Сідлище

Сі́длище — село Коломийського району Івано-Франківської області.

село Сідлище
Країна	Україна
Область	Івано-Франківська область
Район	Коломийський район
Рада	Сідлищенська сільська рада
Код КАТОТТГ	UA26080150130024688
Основні дані
Засноване	1924
Населення	333
Площа	10,658 км²
Густота населення	31,24 осіб/км²
Поштовий індекс	78233
Телефонний код	[phone]
Географічні дані
Географічні координати	48°38′33″ пн. ш. 24°49′46″ сх. д. / 48.64250° пн. ш. 24.82944° сх. д. / 48.64250; 24.82944Координати: 48°38′33″ пн. ш. 24°49′46″ сх. д. / 48.64250° пн. ш. 24.82944° сх. д. / 48.64250; 24.82944
Місцева влада
Адреса ради	78233, Івано-Франківська обл., Коломийський р-н, с. Сідлище, вул. Молодіжна, 1
Карта
Сідлище
Сідлище
Мапа
Сідлище у Вікісховищі

Історія

У часи йосифинської колонізації Галичини в урочищі Боднарівка села Майдан Середній поселилися німці і назвали колонію Бредтгайм (нім. — широкі будинки). Більшість жителів колонії були німцями, але польська адміністрація Галичини заселяла її також поляками і називала «Сєдліска Бредтгайм», що означало «Селище Бредтгайм».

1 липня 1924 р. розпорядженням Ради Міністрів Польщі з ґміни Майдан Середній Надвірнянського повіту вилучено присілок Сєдліска Бредтгайм і утворено з нього нову ґміну.

Розпорядженням Ради міністрів 10 квітня 1934 року село Сєдліска Бредтгайм було передане з Надвірнянського повіту до Коломийського, а з 1 серпня 1934 р. включене до новоутвореної ґміни Свєнти Станіслав.

На 1.01.1939 в селі з 980 жителів було 180 українців, 220 поляків, 40 євреїв і 540 німців.

Після захоплення Галичини Радянським Союзом німців депортували в 1940 р. до Вартеґау і з назви села вилучили німецьку частину, а польську частину модифікували.

В 1940—1946 рр. часи називалося Сідлиська.

7 червня 1946 року указом Президії Верховної Ради УРСР село Сідлиська Коршівського району перейменовано на село Сідлище і Сідлиську сільську раду — на Сідлищенська.

Люди

• Шищук Пилип Михайлович (*1930, Сідлище — †1990) — дисидент, жертва репресій радянського режиму, студентом музичного училища у Станіславові був 31 травня 1957 арештований і засуджений Станіславським обласним судом 13 вересня 1957 за статтею 54-10 ч.1 КК УРСР (антирадянська пропаганда і агітація) до семи років виправно-трудових таборів. Похований у селі Молодилів.
• Рабанюк Любов Степанівна (1959, Хоросна) - мовознавець, кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри сучасної української мови Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, м. Чернівці.
• Салук Іван Андрійович (1965, Хоросна) - педагог, Заслужений тренер України, доцент, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри теорії і методики олімпійського та професійного спорту Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, м. Тернопіль

Примітки

1. Dz.U. 1924 nr 16 poz. 168
2. . Архів оригіналу за 12 жовтня 2016. Процитовано 28 вересня 2016.
3. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — С. 37, 119.
4. Івано-Франківська область. Адміністративно-територіальний поділ. — Львів : Каменяр, 1965. — С. 55.
5. Списки жертв. Процитовано 16 серпня 2016.