Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. |
| Округ | Коломийський (до 1867) |
| Коронний край |  Королівство Галичини та Володимирії |
| Країна |  Австрійська імперія Австро-Угорщина |
| Центр | Коломия |
| Створений | 1854 |
| Площа | 697,01 км² (1879) |
| Населення | 99 359 душ (1879) |
 | |
| Найбільші міста | Коломия, Печеніжин |
Коломийський повіт (нім. Bezirk Kolomea, пол. Powiat kołomyjski) — історична адміністративна одиниця на українських землях, що входила до складу Корони королівства Польського, Речі Посполитої, Австро-Угорщини, Західно-Української Народної республіки, УНР, Польщі, УРСР і Третього Райху. Адміністративним центром було місто Коломия.
Історія
Корона королівства Польського. Річ Посполита
Існував у складі Галицької землі Руського воєводства (створеного на базі руського домену короля внаслідок поширення на нього у 1434 році положень Єдлінського привілею 1430 року) до його ліквідації внаслідок Першого поділу Речі Посполитої.
Австро-Угорщина
Утворений 29 вересня 1855 р. у складі 24 громад (гмін). У 1867 р. в ході адміністративної реформи до Коломийського повіту приєднано Гвіздецький повіт з 24 громад і Печеніжинський повіт з 26 громад та передано громади Джурків, Добровідка, Жуків, Жукотин, Кам'янка Велика, Лісний Хлібичин і Михалків з ліквідованого Обертинського повіту. Таким чином Коломийський повіт охоплював територію нинішніх Коломийського та частково Городенківського, Снятинського та Тлумацького районів. Адміністративним центром було місто Коломия.
У 1875 р. зведено будинок повітової ради.
Станом на 1879 рік, повіт налічував 84 населені пункти, розподілені по 75 кадастрових кварталах.
У 1880 р. до складу повіту входило 1 місто, 5 містечок, 69 сільських громад і 48 управлінь фільварків.
На території повіту діяли три повітові суди — в Коломиї, Гвіздці та Печеніжині (до утворення Печеніжинського повіту в 1898 р.).
ЗУНР
У листопаді 1918 року повіт увійшов до . Повітовим комісаром був д-р Іван Стрийський, адвокатський кандидат. Міським комісаром (бургомістром) і головою Окружної УНРади обраний Захар Скварко, директор «Покутського Союзу» в Коломиї (УНДП). Делегатами до УНРади обрані: від міста — віце-президент окружного суду Іван Чернявський (УНДП), від повіту — вчитель гімназії Гриць Тимощук (УНДП).
Під польською окупацією
| Коломийський повіт | |||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Powiat kołomyjski | |||||||||||
 | |||||||||||
| Повіт на мапі воєводства | |||||||||||
| Країна |  Польща | ||||||||||
| Воєводство | Станиславівське | ||||||||||
| Адміністративний центр | Коломия | ||||||||||
| Населення: | 176 000 (1931) | ||||||||||
| Площа: | 1339 | ||||||||||
| Густота: | 131 | ||||||||||
| TERYT: | Код ISO: | ||||||||||
| Адмніністративний поділ | |||||||||||
| |||||||||||
| Адміністрація | |||||||||||
| |||||||||||
| - | |||||||||||
Після окупації території повіту румунським військом у травні 1919 р. повіт того ж року був переданий Польщі. Коломийський повіт включений до Станиславівського воєводства після його утворення у 1920 році на окупованих землях ЗУНР. До складу повіту входило 102 поселення (з них 1 місто, 58 сільських гмін і 38 фільварків та 5 знелюднілих поселень) зі 23 466 житловими будинками.
Польська адміністрація почала заохочування переходу греко-католиків на латинський обряд — за перший рік окупації староста звітував про перехід понад тридцяти осіб. Розпочата активна кампанія заселення мазурами — на 23.10.1921 було розселено 199 родин (924 особи).
Загальна чисельність населення повіту складала 109 891 особа (за даними перепису населення 1921 року), з них 70 638 — греко-католики, 20 768 — римо-католики, 17 707 — юдеї, 868 — інших визнань. Площа повіту — 800 км².
Зміни адміністративного поділу
1 січня 1926 р. гміна Сьвєнти Юзеф розпорядженням Ради Міністрів Польщі вилучена з Надвірнянського повіту і включена до Коломийського.
1 квітня 1929 року Печеніжинський повіт ліквідовано, а його територію приєднано до Коломийського повіту.
Розпорядженням Ради міністрів 10 квітня 1934 року до Коломийського повіту було передано:
- село Сєдліска Бредтгайм — з Надвірнянського повіту;
- село Джурків — з Городенківського повіту.
15 червня 1934 р. присілок Майдан Граничний вилучений із села Майдан Середній Надвірнянського повіту і приєднаний до села Тлумачик Коломийського повіту.
1 серпня 1934 р. було здійснено новий поділ на сільські гміни шляхом об'єднання дотогочасних (збережених від Австро-Угорщини) ґмін, які позначали громаду села. Новоутворені ґміни відповідали волості — об'єднували громади кількох сіл або (в дуже рідкісних випадках) обмежувались єдиним дуже великим селом.
Міста (Міські ґміни)
- м. Коломия
- містечко Печеніжин — з 01.04.1929 р. Місто з 1934 р.
Волості (об'єднані сільські ґміни)
* Виділено містечка, що були у складі сільських ґмін та не мали міських прав.
Детальніше: Коломийський повіт (II Річ Посполита).
Радянський період
27 листопада 1939 р. повіт включено до новоутвореної Станіславської області.
17 січня 1940 р. повіт ліквідовано і територію поділено на райони кожен із кількох ґмін:
- Гвіздецький — сільських ґмін Гвозьдзець-Място, Віноґрад і Кулачковце;
- Коломийський — міської ґміни Коломия та сільських ґмін Коломия і Матийовце;
- Коршівський — сільських ґмін Камьонкі Вєлькє, Коршув, Свєнти Станіслав і Тлумачик;
- Печеніжинський — міської ґміни Печеніжин та сільських ґмін Печеніжин і Вербяж Вижни
- Яблунівський район — міської ґміни Яблунів та сільських ґмін Березув Сьредні, Космач і Яблонув.
Третій Райх
Під час німецької окупації у 1941—1944 рр. Коломийський повіт був відновлений як адміністративна одиниця Крайсгауптманшафту Коломия — складової частини Дистрикту Галичина. Відновлений також був і поділ на гміни (волості). Однак після повторного захоплення території повіту в 1944 р. радянськими військами його знову поділено на ті ж райони.
Сучасність
Нині на території Коломийського повіту розташовані три адміністративні одиниці Івано-Франківської області — Коломийський та частково Косівський райони і місто Коломия.
Населення
Українці греко-католики становили 64 % населення повіту (1910).
У 1939 році в повіті (тобто, разом із колишнім Печеніжинським) проживало 184 690 мешканців (132 565 українців-грекокатоликів — 71,78 %, 9 370 українців-латинників — 5,07 %, 16 845 поляків — 9,12 %, 1 255 польських колоністів міжвоєнного періоду — 0,67 %, 21 720 євреїв — 11,76 % і 2 935 німців та інших національностей — 1,59 %).
Примітки
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 3 грудня 2013. Процитовано 16 вересня 2019.
- Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1879, Lwów 1879 (пол.)
- Kołomyjski powiat // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 286. (пол.)
- [Державний архів Івано-Франківської області, ф. 2, о. 1, спр. 41, а. 52.]
- Dz.U. 1925 nr 64 poz. 450 [ 13 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 16 marca 1929 r. o zniesieniu powiatu peczeniżyńskiego w województwie stanisławowskiem. Dz.U. 1929 nr 20 poz. 190 [ 12 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 10 kwietnia 1934 r. o zmianie granic powiatów horodeńskiego i kołomyjskiego w województwie stanisławowskiem. Dz.U. 1934 nr 36 poz. 326 [ 12 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 maja 1934 r. o wyłączeniu z powiatu nadwórniańskiego przysiółka Majdan Graniczny i włączeniu go do powiatu kołomyjskiego. Dz.U. 1934 nr 48 poz. 440 [ 12 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- . Архів оригіналу за 13 жовтня 2016. Процитовано 16 вересня 2019.
- Указ ПРЕЗИДИУМА ВЕРХОВНОГО СОВЕТА УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» [ 26 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Українці. Частка у населенні повітів. Архів оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 21 червня 2022.
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 36-38.
Література
- Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1879, Lwów 1879 (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kolomijskij povit znachennya Kolomijskij povit Okrug Kolomijskij do 1867 Koronnij kraj Korolivstvo Galichini ta VolodimiriyiKrayina Avstrijska imperiya Avstro UgorshinaCentr KolomiyaStvorenij 1854Plosha 697 01 km 1879 Naselennya 99 359 dush 1879 Najbilshi mista Kolomiya Pechenizhin Kolomijskij povit nim Bezirk Kolomea pol Powiat kolomyjski istorichna administrativna odinicya na ukrayinskih zemlyah sho vhodila do skladu Koroni korolivstva Polskogo Rechi Pospolitoyi Avstro Ugorshini Zahidno Ukrayinskoyi Narodnoyi respubliki UNR Polshi URSR i Tretogo Rajhu Administrativnim centrom bulo misto Kolomiya IstoriyaKorona korolivstva Polskogo Rich Pospolita Isnuvav u skladi Galickoyi zemli Ruskogo voyevodstva stvorenogo na bazi ruskogo domenu korolya vnaslidok poshirennya na nogo u 1434 roci polozhen Yedlinskogo privileyu 1430 roku do jogo likvidaciyi vnaslidok Pershogo podilu Rechi Pospolitoyi Dokladnishe Avstro Ugorshina Utvorenij 29 veresnya 1855 r u skladi 24 gromad gmin U 1867 r v hodi administrativnoyi reformi do Kolomijskogo povitu priyednano Gvizdeckij povit z 24 gromad i Pechenizhinskij povit z 26 gromad ta peredano gromadi Dzhurkiv Dobrovidka Zhukiv Zhukotin Kam yanka Velika Lisnij Hlibichin i Mihalkiv z likvidovanogo Obertinskogo povitu Takim chinom Kolomijskij povit ohoplyuvav teritoriyu ninishnih Kolomijskogo ta chastkovo Gorodenkivskogo Snyatinskogo ta Tlumackogo rajoniv Administrativnim centrom bulo misto Kolomiya U 1875 r zvedeno budinok povitovoyi radi Stanom na 1879 rik povit nalichuvav 84 naseleni punkti rozpodileni po 75 kadastrovih kvartalah U 1880 r do skladu povitu vhodilo 1 misto 5 mistechok 69 silskih gromad i 48 upravlin filvarkiv Na teritoriyi povitu diyali tri povitovi sudi v Kolomiyi Gvizdci ta Pechenizhini do utvorennya Pechenizhinskogo povitu v 1898 r Dokladnishe Kolomijskij povit Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi ZUNR U listopadi 1918 roku povit uvijshov do Povitovim komisarom buv d r Ivan Strijskij advokatskij kandidat Miskim komisarom burgomistrom i golovoyu Okruzhnoyi UNRadi obranij Zahar Skvarko direktor Pokutskogo Soyuzu v Kolomiyi UNDP Delegatami do UNRadi obrani vid mista vice prezident okruzhnogo sudu Ivan Chernyavskij UNDP vid povitu vchitel gimnaziyi Gric Timoshuk UNDP Pid polskoyu okupaciyeyu Kolomijskij povitPowiat kolomyjskiPovit na mapi voyevodstvaKrayina PolshaVoyevodstvo StanislavivskeAdministrativnij centr KolomiyaNaselennya 176 000 1931 Plosha 1339Gustota 131TERYT Kod ISO Admninistrativnij podilgmini miski 2misko silskisilski 14AdministraciyaMapa Pislya okupaciyi teritoriyi povitu rumunskim vijskom u travni 1919 r povit togo zh roku buv peredanij Polshi Kolomijskij povit vklyuchenij do Stanislavivskogo voyevodstva pislya jogo utvorennya u 1920 roci na okupovanih zemlyah ZUNR Do skladu povitu vhodilo 102 poselennya z nih 1 misto 58 silskih gmin i 38 filvarkiv ta 5 znelyudnilih poselen zi 23 466 zhitlovimi budinkami Polska administraciya pochala zaohochuvannya perehodu greko katolikiv na latinskij obryad za pershij rik okupaciyi starosta zvituvav pro perehid ponad tridcyati osib Rozpochata aktivna kampaniya zaselennya mazurami na 23 10 1921 bulo rozseleno 199 rodin 924 osobi Zagalna chiselnist naselennya povitu skladala 109 891 osoba za danimi perepisu naselennya 1921 roku z nih 70 638 greko katoliki 20 768 rimo katoliki 17 707 yudeyi 868 inshih viznan Plosha povitu 800 km Zmini administrativnogo podilu 1 sichnya 1926 r gmina Svyenti Yuzef rozporyadzhennyam Radi Ministriv Polshi viluchena z Nadvirnyanskogo povitu i vklyuchena do Kolomijskogo 1 kvitnya 1929 roku Pechenizhinskij povit likvidovano a jogo teritoriyu priyednano do Kolomijskogo povitu Rozporyadzhennyam Radi ministriv 10 kvitnya 1934 roku do Kolomijskogo povitu bulo peredano selo Syedliska Bredtgajm z Nadvirnyanskogo povitu selo Dzhurkiv z Gorodenkivskogo povitu 15 chervnya 1934 r prisilok Majdan Granichnij viluchenij iz sela Majdan Serednij Nadvirnyanskogo povitu i priyednanij do sela Tlumachik Kolomijskogo povitu 1 serpnya 1934 r bulo zdijsneno novij podil na silski gmini shlyahom ob yednannya dotogochasnih zberezhenih vid Avstro Ugorshini gmin yaki poznachali gromadu sela Novoutvoreni gmini vidpovidali volosti ob yednuvali gromadi kilkoh sil abo v duzhe ridkisnih vipadkah obmezhuvalis yedinim duzhe velikim selom Mista Miski gmini m Kolomiya mistechko Pechenizhin z 01 04 1929 r Misto z 1934 r Volosti ob yednani silski gmini Ob yednani silski gmini 1934 roku Stari silski gmini Kilkist1 Gmina Berezuv Sredni Akreshori z 01 04 1929 Banya Berezuv Banya Bereziv z 01 04 1929 Berezuv Nizhni Nizhnij Bereziv z 01 04 1929 Berezuv Sredni Serednij Bereziv z 01 04 1929 Berezuv Vizhni Verhnij Bereziv z 01 04 1929 Lyuchki z 01 04 1929 Tekucha z 01 04 1929 72 Gmina Verbyazh Vizhni Verbyazh Nizhni Nizhnij Verbizh Verbyazh Vizhni Verhnij Verbizh Ispas Spas Klyuchuv Vyelki Velikij Klyuchiv z 01 04 1929 Kujdance Kijdanci Mishin z 01 04 1929 Sopuv Sopiv 73 Gmina Vinograd Vinograd Vinograd Dzhurkuv Dzhurkiv z 10 04 1934 Ostrovyec Ostrivec Pruhnishe Prikmishe Roginya Rosohach Hvaliboga Hvaliboga 74 Gmina Gvozdzyec Myasto Gvozdzyec Mali Malij Gvizdec Gvozdzyec Myasto Gvizdec Gvozdzyec Stari Starij Gvizdec Zagajpol Zagajpil Kobilyec Kobilec Ostapkovce Ostapkivci Podgajchiki Pidgajchiki Soroki Soroki Chehova 95 Gmina Kamonki Vyelkye Kamonki Vyelkye Velika Kam yanka Fatovce Fatovec 26 Gmina Kolomiya Dyatkovce Dobrovudka Dobrovidka Godi Kamonki Male Mala Kam yanka Kornich Korolyuvka Korolivka Oskshesince Voskresinci Pyadiki P yadiki Turka Cenyava 107 Gmina Korshuv Zhukocin Zhukotin Korshuv Korshiv Liski Liski Mihalkuv Mihalkiv Hlyebichin Lyesni Lisnij Hlibichin Cheremhuv Cheremhiv 68 Gmina Kosmach Kosmach z 01 04 1929 19 Gmina Kulachkovce Balince Balinci Buchachki Kulachkovce Kulachkivci Slobudka Polna Slobidka Pilna Trofanuvka Trofanivka Homyakuvka Hom yakivka 610 Gmina Matijovce Debeslavce Debeslavci Zaluche nad Prutem Zaluchchya Zamulince Zamulinci Kropivishe Kropivishe Matijovce Mateyivci Nazurna Nazirna Peresuv Pereriv Syemakovce Semakivci Troscyanka Trostyanka 911 Gmina Pechenizhin Klyuchuv Mali Malij Klyuchiv z 01 04 1929 Markuvka Markivka z 01 04 1929 Mlodyatin Molodyatin z 01 04 1929 Runguri Runguri z 01 04 1929 Sloboda Rungurska Sloboda z 01 04 1929 512 Gmina Svyenti Stanislav Syedliska Bredtgajm Sidlishe z 10 04 1934 Slobudka Lyesna Lisna Slobidka Svyenti Yuzef z 01 01 1926 Svyenti Stanislav Stanislavivka 413 Gmina Tlumachik Ivanovce Ivanivci Knyazdvur Knyazhdvir z 01 04 1929 Rakovchik Rakivchik Tlumachik Tovmachik Sheparovce Sheparivci 514 Gmina Yablonuv Kovalyuvka Kovalivka z 01 04 1929 Lyucha z 01 04 1929 Stopchatuv Stopchativ z 01 04 1929 Utoropi z 01 04 1929 Yablonuv Yabluniv z 01 04 1929 5 Vidileno mistechka sho buli u skladi silskih gmin ta ne mali miskih prav Detalnishe Kolomijskij povit II Rich Pospolita Radyanskij period 27 listopada 1939 r povit vklyucheno do novoutvorenoyi Stanislavskoyi oblasti 17 sichnya 1940 r povit likvidovano i teritoriyu podileno na rajoni kozhen iz kilkoh gmin Gvizdeckij silskih gmin Gvozdzec Myasto Vinograd i Kulachkovce Kolomijskij miskoyi gmini Kolomiya ta silskih gmin Kolomiya i Matijovce Korshivskij silskih gmin Kamonki Vyelkye Korshuv Svyenti Stanislav i Tlumachik Pechenizhinskij miskoyi gmini Pechenizhin ta silskih gmin Pechenizhin i Verbyazh Vizhni Yablunivskij rajon miskoyi gmini Yabluniv ta silskih gmin Berezuv Sredni Kosmach i Yablonuv Tretij Rajh Pid chas nimeckoyi okupaciyi u 1941 1944 rr Kolomijskij povit buv vidnovlenij yak administrativna odinicya Krajsgauptmanshaftu Kolomiya skladovoyi chastini Distriktu Galichina Vidnovlenij takozh buv i podil na gmini volosti Odnak pislya povtornogo zahoplennya teritoriyi povitu v 1944 r radyanskimi vijskami jogo znovu podileno na ti zh rajoni SuchasnistNini na teritoriyi Kolomijskogo povitu roztashovani tri administrativni odinici Ivano Frankivskoyi oblasti Kolomijskij ta chastkovo Kosivskij rajoni i misto Kolomiya NaselennyaUkrayinci greko katoliki stanovili 64 naselennya povitu 1910 U 1939 roci v poviti tobto razom iz kolishnim Pechenizhinskim prozhivalo 184 690 meshkanciv 132 565 ukrayinciv grekokatolikiv 71 78 9 370 ukrayinciv latinnikiv 5 07 16 845 polyakiv 9 12 1 255 polskih kolonistiv mizhvoyennogo periodu 0 67 21 720 yevreyiv 11 76 i 2 935 nimciv ta inshih nacionalnostej 1 59 Primitki PDF Arhiv originalu PDF za 3 grudnya 2013 Procitovano 16 veresnya 2019 Szematyzm Krolestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Ksiestwem Krakowskiem na rok 1879 Lwow 1879 pol Kolomyjski powiat Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1883 T IV S 286 pol Derzhavnij arhiv Ivano Frankivskoyi oblasti f 2 o 1 spr 41 a 52 Dz U 1925 nr 64 poz 450 13 zhovtnya 2016 u Wayback Machine pol Rozporzadzenie Rady Ministrow z dnia 16 marca 1929 r o zniesieniu powiatu peczenizynskiego w wojewodztwie stanislawowskiem Dz U 1929 nr 20 poz 190 12 zhovtnya 2016 u Wayback Machine pol Rozporzadzenie Rady Ministrow z dnia 10 kwietnia 1934 r o zmianie granic powiatow horodenskiego i kolomyjskiego w wojewodztwie stanislawowskiem Dz U 1934 nr 36 poz 326 12 zhovtnya 2016 u Wayback Machine pol Rozporzadzenie Rady Ministrow z dnia 28 maja 1934 r o wylaczeniu z powiatu nadwornianskiego przysiolka Majdan Graniczny i wlaczeniu go do powiatu kolomyjskiego Dz U 1934 nr 48 poz 440 12 zhovtnya 2016 u Wayback Machine pol Arhiv originalu za 13 zhovtnya 2016 Procitovano 16 veresnya 2019 Ukaz PREZIDIUMA VERHOVNOGO SOVETA USSR 27 11 1939 Ob obrazovanii Lvovskoj Drogobychskoj Volynskoj Stanislavskoj Tarnopolskoj i Rovenskoj oblastej v sostave URSR 26 listopada 2016 u Wayback Machine ros Ukrayinci Chastka u naselenni povitiv Arhiv originalu za 23 veresnya 2016 Procitovano 21 chervnya 2022 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 36 38 LiteraturaSzematyzm Krolestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Ksiestwem Krakowskiem na rok 1879 Lwow 1879 pol