Зага́йпіль — село Коломийського району Івано-Франківської області. До складу сільської ради входить троє сіл: Загайпіль, Назірна, Кобилець. Загайпіль вперше згадується в письмових джерелах 80-х років XVIII століття. Офіційна назва і народна вимова співзвучні. В селі є девʼятирічна школа, клуб, книгозбірня.
село Загайпіль | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Івано-Франківська область |
Район | Коломийський район |
Рада | Загайпільська сільська рада |
Основні дані | |
Засноване | 1400 рік |
Населення | 815 |
Площа | 9.52 км² |
Густота населення | 85.61 осіб/км² |
Поштовий індекс | 78264 |
Телефонний код | +380 03433 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°32′35″ пн. ш. 25°12′41″ сх. д. / 48.54306° пн. ш. 25.21139° сх. д.Координати: 48°32′35″ пн. ш. 25°12′41″ сх. д. / 48.54306° пн. ш. 25.21139° сх. д. |
Водойми | Турка |
Місцева влада | |
Адреса ради | 78264, Івано-Франківська обл., Коломийський р-н, с. Загайпіль, вул. Українська |
Карта | |
Загайпіль | |
Загайпіль | |
Мапа | |
Розташування
Територія села Загайпіль займає 330 га. Село розташоване на 15 км східніше від Коломиї і на 90 км — від Івано-Франківська. З північного заходу на південний схід протікає річка Турка, яка поділяє село на дві майже рівні частини. В Турку впадає потічок Млинівка. Місцевість гориста, ґрунти чорноземні. Загайпіль межує на півдні з Назірною, на північному заході — з Підгайчиками, на півночі — зі Старим Гвіздцем, на сході — з Малим Гвіздцем і Кобильцем. Поблизу села проходить залізниця, яка зв'язує Івано-Франківськ і Козятин. Народні назви вулиць: Кугутівка, Мельники, Той кут, Горішня, Хриптюкова, Польська.
Минуле
Назва села утворилась від словосполучення «за гаєм поле», походить від того, що перші поселення людей розташувалися за гаєм, який ріс поблизу. Село засноване приблизно в 12-13 ст. Перша згадка про село датується 1400 роком. Про давнє походження села свідчить назва одного з урочищ — Могили. Тут знаходився спостережний пункт на випадок наближення татаро-монгол.
Великим тягарем лягла на плечі селян імперіалістична війна 1914—1918 років. 30 загайпільців загинули, багато повернулися каліками. 26 жовтня 1939 р. в с. Загайполі вперше було продемонстровано кіно. 3 липня 1941 року село окупували німці. До 20 осіб було вислано в Німеччину на примусові роботи. 27 березня 1944 року населений пункт було визволено, боїв не було. В роки Другої світової війни загинуло 40 жителів села, 1941—1944 рр. було знищено 14 єврейських сімей. За свідченнями очевидців, 1942 року в селі було засновано Організацію українських націоналістів. На території села було два схрони-криївки, де в грудні 1945 р. через зраду загинули п'ять повстанців у бою з енкаведистами. 25 серпня 1995 року останки борців за незалежність України було перепоховано на сільському цвинтарі. Перепоховані: Григорій Мельник, інвалід австрійської армії; Йосафат Мельник, був у проводі Степана Бандери; Іван Андрійчук, Іван Федорак. У центрі села 1965 року було збудовано обеліск слави (бетон) на честь воїнів, які загинули на фронтах Другої світової війни. Напис «Вічна слава героям!», на бетонних плитах написані імена полеглих воїнів. Брали участь у війні в Афганістані два брати — Віктор і Василь Козарізи.
Релігія
Церква Різдва Пресвятої Богородиці побудована з дерева 1900 року. Обряд греко-католицький. Громада УГКЦ зареєстрована в 1992 році. Священик Микола Малярчук.
1998 року зареєстровано громаду ПЦУ, яка збудувала церкву, освячену в 2000 році. Священик — Петро Фурик. Храмове свято 21 вересня — день Різдва Пресвятої Богородиці. Цвинтар один.
На території села було кілька пам'ятних хрестів, та всі вони були зруйновані. Капличка на честь скасування панщини зруйнована 1963 року, а 1992-го на її місці збудовано нову цегляну капличку. Ініціатором був Дмитро Довганюк.
Освіта
До 1900 року в селі не було школи, зате було дві корчми, які проіснували до 1939 року. З 1902 року почала працювати рільнича, потім початкова школа, де працював один, а потім два вчителі. З 1951 року — семирічна, з 1960 року — восьмирічна школа, тепер ЗОШ І-ІІ ступенів (9 класів). В 1990 році розпочалось будівництво нової двоповерхової школи на 268 учнівських місць з класами-кабінетами, актовим і спортивним залами, їдальнею. 1 вересня 1999 року школу здали в експлуатацію. Тепер тут навчається 147 учнів, працює 17 учителів. Опалення центральне, газова котельня, є 5 котлів. Директор школи — Марія Семчук, очолює школу з 1985 року. Є дитячий садок (завідувачка Тетяна Кмець). В 1968 році побудовано клуб на 250 місць (завідувач Михайло Надурак). Працюють гуртки: драматичний, якому в 1998 році присвоєно звання народного, вокальний, хоровий, художнього слова. Сільська бібліотека розміщена в приміщенні клубу (завідувачка Любов Будейчук), книжковий фонд — 9600 примірників.
Підприємства
Після реформування спілки селян «Вільна Україна» на базі відділку створено ПСП «Нова ера-2000» (директор Михайло Мусіловський). ФАП розміщено в орендованому пристосованому приміщенні контори ПСП «Нова ера-2000», діє з 1951 року, завідує ним Ганна Ільків. На території сільської ради на базі тепличного господарства «Росинка» в 1997 році створено м'ясо-переробний цех агрофірми «Прут»; ТзОВ «Млин-Прут».
Відомі люди
- Надурак Мирослав Романович(1984-07.03.2022)- боєць 10 гірсько-штурмової бригади, учасник російсько-української війни(російського повномасштабного вторгнення в Україну 24.02.2022).
- Відомий виходець із села — Кароль Венгриновський, реставратор скрипок, рідкісних музичних інструментів, композитор. Він написав пісню «Загайполе мій».
- (Івано-Франківська єпархія УАПЦ#Коломийське благочиння)
Джерела
- Zahajpol // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 278. (пол.)
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zaga jpil selo Kolomijskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti Do skladu silskoyi radi vhodit troye sil Zagajpil Nazirna Kobilec Zagajpil vpershe zgaduyetsya v pismovih dzherelah 80 h rokiv XVIII stolittya Oficijna nazva i narodna vimova spivzvuchni V seli ye devʼyatirichna shkola klub knigozbirnya selo Zagajpil Krayina Ukrayina Oblast Ivano Frankivska oblast Rajon Kolomijskij rajon Rada Zagajpilska silska rada Osnovni dani Zasnovane 1400 rik Naselennya 815 Plosha 9 52 km Gustota naselennya 85 61 osib km Poshtovij indeks 78264 Telefonnij kod 380 03433 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 32 35 pn sh 25 12 41 sh d 48 54306 pn sh 25 21139 sh d 48 54306 25 21139 Koordinati 48 32 35 pn sh 25 12 41 sh d 48 54306 pn sh 25 21139 sh d 48 54306 25 21139 Vodojmi Turka Misceva vlada Adresa radi 78264 Ivano Frankivska obl Kolomijskij r n s Zagajpil vul Ukrayinska Karta Zagajpil Zagajpil MapaRoztashuvannyaTeritoriya sela Zagajpil zajmaye 330 ga Selo roztashovane na 15 km shidnishe vid Kolomiyi i na 90 km vid Ivano Frankivska Z pivnichnogo zahodu na pivdennij shid protikaye richka Turka yaka podilyaye selo na dvi majzhe rivni chastini V Turku vpadaye potichok Mlinivka Miscevist gorista grunti chornozemni Zagajpil mezhuye na pivdni z Nazirnoyu na pivnichnomu zahodi z Pidgajchikami na pivnochi zi Starim Gvizdcem na shodi z Malim Gvizdcem i Kobilcem Poblizu sela prohodit zaliznicya yaka zv yazuye Ivano Frankivsk i Kozyatin Narodni nazvi vulic Kugutivka Melniki Toj kut Gorishnya Hriptyukova Polska MinuleNazva sela utvorilas vid slovospoluchennya za gayem pole pohodit vid togo sho pershi poselennya lyudej roztashuvalisya za gayem yakij ris poblizu Selo zasnovane priblizno v 12 13 st Persha zgadka pro selo datuyetsya 1400 rokom Pro davnye pohodzhennya sela svidchit nazva odnogo z urochish Mogili Tut znahodivsya sposterezhnij punkt na vipadok nablizhennya tataro mongol Velikim tyagarem lyagla na plechi selyan imperialistichna vijna 1914 1918 rokiv 30 zagajpilciv zaginuli bagato povernulisya kalikami 26 zhovtnya 1939 r v s Zagajpoli vpershe bulo prodemonstrovano kino 3 lipnya 1941 roku selo okupuvali nimci Do 20 osib bulo vislano v Nimechchinu na primusovi roboti 27 bereznya 1944 roku naselenij punkt bulo vizvoleno boyiv ne bulo V roki Drugoyi svitovoyi vijni zaginulo 40 zhiteliv sela 1941 1944 rr bulo znisheno 14 yevrejskih simej Za svidchennyami ochevidciv 1942 roku v seli bulo zasnovano Organizaciyu ukrayinskih nacionalistiv Na teritoriyi sela bulo dva shroni kriyivki de v grudni 1945 r cherez zradu zaginuli p yat povstanciv u boyu z enkavedistami 25 serpnya 1995 roku ostanki borciv za nezalezhnist Ukrayini bulo perepohovano na silskomu cvintari Perepohovani Grigorij Melnik invalid avstrijskoyi armiyi Josafat Melnik buv u provodi Stepana Banderi Ivan Andrijchuk Ivan Fedorak U centri sela 1965 roku bulo zbudovano obelisk slavi beton na chest voyiniv yaki zaginuli na frontah Drugoyi svitovoyi vijni Napis Vichna slava geroyam na betonnih plitah napisani imena poleglih voyiniv Brali uchast u vijni v Afganistani dva brati Viktor i Vasil Kozarizi ReligiyaCerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici pobudovana z dereva 1900 roku Obryad greko katolickij Gromada UGKC zareyestrovana v 1992 roci Svyashenik Mikola Malyarchuk 1998 roku zareyestrovano gromadu PCU yaka zbuduvala cerkvu osvyachenu v 2000 roci Svyashenik Petro Furik Hramove svyato 21 veresnya den Rizdva Presvyatoyi Bogorodici Cvintar odin Na teritoriyi sela bulo kilka pam yatnih hrestiv ta vsi voni buli zrujnovani Kaplichka na chest skasuvannya panshini zrujnovana 1963 roku a 1992 go na yiyi misci zbudovano novu ceglyanu kaplichku Iniciatorom buv Dmitro Dovganyuk OsvitaDo 1900 roku v seli ne bulo shkoli zate bulo dvi korchmi yaki proisnuvali do 1939 roku Z 1902 roku pochala pracyuvati rilnicha potim pochatkova shkola de pracyuvav odin a potim dva vchiteli Z 1951 roku semirichna z 1960 roku vosmirichna shkola teper ZOSh I II stupeniv 9 klasiv V 1990 roci rozpochalos budivnictvo novoyi dvopoverhovoyi shkoli na 268 uchnivskih misc z klasami kabinetami aktovim i sportivnim zalami yidalneyu 1 veresnya 1999 roku shkolu zdali v ekspluataciyu Teper tut navchayetsya 147 uchniv pracyuye 17 uchiteliv Opalennya centralne gazova kotelnya ye 5 kotliv Direktor shkoli Mariya Semchuk ocholyuye shkolu z 1985 roku Ye dityachij sadok zaviduvachka Tetyana Kmec V 1968 roci pobudovano klub na 250 misc zaviduvach Mihajlo Nadurak Pracyuyut gurtki dramatichnij yakomu v 1998 roci prisvoyeno zvannya narodnogo vokalnij horovij hudozhnogo slova Silska biblioteka rozmishena v primishenni klubu zaviduvachka Lyubov Budejchuk knizhkovij fond 9600 primirnikiv PidpriyemstvaPislya reformuvannya spilki selyan Vilna Ukrayina na bazi viddilku stvoreno PSP Nova era 2000 direktor Mihajlo Musilovskij FAP rozmisheno v orendovanomu pristosovanomu primishenni kontori PSP Nova era 2000 diye z 1951 roku zaviduye nim Ganna Ilkiv Na teritoriyi silskoyi radi na bazi teplichnogo gospodarstva Rosinka v 1997 roci stvoreno m yaso pererobnij ceh agrofirmi Prut TzOV Mlin Prut Vidomi lyudiNadurak Miroslav Romanovich 1984 07 03 2022 boyec 10 girsko shturmovoyi brigadi uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni rosijskogo povnomasshtabnogo vtorgnennya v Ukrayinu 24 02 2022 Vidomij vihodec iz sela Karol Vengrinovskij restavrator skripok ridkisnih muzichnih instrumentiv kompozitor Vin napisav pisnyu Zagajpole mij Ivano Frankivska yeparhiya UAPC Kolomijske blagochinnya ol section DzherelaZahajpol Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1895 T XIV S 278 pol Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi