Різанина у Вассі

Різанина у Вассі (фр. Le massacre de Wassy) — масове вбивство католиками французьких протестантів у містечку Вассі в Шампані, що сталося 1 березня 1562 року. Після цієї події розпочалися Гугенотські війни, що тривали до прийняття Нантського едикту в 1598 році.

Різанина у Вассі
Місце розташування	Вассі
Дата й час	1 березня 1562

Координати: 48°29′56″ пн. ш. 4°56′57″ сх. д. / 48.4989444444722224° пн. ш. 4.94941666669444480° сх. д. / 48.4989444444722224; 4.94941666669444480

Передісторія

У перші роки царювання Карла IX правила Францією королева-мати Катерина, яка проводила політику релігійного примирення. Це передбачало розширення прав гугенотів і обмеження впливу родини де Ґізів, яка очолювала ультракатолицьку партію. У січні 1562 року було опубліковано Сен-Жерменський едикт, який вперше дозволяв гугенотам відправляти їх культ, але тільки за межами міських стін і не в дні католицьких свят, і зобов'язував їх залишити захоплені раніше католицькі храми.

Але едикт справив ефект, зворотний очікуваному. Католики були обурені ідеєю компромісу як такого; Паризький парламент відмовився ратифікувати едикт. Гугеноти ж вважали зроблені ним поступки недостатніми і продовжували захоплення храмів і проведення своїх служб у містах. У цій ситуації навіть незначне зіткнення могло стати приводом до масштабної громадянської війни.

Події у Вассі

1 березня 1562 року Франсуа де Гіз проїжджав через містечко Вассі на території своїх володінь. Він повертався з Жуанвіля, де відвідав свою матір; його супроводжував озброєний загін. У Вассі герцог хотів відстояти месу, але з'ясувалося, що в клуні поруч з церквою зібралися близько тисячі місцевих гугенотів. Це було безумовним порушенням Сен-Жерменського едикту.

Оскільки кожна зі сторін релігійного протистояння в подальшому використовувала події у Вассі в своїй пропаганді, щоб продемонструвати нетерпимість і несприйнятливість до розумних доводів іншої сторони, єдиної думки про те, що трапилося немає. Гугеноти стверджували, що люди Ґіза, дізнавшись про збори в клуні, тут же атакували беззбройних і неготових до опору " єретиків ". За даними ж католиків, гугеноти навмисно провокували Ґіза і його свиту, організувавши спів псалмів безпосередньо перед входом до церкви, а у відповідь на вимогу герцога дотримуватися едикту почали ображати його і кидати каміння. Один з каменів потрапив Ґізу в обличчя. Тоді його люди атакували порушників порядку. У подальшій сутичці було вбито більше п'ятдесяти гугенотів і ще не менше ста були поранені.

Наслідки

Після різанини де Ґіза зустріли в Парижі як національного героя. З іншого боку гугенотська пропаганда поклала на герцога всю провину за кровопролиття; два вождя протестантської партії, Конде і Коліньї, вже протягом березня об'єднали свої загони на південь від Парижа. Королева-мати була змушена укласти союз з Ґізамі і скасувати Сен-Жерменський едикт. Почалася Перша гугенотська війна.

Франсуа де Ґіз прожив після різанини у Вассі менше року: 24 лютого 1563 року він загинув від кулі гугенота Польтро де Мері.

Примітки

1. Фрида Л. Екатерина Медичи. Итальянская волчица на французском троне. М., 2012. С. 233.
2. Балакин В. Д. Екатерина Медичи. М., 2012. С. 106—107.