Ко́рнич — село Коломийського району Івано-Франківської області, центр сільської ради.
село Корнич | |||
---|---|---|---|
| |||
Країна | Україна | ||
Область | Івано-Франківська область | ||
Район | Коломийський район | ||
Рада | Корницька сільська рада | ||
Код КАТОТТГ | UA26080070050010533 | ||
Основні дані | |||
Засноване | 1472 | ||
Населення | 2306 | ||
Площа | 13,96 км² | ||
Густота населення | 145,85 осіб/км² | ||
Поштовий індекс | 78215 | ||
Телефонний код | +380 3433 | ||
Географічні дані | |||
Географічні координати | 48°30′31″ пн. ш. 25°04′48″ сх. д. / 48.50861° пн. ш. 25.08000° сх. д.Координати: 48°30′31″ пн. ш. 25°04′48″ сх. д. / 48.50861° пн. ш. 25.08000° сх. д. | ||
Водойми | Прут, Ридилівка, Коломийка, Косачін, Рутка, Вільховець | ||
Місцева влада | |||
Адреса ради | 78215, Івано-Франківська обл., Коломийський р-н, с. Корнич, вул. Довженка, 2 | ||
Карта | |||
Корнич | |||
Корнич | |||
Мапа | |||
Корнич у Вікісховищі |
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 2012 | 98.82% |
російська | 22 | 1.08% |
румунська | 1 | 0.05% |
інші/не вказали | 1 | 0.05% |
Усього | 2036 | 100% |
Опис
Лежить на лівому березі Прута, за 7 км від районного центру, за 3 км від залізничної станції Матіївці. Через село проходить шосе.
Населення — 1821 особа. Сільській раді підпорядковане село Грушів.
У Корничі є середня школа, будинок культури, дитячий садочок «Калинка», бібліотека, шкільний краєзнавчий музей, спортивна дитяча школа.
Сільський староста: Федуник Роман
Історія
На території Корнича і Грушева виявлено поселення трипільської культури, доби пізньої бронзи, 2 могильники культури карпатських курганів та поселення давньоруських часів.
Вперше в письмових джерелах Корнич згадується 1472 року.
Мешканці села перебували в повстанських загонах під час Національно-визвольної війни українського народу 1648—1657 років.
У 1932 році побудовано велику муровану церкву св. Миколая заввишки 45 метрів, духовним наставником є о. Василь Коновалюк. Храмове свято — на літнього Миколи.
У 1961 році побудовано нову ЗОШ — 1-3 ступенів, директор Лапчинський Василь Петрович.
У 1976 році відкрито будинок культури, директор — Йосипчук Орест Миколаєвич, у приміщенні будинку культури знаходиться бібліотека (завідувач — Григорчук Орися Іванівна) та дитяча спортивна школа (директор — Воронюк Василь Іванович).
У 1982 році відкрито дитячий садок «Калинка» (завідувач — Павлюк Орися Василівна).
У селі споруджено пам'ятник воїнам — односельчанам, які загинули в роки Другої світової війни.
Відновлено 3 листопада 1989 року стрілецьку могилу, зруйновану у 1949 році. Це була перша відновлена могила, заввишки 4 м, висипана за одну ніч односельцями — Ярославом Павлюком та Мирославом Григорчуком, організатор — Михайло Антонюк. 24 жовтня 1989 року десятки синьо-жовтих прапорів майоріли, а могила була закладена свічками — зійшлося все село на мітинг.
30 серпня 1992 року відкрито погруддя великому мислителю, філософу, письменнику Іванові Франку. Організатором був Михайло Васильович Антонюк.
3 вересня 1989 року відбувся перший відновлений «Фестин».
Хрест воїнам УПА встановлений на місці загибелі героїв-повстанців. Виготовлений майстром різьбярем Степаном Смільським, освячений 5 червня 1994 року. Дерев'яний хрест замінено на залізний майстром Ігорем Грабом.
Гордістю нашого села був майстер-ткач Антонюк Іван Васильович, про його життя знято документальний фільм «Свято на вулиці вуйка Івана». Своє вміння передав народній майстрині Катерині Романенчук.
У 2021 році відкрили амбулаторію загальної практики сімейної медицини.
Особистості
- Антонюк Іван Васильович (1923–1995) — майстер народної творчості, народний майстер (1985).
- Городницька Ярослава Михайлівна (нар. 1927) — заслужений учитель України (2007).
- Григорчук Іван Федорович (1927–2023) — український математик, у 1944—46 воїн УПА.
- Григорчук Роман Йосипович (нар. 1965) — український футболіст та футбольний тренер.
- Клапчук Михайло Миколайович (1920–1984) — український етнограф, археолог, геолог.
- Рябий Василь Михайлович (нар. 1954) — український поет, письменник.
Світлини
Примітки
- Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.348, № 3581 (лат.)
- . Архів оригіналу за 2 січня 2022. Процитовано 2 січня 2022.
Джерела
- Історія міст і сіл Української РСР в 26 томах. — Івано-Франківська область / Голова редколегії О. О. Чернов. — К. : Інститут Історії Академії Наук УРСР, 1971. — С. 340.
У Вікісловнику є сторінка корнич. |
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ko rnich selo Kolomijskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti centr silskoyi radi selo Kornich Gerb Krayina Ukrayina Oblast Ivano Frankivska oblast Rajon Kolomijskij rajon Rada Kornicka silska rada Kod KATOTTG UA26080070050010533 Osnovni dani Zasnovane 1472 Naselennya 2306 Plosha 13 96 km Gustota naselennya 145 85 osib km Poshtovij indeks 78215 Telefonnij kod 380 3433 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 30 31 pn sh 25 04 48 sh d 48 50861 pn sh 25 08000 sh d 48 50861 25 08000 Koordinati 48 30 31 pn sh 25 04 48 sh d 48 50861 pn sh 25 08000 sh d 48 50861 25 08000 Vodojmi Prut Ridilivka Kolomijka Kosachin Rutka Vilhovec Misceva vlada Adresa radi 78215 Ivano Frankivska obl Kolomijskij r n s Kornich vul Dovzhenka 2 Karta Kornich Kornich Mapa Kornich u VikishovishiNaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 2012 98 82 rosijska 22 1 08 rumunska 1 0 05 inshi ne vkazali 1 0 05 Usogo 2036 100 OpisLezhit na livomu berezi Pruta za 7 km vid rajonnogo centru za 3 km vid zaliznichnoyi stanciyi Matiyivci Cherez selo prohodit shose Naselennya 1821 osoba Silskij radi pidporyadkovane selo Grushiv U Kornichi ye serednya shkola budinok kulturi dityachij sadochok Kalinka biblioteka shkilnij krayeznavchij muzej sportivna dityacha shkola Silskij starosta Fedunik RomanIstoriyaNa teritoriyi Kornicha i Grusheva viyavleno poselennya tripilskoyi kulturi dobi piznoyi bronzi 2 mogilniki kulturi karpatskih kurganiv ta poselennya davnoruskih chasiv Vpershe v pismovih dzherelah Kornich zgaduyetsya 1472 roku Meshkanci sela perebuvali v povstanskih zagonah pid chas Nacionalno vizvolnoyi vijni ukrayinskogo narodu 1648 1657 rokiv U 1932 roci pobudovano veliku murovanu cerkvu sv Mikolaya zavvishki 45 metriv duhovnim nastavnikom ye o Vasil Konovalyuk Hramove svyato na litnogo Mikoli U 1961 roci pobudovano novu ZOSh 1 3 stupeniv direktor Lapchinskij Vasil Petrovich U 1976 roci vidkrito budinok kulturi direktor Josipchuk Orest Mikolayevich u primishenni budinku kulturi znahoditsya biblioteka zaviduvach Grigorchuk Orisya Ivanivna ta dityacha sportivna shkola direktor Voronyuk Vasil Ivanovich U 1982 roci vidkrito dityachij sadok Kalinka zaviduvach Pavlyuk Orisya Vasilivna U seli sporudzheno pam yatnik voyinam odnoselchanam yaki zaginuli v roki Drugoyi svitovoyi vijni Vidnovleno 3 listopada 1989 roku strilecku mogilu zrujnovanu u 1949 roci Ce bula persha vidnovlena mogila zavvishki 4 m visipana za odnu nich odnoselcyami Yaroslavom Pavlyukom ta Miroslavom Grigorchukom organizator Mihajlo Antonyuk 24 zhovtnya 1989 roku desyatki sino zhovtih praporiv majorili a mogila bula zakladena svichkami zijshlosya vse selo na miting 30 serpnya 1992 roku vidkrito pogruddya velikomu mislitelyu filosofu pismenniku Ivanovi Franku Organizatorom buv Mihajlo Vasilovich Antonyuk 3 veresnya 1989 roku vidbuvsya pershij vidnovlenij Festin Hrest voyinam UPA vstanovlenij na misci zagibeli geroyiv povstanciv Vigotovlenij majstrom rizbyarem Stepanom Smilskim osvyachenij 5 chervnya 1994 roku Derev yanij hrest zamineno na zaliznij majstrom Igorem Grabom Gordistyu nashogo sela buv majster tkach Antonyuk Ivan Vasilovich pro jogo zhittya znyato dokumentalnij film Svyato na vulici vujka Ivana Svoye vminnya peredav narodnij majstrini Katerini Romanenchuk U 2021 roci vidkrili ambulatoriyu zagalnoyi praktiki simejnoyi medicini OsobistostiAntonyuk Ivan Vasilovich 1923 1995 majster narodnoyi tvorchosti narodnij majster 1985 Gorodnicka Yaroslava Mihajlivna nar 1927 zasluzhenij uchitel Ukrayini 2007 Grigorchuk Ivan Fedorovich 1927 2023 ukrayinskij matematik u 1944 46 voyin UPA Grigorchuk Roman Josipovich nar 1965 ukrayinskij futbolist ta futbolnij trener Klapchuk Mihajlo Mikolajovich 1920 1984 ukrayinskij etnograf arheolog geolog Ryabij Vasil Mihajlovich nar 1954 ukrayinskij poet pismennik SvitliniPrimitkiRidni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Akta grodzkie i ziemskie T 12 s 348 3581 lat Arhiv originalu za 2 sichnya 2022 Procitovano 2 sichnya 2022 DzherelaIstoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR v 26 tomah Ivano Frankivska oblast Golova redkolegiyi O O Chernov K Institut Istoriyi Akademiyi Nauk URSR 1971 S 340 U Vikislovniku ye storinka kornich Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi