Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Корисні копалини Болівії. Найважливіші корисні копалини Болівії — руди стибію, вольфраму і олова. Є родовища нафти, природного газу, руд заліза, міді, свинцю, цинку та ін.:
Основні корисні копалини Болівії станом на 1998-99 рр.
Запаси | Вміст корисного компоненту в рудах, % | Частка у світі, % | ||
Підтверджені | Загальні | |||
Барит, тис. т | 100 | 100 |
|
|
Вольфрам, тис. т | 53 | 100 | 0,8 (WO3) | 2 |
Залізні руди, млн т | 700 | 1100 | 56 | 0,4 |
Золото, т | 215 | 300 | 1,1 — 3,5 г/т | 0,4 |
Марганцеві руди, млн т | 90 | 240 | 40 (Mn) | 2,5 |
Мідь, тис. т | 332 | 950 | 2,18 (Cu) |
|
Олово, тис. т | 450 | 900 | 0,35 |
|
Цинк, тис. т | 300 | 1050 | 17 (Zn) | 0,1 |
Уран, тис. т |
| 0,5 | 0,08 |
|
Свинець, тис. т | 11 | 81 | 2 |
|
Срібло, т | 20850 | 47350 | 180 г/т | 3,8 |
Стибій, тис. т | 350 | 380 | 3,5 (Sb) | 8,1 |
Природний горючий газ, млрд м³ | 130 |
|
| 0,1 |
Нафта, млн т | 19,4 |
|
|
|
Окремі види корисних копалин
Нафта і газ. Запаси нафти і газу зосереджені в Центр.-Передандському нафтогазоносному бас., пов'язаному з Передандським передовим прогином. Нафтогазоносні відклади девонської і пермсько-кам'яновугільної доби. Глибини залягання продуктивних горизонтів 800-4500 м. Найхарактерніші типи покладів: пластові склепінчасті, тектонічно екрановані. Найбільші родов.: нафтові — Каранда, Камірі, Кольпа, Ла-Пенья, Монтеагудо; газові і газоконденсатні — Ріо-Гранде, Пальмар, Тіта. У 1999 р. компаніями Total і Braspetro були зроблені великі газові відкриття в суміжних блоках XX-Вест та Антоніо, запаси яких оцінюються в 285 млрд куб.м. Продуктивні девонські відклади; середні дебіти свердловин — 2 млн м3/добу. В 2001 р. аргентинська компанія Pluspetrol отримала притоки 1.1 млн м3/добу газу і 17 т/добу конденсату в блоці Ісідро поблизу газопроводу «Болівія-Бразилія».
Залізо. Серед родов. зал. руд найперспективніше Мутун (прогнозні запаси 40 млрд т). Воно пов'язане з ордовик-силурійською серією Жакадіго, в якій є пачки тонкого перешаровування гематитів і яшм з вмістом Fe 43-45 % і елювіально-делювіальними утвореннями (вміст Fe 57 %). У основі серії Жакадіго залягають пласти марганцевих руд із запасами бл. 40 млн т. Поліметали. Родовища свинцево-цинкових руд — дрібні. Найбільш велике — Матільда. На Альтіплано відомі невеликі родовища мідних руд телетермальної генези (Корокоро).
На початку 1995 р. компанією Apex Silver Mines відкрите поліметалічне родовище Крістобаль, що суттєво впливає на розвиток підгалузі поліметалів в країні. Родовище розташоване на висоті 4000 м над рівнем моря за 500 км на південь від м. Ла-Пас в деп. Потосі, поруч з кордонами Чилі і Аргентини. Родовище приурочене до палеовулканічного кратера розмірами 4 х 7 км. На 2002 р підтверджені запаси рудних зон Хайула і Тесорера — 240 млн т руди із вмістом срібла -62.2 г/т, цинку -1.67 %, свинцю — 0.58 %. Ресурси цих зон і зон-супутників Анімас, Толдос і Кобрісос оцінені в 57.1 млн т руди із вмістом срібла 61.9 г/т, цинку — 0.83 %, свинцю — 0.26 %.
Срібло. У Болівії до 92 % срібла добувається з руд свинцево-цинкових і олово-срібних родовищ, інше — з родовищ золота. Найбільше олово-срібне родовище в країні — Серро-Рико-де-Потосі із загальними запасами срібла 24.7 тис. т, найбільші срібно-свинцево-цинкові родовища — Сан-Крістобаль (загальні запаси срібла 16.1 тис. т) і Болівар (6.2 тис. т). При існуючому рівні видобутку країна забезпечена запасами на 125 років.
Олово. Б. багата на руди олова. Виявлені ресурси металу (включаючи загальні запаси і умовно економічні ресурси) становлять 5.6 % світових (1.7 млн т). Найбільш розповсюджені родовища олова каситерит-сульфідного типу, з комплексними рудами: арсенопірит-піротиновими (Марококала — 80 тис. т олова, Уануні — 70 тис. т), олово-срібними (Льяльягуа — 80 тис. т, Потосі, Оруро), олово-свинцево-срібними (Болівар, Чокайя), олово-бісмутовими (Тасна). Середній вміст олова в рудах варіює від 0.5 до 1.7 %.
Основні родовища олов'яних руд зосереджені в Оловорудному поясі Болівії. На півночі країни в його межах розвинені родовища пегматитової генези Чакальтая (Фабулоса), південніше — родовища, пов'язані з ранньомезозойськими інтрузіями (Колькірі, загальні запаси в перерахунку на метал 90 тис. т, вміст Sn 1,4 %), в центрі і на півдні — вулканогенні гідротермальні родов., що локалізуються у вапняно-лужних магматичних породах — Льяльягуа (Катаві), загальні запаси в перерахунку на метал 220 тис. т, вміст Sn 0,3 %; Уануні, 130 тис. т, 1,7 %; Серро-Рико-де-Потосі, 308 тис. т, 1,8 %. Олов'яна мінералізація накладена на поліметалічну та срібну мінералізацію, доба оруденіння — міоцен. Відомі також розсипні родовища олова в районі Авікая.
Вольфрам. Ресурси вольфраму в країні — 2.3 % (0,5 млн т) — 7-е місце у світі після Китаю, Росії, Казахстану, Канади, США, Австралії. Родов. руд вольфраму Чохлья, Камі, Чікоте асоціюють з ранньо-мезозойськими гранітоїдними інтрузіями на півн. Б., утворюючи навколо них внутрішню зону, оточену родовищами руд олова і сурми. Відомі також вольфрамітові алювіальні розсипи.
Стибієві руди. За розвіданими запасами руд стибію Болівія разом з Таїландом займає 4-5-е місце серед країн світу (після Китаю, Таджикистану і Росії). За ресурсами стибію (по 6 % світових) Болівія і Таїланд поділяють 4-е місце серед країн світу (після Китаю, Таджикистану та Росії). Друге місце за загальними запасами стибію належить Болівії (6,6 %). В країні є понад 300 родовищ та виявів сурми, розташованих в Кордильєрі. Жильні гідротермальні родов. стибієвих руд локалізуються у відкладах ордовика і девону — Чуркині (загальні запаси 36 тис. т, вміст Sb 8 %), Каракота (35 тис. т, 12 %) і ін. Родов. золота розсипні — басейн р. Бені; найбагатший розсип у Півд. Америці — на р. Тіпуані.
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- U.S. Geological Survey, 2021, Mineral commodity summaries 2021: U.S. Geological Survey, 200 p. [ 7 серпня 2020 у Wayback Machine.], https://doi.org/10.3133/mcs2020.
- Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Korisni kopalini Boliviyi Najvazhlivishi korisni kopalini Boliviyi rudi stibiyu volframu i olova Ye rodovisha nafti prirodnogo gazu rud zaliza midi svincyu cinku ta in Osnovni korisni kopalini Boliviyi stanom na 1998 99 rr Korisni kopalini Zapasi Vmist korisnogo komponentu v rudah Chastka u sviti Pidtverdzheni Zagalni Barit tis t 100 100 Volfram tis t 53 100 0 8 WO3 2 Zalizni rudi mln t 700 1100 56 0 4 Zoloto t 215 300 1 1 3 5 g t 0 4 Margancevi rudi mln t 90 240 40 Mn 2 5 Mid tis t 332 950 2 18 Cu Olovo tis t 450 900 0 35 Cink tis t 300 1050 17 Zn 0 1 Uran tis t 0 5 0 08 Svinec tis t 11 81 2 Sriblo t 20850 47350 180 g t 3 8 Stibij tis t 350 380 3 5 Sb 8 1 Prirodnij goryuchij gaz mlrd m 130 0 1 Nafta mln t 19 4 Okremi vidi korisnih kopalinNafta i gaz Zapasi nafti i gazu zoseredzheni v Centr Peredandskomu naftogazonosnomu bas pov yazanomu z Peredandskim peredovim proginom Naftogazonosni vidkladi devonskoyi i permsko kam yanovugilnoyi dobi Glibini zalyagannya produktivnih gorizontiv 800 4500 m Najharakternishi tipi pokladiv plastovi sklepinchasti tektonichno ekranovani Najbilshi rodov naftovi Karanda Kamiri Kolpa La Penya Monteagudo gazovi i gazokondensatni Rio Grande Palmar Tita U 1999 r kompaniyami Total i Braspetro buli zrobleni veliki gazovi vidkrittya v sumizhnih blokah XX Vest ta Antonio zapasi yakih ocinyuyutsya v 285 mlrd kub m Produktivni devonski vidkladi seredni debiti sverdlovin 2 mln m3 dobu V 2001 r argentinska kompaniya Pluspetrol otrimala pritoki 1 1 mln m3 dobu gazu i 17 t dobu kondensatu v bloci Isidro poblizu gazoprovodu Boliviya Braziliya Zalizo Sered rodov zal rud najperspektivnishe Mutun prognozni zapasi 40 mlrd t Vono pov yazane z ordovik silurijskoyu seriyeyu Zhakadigo v yakij ye pachki tonkogo peresharovuvannya gematitiv i yashm z vmistom Fe 43 45 i elyuvialno delyuvialnimi utvorennyami vmist Fe 57 U osnovi seriyi Zhakadigo zalyagayut plasti margancevih rud iz zapasami bl 40 mln t Polimetali Rodovisha svincevo cinkovih rud dribni Najbilsh velike Matilda Na Altiplano vidomi neveliki rodovisha midnih rud teletermalnoyi genezi Korokoro Na pochatku 1995 r kompaniyeyu Apex Silver Mines vidkrite polimetalichne rodovishe Kristobal sho suttyevo vplivaye na rozvitok pidgaluzi polimetaliv v krayini Rodovishe roztashovane na visoti 4000 m nad rivnem morya za 500 km na pivden vid m La Pas v dep Potosi poruch z kordonami Chili i Argentini Rodovishe priurochene do paleovulkanichnogo kratera rozmirami 4 h 7 km Na 2002 r pidtverdzheni zapasi rudnih zon Hajula i Tesorera 240 mln t rudi iz vmistom sribla 62 2 g t cinku 1 67 svincyu 0 58 Resursi cih zon i zon suputnikiv Animas Toldos i Kobrisos ocineni v 57 1 mln t rudi iz vmistom sribla 61 9 g t cinku 0 83 svincyu 0 26 Sriblo U Boliviyi do 92 sribla dobuvayetsya z rud svincevo cinkovih i olovo sribnih rodovish inshe z rodovish zolota Najbilshe olovo sribne rodovishe v krayini Serro Riko de Potosi iz zagalnimi zapasami sribla 24 7 tis t najbilshi sribno svincevo cinkovi rodovisha San Kristobal zagalni zapasi sribla 16 1 tis t i Bolivar 6 2 tis t Pri isnuyuchomu rivni vidobutku krayina zabezpechena zapasami na 125 rokiv Olovo B bagata na rudi olova Viyavleni resursi metalu vklyuchayuchi zagalni zapasi i umovno ekonomichni resursi stanovlyat 5 6 svitovih 1 7 mln t Najbilsh rozpovsyudzheni rodovisha olova kasiterit sulfidnogo tipu z kompleksnimi rudami arsenopirit pirotinovimi Marokokala 80 tis t olova Uanuni 70 tis t olovo sribnimi Lyalyagua 80 tis t Potosi Oruro olovo svincevo sribnimi Bolivar Chokajya olovo bismutovimi Tasna Serednij vmist olova v rudah variyuye vid 0 5 do 1 7 Osnovni rodovisha olov yanih rud zoseredzheni v Olovorudnomu poyasi Boliviyi Na pivnochi krayini v jogo mezhah rozvineni rodovisha pegmatitovoyi genezi Chakaltaya Fabulosa pivdennishe rodovisha pov yazani z rannomezozojskimi intruziyami Kolkiri zagalni zapasi v pererahunku na metal 90 tis t vmist Sn 1 4 v centri i na pivdni vulkanogenni gidrotermalni rodov sho lokalizuyutsya u vapnyano luzhnih magmatichnih porodah Lyalyagua Katavi zagalni zapasi v pererahunku na metal 220 tis t vmist Sn 0 3 Uanuni 130 tis t 1 7 Serro Riko de Potosi 308 tis t 1 8 Olov yana mineralizaciya nakladena na polimetalichnu ta sribnu mineralizaciyu doba orudeninnya miocen Vidomi takozh rozsipni rodovisha olova v rajoni Avikaya Volfram Resursi volframu v krayini 2 3 0 5 mln t 7 e misce u sviti pislya Kitayu Rosiyi Kazahstanu Kanadi SShA Avstraliyi Rodov rud volframu Chohlya Kami Chikote asociyuyut z ranno mezozojskimi granitoyidnimi intruziyami na pivn B utvoryuyuchi navkolo nih vnutrishnyu zonu otochenu rodovishami rud olova i surmi Vidomi takozh volframitovi alyuvialni rozsipi Stibiyevi rudi Za rozvidanimi zapasami rud stibiyu Boliviya razom z Tayilandom zajmaye 4 5 e misce sered krayin svitu pislya Kitayu Tadzhikistanu i Rosiyi Za resursami stibiyu po 6 svitovih Boliviya i Tayiland podilyayut 4 e misce sered krayin svitu pislya Kitayu Tadzhikistanu ta Rosiyi Druge misce za zagalnimi zapasami stibiyu nalezhit Boliviyi 6 6 V krayini ye ponad 300 rodovish ta viyaviv surmi roztashovanih v Kordilyeri Zhilni gidrotermalni rodov stibiyevih rud lokalizuyutsya u vidkladah ordovika i devonu Churkini zagalni zapasi 36 tis t vmist Sb 8 Karakota 35 tis t 12 i in Rodov zolota rozsipni basejn r Beni najbagatshij rozsip u Pivd Americi na r Tipuani Div takozhGirnicha promislovist Boliviyi Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Boliviyi Ekonomika Boliviyi Geologiya BoliviyiDzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X U S Geological Survey 2021 Mineral commodity summaries 2021 U S Geological Survey 200 p 7 serpnya 2020 u Wayback Machine https doi org 10 3133 mcs2020 Bileckij V S Gajko G I Hronologiya girnictva v krayinah svitu Doneck Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi UKCentr 2006 224 s Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s