В надрукованому збірнику «Просвіти» 1924 року вказується, що колись село Руські Комарівці належало графині Сантіваній.
Через село протікає мілководна річка Солотвинка, на якій колись було збудовано два водяні млини (зруйновані в радянські часи після електрифікації колгоспів). У центрі – місток, побудований в часи Чехословаччини у 1922 році, греко-католицька церква, попівська фара та будівля сільської ради.
Ще за часів Австро-Угорщини пролягала околицями села вузькоколійна залізниця "Ужгород-Анталовці", яку частково будували російські та італійські військовополонені під час Першої світової війни. А деякі навіть залишилися у селі, створивши сім’ї. Вагончики транспортували дрова, будівельні матеріали, перевозили пасажирів. Селяни називали цей поїзд «шіфою». У 1975-76 роках рішенням Львівської залізниці цю вузькоколійну залізницю ліквідували як нерентабельну.
Храм св. Миколи Чудотворця (1820 р.)
Попередня церква була дерев’яна, з усіма образами і двома дзвонами.
Теперішня церква – типова мурована з каменю базиліка довжиною 25 м і шириною 10 м. Датою початку будівництва називають 1775 pік. Гроші на спорудження зібрали селяни. Найбільше подарував Іван Рижак, чим заслужив собі честь бути похованим у церковному дворі. Поховані тут також Лукачі, які дали свою землю для церкви. У 1932 р. на день Христа Царя о.М.Калинець (ЧСВВ) посвятив церкву після малювання склепінь та встановлення образів Страстей Господніх. Церкву ремонтували у 1979 р. за священика Івана Левка.
Інтер’єр розмальований сюжетами з Євангелія, на склепіннях — композиції “Зішестя св. духа”, “Воскресіння Господнє”, “Різдво”, є також два вітражі “Пресвята богородиця, яка молиться” та “Найсвятіше серце Ісуса”. Оскільки дзвони на турні дуже розгойдували споруду, біля церкви збудували окрему дзвіницю. Найбільший дзвін забрали угорці під час Другої світової війни. Селяни дуже сумували за дзвоном і, можливо, тому поширився переказ, що дзвін з написом “Руські Комарівці” бачили чи то в Москві, чи ще десь. Місцевий греко-католицький священник Юлій Желтвай (1911-1980) був ув’язнений у таборах Сибіру з 1949 по 1956 р. під час гонінь тогочасної влади на греко-католицьку церкву.
Сучасність
Руські Комарівці прославилися газовими родовищами, які були розвідані у 1982 році на околиці села. Згідно з Державним
балансом запасів корисних копалин у Закарпатській області там розвідано 4 родовища газу. Причому, видобувають
його лише на двох: Солотвинському та Русько-Комарівському. Останнє — найбільше за запасами «блакитного палива» у Мукачівській западині. Геологи стверджують, що містить не менше 2 млрд кубометрів, що майже вдесятеро більше, ніж в усіх інших.
На території Руських Комарівців у 1962 році пробурили свердловину і теж знайшли термальну воду високої мінералізації, із великим надлишком солей.
Туристичні, цікаві місця
- греко-католицький храм св. Миколи Чудотворця (1820 р.)
Населення
Згідно з переписом в СРСР (УРСР) 1989 року чисельність наявного населення села становила 1528 осіб, з яких 731 чоловік та 797 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1573 особи.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису населення 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 83,06% |
угорська | 16,18% |
російська | 0,51% |
циганська | 0,13% |
вірменська | 0,06% |
молдовська | 0,06% |
Відомі уродженці
- Андрійканич Іван Васильович — український скульптор, педагог.
- Фучко Степан - місцева «кінозірка»- він був не лише асистентом режисера фільму «В бой идут одни старики» (1973 р.), а навіть виконав одну із ролей. Досі згадують, як у 1963 році знімав поблизу села «Війну і мир» Сергій Бондарчук. Зокрема, саме на місцевих пагорбах відтворювали епізоди битв під Аустерліцом та Бородіно. У масових зйомках подеколи брали участь до 15 тисяч осіб, переважно радянських військовослужбовців.
- Чомоляк Максим Анатолійович — військовослужбовець 68-го окремого батальйону сил територіальної оборони Закарпаття, загинув 9 листопада 2023 р. у ході військових дій по стримуванню повномасштабного збройного вторгнення Росії.
Примітки
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- На Ужгородщині провели в останню путь полеглого Героя Максима Чомоляка (ФОТО) @ Закарпаття онлайн. Закарпаття онлайн. Процитовано 26 січня 2024.
Посилання
- Сайт села Руські Комарівці [ 27 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ruski Koma rivci selo v Uzhgorodskomu rajoni Zakarpatskoyi oblasti na richci Solotvinka selo Ruski KomarivciKrayina UkrayinaOblast Zakarpatska oblastRajon Uzhgorodskij rajonRada Ruskokomarivska silska radaKod KATOTTG UA21100010080034980Osnovni daniZasnovane 1500Naselennya 1 576Plosha 10 33 km Poshtovij indeks 89443Geografichni daniGeografichni koordinati 48 31 13 pn sh 22 25 58 sh d 48 52028 pn sh 22 43278 sh d 48 52028 22 43278 Koordinati 48 31 13 pn sh 22 25 58 sh d 48 52028 pn sh 22 43278 sh d 48 52028 22 43278Misceva vladaAdresa radi s Ruski Komarivci vul Shkilna 3KartaRuski KomarivciRuski KomarivciMapaIstoriyaSelo Ruski Komarivci u pisemnih dzherelah upershe zgaduyetsya u 1325 roci Viniklo blizko XV st na voloskomu pravi Sholtejs upravlyav selom she v XVI st V pismovih dzherelah selo vidome pid nazvami Komorocz Orosz Komorocz Ruski Komarivci Vidomo pro gramotu Erzhebet Siladi materi ugorskogo korolya Matyasha 1443 1490 v yakij jshlosya pro te sho vsi lyudi kripackogo stanu yaki prijdut na pusti zemli zroblyat sobi doma i zhitla povni p yat rokiv ne budut platiti zboriv Desho zgodom selo pochali nazivati Orosz Komarocz shob vidriznyati vid inshogo Palagy Komoroc Palad Komarivci de prozhivaye perevazhno ugorske naselennya U 1588 roci opodatkuvannyu pidlyagali 9 selyanskih gospodarstv yaki razom volodili 5 5 porti zemli U 1599 roci v seli narahovuvalos 25 zalezhnih selyanskih gospodarstv i gospodarstvo sholtejsa Naprikinci XVI st Ruski Komarivci vvazhalisya serednim za velichinoyu selom Na pochatok XVIII st v nomu gospodaryuvali lishe 4 selyanski rodini sho bulo sprichineno znelyudnennyam sil na Uzhanshini vnaslidok karalnogo teroru astrijskoyi armiyi pislya pridushennya povstannya rusiniv kuruciv pid kerivnictvom knyazya Ferenca II Rakoci v hodi Nacionalno vizvolnoyi vijni ugorskogo narodu proti avstrijskoyi monarhiyi 1703 1711 r r Dzherela drugoyi polovini XVIII st Ruski Komarivci vidnosyat do ruskih rusinskih sil Pid chas viboriv do Sojmu Karpatskoyi Ukrayini u 1939 roci bilshist naselennya sela progolosuvalo proti kandidativ vid UNO V nadrukovanomu zbirniku Prosviti 1924 roku vkazuyetsya sho kolis selo Ruski Komarivci nalezhalo grafini Santivanij Cherez selo protikaye milkovodna richka Solotvinka na yakij kolis bulo zbudovano dva vodyani mlini zrujnovani v radyanski chasi pislya elektrifikaciyi kolgospiv U centri mistok pobudovanij v chasi Chehoslovachchini u 1922 roci greko katolicka cerkva popivska fara ta budivlya silskoyi radi She za chasiv Avstro Ugorshini prolyagala okolicyami sela vuzkokolijna zaliznicya Uzhgorod Antalovci yaku chastkovo buduvali rosijski ta italijski vijskovopoloneni pid chas Pershoyi svitovoyi vijni A deyaki navit zalishilisya u seli stvorivshi sim yi Vagonchiki transportuvali drova budivelni materiali perevozili pasazhiriv Selyani nazivali cej poyizd shifoyu U 1975 76 rokah rishennyam Lvivskoyi zaliznici cyu vuzkokolijnu zaliznicyu likviduvali yak nerentabelnu Hram sv Mikoli Chudotvorcya 1820 r Poperednya cerkva bula derev yana z usima obrazami i dvoma dzvonami Teperishnya cerkva tipova murovana z kamenyu bazilika dovzhinoyu 25 m i shirinoyu 10 m Datoyu pochatku budivnictva nazivayut 1775 pik Groshi na sporudzhennya zibrali selyani Najbilshe podaruvav Ivan Rizhak chim zasluzhiv sobi chest buti pohovanim u cerkovnomu dvori Pohovani tut takozh Lukachi yaki dali svoyu zemlyu dlya cerkvi U 1932 r na den Hrista Carya o M Kalinec ChSVV posvyativ cerkvu pislya malyuvannya sklepin ta vstanovlennya obraziv Strastej Gospodnih Cerkvu remontuvali u 1979 r za svyashenika Ivana Levka Inter yer rozmalovanij syuzhetami z Yevangeliya na sklepinnyah kompoziciyi Zishestya sv duha Voskresinnya Gospodnye Rizdvo ye takozh dva vitrazhi Presvyata bogorodicya yaka molitsya ta Najsvyatishe serce Isusa Oskilki dzvoni na turni duzhe rozgojduvali sporudu bilya cerkvi zbuduvali okremu dzvinicyu Najbilshij dzvin zabrali ugorci pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Selyani duzhe sumuvali za dzvonom i mozhlivo tomu poshirivsya perekaz sho dzvin z napisom Ruski Komarivci bachili chi to v Moskvi chi she des Miscevij greko katolickij svyashennik Yulij Zheltvaj 1911 1980 buv uv yaznenij u taborah Sibiru z 1949 po 1956 r pid chas gonin togochasnoyi vladi na greko katolicku cerkvu SuchasnistRuski Komarivci proslavilisya gazovimi rodovishami yaki buli rozvidani u 1982 roci na okolici sela Zgidno z Derzhavnim balansom zapasiv korisnih kopalin u Zakarpatskij oblasti tam rozvidano 4 rodovisha gazu Prichomu vidobuvayut jogo lishe na dvoh Solotvinskomu ta Rusko Komarivskomu Ostannye najbilshe za zapasami blakitnogo paliva u Mukachivskij zapadini Geologi stverdzhuyut sho mistit ne menshe 2 mlrd kubometriv sho majzhe vdesyatero bilshe nizh v usih inshih Na teritoriyi Ruskih Komarivciv u 1962 roci proburili sverdlovinu i tezh znajshli termalnu vodu visokoyi mineralizaciyi iz velikim nadlishkom solej Turistichni cikavi miscya greko katolickij hram sv Mikoli Chudotvorcya 1820 r zalishki vuzkokolijnoyi zaliznici Uzhgorod Antalovci NaselennyaZgidno z perepisom v SRSR URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 1528 osib z yakih 731 cholovik ta 797 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkali 1573 osobi Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu naselennya 2001 roku Mova Vidsotokukrayinska 83 06 ugorska 16 18 rosijska 0 51 ciganska 0 13 virmenska 0 06 moldovska 0 06 Vidomi urodzhenciAndrijkanich Ivan Vasilovich ukrayinskij skulptor pedagog Fuchko Stepan misceva kinozirka vin buv ne lishe asistentom rezhisera filmu V boj idut odni stariki 1973 r a navit vikonav odnu iz rolej Dosi zgaduyut yak u 1963 roci znimav poblizu sela Vijnu i mir Sergij Bondarchuk Zokrema same na miscevih pagorbah vidtvoryuvali epizodi bitv pid Austerlicom ta Borodino U masovih zjomkah podekoli brali uchast do 15 tisyach osib perevazhno radyanskih vijskovosluzhbovciv Chomolyak Maksim Anatolijovich vijskovosluzhbovec 68 go okremogo bataljonu sil teritorialnoyi oboroni Zakarpattya zaginuv 9 listopada 2023 r u hodi vijskovih dij po strimuvannyu povnomasshtabnogo zbrojnogo vtorgnennya Rosiyi Primitki database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 Na Uzhgorodshini proveli v ostannyu put poleglogo Geroya Maksima Chomolyaka FOTO Zakarpattya onlajn Zakarpattya onlajn Procitovano 26 sichnya 2024 PosilannyaSajt sela Ruski Komarivci 27 zhovtnya 2016 u Wayback Machine