Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Округ | Коломийський (до 1867) |
| Коронний край |  Королівство Галичини та Володимирії |
| Країна |  Австрійська імперія Австро-Угорщина |
| Центр | Коломия |
| Створений | 1854 |
| Площа | 697,01 км² (1879) |
| Населення | 99 359 душ (1879) |
 | |
| Найбільші міста | Коломия, Печеніжин |
Коломийський повіт (нім. Bezirk Kolomea, пол. Powiat kołomyjski) — історична адміністративна одиниця на українських землях, що входила до складу Австро-Угорщини, Західно-Української Народної республіки, Польщі, УРСР і Третього Райху. Адміністративним центром було місто Коломия.
Історія
Повіт існував у період з 1855 до 1944 року.
Австро-Угорщина
Утворений у провінції Королівство Галичини та Володимирії Австрійської імперії 29 вересня 1855 р. у складі 24 громад (гмін). У 1867 р. в ході адміністративної реформи до Коломийського повіту приєднано Гвіздецький повіт з 24 громад і Печеніжинський повіт з 26 громад та передано громади Джурків, Добровідка, Жуків, Жукотин, Кам'янка Велика, Лісний Хлібичин і Михалків з ліквідованого Обертинського повіту. Таким чином Коломийський повіт охоплював територію нинішніх Коломийського та частково Городенківського, Снятинського та Тлумацького районів. Адміністративним центром було місто Коломия.
У 1875 р. зведено будинок повітової ради.
Станом на 1879 рік, повіт налічував 84 населені пункти, розподілені по 75 кадастрових кварталах.
У 1880 р. до складу повіту входило 1 місто, 5 містечок, 69 сільських громад і 48 управлінь фільварків.
На території повіту діяли три повітові суди — в Коломиї, Печеніжині та Гвіздці до утворення Печеніжинського повіту в 1898 р.
Подальша історія повіту в наступних державних утвореннях див. Коломийський повіт.
Примітки
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 3 грудня 2013. Процитовано 1 липня 2019.
- Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1879, Lwów 1879 (пол.)
- Kołomyjski powiat // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 286. (пол.)
Література
- Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1879, Lwów 1879 (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kolomijskij povit znachennya Kolomijskij povit Okrug Kolomijskij do 1867 Koronnij kraj Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Krayina Avstrijska imperiya Avstro Ugorshina Centr Kolomiya Stvorenij 1854 Plosha 697 01 km 1879 Naselennya 99 359 dush 1879 Najbilshi mista Kolomiya Pechenizhin Kolomijskij povit nim Bezirk Kolomea pol Powiat kolomyjski istorichna administrativna odinicya na ukrayinskih zemlyah sho vhodila do skladu Avstro Ugorshini Zahidno Ukrayinskoyi Narodnoyi respubliki Polshi URSR i Tretogo Rajhu Administrativnim centrom bulo misto Kolomiya IstoriyaPovit isnuvav u period z 1855 do 1944 roku Avstro Ugorshina Utvorenij u provinciyi Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstrijskoyi imperiyi 29 veresnya 1855 r u skladi 24 gromad gmin U 1867 r v hodi administrativnoyi reformi do Kolomijskogo povitu priyednano Gvizdeckij povit z 24 gromad i Pechenizhinskij povit z 26 gromad ta peredano gromadi Dzhurkiv Dobrovidka Zhukiv Zhukotin Kam yanka Velika Lisnij Hlibichin i Mihalkiv z likvidovanogo Obertinskogo povitu Takim chinom Kolomijskij povit ohoplyuvav teritoriyu ninishnih Kolomijskogo ta chastkovo Gorodenkivskogo Snyatinskogo ta Tlumackogo rajoniv Administrativnim centrom bulo misto Kolomiya U 1875 r zvedeno budinok povitovoyi radi Stanom na 1879 rik povit nalichuvav 84 naseleni punkti rozpodileni po 75 kadastrovih kvartalah U 1880 r do skladu povitu vhodilo 1 misto 5 mistechok 69 silskih gromad i 48 upravlin filvarkiv Na teritoriyi povitu diyali tri povitovi sudi v Kolomiyi Pechenizhini ta Gvizdci do utvorennya Pechenizhinskogo povitu v 1898 r Podalsha istoriya povitu v nastupnih derzhavnih utvorennyah div Kolomijskij povit Primitki PDF Arhiv originalu PDF za 3 grudnya 2013 Procitovano 1 lipnya 2019 Szematyzm Krolestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Ksiestwem Krakowskiem na rok 1879 Lwow 1879 pol Kolomyjski powiat Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1883 T IV S 286 pol LiteraturaSzematyzm Krolestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Ksiestwem Krakowskiem na rok 1879 Lwow 1879 pol