Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Болі́вія (ісп. Bolivia, кеч. Buliwya, айм. Wuliwya, гуар. Volívia), офіційно Багатонаціона́льна Держа́ва Болі́вія — держава в центральній частині Південної Америки. На півночі і на сході межує з Бразилією, на південному сході — з Парагваєм, на півдні — з Аргентиною і на заході — з Чилі й Перу.
| Багатонаціональна Держава Болівія | |||||
| |||||
| Девіз: "¡La unión es la fuerza!" («У єдності сила!»)  Віпала | |||||
| Гімн: "Bolivianos, el hado propicio"
| |||||
 | |||||
| Столиця | Сукре | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| Найбільше місто | Санта-Крус | ||||
| Офіційні мови | Іспанська, кечуа, аймара, , айорео, , , гуарані, | ||||
| Форма правління | Республіка | ||||
| - Президент | Луїс Арсе | ||||
| Незалежність | |||||
| - від Іспанії | 6 серпня 1825 | ||||
| Площа | |||||
| - Загалом | 1 098 581 км² (27) | ||||
| - Внутр. води | 1,29 % | ||||
| Населення | |||||
| - оцінка 2019 | 11 428 245 (83) | ||||
| - Густота | 10,4/км² (224) | ||||
| ВВП (ПКС) | 2019 р., оцінка | ||||
| - Повний | $125,428 мільярдів (88) | ||||
| - На душу населення | $10 340 (123) | ||||
| ВВП (ном.) | 2023 рік, оцінка | ||||
| - Повний | $46,796 мільярдів (90) | ||||
| - На душу населення | $3,858 (117) | ||||
| ІЛР (2004) | ▲ 0,718 (medium) (107) | ||||
| Валюта | Болівіано (BOB) | ||||
| Часовий пояс | (UTC-4) | ||||
| Коди ISO 3166 | 068 / BOL / BO | ||||
| Домен | .bo | ||||
| Телефонний код | +591 | ||||
| |||||
Загальна інформація
Офіційна столиця держави — Сукре (місцева назва Чукісака), однак резиденція уряду перебуває в Ла-Пас (місцева назва Чукіяпу).
Болівія простягнулася на 1503 км з півдня на північ та на 1265 кілометрів зі сходу на захід.
Межує на півночі та сході з Бразилією, на південному сході — з Парагваєм, на півдні — з Аргентиною, на південному заході — з Чилі та Перу.
Болівія багата на природні ресурси (передусім олово, нафта, природний газ; також є цинк, сурма, вольфрам, срібло, свинець, мідь, золото, бісмут), але висока витратність виробництва, нестача інвестицій, проблеми з внутрішнім транспортом і відсутність виходу до моря обмежують її розвиток. Болівія залишається однією з найбідніших країн Південної Америки.
Географія. Природа
За характером рельєфу Болівія поділяється на південно-західну — гірську (бл. 1/3 площі країни) і північно-східну — переважно рівнинну частини. Гори Болівії належать до системи Анд, що досягають тут найбільшої ширини — близько 650 кілометрів, і складаються: з хребта Західна Кордильєра (г. Сахама 6780 м), Кордильєри Реаль (г. Ільямпу 7014 м), Центральної і Східної Кордильєри (до 5000 м) та міжгірного плато — Альтіплано (3700—4100 м). У горах Болівії багато згаслих і діючих вулканів. Рівнинні райони Болівії поступово знижуються на північний схід і переходять в Амазонську низовину. На південному сході, на вододілі басейнів Амазонки і Парагваю, невисокі нагір'я (до 1425 м).
Клімат районів Анд — гірський, напівпустельний і пустельний з прохолодними літом і зимою — середньомісячні температури протягом року коливаються від +2 до +18, невеликою кількістю опадів (50—600 мм), значними добовими коливаннями температур. У рівнинних районах клімат вологий тропічний — середньомісячні температури протягом року +20, +28°, опадів 1500—2000 мм на рік. Річки внутрішніх гірських районів належать до басейнів безстічних озер — Тітікака, Поопо та ін. Річки сх. районів — до басейну Амазонки (найбільші з них Маморе і Бені — притоки Мадейри) та Парагваю (найбільша — Шлькомайо).
У горах і міжгірних плато рослинність напівпустельна: шорсткі трави, колючі чагарники. Серед тваринного світу з ссавців характерними є вікунья, гуанако, із гризунів — шиншила, моко (гірська свинка), з птахів — кондор. На рівнинах — вологі тропічні ліси і савани з багатими й різноманітними рослинністю і тваринним світом.
Природні ресурси
Економіка країни наприкінці XX ст. відчула страшних коливань через падіння цін на олово, поганих врожаїв та виплати боргів Міжнародному банку, все це призвело до страшної інфляції. Хоча Болівія отримувала дуже велику іноземну допомогу, технічну підтримку та позики Міжнародного Банку протягом ряду років, величезні проблеми, що не мають швидких або легких вирішень продовжують стояти перед урядом.
Державна гірнича корпорація «Comibol» проголосило про важкі втрати та падіння виробництва у 1980-х роках, коли через перевиробництва олова у світі було закрито 2/3 шахт та звільнення з шахт великої кількості робітників.
Початок розробки нафтових ресурсів Болівії датується 1920 роком, коли Стандартна нафтова компанія Нью-Джерсі придбала концесію на дослідження та експлуатацію зони південно-східної Болівії. Ряд маленьких родовищ нафти був виявлений тут, але ця компанія була націоналізована у 1937 році та на її базі утворили YPFB (Yacimientos Petroliferos Fiscales Bolivianos).
У середині 1950-х років компанії США відновили розробку нафти у Болівії. 1956 року Болівійська Компанія видобутку нафти (відділення американської корпорації) почала успішну розробку нафти та природного газу в районі Санта-Крус. У 1966 році почали експортувати нафту у південну Каліфорнію, через трубопровід YPFB з Болівії у Тихоокеанський порт Арика (Чилі), а також підвищувати обсяг продажу на внутрішньому ринку та в Аргентині. Однак політична невизначеність розладнала цю промисловість — в 1969 році Болівія знов націоналізувала нафтовидобувну компанію.
Хоча з 1972 року Болівія знову стала заохочувати іноземні нафтові компанії, виробництво продовжувало падати через нестачу інвестицій та невдалі спроби повернути втрачену довіру. Підвищення внутрішнього споживання наприкінці XX сторіччя примусило імпортувати частину нафти і призвело до нової хвилі співпраці Болівії з іноземними нафтовими компаніями.
Виробництво природного газу стало успішнішим, і з падінням світового попиту на олово наприкінці 1980-х та у 1990-х роках, газ став найважливішим експортним товаром Болівії, який до середини 1980-х рр. давав більше половини всіх офіційних прибутків. Головний споживач природного газу — Аргентина. Великі родовища газу сконцентровані в районі Санта-Крус.
Болівія багата й іншими природними ресурсами, зокрема, володіє великим гідроелектричним потенціалом, який мало використовується.
Флора і фауна
Історія
Населення
Болівія одна з небагатьох країн Америки, де індіанці, в основному кечуа та аймара, складають понад половину населення. Другою за чисельністю групою є метиси та креоли. Більшість населення сконцентровано в гірських районах. Державна і літературна мова іспанська. Серед віруючих болівійців переважають католики. Найбільші міста Ла-Пас, Сукре, Кочабамба, Оруро.
Адміністративно-територіальний устрій
Болівія складається з 9 департаментів і 98 провінцій. Нова редакція Конституції (2009) перетворила департаменти в «автономні регіони з окремими урядами». Окрім провінційних урядів, було створено також загальнонаціональне Віце-міністерство з питань адміністративно-територіальних справ. Проблема адміністративно-територіального устрою Болівії в історичному порівнянні та у відповідності із Законом про децентралізацію (1995) розглянута українським політологом та юристом В. М. Мельником у брошурі «Болівія: політична історія та конституційне право» та в ряді наукових статей.
| № | Департамент | Адміністративний центр |
|---|---|---|
| 1 | Бені | Тринідад |
| 2 | Чукісака | Сукре |
| 3 | Кочабамба | Кочабамба |
| 4 | Ла-Пас | Ла-Пас |
| 5 | Оруро | Оруро |
| 6 | Пандо | Кобіха |
| 7 | Потосі | Потосі |
| 8 | Тариха | Тариха |
| 9 | Санта-Крус | Санта-Крус-де-ла-Сьєрра |
Економіка
Промисловість
Промисловий сектор стрімко розвивався починаючи з 1950-х років, але залишається невеликим, незважаючи на деякі переваги від членства Болівії у Андській Групі (регіональній торговельній організації). Тим не менше, історично сформовані галузі як обробка мінералів (в тому числі очищення нафти) та обробка сільськогосподарських продуктів продовжують домінувати в болівійській промисловості. У 1970-х роках у промисловості було зайнято близько 10 % робочого населення, але ця пропорція зменшилася у 1980-х роках. Болівійський видобуток олова базується головним чином на видобутку з шахт, що часто знаходяться на великій глибині та побудовані в важких, віддалених районах східних Кордильер, до того ж вони знаходяться на великій висоті. Руди з низьким вмістом олова тяжко очищати. Зараз заводи Болівії обробляють руди, в яких вміст олова менше 1 %. Болівійські плавильники зараз виробляють та концентрують прості мінерали, що містять олово, але складніші руди доводиться експортувати для виплавки в інші країни.
Харчова промисловість включає в себе борошномельну промисловість, молочне виробництво та переробку молока, очищення цукру, пивоваріння та виготовлення алкогольних напоїв. Інші галузі промисловості: машинобудування, виробництво текстилю, взуття, меблів, скла, цегли, цементу, паперу, та широкого асортименту товарів народного споживання для внутрішнього ринку з невеликою купівельною можливістю споживачів. Близько 2/3 болівійської промисловості знаходиться в Ла-Пас і його околицях, а також у районі Кочабамба.
Існує суттєва конкуренція з боку імпортерів бразильських, аргентинських, та перуанських промислових товарів, а також від контрабандних товарів. Останні є здебільшого товарами з сусідніх країн та США, що можуть продаватися дешево, бо уникають мита.
Болівія має надлишкові джерела енергії, особливо гідроелектричний потенціал, але споживання електроенергії на душу населення залишається низьким. Національна Електрична Компанія (Empresa Nacional de Electricidad) головним чином постачає електроенергію у великі міста та шахти. Гідроелектростанції обслуговують Ла-Пас, Кочабамбу, Оруро.
Міста Санта-Крус-де-ла-Сьєрра, Сукре, Тариха і Тринідад живляться тепловою енергією, що є побічним продуктом спалювання нафтопродуктів на ТЕС. Більш ізольовані центри на сході отримують електроенергію за рахунок невеликих автономних генераторів.
Сільське господарство
Приблизно половина робочого населення задіяна у сільському господарстві (включаючи невелику кількість мисливців, лісників та рибалок), але на фермерство припадає тільки 27 % валового продукту. Селянський ринок краще розвинений у північних містах та великих транспортних центрах на Альтіплано та навколо Кочабамби. Окрім того, фермерство залишається широко розповсюдженим в Андах.
Картопля є основною культурою північного Альтіплано. Дві важливі зернові культури, що визрівають на висоті Анд, обидві досить високо поживні, — це кіноа та canahu ([es]).
Як тяглова сила на сільськогосподарських ділянках в Андах використовуються лами та альпаки, які спокійно піднімаються в гори, де виконують різноманітні сільськогосподарські функції, хоча використання лами як в'ючної тварини зменшилося зі зростанням кількості автомобільного вантажного транспорту.
В Юнгас виняткові за якістю кава, какао, цитрусові, банани, авокадо, ананаси, манго, папая, дині, чилійські перці, солодка картопля (ямс) та маніоки.
Різноманітність сільськогосподарських культур, що можна було б вирощувати на продаж, обмежується поганими шляхами, ізольованістю та бідним ринком. Тільки кока має великий міжнародний ринок.
У теплому сприятливому кліматі Валлеса ростуть кукурудза, пшениця, ячмінь, люцерна, виноград, персики та різні овочі, пасуться вівці і худоба. Цей регіон іноді називають «садом Болівії», тому що він вирізняється родючістю, систематичним зрошенням та постійно зростаючими врожаями.
На сході, навколо Санта-Крус росте цукрова тростина, рис, бавовна, пасеться рогата худоба, яка є важливим видом продукції, яку споживає, як правило, внутрішній ринок. Тут також збереглися великі ранчо. Цінні тропічні дерева ростуть в лісах Чако та в північних дощових лісах, але велика відстань до ринку та конкуренція постачальників, що користуються доступнішими місцевостями поза Болівією, обмежують експлуатацію, тим самим рятуючи ліс від варварського знищення та втрати різноманіття.
Зовнішня торгівля
Експорт металів (головним чином олова, але також цинку, срібла та вольфраму) традиційно переважав у торгівлі Болівії. З крахом світового ринку олова у 1980-х роках, природний газ став переважати в експорті. Корисні копалини і природний газ становлять разом понад 80 % законної експортної торгівлі Болівії. Сільськогосподарський експорт включає каву, цукор та деревину, разом з невеликою кількістю дикого каучуку, бразильських горіхів та шкіри.
Основну частину імпорту складають промислові продукти. Машини та обладнання для промисловості та транспорту — головні категорії. До інших важливих категорій імпорту входить сировина, споживчі товари та харчові продукти. Найбільшими торговельними партнерами є Аргентина та США, але значна торгівля також ведеться з іншими південноамериканськими країнами, Великою Британією, Німеччиною та Японією.
Незаконна торгівля кокаїном стала значним елементом болівійської економіки. Листя місцевого чагарнику коки споживали андські індіанці сторіччям для захисту від холоду та для задоволення. Невелика кількість коки легально експортувалася для медичних цілей протягом багатьох років. Безпрецедентне розширення вирощування коки в Юнгасі, та особливо в регіоні Чапаре (північний-схід від Кочабамби) почалося в 1960-х роках разом з раптовим зростанням незаконного міжнародного ринку кокаїну. Оскільки потреба в кокаїні зросла в Північній Америці та Європі в 1970-х та 1980-х роках, болівійські фермери швидко усвідомили, що жодна інша сільськогосподарська культура не може конкурувати з кокою по прибутковості. Вона стала ідеальним продуктом, що приносить великий прибуток — легко вирощується і легко транспортується у вигляді сухого листя або готового для контрабандного вивозу з країни порошку. По всьому сходу розсіянні льотні смуги, що призначені для контрабандного вивезення кокаїну.
1/3 світового урожаю коки зростає в Болівії (1/4 — в болівійському регіоні Чапаре). Спроби уряду скоротити площі під коку не мали успіху. Посіви коки безперервно збільшуються. Експорт наркотиків забезпечив величезне доповнення до валового національного продукту країни.
Через те, що вирощування коки дає селянам і уряду величезний прибуток, а нелегальним дилерам — шалені прибутки, торгівлю кокаїном стало майже неможливо побороти.
Міжнародні відносини
Головні партнери Болівії в міжнародних стосунках — країни Південної Америки, але розвиваються стосунки і з рештою держав світу. Дипломатичні відносини між Болівією та Україною встановлені 8 лютого 1992 р.
Збройні сили Болівії
26 червня 2024 року військова хунта силами армійських підрозділів захопила президентський палац у Ла-Пасі.
Туризм
Туризм ще не дає суттєвого внеску в економіку, але сприяє розвитку відповідної інфраструктури — наприклад, поліпшення готельних умов (особливо в Ла-Пас).
Нещодавно Болівію було внесено до популярного туру Південною Америкою, який привертає туристів із США, Європи та Японії.
Найбільшу зацікавленість іноземних туристів викликають озеро Тітікака та його околиці (зокрема, рибальство); руїни інкських споруд на острові Сонця; доінкські руїни в Тіауанако; індіанське життя в Альтіплано.
Ще одна туристична траса пролягає через Кордильєри в джунглі Юнгаса. Цей маршрут є дуже популярним, бо протягом кількох годин можна милуватися дивовижними краєвидами та відчувати кліматичний контраст Анд.
Література
З часів доколоніального періоду залишилися лише невеликі уривки літературних пам'яток. У колоніальний період аж до XIX ст. література була винятково наслідувальною. Панівним напрямом у літературі XIX ст. тривалий час був романтизм, до прогресивного крила якого належали Р. X. Бустаманте, Н. Галіндо, Р. Кірога та ін. Романтики ввели в літературу національну й індіанську теми. Найвідомішим письменником XIX ст. був С. Вака Гусман (1846—1896). Наприкінці XIX та на початку XX ст. у літературі Болівії з'явилися різні декадентські течії (Р. Хаймес Фрейре, Г. Рейнгольдс, X. Герра та ін.), але великої ролі вони не відігравали. У літературі XX ст. національна й соціальна теми посіли центральне місце. Провідні письменники: А. Чірвечес, Г. Отеро, Д. Канелас, О. Естрелья, Ф. де Медіна, Н. Пачеко, X. Мендоса та багато ін. Визначне місце займає творчість А. Аргедаса.
Примітки
- Мельник, Віктор (2016). (PDF). ДУ "Інститут всесвітньої історії НАН України". Архів оригіналу (PDF) за 29 березня 2017.
- Л. Д. Чекаленко. Зовнішня політика України: Підручник. Київ. «Либідь». 2006. — 712 с. с.44.
- У Болівії військові вивели техніку під палац президента. Влада каже про переворот. 26.06.2024, 23:58
Джерела
- Мельник В. М. Болівія: політична історія та конституційне право. / В. М. Мельник. — Київ: Українська асоціація зовнішньої політики, 2016. — 30 с.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Ari W. Earth Politics: Religion, Decolonization, and Bolivia’s Indigenous Intellectuals. Duke University Press, 2014.
- Klein H.S. Historia Minima de Bolivia. El Colegio de México, 2015.
- Cote S.C. Oil and Nation: A History of Bolivia’s Petroleum Sector. West Virginia University Press, 2016.
- The Bolivia reader : history, culture, politics. Duke University Press, 2018.
- Quiles M.J. Fragmented State Capacity: External Dependencies, Subnational Actors, and Local Public Services in Bolivia. Springer Fachmedien Wiesbaden;Springer VS, 2019.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Болівія |
- Болівія — вся інформація. Економіка та Бізнес в Болівії (російська мова)
- Повна інформація про Болівію
 Перу |  Бразилія | Бразилія |
 | Бразилія | |
 Чилі |  Аргентина |  Парагвай |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Boli viya isp Bolivia kech Buliwya ajm Wuliwya guar Volivia oficijno Bagatonaciona lna Derzha va Boli viya derzhava v centralnij chastini Pivdennoyi Ameriki Na pivnochi i na shodi mezhuye z Braziliyeyu na pivdennomu shodi z Paragvayem na pivdni z Argentinoyu i na zahodi z Chili j Peru Bagatonacionalna Derzhava Boliviya isp Estado Plurinacional de Bolivia kech Buliwya Achka nasyunkunap Mama llaqta ajm Wuliwya Suyu guar Teta Volivia Prapor Gerb Deviz La union es la fuerza U yednosti sila Vipala Gimn Bolivianos el hado propicio source source track track track track track track Roztashuvannya Boliviyi Stolicya Sukre Najbilshe misto Santa Krus Oficijni movi Ispanska kechua ajmara ajoreo guarani Forma pravlinnya Respublika Prezident Luyis Arse Nezalezhnist vid Ispaniyi 6 serpnya 1825 Plosha Zagalom 1 098 581 km 27 Vnutr vodi 1 29 Naselennya ocinka 2019 11 428 245 83 Gustota 10 4 km 224 VVP PKS 2019 r ocinka Povnij 125 428 milyardiv 88 Na dushu naselennya 10 340 123 VVP nom 2023 rik ocinka Povnij 46 796 milyardiv 90 Na dushu naselennya 3 858 117 ILR 2004 0 718 medium 107 Valyuta Boliviano a href wiki D0 9A D0 BB D0 B0 D1 81 D0 B8 D1 84 D1 96 D0 BA D0 B0 D1 86 D1 96 D1 8F D0 B2 D0 B0 D0 BB D1 8E D1 82 ISO 4217 title Klasifikaciya valyut ISO 4217 BOB a Chasovij poyas UTC 4 Kodi ISO 3166 068 BOL BO Domen bo Telefonnij kod 591 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu BoliviyaZagalna informaciyaOficijna stolicya derzhavi Sukre misceva nazva Chukisaka odnak rezidenciya uryadu perebuvaye v La Pas misceva nazva Chukiyapu Boliviya prostyagnulasya na 1503 km z pivdnya na pivnich ta na 1265 kilometriv zi shodu na zahid Mezhuye na pivnochi ta shodi z Braziliyeyu na pivdennomu shodi z Paragvayem na pivdni z Argentinoyu na pivdennomu zahodi z Chili ta Peru Boliviya bagata na prirodni resursi peredusim olovo nafta prirodnij gaz takozh ye cink surma volfram sriblo svinec mid zoloto bismut ale visoka vitratnist virobnictva nestacha investicij problemi z vnutrishnim transportom i vidsutnist vihodu do morya obmezhuyut yiyi rozvitok Boliviya zalishayetsya odniyeyu z najbidnishih krayin Pivdennoyi Ameriki Geografiya PrirodaDokladnishe Geografiya Boliviyi Geologiya Boliviyi ta Za harakterom relyefu Boliviya podilyayetsya na pivdenno zahidnu girsku bl 1 3 ploshi krayini i pivnichno shidnu perevazhno rivninnu chastini Gori Boliviyi nalezhat do sistemi And sho dosyagayut tut najbilshoyi shirini blizko 650 kilometriv i skladayutsya z hrebta Zahidna Kordilyera g Sahama 6780 m Kordilyeri Real g Ilyampu 7014 m Centralnoyi i Shidnoyi Kordilyeri do 5000 m ta mizhgirnogo plato Altiplano 3700 4100 m U gorah Boliviyi bagato zgaslih i diyuchih vulkaniv Rivninni rajoni Boliviyi postupovo znizhuyutsya na pivnichnij shid i perehodyat v Amazonsku nizovinu Na pivdennomu shodi na vododili basejniv Amazonki i Paragvayu nevisoki nagir ya do 1425 m Klimat rajoniv And girskij napivpustelnij i pustelnij z proholodnimi litom i zimoyu serednomisyachni temperaturi protyagom roku kolivayutsya vid 2 do 18 nevelikoyu kilkistyu opadiv 50 600 mm znachnimi dobovimi kolivannyami temperatur U rivninnih rajonah klimat vologij tropichnij serednomisyachni temperaturi protyagom roku 20 28 opadiv 1500 2000 mm na rik Richki vnutrishnih girskih rajoniv nalezhat do basejniv bezstichnih ozer Titikaka Poopo ta in Richki sh rajoniv do basejnu Amazonki najbilshi z nih Mamore i Beni pritoki Madejri ta Paragvayu najbilsha Shlkomajo U gorah i mizhgirnih plato roslinnist napivpustelna shorstki travi kolyuchi chagarniki Sered tvarinnogo svitu z ssavciv harakternimi ye vikunya guanako iz grizuniv shinshila moko girska svinka z ptahiv kondor Na rivninah vologi tropichni lisi i savani z bagatimi j riznomanitnimi roslinnistyu i tvarinnim svitom Prirodni resursiEkonomika krayini naprikinci XX st vidchula strashnih kolivan cherez padinnya cin na olovo poganih vrozhayiv ta viplati borgiv Mizhnarodnomu banku vse ce prizvelo do strashnoyi inflyaciyi Hocha Boliviya otrimuvala duzhe veliku inozemnu dopomogu tehnichnu pidtrimku ta poziki Mizhnarodnogo Banku protyagom ryadu rokiv velichezni problemi sho ne mayut shvidkih abo legkih virishen prodovzhuyut stoyati pered uryadom Derzhavna girnicha korporaciya Comibol progolosilo pro vazhki vtrati ta padinnya virobnictva u 1980 h rokah koli cherez perevirobnictva olova u sviti bulo zakrito 2 3 shaht ta zvilnennya z shaht velikoyi kilkosti robitnikiv Pochatok rozrobki naftovih resursiv Boliviyi datuyetsya 1920 rokom koli Standartna naftova kompaniya Nyu Dzhersi pridbala koncesiyu na doslidzhennya ta ekspluataciyu zoni pivdenno shidnoyi Boliviyi Ryad malenkih rodovish nafti buv viyavlenij tut ale cya kompaniya bula nacionalizovana u 1937 roci ta na yiyi bazi utvorili YPFB Yacimientos Petroliferos Fiscales Bolivianos U seredini 1950 h rokiv kompaniyi SShA vidnovili rozrobku nafti u Boliviyi 1956 roku Bolivijska Kompaniya vidobutku nafti viddilennya amerikanskoyi korporaciyi pochala uspishnu rozrobku nafti ta prirodnogo gazu v rajoni Santa Krus U 1966 roci pochali eksportuvati naftu u pivdennu Kaliforniyu cherez truboprovid YPFB z Boliviyi u Tihookeanskij port Arika Chili a takozh pidvishuvati obsyag prodazhu na vnutrishnomu rinku ta v Argentini Odnak politichna neviznachenist rozladnala cyu promislovist v 1969 roci Boliviya znov nacionalizuvala naftovidobuvnu kompaniyu Hocha z 1972 roku Boliviya znovu stala zaohochuvati inozemni naftovi kompaniyi virobnictvo prodovzhuvalo padati cherez nestachu investicij ta nevdali sprobi povernuti vtrachenu doviru Pidvishennya vnutrishnogo spozhivannya naprikinci XX storichchya primusilo importuvati chastinu nafti i prizvelo do novoyi hvili spivpraci Boliviyi z inozemnimi naftovimi kompaniyami Virobnictvo prirodnogo gazu stalo uspishnishim i z padinnyam svitovogo popitu na olovo naprikinci 1980 h ta u 1990 h rokah gaz stav najvazhlivishim eksportnim tovarom Boliviyi yakij do seredini 1980 h rr davav bilshe polovini vsih oficijnih pributkiv Golovnij spozhivach prirodnogo gazu Argentina Veliki rodovisha gazu skoncentrovani v rajoni Santa Krus Boliviya bagata j inshimi prirodnimi resursami zokrema volodiye velikim gidroelektrichnim potencialom yakij malo vikoristovuyetsya Div takozh Korisni kopalini BoliviyiFlora i faunaDiv takozh Spisok rib BoliviyiIstoriyaDokladnishe Istoriya BoliviyiNaselennyaManuel Rivera Ortis Vdova shahtarya Potosi Boliviya 2004 Boliviya odna z nebagatoh krayin Ameriki de indianci v osnovnomu kechua ta ajmara skladayut ponad polovinu naselennya Drugoyu za chiselnistyu grupoyu ye metisi ta kreoli Bilshist naselennya skoncentrovano v girskih rajonah Derzhavna i literaturna mova ispanska Sered viruyuchih bolivijciv perevazhayut katoliki Najbilshi mista La Pas Sukre Kochabamba Oruro Administrativno teritorialnij ustrijDokladnishe Administrativnij podil Boliviyi Boliviya skladayetsya z 9 departamentiv i 98 provincij Nova redakciya Konstituciyi 2009 peretvorila departamenti v avtonomni regioni z okremimi uryadami Okrim provincijnih uryadiv bulo stvoreno takozh zagalnonacionalne Vice ministerstvo z pitan administrativno teritorialnih sprav Problema administrativno teritorialnogo ustroyu Boliviyi v istorichnomu porivnyanni ta u vidpovidnosti iz Zakonom pro decentralizaciyu 1995 rozglyanuta ukrayinskim politologom ta yuristom V M Melnikom u broshuri Boliviya politichna istoriya ta konstitucijne pravo ta v ryadi naukovih statej Administrativnij podil Boliviyi Departament Administrativnij centr 1 Beni Trinidad 2 Chukisaka Sukre 3 Kochabamba Kochabamba 4 La Pas La Pas 5 Oruro Oruro 6 Pando Kobiha 7 Potosi Potosi 8 Tariha Tariha 9 Santa Krus Santa Krus de la SyerraEkonomikaDokladnishe Ekonomika Boliviyi Promislovist Dokladnishe Korisni kopalini Boliviyi Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Boliviyi ta Girnicha promislovist Boliviyi Promislovij sektor strimko rozvivavsya pochinayuchi z 1950 h rokiv ale zalishayetsya nevelikim nezvazhayuchi na deyaki perevagi vid chlenstva Boliviyi u Andskij Grupi regionalnij torgovelnij organizaciyi Tim ne menshe istorichno sformovani galuzi yak obrobka mineraliv v tomu chisli ochishennya nafti ta obrobka silskogospodarskih produktiv prodovzhuyut dominuvati v bolivijskij promislovosti U 1970 h rokah u promislovosti bulo zajnyato blizko 10 robochogo naselennya ale cya proporciya zmenshilasya u 1980 h rokah Bolivijskij vidobutok olova bazuyetsya golovnim chinom na vidobutku z shaht sho chasto znahodyatsya na velikij glibini ta pobudovani v vazhkih viddalenih rajonah shidnih Kordiler do togo zh voni znahodyatsya na velikij visoti Rudi z nizkim vmistom olova tyazhko ochishati Zaraz zavodi Boliviyi obroblyayut rudi v yakih vmist olova menshe 1 Bolivijski plavilniki zaraz viroblyayut ta koncentruyut prosti minerali sho mistyat olovo ale skladnishi rudi dovoditsya eksportuvati dlya viplavki v inshi krayini Harchova promislovist vklyuchaye v sebe boroshnomelnu promislovist molochne virobnictvo ta pererobku moloka ochishennya cukru pivovarinnya ta vigotovlennya alkogolnih napoyiv Inshi galuzi promislovosti mashinobuduvannya virobnictvo tekstilyu vzuttya mebliv skla cegli cementu paperu ta shirokogo asortimentu tovariv narodnogo spozhivannya dlya vnutrishnogo rinku z nevelikoyu kupivelnoyu mozhlivistyu spozhivachiv Blizko 2 3 bolivijskoyi promislovosti znahoditsya v La Pas i jogo okolicyah a takozh u rajoni Kochabamba Isnuye suttyeva konkurenciya z boku importeriv brazilskih argentinskih ta peruanskih promislovih tovariv a takozh vid kontrabandnih tovariv Ostanni ye zdebilshogo tovarami z susidnih krayin ta SShA sho mozhut prodavatisya deshevo bo unikayut mita Boliviya maye nadlishkovi dzherela energiyi osoblivo gidroelektrichnij potencial ale spozhivannya elektroenergiyi na dushu naselennya zalishayetsya nizkim Nacionalna Elektrichna Kompaniya Empresa Nacional de Electricidad golovnim chinom postachaye elektroenergiyu u veliki mista ta shahti Gidroelektrostanciyi obslugovuyut La Pas Kochabambu Oruro Mista Santa Krus de la Syerra Sukre Tariha i Trinidad zhivlyatsya teplovoyu energiyeyu sho ye pobichnim produktom spalyuvannya naftoproduktiv na TES Bilsh izolovani centri na shodi otrimuyut elektroenergiyu za rahunok nevelikih avtonomnih generatoriv Silske gospodarstvo Priblizno polovina robochogo naselennya zadiyana u silskomu gospodarstvi vklyuchayuchi neveliku kilkist mislivciv lisnikiv ta ribalok ale na fermerstvo pripadaye tilki 27 valovogo produktu Selyanskij rinok krashe rozvinenij u pivnichnih mistah ta velikih transportnih centrah na Altiplano ta navkolo Kochabambi Okrim togo fermerstvo zalishayetsya shiroko rozpovsyudzhenim v Andah Kartoplya ye osnovnoyu kulturoyu pivnichnogo Altiplano Dvi vazhlivi zernovi kulturi sho vizrivayut na visoti And obidvi dosit visoko pozhivni ce kinoa ta canahu es Yak tyaglova sila na silskogospodarskih dilyankah v Andah vikoristovuyutsya lami ta alpaki yaki spokijno pidnimayutsya v gori de vikonuyut riznomanitni silskogospodarski funkciyi hocha vikoristannya lami yak v yuchnoyi tvarini zmenshilosya zi zrostannyam kilkosti avtomobilnogo vantazhnogo transportu V Yungas vinyatkovi za yakistyu kava kakao citrusovi banani avokado ananasi mango papaya dini chilijski perci solodka kartoplya yams ta manioki Riznomanitnist silskogospodarskih kultur sho mozhna bulo b viroshuvati na prodazh obmezhuyetsya poganimi shlyahami izolovanistyu ta bidnim rinkom Tilki koka maye velikij mizhnarodnij rinok U teplomu spriyatlivomu klimati Vallesa rostut kukurudza pshenicya yachmin lyucerna vinograd persiki ta rizni ovochi pasutsya vivci i hudoba Cej region inodi nazivayut sadom Boliviyi tomu sho vin viriznyayetsya rodyuchistyu sistematichnim zroshennyam ta postijno zrostayuchimi vrozhayami Na shodi navkolo Santa Krus roste cukrova trostina ris bavovna pasetsya rogata hudoba yaka ye vazhlivim vidom produkciyi yaku spozhivaye yak pravilo vnutrishnij rinok Tut takozh zbereglisya veliki rancho Cinni tropichni dereva rostut v lisah Chako ta v pivnichnih doshovih lisah ale velika vidstan do rinku ta konkurenciya postachalnikiv sho koristuyutsya dostupnishimi miscevostyami poza Boliviyeyu obmezhuyut ekspluataciyu tim samim ryatuyuchi lis vid varvarskogo znishennya ta vtrati riznomanittya Zovnishnya torgivlyaEksport metaliv golovnim chinom olova ale takozh cinku sribla ta volframu tradicijno perevazhav u torgivli Boliviyi Z krahom svitovogo rinku olova u 1980 h rokah prirodnij gaz stav perevazhati v eksporti Korisni kopalini i prirodnij gaz stanovlyat razom ponad 80 zakonnoyi eksportnoyi torgivli Boliviyi Silskogospodarskij eksport vklyuchaye kavu cukor ta derevinu razom z nevelikoyu kilkistyu dikogo kauchuku brazilskih gorihiv ta shkiri Osnovnu chastinu importu skladayut promislovi produkti Mashini ta obladnannya dlya promislovosti ta transportu golovni kategoriyi Do inshih vazhlivih kategorij importu vhodit sirovina spozhivchi tovari ta harchovi produkti Najbilshimi torgovelnimi partnerami ye Argentina ta SShA ale znachna torgivlya takozh vedetsya z inshimi pivdennoamerikanskimi krayinami Velikoyu Britaniyeyu Nimechchinoyu ta Yaponiyeyu Nezakonna torgivlya kokayinom stala znachnim elementom bolivijskoyi ekonomiki Listya miscevogo chagarniku koki spozhivali andski indianci storichchyam dlya zahistu vid holodu ta dlya zadovolennya Nevelika kilkist koki legalno eksportuvalasya dlya medichnih cilej protyagom bagatoh rokiv Bezprecedentne rozshirennya viroshuvannya koki v Yungasi ta osoblivo v regioni Chapare pivnichnij shid vid Kochabambi pochalosya v 1960 h rokah razom z raptovim zrostannyam nezakonnogo mizhnarodnogo rinku kokayinu Oskilki potreba v kokayini zrosla v Pivnichnij Americi ta Yevropi v 1970 h ta 1980 h rokah bolivijski fermeri shvidko usvidomili sho zhodna insha silskogospodarska kultura ne mozhe konkuruvati z kokoyu po pributkovosti Vona stala idealnim produktom sho prinosit velikij pributok legko viroshuyetsya i legko transportuyetsya u viglyadi suhogo listya abo gotovogo dlya kontrabandnogo vivozu z krayini poroshku Po vsomu shodu rozsiyanni lotni smugi sho priznacheni dlya kontrabandnogo vivezennya kokayinu 1 3 svitovogo urozhayu koki zrostaye v Boliviyi 1 4 v bolivijskomu regioni Chapare Sprobi uryadu skorotiti ploshi pid koku ne mali uspihu Posivi koki bezperervno zbilshuyutsya Eksport narkotikiv zabezpechiv velichezne dopovnennya do valovogo nacionalnogo produktu krayini Cherez te sho viroshuvannya koki daye selyanam i uryadu velicheznij pributok a nelegalnim dileram shaleni pributki torgivlyu kokayinom stalo majzhe nemozhlivo poboroti Mizhnarodni vidnosiniGolovni partneri Boliviyi v mizhnarodnih stosunkah krayini Pivdennoyi Ameriki ale rozvivayutsya stosunki i z reshtoyu derzhav svitu Diplomatichni vidnosini mizh Boliviyeyu ta Ukrayinoyu vstanovleni 8 lyutogo 1992 r Zbrojni sili BoliviyiDokladnishe Zbrojni sili Boliviyi 26 chervnya 2024 roku vijskova hunta silami armijskih pidrozdiliv zahopila prezidentskij palac u La Pasi TurizmTurizm she ne daye suttyevogo vnesku v ekonomiku ale spriyaye rozvitku vidpovidnoyi infrastrukturi napriklad polipshennya gotelnih umov osoblivo v La Pas Neshodavno Boliviyu bulo vneseno do populyarnogo turu Pivdennoyu Amerikoyu yakij privertaye turistiv iz SShA Yevropi ta Yaponiyi Najbilshu zacikavlenist inozemnih turistiv viklikayut ozero Titikaka ta jogo okolici zokrema ribalstvo ruyini inkskih sporud na ostrovi Soncya doinkski ruyini v Tiauanako indianske zhittya v Altiplano She odna turistichna trasa prolyagaye cherez Kordilyeri v dzhungli Yungasa Cej marshrut ye duzhe populyarnim bo protyagom kilkoh godin mozhna miluvatisya divovizhnimi krayevidami ta vidchuvati klimatichnij kontrast And LiteraturaZ chasiv dokolonialnogo periodu zalishilisya lishe neveliki urivki literaturnih pam yatok U kolonialnij period azh do XIX st literatura bula vinyatkovo nasliduvalnoyu Panivnim napryamom u literaturi XIX st trivalij chas buv romantizm do progresivnogo krila yakogo nalezhali R X Bustamante N Galindo R Kiroga ta in Romantiki vveli v literaturu nacionalnu j indiansku temi Najvidomishim pismennikom XIX st buv S Vaka Gusman 1846 1896 Naprikinci XIX ta na pochatku XX st u literaturi Boliviyi z yavilisya rizni dekadentski techiyi R Hajmes Frejre G Rejngolds X Gerra ta in ale velikoyi roli voni ne vidigravali U literaturi XX st nacionalna j socialna temi posili centralne misce Providni pismenniki A Chirveches G Otero D Kanelas O Estrelya F de Medina N Pacheko X Mendosa ta bagato in Viznachne misce zajmaye tvorchist A Argedasa PrimitkiMelnik Viktor 2016 PDF DU Institut vsesvitnoyi istoriyi NAN Ukrayini Arhiv originalu PDF za 29 bereznya 2017 L D Chekalenko Zovnishnya politika Ukrayini Pidruchnik Kiyiv Libid 2006 712 s s 44 U Boliviyi vijskovi viveli tehniku pid palac prezidenta Vlada kazhe pro perevorot 26 06 2024 23 58DzherelaMelnik V M Boliviya politichna istoriya ta konstitucijne pravo V M Melnik Kiyiv Ukrayinska asociaciya zovnishnoyi politiki 2016 30 s Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Ari W Earth Politics Religion Decolonization and Bolivia s Indigenous Intellectuals Duke University Press 2014 Klein H S Historia Minima de Bolivia El Colegio de Mexico 2015 Cote S C Oil and Nation A History of Bolivia s Petroleum Sector West Virginia University Press 2016 The Bolivia reader history culture politics Duke University Press 2018 Quiles M J Fragmented State Capacity External Dependencies Subnational Actors and Local Public Services in Bolivia Springer Fachmedien Wiesbaden Springer VS 2019 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Boliviya Boliviya vsya informaciya Ekonomika ta Biznes v Boliviyi rosijska mova Povna informaciya pro Boliviyu Peru Braziliya Braziliya Braziliya Chili Argentina Paragvaj