Пі́тер Бре́йгель Старший, також відомий як «Селянський» чи «Мужицький» (нід. Pieter Bruegel (Boeren-Bruegel), 1526—1530, [en] або Бреда, Габсбурзькі Нідерланди — 5 або 9 вересня 1569, Брюссель, Іспанські Нідерланди) — фламандський художник, який створював гравюри та картини. Більшу частину свого життя виконував різноманітні гравюри та згодом став визнаним майстром у цій справі. Брейгель Старший малював переважно жанрові картини та пейзажі, створювати які розпочав лише в останнє десятиріччя перед смертю. Його творчість вважається «піком нідерландського мистецького Відродження», а його самого «вагомим представником Північного Відродження».
Брейгель Старший одним із перших художників, які відійшли від релігійного сюжету для картин на користь зображення простих селян та сцен з їх повсякденного життя. Свого часу вважався «другим Босхом» за наслідування його стилю живопису, що отримав назву «пізня готика» та був популярним на території Нижніх земель, Герцогство Брабант. Рішення Брейгеля зображати простих людей, що зайняті повсякденним життям, відкрило новий творчий шлях для наступних голландських художників. Воно послугувало основою соціально орієнтованого реалізму й натуралізму в мистецтві кінця XIX століття, включаючи вплив на роботи Гюстава Курбе, Жана-Франсуа Мілле та художньої школи передвижників.
Для його творчості характерна іронія та спостережливість. Художня мова Брейгеля зображає архаїчність тогочасного суспільства, народні мотиви, а також політичні та релігійні потрясіння. Художня спадщина Пітера Брейгеля Старшого є невеликою та налічує лише 38 картин, що офіційно віднесені до його авторства та 4, де атрибуція викликає сумніви. Дослідженням та підтвердженням автентичності займався Інститут історії мистецтв Нідерландів (RKD).
Пітер Брейгель Старший став основоположником цілої династії художників: сини Пітер Брейгель Молодший («Пекельний») та Ян Брейгель («Оксамитовий» чи «Райський»), онуки Ян Брейгель Молодший та Амбросій Брейгель, правнук Абрагам Брейгель та інші стали видатними майстрами живопису.
Життєпис
Походження
Дата та місце народження Пітера Брейгеля залишається маловідомими. Перші систематизовані відомості про його походження були знайдені в книзі [en] «Descrittione di Lodovico Guicciardini patritio fiorentino di tutti i Paesi Bassi altrimenti detti Germania inferiore» (1567 рік). В ній італієць вказував місцем народження Брейгеля місцевість навколо Бреди, Герцогство Брабант. Іншої думки був Карел ван Мандер у своїй книзі [en]. Він вважав, що місце народження було одне з невідомих селищ в герцогстві Брабант, ймовірно — Сон ен Брейгель. Певний час існувала думка про те, що художник народився біля міста Гертогенбос приблизно в 1515 році. Таким чином прибічники цієї версії пов'язували Брейгеля з Босхом не тільки географічно, а й хронологічно. Наголошувалося, що помітний вплив Босха на творчість Брейгеля викликаний спільною місцевістю народження чи проживання. Однак, ця гіпотеза не знайшла наукового обґрунтування. Популярність Босха зберігалася десятиліттями після його смерті й Брейгелю зовсім не потрібно було з'являтися на світ одразу слідом за ним й в одному місці. Крім того, настільки ранне датування ставить під сумнів взагалі талановитість Брейгеля, як художника. Це викликане тим, що у разі народження в 1515 році його учнівство тривало б до тридцяти шести річного віку. Такий рідкісний випадок неодмінно зберігся б в записах як гільдії, так і книзі Карела ван Мандера. Після цього з'явилася версія, що Брейгель народився в 1530 році, що може бути більш наближеним до істини. Оскільки, таким чином, він став майстром у двадцятиоднорічному віці, що було цілком ймовірно за тих часів. Однак, звідси слідувало б те, що він помер взагалі не доживши до сорока років. Наразі більшість сучасних дослідників схиляються до думки, що Брейгель народився в 1525 або 1526 році. Італійські дослідження, що були проведені Джованні Арпіно та [en], називають період народження Брейгеля між 1525 і 1530 роками, але, ймовірно, дещо раніше. Дослідники Інституту історії мистецтв Нідерландів (RKD) офіційно віднесли час його народження в період між 1526 і 1530 роками.
Згідно з останніми дослідженнями у герцогстві Брабант немає поруч з Бредою села з назвою «Брейгель», чи схожого або просто співзвучного з ним. Ретельне вивчення старовинних карт і земельних описів підтверджує таку відсутність і в XVI столітті. Це призвело до того, що дослідники розділилися на декілька груп. Одні вважають, що художник народився в місті Бреда, а відсутнє поруч з цим містом село «Брейгель» ван Мандер вигадав, вважаючи, що селянські мотиви у творчості художника можуть бути пояснені лише сільським походженням. Ймовірно, що розмірковуючи саме так ван Мандер утворив назву села від прізвища художника. Інша група дослідників звернулася до фахівців з нідерландської топоніміки — науки про історію географічних назв. За допомогою цього вдалося встановити, що існують дві або три села з назвою, співзвучною з прізвищем художника. Перше з них, Брейгель за тих часів, а наразі Сон ен Брейгель, розташоване неподалік Ейндговена в Північному Брабанті. В Лімбурзі розташовані ще два села [nl] та [nl], які за часів художника були в складі герцогство Лімбург. Всі три вказані села розташовані в рукавах річки [en], яка, окрім того, протікає біля міста Гертогенбос. Таким чином деякі дослідники намагалися пояснити значний вплив Босха на ранню творчість Брейгеля. Хоча Босх і помер приблизно за десять-п'ятнадцять років до імовірного народження Брегеля, цілком ймовірно, що в Гертогенбосі ще залишалася його художня майстерня. Саме там він міг отримати початкову художню підготовку в одного з учнів Босха. Додатково на користь його народження в околицях герцогства Лімбург свідчить наступний факт. В XVI столітті на цих землях не існувало жодного міста з назвою Бреда, але було зі схожою — [en] (нід. Bre). В ті часи його назву іноді писали в латинізованій формі — Бреда (лат. Breda). Рене ван Бастеляр (фр. René van Bastelaer) перший серед дослідників, який наголошував, що ван Мандер змішав за співзвучністю назви вищезгаданих міст, що надалі спричинило плутанину. Початково в його книзі «Життєписи художників» інформація могла бути подана наступним чином: «Пітер Брейгель народився в селі Брейгель, розташованого неподалік від міста Бре, інакше Бреда, що в провінції Лімбург». Через це, згодом, в усній традиції ці відомості могли злитися в коротку формулу: «Пітер з Брейгеля біля Бреди».
Свого часу Лодовіко Гвічардіні, Манфред Селлінк, Андре Воутерс (англ. André Wauters) та Олександр Від (нім. Alexander Wied) ставили під сумнів селянське походження Брейгеля. Вони вбачали його «містянином, високоосвіченим та у дружніх стосунках з гуманістами свого часу». Саме тому, на переконання Селлінка, Брейгель був художником, який розважався висміюючи у своїх картинах трохи відсталих селян. У XIX столітті Воутерс припустив, що живописець був пов'язаний родинними зв'язками з професором медицини П'єром Бруґеліо (фр. Pierre Brugelio), який жив у Брюсселі в 1570-х роках. Якщо прийняти на віру міркування Воутерса, він міг бути двоюрідним братом Пітера Брейгеля Старшого. У 2019 році бельгійський історик мистецтва [en] під час публічної лекції висловив припущення, що художник народився в Бреді. Його батьками були Адріан Янссен ван Бреда (нід. Adriaan Janss. van Breda) та Петронелла Руббенс (нід. Petronella Rubbens), які переїхали до Антверпена в 1544 році. Пояснення, чому художник прийняв прізвище Брейгель, а не дотримувався «ван Бреда» вчений не надав.
Під час останніх досліджень біографії художника було знайдено запис в будинку для пристарілих Сінт-Янсгейс (нід. Sint-Janshuis) в Берген-оп-Зомі. В ньому було зазначено, що 17 березня 1553 року до закладу було прийнято колишнього цирульника [en] — Пітера Брейгеля (нід. Pieter Bruegel). Він був на особливому становищі й отримував подвійну [en] (утримання). В ті часи цирульники належали до середнього класу в суспільстві, були членами гільдії та мали право на самоорганізацію. Таким чином, Брейгель міг забезпечити свого сина найкращою освітою та сплачувати її. Якщо прийняти на віру цю гіпотезу, то стає зрозумілим, що завдяки положенню батька Пітер Брейгель вже з дитинства мав доступ до [nl]. Ця будівля вважалася однією з найкрасивіших міських палаців пізньої готики в Західній Європі.
Історик мистецтва Ян Пітерс (нід. Jan Peeters) встановив зв'язок між Берген-оп-Зомом та об'єктом, який Брейгель зобразив на картині (1566). На задньому плані на будівлі висить геральдичний прапор, який зображає герб, де на білому тлі три червоні хрести Андрія Первозванного, а також святі Гертруда Нівельська та Святий Севастіан. На думку Пітерса, це унікальна комбінація святих та герба, яку можна віднести лише до ополчення лучників святого Севастіана, що базувалися або в Берген-оп-Зомі, або в селі [nl], розташованому на південь від Берген-оп-Зома. Важко уявити, що Брейгель міг намалювати цей прапор з уяви, а не бачив його особисто. Таким чином, знахідка Пітерса свідчить про гіпотетичний зв'язок між картиною, зробленою Брейгелем Старшим, та Берген-оп-Зомом.
Вже в дорослому віці художник підписував документи переважно формою «Pieter Bruegel» опускаючи літеру «h» (Pieter Brueghel). Ця зміна відбулася після 1559 року, хоча в майбутньому його сини повернулися до написання власних прізвищ з літерою «h». Ван Мандер, а надалі й багато інших ранніх істориків мистецтва та критиків, обережно припускали, що Брейгель походив з просто людинського середовища, відповідно до надмірного акценту на селянські жанрові сцени в його картинах. Водночас сучасні дослідники наголошують на інтелектуальному змісті його картин і роблять висновок, що насправді існують всі підстави говорити про бюргерське походження Брейгеля та освіченість.
Освіта
Нідерланди в XVI століття були місцем значного поширення друкарства й виготовлення великих за обсягом тиражів відносно дешевих книг. За часів народження Брейгеля більшість нідерландських селян вміла читати та писати. Це було досить незвичайним для інших європейських держав, що з подивом підтверджували представники знаті, які приїжджали з Іспанії. Відсутні будь-які відомості про початкову освіту Брейгеля. Дослідники припускають, що він навчався або в рідному селі або найближчому до нього місті, де першим його вчителем, напевно, був священнослужитель. Оскільки збереглися зразки почерку Брейгеля дослідники зробили висновок про звичність письма для художника, адже літери виконані твердо та чітко. Підписи його власних гравюр дозволяють говорити про обізнаність Брейгеля латині, яка в ті часи входила в початкову освіту. Дослідження ранніх робіт відкрило той факт, що художник був обізнаний з античною міфологією. Разом з тим вона не займала значного місця в його творчості, де значно більше робіт пов'язано зі Старим і Новим Заповітом. Деякі з них були виконані основані на текстах, які порівняно рідко вибиралися художниками його часу. Отже, Брейгель був здатний самостійно читати та вивчати Біблію.
Рання мистецька підготовка Брейгеля була отримана під час навчання у фламандського художника Пітера Кука ван Альста в період з 1545 по 1550 рік. Після смерті останнього 6 грудня 1550 року Брейгель, ймовірно, остаточно переїхав до невеликого міста Мехелен, що розташоване неподалік Антверпена. Задокументовані відомості про його діяльність в цьому місті належать до періоду між вереснем 1550 по жовтень 1551 року. Наприкінці 1551 року Брейгель переїхав до Антверпена, де отримав своє перше вагоме доручення, а саме допомагати у створенні вівтарного триптиха для гільдії виробників рукавиць. Ймовірно він був запрошений до роботи завдяки мистецьким зв'язкам вдови ван Альста — [en]. Навіть після смерті чоловіка вона разом зі своїми дітьми, вважалася родиною успішних та впливових художників. Самостійну творчість Брейгель фактично розпочав з 1551 року, коли був прийнятий до гільдії Святого Луки в Антверпені — впливової організації, яка регулювала торговельні відносини живописців, ремісників та торговців. За її правилами (які поширювалися на будь-яку з них, будь то амстердамська, делфтська чи інша) всі художники повинні були пройти певний період навчання у майстра-художника члена гільдії. Під час цього учень ретельно навчався мистецтва та ремеслу живопису. Лише після прийняття до гільдії художнику дозволялося підписувати й продавати власні картини, а також картини інших живописців. Лише членство надавало право брати собі учнів. При вступі додатково потрібно було представити членам комісії так звану картину шедевр, щоб довести свою майстерність. Таким чином участь у створенні вищевказаного вівтарного триптиха могла бути вступною роботою Брейгеля. Окрім того, додатково вступник мав сплачувати внески, а також бути бюргером міста.
У список антверпенської гільдії він був внесений так: «Peeter Breughels schilder». Слід звернути увагу на кінцеве «s» в слові «Breughels». В ті часи воно було звичайним, якщо в документі йшлося про людину простого походження, який не набув ще родинного прізвища або прізвища по батькові. Прізвище йому замінювало позначення місця, звідки він родом. Якщо прийняти це тлумачення на віру, то запис в книзі гільдії можна прочитати так: «Пітер з Брейгеля, живописець».
Ранні роки творчості Брейгеля пов'язані не зі створенням картин, а з гравюрами. Його перші роботи були замальовками для гравюр, виконані на замовлення видавництва Ієроніма Кока «На чотирьох вітрах» (нід. Aux Quatre Vents). Ймовірно, подальша подорож Брейгеля до Італії була викликана не тільки захопленням гравюрами, а також специфічною тематикою видавництва Кока. В його журналах були зображення старовинних та тогочасних картин, портрети знаменитих людей, архітектурних споруд та їхніх руїн. Ці малюнки можна було зробити в Італії, куди вирушало багато художників.
Подорож до Італії
На шляху до Італії
Пітер Брейгель вирушив до Італії в ті часи, коли подорожі туди, починаючи з другої половини XVI століття, набули значної популярності. Разом з ним більшість відомих північноєвропейських художників, яких італійці узагальнено називали «Fiamminghi», вважали за необхідне відвідати руїни споруд античності та ознайомитися з роботами італійських майстрів. Більшість колег Брейгеля їхали до Італії, щоб вивчити техніку [ru], однак, сам Брейгель не перейняв цей стиль. Під час подорожі у нього розвинулося вміння спостереження та передачі реалізму, що надалі стало його художньою ознакою та відмінністю. Саме в цей час Брейгель відкрив у собі талант пейзажиста й збережені роботи тих часів складаються виключно з пейзажних малюнків. Досить складним є визначення моменту, коли він покинув Антверпен. Дослідники припускають, що імовірно художник вирушив на південь в напрямку до Італії на початку навесні 1552 року, оскільки розпочинати подорож взимку не мало практичного сенсу. Тогочасні мандрівники рідко подорожували поодинці, бо тривала поїздка супроводжувалася багатьма ризиками. Таким чином Брейгель міг вирушити у подорож у складі групи з міркування безпеки та фінансової практичності. Від купців Брейгель безумовно міг дізнатися, що в Північній і Центральній Італії знову почалася династична війна за Парму і Пьяченцу. У ній брали участь війська імператора, Папи Римського й французького короля. На півдні Німеччині теж було неспокійно. Хоча довга ворожнеча між імператором Карлом V та французьким королем Генріхом II теж не припинилася, дорога через Францію все ж була більш безпечною. В різні часи дослідники висували припущення, що ймовірними компаньйонами в подорожі Брейгеля могли бути: Мартен де Вос, Жак Йонгелінк чи Абрагам Ортеліус. За іншою інформацією Брейгель поїхав до Італії, щоб вдосконалити мистецтво та зробити художню майстерню Пітера Кука ван Альста більш конкурентно спроможною. Існує також думка, що після смерті наставника Брейгель разом зі вдовою Майке Верхюльст був відповідальний за майстерню. Оскільки свого часу ван Альст відвідав Італію, то після його смерті саме Верхюльст могла виступити ініціатором поїздки Брейгеля. Маршрути подорожі до Італії значною мірою пролягали тогочасними поштовими дорогами, які здебільшого розташовувалися на стародавніх торгових шляхах. Імовірно відомо, що в травні 1517 року з Антверпена вирушила група паломників до Єрусалиму. В дорозі вони вели записи, які збереглися, й були згодом знайдені в архівах. Ці мандрівники 7 травня покинули Антверпен і в той же самий день прибули до Брюсселя, 10 травня вони були в Като-Камбрезі, 12-го — в Реймсі, 13-го — в Шалоні, 18-го — в Діжоні та 22-го — в Ліоні. Таким чином їхня подорож зайняла п'ятнадцять днів, що говорить про подолання від сорок п'ять до п'ятдесяти кілометрів за день. Ймовірно, що шлях Брейгеля через кілька десятиліть міг повторити їхній маршрут. Через брак фактичних доказів думки вчених стосовно маршруту подорожі Брейгеля різняться. Перша робота, що засвідчує його поїздку, стосується втраченої нині картини «Вид на Ліон», яка в 1577 році була зазначена в колекції Джорджо Джуліо Кловіо (італ. «Un quadro di Leon di Francia. Aguazzo di mano di Mro Pietro Brugole»). Ліон був важливим містом на шляху художників до Італії. Більшість ранніх дослідників припускали, що після Ліону Брейгель продовжив подорож у східному напрямку й дістався Італії через гірський масив Альпи. Однак, ретельний аналіз деяких з його найдавніших пейзажних малюнків дозволяє сучасним дослідникам говорити про те, що Брейгель, ймовірно, з Ліону попрямував на південний схід Франції, а саме в регіон Прованс — Альпи — Лазурний Берег.
Таким чином існує думка, що він перетнув Альпи вже повертаючись з Італії до Антверпена. «Південний монастир у долині» — один із найдавніше відомих пейзажних малюнків Брейгеля. Він виконаний пером та коричневим чорнилом, а сам аркуш паперу містить французький водяний знак та датування «1552 рік». Одні дослідники вважали, що малюнок був створений на узбережжі моря між Римом та Неаполем, а папір придбаний власне в Римі. Інші заперечували цю думку й наголошували на тому, що зображений монастир Брейгель змалював з каплиці [fr] в Ле-Бо-де-Прованс або [en] неподалік Горд. Ймовірна присутність художника на південному сході Франції пояснювалась тим, що на шляху до апеннінського півострова мандрівники відвідували Марсель. Це місто разом з [en] було одним із найстаріших міжнародних портів Середземного моря й відігравало центральну роль у торгівлі між середземноморським регіоном та західною Європою.
В Італії
В 1960-х письменник та дослідник [de] припускав, що Брейгель вирушив до Італії з Марселя або морем за допомогою фелюги. Якщо ж його маршрут пролягав лише сушею, то він пересувався або пішки або екіпажем чи на конях. На користь останнього говорить той факт, що тогочасні мандрівники досить часто подорожували узбережжям Лігурії, а Генуя була популярним місцем відпочинку серед художників Нижніх земель. Наразі присутність Брейгеля в регіоні Лігурії є гіпотетичною, на відміну від південних регіонів Італії, де присутність художника підтверджена. Доказом цьому слугує малюнок — «Вид на Реджо-Калабрія». Сюжет пов'язаний з реальною подією, яка відбулася в період між 1552 та 1553 роками в ході турецько-італійської війни. Турецькі кораблі досить часто нападали на італійські порти й саме один з таких епізодів Брейгель міг зобразити бувши очевидцем (лат. ad vivum) або за розповідями місцевих жителів. Таким чином дослідники Менцель, Домінік Алларт (нід. Dominique Allart) та Нілс Бюттнер (нід. Nils Buttner) сходяться на думці, що Брейгель перебував на півдні Італії в період між 1552—1553 роками.
Подорож Брейгеля зрештою привела його до Рима, тогочасного епіцентру античності та мистецтва. Це місто було популярним серед художників-мандрівників. Декілька візуальних джерел підтверджують присутність Брейгеля в Римі, куди він, ймовірно, прибув в період між 1553—1554 роками. Єдиним беззаперечним джерелом є малюнок з підписом Брейгеля — «Вид на Ріпа Гранде». Професор музеології та мистецтва Манфред Селлінк (нід. Manfred Sellink) вважає, що художник виконав малюнок після повернення, але цілковито впевнений, що попередні ескізи були зроблені на південно-східному березі річки Тибр. Брейгель зобразив [en] — тогочасну головну гавань Рима. Опосередкованими доказами перебування художника в Римі слугують дві картини: Зведення Вавилонської вежі (1563) та (1568) років. Хоча картини й різняться між собою, обидва зображення вежі демонструють очевидну подібність з Колізеєм. Крім того, перебування Брейгеля в Римі також підтверджується в письмових джерелах, як то записах Джорджо Джуліо Кловіо, що дає змогу говорити про ймовірну особисту зустріч художників. Відомості про те, коли Брейгель залишив Рим відсутні, але дослідники схильні до думки, що він покинув Італію близько 1554 року.
Повернення до Антверпена
Подорожі через Альпи ще за часів середніх віків вважалися небезпечним наміром. Протягом XVI століття страхітливі настрої поступово змінювались на велике захоплення, що супроводжувалося інтересом до цього регіону з боку художників. Брейгель беззаперечно був в Альпах, гірські краєвиди яких певною мірою вплинули на його творчість. Ван Мандер описуючи цю подорож зазначав, що Брейгель коли був в Альпах «наковтався всіх тих гір та скель й виплюнув їх на своїх полотнах коли повернувся додому». Крім цих відомостей існують й інші візуальні свідчення перебування художника в Альпах. В 1980 році куратор національної галереї мистецтва в Вашингтоні [en] висунув гіпотезу, що Брейгель перетнув Альпи на шляху до Італії, а не у зворотному напрямку. Свої припущення він будував на основі близько двадцяти тісно пов'язаних малюнків із зображенням альпійських пейзажів, які довгий час вважалися свідченням присутності Брейгеля в Альпах. Додатково він намагався спростувати думку дослідника XIX століття [fr] який вважав, що Брейгель перетнув Альпи під час зворотного шляху в період між 1554 та 1555 роками.
Однак, у 1991 році Ганс Мільке (нім. Hans Mielke) спростував те, що двадцять малюнків із зображенням альпійських пейзажів належать авторству Брейгеля. Це викликало суперечки в науковому середовищі, адже до цього часу дослідники вважали ці малюнки неспростовним доказом перебування художника в Альпах. Мільке виявив, що водяний знак на двох малюнках датується серединою 1580-х років. Він запропонував віднести всі двадцять малюнків до атрибуції Руланта Саверея. У 2001 році куратор музею мистецтва Метрополітен Надін Оренштайн (англ. Nadine Orenstein) запропоновувала віднести цю серію з двадцяти малюнків до атрибуції анонімного «майстра гірського пейзажу». Таким чином гіпотеза Обергубера про перетин Брейгелем Альп на шляху до Італії була визнана сумнівною та втратила більшість прихильників. Сучасні вчені та дослідники схильні до думки, що художник перетнув гірський масив на зворотному шляху. «Альпійський пейзаж», що розташований в Луврі, вважається неспростовним доказом того, що близько 1553—1554 року Брейгель перетинав Альпійські гори. В 1640 році під час інвентаризації речей Пітера Пауля Рубенса був знайдений документ з написом «Den Berg Sint-Godard door den Ouden Bruegel», що дозволяє говорити про перетин Брейгелем перевалу Готтард. Іншим доказом була книга «Життєписи художників» у колекції антверпенського торговця мистецтвом Пітера Стевенса (нід. Peeter Stevens). В ній він робив власні помітки на полях та записи, серед яких було знайдено наступний: «Вид на Сен-Готард, написано Брейгелем в 1563 році, дуже гарний й відомий любителям мистецтва» (нід. Gezicht op de Sint-Gotthard, geschilderd door Bruegel in 1563, seer curieux, vande liefhebbers wel beken). Картина вважається втраченою й окрім цього запису не збереглося ані малюнків, ані гравюр. Ці відомості дозволяють говорити про становлення репутації Брейгеля, як фахівця з передачі гірських ландшафтів. Перебуваючи під враженням, після повернення до Антверпена, художник створив серію малюнків, гравюр або картин з пейзажами, більшість з яких не збереглася до нашого часу. Вони були надруковані видавництвом Ієроніма Кока «На чотирьох вітрах».
Діяльність в Антверпені
З подорожі Брейгель повернувся до Антверпена в тяжкі часи не лише для міста, а й для Нідерландів в цілому. Карл V зазнав ряд військових поразок, набирала обертів фінансова криза. Зрештою імператор зрікся престолу й розділив свою імперію між двома спадкоємцями. Новим королем став Філіп II, що ознаменувалося радикальними реформами. Збіг різних обставин призвів до того, що в Габсбурзькій імперії розпочався тривалий період економічної кризи, що змусило імператора офіційно оголосити про банкрутство. Найбільш постраждало місто Антверпен, що втратило свою торгову та банківську могутність. Купцям довелося скорочувати свої витрати, було введено величезне мито на ввезення товарів, нідерландським купцям заборонили вести самостійно справи з колоніями. Інквізиція нарощувала свою діяльність. Художникам стало куди важче, ніж раніше, отримувати замовлення. За деякими джерелами, живописців в Антверпені було близько трьохсот. У будь-якому разі їх кількість почала значно перевищувати попит на картини, що стрімко падав. До того ж сильно здорожчали всі матеріали для живопису: дошки, пензлі, фарби, особливо закордонні. Саме ці несприятливі умови змусили Брейгеля займатися графікою. Безліч людей, які не мали коштів, щоб купити картину, хотіли бачити відтворення знаменитих робіт, пейзажі далеких країв, зображення побуту й костюмів, сатиричні та повчальні сцени хоча б у вигляді гравюр.
Дослідники вважають, що Брейгелю дуже пощастило познайомитися з Ієронімом Коком. В його друкарні він створив безліч малюнків та гравюр, які продавалися на ярмарках, їх розносили по селах бродячі торговці. Датування на гравюрах за малюнками Брейгеля, виданих Коком, належать до часу його повернення з італійської подорожі. Гіпотетично він міг розпочати працювати для Кока до подорожі, але ніяк не раніше смерті свого вчителя. Відомо, що спочатку роль Брейгеля в крамниці «На чотирьох вітрах» була дуже скромною. Навіть через кілька років, коли він отримав певну популярність, Кок видавав гравюри за його малюнками без підпису або за чужим підписом. Він міг певний час використовувати Брейгеля не як самостійного художника, а як людину, котра за невелику плату копіює й компонує популярні сюжети. Імовірно відомою роботою, що була створена невдовзі після повернення з Італії була гравюра — «Катання на ковзанах біля воріт Антверпена». Невідомим залишається лише питання: це був лише малюнок чи повноцінна картина? Брейгель характеризувався, як норовливий художник, який здатен створити не тільки сатиричні малюнки, але й такі, яки могли викликати гнів з боку представників влади чи інквізиції. Через це художники сварилися й саме цим пояснюється тривалий час видання гравюр без підпису авторства Брейгеля. Усі наступні роботи, видані Коком за малюнками Брейгеля, містять підпис, за винятком тих випадків, коли видавати гравюру з підписом було небезпечно. В такому випадку на них не було ні підпису Брейгеля, ні підпису гравера, ні імені видавця. Підтвердженням цьому було видання серії гравюр «Сім чеснот», якій передувала інша — «Сім смертних гріхів». Гравюри за малюнками Брейгеля з цих серій мали не тільки успіх, але й розійшлися серед широкого загалу, їх повторювали, їм наслідували далеко за межами Нідерландів, їх мотиви використовували в інших видах мистецтва. Навіть при дворі іспанського імператора був величезний гобелен «Спокуса святого Антонія». На ньому були виткані безліч фантастичних чудовиськ, які довгий час вважалися наслідуванням Босха. Проте, сучасні дослідники ретельно звіривши їх з роботами Брейгеля, переконалися, що вони повторюють фігури чудовиськ, яких він зобразив у «Семи смертних гріхах».
В Антверпені Брейгель завів тісну дружбу з Абрагамом Ортеліусом. Останній був значною та шанованою особою в суспільстві. Дружба з Ортеліусом відкривала перед Брейгелем світ тогочасної науки. Саме цей факт пояснює зображення Брейгелем лінійок, циркулів, а також малюнок земної кулі з нахиленою віссю. В той час цей факт не належав до загальновідомих шкільних істин. Яскравим прикладом цьому слугує гравюра «Стриманість» з серії «Сім чеснот», що була створена близько 1559 року.
Невідомо коли Брейгель перестав працювати на Ієроніма Кока. Дослідники припускають, що Брейгель якщо й мав власну майстерню — вона була невеликою. Через те, що він приділяв багато часу роботі, заледве міг мати учнів або багато помічників. У своїй книзі ван Мандер не вказав жодного художника учнем Брейгеля, відсутній будь-який запис про це в списках гільдії. Це дозволяє говорити про те, що майже всю підготовчу роботу Брейгель міг робити власноруч. Його картини, написані маслом на дереві, збереглися в доброму стані й до нашого часу. Гірше справи були з роботами, написаними темперою на полотні. Ця техніка вважається менш надійною й саме через це такі картини коштували значно дешевше. Вони були розраховані на небагатого покупця. Судячи з усього, Брейгелю довелося створювати їх у великій кількості, через фінансову кризу в країні. Швидше за все, саме такі недорогі роботи купував у нього Ганс Франкерт. Останній був купцем, що переселився до Антверпена з Нюрнберга. Його досить часто бачили в оточенні Брейгеля, коли він супроводжував художника в прогулянках околицями міста чи під час створення малюнків.
Переїзд до Брюсселя
З Антверпена до Брюсселя можна було дістатися за один день. Ймовірно саме ця обставина дозволяла Брейгелю нерідко здійснювати цю подорож. Після смерті ван Альста його дружина Майкен Верхюльст, з часом, переїхала до Брюсселя з дітьми. Оскільки Брейгеля добре знали в цій сім'ї, Верхюльст могла запропонувати йому взяти шлюб зі своєю дочкою. Пропозиція була прийнята, але майбутня теща поставила йому одну умову — залишити Антверпен і оселитися в Брюсселі. Карель ван Мандер розповідає, що в Антверпені у Брейгеля був любовний зв'язок зі служницею, який нібито міг закінчитися одруженням. Крім того, його коло друзів у Антверпені поступово зменшувалося, адже вони піддавалися гонінню з боку інквізиції й залишали місто. Надалі містом і взагалі країною прокотилися безлади, що отримали назву — «іконоборче повстання». В Антверпені розгромлена церква Богоматері, для якої Брейгель також робив ескізи вітражів. Додатковою обставиною переїзду до Брюсселя стало припинення співпраці з [en]. Останній придбав у Брейгеля загалом шістнадцять картин, серед яких останньою роботою була серія полотен (або «Дванадцять місяців»). Торговець Йонгелінк зазнав значних збитків під час фінансової кризи й був змушений брати величезні позики. Як заставу він віддав всю свою колекцію картин: двадцять дві роботи Флориса, одну Дюрера та шістнадцять Брейгеля, які потрапили на склад міського ломбарду. Таким чином сподівання Брейгеля на тривалу й плідну співпрацю з Йонгелінком були марними.
В архіві брюссельської церкви Діви Марії зберігся запис про одруження Пітера Брейгеля й Майкен ван Кук. На аркуші, де зроблено цей запис, немає ніяких дат. Однак, дослідники знайшли позначку «січень 1564» на звороті наступного аркуша паперу. Таким чином вони припустили, що запис про шлюб Брейгеля міг належати кінцю 1563 року. Після одруження він оселився з дружиною на вулиці От. В 1566 році Брейгель написав картину — «Проповідь Іоанна Хрестителя». Дослідники припустили, що чоловік з трохи кучерявим темним волоссям і бородою нагадує Брейгеля, поруч з ним молода золотоволоса жінка в червоній сукні його дружина Майкен, а літня жінка в зеленому вбранні — теща Майкен Верхюльст.
У шлюбі в подружжя було троє дітей:
- Пітер Брейгель (Молодший) (нід. Pieter Brueghel, 23 травня 1564/10 жовтня 1564 — бл. 1564—1565) — перша дитина подружжя Брейгелів. Названий на честь батька. Отримав прізвисько «Пекельний» завдяки своєму захопленню на ранніх етапах творчості зображенням картин Страшного суду.
- Ян Брейгель (нід. Jan Brueghel, 1568 — 13 січня 1625) — друга дитина. Отримав прізвисько «Оксамитовий», «Райський» за незвичну техніку передачі кольорів.
- Марія Брейгель (нід. Maria Brueghel) — донька, відомості про народження та життя якої відсутні. Була охрещена в 1566 році.
- Катерина Брейгель (нід. Catharina Brueghel) — дівчина гіпотетично могла бути донькою або Брейгеля Старшого або Пітера Брейгеля (цирюльника). Відомості про народження та життя відсутні.
Кінець життя
Кінець життя Брейгеля припав на тяжкі для країни часи. Поглиблювалася криза не тільки фінансова, а й політична. Повсюди діяла інквізиція у відповідь на яку населення спалювало храми, вбивали чиновників та католицьких священників, знищували культурні об'єкти. Брейгель, який протягом усього життя характеризувався, як художник, що іронічно висміює вади суспільства, алегорично зображає різні політичні події та осіб, більше не міг повною мірою працювати. Деякі роботи загрожували його власній безпеці й за спогадами дружини та друзів були знищені. В останні місяці життя перед художником відкрилася приваблива перспектива нової великої роботи. Попри на важкі часи, міська рада Брюсселя вирішила спорудити канал, який мав би з'єднати Брюссель і Антверпен. Брейгелю були замовлені картини, що зображують різні етапи будівництва. Початок 1569 року розпочався для Брейгеля з невідомої для нас хвороби, про яку писав ван Мандер. Художник хворів до осені й не одужавши помер у вересні. Перед самою смертю він наказав дружині знищити деякі роботи, які вважав небезпечними для добробуту родини й заповів їй свою улюблену картину «Пейзаж з фермерами, що танцюють і сорокою на шибениці». Тіло художника було поховане в церкві Діви Марії, де шість років тому він одружився з Майкен ван Кук. З часом на могилі було встановлено пам'ятний монумент автором якого був його молодший син Ян Брейгель. В 1676 році монумент реконструював Давід Тенірс (Молодший), який доводився чоловіком дочки Яна Брейгеля.
Творчий доробок
Більшість знавців та дослідників сходяться на думці, що Брейгель став «родоначальником національного пейзажу». У своїй творчості він намагався передати самобутність нідерландської природи в різні пори року. Його пейзажі разюче вирізняються від тих, які існували в тогочасному мистецтві під умовною назвою італійські. В його картинах панорамний ландшафт зображений немов би з башти або високої точки. Таким чином він передавав глядачам майже неосяжний простір. На відміну від інших живописців доби Відродження Брейгель не ідеалізував людей. Зображені ним персонажі не містили релігійного екстазу чи величності. Вони були простими працівниками в полі або ледацюгами, дітьми під час забав або пияками під час близького конфлікту. Мотиви дій та характер персонажів Брейгель зумів передати за допомогою поз, жестів, одягу чи оточення. Мистецтвознавиця та членкиня міжнародної ради музеїв (ICOM) Морозова Ольга Владиславівна вважає Брейгеля не тільки основоположником національного пейзажу, але й жанрової картини в Нідерландах. В його трактуванні сільська тематика розкрита за допомогою повчання. В постатях селян він зображав не індивідуальні риси, а загальні, побутові. Все це знайшло відбиток у таких картинах: (відома, як «Жнива»), , «Зимовий пейзаж з пасткою для птахів», «Весілля» та інших.
Творчість Брейгеля випала на бурхливі часи. Він жив у країні під іспанською й католицькою владою, що підтримувалася за допомогою інквізиції. Його власні релігійні погляди залишаються невідомими: він мав покровителів серед гуманістів та купців, але не виступав відкрито проти католицизму чи протестантизму. Картину «Фламандські прислів'я» можна сприймати як спробу дослідження релігійності, моралі, які розкриваються через прислів'я та ідіоми. Брейгель намагався передати своє бачення тогочасного суспільства. На картині воно виглядає як анархія, де кожен персонаж сам за себе та відбиває одне чи декілька прислів'їв. Мистецтвознавець та історик культури Паола Дмитрівна Волкова вважала, що Брейгель міг бути знайомим з поемою Себастіана Бранта «Корабель дурнів». В ній було повчання для суспільства та критика його пороків. Картина була достатньо дотепною, фольклорною та мала на меті повчати глядачів. Брейгель використав метод інверсії, коли прямий сенс використав замість потаємного. В його сприйнятті світ був метафорою абсурду. Перебуваючи під впливом від гуманізму він наголосив сюжетом картини, що світ створений прекрасним, але саме люди, від яких походить зло, роблять його абсурдним.
В 1562 році відбулося масове вбивство католиками французьких протестантів у Вассі. Ця звістка швидко рознеслася серед інших країн. Брейгель цілком імовірно міг дізнатися про неї від своїх друзів гуманістів. Ці події могли справити на художника глибоке враження й надихнути на створення трьох картин: «Архангел Михаїл вбиває апокаліптичного дракона» (більш відома, як «Падіння бунтівних янголів»), «Тріумф смерті» та «Божевільна Грета». Доктор мистецтвознавства та головний куратор королівського музею витончених мистецтв в Антверпені [nl] ще в 1944 році висловлював припущення, що зазначені картини за задумом Брейгеля були частиною трилогії. У 2011 році його дослідження підтримала та значно розвинула Ганна Павлак (англ. Anna Pawlak), опублікувавши свою дисертацію під назвою «Trilogie der Gottessuche». За її переконанням всі три картини дійсно були спочатку створені в одному жанрі та концептуальній ідентичності, а саме трилогії, яка стосується теми пороків, шляхів порятунку та невидимої присутності чи відсутності Бога. Павлак запропонувала об'єднати роботи під спільною назвою — «Трилогія пошуку Бога».
Наразі однією з найвпізнаваніших картин Брейгеля є «Зведення Вавилонської вежі», яка існує у двох варіаціях. Вважається, що ідея написання виникла під час відвідання залишків Колізею в Римі. Серед дослідників існує думка, що початкова картина не збереглася, а наступні дві, вже в меншому розмірі Брейгель створив значно пізніше.
В ті часи Брейгель, як і більшість інших художників використовували різні методи копіювання при підготовці до написання картин. Була відома техніка сітки, що досить часто застосовувалася в італійському живописі, наприклад у Тінторетто. Вона полягала в тому, що художник розкреслював малюнок на квадрати, такі ж в більшому масштабі наносив на полотно або дошку й вже потім переносив малюнок «по квадратах». Більш точний метод пов'язаний з використанням картонів (ескізів в повний розмір). Картон або наколювали, для того, щоб потім за допомогою припороху вугіллям перенести малюнок. За допомогою голки робили тонкі проколи на малій відстані один від одного й потім розчин сажі проходив крізь отвори й залишав відбиток по контуру. Яскравим прикладом такої техніки слугує картина Брейгеля — «Бійка між Карнавалом і Постом». Техніка у Брейгеля була такою ж, як і в інших фламандських художників. Він брав високоякісну дубову дошку, покривав її міздряним клеєм (швидше за все, заячім), який закорковував всі тріщини, а вже потім наносив крейдяну ґрунтовку. Ґрунт наносився в декілька шарів, кожен з яких натирався хвощем. В цій рослині присутній аморфний кремнезем, тобто це дуже гарний абразив. Потім по ґрунту клали так звану [ru], що являє собою процес кольорового тонування поверхні ґрунту. Цей перший шар масляних фарб у Брейгеля був, як правило, білим, а у Брейгеля Молодшого злегка бежевим або сірим).
Брейгель при виконанні картин переважно використовував два кольори: синій (смальта й азурит) та зелений. Однак, з плином часу, вони втратили більшу частину своєї інтенсивності, змінюючи таким чином загальний вигляд картини. Це було викликано тим, що смальта та інші барвники в ті часи була дешевими й доступнішими художникам. Брейгель міг передавати природні об'єкти невластивими їм кольорами, як, наприклад, жаб в коричневих відтінках на картині «Божевільна Грета».
Творчість Брейгеля була популярною як за його життя, так і після смерті. Найбільшим шанувальником можна вважати імператора Священної Римської імперії Рудольф II. Він був ініціатором створення в Празі картинної галереї. За його розпорядженням було придбано велику кількість картин Пітера Брейгеля. Картини «Архангел Михаїл вбиває апокаліптичного дракона», «Зимовий пейзаж з пасткою для птахів», «Перепис у Вифлеємі» знаходяться в королівському музеї витончених мистецтв в Брюсселі.
Оцінка творчості
Абрагам Ортеліус, фламандський географ та картограф, творець першого географічного атласу, близький друг художника говорив наступне:
Він [Брейгель] покинув нас у розквіті сил. Чи не подумала смерть, побачивши його надзвичайне мистецтво, що він старіший, аніж був насправді! |
Американський мистецтвознавець, володар Пулітцерівської премії за критику [en] характеризував творчість Брейгеля наступним чином:
Брейгель недостатньо складний для більшості вчених. Однак виявляється, що "не складне" — це ліки для нашого складного часу. Брейгель безпосередньо спілкується з корою головного мозку. Його робота не є паліативом чи уявленням про «прекрасне. Швидше це підтвердження фундаментальних структур бачення, мислення, почуттів, страху, сподівання, отримання задоволення від маленьких зручностей та інтуїції речей, більших за всіх нас. |
Британський мистецтвознавець та критик [en] говорив про Брейгеля наступне:
Ось моє золоте правило: єдиний Брейгель, яким варто захоплюватися, — це той, чиє ім’я пишеться без “h”. Пітер Брейгель Старший. Як і Шекспір, він може зафіксувати театр життя в сценах, які є комічними, але сповненими гострих психологічних портретів...Він один з найзворушливіших і найгуманніших серед усіх художників. |
Мистецтвознавець Лев Дмитрович Любимов характеризував творчість Брейгеля наступним чином:
...всі шукання цього періоду нідерландського живопису, навіть краще у творчості талановитих майстрів справді демократичного й національного спрямування, являються лише пустощами у порівнянні з досягненнями майстра, після якого чортівня Ієроніма Босха здається вже зовсім іграшковою і який знаменує собою одну з вершин образотворчого мистецтва всіх часів і народів. |
Вшанування пам'яті
- 9664 Брюґель — астероїд головного поясу, відкритий 17 квітня 1996 року.
Пам'ятники
- бронзова статуя художника біля церкви Діви Марії в Брюсселі. Була встановлена в 2019 році скульптором Томом Франценом з нагоди 450-ї річниці смерті Брейгеля.
- [nl] на честь художника. Виконаний архітектором Олександром Крофоллером в 1926 році та розміщенний в селищі Сон ен Брейгель.
- бронзовий бюст Брейгеля на постаменті. Виконаний Яном Каувенбергом в 1999 році та розміщений у селищі Сон ен Брейгель.
Виставки картин
- 2001 рік — спільна виставка музеїв мистецтва Метрополітен та Бойманса — ван Бенінгена, що відбулася в Нью-Йорку.
- 2013—2014 рік — національний музей старовинного мистецтва в Лісабоні організував виставку — «Рубенс, Брейгель, Лотарингія: Північний пейзаж з музею Прадо'».
- 2014—2016 рік — в художній галереї Christie's Mayfair провели виставку «Поганий пастух», що зображала вплив Пітера Брейгеля Старшого та його мистецької династії на творчість художників у XXI столітті.
- 2015 рік — в культурному центрі Reithalle в Падерборні пройшла виставка робіт художньої династії Брейгелів.
- 2018 рік — віденський музей історії мистецтв організував виставку, що була присвячена 450-річчю з дня смерті Пітера Брейгеля Старшого.
- 2018 рік — королівські музеї витончених мистецтв разом з Google Cultural Institute реалізували проєкт, у рамках якого оцифрували всі відомі твори Брейгеля Старшого. Картини доступні для перегляду на каналі YouTube та на платформі віртуального додатка — Google Cardboard. Безпосередньо в самому музеї розміщені інтерактивні екрани, які за допомогою технології art-meet-tech дозволяють досліджувати картини Брейгеля у віртуальній реальності.
У масовій культурі
- «Пітер Брейгель» (1928) — історичний роман [ru].
- [en]» (1999) — роман Майкл Фрейна про знахідку втраченої картини з серії «Пори року» (або «Дванадцять місяців»).
- «Соляріс» (1972) та Дзеркало (1974) — кінострічки Тарковського Андрія Арсенійовича в яких він посилається на картини Брейгеля.
- «Легенда про Тіля» (1976) — художній фільм Олександра Алова та Володимира Наумова за мотивами картин Брейгеля.
- [ru]» (2011) — художній фільм Леха Маєвські за мотивами картини Брейгеля
- [en]» (2012) — художній фільм Джема Коєна, в якому гід детально розповідає про картини Брейгеля, що виставлені у віденському Художньо-історичному музеї.
- «Меланхолія» (2011) — художній фільм Ларса фон Трієра, в якому використані кілька картин Брейгеля.
- «Тут більше, ніж просто оселедець» (2021) — вистава Мартинова Володимира Івановича для людей з вадами слуху та зору за мотивами картини «Фламандські прислів'я».
Примітки
- https://tripod.haverford.edu/permalink/01TRI_INST/ndg42k/alma991004180129704921
- https://www.pinakothek.de/kunst/meisterwerk/pieter-bruegel-d-ae/das-schlaraffenland
- Зведений список імен діячів мистецтва — 2019.
- http://www.metmuseum.org/exhibitions/listings/2014/grand-design/blog/posts/getting-to-know-pieter-coecke-van-aelst
- https://collections.frick.org/people/56/pieter-bruegel-the-elder/objects
- https://www.fine-arts-museum.be/nl/de-collectie/artist/brueghel-pieter-ii-1
- https://www.fine-arts-museum.be/nl/de-collectie/artist/bruegel-brueghel-pieter-i-1
- http://kmska.be/collection/work/data/2ou92w
- https://www.museabrugge.be/collection/work/id/0000_GRO1561_I
- Брейгель // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1978. — Т. 2 : Боронування — Гергелі. — С. 29.
- Морозова, 2013, с. 140.
- Pieter Bruegel, the Elder | Flemish artist. Encyclopedia Britannica (англ.). оригіналу за 29 червня 2019. Процитовано 23 січня 2020.
- Мещерина, 2008, с. 6.
- Forty, 2014, с. 6.
- . The Art Story. Архів оригіналу за 1 жовтня 2020. Процитовано 9 січня 2021.
{{}}
: Недійсний|url-status=no
() - Мещерина, 2006, с. 8.
- Explore Pieter Bruegel the Elder. rkd.nl (англ.). RKD – Netherlands Institute for Art History. оригіналу за 28 грудня 2016. Процитовано 202--01-21.
- Pieter Bruegel Paintings. www.pieterbruegel.org. оригіналу за 14 липня 2019. Процитовано 24 січня 2020.
- Forty, 2014, с. 7.
- . DBNL (нід.). De Digitale Bibliotheek voor de Nederlandse Letteren (DBNL). Архів оригіналу за 4 квітня 2019. Процитовано 28 грудня 2020.
{{}}
: Недійсний|url-status=no
() - Forty, 2014, с. 9.
- Львов, 1970, с. 7-8.
- . rkd.nl (англ.). RKD – Netherlands Institute for Art History. Архів оригіналу за 1 січня 2021. Процитовано 7 січня 2021.
{{}}
: Недійсний|url-status=no
() - Львов, 1970, с. 4-6.
- Gibson, 1989, с. 14.
- Roberts-Jones, 2002, с. 12.
- McQuade Ma, 2012, с. 52.
- Zuijderduijn, 2020, с. 82-101.
- Struijs, Aad (30-07-2018). Bergen op zoom - de betekenis volgens Aad Struijs. www.ensie.nl (нід.). Ensie - encyclopedie sinds 1946. Процитовано 10 січня 2021.
- Michel, Charles, 2012, с. 79.
- . HiSoUR - Hi So You Are (амер.). 11 травня 2017. Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 28 грудня 2020.
{{}}
: Недійсний|url-status=no
() - Elsen, 1981, с. 174.
- Львов, 1970, с. 15.
- . The Art Story. THE ART STORY FOUNDATION. Архів оригіналу за 1 жовтня 2020. Процитовано 28 грудня 2020.
{{}}
: Недійсний|url-status=no
() - I. H. van Eeghen, Jasper Hillegers. . Journal of Historians of Netherlandish Art (амер.). Historians of Netherlandish Art. Архів оригіналу за 19 жовтня 2020. Процитовано 28 грудня 2020.
{{}}
: Недійсний|url-status=no
() - Львов, 1970, с. 6-7.
- Иванова, 2006, с. 172.
- Lichtert, 2013, с. 39-45.
- Львов, 1970, с. 35.
- Львов, 1970, с. 39.
- Валлерстайн, 2016, с. 265.
- Львов, 1970, с. 55.
- Львов, 1970, с. 33-34.
- Львов, 1970, с. 53.
- Львов, 1970, с. 57.
- Львов, 1970, с. 64.
- Львов, 1970, с. 88-89.
- Львов, 1970, с. 91-92.
- Львов, 1970, с. 109.
- Львов, 1970, с. 101-102.
- Львов, 1970, с. 93.
- Львов, 1970, с. 104.
- de Vries, 2007, с. 231.
- . rkd.nl (англ.). RKD – Netherlands Institute for Art History. Архів оригіналу за 25 червня 2016. Процитовано 8 січня 2021.
{{}}
: Недійсний|url-status=no
() - Rockett, 2016, с. 42.
- . rkd.nl (англ.). RKD – Netherlands Institute for Art History. Архів оригіналу за 8 жовтня 2020. Процитовано 8 січня 2021.
{{}}
: Недійсний|url-status=no
() - Иванова, 2008, с. 60.
- Michel, Charles, 2012, с. 7.
- Edwards, 2013, с. 7.
- Львов, 1970, с. 122-123.
- Львов, 1970, с. 123.
- Bianconi, 1979, с. 142.
- Морозова, 2013, с. 141-143.
- . www.pieterbruegel.org. Архів оригіналу за 1 січня 2021. Процитовано 8 січня 2021.
{{}}
: Недійсний|url-status=no
() - Плясовских, 2019, с. 399-402.
- Львов, 1970, с. 80.
- SEHEPUNKTE - Rezension von: Trilogie der Gottessuche - Ausgabe 12 (2012), Nr. 12. www.sehepunkte.de. оригіналу за 30 квітня 2018. Процитовано 1 жовтня 2018.
- Hammer, Von Klaus. Auf der Suche nach einem Bildkonzept - Anna Pawlak untersucht Pieter Bruegels d. A. „Trilogie der Gottessuche“ : literaturkritik.de. literaturkritik.de (de-DE) . оригіналу за 24 березня 2017. Процитовано 1 жовтня 2018.
- Pawlak, 2011, с. 252.
- Львов, 1970, с. 89.
- Карри, The Art Newspaper (4 грудня 2018). . The Art Newspaper (рос.). Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 8 січня 2021.
{{}}
: Недійсний|url-status=no
() - . CODART (амер.). 19 вересня 2018. Архів оригіналу за 17 лютого 2019. Процитовано 5 лютого 2019.
{{}}
: Недійсний|url-status=no
() - Акимова, 2012, с. 5.
- . www.fine-arts-museum.be. Архів оригіналу за 28 червня 2019. Процитовано 9 січня 2021.
{{}}
: Недійсний|url-status=no
() - Львов, 1970, с. 61.
- Saltz, Jerry (31 березня 2020). . Vulture (en-us) . Архів оригіналу за 1 листопада 2020. Процитовано 9 січня 2021.
{{}}
: Недійсний|url-status=no
() - Jones, Jonathan (9 лютого 2017). (англ.). The Guardian. Архів оригіналу за 2 грудня 2020. Процитовано 9 січня 2021.
{{}}
: Недійсний|url-status=no
() - Любимов, 1963, с. 16.
- . ssd.jpl.nasa.gov. Архів оригіналу за 24 листопада 2020. Процитовано 9 січня 2021.
{{}}
: Недійсний|url-status=no
() - Blyth, Derek (22/06/2020). . the low countries (англ.). Архів оригіналу за 25 листопада 2020. Процитовано 9 січня 2021.
{{}}
: Недійсний|url-status=no
() - Wols, Rien. . www.bhic.nl (нід.). Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 9 січня 2021.
{{}}
: Недійсний|url-status=no
() - . www.metmuseum.org. The Metropolitan Museum of Art. Архів оригіналу за 10 червня 2020. Процитовано 9 січня 2021.
{{}}
: Недійсний|url-status=no
() - . www.museodelprado.es. Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 9 січня 2021.
{{}}
: Недійсний|url-status=no
() - . www.christies.com (англ.). Архів оригіналу за 26 квітня 2020. Процитовано 9 січня 2021.
{{}}
: Недійсний|url-status=no
() - Солонарь, Ольга. . DW.COM (рос.). Deutsche Welle. Архів оригіналу за 27.05.2018. Процитовано 8 січня 2021.
{{}}
: Недійсний|url-status=no
() - Sensational: 450th Anniversary of the Death of Pieter Bruegel the Elder. Vindobona - Vienna International News (англ.). оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 28 вересня 2018.
- Старостенко, Світлана (29 жовтня 2018). . Vogue UA (укр) . Архів оригіналу за 28 грудня 2018. Процитовано 28 грудня 2018.
{{}}
: Недійсний|url-status=no
() - Fall with Bruegel's Rebel Angels in a Virtual Reality Experience. Hyperallergic (амер.). 18 березня 2016. оригіналу за 29 листопада 2018. Процитовано 10 січня 2019.
- High-resolution photography. Apollo Magazine (амер.). 6 листопада 2018. оригіналу за 14 грудня 2018. Процитовано 10 січня 2019.
- Ершова, Ирэна. . www.colta.ru. Colta. Архів оригіналу за 14 листопада 2020. Процитовано 8 січня 2021.
{{}}
: Недійсний|url-status=no
()
Література
- Bianconi P. Bruegel (Paola Malipiero art series). — USA : Barron's, 1979. — С. 142. — .
- Gibson M. Bruegel. — Tabard Press, 1989. — С. 176. — .
- Edwards J. L. Still looking for Pieter Bruegel the Elder // University of Birmingham. — 2013. — P. 122.
- Elsen A. E. Purposes of Art: An Introduction to the History and Appreciation of Art. — USA : Holt, Rinehart, and Winston, 1981. — С. 452. — .
- Forty S. Bruegel. — USA : Taj Books International LLP, 2014. — С. 95. — .
- Lichtert K. New perspectives on Pieter Bruegel the Elder’s journey to Italy (c. 1552-1554/1555) //. — 2013. — Vol. 128 (1) (1 February). — P. 39-54. — ISSN 1875-0176.
- Michel E., Charles V. The Brueghels. — London : Grange Books, 2012. — С. 256. — .
- McQuade Ma B. T. Seven Painters Who Changed the Course of Art History. — UK : AuthorHouseUK, 2014. — С. 184. — .
- Pawlak A. Trilogie der Gottessuche: Pieter Bruegels d. A. Sturz der gefallenen Engel, Triumph des Todes und Dulle Griet. — Berlin : Gebr. Mann Verlag, 2011. — С. 252. — .
- Roberts-Jones P. Pieter Bruegel. — USA : Harry N. Abrams, 2002. — С. 352. — .
- Rockett P. Pieter Bruegel the Elder (Inspiring Artists). — USA : Rosen Publishing Group, 2016. — С. 48. — .
- de Vries A. Flanders: A Cultural History. — USA : Oxford University Press, 2007. — С. 295. — .
- Zuijderduijn, J. Seeking Pieter Bruegel the Elder’s Father: Pieter Bruegel the Eldest (†1566), Pensioner in Sint-Janshuis Retirement Home, Bergen op Zoom // Early Modern Low Countries. — 2020. — № 4(1). — С. 82–101.
- Акимова Т. Музей истории искусства. — М : Директ-Медиа, 2012. — Т. 26 Вена. — 95 с. — .
- Валлерстайн И. Мир-система Модерна. — М : РФСО и Н, 2006. — Т. 1. Капиталистическое сельское хозяйство и истоки европейского мира-экономики в XVI веке. — 552 с. — .
- Иванова Е. В. Великие мастера европейской живописи. — М : ОЛМА Медиа Групп, 2006. — 728 с. — .
- Иванова Е. В. Иллюстрированная энциклопедия мировой живописи. — М : ОЛМА Медиа Групп, 2008. — 600 с. — .
- Львов С. Питер Брейгель Старший. — М : Искусство, 1970. — 125 с.
- Любимов Л. Великая живопись Нидерландов. — М : Детгиз, 1963. — 65 с.
- Мещерина Е. Западноевропейская жанровая живопись. — М : ОЛМА Пресс, 2006. — 96 с. — .
- Морозова О. Мастера и шедевры европейской живописи. — М : ОЛМА Медиа Групп, 2013. — 480 с. — .
- Плясовских М. От Босха до Брейгеля. Корабль дураков. — М : Издательство АСТ, 2019. — 272 с. — .
Посилання
- Пітер Брейгель Мужицький // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Пітер Брейгель Старший. — профіль проєкту Insidebruegel на сайті музею історії мистецтв
- Пітер Брейгель Старший. — профіль на сайті Google Arts & Culture
- Пітер Брейгель Старший. — профіль на сайті Інституту історії мистецтв Нідерландів (RKD)
Ця стаття належить до української Вікіпедії. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Brejgel Pi ter Bre jgel Starshij takozh vidomij yak Selyanskij chi Muzhickij nid Pieter Bruegel Boeren Bruegel 1526 1530 en abo Breda Gabsburzki Niderlandi 5 abo 9 veresnya 1569 Bryussel Ispanski Niderlandi flamandskij hudozhnik yakij stvoryuvav gravyuri ta kartini Bilshu chastinu svogo zhittya vikonuvav riznomanitni gravyuri ta zgodom stav viznanim majstrom u cij spravi Brejgel Starshij malyuvav perevazhno zhanrovi kartini ta pejzazhi stvoryuvati yaki rozpochav lishe v ostannye desyatirichchya pered smertyu Jogo tvorchist vvazhayetsya pikom niderlandskogo misteckogo Vidrodzhennya a jogo samogo vagomim predstavnikom Pivnichnogo Vidrodzhennya Piter Brejgel Starshijnid Pieter BruegelPiter Brejgel Starshij gravyura Johannes Wierix 1572 Pri narodzhenniPiter BrejgelNarodzhennyamizh 1526 1530 abo BredaSmert5 abo 9 veresnya 1569 Bryussel Gercogstvo Brabant Ispanski NiderlandiPohovannyaNotr Dam de la ShapelNacionalnistflamandecKrayina BrabantZhanrPejzazh portret natyurmort animalizm marinizmNavchannyaPiter Kuk van AlstDiyalnisthudozhnik hudozhnik graver risuvalnikNapryamokd i Pivnichne Vidrodzhennya 1 Roki tvorchosti1550 1569VplivNevidomij majster girskih pejzazhiv Iyeronim BoshVchitelPiter Kuk van Alst 2 ChlenAntverpenska gildiya svyatogo Luki d Tvorid Bozhevilna Greta i dU shlyubi zdDitiPiter Brejgel molodshij 3 i Yan Brejgel starshij 3 RodichiPiter Kuk van Alst 4 i d 4 Roboti v kolekciyiMuzej Bojmansa van Beningena d Muzej Prado d d Nacionalna galereya Viktoriyi Nacionalna galereya mistectv Nacionalnij muzej Shveciyi Kolekciya Frika 5 Muzej mistectva Metropoliten Korolivski muzeyi vitonchenih mistectv 6 7 Korolivskij muzej vitonchenih mistectv 8 d Muzej Mayera van der Berga KBR d Antverpen d Hudozhnij muzej Siyetla Muzej istoriyi mistectv Berlinska kartinna galereya Muzej obrazotvorchih mistectv d Bavarski derzhavni kolekciyi kartin Albertina Muzej Kapodimonte d d d Detrojtskij institut mistectv d Galereya Doria Pamfili Nacionalna galereya Ermitazh Derzhavnij muzej mistectv Muzej mistectv Filadelfiyi Muzej Izrayilyu Muzej Ficvilyama Stara pinakoteka Muzej fyurera Gamburzka kartinna galereya Nacionalna galereya Palac vitonchenih mistectv Gravyurnij kabinet Berlin Galereya mistectv Vokera d Shtedel Muzej Planten Moretusa d 9 Rennskij muzej obrazotvorchogo mistectva d d i Nacionalnij muzej mistectva arhitekturi i dizajnuAvtograf Piter Brejgel Starshij u Vikishovishi Brejgel Starshij odnim iz pershih hudozhnikiv yaki vidijshli vid religijnogo syuzhetu dlya kartin na korist zobrazhennya prostih selyan ta scen z yih povsyakdennogo zhittya Svogo chasu vvazhavsya drugim Boshom za nasliduvannya jogo stilyu zhivopisu sho otrimav nazvu piznya gotika ta buv populyarnim na teritoriyi Nizhnih zemel Gercogstvo Brabant Rishennya Brejgelya zobrazhati prostih lyudej sho zajnyati povsyakdennim zhittyam vidkrilo novij tvorchij shlyah dlya nastupnih gollandskih hudozhnikiv Vono posluguvalo osnovoyu socialno oriyentovanogo realizmu j naturalizmu v mistectvi kincya XIX stolittya vklyuchayuchi vpliv na roboti Gyustava Kurbe Zhana Fransua Mille ta hudozhnoyi shkoli peredvizhnikiv Dlya jogo tvorchosti harakterna ironiya ta sposterezhlivist Hudozhnya mova Brejgelya zobrazhaye arhayichnist togochasnogo suspilstva narodni motivi a takozh politichni ta religijni potryasinnya Hudozhnya spadshina Pitera Brejgelya Starshogo ye nevelikoyu ta nalichuye lishe 38 kartin sho oficijno vidneseni do jogo avtorstva ta 4 de atribuciya viklikaye sumnivi Doslidzhennyam ta pidtverdzhennyam avtentichnosti zajmavsya Institut istoriyi mistectv Niderlandiv RKD Piter Brejgel Starshij stav osnovopolozhnikom ciloyi dinastiyi hudozhnikiv sini Piter Brejgel Molodshij Pekelnij ta Yan Brejgel Oksamitovij chi Rajskij onuki Yan Brejgel Molodshij ta Ambrosij Brejgel pravnuk Abragam Brejgel ta inshi stali vidatnimi majstrami zhivopisu ZhittyepisPohodzhennya Data ta misce narodzhennya Pitera Brejgelya zalishayetsya malovidomimi Pershi sistematizovani vidomosti pro jogo pohodzhennya buli znajdeni v knizi en Descrittione di Lodovico Guicciardini patritio fiorentino di tutti i Paesi Bassi altrimenti detti Germania inferiore 1567 rik V nij italiyec vkazuvav miscem narodzhennya Brejgelya miscevist navkolo Bredi Gercogstvo Brabant Inshoyi dumki buv Karel van Mander u svoyij knizi en Vin vvazhav sho misce narodzhennya bulo odne z nevidomih selish v gercogstvi Brabant jmovirno Son en Brejgel Pevnij chas isnuvala dumka pro te sho hudozhnik narodivsya bilya mista Gertogenbos priblizno v 1515 roci Takim chinom pribichniki ciyeyi versiyi pov yazuvali Brejgelya z Boshom ne tilki geografichno a j hronologichno Nagoloshuvalosya sho pomitnij vpliv Bosha na tvorchist Brejgelya viklikanij spilnoyu miscevistyu narodzhennya chi prozhivannya Odnak cya gipoteza ne znajshla naukovogo obgruntuvannya Populyarnist Bosha zberigalasya desyatilittyami pislya jogo smerti j Brejgelyu zovsim ne potribno bulo z yavlyatisya na svit odrazu slidom za nim j v odnomu misci Krim togo nastilki ranne datuvannya stavit pid sumniv vzagali talanovitist Brejgelya yak hudozhnika Ce viklikane tim sho u razi narodzhennya v 1515 roci jogo uchnivstvo trivalo b do tridcyati shesti richnogo viku Takij ridkisnij vipadok neodminno zberigsya b v zapisah yak gildiyi tak i knizi Karela van Mandera Pislya cogo z yavilasya versiya sho Brejgel narodivsya v 1530 roci sho mozhe buti bilsh nablizhenim do istini Oskilki takim chinom vin stav majstrom u dvadcyatiodnorichnomu vici sho bulo cilkom jmovirno za tih chasiv Odnak zvidsi sliduvalo b te sho vin pomer vzagali ne dozhivshi do soroka rokiv Narazi bilshist suchasnih doslidnikiv shilyayutsya do dumki sho Brejgel narodivsya v 1525 abo 1526 roci Italijski doslidzhennya sho buli provedeni Dzhovanni Arpino ta en nazivayut period narodzhennya Brejgelya mizh 1525 i 1530 rokami ale jmovirno desho ranishe Doslidniki Institutu istoriyi mistectv Niderlandiv RKD oficijno vidnesli chas jogo narodzhennya v period mizh 1526 i 1530 rokami Zgidno z ostannimi doslidzhennyami u gercogstvi Brabant nemaye poruch z Bredoyu sela z nazvoyu Brejgel chi shozhogo abo prosto spivzvuchnogo z nim Retelne vivchennya starovinnih kart i zemelnih opisiv pidtverdzhuye taku vidsutnist i v XVI stolitti Ce prizvelo do togo sho doslidniki rozdililisya na dekilka grup Odni vvazhayut sho hudozhnik narodivsya v misti Breda a vidsutnye poruch z cim mistom selo Brejgel van Mander vigadav vvazhayuchi sho selyanski motivi u tvorchosti hudozhnika mozhut buti poyasneni lishe silskim pohodzhennyam Jmovirno sho rozmirkovuyuchi same tak van Mander utvoriv nazvu sela vid prizvisha hudozhnika Insha grupa doslidnikiv zvernulasya do fahivciv z niderlandskoyi toponimiki nauki pro istoriyu geografichnih nazv Za dopomogoyu cogo vdalosya vstanoviti sho isnuyut dvi abo tri sela z nazvoyu spivzvuchnoyu z prizvishem hudozhnika Pershe z nih Brejgel za tih chasiv a narazi Son en Brejgel roztashovane nepodalik Ejndgovena v Pivnichnomu Brabanti V Limburzi roztashovani she dva sela nl ta nl yaki za chasiv hudozhnika buli v skladi gercogstvo Limburg Vsi tri vkazani sela roztashovani v rukavah richki en yaka okrim togo protikaye bilya mista Gertogenbos Takim chinom deyaki doslidniki namagalisya poyasniti znachnij vpliv Bosha na rannyu tvorchist Brejgelya Hocha Bosh i pomer priblizno za desyat p yatnadcyat rokiv do imovirnogo narodzhennya Bregelya cilkom jmovirno sho v Gertogenbosi she zalishalasya jogo hudozhnya majsternya Same tam vin mig otrimati pochatkovu hudozhnyu pidgotovku v odnogo z uchniv Bosha Dodatkovo na korist jogo narodzhennya v okolicyah gercogstva Limburg svidchit nastupnij fakt V XVI stolitti na cih zemlyah ne isnuvalo zhodnogo mista z nazvoyu Breda ale bulo zi shozhoyu en nid Bre V ti chasi jogo nazvu inodi pisali v latinizovanij formi Breda lat Breda Rene van Bastelyar fr Rene van Bastelaer pershij sered doslidnikiv yakij nagoloshuvav sho van Mander zmishav za spivzvuchnistyu nazvi vishezgadanih mist sho nadali sprichinilo plutaninu Pochatkovo v jogo knizi Zhittyepisi hudozhnikiv informaciya mogla buti podana nastupnim chinom Piter Brejgel narodivsya v seli Brejgel roztashovanogo nepodalik vid mista Bre inakshe Breda sho v provinciyi Limburg Cherez ce zgodom v usnij tradiciyi ci vidomosti mogli zlitisya v korotku formulu Piter z Brejgelya bilya Bredi Gerb opolchennya luchnikiv svyatogo Sevastiana fragment z kartini Pitera Brejgelya Starshogo Fermeri sho tancyuyut na vesilli prosto neba 1566 Svogo chasu Lodoviko Gvichardini Manfred Sellink Andre Vouters angl Andre Wauters ta Oleksandr Vid nim Alexander Wied stavili pid sumniv selyanske pohodzhennya Brejgelya Voni vbachali jogo mistyaninom visokoosvichenim ta u druzhnih stosunkah z gumanistami svogo chasu Same tomu na perekonannya Sellinka Brejgel buv hudozhnikom yakij rozvazhavsya vismiyuyuchi u svoyih kartinah trohi vidstalih selyan U XIX stolitti Vouters pripustiv sho zhivopisec buv pov yazanij rodinnimi zv yazkami z profesorom medicini P yerom Brugelio fr Pierre Brugelio yakij zhiv u Bryusseli v 1570 h rokah Yaksho prijnyati na viru mirkuvannya Voutersa vin mig buti dvoyuridnim bratom Pitera Brejgelya Starshogo U 2019 roci belgijskij istorik mistectva en pid chas publichnoyi lekciyi visloviv pripushennya sho hudozhnik narodivsya v Bredi Jogo batkami buli Adrian Yanssen van Breda nid Adriaan Janss van Breda ta Petronella Rubbens nid Petronella Rubbens yaki pereyihali do Antverpena v 1544 roci Poyasnennya chomu hudozhnik prijnyav prizvishe Brejgel a ne dotrimuvavsya van Breda vchenij ne nadav Pid chas ostannih doslidzhen biografiyi hudozhnika bulo znajdeno zapis v budinku dlya pristarilih Sint Yansgejs nid Sint Janshuis v Bergen op Zomi V nomu bulo zaznacheno sho 17 bereznya 1553 roku do zakladu bulo prijnyato kolishnogo cirulnika en Pitera Brejgelya nid Pieter Bruegel Vin buv na osoblivomu stanovishi j otrimuvav podvijnu en utrimannya V ti chasi cirulniki nalezhali do serednogo klasu v suspilstvi buli chlenami gildiyi ta mali pravo na samoorganizaciyu Takim chinom Brejgel mig zabezpechiti svogo sina najkrashoyu osvitoyu ta splachuvati yiyi Yaksho prijnyati na viru cyu gipotezu to staye zrozumilim sho zavdyaki polozhennyu batka Piter Brejgel vzhe z ditinstva mav dostup do nl Cya budivlya vvazhalasya odniyeyu z najkrasivishih miskih palaciv piznoyi gotiki v Zahidnij Yevropi Nabilsh rannij pidpis Bregelya Starshogo 1556 rik she prisutnya litera h Istorik mistectva Yan Piters nid Jan Peeters vstanoviv zv yazok mizh Bergen op Zomom ta ob yektom yakij Brejgel zobraziv na kartini 1566 Na zadnomu plani na budivli visit geraldichnij prapor yakij zobrazhaye gerb de na bilomu tli tri chervoni hresti Andriya Pervozvannogo a takozh svyati Gertruda Nivelska ta Svyatij Sevastian Na dumku Pitersa ce unikalna kombinaciya svyatih ta gerba yaku mozhna vidnesti lishe do opolchennya luchnikiv svyatogo Sevastiana sho bazuvalisya abo v Bergen op Zomi abo v seli nl roztashovanomu na pivden vid Bergen op Zoma Vazhko uyaviti sho Brejgel mig namalyuvati cej prapor z uyavi a ne bachiv jogo osobisto Takim chinom znahidka Pitersa svidchit pro gipotetichnij zv yazok mizh kartinoyu zroblenoyu Brejgelem Starshim ta Bergen op Zomom Vzhe v doroslomu vici hudozhnik pidpisuvav dokumenti perevazhno formoyu Pieter Bruegel opuskayuchi literu h Pieter Brueghel Cya zmina vidbulasya pislya 1559 roku hocha v majbutnomu jogo sini povernulisya do napisannya vlasnih prizvish z literoyu h Van Mander a nadali j bagato inshih rannih istorikiv mistectva ta kritikiv oberezhno pripuskali sho Brejgel pohodiv z prosto lyudinskogo seredovisha vidpovidno do nadmirnogo akcentu na selyanski zhanrovi sceni v jogo kartinah Vodnochas suchasni doslidniki nagoloshuyut na intelektualnomu zmisti jogo kartin i roblyat visnovok sho naspravdi isnuyut vsi pidstavi govoriti pro byurgerske pohodzhennya Brejgelya ta osvichenist Osvita Niderlandi v XVI stolittya buli miscem znachnogo poshirennya drukarstva j vigotovlennya velikih za obsyagom tirazhiv vidnosno deshevih knig Za chasiv narodzhennya Brejgelya bilshist niderlandskih selyan vmila chitati ta pisati Ce bulo dosit nezvichajnim dlya inshih yevropejskih derzhav sho z podivom pidtverdzhuvali predstavniki znati yaki priyizhdzhali z Ispaniyi Vidsutni bud yaki vidomosti pro pochatkovu osvitu Brejgelya Doslidniki pripuskayut sho vin navchavsya abo v ridnomu seli abo najblizhchomu do nogo misti de pershim jogo vchitelem napevno buv svyashennosluzhitel Oskilki zbereglisya zrazki pocherku Brejgelya doslidniki zrobili visnovok pro zvichnist pisma dlya hudozhnika adzhe literi vikonani tverdo ta chitko Pidpisi jogo vlasnih gravyur dozvolyayut govoriti pro obiznanist Brejgelya latini yaka v ti chasi vhodila v pochatkovu osvitu Doslidzhennya rannih robit vidkrilo toj fakt sho hudozhnik buv obiznanij z antichnoyu mifologiyeyu Razom z tim vona ne zajmala znachnogo miscya v jogo tvorchosti de znachno bilshe robit pov yazano zi Starim i Novim Zapovitom Deyaki z nih buli vikonani osnovani na tekstah yaki porivnyano ridko vibiralisya hudozhnikami jogo chasu Otzhe Brejgel buv zdatnij samostijno chitati ta vivchati Bibliyu Budivlya Gildiyi Sv Luki v Antverpeni suchasnij stan pislya chislennih rekonstrukcij Rannya mistecka pidgotovka Brejgelya bula otrimana pid chas navchannya u flamandskogo hudozhnika Pitera Kuka van Alsta v period z 1545 po 1550 rik Pislya smerti ostannogo 6 grudnya 1550 roku Brejgel jmovirno ostatochno pereyihav do nevelikogo mista Mehelen sho roztashovane nepodalik Antverpena Zadokumentovani vidomosti pro jogo diyalnist v comu misti nalezhat do periodu mizh veresnem 1550 po zhovten 1551 roku Naprikinci 1551 roku Brejgel pereyihav do Antverpena de otrimav svoye pershe vagome doruchennya a same dopomagati u stvorenni vivtarnogo triptiha dlya gildiyi virobnikiv rukavic Jmovirno vin buv zaproshenij do roboti zavdyaki misteckim zv yazkam vdovi van Alsta en Navit pislya smerti cholovika vona razom zi svoyimi ditmi vvazhalasya rodinoyu uspishnih ta vplivovih hudozhnikiv Samostijnu tvorchist Brejgel faktichno rozpochav z 1551 roku koli buv prijnyatij do gildiyi Svyatogo Luki v Antverpeni vplivovoyi organizaciyi yaka regulyuvala torgovelni vidnosini zhivopisciv remisnikiv ta torgovciv Za yiyi pravilami yaki poshiryuvalisya na bud yaku z nih bud to amsterdamska delftska chi insha vsi hudozhniki povinni buli projti pevnij period navchannya u majstra hudozhnika chlena gildiyi Pid chas cogo uchen retelno navchavsya mistectva ta remeslu zhivopisu Lishe pislya prijnyattya do gildiyi hudozhniku dozvolyalosya pidpisuvati j prodavati vlasni kartini a takozh kartini inshih zhivopisciv Lishe chlenstvo nadavalo pravo brati sobi uchniv Pri vstupi dodatkovo potribno bulo predstaviti chlenam komisiyi tak zvanu kartinu shedevr shob dovesti svoyu majsternist Takim chinom uchast u stvorenni vishevkazanogo vivtarnogo triptiha mogla buti vstupnoyu robotoyu Brejgelya Okrim togo dodatkovo vstupnik mav splachuvati vneski a takozh buti byurgerom mista U spisok antverpenskoyi gildiyi vin buv vnesenij tak Peeter Breughels schilder Slid zvernuti uvagu na kinceve s v slovi Breughels V ti chasi vono bulo zvichajnim yaksho v dokumenti jshlosya pro lyudinu prostogo pohodzhennya yakij ne nabuv she rodinnogo prizvisha abo prizvisha po batkovi Prizvishe jomu zaminyuvalo poznachennya miscya zvidki vin rodom Yaksho prijnyati ce tlumachennya na viru to zapis v knizi gildiyi mozhna prochitati tak Piter z Brejgelya zhivopisec Ranni roki tvorchosti Brejgelya pov yazani ne zi stvorennyam kartin a z gravyurami Jogo pershi roboti buli zamalovkami dlya gravyur vikonani na zamovlennya vidavnictva Iyeronima Koka Na chotiroh vitrah nid Aux Quatre Vents Jmovirno podalsha podorozh Brejgelya do Italiyi bula viklikana ne tilki zahoplennyam gravyurami a takozh specifichnoyu tematikoyu vidavnictva Koka V jogo zhurnalah buli zobrazhennya starovinnih ta togochasnih kartin portreti znamenitih lyudej arhitekturnih sporud ta yihnih ruyin Ci malyunki mozhna bulo zrobiti v Italiyi kudi virushalo bagato hudozhnikiv Podorozh do Italiyi Na shlyahu do Italiyi Pivdennij monastir u dolini 1552 gipotetichne svidchennya perebuvannya Brejgelya na pivdni Franciyi Piter Brejgel virushiv do Italiyi v ti chasi koli podorozhi tudi pochinayuchi z drugoyi polovini XVI stolittya nabuli znachnoyi populyarnosti Razom z nim bilshist vidomih pivnichnoyevropejskih hudozhnikiv yakih italijci uzagalneno nazivali Fiamminghi vvazhali za neobhidne vidvidati ruyini sporud antichnosti ta oznajomitisya z robotami italijskih majstriv Bilshist koleg Brejgelya yihali do Italiyi shob vivchiti tehniku ru odnak sam Brejgel ne perejnyav cej stil Pid chas podorozhi u nogo rozvinulosya vminnya sposterezhennya ta peredachi realizmu sho nadali stalo jogo hudozhnoyu oznakoyu ta vidminnistyu Same v cej chas Brejgel vidkriv u sobi talant pejzazhista j zberezheni roboti tih chasiv skladayutsya viklyuchno z pejzazhnih malyunkiv Dosit skladnim ye viznachennya momentu koli vin pokinuv Antverpen Doslidniki pripuskayut sho imovirno hudozhnik virushiv na pivden v napryamku do Italiyi na pochatku navesni 1552 roku oskilki rozpochinati podorozh vzimku ne malo praktichnogo sensu Togochasni mandrivniki ridko podorozhuvali poodinci bo trivala poyizdka suprovodzhuvalasya bagatma rizikami Takim chinom Brejgel mig virushiti u podorozh u skladi grupi z mirkuvannya bezpeki ta finansovoyi praktichnosti Vid kupciv Brejgel bezumovno mig diznatisya sho v Pivnichnij i Centralnij Italiyi znovu pochalasya dinastichna vijna za Parmu i Pyachencu U nij brali uchast vijska imperatora Papi Rimskogo j francuzkogo korolya Na pivdni Nimechchini tezh bulo nespokijno Hocha dovga vorozhnecha mizh imperatorom Karlom V ta francuzkim korolem Genrihom II tezh ne pripinilasya doroga cherez Franciyu vse zh bula bilsh bezpechnoyu V rizni chasi doslidniki visuvali pripushennya sho jmovirnimi kompanjonami v podorozhi Brejgelya mogli buti Marten de Vos Zhak Jongelink chi Abragam Ortelius Za inshoyu informaciyeyu Brejgel poyihav do Italiyi shob vdoskonaliti mistectvo ta zrobiti hudozhnyu majsternyu Pitera Kuka van Alsta bilsh konkurentno spromozhnoyu Isnuye takozh dumka sho pislya smerti nastavnika Brejgel razom zi vdovoyu Majke Verhyulst buv vidpovidalnij za majsternyu Oskilki svogo chasu van Alst vidvidav Italiyu to pislya jogo smerti same Verhyulst mogla vistupiti iniciatorom poyizdki Brejgelya Marshruti podorozhi do Italiyi znachnoyu miroyu prolyagali togochasnimi poshtovimi dorogami yaki zdebilshogo roztashovuvalisya na starodavnih torgovih shlyahah Imovirno vidomo sho v travni 1517 roku z Antverpena virushila grupa palomnikiv do Yerusalimu V dorozi voni veli zapisi yaki zbereglisya j buli zgodom znajdeni v arhivah Ci mandrivniki 7 travnya pokinuli Antverpen i v toj zhe samij den pribuli do Bryusselya 10 travnya voni buli v Kato Kambrezi 12 go v Rejmsi 13 go v Shaloni 18 go v Dizhoni ta 22 go v Lioni Takim chinom yihnya podorozh zajnyala p yatnadcyat dniv sho govorit pro podolannya vid sorok p yat do p yatdesyati kilometriv za den Jmovirno sho shlyah Brejgelya cherez kilka desyatilit mig povtoriti yihnij marshrut Cherez brak faktichnih dokaziv dumki vchenih stosovno marshrutu podorozhi Brejgelya riznyatsya Persha robota sho zasvidchuye jogo poyizdku stosuyetsya vtrachenoyi nini kartini Vid na Lion yaka v 1577 roci bula zaznachena v kolekciyi Dzhordzho Dzhulio Klovio ital Un quadro di Leon di Francia Aguazzo di mano di Mro Pietro Brugole Lion buv vazhlivim mistom na shlyahu hudozhnikiv do Italiyi Bilshist rannih doslidnikiv pripuskali sho pislya Lionu Brejgel prodovzhiv podorozh u shidnomu napryamku j distavsya Italiyi cherez girskij masiv Alpi Odnak retelnij analiz deyakih z jogo najdavnishih pejzazhnih malyunkiv dozvolyaye suchasnim doslidnikam govoriti pro te sho Brejgel jmovirno z Lionu popryamuvav na pivdennij shid Franciyi a same v region Provans Alpi Lazurnij Bereg Vid na Redzho Kalabriya bl 1552 virogidne svidchennya perebuvannya Brejgelya na pivdni Italiyi Takim chinom isnuye dumka sho vin peretnuv Alpi vzhe povertayuchis z Italiyi do Antverpena Pivdennij monastir u dolini odin iz najdavnishe vidomih pejzazhnih malyunkiv Brejgelya Vin vikonanij perom ta korichnevim chornilom a sam arkush paperu mistit francuzkij vodyanij znak ta datuvannya 1552 rik Odni doslidniki vvazhali sho malyunok buv stvorenij na uzberezhzhi morya mizh Rimom ta Neapolem a papir pridbanij vlasne v Rimi Inshi zaperechuvali cyu dumku j nagoloshuvali na tomu sho zobrazhenij monastir Brejgel zmalyuvav z kaplici fr v Le Bo de Provans abo en nepodalik Gord Jmovirna prisutnist hudozhnika na pivdennomu shodi Franciyi poyasnyuvalas tim sho na shlyahu do apenninskogo pivostrova mandrivniki vidviduvali Marsel Ce misto razom z en bulo odnim iz najstarishih mizhnarodnih portiv Seredzemnogo morya j vidigravalo centralnu rol u torgivli mizh seredzemnomorskim regionom ta zahidnoyu Yevropoyu V Italiyi V 1960 h pismennik ta doslidnik de pripuskav sho Brejgel virushiv do Italiyi z Marselya abo morem za dopomogoyu felyugi Yaksho zh jogo marshrut prolyagav lishe susheyu to vin peresuvavsya abo pishki abo ekipazhem chi na konyah Na korist ostannogo govorit toj fakt sho togochasni mandrivniki dosit chasto podorozhuvali uzberezhzhyam Liguriyi a Genuya bula populyarnim miscem vidpochinku sered hudozhnikiv Nizhnih zemel Narazi prisutnist Brejgelya v regioni Liguriyi ye gipotetichnoyu na vidminu vid pivdennih regioniv Italiyi de prisutnist hudozhnika pidtverdzhena Dokazom comu sluguye malyunok Vid na Redzho Kalabriya Syuzhet pov yazanij z realnoyu podiyeyu yaka vidbulasya v period mizh 1552 ta 1553 rokami v hodi turecko italijskoyi vijni Turecki korabli dosit chasto napadali na italijski porti j same odin z takih epizodiv Brejgel mig zobraziti buvshi ochevidcem lat ad vivum abo za rozpovidyami miscevih zhiteliv Takim chinom doslidniki Mencel Dominik Allart nid Dominique Allart ta Nils Byuttner nid Nils Buttner shodyatsya na dumci sho Brejgel perebuvav na pivdni Italiyi v period mizh 1552 1553 rokami Vid na Ripa Grande bl 1553 virogidne svidchennya perebuvannya Brejgelya v Rimi Podorozh Brejgelya zreshtoyu privela jogo do Rima togochasnogo epicentru antichnosti ta mistectva Ce misto bulo populyarnim sered hudozhnikiv mandrivnikiv Dekilka vizualnih dzherel pidtverdzhuyut prisutnist Brejgelya v Rimi kudi vin jmovirno pribuv v period mizh 1553 1554 rokami Yedinim bezzaperechnim dzherelom ye malyunok z pidpisom Brejgelya Vid na Ripa Grande Profesor muzeologiyi ta mistectva Manfred Sellink nid Manfred Sellink vvazhaye sho hudozhnik vikonav malyunok pislya povernennya ale cilkovito vpevnenij sho poperedni eskizi buli zrobleni na pivdenno shidnomu berezi richki Tibr Brejgel zobraziv en togochasnu golovnu gavan Rima Oposeredkovanimi dokazami perebuvannya hudozhnika v Rimi sluguyut dvi kartini Zvedennya Vavilonskoyi vezhi 1563 ta 1568 rokiv Hocha kartini j riznyatsya mizh soboyu obidva zobrazhennya vezhi demonstruyut ochevidnu podibnist z Kolizeyem Krim togo perebuvannya Brejgelya v Rimi takozh pidtverdzhuyetsya v pismovih dzherelah yak to zapisah Dzhordzho Dzhulio Klovio sho daye zmogu govoriti pro jmovirnu osobistu zustrich hudozhnikiv Vidomosti pro te koli Brejgel zalishiv Rim vidsutni ale doslidniki shilni do dumki sho vin pokinuv Italiyu blizko 1554 roku Povernennya do Antverpena Podorozhi cherez Alpi she za chasiv serednih vikiv vvazhalisya nebezpechnim namirom Protyagom XVI stolittya strahitlivi nastroyi postupovo zminyuvalis na velike zahoplennya sho suprovodzhuvalosya interesom do cogo regionu z boku hudozhnikiv Brejgel bezzaperechno buv v Alpah girski krayevidi yakih pevnoyu miroyu vplinuli na jogo tvorchist Van Mander opisuyuchi cyu podorozh zaznachav sho Brejgel koli buv v Alpah nakovtavsya vsih tih gir ta skel j viplyunuv yih na svoyih polotnah koli povernuvsya dodomu Krim cih vidomostej isnuyut j inshi vizualni svidchennya perebuvannya hudozhnika v Alpah V 1980 roci kurator nacionalnoyi galereyi mistectva v Vashingtoni en visunuv gipotezu sho Brejgel peretnuv Alpi na shlyahu do Italiyi a ne u zvorotnomu napryamku Svoyi pripushennya vin buduvav na osnovi blizko dvadcyati tisno pov yazanih malyunkiv iz zobrazhennyam alpijskih pejzazhiv yaki dovgij chas vvazhalisya svidchennyam prisutnosti Brejgelya v Alpah Dodatkovo vin namagavsya sprostuvati dumku doslidnika XIX stolittya fr yakij vvazhav sho Brejgel peretnuv Alpi pid chas zvorotnogo shlyahu v period mizh 1554 ta 1555 rokami Alpijskij pejzazh bl 1553 virogidne svidchennya peretinu Brejgelem Alpijskih gir Odnak u 1991 roci Gans Milke nim Hans Mielke sprostuvav te sho dvadcyat malyunkiv iz zobrazhennyam alpijskih pejzazhiv nalezhat avtorstvu Brejgelya Ce viklikalo superechki v naukovomu seredovishi adzhe do cogo chasu doslidniki vvazhali ci malyunki nesprostovnim dokazom perebuvannya hudozhnika v Alpah Milke viyaviv sho vodyanij znak na dvoh malyunkah datuyetsya seredinoyu 1580 h rokiv Vin zaproponuvav vidnesti vsi dvadcyat malyunkiv do atribuciyi Rulanta Savereya U 2001 roci kurator muzeyu mistectva Metropoliten Nadin Orenshtajn angl Nadine Orenstein zaproponovuvala vidnesti cyu seriyu z dvadcyati malyunkiv do atribuciyi anonimnogo majstra girskogo pejzazhu Takim chinom gipoteza Obergubera pro peretin Brejgelem Alp na shlyahu do Italiyi bula viznana sumnivnoyu ta vtratila bilshist prihilnikiv Suchasni vcheni ta doslidniki shilni do dumki sho hudozhnik peretnuv girskij masiv na zvorotnomu shlyahu Alpijskij pejzazh sho roztashovanij v Luvri vvazhayetsya nesprostovnim dokazom togo sho blizko 1553 1554 roku Brejgel peretinav Alpijski gori V 1640 roci pid chas inventarizaciyi rechej Pitera Paulya Rubensa buv znajdenij dokument z napisom Den Berg Sint Godard door den Ouden Bruegel sho dozvolyaye govoriti pro peretin Brejgelem perevalu Gottard Inshim dokazom bula kniga Zhittyepisi hudozhnikiv u kolekciyi antverpenskogo torgovcya mistectvom Pitera Stevensa nid Peeter Stevens V nij vin robiv vlasni pomitki na polyah ta zapisi sered yakih bulo znajdeno nastupnij Vid na Sen Gotard napisano Brejgelem v 1563 roci duzhe garnij j vidomij lyubitelyam mistectva nid Gezicht op de Sint Gotthard geschilderd door Bruegel in 1563 seer curieux vande liefhebbers wel beken Kartina vvazhayetsya vtrachenoyu j okrim cogo zapisu ne zbereglosya ani malyunkiv ani gravyur Ci vidomosti dozvolyayut govoriti pro stanovlennya reputaciyi Brejgelya yak fahivcya z peredachi girskih landshaftiv Perebuvayuchi pid vrazhennyam pislya povernennya do Antverpena hudozhnik stvoriv seriyu malyunkiv gravyur abo kartin z pejzazhami bilshist z yakih ne zbereglasya do nashogo chasu Voni buli nadrukovani vidavnictvom Iyeronima Koka Na chotiroh vitrah Diyalnist v Antverpeni Z podorozhi Brejgel povernuvsya do Antverpena v tyazhki chasi ne lishe dlya mista a j dlya Niderlandiv v cilomu Karl V zaznav ryad vijskovih porazok nabirala obertiv finansova kriza Zreshtoyu imperator zriksya prestolu j rozdiliv svoyu imperiyu mizh dvoma spadkoyemcyami Novim korolem stav Filip II sho oznamenuvalosya radikalnimi reformami Zbig riznih obstavin prizviv do togo sho v Gabsburzkij imperiyi rozpochavsya trivalij period ekonomichnoyi krizi sho zmusilo imperatora oficijno ogolositi pro bankrutstvo Najbilsh postrazhdalo misto Antverpen sho vtratilo svoyu torgovu ta bankivsku mogutnist Kupcyam dovelosya skorochuvati svoyi vitrati bulo vvedeno velichezne mito na vvezennya tovariv niderlandskim kupcyam zaboronili vesti samostijno spravi z koloniyami Inkviziciya naroshuvala svoyu diyalnist Hudozhnikam stalo kudi vazhche nizh ranishe otrimuvati zamovlennya Za deyakimi dzherelami zhivopisciv v Antverpeni bulo blizko trohsot U bud yakomu razi yih kilkist pochala znachno perevishuvati popit na kartini sho strimko padav Do togo zh silno zdorozhchali vsi materiali dlya zhivopisu doshki penzli farbi osoblivo zakordonni Same ci nespriyatlivi umovi zmusili Brejgelya zajmatisya grafikoyu Bezlich lyudej yaki ne mali koshtiv shob kupiti kartinu hotili bachiti vidtvorennya znamenitih robit pejzazhi dalekih krayiv zobrazhennya pobutu j kostyumiv satirichni ta povchalni sceni hocha b u viglyadi gravyur Katannya na kovzanah bilya vorit Antverpena abo Katannya na kovzanah bilya vorit Sv Georgiya v Antverpeni gravyura za malyunkom abo kartinoyu Brejgelya Doslidniki vvazhayut sho Brejgelyu duzhe poshastilo poznajomitisya z Iyeronimom Kokom V jogo drukarni vin stvoriv bezlich malyunkiv ta gravyur yaki prodavalisya na yarmarkah yih roznosili po selah brodyachi torgovci Datuvannya na gravyurah za malyunkami Brejgelya vidanih Kokom nalezhat do chasu jogo povernennya z italijskoyi podorozhi Gipotetichno vin mig rozpochati pracyuvati dlya Koka do podorozhi ale niyak ne ranishe smerti svogo vchitelya Vidomo sho spochatku rol Brejgelya v kramnici Na chotiroh vitrah bula duzhe skromnoyu Navit cherez kilka rokiv koli vin otrimav pevnu populyarnist Kok vidavav gravyuri za jogo malyunkami bez pidpisu abo za chuzhim pidpisom Vin mig pevnij chas vikoristovuvati Brejgelya ne yak samostijnogo hudozhnika a yak lyudinu kotra za neveliku platu kopiyuye j komponuye populyarni syuzheti Imovirno vidomoyu robotoyu sho bula stvorena nevdovzi pislya povernennya z Italiyi bula gravyura Katannya na kovzanah bilya vorit Antverpena Nevidomim zalishayetsya lishe pitannya ce buv lishe malyunok chi povnocinna kartina Brejgel harakterizuvavsya yak norovlivij hudozhnik yakij zdaten stvoriti ne tilki satirichni malyunki ale j taki yaki mogli viklikati gniv z boku predstavnikiv vladi chi inkviziciyi Cherez ce hudozhniki svarilisya j same cim poyasnyuyetsya trivalij chas vidannya gravyur bez pidpisu avtorstva Brejgelya Usi nastupni roboti vidani Kokom za malyunkami Brejgelya mistyat pidpis za vinyatkom tih vipadkiv koli vidavati gravyuru z pidpisom bulo nebezpechno V takomu vipadku na nih ne bulo ni pidpisu Brejgelya ni pidpisu gravera ni imeni vidavcya Pidtverdzhennyam comu bulo vidannya seriyi gravyur Sim chesnot yakij pereduvala insha Sim smertnih grihiv Gravyuri za malyunkami Brejgelya z cih serij mali ne tilki uspih ale j rozijshlisya sered shirokogo zagalu yih povtoryuvali yim nasliduvali daleko za mezhami Niderlandiv yih motivi vikoristovuvali v inshih vidah mistectva Navit pri dvori ispanskogo imperatora buv velicheznij gobelen Spokusa svyatogo Antoniya Na nomu buli vitkani bezlich fantastichnih chudovisk yaki dovgij chas vvazhalisya nasliduvannyam Bosha Prote suchasni doslidniki retelno zvirivshi yih z robotami Brejgelya perekonalisya sho voni povtoryuyut figuri chudovisk yakih vin zobraziv u Semi smertnih grihah Strimanist bl 1559 gravyura za malyunkom Brejgelya V Antverpeni Brejgel zaviv tisnu druzhbu z Abragamom Orteliusom Ostannij buv znachnoyu ta shanovanoyu osoboyu v suspilstvi Druzhba z Orteliusom vidkrivala pered Brejgelem svit togochasnoyi nauki Same cej fakt poyasnyuye zobrazhennya Brejgelem linijok cirkuliv a takozh malyunok zemnoyi kuli z nahilenoyu vissyu V toj chas cej fakt ne nalezhav do zagalnovidomih shkilnih istin Yaskravim prikladom comu sluguye gravyura Strimanist z seriyi Sim chesnot sho bula stvorena blizko 1559 roku Nevidomo koli Brejgel perestav pracyuvati na Iyeronima Koka Doslidniki pripuskayut sho Brejgel yaksho j mav vlasnu majsternyu vona bula nevelikoyu Cherez te sho vin pridilyav bagato chasu roboti zaledve mig mati uchniv abo bagato pomichnikiv U svoyij knizi van Mander ne vkazav zhodnogo hudozhnika uchnem Brejgelya vidsutnij bud yakij zapis pro ce v spiskah gildiyi Ce dozvolyaye govoriti pro te sho majzhe vsyu pidgotovchu robotu Brejgel mig robiti vlasnoruch Jogo kartini napisani maslom na derevi zbereglisya v dobromu stani j do nashogo chasu Girshe spravi buli z robotami napisanimi temperoyu na polotni Cya tehnika vvazhayetsya mensh nadijnoyu j same cherez ce taki kartini koshtuvali znachno deshevshe Voni buli rozrahovani na nebagatogo pokupcya Sudyachi z usogo Brejgelyu dovelosya stvoryuvati yih u velikij kilkosti cherez finansovu krizu v krayini Shvidshe za vse same taki nedorogi roboti kupuvav u nogo Gans Frankert Ostannij buv kupcem sho pereselivsya do Antverpena z Nyurnberga Jogo dosit chasto bachili v otochenni Brejgelya koli vin suprovodzhuvav hudozhnika v progulyankah okolicyami mista chi pid chas stvorennya malyunkiv Pereyizd do Bryusselya Propovid Ioanna Hrestitelya 1566 kartina Brejgelya na yakij jmovirno vin zobraziv sebe druzhinu ta teshu Z Antverpena do Bryusselya mozhna bulo distatisya za odin den Jmovirno same cya obstavina dozvolyala Brejgelyu neridko zdijsnyuvati cyu podorozh Pislya smerti van Alsta jogo druzhina Majken Verhyulst z chasom pereyihala do Bryusselya z ditmi Oskilki Brejgelya dobre znali v cij sim yi Verhyulst mogla zaproponuvati jomu vzyati shlyub zi svoyeyu dochkoyu Propoziciya bula prijnyata ale majbutnya tesha postavila jomu odnu umovu zalishiti Antverpen i oselitisya v Bryusseli Karel van Mander rozpovidaye sho v Antverpeni u Brejgelya buv lyubovnij zv yazok zi sluzhniceyu yakij nibito mig zakinchitisya odruzhennyam Krim togo jogo kolo druziv u Antverpeni postupovo zmenshuvalosya adzhe voni piddavalisya goninnyu z boku inkviziciyi j zalishali misto Nadali mistom i vzagali krayinoyu prokotilisya bezladi sho otrimali nazvu ikonoborche povstannya V Antverpeni rozgromlena cerkva Bogomateri dlya yakoyi Brejgel takozh robiv eskizi vitrazhiv Dodatkovoyu obstavinoyu pereyizdu do Bryusselya stalo pripinennya spivpraci z en Ostannij pridbav u Brejgelya zagalom shistnadcyat kartin sered yakih ostannoyu robotoyu bula seriya poloten abo Dvanadcyat misyaciv Torgovec Jongelink zaznav znachnih zbitkiv pid chas finansovoyi krizi j buv zmushenij brati velichezni poziki Yak zastavu vin viddav vsyu svoyu kolekciyu kartin dvadcyat dvi roboti Florisa odnu Dyurera ta shistnadcyat Brejgelya yaki potrapili na sklad miskogo lombardu Takim chinom spodivannya Brejgelya na trivalu j plidnu spivpracyu z Jongelinkom buli marnimi V arhivi bryusselskoyi cerkvi Divi Mariyi zberigsya zapis pro odruzhennya Pitera Brejgelya j Majken van Kuk Na arkushi de zrobleno cej zapis nemaye niyakih dat Odnak doslidniki znajshli poznachku sichen 1564 na zvoroti nastupnogo arkusha paperu Takim chinom voni pripustili sho zapis pro shlyub Brejgelya mig nalezhati kincyu 1563 roku Pislya odruzhennya vin oselivsya z druzhinoyu na vulici Ot V 1566 roci Brejgel napisav kartinu Propovid Ioanna Hrestitelya Doslidniki pripustili sho cholovik z trohi kucheryavim temnim volossyam i borodoyu nagaduye Brejgelya poruch z nim moloda zolotovolosa zhinka v chervonij sukni jogo druzhina Majken a litnya zhinka v zelenomu vbranni tesha Majken Verhyulst Pam yatna tablichka v cerkvi Divi Mariyi Bryussel na misci pohovannya Brejgelya Starshogo U shlyubi v podruzhzhya bulo troye ditej Piter Brejgel Molodshij nid Pieter Brueghel 23 travnya 1564 10 zhovtnya 1564 bl 1564 1565 persha ditina podruzhzhya Brejgeliv Nazvanij na chest batka Otrimav prizvisko Pekelnij zavdyaki svoyemu zahoplennyu na rannih etapah tvorchosti zobrazhennyam kartin Strashnogo sudu Yan Brejgel nid Jan Brueghel 1568 13 sichnya 1625 druga ditina Otrimav prizvisko Oksamitovij Rajskij za nezvichnu tehniku peredachi koloriv Mariya Brejgel nid Maria Brueghel donka vidomosti pro narodzhennya ta zhittya yakoyi vidsutni Bula ohreshena v 1566 roci Katerina Brejgel nid Catharina Brueghel divchina gipotetichno mogla buti donkoyu abo Brejgelya Starshogo abo Pitera Brejgelya ciryulnika Vidomosti pro narodzhennya ta zhittya vidsutni Kinec zhittya Kinec zhittya Brejgelya pripav na tyazhki dlya krayini chasi Pogliblyuvalasya kriza ne tilki finansova a j politichna Povsyudi diyala inkviziciya u vidpovid na yaku naselennya spalyuvalo hrami vbivali chinovnikiv ta katolickih svyashennikiv znishuvali kulturni ob yekti Brejgel yakij protyagom usogo zhittya harakterizuvavsya yak hudozhnik sho ironichno vismiyuye vadi suspilstva alegorichno zobrazhaye rizni politichni podiyi ta osib bilshe ne mig povnoyu miroyu pracyuvati Deyaki roboti zagrozhuvali jogo vlasnij bezpeci j za spogadami druzhini ta druziv buli znisheni V ostanni misyaci zhittya pered hudozhnikom vidkrilasya privabliva perspektiva novoyi velikoyi roboti Popri na vazhki chasi miska rada Bryusselya virishila sporuditi kanal yakij mav bi z yednati Bryussel i Antverpen Brejgelyu buli zamovleni kartini sho zobrazhuyut rizni etapi budivnictva Pochatok 1569 roku rozpochavsya dlya Brejgelya z nevidomoyi dlya nas hvorobi pro yaku pisav van Mander Hudozhnik hvoriv do oseni j ne oduzhavshi pomer u veresni Pered samoyu smertyu vin nakazav druzhini znishiti deyaki roboti yaki vvazhav nebezpechnimi dlya dobrobutu rodini j zapoviv yij svoyu ulyublenu kartinu Pejzazh z fermerami sho tancyuyut i sorokoyu na shibenici Tilo hudozhnika bulo pohovane v cerkvi Divi Mariyi de shist rokiv tomu vin odruzhivsya z Majken van Kuk Z chasom na mogili bulo vstanovleno pam yatnij monument avtorom yakogo buv jogo molodshij sin Yan Brejgel V 1676 roci monument rekonstruyuvav David Tenirs Molodshij yakij dovodivsya cholovikom dochki Yana Brejgelya Tvorchij dorobokDokladnishe Spisok kartin Pitera Brejgelya Starshogo Bilshist znavciv ta doslidnikiv shodyatsya na dumci sho Brejgel stav rodonachalnikom nacionalnogo pejzazhu U svoyij tvorchosti vin namagavsya peredati samobutnist niderlandskoyi prirodi v rizni pori roku Jogo pejzazhi razyuche viriznyayutsya vid tih yaki isnuvali v togochasnomu mistectvi pid umovnoyu nazvoyu italijski V jogo kartinah panoramnij landshaft zobrazhenij nemov bi z bashti abo visokoyi tochki Takim chinom vin peredavav glyadacham majzhe neosyazhnij prostir Na vidminu vid inshih zhivopisciv dobi Vidrodzhennya Brejgel ne idealizuvav lyudej Zobrazheni nim personazhi ne mistili religijnogo ekstazu chi velichnosti Voni buli prostimi pracivnikami v poli abo ledacyugami ditmi pid chas zabav abo piyakami pid chas blizkogo konfliktu Motivi dij ta harakter personazhiv Brejgel zumiv peredati za dopomogoyu poz zhestiv odyagu chi otochennya Mistectvoznavicya ta chlenkinya mizhnarodnoyi radi muzeyiv ICOM Morozova Olga Vladislavivna vvazhaye Brejgelya ne tilki osnovopolozhnikom nacionalnogo pejzazhu ale j zhanrovoyi kartini v Niderlandah V jogo traktuvanni silska tematika rozkrita za dopomogoyu povchannya V postatyah selyan vin zobrazhav ne individualni risi a zagalni pobutovi Vse ce znajshlo vidbitok u takih kartinah vidoma yak Zhniva Zimovij pejzazh z pastkoyu dlya ptahiv Vesillya ta inshih Flamandski prisliv ya 1559 kartina Brejgelya na gumanistichno religijni rozdumi shodo porokiv suspilstva Tvorchist Brejgelya vipala na burhlivi chasi Vin zhiv u krayini pid ispanskoyu j katolickoyu vladoyu sho pidtrimuvalasya za dopomogoyu inkviziciyi Jogo vlasni religijni poglyadi zalishayutsya nevidomimi vin mav pokroviteliv sered gumanistiv ta kupciv ale ne vistupav vidkrito proti katolicizmu chi protestantizmu Kartinu Flamandski prisliv ya mozhna sprijmati yak sprobu doslidzhennya religijnosti morali yaki rozkrivayutsya cherez prisliv ya ta idiomi Brejgel namagavsya peredati svoye bachennya togochasnogo suspilstva Na kartini vono viglyadaye yak anarhiya de kozhen personazh sam za sebe ta vidbivaye odne chi dekilka prisliv yiv Mistectvoznavec ta istorik kulturi Paola Dmitrivna Volkova vvazhala sho Brejgel mig buti znajomim z poemoyu Sebastiana Branta Korabel durniv V nij bulo povchannya dlya suspilstva ta kritika jogo porokiv Kartina bula dostatno dotepnoyu folklornoyu ta mala na meti povchati glyadachiv Brejgel vikoristav metod inversiyi koli pryamij sens vikoristav zamist potayemnogo V jogo sprijnyatti svit buv metaforoyu absurdu Perebuvayuchi pid vplivom vid gumanizmu vin nagolosiv syuzhetom kartini sho svit stvorenij prekrasnim ale same lyudi vid yakih pohodit zlo roblyat jogo absurdnim V 1562 roci vidbulosya masove vbivstvo katolikami francuzkih protestantiv u Vassi Cya zvistka shvidko rozneslasya sered inshih krayin Brejgel cilkom imovirno mig diznatisya pro neyi vid svoyih druziv gumanistiv Ci podiyi mogli spraviti na hudozhnika gliboke vrazhennya j nadihnuti na stvorennya troh kartin Arhangel Mihayil vbivaye apokaliptichnogo drakona bilsh vidoma yak Padinnya buntivnih yangoliv Triumf smerti ta Bozhevilna Greta Doktor mistectvoznavstva ta golovnij kurator korolivskogo muzeyu vitonchenih mistectv v Antverpeni nl she v 1944 roci vislovlyuvav pripushennya sho zaznacheni kartini za zadumom Brejgelya buli chastinoyu trilogiyi U 2011 roci jogo doslidzhennya pidtrimala ta znachno rozvinula Ganna Pavlak angl Anna Pawlak opublikuvavshi svoyu disertaciyu pid nazvoyu Trilogie der Gottessuche Za yiyi perekonannyam vsi tri kartini dijsno buli spochatku stvoreni v odnomu zhanri ta konceptualnij identichnosti a same trilogiyi yaka stosuyetsya temi porokiv shlyahiv poryatunku ta nevidimoyi prisutnosti chi vidsutnosti Boga Pavlak zaproponuvala ob yednati roboti pid spilnoyu nazvoyu Trilogiya poshuku Boga Bijka mizh Karnavalom i Postom 1559 kartina Brejgelya sho ye prikladom vikoristannya tehniki priporohu Narazi odniyeyu z najvpiznavanishih kartin Brejgelya ye Zvedennya Vavilonskoyi vezhi yaka isnuye u dvoh variaciyah Vvazhayetsya sho ideya napisannya vinikla pid chas vidvidannya zalishkiv Kolizeyu v Rimi Sered doslidnikiv isnuye dumka sho pochatkova kartina ne zbereglasya a nastupni dvi vzhe v menshomu rozmiri Brejgel stvoriv znachno piznishe V ti chasi Brejgel yak i bilshist inshih hudozhnikiv vikoristovuvali rizni metodi kopiyuvannya pri pidgotovci do napisannya kartin Bula vidoma tehnika sitki sho dosit chasto zastosovuvalasya v italijskomu zhivopisi napriklad u Tintoretto Vona polyagala v tomu sho hudozhnik rozkreslyuvav malyunok na kvadrati taki zh v bilshomu masshtabi nanosiv na polotno abo doshku j vzhe potim perenosiv malyunok po kvadratah Bilsh tochnij metod pov yazanij z vikoristannyam kartoniv eskiziv v povnij rozmir Karton abo nakolyuvali dlya togo shob potim za dopomogoyu priporohu vugillyam perenesti malyunok Za dopomogoyu golki robili tonki prokoli na malij vidstani odin vid odnogo j potim rozchin sazhi prohodiv kriz otvori j zalishav vidbitok po konturu Yaskravim prikladom takoyi tehniki sluguye kartina Brejgelya Bijka mizh Karnavalom i Postom Tehnika u Brejgelya bula takoyu zh yak i v inshih flamandskih hudozhnikiv Vin brav visokoyakisnu dubovu doshku pokrivav yiyi mizdryanim kleyem shvidshe za vse zayachim yakij zakorkovuvav vsi trishini a vzhe potim nanosiv krejdyanu gruntovku Grunt nanosivsya v dekilka shariv kozhen z yakih natiravsya hvoshem V cij roslini prisutnij amorfnij kremnezem tobto ce duzhe garnij abraziv Potim po gruntu klali tak zvanu ru sho yavlyaye soboyu proces kolorovogo tonuvannya poverhni gruntu Cej pershij shar maslyanih farb u Brejgelya buv yak pravilo bilim a u Brejgelya Molodshogo zlegka bezhevim abo sirim Brejgel pri vikonanni kartin perevazhno vikoristovuvav dva kolori sinij smalta j azurit ta zelenij Odnak z plinom chasu voni vtratili bilshu chastinu svoyeyi intensivnosti zminyuyuchi takim chinom zagalnij viglyad kartini Ce bulo viklikano tim sho smalta ta inshi barvniki v ti chasi bula deshevimi j dostupnishimi hudozhnikam Brejgel mig peredavati prirodni ob yekti nevlastivimi yim kolorami yak napriklad zhab v korichnevih vidtinkah na kartini Bozhevilna Greta Tvorchist Brejgelya bula populyarnoyu yak za jogo zhittya tak i pislya smerti Najbilshim shanuvalnikom mozhna vvazhati imperatora Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Rudolf II Vin buv iniciatorom stvorennya v Prazi kartinnoyi galereyi Za jogo rozporyadzhennyam bulo pridbano veliku kilkist kartin Pitera Brejgelya Kartini Arhangel Mihayil vbivaye apokaliptichnogo drakona Zimovij pejzazh z pastkoyu dlya ptahiv Perepis u Vifleyemi znahodyatsya v korolivskomu muzeyi vitonchenih mistectv v Bryusseli Ocinka tvorchostiAbragam Ortelius flamandskij geograf ta kartograf tvorec pershogo geografichnogo atlasu blizkij drug hudozhnika govoriv nastupne Vin Brejgel pokinuv nas u rozkviti sil Chi ne podumala smert pobachivshi jogo nadzvichajne mistectvo sho vin starishij anizh buv naspravdi Amerikanskij mistectvoznavec volodar Pulitcerivskoyi premiyi za kritiku en harakterizuvav tvorchist Brejgelya nastupnim chinom Brejgel nedostatno skladnij dlya bilshosti vchenih Odnak viyavlyayetsya sho ne skladne ce liki dlya nashogo skladnogo chasu Brejgel bezposeredno spilkuyetsya z koroyu golovnogo mozku Jogo robota ne ye paliativom chi uyavlennyam pro prekrasne Shvidshe ce pidtverdzhennya fundamentalnih struktur bachennya mislennya pochuttiv strahu spodivannya otrimannya zadovolennya vid malenkih zruchnostej ta intuyiciyi rechej bilshih za vsih nas Britanskij mistectvoznavec ta kritik en govoriv pro Brejgelya nastupne Os moye zolote pravilo yedinij Brejgel yakim varto zahoplyuvatisya ce toj chiye im ya pishetsya bez h Piter Brejgel Starshij Yak i Shekspir vin mozhe zafiksuvati teatr zhittya v scenah yaki ye komichnimi ale spovnenimi gostrih psihologichnih portretiv Vin odin z najzvorushlivishih i najgumannishih sered usih hudozhnikiv Mistectvoznavec Lev Dmitrovich Lyubimov harakterizuvav tvorchist Brejgelya nastupnim chinom vsi shukannya cogo periodu niderlandskogo zhivopisu navit krashe u tvorchosti talanovitih majstriv spravdi demokratichnogo j nacionalnogo spryamuvannya yavlyayutsya lishe pustoshami u porivnyanni z dosyagnennyami majstra pislya yakogo chortivnya Iyeronima Bosha zdayetsya vzhe zovsim igrashkovoyu i yakij znamenuye soboyu odnu z vershin obrazotvorchogo mistectva vsih chasiv i narodiv Vshanuvannya pam yati9664 Bryugel asteroyid golovnogo poyasu vidkritij 17 kvitnya 1996 roku Pam yatniki bronzova statuya hudozhnika bilya cerkvi Divi Mariyi v Bryusseli Bula vstanovlena v 2019 roci skulptorom Tomom Francenom z nagodi 450 yi richnici smerti Brejgelya nl na chest hudozhnika Vikonanij arhitektorom Oleksandrom Krofollerom v 1926 roci ta rozmishennij v selishi Son en Brejgel bronzovij byust Brejgelya na postamenti Vikonanij Yanom Kauvenbergom v 1999 roci ta rozmishenij u selishi Son en Brejgel Vistavki kartin Statuya Pitera Brejgelya Starshogo sho vstanovlena nepodalik cerkvi Divi Mariyi v Bryusseli de vin pohovanij 2001 rik spilna vistavka muzeyiv mistectva Metropoliten ta Bojmansa van Beningena sho vidbulasya v Nyu Jorku 2013 2014 rik nacionalnij muzej starovinnogo mistectva v Lisaboni organizuvav vistavku Rubens Brejgel Lotaringiya Pivnichnij pejzazh z muzeyu Prado 2014 2016 rik v hudozhnij galereyi Christie s Mayfair proveli vistavku Poganij pastuh sho zobrazhala vpliv Pitera Brejgelya Starshogo ta jogo misteckoyi dinastiyi na tvorchist hudozhnikiv u XXI stolitti 2015 rik v kulturnomu centri Reithalle v Paderborni projshla vistavka robit hudozhnoyi dinastiyi Brejgeliv 2018 rik videnskij muzej istoriyi mistectv organizuvav vistavku sho bula prisvyachena 450 richchyu z dnya smerti Pitera Brejgelya Starshogo 2018 rik korolivski muzeyi vitonchenih mistectv razom z Google Cultural Institute realizuvali proyekt u ramkah yakogo ocifruvali vsi vidomi tvori Brejgelya Starshogo Kartini dostupni dlya pereglyadu na kanali YouTube ta na platformi virtualnogo dodatka Google Cardboard Bezposeredno v samomu muzeyi rozmisheni interaktivni ekrani yaki za dopomogoyu tehnologiyi art meet tech dozvolyayut doslidzhuvati kartini Brejgelya u virtualnij realnosti U masovij kulturi Piter Brejgel 1928 istorichnij roman ru en 1999 roman Majkl Frejna pro znahidku vtrachenoyi kartini z seriyi Pori roku abo Dvanadcyat misyaciv Solyaris 1972 ta Dzerkalo 1974 kinostrichki Tarkovskogo Andriya Arsenijovicha v yakih vin posilayetsya na kartini Brejgelya Legenda pro Tilya 1976 hudozhnij film Oleksandra Alova ta Volodimira Naumova za motivami kartin Brejgelya ru 2011 hudozhnij film Leha Mayevski za motivami kartini Brejgelya en 2012 hudozhnij film Dzhema Koyena v yakomu gid detalno rozpovidaye pro kartini Brejgelya sho vistavleni u videnskomu Hudozhno istorichnomu muzeyi Melanholiya 2011 hudozhnij film Larsa fon Triyera v yakomu vikoristani kilka kartin Brejgelya Tut bilshe nizh prosto oseledec 2021 vistava Martinova Volodimira Ivanovicha dlya lyudej z vadami sluhu ta zoru za motivami kartini Flamandski prisliv ya Primitkihttps tripod haverford edu permalink 01TRI INST ndg42k alma991004180129704921 https www pinakothek de kunst meisterwerk pieter bruegel d ae das schlaraffenland Zvedenij spisok imen diyachiv mistectva 2019 d Track Q110250907d Track Q2494649 http www metmuseum org exhibitions listings 2014 grand design blog posts getting to know pieter coecke van aelst https collections frick org people 56 pieter bruegel the elder objects https www fine arts museum be nl de collectie artist brueghel pieter ii 1 https www fine arts museum be nl de collectie artist bruegel brueghel pieter i 1 http kmska be collection work data 2ou92w https www museabrugge be collection work id 0000 GRO1561 I Brejgel Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1978 T 2 Boronuvannya Gergeli S 29 Morozova 2013 s 140 Pieter Bruegel the Elder Flemish artist Encyclopedia Britannica angl originalu za 29 chervnya 2019 Procitovano 23 sichnya 2020 Mesherina 2008 s 6 Forty 2014 s 6 The Art Story Arhiv originalu za 1 zhovtnya 2020 Procitovano 9 sichnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij url status no dovidka Mesherina 2006 s 8 Explore Pieter Bruegel the Elder rkd nl angl RKD Netherlands Institute for Art History originalu za 28 grudnya 2016 Procitovano 202 01 21 Pieter Bruegel Paintings www pieterbruegel org originalu za 14 lipnya 2019 Procitovano 24 sichnya 2020 Forty 2014 s 7 DBNL nid De Digitale Bibliotheek voor de Nederlandse Letteren DBNL Arhiv originalu za 4 kvitnya 2019 Procitovano 28 grudnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij url status no dovidka Forty 2014 s 9 Lvov 1970 s 7 8 rkd nl angl RKD Netherlands Institute for Art History Arhiv originalu za 1 sichnya 2021 Procitovano 7 sichnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij url status no dovidka Lvov 1970 s 4 6 Gibson 1989 s 14 Roberts Jones 2002 s 12 McQuade Ma 2012 s 52 Zuijderduijn 2020 s 82 101 Struijs Aad 30 07 2018 Bergen op zoom de betekenis volgens Aad Struijs www ensie nl nid Ensie encyclopedie sinds 1946 Procitovano 10 sichnya 2021 Michel Charles 2012 s 79 HiSoUR Hi So You Are amer 11 travnya 2017 Arhiv originalu za 9 sichnya 2021 Procitovano 28 grudnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij url status no dovidka Elsen 1981 s 174 Lvov 1970 s 15 The Art Story THE ART STORY FOUNDATION Arhiv originalu za 1 zhovtnya 2020 Procitovano 28 grudnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij url status no dovidka I H van Eeghen Jasper Hillegers Journal of Historians of Netherlandish Art amer Historians of Netherlandish Art Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2020 Procitovano 28 grudnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij url status no dovidka Lvov 1970 s 6 7 Ivanova 2006 s 172 Lichtert 2013 s 39 45 Lvov 1970 s 35 Lvov 1970 s 39 Vallerstajn 2016 s 265 Lvov 1970 s 55 Lvov 1970 s 33 34 Lvov 1970 s 53 Lvov 1970 s 57 Lvov 1970 s 64 Lvov 1970 s 88 89 Lvov 1970 s 91 92 Lvov 1970 s 109 Lvov 1970 s 101 102 Lvov 1970 s 93 Lvov 1970 s 104 de Vries 2007 s 231 rkd nl angl RKD Netherlands Institute for Art History Arhiv originalu za 25 chervnya 2016 Procitovano 8 sichnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij url status no dovidka Rockett 2016 s 42 rkd nl angl RKD Netherlands Institute for Art History Arhiv originalu za 8 zhovtnya 2020 Procitovano 8 sichnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij url status no dovidka Ivanova 2008 s 60 Michel Charles 2012 s 7 Edwards 2013 s 7 Lvov 1970 s 122 123 Lvov 1970 s 123 Bianconi 1979 s 142 Morozova 2013 s 141 143 www pieterbruegel org Arhiv originalu za 1 sichnya 2021 Procitovano 8 sichnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij url status no dovidka Plyasovskih 2019 s 399 402 Lvov 1970 s 80 SEHEPUNKTE Rezension von Trilogie der Gottessuche Ausgabe 12 2012 Nr 12 www sehepunkte de originalu za 30 kvitnya 2018 Procitovano 1 zhovtnya 2018 Hammer Von Klaus Auf der Suche nach einem Bildkonzept Anna Pawlak untersucht Pieter Bruegels d A Trilogie der Gottessuche literaturkritik de literaturkritik de de DE originalu za 24 bereznya 2017 Procitovano 1 zhovtnya 2018 Pawlak 2011 s 252 Lvov 1970 s 89 Karri The Art Newspaper 4 grudnya 2018 The Art Newspaper ros Arhiv originalu za 24 veresnya 2020 Procitovano 8 sichnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij url status no dovidka CODART amer 19 veresnya 2018 Arhiv originalu za 17 lyutogo 2019 Procitovano 5 lyutogo 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij url status no dovidka Akimova 2012 s 5 www fine arts museum be Arhiv originalu za 28 chervnya 2019 Procitovano 9 sichnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij url status no dovidka Lvov 1970 s 61 Saltz Jerry 31 bereznya 2020 Vulture en us Arhiv originalu za 1 listopada 2020 Procitovano 9 sichnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij url status no dovidka Jones Jonathan 9 lyutogo 2017 angl The Guardian Arhiv originalu za 2 grudnya 2020 Procitovano 9 sichnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij url status no dovidka Lyubimov 1963 s 16 ssd jpl nasa gov Arhiv originalu za 24 listopada 2020 Procitovano 9 sichnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij url status no dovidka Blyth Derek 22 06 2020 the low countries angl Arhiv originalu za 25 listopada 2020 Procitovano 9 sichnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij url status no dovidka Wols Rien www bhic nl nid Arhiv originalu za 20 zhovtnya 2020 Procitovano 9 sichnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij url status no dovidka www metmuseum org The Metropolitan Museum of Art Arhiv originalu za 10 chervnya 2020 Procitovano 9 sichnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij url status no dovidka www museodelprado es Arhiv originalu za 9 sichnya 2021 Procitovano 9 sichnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij url status no dovidka www christies com angl Arhiv originalu za 26 kvitnya 2020 Procitovano 9 sichnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij url status no dovidka Solonar Olga DW COM ros Deutsche Welle Arhiv originalu za 27 05 2018 Procitovano 8 sichnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij url status no dovidka Sensational 450th Anniversary of the Death of Pieter Bruegel the Elder Vindobona Vienna International News angl originalu za 20 veresnya 2018 Procitovano 28 veresnya 2018 Starostenko Svitlana 29 zhovtnya 2018 Vogue UA ukr Arhiv originalu za 28 grudnya 2018 Procitovano 28 grudnya 2018 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij url status no dovidka Fall with Bruegel s Rebel Angels in a Virtual Reality Experience Hyperallergic amer 18 bereznya 2016 originalu za 29 listopada 2018 Procitovano 10 sichnya 2019 High resolution photography Apollo Magazine amer 6 listopada 2018 originalu za 14 grudnya 2018 Procitovano 10 sichnya 2019 Ershova Irena www colta ru Colta Arhiv originalu za 14 listopada 2020 Procitovano 8 sichnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij url status no dovidka LiteraturaBianconi P Bruegel Paola Malipiero art series USA Barron s 1979 S 142 ISBN 978 0812021592 Gibson M Bruegel Tabard Press 1989 S 176 ISBN 978 0914427285 Edwards J L Still looking for Pieter Bruegel the Elder University of Birmingham 2013 P 122 Elsen A E Purposes of Art An Introduction to the History and Appreciation of Art USA Holt Rinehart and Winston 1981 S 452 ISBN 9780030497667 Forty S Bruegel USA Taj Books International LLP 2014 S 95 ISBN 978 1 84406 254 6 Lichtert K New perspectives on Pieter Bruegel the Elder s journey to Italy c 1552 1554 1555 2013 Vol 128 1 1 February P 39 54 ISSN 1875 0176 Michel E Charles V The Brueghels London Grange Books 2012 S 256 ISBN 9781859954065 McQuade Ma B T Seven Painters Who Changed the Course of Art History UK AuthorHouseUK 2014 S 184 ISBN 978 1 4772 2741 1 Pawlak A Trilogie der Gottessuche Pieter Bruegels d A Sturz der gefallenen Engel Triumph des Todes und Dulle Griet Berlin Gebr Mann Verlag 2011 S 252 ISBN 978 3 7861 2653 9 Roberts Jones P Pieter Bruegel USA Harry N Abrams 2002 S 352 ISBN 978 0810935310 Rockett P Pieter Bruegel the Elder Inspiring Artists USA Rosen Publishing Group 2016 S 48 ISBN 978 1 5081 7060 0 de Vries A Flanders A Cultural History USA Oxford University Press 2007 S 295 ISBN 978 0 19 531493 9 Zuijderduijn J Seeking Pieter Bruegel the Elder s Father Pieter Bruegel the Eldest 1566 Pensioner in Sint Janshuis Retirement Home Bergen op Zoom Early Modern Low Countries 2020 4 1 S 82 101 Akimova T Muzej istorii iskusstva M Direkt Media 2012 T 26 Vena 95 s ISBN 978 5 87107 267 7 Vallerstajn I Mir sistema Moderna M RFSO i N 2006 T 1 Kapitalisticheskoe selskoe hozyajstvo i istoki evropejskogo mira ekonomiki v XVI veke 552 s ISBN 978 5 91244 167 7 Ivanova E V Velikie mastera evropejskoj zhivopisi M OLMA Media Grupp 2006 728 s ISBN 5 224 02088 3 Ivanova E V Illyustrirovannaya enciklopediya mirovoj zhivopisi M OLMA Media Grupp 2008 600 s ISBN 978 5 373 00824 2 Lvov S Piter Brejgel Starshij M Iskusstvo 1970 125 s Lyubimov L Velikaya zhivopis Niderlandov M Detgiz 1963 65 s Mesherina E Zapadnoevropejskaya zhanrovaya zhivopis M OLMA Press 2006 96 s ISBN 5 94849 870 0 Morozova O Mastera i shedevry evropejskoj zhivopisi M OLMA Media Grupp 2013 480 s ISBN 978 5 373 04923 8 Plyasovskih M Ot Bosha do Brejgelya Korabl durakov M Izdatelstvo AST 2019 272 s ISBN 978 5 17 104599 9 PosilannyaPiter Brejgel Muzhickij Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Piter Brejgel Starshij profil proyektu Insidebruegel na sajti muzeyu istoriyi mistectv Piter Brejgel Starshij profil na sajti Google Arts amp Culture Piter Brejgel Starshij profil na sajti Institutu istoriyi mistectv Niderlandiv RKD Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi