Перша гугенотська війна 1562—1563 — військовий конфлікт між французькими протестантами, так званими гугенотами і католиками, номінальним керівником яких була регентка Франції Катерина Медічі. Війна закінчилася Амбуазьким едиктом, який гарантував протестантам обмежену релігійну свободу і вільні регіони в країні. Керівником гугенотів був Людовик I Бурбон-Конде, католиками керував князь Франсуа де Гіз. Усього було вісім гугенотських воєн.
Перша гугенотська війна | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Релігійні війни | |||||||
Людовик I Бурбон-Конде | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Католики | Гугеноти | ||||||
Командувачі | |||||||
Франсуа Гіз | Людовік І Бурбон | ||||||
Військові сили | |||||||
невідомі | невідомі | ||||||
Втрати | |||||||
невідомо | невідомо |
Підґрунтя
Після вступу на трон Генріха II, прибічники вчення Жана Кальвіна, яких називали гугенотами, почали зазнавати переслідувань. Катерина Медічі, регентка та опікунка малолітнього Карла IX, який зайняв трон після передчасної смерті старшого брата Франциска II (1559—1560), хотіла забезпечити у Франції мирне співіснування кальвінізму і католицизму. Мати дружини Франциска Марії Стюарт була з роду Гізів, тому Франциск II був під великим впливом графа Франсуа де Гіза і, взагалі цей рід домінував у французькій політиці. Тому Катерина Медічі прагнула також обмежити політичний вплив Гізів. З цієї причини 1561 року відбулася релігійна дискусія між католиками і гугенотами в Пуассі, яка не привела до бажаної королеві-матері угоди. Тому Катерина звернулася — хоча сама католичка — до гугенотів. Вона доручила поміркованому канцлерові Мішелю де л'Опіталь скласти проект закону, який би забезпечував релігійну свободу гугенотам поза укріпленими містами. 17 січня 1562 закон, відомий як Сен-Жерменський едикт набрав чинності.
Перебіг подій
Різанина у Вассі
Докладніше: Різанина у Вассі
1 березня 1562 року князь Франсуа де Гіз, подорожуючи по своїх маєтках, затримався у Вассі (Верхня Марна) з наміром взяти участь у месі. Його люди довідалися, що велика кількість гугенотів зібралася у стодолі, яка була їхньою церквою. Кілька членів свити князя спробували дістатися до середини, але їх було витурено. Вчинилося збурення, полетіли каміння, один камінь влучив у князя. Розлючений, він наказав своїм людям відкрити по гугенотах вогонь. У результаті стрілянини загинуло понад 80 (за іншими даними тільки 23) неозброєних гугенотів обох статей, а сотні були поранені. Інцидент, відомий як «Масакра у Вассі», став безпосередньою причиною релігійних воєн у Франції, що тривали з перервами понад сто років.
Перебіг воєнних дій
Краєвий синод французьких протестантських церков зібрався у Парижі і звернувся до Людовика I Бурбона-Конде, аби вступився як «Оборонець віри». У відповідь Людовик та його прибічники почали діяти на річ спільної справи. Одночасно керівництво гугенотами стало переходити з рук пасторів до войовничого дворянства. Людовік же швидко мобілізував свої сили з наміром зайняття міст, розташованих у стратегічно важливих місцевостях усієї Франції. Він захопив узбережжя Луари, а свою головну квартиру розташував у Орлеані. Одночасно він звернувся до протестантських очільників у Німеччині та Англії з проханням про допомогу військом і грошима.
Королівські війська не могли реагувати швидко, бо їхні гарнізони знаходилися на границях габсбурзької монархії. Катерина Медичі була змушена поступитися ініціативою гугенотам, які звернулися до папи Пія IV та короля Філіпа II Іспанського. Протестанти закрилися по своїх гарнізонах, а облога міст була тривалою і дорогою. Мала місце тільки одна сутичка в полі, а саме «Битва при Дре», що завершилася перемогою католиків. За перші місяці війни протестанти взяли у полон Анна I де Монморансі, а католики захопили князя Конде. Водночас адмірал Ґаспар Коліньї зміг без втрат перевести більшість протестантських сил до Орлеана, який зимою 1562-63 років був взятий в облогу.
Під Орлеаном загинув від руки вбивці Франсу де Гіз, а раніше під час облоги Руана загинув Антуан де Бурбон. Таким чином майже цілком було усунуте перше покоління антиповстанського проводу. Гугенотський край на півдні майже не заторкнув вогонь війни, але королівська скарбниця була порожньою. Корона стала на програшній позиції, тому Катерина вирішила піти на замирення. Наступив обмін шляхетними полоненими з обох сторін, а в березні 1563 року був виданий Амбуазький едикт, який гарантував протестантам обмежену свободу віросповідання. Документ дозволяв тільки одне набоженство поза мурами визначеного міста в кожному з бейлівіків Франції, хоча шляхта гугенотська могла віддаватись релігійній практиці на теренах власних маєтностей без обмежень. Таке залагодження справи не задовольнило жодну зі сторін, спричиняючи пізніше зростання невдоволення і напруги.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Persha gugenotska vijna 1562 1563 vijskovij konflikt mizh francuzkimi protestantami tak zvanimi gugenotami i katolikami nominalnim kerivnikom yakih bula regentka Franciyi Katerina Medichi Vijna zakinchilasya Ambuazkim ediktom yakij garantuvav protestantam obmezhenu religijnu svobodu i vilni regioni v krayini Kerivnikom gugenotiv buv Lyudovik I Burbon Konde katolikami keruvav knyaz Fransua de Giz Usogo bulo visim gugenotskih voyen Persha gugenotska vijna Religijni vijni Lyudovik I Burbon Konde Lyudovik I Burbon Konde Data 1562 1563 Misce Pivnichna Franciya Rezultat Peremozhcya ne viyavleno Storoni Katoliki Gugenoti Komanduvachi Fransua Giz Lyudovik I Burbon Vijskovi sili nevidomi nevidomi Vtrati nevidomo nevidomoPidgruntyaPislya vstupu na tron Genriha II pribichniki vchennya Zhana Kalvina yakih nazivali gugenotami pochali zaznavati peresliduvan Katerina Medichi regentka ta opikunka malolitnogo Karla IX yakij zajnyav tron pislya peredchasnoyi smerti starshogo brata Franciska II 1559 1560 hotila zabezpechiti u Franciyi mirne spivisnuvannya kalvinizmu i katolicizmu Mati druzhini Franciska Mariyi Styuart bula z rodu Giziv tomu Francisk II buv pid velikim vplivom grafa Fransua de Giza i vzagali cej rid dominuvav u francuzkij politici Tomu Katerina Medichi pragnula takozh obmezhiti politichnij vpliv Giziv Z ciyeyi prichini 1561 roku vidbulasya religijna diskusiya mizh katolikami i gugenotami v Puassi yaka ne privela do bazhanoyi korolevi materi ugodi Tomu Katerina zvernulasya hocha sama katolichka do gugenotiv Vona doruchila pomirkovanomu kanclerovi Mishelyu de l Opital sklasti proekt zakonu yakij bi zabezpechuvav religijnu svobodu gugenotam poza ukriplenimi mistami 17 sichnya 1562 zakon vidomij yak Sen Zhermenskij edikt nabrav chinnosti Perebig podijRizanina u Vassi Dokladnishe Rizanina u VassiNa mapi Franciyi okremo vidilena richka Luara 1 bereznya 1562 roku knyaz Fransua de Giz podorozhuyuchi po svoyih mayetkah zatrimavsya u Vassi Verhnya Marna z namirom vzyati uchast u mesi Jogo lyudi dovidalisya sho velika kilkist gugenotiv zibralasya u stodoli yaka bula yihnoyu cerkvoyu Kilka chleniv sviti knyazya sprobuvali distatisya do seredini ale yih bulo vitureno Vchinilosya zburennya poletili kaminnya odin kamin vluchiv u knyazya Rozlyuchenij vin nakazav svoyim lyudyam vidkriti po gugenotah vogon U rezultati strilyanini zaginulo ponad 80 za inshimi danimi tilki 23 neozbroyenih gugenotiv oboh statej a sotni buli poraneni Incident vidomij yak Masakra u Vassi stav bezposerednoyu prichinoyu religijnih voyen u Franciyi sho trivali z perervami ponad sto rokiv Perebig voyennih dij Krayevij sinod francuzkih protestantskih cerkov zibravsya u Parizhi i zvernuvsya do Lyudovika I Burbona Konde abi vstupivsya yak Oboronec viri U vidpovid Lyudovik ta jogo pribichniki pochali diyati na rich spilnoyi spravi Odnochasno kerivnictvo gugenotami stalo perehoditi z ruk pastoriv do vojovnichogo dvoryanstva Lyudovik zhe shvidko mobilizuvav svoyi sili z namirom zajnyattya mist roztashovanih u strategichno vazhlivih miscevostyah usiyeyi Franciyi Vin zahopiv uzberezhzhya Luari a svoyu golovnu kvartiru roztashuvav u Orleani Odnochasno vin zvernuvsya do protestantskih ochilnikiv u Nimechchini ta Angliyi z prohannyam pro dopomogu vijskom i groshima Korolivski vijska ne mogli reaguvati shvidko bo yihni garnizoni znahodilisya na granicyah gabsburzkoyi monarhiyi Katerina Medichi bula zmushena postupitisya iniciativoyu gugenotam yaki zvernulisya do papi Piya IV ta korolya Filipa II Ispanskogo Protestanti zakrilisya po svoyih garnizonah a obloga mist bula trivaloyu i dorogoyu Mala misce tilki odna sutichka v poli a same Bitva pri Dre sho zavershilasya peremogoyu katolikiv Za pershi misyaci vijni protestanti vzyali u polon Anna I de Monmoransi a katoliki zahopili knyazya Konde Vodnochas admiral Gaspar Kolinyi zmig bez vtrat perevesti bilshist protestantskih sil do Orleana yakij zimoyu 1562 63 rokiv buv vzyatij v oblogu Pid Orleanom zaginuv vid ruki vbivci Fransu de Giz a ranishe pid chas oblogi Ruana zaginuv Antuan de Burbon Takim chinom majzhe cilkom bulo usunute pershe pokolinnya antipovstanskogo provodu Gugenotskij kraj na pivdni majzhe ne zatorknuv vogon vijni ale korolivska skarbnicya bula porozhnoyu Korona stala na prograshnij poziciyi tomu Katerina virishila piti na zamirennya Nastupiv obmin shlyahetnimi polonenimi z oboh storin a v berezni 1563 roku buv vidanij Ambuazkij edikt yakij garantuvav protestantam obmezhenu svobodu virospovidannya Dokument dozvolyav tilki odne nabozhenstvo poza murami viznachenogo mista v kozhnomu z bejlivikiv Franciyi hocha shlyahta gugenotska mogla viddavatis religijnij praktici na terenah vlasnih mayetnostej bez obmezhen Take zalagodzhennya spravi ne zadovolnilo zhodnu zi storin sprichinyayuchi piznishe zrostannya nevdovolennya i naprugi