Підгорб

Підго́рб — село в Україні, в Ужгородському районі Закарпатської області, орган місцевого самоврядування — Баранинська сільська рада. Населення становить 406 осіб (станом на 2001 рік). Село розташоване у центрі Ужгородського району, за 3,4 кілометра від районного центру.

село Підгорб
Країна	Україна
Область	Закарпатська область
Район	Ужгородський район
Рада	Баранинська сільська рада
Код КАТОТТГ	UA21100010070061835
Облікова картка	Облікова картка
Основні дані
Засноване	1912
Населення	406 осіб
Площа	0,009 км²
Густота населення	45111,11 осіб/км²
Поштовий індекс	89425
Телефонний код	+380 3127
Географічні дані
Географічні координати	48°33′06″ пн. ш. 22°21′44″ сх. д. / 48.55167° пн. ш. 22.36222° сх. д. / 48.55167; 22.36222Координати: 48°33′06″ пн. ш. 22°21′44″ сх. д. / 48.55167° пн. ш. 22.36222° сх. д. / 48.55167; 22.36222
Середня висота над рівнем моря	115 м
Відстань до обласного центру	3,4 км
Відстань до районного центру	3,4 км
Місцева влада
Адреса ради	89425, Закарпатська обл., Ужгородський р-н, с. Баранинці, вул. Центральна, 42
Карта
Підгорб
Підгорб
Мапа

Назва

Засновано 1912 року Колишні назви населеного пункту — село «Гетьфорк», «Барвінок».

Географія

Село Підгорб лежить за 3,4 км на південний схід від районного центру, фізична відстань до Києва — 608,9 км.

Історія

В урочищі Береги, що на південній околиці села, на пологій терасі Великолазівської гори – поселення епохи енеоліту.

Релігія

храм Вознесіння Господнього. 2000.

Маленьке село ніколи не мало церкви і належало до парохії в Великих Лазах. До Першої світової війни в селі була дзвіниця з 60-кілограмовим дзвоном, що походила, очевидно, з 19 ст. Дзвін реквізували в 1917 р. на військові потреби, після чого дзвіницю селяни продали.

Нову дерев’яну каркасну дзвіницю побудували у вересні 1922 р. біля школи, на землі вдови Амброзія Шенвізнера. Спорудження обійшлося в 180 чехословацьких корон, а за 100 корон бляхар вкрив споруду шатровим дахом. Розповідають, що до спорудження дзвіниці був причетним Юрій Бланарь. Тоді ж у М. Ґеївцях на дзвонарні Ф. Еґрі купили за 4400 корон дзвін, що важив 72 кг, і похрестили його на Петра. Обряд освячення дзвіниці здійснив 10 листопада 1922 р. великолазький духовник о. Варфоломій Талапкович та півцевчитель Іван Копа в присутності селян Підгорба та сусідніх сіл. За радянської влади дзвіницю перенесли на цвинтар.

У 1996 р. розпочато спорудження двох мурованих церков – греко-католицької та православної.

Ідея спорудження церкви належить Альберту Ізганичу та його дружині Марті. За основу взяли базилічну церкву 1908 р. в селі Минай і влітку 1997 р. почалася робота. Фундамент був готовий восени того ж року, а до кінця 1999 р. основні будівельні роботи було завершено. Весною 2000 р. на вежі встановили відлитий у Польщі 500-кілогра-мовий дзвін, вкрили вежу бляшаним бароковим завершенням і на свято Вознесіння освятили церкву. Увесь процес організації спорудження, надходження коштів, створення проекту взяв на себе А. Ізганич, а поки тривало будівництво вірники молилися в будинку Ізганичів.

Багато підприємств та організацій Ужгорода і околиць матеріальною та фінансовою допомогою вписали свою сторінку в історію спорудження церкви. Постійно жертвує на будівництво Юрій Калинин з Барвінку. На різних етапах будівництва невтомно трудилися Ярослав Ластівка, Тиберій Бланар, Юлій Юрочко, Олександр Демчак, Емерих Кіш, Павло Мікеш, Ростислав Личко.

храм св. Петра і Павла. 1999.

Давніше село не мало церкви, а впродовж 1990-х років споруджено аж дві церкви – православну і греко-католицьку. Камінь під спорудження православної цегляної церкви за проектом інженера Валерія Мелєнтьєва освятив о. Іван Криванич перед святом св. Петра і Павла 1992 р. Через рік уже був фундамент.

У 1994 р. вимурували стіни, у 1995 – поклали верх і турню, посвятили і встановили надбанні хрести, виготовлені з дюралюмінію. Будівельні роботи закінчили в 1996 р., наступний рік пішов на збір коштів для внутрішнього оздоблення, і в 1998 храм обштукатурили всередині. Останнім етапом було бетонування підлоги в 1999 р.

Спорудження церкви стало можливим завдяки наполегливості голови громади Олени Дюрик, заступника Марти Совбан, скарбника Ніни Нанівської, Віри Куцин.

Земельну ділянку виділила сільрада, і за фундамент взялися Микола Кирлик та Емерих Жовтаній. Поруч з головним майстром М. Кирликом працювали Микола Дюрик, Павло Тодорес, Іван Боднар. Дерев’яну конструкцію даху збудовано під началом Юрія Мішанича з Коритнян, а бляхарські роботи очолив Йосип Ваґан. Склепіння збудовано із смерекового дерева, привезеного з Лютої.

12 лютого 1939 року відбулись вибори до Сойму Карпатської України, на яких абсолютну більшість голосів виборців (близько 92,4 %) здобули кандидати Українського Національного Об'єднання. У Підгорбі, який належав до округи «Середнє», за УНО проголосували 146 виборців, проти — 13.^[]

Транспорт

У селі розташована зупинка, де зупинялися потяги вузькоколійної залізниці Ужгород — Анталовці, що курсували тут з 1916 по 1976 рік.

Населення

Станом на 1989 рік у селі проживало 416 осіб, серед них — 207 чоловіків і 209 жінок.

За даними перепису населення 2001 року у селі проживало 406 осіб. Рідною мовою назвали:

Мова	Кількість осіб	Відсоток
українська	389	95,81%
«русинська»	3	0,74%
російська	11	2,71%
угорська	5	1,23%
інші	1	0,25%

Відомі люди

Своє дитинство у селі провів живописець і художник кіно Михайло Заяць, родина якого переїхала сюди, коли йому було 10 років. У сім'ї була невелика хатина і кузня: «Батько бив своїм молотом, а я — своїм. Пригадую, як іскри сипалися і все довкола аж палало. Кували вози, сани, підковували коней. Взимку підкови були із гаками, аби коні не ховзалися.»

Примітки

1. Облікова картка на сайті ВРУ
2. . Архів оригіналу за 9 серпня 2017. Процитовано 7 липня 2014.
3. Погода в селі Підгорб
4. . Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 7 липня 2014.
5. Kotovych, Vira (2018). Location as a linguistics and cultural objectiv of oikonimes. Collection of scientific works "Visnyk of Zaporizhzhya National University. Philological Sciences". № 1. с. 86—94. doi:10.26661/2414-9594-2018-1-13. ISSN 2414-9594. Процитовано 25 травня 2021.
6. Делеган, Михайло (2009). Карпатська Україна. Ужгород: Карпати. с. 288.
7. Ужгородська вузькоколійка: між минулим і сьогоденням – колія спогадів (ФОТО). Голос Карпат. Процитовано 25 травня 2021.
8. Склад наявного та постійного населення за статтю, Закарпатська область (осіб) - 021 УЖГОРОДСЬКИЙ РАЙОН, Рік, Категорія населення , Стать. Процитовано 7 липня 2014.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
9. Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - 021 УЖГОРОДСЬКИЙ РАЙОН. Процитовано 7 липня 2014.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
10. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 7 липня 2014.
11. Михайло Заяць: `Я намалював злочинно мало`. MUKACHEVO.NET (укр.). Процитовано 25 травня 2021.

Посилання

• Облікова картка на сайті ВРУ
• Погода в селі Підгорб