Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Божевільна Грета нід Dulle Griet картина фламандського художника Пітера Брейгеля Старшого створена в період з 1562 по 15

Божевільна Грета (Брейгель Старший)

Божевільна Грета (Брейгель Старший)

«Божевільна Грета» (нід. Dulle Griet) — картина фламандського художника Пітера Брейгеля Старшого; створена в період з 1562 по 1564 рік. Головною героїнею є персонаж фламандського фольклору, яка в пориві божевілля штурмує пекло, щоб задовольнити свою жадібність. Картина перебуває в музеї Маєра ван дер Берга (Антверпен) під інвентарним номером — MMB.0045.

Божевільна Грета
нід. Dulle Griet
image
Творець:Пітер Брейгель Старший
Час створення:1562 - 1564
Розміри:117,4
Висота:117,4 см
Ширина:162 см
Матеріал:дерево
Техніка:олійні фарби
Жанр:сакральне мистецтво
Зберігається:Антверпен, Бельгія
Музей:Музей Маєра ван дер Берга
image Божевільна Грета у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Божевільна Грета.

Попри популярність серед мистецтвознавців та поціновувачів, раніше картину не надавали для демонстрації в інших музеях світу, як і багато інших творів художника. Вперше «Божевільну Грету» відправили у жовтні 2018 року до віденського музею історії мистецтв для участі у виставці, присвяченій 450-річчю з дня смерті Пітера Брейгеля Старшого.

Разом з «Падінням бунтівних янголів» та «Тріумфом смерті» «Божевільна Грета» складає серію картин під назвою «Трилогія пошуку Бога», трилогії, яка стосується теми пороків, шляхів спасіння і комплексу невидимої присутності чи відсутності Бога.

Історія

Приблизно в середині 1540-х років Брейгель Старший переїхав до Антверпена, де навчався в майстерні Пітера Кука ван Альста — особистого придворного художника імператора Карла V. Пізніше перебрався з родиною до Брюсселя і почав роботу над картиною, що віддзеркалила в саркастичній формі його особисте ставлення до подій, які відбувалися навколо. Ця робота дістала назву — «Божевільна Грета», іноді її згадують як «Божевільна Мег».

Як фламандець за походженням, Брейгель шанобливо ставився до національного фольклору і тому головною героїнею вибрав стару жінку з переказів, щоб зобразити в ній жадібність та інші пороки. Ім'я Грети у Фландрії було загальним і втілювало в собі жадібність і войовничість, які не властиві жінкам.

У сюжеті картини він передав особисте засудження таких людських вад, як божевілля, жадібність і жорстокість. Брейгель зобразив трагізм тогочасного реального життя. Таким чином він вперше в нідерландському мистецтві створив композицію, яка в непрямій формі відбивала конкретні суспільні конфлікти того часу.

Наразі залишається нез'ясованим місце перебування картини впродовж майже п'ятдесяти років після написання. Перші згадки про неї з'являються 1604 року, коли вона потрапила до Праги, Богемське королівство. Тут вона перебувала у володінні імператора Священної Римської імперії Рудольфа II. Карел ван Мандер, найперший біограф художника, того ж 1604 року дав назву картині — «Божевільна Грета, яка дивиться в жерло пекла».

У 1648 році картину згадано в рукописі замку Коклостер. Автор документу називає її «малюнком, що являє собою вогонь, в якому жіночу лють видно в оточенні різних монстрів». Безсумнівним є те, що вона потрапила туди завдяки шведським військам, які серед іншого захопили і цю картину.

image
Фріц Майєр ван ден Берг — останній власник картини

Наступні згадки про неї з'являються у Стокгольмі й датуються 1800 роком. Новими власниками стала сім'я Брогтен (Brogten), що поповнила свою колекцію цією картиною. Наразі невідомим залишається як і коли вона потрапила до Королівства Пруссія. Однак, достеменно відомо, що 5 жовтня 1894 року в місті Кельн, швед норвезького походження, колекціонер та ювелір [sv] виставив її на продаж, як один із численних лотів. За одними джерелами на час торгів картину приписували пензлю Пітера Брейгеля Молодшого і мала назву «Пейзаж з привидами» (нід. Een landschap met spoken). Про відсутність інтересу до неї свідчить той факт, що робота висіла майже під стелею й щоб її розгледіти потенційним покупцям доводилося застосовувати драбину. Однак, це не завадило молодому колекціонерові з Антверпена [nl] придбати її. В приватному листуванні через декілька днів він повідомляв, що йому вдалося придбати роботу Брейгеля Старшого під назвою «Божевільна Грета» (нід. Dulle Griet). За іншими ж відомостями робота взагалі була неідентифікована на момент придбання і справжнього автора було виявлено лише згодом, через декілька днів після укладення угоди. Достеменно відомою є сума, за якою ван ден Берг придбав картину — 448 бельгійських франків. Після смерті останнього його мати заснувала музей на честь сина і картина «Божевільна Грета» разом з майже тисячею інших експонатів стала частиною його фондів.

Доктор мистецтвознавства та головний куратор Королівського музею витончених мистецтв в Антверпені [nl] в 1944 році висловив припущення, що картина є частиною трилогії, де її логічним продовженням є «Тріумф смерті» та «Падіння бунтівних янголів». Його дослідження підтримала та значно розвинула Ганна Павлак (англ. Anna Pawlak), опублікувавши в 2011 році свою дисертацію під назвою «Trilogie der Gottessuche», видавництво [de]. За її переконанням всі три картини дійсно були спочатку створені в одному жанрі та концептуальній ідентичності, а саме трилогії, яка стосується теми пороків, шляхів спасіння і комплексу невидимої присутності чи відсутності Бога. Єдність трьох картин «розкривається лише на рівні, який виникає не тільки з формальних відповідностей, але й передусім у сутності ментального синтезу». Павлак пропонує об'єднати роботи під спільною назвою — «Трилогія пошуку Бога».

В період з 2011 по 2012 рік група дослідників на чолі з професором Гентського університету Максиміліаном Мартенсом (нід. Maximilaan Martens) піддали картину макрозйомці, інфрачервоній рефлектографії й рентгенівському випромінюванню. У січні 2017 року «Божевільну Грету» зняли з виставки та передали [en] для проведення реставрації, що відбувалась упродовж 18 місяців.

Опис

Персонаж та сюжет

image
Грета (фрагмент картини)

У 1568 році в Антверпені опубліковано книгу прислів'їв, у якій говорилося, що «одна жінка готує їжу, дві жінки — влаштовують великі неприємності, три — ярмарок, чотири — сварку, п'ять — це вже армія, а проти шести — сам диявол беззбройний». Наразі вважають, що «Божевільна Грета» мала реальний прототип — Грету Сауермаль (нід. Gret Sauermal). За легендою ця жінка була настільки сварлива, що за всі свої суперечки з чоловіком потрапила до пекла. Однак, навіть звідти була витурена і повернулася на Землю. Поряд з Гретою, інші жінки, що зображені на картині, також облишені тендітності та жіночності, які їм притаманні від природи. В сюжеті картини їх наділено чоловічими рисами, войовничістю та мужністю, що передані за допомогою обладунків, які одягнені на них. Серед іншого, перед очима постає жінка, яка прив'язує диявола до подушки, а це означає, що жінка смілива, владна або і те, й інше.

Іншої інтерпретації дотримується [en]. На її думку, неординарна Божевільна Грета збирає подібну неординарну армію нетипових жінок і групу демонів, що потоком ллються з пекла. Наділення ключової фігури рисами демона — це шлях, через який митець зобразив не тільки надлишковість жіночої сили, але й те, що така істота перетнула кордон між людиною і твариною. Зазвичай демонів зображають, як позаземних істот з тваринними якостями в фізичному тілі, і вони тісно пов'язані з відьмами — жінками, які контактують з ними через сексуальні стосунки. Божевільна Грета — це жінка, що, імовірно, володіє «потойбічними» здібностями. За переконанням Саліван у фігурі Грети Брейгель Старший втілив і персонаж фламандського фольклору, й фігуру богині Фортуни й синтез жадібності та ворожості, що інколи притаманні жінкам.

image
Символічна брама до пекла (фрагмент картини)

На думку дослідників Роз Марі та Райнера Гагенів (англ. Rose-Marie, Rainier Hagen) божевільну Грету і жінок слід розглядати через призму остраху перед фемінізмом. На їхню думку, фантасмагоричні створіння стосуються більше до віри, аніж наділення їх ознаками демонічності щоб зобразити потуги жінок в боротьбі за владу та статус в суспільстві. Насправді, завдяки тому, що в ті часи чоловіки були наділені майже абсолютною владою, в суспільстві вкоренилася ідея вішати ярлик відьми на будь-яку жінку, що мала суспільну вагу. Ті серед них, що раніше займалися травництвом та лікарською діяльністю з розвитком науки стали переслідуватися. Взагалі жінок у цій картині зображено в такій іпостасі, щоб виразити занепокоєння, що отримавши занадто багато влади вони вийдуть з-під контролю чоловіків. Підтвердити цю тезу може католицька книга «Malleus Maleficarum», де написано: «Ніхто не заподіює більшої шкоди католицькій вірі, аніж повитухи» (1971: 66).

Передній план повністю присвячений жінці, що стоїть на мосту. Вона більша аніж в натуральну величину, з огляду на навколишні будівлі, дерева та інші фігури. Її постать ніби відвертається від пекла, яке розміщене на задньому плані. У правій руці вона тримає довгий меч, а в лівій — сумку, чайник і кошик, в якому можна розгледіти всілякі предмети. Жінка носить шолом на голові й має нагрудні обладунки. Художник наділив Грету широко відкритими очима та, в цілому, лютим поглядом, а також червоним носом. Біля її ніг зображені різні потвори. Наступною сюжетною лінією є саме міст з натовпом жінок, що б'ються з чортами. Частина їх намагається штурмом взяти браму і наступний міст, що ведуть до відкритої пащі, яка уособлює вхід до пекла.

Виконання

Пітер Брейгель Старший при виконанні роботи віддав перевагу двом кольорам: синьому (смальта й азурит) та зеленому. Однак, з плином часу вони втратили більшу частину своєї інтенсивності, змінивши загальний вигляд картини. За попереднім виконанням вбрання Грети мало глибоко синій відтінок і було виконане смальтою, що в ті часи була дешевшою і, таким чином, доступнішою аніж азурит. Останній було застосовано лише при зображенні неба і пекельного капелюха. Навіть зелені за природою жаби були виконані в коричневих відтінках. Карел ван Мандер, перший серед біографів Брейгеля Старшого, зауважив наступне: «Грета зображена не просто дивним чином, навіть її одяг, невідомо чому, нагадує шотландський». На його думку, картина не просто фантастична, її можна назвати сюрреалістичною.

У січні 2017 року було розпочато широкомасштабну реставрацію картини «Божевільна Грета». Процес зайняв вісімнадцять місяців і був поділений на різні етапи. Відновлювальні роботи виконав Королівський інститут культурної спадщини (Бельгія) і на цей час картина не була доступна для огляду поціновувачами. Спільна робота команди на чолі з Максиміліаном Мартенсом, а також інших реставраторів пролили світло на багато питань, що залишалися без відповіді впродовж довгого часу. Було виявлено, що сам Пітер Брейгель Старший дав картині назву «Грета», тоді як приставка «Божевільна» з'явилася значно пізніше і була виконана за допомогою чорнила та пера. Подальші дослідження показали, що автор зобразив Грету з висунутим з рота язиком, але згодом власноруч замалював його і надав її вустам деякої суворості.

Наступним відкриттям стала знахідка дати створення картини, що була прихована під багатьма шарами пожовклого лаку. Реставратори виявили, що точною датою є 1563 рік, а не 1561 як то вважалось раніше. Саме тоді Брейгель Старший одружився й переїхав з Антверпена до Брюсселя. За переконанням одного з реставраторів Карена Бонне (нід. Karen Bonne) відкриття реальної дати створення ознаменувалося новою хвилею дискусій щодо місця, де автор завершив картину: Антверпен чи Брюссель? Остаточної відповіді станом на 2013 рік немає, оскільки невідомо коли саме Брейгель Старший переїхав до Брюсселя, де придбав панелі, на яких виконав картину, та коли закінчив роботу. Серед іншого припускають, що він міг закінчити картину за чотири-п'ять місяців ще перебуваючи в Брюсселі або ж, що роботу було виконано вже під час життя в Антверпені чи навіть розпочато в одному, а закінчено в іншому місті

Відгуки

Німецький драматург і поет, теоретик мистецтв Бертольт Брехт всіляко нахвалював картину як таку, що є «великою картиною війни Божевільної Грети…Котра з притаманною їй люттю захищає мечем свої жалюгідні пожитки».

Не менше захоплення виражає і Маргарет Енн Саліван. Картину вона характеризує як: «Провокаційну і загадкову, де Грету слід розглядати, як фігуру богині Фортуни…Сварлива та жадібна Грета є одним із найскладніших зображень Брейгеля Старшого і складається з десятків, здавалося б, не пов'язаних між собою деталей, тим самим нагадуючи собою фантастичні картини Босха».

Німецький історик мистецтв, дослідник німецького та голландського живопису XV—XVI століття Макс Фрідлендер вступив у дискусію з австрійським істориком та дослідником голландського живопису [en]. Останній наголошував, що Брейгель Старший у постаті Грети передав символ «головної фігури відьми у західному мистецтві», на що Фрідлендер відповідав, що «відьма творить свої діяння за допомогою диявола, тоді як Грета своєю сутністю — розбурхує пекло». Також німецький вчений відносить картину до так би мовити «Вулканічного живопису» (нід. Een vulkanisch schilderij).

Образ Божевільної Грети вивчали професор психіатрії [de] та професор мистецтв Генріх Якоб Шмідт. У своїй книзі «Божевільна Грета Пітера Брейгеля: Портрет душевнохворого» (нім. Pieter Bruegels Dulle Griet : Bildnis einer psychisch Kranken) вони дійшли спільної думки, що головна героїня уособлює собою класичний приклад — шизофренії.

В 1857 році французький поет, літературний критик та перекладач Шарль Бодлер описав картину як таку, що «являє собою сатанинське стовпотворіння, яке можна пояснити тільки як особливу милість диявола». Фламандська письменниця та перекладач [nl] захоплювалася тим, що «Божевільна Грета — це полум'я фарби», а бельгійський письменник та літературний критик [en] відзначав явний вплив Босха та бездоганну передачу темно-вогняного відтінку. Широкому загалу через призму літератури Божевільна Грета стала відома завдяки книзі коміксів бельгійського письменника — [en]. Присвятивши цій героїні один з епізодів він передав її як «символ безглуздості, війни та кровожерливості за своєю природою»

Художник [en] розглядає картину «Божевільна Грета», як алегорію боротьби добра та зла. Він порівнює цю роботу через призму творчості Джеймсона Енсора, Генрі Фюзелі та Франсіско-Хосе де Гойї та робить акцент на божевільності героїні, наголошуючи, що її феномен неможливо пояснити з точки зору раціональності.

Примітки

  1. https://search.museummayervandenbergh.be/Details/collect/33
  2. . rkd.nl (нід.). RKD – Nederlands Instituut voor Kunstgeschiedenis. Архів оригіналу за 17 листопада 2018. Процитовано 27 червня 2020.
  3. Соловьева, 2015.
  4. Василенко, 2013, с. 357.
  5. . search.museummayervandenbergh.be. Архів оригіналу за 17 лютого 2019. Процитовано 17 лютого 2019.
  6. Pieter Bruegel the Elder, Margherita la Pazza (Dulle Griet) - Arte.it. www.arte.it (італ.). оригіналу за 29 березня 2018. Процитовано 17 лютого 2019.
  7. Sensational: 450th Anniversary of the Death of Pieter Bruegel the Elder. Vindobona - Vienna International News (англ.). оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 17 лютого 2019.
  8. Largest ever exhibition on Pieter Bruegel the Elder opens in Vienna. theartnewspaper.com. оригіналу за 18 грудня 2018. Процитовано 24 лютого 2019.
  9. . Art & Object (англ.). Архів оригіналу за 24 лютого 2019. Процитовано 24 лютого 2019.
  10. Bonn, 2006.
  11. Майкапар, 2014, с. 15.
  12. Самин, 2005, с. 480.
  13. . Arthive. Архів оригіналу за 17 лютого 2019. Процитовано 5 лютого 2019.
  14. Wengraf, 1990, с. 10.
  15. Dulle Griet | Brueghel Family: Pieter Bruegel the Elder. www.pieterbruegel.net. оригіналу за 15 вересня 2017. Процитовано 5 лютого 2019.
  16. Joz. De Coo (23 лютого 2012). Pieter Bruegel - Dulle Griet. www.tento.be (нід.). Conservator Museum Mayer van den Bergh, Antwerpen. оригіналу за 17 серпня 2014. Процитовано 5 лютого 2019.
  17. . Sartle - Rogue Art History (англ.). 24 червня 2015. Архів оригіналу за 17 лютого 2019. Процитовано 5 лютого 2019.
  18. Lizen, Dieter (21 januari 2019). . myprivacy.persgroep.net (нід.). HLN. Архів оригіналу за 17 лютого 2019. Процитовано 5 лютого 2019.
  19. Art: HIDDEN MASTERPIECES: Brueghel's Proverbs. Time (амер.). 12 жовтня 1959. ISSN 0040-781X. оригіналу за 11 серпня 2016. Процитовано 6 лютого 2019.
  20. SEHEPUNKTE - Rezension von: Trilogie der Gottessuche - Ausgabe 12 (2012), Nr. 12. www.sehepunkte.de. оригіналу за 30 квітня 2018. Процитовано 1 жовтня 2018.
  21. Hammer, Von Klaus. Auf der Suche nach einem Bildkonzept - Anna Pawlak untersucht Pieter Bruegels d. A. „Trilogie der Gottessuche“ : literaturkritik.de. literaturkritik.de (de-DE) . оригіналу за 24 березня 2017. Процитовано 1 жовтня 2018.
  22. Pawlak, 2011, с. 252.
  23. . stadantwerpen.prezly.com (амер.). Архів оригіналу за 17 лютого 2019. Процитовано 5 лютого 2019.
  24. . Artchive. Архів оригіналу за 17 лютого 2019. Процитовано 10 лютого 2019.
  25. Restoration Dulle Griet reveals unseen wealth of colour and fresh discoveries | Museum Mayer Van den Bergh. www.museummayervandenbergh.be. оригіналу за 14 січня 2019. Процитовано 5 лютого 2019.
  26. Hagen, 2003, с. 182—183.
  27. McQuade, 2012, с. 66.
  28. MGN (15 липня 2012). . Performing Humanity (англ.). Архів оригіналу за 17 лютого 2019. Процитовано 10 лютого 2019.
  29. Sullivan, Margaret A. (1977). . The Art Bulletin (англ.). Т. Vol. 59, No. 1. с. 55-56. ISSN 0004-3079. Архів оригіналу за 17 лютого 2019.
  30. Rountree, 2004, с. 44.
  31. Altea, Margaretha van (21 лютого 2013). . Historiën (нід.). Архів оригіналу за 17 лютого 2019. Процитовано 16 лютого 2019.
  32. . CODART (амер.). 19 вересня 2018. Архів оригіналу за 17 лютого 2019. Процитовано 5 лютого 2019.
  33. . www.flanderstoday.eu. Архів оригіналу за 17 лютого 2019. Процитовано 5 лютого 2019.
  34. NWS, VRT (1 березня 2018). Schilderij "De dulle griet" is twee jaar jonger dan gedacht. vrtnws.be (нід.). оригіналу за 30 вересня 2018. Процитовано 5 лютого 2019.
  35. Altea, Margaretha van (21 лютого 2013). . Historien (нід.). Архів оригіналу за 17 лютого 2019. Процитовано 5 лютого 2019.
  36. Jones, Jonathan (14 грудня 2002). Dulle Griet, Pieter Bruegel the Elder (c1564). The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. оригіналу за 17 серпня 2018. Процитовано 5 лютого 2019.
  37. Sullivan, Margaret A. (Vol. 59, No. 1 (Mar., 1977), pp. 55-66). . www.jstor.org (англ.). The Art Bulletin (JOURNAL ARTICLE). Архів оригіналу за 17 лютого 2019.
  38. entityone (23 лютого 2012). Pieter Bruegel - Dulle Griet. www.tento.be (нід.). оригіналу за 17 серпня 2014. Процитовано 16 лютого 2019.
  39. Sullivan, 2010.
  40. De 'Dulle Griet' van Pieter Bruegel de Oude. Historiek (нід.). 25 березня 2011. Процитовано 5 лютого 2019.

Джерела

  • Василенко Н. В. Живопись эпохи Возрождения. — М : ОЛМА Медиа Групп, 2013. — С. 357. — .
  • Майкапар А. Брейгель Старший Питер. Великие художники. — М : Directmedia, 2014. — Т. 49. — С. 15. — .
  • Самин Д. К. Сто великих художников (100 великих). — М : Вече, 2005. — С. 480. — .
  • Соловьева И. С. С мамой о прекрасном. Просто и увлекательно о живописи. Зарубежная живопись от Яна ван Эйка до Пабло Пикассо. — М : Издательство «Э», 2015. — .
  • Bonn R. L. Painting Life: The Art of Pieter Bruegel, the Elder. — NY : Chauser Press Book, 2006. — .
  • Hagen Rose-Marie and Rainier. What Great Paintings Say. — Koln : Taschen, 2003. — Т. Vol 2. — С. 182-183.
  • McQuade B. T. Seven Painters Who Changed the Course of Art History. — AuthorHouse, 2012. — С. 66. — .
  • Pawlak A. Trilogie der Gottessuche: Pieter Bruegels d. A. Sturz der gefallenen Engel, Triumph des Todes und Dulle Griet. — Berlin : Gebr. Mann Verlag, 2011. — С. 252. — .
  • Rountree K. Embracing the Witch and the Goddess: Feminist Ritual-makers in New Zealand. — Psychology Press, 2004. — С. 44. — .
  • Sullivan M. A. Bruegel and the Creative Process, 1559-1563. — Ashgate Publishing Limited, 2010. — 268 с. — .
  • Wengraf P. Peter Bruegel. The Dulle Griet. — London : Percy Lund Humphries LTD, 1990. — С. 10.

Посилання

  • Божевільна Грета [ 27 січня 2020 у Wayback Machine.] — профіль картини на сайті музею(нід.)
Ця стаття належить до української Вікіпедії.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Bozhevilna Greta nid Dulle Griet kartina flamandskogo hudozhnika Pitera Brejgelya Starshogo stvorena v period z 1562 po 1564 rik Golovnoyu geroyineyu ye personazh flamandskogo folkloru yaka v porivi bozhevillya shturmuye peklo shob zadovolniti svoyu zhadibnist Kartina perebuvaye v muzeyi Mayera van der Berga Antverpen pid inventarnim nomerom MMB 0045 Bozhevilna Gretanid Dulle GrietTvorec Piter Brejgel StarshijChas stvorennya 1562 1564Rozmiri 117 4Visota 117 4 smShirina 162 smMaterial derevoTehnika olijni farbiZhanr sakralne mistectvoZberigayetsya Antverpen BelgiyaMuzej Muzej Mayera van der Berga Bozhevilna Greta u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Bozhevilna Greta Popri populyarnist sered mistectvoznavciv ta pocinovuvachiv ranishe kartinu ne nadavali dlya demonstraciyi v inshih muzeyah svitu yak i bagato inshih tvoriv hudozhnika Vpershe Bozhevilnu Gretu vidpravili u zhovtni 2018 roku do videnskogo muzeyu istoriyi mistectv dlya uchasti u vistavci prisvyachenij 450 richchyu z dnya smerti Pitera Brejgelya Starshogo Razom z Padinnyam buntivnih yangoliv ta Triumfom smerti Bozhevilna Greta skladaye seriyu kartin pid nazvoyu Trilogiya poshuku Boga trilogiyi yaka stosuyetsya temi porokiv shlyahiv spasinnya i kompleksu nevidimoyi prisutnosti chi vidsutnosti Boga IstoriyaPriblizno v seredini 1540 h rokiv Brejgel Starshij pereyihav do Antverpena de navchavsya v majsterni Pitera Kuka van Alsta osobistogo pridvornogo hudozhnika imperatora Karla V Piznishe perebravsya z rodinoyu do Bryusselya i pochav robotu nad kartinoyu sho viddzerkalila v sarkastichnij formi jogo osobiste stavlennya do podij yaki vidbuvalisya navkolo Cya robota distala nazvu Bozhevilna Greta inodi yiyi zgaduyut yak Bozhevilna Meg Yak flamandec za pohodzhennyam Brejgel shanoblivo stavivsya do nacionalnogo folkloru i tomu golovnoyu geroyineyu vibrav staru zhinku z perekaziv shob zobraziti v nij zhadibnist ta inshi poroki Im ya Greti u Flandriyi bulo zagalnim i vtilyuvalo v sobi zhadibnist i vojovnichist yaki ne vlastivi zhinkam U syuzheti kartini vin peredav osobiste zasudzhennya takih lyudskih vad yak bozhevillya zhadibnist i zhorstokist Brejgel zobraziv tragizm togochasnogo realnogo zhittya Takim chinom vin vpershe v niderlandskomu mistectvi stvoriv kompoziciyu yaka v nepryamij formi vidbivala konkretni suspilni konflikti togo chasu Narazi zalishayetsya nez yasovanim misce perebuvannya kartini vprodovzh majzhe p yatdesyati rokiv pislya napisannya Pershi zgadki pro neyi z yavlyayutsya 1604 roku koli vona potrapila do Pragi Bogemske korolivstvo Tut vona perebuvala u volodinni imperatora Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Rudolfa II Karel van Mander najpershij biograf hudozhnika togo zh 1604 roku dav nazvu kartini Bozhevilna Greta yaka divitsya v zherlo pekla U 1648 roci kartinu zgadano v rukopisi zamku Kokloster Avtor dokumentu nazivaye yiyi malyunkom sho yavlyaye soboyu vogon v yakomu zhinochu lyut vidno v otochenni riznih monstriv Bezsumnivnim ye te sho vona potrapila tudi zavdyaki shvedskim vijskam yaki sered inshogo zahopili i cyu kartinu Fric Majyer van den Berg ostannij vlasnik kartini Nastupni zgadki pro neyi z yavlyayutsya u Stokgolmi j datuyutsya 1800 rokom Novimi vlasnikami stala sim ya Brogten Brogten sho popovnila svoyu kolekciyu ciyeyu kartinoyu Narazi nevidomim zalishayetsya yak i koli vona potrapila do Korolivstva Prussiya Odnak dostemenno vidomo sho 5 zhovtnya 1894 roku v misti Keln shved norvezkogo pohodzhennya kolekcioner ta yuvelir sv vistaviv yiyi na prodazh yak odin iz chislennih lotiv Za odnimi dzherelami na chas torgiv kartinu pripisuvali penzlyu Pitera Brejgelya Molodshogo i mala nazvu Pejzazh z prividami nid Een landschap met spoken Pro vidsutnist interesu do neyi svidchit toj fakt sho robota visila majzhe pid steleyu j shob yiyi rozglediti potencijnim pokupcyam dovodilosya zastosovuvati drabinu Odnak ce ne zavadilo molodomu kolekcionerovi z Antverpena nl pridbati yiyi V privatnomu listuvanni cherez dekilka dniv vin povidomlyav sho jomu vdalosya pridbati robotu Brejgelya Starshogo pid nazvoyu Bozhevilna Greta nid Dulle Griet Za inshimi zh vidomostyami robota vzagali bula neidentifikovana na moment pridbannya i spravzhnogo avtora bulo viyavleno lishe zgodom cherez dekilka dniv pislya ukladennya ugodi Dostemenno vidomoyu ye suma za yakoyu van den Berg pridbav kartinu 448 belgijskih frankiv Pislya smerti ostannogo jogo mati zasnuvala muzej na chest sina i kartina Bozhevilna Greta razom z majzhe tisyacheyu inshih eksponativ stala chastinoyu jogo fondiv Doktor mistectvoznavstva ta golovnij kurator Korolivskogo muzeyu vitonchenih mistectv v Antverpeni nl v 1944 roci visloviv pripushennya sho kartina ye chastinoyu trilogiyi de yiyi logichnim prodovzhennyam ye Triumf smerti ta Padinnya buntivnih yangoliv Jogo doslidzhennya pidtrimala ta znachno rozvinula Ganna Pavlak angl Anna Pawlak opublikuvavshi v 2011 roci svoyu disertaciyu pid nazvoyu Trilogie der Gottessuche vidavnictvo de Za yiyi perekonannyam vsi tri kartini dijsno buli spochatku stvoreni v odnomu zhanri ta konceptualnij identichnosti a same trilogiyi yaka stosuyetsya temi porokiv shlyahiv spasinnya i kompleksu nevidimoyi prisutnosti chi vidsutnosti Boga Yednist troh kartin rozkrivayetsya lishe na rivni yakij vinikaye ne tilki z formalnih vidpovidnostej ale j peredusim u sutnosti mentalnogo sintezu Pavlak proponuye ob yednati roboti pid spilnoyu nazvoyu Trilogiya poshuku Boga V period z 2011 po 2012 rik grupa doslidnikiv na choli z profesorom Gentskogo universitetu Maksimilianom Martensom nid Maximilaan Martens piddali kartinu makrozjomci infrachervonij reflektografiyi j rentgenivskomu viprominyuvannyu U sichni 2017 roku Bozhevilnu Gretu znyali z vistavki ta peredali en dlya provedennya restavraciyi sho vidbuvalas uprodovzh 18 misyaciv OpisPersonazh ta syuzhet Greta fragment kartini U 1568 roci v Antverpeni opublikovano knigu prisliv yiv u yakij govorilosya sho odna zhinka gotuye yizhu dvi zhinki vlashtovuyut veliki nepriyemnosti tri yarmarok chotiri svarku p yat ce vzhe armiya a proti shesti sam diyavol bezzbrojnij Narazi vvazhayut sho Bozhevilna Greta mala realnij prototip Gretu Sauermal nid Gret Sauermal Za legendoyu cya zhinka bula nastilki svarliva sho za vsi svoyi superechki z cholovikom potrapila do pekla Odnak navit zvidti bula viturena i povernulasya na Zemlyu Poryad z Gretoyu inshi zhinki sho zobrazheni na kartini takozh oblisheni tenditnosti ta zhinochnosti yaki yim pritamanni vid prirodi V syuzheti kartini yih nadileno cholovichimi risami vojovnichistyu ta muzhnistyu sho peredani za dopomogoyu obladunkiv yaki odyagneni na nih Sered inshogo pered ochima postaye zhinka yaka priv yazuye diyavola do podushki a ce oznachaye sho zhinka smiliva vladna abo i te j inshe Inshoyi interpretaciyi dotrimuyetsya en Na yiyi dumku neordinarna Bozhevilna Greta zbiraye podibnu neordinarnu armiyu netipovih zhinok i grupu demoniv sho potokom llyutsya z pekla Nadilennya klyuchovoyi figuri risami demona ce shlyah cherez yakij mitec zobraziv ne tilki nadlishkovist zhinochoyi sili ale j te sho taka istota peretnula kordon mizh lyudinoyu i tvarinoyu Zazvichaj demoniv zobrazhayut yak pozazemnih istot z tvarinnimi yakostyami v fizichnomu tili i voni tisno pov yazani z vidmami zhinkami yaki kontaktuyut z nimi cherez seksualni stosunki Bozhevilna Greta ce zhinka sho imovirno volodiye potojbichnimi zdibnostyami Za perekonannyam Salivan u figuri Greti Brejgel Starshij vtiliv i personazh flamandskogo folkloru j figuru bogini Fortuni j sintez zhadibnosti ta vorozhosti sho inkoli pritamanni zhinkam Simvolichna brama do pekla fragment kartini Na dumku doslidnikiv Roz Mari ta Rajnera Gageniv angl Rose Marie Rainier Hagen bozhevilnu Gretu i zhinok slid rozglyadati cherez prizmu ostrahu pered feminizmom Na yihnyu dumku fantasmagorichni stvorinnya stosuyutsya bilshe do viri anizh nadilennya yih oznakami demonichnosti shob zobraziti potugi zhinok v borotbi za vladu ta status v suspilstvi Naspravdi zavdyaki tomu sho v ti chasi choloviki buli nadileni majzhe absolyutnoyu vladoyu v suspilstvi vkorenilasya ideya vishati yarlik vidmi na bud yaku zhinku sho mala suspilnu vagu Ti sered nih sho ranishe zajmalisya travnictvom ta likarskoyu diyalnistyu z rozvitkom nauki stali peresliduvatisya Vzagali zhinok u cij kartini zobrazheno v takij ipostasi shob viraziti zanepokoyennya sho otrimavshi zanadto bagato vladi voni vijdut z pid kontrolyu cholovikiv Pidtverditi cyu tezu mozhe katolicka kniga Malleus Maleficarum de napisano Nihto ne zapodiyuye bilshoyi shkodi katolickij viri anizh povituhi 1971 66 Perednij plan povnistyu prisvyachenij zhinci sho stoyit na mostu Vona bilsha anizh v naturalnu velichinu z oglyadu na navkolishni budivli dereva ta inshi figuri Yiyi postat nibi vidvertayetsya vid pekla yake rozmishene na zadnomu plani U pravij ruci vona trimaye dovgij mech a v livij sumku chajnik i koshik v yakomu mozhna rozglediti vsilyaki predmeti Zhinka nosit sholom na golovi j maye nagrudni obladunki Hudozhnik nadiliv Gretu shiroko vidkritimi ochima ta v cilomu lyutim poglyadom a takozh chervonim nosom Bilya yiyi nig zobrazheni rizni potvori Nastupnoyu syuzhetnoyu liniyeyu ye same mist z natovpom zhinok sho b yutsya z chortami Chastina yih namagayetsya shturmom vzyati bramu i nastupnij mist sho vedut do vidkritoyi pashi yaka uosoblyuye vhid do pekla Vikonannya Piter Brejgel Starshij pri vikonanni roboti viddav perevagu dvom koloram sinomu smalta j azurit ta zelenomu Odnak z plinom chasu voni vtratili bilshu chastinu svoyeyi intensivnosti zminivshi zagalnij viglyad kartini Za poperednim vikonannyam vbrannya Greti malo gliboko sinij vidtinok i bulo vikonane smaltoyu sho v ti chasi bula deshevshoyu i takim chinom dostupnishoyu anizh azurit Ostannij bulo zastosovano lishe pri zobrazhenni neba i pekelnogo kapelyuha Navit zeleni za prirodoyu zhabi buli vikonani v korichnevih vidtinkah Karel van Mander pershij sered biografiv Brejgelya Starshogo zauvazhiv nastupne Greta zobrazhena ne prosto divnim chinom navit yiyi odyag nevidomo chomu nagaduye shotlandskij Na jogo dumku kartina ne prosto fantastichna yiyi mozhna nazvati syurrealistichnoyu U sichni 2017 roku bulo rozpochato shirokomasshtabnu restavraciyu kartini Bozhevilna Greta Proces zajnyav visimnadcyat misyaciv i buv podilenij na rizni etapi Vidnovlyuvalni roboti vikonav Korolivskij institut kulturnoyi spadshini Belgiya i na cej chas kartina ne bula dostupna dlya oglyadu pocinovuvachami Spilna robota komandi na choli z Maksimilianom Martensom a takozh inshih restavratoriv prolili svitlo na bagato pitan sho zalishalisya bez vidpovidi vprodovzh dovgogo chasu Bulo viyavleno sho sam Piter Brejgel Starshij dav kartini nazvu Greta todi yak pristavka Bozhevilna z yavilasya znachno piznishe i bula vikonana za dopomogoyu chornila ta pera Podalshi doslidzhennya pokazali sho avtor zobraziv Gretu z visunutim z rota yazikom ale zgodom vlasnoruch zamalyuvav jogo i nadav yiyi vustam deyakoyi suvorosti Nastupnim vidkrittyam stala znahidka dati stvorennya kartini sho bula prihovana pid bagatma sharami pozhovklogo laku Restavratori viyavili sho tochnoyu datoyu ye 1563 rik a ne 1561 yak to vvazhalos ranishe Same todi Brejgel Starshij odruzhivsya j pereyihav z Antverpena do Bryusselya Za perekonannyam odnogo z restavratoriv Karena Bonne nid Karen Bonne vidkrittya realnoyi dati stvorennya oznamenuvalosya novoyu hvileyu diskusij shodo miscya de avtor zavershiv kartinu Antverpen chi Bryussel Ostatochnoyi vidpovidi stanom na 2013 rik nemaye oskilki nevidomo koli same Brejgel Starshij pereyihav do Bryusselya de pridbav paneli na yakih vikonav kartinu ta koli zakinchiv robotu Sered inshogo pripuskayut sho vin mig zakinchiti kartinu za chotiri p yat misyaciv she perebuvayuchi v Bryusseli abo zh sho robotu bulo vikonano vzhe pid chas zhittya v Antverpeni chi navit rozpochato v odnomu a zakincheno v inshomu mistiVidgukiNimeckij dramaturg i poet teoretik mistectv Bertolt Breht vsilyako nahvalyuvav kartinu yak taku sho ye velikoyu kartinoyu vijni Bozhevilnoyi Greti Kotra z pritamannoyu yij lyuttyu zahishaye mechem svoyi zhalyugidni pozhitki Ne menshe zahoplennya virazhaye i Margaret Enn Salivan Kartinu vona harakterizuye yak Provokacijnu i zagadkovu de Gretu slid rozglyadati yak figuru bogini Fortuni Svarliva ta zhadibna Greta ye odnim iz najskladnishih zobrazhen Brejgelya Starshogo i skladayetsya z desyatkiv zdavalosya b ne pov yazanih mizh soboyu detalej tim samim nagaduyuchi soboyu fantastichni kartini Bosha Nimeckij istorik mistectv doslidnik nimeckogo ta gollandskogo zhivopisu XV XVI stolittya Maks Fridlender vstupiv u diskusiyu z avstrijskim istorikom ta doslidnikom gollandskogo zhivopisu en Ostannij nagoloshuvav sho Brejgel Starshij u postati Greti peredav simvol golovnoyi figuri vidmi u zahidnomu mistectvi na sho Fridlender vidpovidav sho vidma tvorit svoyi diyannya za dopomogoyu diyavola todi yak Greta svoyeyu sutnistyu rozburhuye peklo Takozh nimeckij vchenij vidnosit kartinu do tak bi moviti Vulkanichnogo zhivopisu nid Een vulkanisch schilderij Obraz Bozhevilnoyi Greti vivchali profesor psihiatriyi de ta profesor mistectv Genrih Yakob Shmidt U svoyij knizi Bozhevilna Greta Pitera Brejgelya Portret dushevnohvorogo nim Pieter Bruegels Dulle Griet Bildnis einer psychisch Kranken voni dijshli spilnoyi dumki sho golovna geroyinya uosoblyuye soboyu klasichnij priklad shizofreniyi V 1857 roci francuzkij poet literaturnij kritik ta perekladach Sharl Bodler opisav kartinu yak taku sho yavlyaye soboyu sataninske stovpotvorinnya yake mozhna poyasniti tilki yak osoblivu milist diyavola Flamandska pismennicya ta perekladach nl zahoplyuvalasya tim sho Bozhevilna Greta ce polum ya farbi a belgijskij pismennik ta literaturnij kritik en vidznachav yavnij vpliv Bosha ta bezdogannu peredachu temno vognyanogo vidtinku Shirokomu zagalu cherez prizmu literaturi Bozhevilna Greta stala vidoma zavdyaki knizi komiksiv belgijskogo pismennika en Prisvyativshi cij geroyini odin z epizodiv vin peredav yiyi yak simvol bezgluzdosti vijni ta krovozherlivosti za svoyeyu prirodoyu Hudozhnik en rozglyadaye kartinu Bozhevilna Greta yak alegoriyu borotbi dobra ta zla Vin porivnyuye cyu robotu cherez prizmu tvorchosti Dzhejmsona Ensora Genri Fyuzeli ta Fransisko Hose de Gojyi ta robit akcent na bozhevilnosti geroyini nagoloshuyuchi sho yiyi fenomen nemozhlivo poyasniti z tochki zoru racionalnosti Primitkihttps search museummayervandenbergh be Details collect 33 rkd nl nid RKD Nederlands Instituut voor Kunstgeschiedenis Arhiv originalu za 17 listopada 2018 Procitovano 27 chervnya 2020 Soloveva 2015 Vasilenko 2013 s 357 search museummayervandenbergh be Arhiv originalu za 17 lyutogo 2019 Procitovano 17 lyutogo 2019 Pieter Bruegel the Elder Margherita la Pazza Dulle Griet Arte it www arte it ital originalu za 29 bereznya 2018 Procitovano 17 lyutogo 2019 Sensational 450th Anniversary of the Death of Pieter Bruegel the Elder Vindobona Vienna International News angl originalu za 20 veresnya 2018 Procitovano 17 lyutogo 2019 Largest ever exhibition on Pieter Bruegel the Elder opens in Vienna theartnewspaper com originalu za 18 grudnya 2018 Procitovano 24 lyutogo 2019 Art amp Object angl Arhiv originalu za 24 lyutogo 2019 Procitovano 24 lyutogo 2019 Bonn 2006 Majkapar 2014 s 15 Samin 2005 s 480 Arthive Arhiv originalu za 17 lyutogo 2019 Procitovano 5 lyutogo 2019 Wengraf 1990 s 10 Dulle Griet Brueghel Family Pieter Bruegel the Elder www pieterbruegel net originalu za 15 veresnya 2017 Procitovano 5 lyutogo 2019 Joz De Coo 23 lyutogo 2012 Pieter Bruegel Dulle Griet www tento be nid Conservator Museum Mayer van den Bergh Antwerpen originalu za 17 serpnya 2014 Procitovano 5 lyutogo 2019 Sartle Rogue Art History angl 24 chervnya 2015 Arhiv originalu za 17 lyutogo 2019 Procitovano 5 lyutogo 2019 Lizen Dieter 21 januari 2019 myprivacy persgroep net nid HLN Arhiv originalu za 17 lyutogo 2019 Procitovano 5 lyutogo 2019 Art HIDDEN MASTERPIECES Brueghel s Proverbs Time amer 12 zhovtnya 1959 ISSN 0040 781X originalu za 11 serpnya 2016 Procitovano 6 lyutogo 2019 SEHEPUNKTE Rezension von Trilogie der Gottessuche Ausgabe 12 2012 Nr 12 www sehepunkte de originalu za 30 kvitnya 2018 Procitovano 1 zhovtnya 2018 Hammer Von Klaus Auf der Suche nach einem Bildkonzept Anna Pawlak untersucht Pieter Bruegels d A Trilogie der Gottessuche literaturkritik de literaturkritik de de DE originalu za 24 bereznya 2017 Procitovano 1 zhovtnya 2018 Pawlak 2011 s 252 stadantwerpen prezly com amer Arhiv originalu za 17 lyutogo 2019 Procitovano 5 lyutogo 2019 Artchive Arhiv originalu za 17 lyutogo 2019 Procitovano 10 lyutogo 2019 Restoration Dulle Griet reveals unseen wealth of colour and fresh discoveries Museum Mayer Van den Bergh www museummayervandenbergh be originalu za 14 sichnya 2019 Procitovano 5 lyutogo 2019 Hagen 2003 s 182 183 McQuade 2012 s 66 MGN 15 lipnya 2012 Performing Humanity angl Arhiv originalu za 17 lyutogo 2019 Procitovano 10 lyutogo 2019 Sullivan Margaret A 1977 The Art Bulletin angl T Vol 59 No 1 s 55 56 ISSN 0004 3079 Arhiv originalu za 17 lyutogo 2019 Rountree 2004 s 44 Altea Margaretha van 21 lyutogo 2013 Historien nid Arhiv originalu za 17 lyutogo 2019 Procitovano 16 lyutogo 2019 CODART amer 19 veresnya 2018 Arhiv originalu za 17 lyutogo 2019 Procitovano 5 lyutogo 2019 www flanderstoday eu Arhiv originalu za 17 lyutogo 2019 Procitovano 5 lyutogo 2019 NWS VRT 1 bereznya 2018 Schilderij De dulle griet is twee jaar jonger dan gedacht vrtnws be nid originalu za 30 veresnya 2018 Procitovano 5 lyutogo 2019 Altea Margaretha van 21 lyutogo 2013 Historien nid Arhiv originalu za 17 lyutogo 2019 Procitovano 5 lyutogo 2019 Jones Jonathan 14 grudnya 2002 Dulle Griet Pieter Bruegel the Elder c1564 The Guardian brit ISSN 0261 3077 originalu za 17 serpnya 2018 Procitovano 5 lyutogo 2019 Sullivan Margaret A Vol 59 No 1 Mar 1977 pp 55 66 www jstor org angl The Art Bulletin JOURNAL ARTICLE Arhiv originalu za 17 lyutogo 2019 entityone 23 lyutogo 2012 Pieter Bruegel Dulle Griet www tento be nid originalu za 17 serpnya 2014 Procitovano 16 lyutogo 2019 Sullivan 2010 De Dulle Griet van Pieter Bruegel de Oude Historiek nid 25 bereznya 2011 Procitovano 5 lyutogo 2019 DzherelaVasilenko N V Zhivopis epohi Vozrozhdeniya M OLMA Media Grupp 2013 S 357 ISBN 9785373052306 Majkapar A Brejgel Starshij Piter Velikie hudozhniki M Directmedia 2014 T 49 S 15 ISBN 9785747500273 Samin D K Sto velikih hudozhnikov 100 velikih M Veche 2005 S 480 ISBN 5 9533 0602 4 Soloveva I S S mamoj o prekrasnom Prosto i uvlekatelno o zhivopisi Zarubezhnaya zhivopis ot Yana van Ejka do Pablo Pikasso M Izdatelstvo E 2015 ISBN 978 5 699 75506 6 Bonn R L Painting Life The Art of Pieter Bruegel the Elder NY Chauser Press Book 2006 ISBN 9781884092121 Hagen Rose Marie and Rainier What Great Paintings Say Koln Taschen 2003 T Vol 2 S 182 183 McQuade B T Seven Painters Who Changed the Course of Art History AuthorHouse 2012 S 66 ISBN 9781477227411 Pawlak A Trilogie der Gottessuche Pieter Bruegels d A Sturz der gefallenen Engel Triumph des Todes und Dulle Griet Berlin Gebr Mann Verlag 2011 S 252 ISBN 978 3 7861 2653 9 Rountree K Embracing the Witch and the Goddess Feminist Ritual makers in New Zealand Psychology Press 2004 S 44 ISBN 9780415303606 Sullivan M A Bruegel and the Creative Process 1559 1563 Ashgate Publishing Limited 2010 268 s ISBN 9781351162265 Wengraf P Peter Bruegel The Dulle Griet London Percy Lund Humphries LTD 1990 S 10 PosilannyaBozhevilna Greta 27 sichnya 2020 u Wayback Machine profil kartini na sajti muzeyu nid Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi

Дата публікації:
Топ