Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Слобідка Слобі дка село в Україні у Городенківській міській громаді

Слобідка (Городенківський район)

Слобідка (Городенківський район)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Слобідка.

Слобі́дка — село в Україні, у Городенківській міській громаді Коломийського району Івано-Франківської області.

село Слобідка
image
Країна image Україна
Область Івано-Франківська область
Район Коломийський район
Громада Городенківська міська громада
Код КАТОТТГ UA26080030290047923
Основні дані
Перша згадка 1641
Населення 740
Площа 11,606 км²
Густота населення 66,17 осіб/км²
Поштовий індекс 78155
Телефонний код +380 03430
Географічні дані
Географічні координати 48°35′14″ пн. ш. 25°21′29″ сх. д. / 48.58722° пн. ш. 25.35806° сх. д. / 48.58722; 25.35806Координати: 48°35′14″ пн. ш. 25°21′29″ сх. д. / 48.58722° пн. ш. 25.35806° сх. д. / 48.58722; 25.35806
Місцева влада
Адреса ради 78103, Івано-Франківська обл., Коломийський р-н, м. Городенка, вул. Шевченка Тараса, буд. 77
Карта
image
image
Слобідка
image
image
Слобідка
Мапа

image Слобідка у Вікісховищі

Площа села — 11,606 км². Населення — 740 осіб (2021). До 12 червня 2020 року належало до Городенківського району. Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 714-р: «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області, увійшло до складу Городенківської міської громади».

З центром міської громади село сполучене автошляхами та P 24.

Назва

Сучасної назви село набуло 7 червня 1946 року указом Президії Верховної Ради УРСР, який перейменовав село Слобідка Пільна Гвіздецького району на село Слобідка і Пільно-Слобідську сільську Раду — на Слобідську. Стара назва не була стійкою, внаслідок чого побутували різні форми запису: Слобідка Пільна, Слободка Польна, Слобудка.

Назва заснована на зменшувальній формі слова «слобода». Атрибутивна частка «пільна» вказувала на розташування села на незайманих польових територіях.

Географія

Слобідка географічно розташована в східній частині Передкарпатської височини, на середній висоті — 288 метрів над рівнем моря, у межиріччі приток Прута — Чорняви та Белелуї, на сході історичного регіону Покуття. Рельєфно є частиною городенківської горбисто-хвилюватої височини. Адміністративно Слобдіка знаходиться — у центральній частині Коломийського району, за 3 км від сіл Сороки, Вишнівка та Хом'яківка, за 4 км від села Берем'яни, за 6 км від Торговиці та за 60 км від Івано-Франківська. Площа села 11,606 кв. км. У Слобідці — дев'ять вулиць: імені Гелевана, Івана Кривого, Тарас Шевченка, Івана Франка, Роман Шухевича, Юрія Гагаріна, Січових Стрільців, Молодіжна та Вишнева.

Археологія

image
Зображення пшеворського щита з характерним умбоном

В 1859 році в околицях села було випадково виявлене ґрунтове поховання пшеворської культури — Слобідка I. У державному реєстрі пам'яток археології Івано-Франківської області, взятих на облік під охорону рішенням облвиконкому № 9 від 24 січня 1989 року пам'ятка розташований під номером охоронним 526. Могила містила керамічну поховальну урну накриту, залишеним від щита залізним (або мідним) умбоном та обмотану зігнутим мечем, що є характерною рисою пшеворського поховального обряду. Урна та меч були втрачені, а умбон потрапив на зберігання до краківського музею. Поховання, імовірно, належить до початку III століття.

Також відомо про знахідки римських монет на території села.

Історична довідка

Перша згадка про Слобідку відноситься до 1640 року. Імовірно, що до її заснування була причасна родина Потоцьких, які володіли Гвіздцем та його околицями успадкованими від шляхтичів Бучацьких протягом XVII—XVIII століть. Про належність села до володінь перших свідчить факт будівництва Миколою Потоцьким Городенківському костелу та утримання театинського монастиря при ньому, у тому числі за рахунок Слобідки. Після згасання місцевої гілки даної родини в першій половині XVIII століття, село одідичили князі Пузини, а з другої половини XIX вірменьска родина Мойс-Росохацьких.

На кінець ХІХ століття найбільшим землевласником у селі був родоначальник останніх, зем'янин Ян Мойса-Росохацький, якому належало 746 моргів поля, а решті селян — 686 моргів. У селі була добровільна пожежна дружина, яка для гасіння пожеж мала кінну пожежну сикавку. У пожежній дружині чергували всі сільські працездатні чоловіки. Розміщувалась вона на сільській толоці під церковним горбом.

Протягом 1909 року в селі відбувся спалах тифу, внаслідок якого померло 15 жителів села.

У 1913 році в селі створюється осередок Товариства Січових Стрільців, а з початком Першої світової війни у 1914-му шестеро слобідчан вступають до Легіону Українських Січових Стрільців та ще близько чотирьох десятків мобілізовані до інших підрозділів австрійської армії, що брали участь у воєнних діях проти Російської імперії та Королівства Італії. Протягом війни село двічі опиняється в російський окупації у 1914 та 1915 роках. Під час другої з них, свої землі (600 моргів) та маєтності в Слобідці залишив дідич села Анджей Мойса-Росохацький. Після остаточного розпаду Австро-Угорської монархії стрільці в складі Української Галицької Армії борються проти окупаційних румунської та польської армій. Тим не менш село було послідовно зайняте першими та другими протягом 1919-го.

У 1920 році після розпуску УГА троє з шести односельчан повертаються в село. Польська окупаційна адміністрація почала заселення колоністами — на 23.10.1921 було розселено 15 родин (69 осіб), яким надано 188 моргів поля.

У 1930-х роках у селі з'явився осередок Комуністичної партії Західної України.

18 вересня 1939 року на зміну польській владі прийшла окупаційна радянська. Внаслідок цього, відбулись репресії проти трьох сотень польських жителів села та депортація їх до Сибіру, практично, у повному складі. Протягом червня 1941 р — березня 1944 р. — село знаходилось під німецькою окупацією, жертвами якої стало вже єврейське населення та працездатна українська молодь примусово вивезено до Німеччини, у якості остарбайтерів. Тим не менш, Слобідка уникла воєнних дій, внаслідок розташування обабіч важливих логістичних шляхів.

Під час Другої Світової війни та в перші повоєнні роки у селі також активно діяла мережа ОУН-УПА. Місцева жителька, Кисилиця Ганна Михайлівна, на псевдо Чорнява, була надрайонним провідником жіночої сітки ОУН. 1946—1947 рр. — у селі розпочались масові, організовані більшовицькою владою, арешти українського підпілля та депортація їхніх сімей до Сибіру. Окрім цього українське населення Слобідки стало жертвами примусової колективізації та подальшого голодомору 1946—1947 років. Також у село було переселено декілька сімей етнічних українців з території Польщі.

В 1948 році клуб, який належав польській шляхті, було перевезено громадою в центр села. При клубі в той час існували драматичний, хоровий та танцювальний гуртки. У 1960-ті роки в селі була восьмирічна школа, побудована крамниця та ряд громадських споруд у колгоспі. 12 липня 1995 року — розпочалась газифікація села.

Голови села

Дідичі

  • Ян Теодорик Потоцький — до 1641—1664
  • Богуслав Потоцький — 1664 — до 1693
  • Анджей Єжи Потоцький — до 1693 — до 1710
  • Софія Потоцька — до 1710 — бл. 1730
  • Констанція Пузина — бл. 1730 — бл. 1770
  • Ян з Дуклі-Філіпп-Нереуш-Антоній Пузина — бл. 1770—1830
  • Юзеф-Вінсентій Пузина — 1830—1862
  • Ян Мойса-Росохацький — бл. 1875 — ?
  • Анджей Мойса-Росохацький — бл. 1904 — ?

Війти

  • ?
  • Тарновецький Семен Іванович — бл. 1787
  • ?
  • Тарновецький Михайло Іванович — бл. 1885—1889
  • Кисилиця Данило Михайлович — бл. 1889—1894
  • ?

Старости

  • Грушецький Василь Йосипович 
  • ?
  • Симак Василь Михайлович — 1960-ті
  • Матковський Василь Дмитрович — 1969
  • Андрейчук Василь Іванович
  • Перегінчук Іван Миколайович
  • Прокопчук Микола Васильович
  • Марусик Петро Васильович
  • Марусик Анастасія Василівна — до 1973
  • Павлюк Гафія Миколаївна
  • Григорчук Марія Іванівна
  • Тарновецький Микола Петрович
  • Стецик Микола Федорович
  • Тарновецький Мирослав Михайлович — 1 термін
  • Вівчарик Василь Іванович — 2002 — 6.02.2005
  • Тарновецький Мирослав Михайлович — 2 та 3 терміни, з 26.03.2006
  • Кисилиця Василь Васильович
  • Пінкевич Мирослава Михайлівна

Освіта

image
Івано Семенович Кривий
image
Приміщення старої школи Івана Кривого

Зародження сільського шкільництва пов'язане з особою «Відмінника народної освіти» Івана Семеновича Кривого (1870—1961), який прибув до Слобідки в 1902 році, імовірно, з села Кобаки. В 1904 році почалось будівництво школи, яке через два роки було закінчено. З кожним роком кількість учнів збільшувалась, до 1910 року в Слобідській початковій школі вже навчалось 40—50 учнів і працювало два вчителі. Навчання дітей українських та польських жителів села відбувалось роздільно.

Під кінець ХІХ — початок ХХ століття, внаслідок пожвавлення національного відродження як по всій Західній Україні, створюється осередок «Просвіти», організовується хата-читальня.

У вересні 1944 року в селі організовано семирічну школу, у якій навчали 6 вчителів. Ще один педагог, який працював з 1955 року в Слобідці — Томчук Іван Васильович. Його називали «постійно працюючим» завучем. Навчав у школі географію, був авторитетним як у селі, так і серед вчителів. У листопаді 1988 року він трагічно загинув, внаслідок ДТП.

В 1978 р. — збудовано нову двоповерхову школу на 162 учнівських місць. 9 травня 1990 року в сільській школі відбулося урочисте відкриття музею Історії села. Тут зібрані матеріали про будівництво церкви, фотографії Євангелія, перша вулиця в селі, розміщення сільської читальні, с/ради, школа, дані про Кривого І. С. Станом на 2009-й у школі працював 21 вчитель та навчалося 70 учнів. Було відкрито дитячий садочок у якому налічувалось 17 дітей. У 2016 році на базі Слобідської ЗОШ створено НВК (навчально-виховний комплекс), у якому об'єднані школа і садок.

Слобідська ЗОШ І—ІІ ст. користується земельною ділянкою площею 0,60 га.

image
Церква Покрова Пресвятої Богородиці та Старий цвинтар
image
Могила Юзефа Пузини з родиною

Релігія

Церква Покрова Пресвятої Богородиці

Про ранню історію даного храму відомо вкрай мало. Існування, наразі втрачених, церковних метрик від 1747 року року дозволяє припустити, що церква існувала ще в першій половині XVIII століття. У 1780 році будівництво нового приміщення церкви Покрови Пресвятої Богородиці фундував мешканець села Василь Кешинський та громада. Цей ж храм зображено на мапі Фрідріха фон Міга, від 1769—1783 років. Сучасне приміщення церкви було збудоване в 1848—1852 роках, коштом, похованого на її цвинтарі, дідича Юзефа Пузини та селян. Протягом радянської окупації було, спершу, змінено конфесійну приналежність церкви. На місце Української греко-католицької церкви до якої, історично, належав храм прийшла Російська православна церква. У 1961-му, незважаючи на спротив населення, храм було закрито. У 1981-му — розграбовано церковні приналежності. Жителями села було переховано та збережено Євангеліє, позолочені чаші, кілька підсвічників.

12 лютого 1989 рік — у церкві, під проводом греко-католицького священика Олега Качмарського, відновлено богослужіння. Організовано церковний хор, керівником якого була Палійчук Мирослава Степанівна, жителька села Хвалибога. Серпень 1990 року — після реставраційних робіт у церкві, ззовні та всередині, проходить урочисте висвячення церкви, на якому був присутній присутній владика Андрій із Івано-Франківська. Згодом храм отримав статус пам'ятки архітектури місцевого значення (охоронний номер 682-М). Реставраційні та будівельні роботи проводились і надалі: з 1991 по 1992 роки — відбулось перекриття церкви бляхою, в 1992-му — створення нового розпис Храму, у 2010-му — з ініціативи настоятеля, церковне подвір'я обставлене бруківкою.

Незважаючи на історичну приналежність до УГКЦ, громада села вирішила зберегти православну конфесійну приналежність, проте — у складі Православної церкви України.

2008 року — з архієрейською візитацією парафію відвідав, правлячий на той час, Єпископ Коломийський і Косівський Іоан (Бойчук). 4 березня 2021 року, із Архіпастирським візитом, Храм Покрови Пресвятої Богородиці села Слобідка відвідав Преосвященний Єпископ Коломийський і Косівський Юліан, який, з урахуванням карантинних вимог, у співслужінні духовенства, звершив Архієрейську Божественну Літургію та Акафіст усім святим. Також, з благословення Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія, Преосвященний Владика Юліан нагородив релігійну громаду Храму Благословенною Митрополичою Першосвятительською Грамотою.

Церква розташована у центральній частині села на високому пагорбі та користується земельною ділянкою площею 4,33 га. Довкола храму розташовується Старий сільський цвинтар.

Архітектура церкви

Церква є тризрубною та триверхою. При північній стіні вівтаря прибудована велика захристія. Головний вхід з півдня до нави, також є вхід з заходу до бабинця. Під опасанням стіни ошальовані вертикально дерев'яною вагонкою, над опасанням, як і верхів — оббиті бляхою, ймовірно, давніше. Об'єм нави є вищим за інші за рахунок четверика з одним заломом. З південного сходу від церкви збереглася дерев'яна двоярусна дзвіниця. Архітектурно, храм є найбільш близьким до гуцульського типу українських дерев'яних церков.

Настоятелі

  • о. Георгій Казанкєвіч (до 1786 — бл. 1796 рр.)
  • о. Василь Тарнавецький (бл. 1796 — 1802) — парох Рогині.
  • о. Георгій Проскурніцький (бл. 1803 — 1822 рр.)
  • о. Антоній Федорович (1822) — парафіяльний адміністратор Слобідки.
  • о. Ігнацій Чомкєвич (бл. 18231828 рр.) — парох Винограда.
  • о. Ігнацій Лопатинський (після 1828) — парох Гвіздця.
  • о. Йосип Майковський (зг. 1847) — парох Гвіздця.
  • о. Гаврило Майковський (до 1878 — після 1896 рр.) — парох Гвіздця.
  • о. Михаїл Снігурович (зг. 1909 р.) — парох Гвіздця
  • о. Євген Савчинський (до 1925 — після 1939 рр.) — парох Гвіздця.
  • о. Дмитро Вахняк (до 1947 — 1948) — парох Сороків.
  • о. Любомир Давидяк (1948) — парох Винограда.
  • о. М. Фесюк (1948—1949) — парох Торговиці.
  • о. Любомир Давидяк (1949 — бл. 1952) — парох Винограда.
  • о. Мирослав Гайдучак (бл. 1954 — 1957) — парох Гвіздця.
  • о. Антон Карйович (1957—1960)
  • о. Журій (1960—1961)
  • о. Олег Кочмарський (1986—1989) — парох Сороків.
  • о. Микола Щербатюк (1989—1992) — парох Сороків.
  • о. Микола Кравчук (з 1992 р.) — парох Сороків.

Каплиці

У селі встановлено чотири каплиці — в 1937, 2000, 2010, 2013 роках. Останню збудовано на пожертви парафіян, на честь Івана Богослова.

У 1905 році у Слобідці також було збудовано єпархіальну каплицю Гвіздецького костелу, проте ця римо-католицька святиня було зруйнована у 1950-х.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова Кількість Відсоток
українська 765 99.61%
російська 3 0.39%
Усього 768 100%

Статистичні дані

Населення села Слобідка:

Рік Всі жителі Українці Поляки Євреї
1870 524 ? ? ?
1880 540 ? ? ?
1900 739 737 2 -
1910 760 745 15 -
1921 708 477 231 -
1939 1270 860 395 13
1989 775 775 - -
2001 768 768 - -
2009 760 760 - -
2021 740 740 - -

Довгожителі села

Список довгожителів

  • Кисилиця Євдокія Миколаївна (1922 — 2014)
  • Кисилиця Гафія Василівна (1927 — 2021)
  • Томчук Дарія Михайлівна (нар. 1928)
  • Тарновецька Гафія Петрівна (1932 — 2023)
  • Стецик Варвара Василівна (нар. 1930)
  • Валігурська Євдокія Петрівна (1932 — 2022)
  • Стецик Петро Федорович (1932 — 2023)
  • Чопей Іван Олексійович (нар. 1932)
  • Тарновецька Марія Миколаївна (нар. 1930)

Хронологія найстаріших жителів села

Дата становлення ПІБ Дата народження Дата смерті Досягнутий вік
До 1878 Кисилиця Анна 1809 19.05.1882 73 роки
19.05.1882 Довганюк Григорій 1811 23.11.1886 75 років
23.11.1886 Бабійчук Євдокія 1814 18.11.1889 75 років
18.11.1889 Тарновецький Степан Миколи 1815 11.01.1893 77 років
11.01.1893 Бабійчук Параскева 1823 19.10.1895 72 роки
?
До 1909 року Тарновецький Михайло Івана 1835 20.02.1909 74 роки
?
До 1925 року Григорчук Василь 1844 30.04.1927 83 роки
30.04.1927 Кисилиця Павло 1850 24.07.1927 76 років
24.07.1927 Скрипейчук Микола 1850 03.01.1935 85 років
?

Жителі села, учасники світових воєн

Учасники Першої світової війни

  • Бабійчук Іван (1888—1918) — шутце 1-ї роти, 36-го коломийського піхотного полку крайової оборони. Загинув у бою 24 серпня 1918 року.
  • Бабійчук Микола (1885—1918) — стрілець ерзац-резерву 24-го галицько-буковинського піхотного полку імені Ріттера фон Куммера. Полонений російськими військами, 25 лютого 1916 року перебував у Слободському.
  • Валігурський Дмитро (1892—?) — стрілець ландштурму 80-го галицького піхотного полку імені [en]. Поранений 10 травня 1916 року. Надалі — загинув.
  • Валігурський Іван (1875—?) — стрілець ландштурму 3-ї роти, 36-го коломийського піхотного полку крайової оборони. Поранений 5 травня 1915-го. Подальша доля невідома.
  • Валігурський Іван (1891—?) — стрілець ландштурму 3-ї роти, 24-го галицько-буковинського піхотного полку імені Ріттера фон Куммера. Загинув між 1 та 10 липня 1915-го.
  • Гаповий Микола (1887—?) — єгер резерву 4-ї роти, 30-го польового єгерського батальйону. Полонений 13 лютого 1915 року. Подальша доля невідома.
  • Гелеван Іван Петрович (1895—1933) — стрілець ландштурму 12-ї роти, 55-го галицького піхотного полку. Двічі поранений 12 листопада 1915 і 6 січня 1917 років.
  • Григорчук Іван (1891—?) — стрілець ландштурму 8-ї роти, 24-го галицько-буковинського піхотного полку імені Ріттера фон Куммера. Поранений 16 квітня 1915 року. Надалі — полонений російськими військами, 16 вересня 1915-го перебував у Петропавловську, 13 жовтня того ж року і 3 квітня 1917-го в Конюхові. Подальша доля невідома.
  • Грушецький Микола Григорович (1889—1942) — стрілець 2-ї резервної роти, 36-го коломийського піхотного полку крайової оборони. Полонений російськими військами, 7 вересня 1915 року перебував у Москві, а 18 листопада того ж року в Омську. Надалі — звільнений з полону.
  • Грушецький Михайло (1875—?) — стрілець ландштурму 55-го галицького піхотного полку. Полонений російськими військами, 7 лютого 1918-го перебував в Оренбурзі. Подальша доля невідома.
  • Долинюк Микола (1896—?) — стрілець 1-ї роти, 20-го станіславського піхотного полку крайової оборони. Поранений 29 липня 1916 року, подальша доля невідома.
  • Дьячук Федір (1890—?) — стрілець 2-ї ерзац-роти, 24-го галицько-буковинського піхотного полку імені Ріттера фон Куммера. Полонений російськими військами, 2 березня 1915 року перебував у Барнаулі. Подальша доля невідома.
  • Кисилиця Василь (1896—?) — стрілець ландштурму 3-ї роти, 80-го галицького піхотного полку. Поранений 13 червня 1917 року. Подальша доля невідома.
  • Кисилиця Дмитро (?-?) — стрілець 12-ї роти, 80-го галицького піхотного полку. Поранений 25 лютого 1916 року. Подальша доля невідома.
  • Кисилиця Іван (1883—1915) — стрілець ерзац-резерву 19-го львівського піхотного полку крайової оборони. Загинув 30 серпня 1915-го.
  • Кисилиця Іван (1883/6—?) — стрілець резерву 2 роти, 24-го галицько-буковинського піхотного полку імені Ріттера фон Куммера. Полонений російськими військами, 16 вересня 1915 року перебував у Петропавловську. Подальша доля невідома.
  • Кисилиця Іван (1887—?) — стрілець ландштурму 3-ї ерзац-роти, 55-го галицького піхотного полку. Полонений російськими військами, 17 лютого 1917 року перебував у Моршанську. Подальша доля невідома.
  • Кисилиця Іван (1888—?) — стрілець 24-го галицько-буковинського піхотного полку імені Ріттера фон Куммера. Полонений російськими військами, 3 січня 1918 року перебував в Алексіні. Подальша доля невідома.
  • Кисилиця Іван (1889—?) — стрілець 5-ї роти, 55-го галицького піхотного полку. Поранений 10 жовтня 1915 року, подальша доля невідома.
  • Кисилиця Іван (1890—?) — стрілець 11-ї роти, 24-го галицько-буковинського піхотного полку імені Ріттера фон Куммера. Поранений 16 квітня 1915 року. Подальша доля невідома.
  • Кисилиця Лесь (1876—1915) — стрілець 3-ї роти, 36-го коломийського піхотного полку крайової оборони. Загинув 24 березня 1915-го.
  • Кисилиця Микола (1880—?) — стрілець ерзац-резерву 3-ї роти, 24-го галицько-буковинського піхотного полку імені Ріттера фон Куммера. Поранений 24 грудня 1915 року. Подальша доля невідома.
  • Кисилиця Михайло (1892—?) — стрілець ландштурму 3-ї роти, 80-го галицького піхотного полку імені Вільгельма Ернста великого герцога Саксен-Веймар-Ейзенахського, герцога Саксонського. Поранений 24 травня 1917 року, подальша доля невідома.
  • Кисилиця Петро (1887—?) — стрілець ландштурму 1-ї і 16-ї рот, 55-го піхотного полку. Поранений 12 листопада 1915 року і 25 червня 1918-го, подальша доля невідома.
  • Кобилянський Олекса (1892—1917) — стрілець 778-го будівного полку. Загинув 23 липня 1917 року.
  • Лесюк Федір (1896—?) — стрілець ландштурму 2-ї роти, 24-го галицько-буковинського піхотного полку імені Ріттера фон Куммера. Поранений 26 січня 1918 року. Подальша доля невідома.
  • Москалюк Василь (1892—?) — стрілець 4-ї роти, 34-го ярославського піхотного полку крайової оборони. Полонений російськими військами, 10 жовтня 1916 року перебував у Барнаулі. Подальша доля невідома.
  • Микитюк Микола (1880—?) — стрілець 5-ї роти, 20-го станіславського піхотного полку крайової оборони. Загинув 21 січня 1917-го.
  • Микитюк Микола Юрійович (1895—?) — стрілець 9-ї роти, 20-го 55-го галицького піхотного полку. Загинув 5 жовтня 1915-го.
  • Михальчук Іван Миколайович (1891—?) — стрілець ландштурму, 13-ї роти, 80-го галицького піхотного полку імені Вільгельма Ернста великого герцога Саксен-Веймар-Ейзенахського, герцога Саксонського. Поранений 18 грудня 1915 року, подальша доля невідома.
  • Михальчук Іван (1894—1916) — улан резервного ескадрону ландштурму 7-го галицького уланського полку імені ерцгерцога Франца Фердинанда, загинув 26 вересня 1916 року.
  • Михальчук Микола (1891—?) — стрілець 4-ї роти, 55-го галицького піхотного полку. Поранений 8 лютого 1916 року Подальша доля невідома.
  • Михальчук Михайло (1897—1917) — стрілець ландштурму 24-го галицько-буковинського піхотного полку імені Ріттера фон Куммера. Полонений італійськими військами 25 жовтня 1917 року, загинув у полоні, того ж року.
  • Михальчук Петро (1888—?) — стрілець резерву 24-го галицько-буковинського піхотного полку імені Ріттера фон Куммера. Полонений російськими військами, 25 лютого 1916 року перебував в Уржумі, 3 квітня 1917 все ще залишався в полоні. Подальша доля невідома.
  • Москалюк Василь (1892—?) — стрілець 4-ї роти, 24-го галицько-буковинського піхотного полку імені Ріттера фон Куммера. Полонений російськими військами, 2 березня 1915 року перебував у Барнаулі. Подальша доля невідома.
  • Палій Василь (1878—1917) — ефрейтор ландштурму 6-ї роти, 22-го далматинського піхотного полку імені графа фон Лаці, загинув 17 жовтня 1917 року.
  • Прокопчук Микола (1894—?) — стрілець ландштурму 6-ї роти, 80-го галицького піхотного полку імені Вільгельма Ернста, великого герцога Саксен-Веймар-Ейзенахського, герцога Саксонського. Поранений 1 червня 1917 року, подальша доля невідома.
  • Тарновецький Іван (1878—?) — стрілець 5-ї роти, 80-го галицького піхотного полку крайової оборони. Полонений італійськими військами 6 липня 1917-го. Подальша доля невідома.
  • Тарновецький Іван (1887—?) — стрілець 12-ї роти, 20-го станіславського піхотного полку крайової оборони. Поранений 29 липня 1916-го. Подальша доля невідома.
  • Тарновецький Василь (1889—1916) — стрілець 8-го празького піхотного полку крайової оборони. Загинув 14 грудня 1916 року.
  • Тарновецький Василь (1889—?) — стрілець ландштурму 1-ї роти, 36-го коломийського піхотного полку крайової оборони. Полонений російськими військами, 30 жовтня 1917 року перебував у Тюмені. Надалі — звільнений з полону і поранений 3 червня 1918-го. Подальша доля невідома.
  • Тарновецький Олександр (1894—?) — шутце ландштурму 11-ї роти, 20-го галицького піхотного полку імені графа пруського Генріха. Поранений 16 червня 1917 року. Подальша доля невідома.

Учасники Другої світової війни:

  • Баланик Василь Іванович (1912—?) — червоноармієць, мобілізований 10.05.1944, зник безвісті 02.04.1945 року, надалі — загинув.
  • Валігурський Іван Петрович (1895—?) — червоноармієць, мобілізований 12.05.1944, комісований на роботи в Криворізькому залізорудному басейні 28.06.1944 року.
  • Василевич Ярослав Петрович (1922—?) — рядовий, мобілізований 12.05.1944, комісований на роботи в Криворізькому залізорудному басейні 28.06.1944 року.
  • Вівчарик Михайло Андрійович (1902—?) — рядовий, мобілізований 12.05.1944, комісований на роботи в Криворізькому залізорудному басейні 28.06.1944 року.
  • Ганзяк Семен Олексійович (1921—?) — червоноармієць, мобілізований 10.05.1944, зник безвісті в грудні 1944 року.
  • Гелеван Василь Федорович (1902—?) — рядовий, мобілізований 12.05.1944, комісований на роботи в Криворізькому залізорудному басейні 28.06.1944 року.
  • Гелеван Іван Василинович (1913/14—1945) — рядовий, мобілізований 13.05.1944, загинув при форсуванні ріки Одер у лютому 1945 року.
  • Григорчук Микола Васильович (1910—1945) — червоноармієць, мобілізований 10.05.1944, загинув у бою 11.04.1945 року, похований у селі Светий Урбан, у Хорватії.
  • Григорчук Микола Іванович (1921—?) — червоноармієць, мобілізований 13.05.1944, зник безвісті в травні 1945 року.
  • Григорчук Петро Іванович (1890—1944) — червоноармієць 7-го окремого запасного саперного полку, мобілізований 08.05.1944, помер від ран 01.09.1944, похований на цвинтарі міста Старобільськ.
  • Грушецький Антон Іванович (1927—1945) — червоноармієць, мобілізований 08.05.1944, загинув у бою 26.01.1945 року, похований у місті Совєтськ, у Росії.
  • Грушецький Василь Миколайович (1900—1968) — червоноармієць, мобілізований 11.05.1944. Нагороджений медаллю «За бойові заслуги» (15.03.1945) та медаллю «За взяття Берліна» (09.05.1945).
  • Довганюк Степан Олексійович (1902—?) — ефрейтор, мобілізований у травні 1944 року. Нагороджений медаллю «За відвагу» (23.04.1945), медаллю «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (09.05.1945) та медаллю «За взяття Будапешта» (09.06.1945).
  • Карач Ярослав Михайлович (1914—?) — червоноармієць, мобілізований 08.05.1944, зник безвісті 07.03.1945.
  • Кисилиця Василь Миколайович (1920—?) — червоноармієць, мобілізований в 1944 році. Нагороджений медаллю «За відвагу» (17.08.1945).
  • Кисилиця Іван Степанович (1920—?) — старший сержант, мобілізований 06.071944. Нагороджений орденом Червоної Зірки, орденом Слави ІІІ ступеня (28.03.1945), медаллю «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (09.05.1945) та орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня (06.04.1985).
  • Кисилиця Микола Дмитрович (1908—1944) — червоноармієць, мобілізований 11.05.1944, помер від ран 10.12.1944 року, похований у селі Колоз, в Угорщині.
  • Кисилиця Микола Іванович (1899—?) — рядовий, мобілізований 12.05.1944, комісований на роботи в Криворізькому залізорудному басейні 28.06.1944 року.
  • Кисилиця Михайло Степанович (1916—1999) — рядовий, мобілізований в 1944 році. Нагороджений орденом Вітчизняної війни (1985).
  • Кисилиця Олександр Іванович (1909—1945) — червоноармієць, мобілізований 10.05.1944, загинув у бою 06.03.1945, похований у місті [en], в Угорщині.
  • Кисилиця Олексій Миколайович (1922—?) — рядовий гвардії, мобілізований 11.05.1944. Нагороджений медаллю «За відвагу» (06.05.1945) та медаль «За відвагу» (06.05.1945).
  • Кіф'як Василь Олексійович (1918—?) — червоноармієць, мобілізований 11.05.1944, зник безвісті 03.02.1945, у Франкфурті-на-Одері, у Німеччині.
  • Костюк Іван Федорович (1921—?) — червоноармієць, мобілізований 11.05.1944, зник безвісті 09.03.1945 року.
  • Краснодемський Дмитро Казимирович (1902—1945) — сержант, мобілізований 10.05.1944, загинув у бою 27.04.1945, похований у місті Бранденбург, у Німеччині.
  • Краснодемський Петро Казимирович (1913—?) — червоноармієць, мобілізований у травні 1944 року. Нагороджений медаллю «За відвагу» (20.05.1945).
  • Крупей Михайло Афійович (1920/21—?) — червоноармієць, мобілізований 11.05.1944. Нагороджений орденом Слави ІІІ ступеня (30.05.1945)
  • Лесюк Олексій Дмитрович (1903—?) — червоноармієць, мобілізований 08.05.1944, зник безвісті 04.09.1944 року.
  • Лесюк Олексій Дмитрович (1910—?) — червоноармієць, мобілізований 08.05.1944, зник безвісті у листопаді 1944 року.
  • Михайлищук Василь Миколайович (1906—?) — червоноармієць, мобілізований 10.05.1944, зник безвісті.
  • Михайлюк Михайло Мартинович (1914—1945) — червоноармієць, сапер, мобілізований 11.05.1944, загинув у бою 02.03.1945, похований 05.03.1945 в селі [pl][], у Польщі.
  • Михальчук Дмитро Миколайович (1902—1945) — червоноармієць, мобілізований 10.05.1944, загинув у бою 04.02.1945, похований у селі [en], в Угорщині.
  • Москалюк Петро Миколайович (1900—?) — червоноармієць, мобілізований у травні 1944 року. Нагороджений медаллю «За бойові заслуги».
  • Никифорук Григорій Степанович (1925—1945) — червоноармієць, мобілізований 16.06.1944, загинув у бою 15.01.1945, похований у місті Кельце, у Польщі.
  • Никифорук Іван Степанович (1922—1944) — червоноармієць, мобілізований 13.05.1944, загинув у бою 13.12.1944, похований у селі Чес, в Угорщині.
  • Палій Іван Васильович (1901—?) — червоноармієць, мобілізований 12.05.1944, комісований на роботи в Криворізькому залізорудному басейні 28.06.1944 року.
  • Перегінчук Микола Іванович (1924—?) — червоноармієць, мобілізований в 1944 році, надалі — комісований через поранення. Нагороджений медаллю «За відвагу» (13.10.1944), медаллю «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (09.05.1948) та орденом Вітчизняної війни І ступеня (01.08.1986).
  • Равлюк Андрій Миколайович (1912—?) — рядовий, мобілізований 12.05.1944, комісований на роботи в Криворізькому залізорудному басейні 28.06.1944 року.
  • Равлюк Василь Миколайович (1924—?) — червоноармієць, мобілізований 13.05.1944, зник безвісті у квітні 1945 року.
  • Скоропад Павло Юрійович (1926—?) — червоноармієць, мобілізований 12.05.1944, комісований на роботи в Криворізькому залізорудному басейні 28.06.1944 року.
  • Скрипінський Михайло Васильович (1922—1945) — червоноармієць, мобілізований 10.05.1944, помер від ран 25.04.1945, похований у м. Деберн, у Німеччині.
  • Скрипінський Петро Миколайович (1921—1945) — червоноармієць, мобілізований 11.05.1944, загинув у бою 01.02.1945, похований у селі Старий Волув, у Польщі.
  • Стецик Василь Федорович (1912—?) — червоноармієць, уродженець села Вовчківці, мобілізований 16.05.1944, комісований 12.08.1944, внаслідок хвороби.
  • Стецик Михайло Федорович (1914—1944) — червоноармієць, уродженець села Вовчківці, мобілізований у травні 1944 року, помер від завороту кишок 03.10.1944, похований у місті Ківерці.
  • Стецик Семен Федорович (1920—2004) — червоноармієць, уродженець села Вовчківці, мобілізований 15.05.1944, отримав поранення в грудні 1944-го. Нагороджений медаллю «За відвагу» (22.01.1945), медаллю «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (09.05.1946), орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня (1985).
  • Тарновецький Василь Васильович (1921—?) — рядовий, мобілізований у травні 1944 року. Отримав поранення та загинув під час Ризької операції в вересні 1944-го.
  • Тарновецький Дмитро Степанович (1901?) — рядовий, мобілізований 12.05.1944, комісований на роботи в Криворізькому залізорудному басейні 28.06.1944 року.
  • Тарновецький Микола Васильович (1914—1944) — червоноармієць, мобілізований 11.05.1944, загинув у бою 30.12.1944, похований у селі Шаркерстеш, в Угорщині.
  • Тарновецький Олексій Васильович (1919—1945) — червоноармієць, мобілізований 11.05.1944, загинув у бою 27.03.1945, похований у місті Кляйн-Кельпен, у Польщі.
  • Тарновецький Олексій Степанович (1923—?) — червоноармієць, мобілізований 12.05.1944, комісований на роботи в Криворізькому залізорудному басейні 28.06.1944 року.
  • Тимофій Василь Степанович (1908—?) — червоноармієць, мобілізований 11.05.1944, зник безвісті у травні 1945 року.
  • Філіпчук Іван Миколайович (1922/23—?) — червоноармієць, мобілізований у травні 1944 року. Нагороджений медаллю «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (09.05.1945), медаллю «За відвагу» (06.06.1945) та медаллю «За взяття Берліна» (09.06.1945).
  • Хапіцький Григорій Ількович (1913—1992) — рядовий, мобілізований у травні 1944 року. Нагороджений медаллю «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (12.09.1946), медаллю «Двадцять років перемоги в Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (08.10.1966), нагрудним знаком «25 років перемоги в Великій Вітчизняній війні» (1970), медаллю «Тридцять років перемоги в Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (02.02.1976), орденом Вітчизняної війни I та ІІ ступеня (11.03.1985), медаллю «Сорок років перемоги в Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (05.1985).
  • Хапіцький Федір Ількович (1908—1945) — червоноармієць, мобілізований 11.05.1944, загинув у бою з танковою дивізією СС, похований у місті [en], в Угорщині.

Члени ОУН-УПА

  • Бойчук Василина Олексіївна (1921—?) — переховувала членів ОУН, готувала їжу. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської обл. 10.06.1946 засуджена на 10 років позбавлення волі.
  • Валігурська Анастасія Василівна (1922—?) — кур'єр ОУН, збирала продукти для УПА. Військовим трибуналом військ НКВС Станіславської обл. засуджена на 10 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах із конфіскацією майна.
  • Валігурський Микола Михайлович (1907—?) — зв'язковий ОУН. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської обл. 08.06.1946 засуджений на 10 років позбавлення волі та 3 роки пораження в правах із конфіскацією майна.
  • Галащук Софія Михайлівна (1911—?) — збирала гроші та одяг для УПА. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської обл. 24.04.1946 засуджена на 10 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах.
  • Гелеван Дмитро Петрович (1884—?) — переховував керівника райпроводу ОУН. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської обл. 16.05.1946 засуджений на 10 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах із конфіскацією майна.
  • Грабчук Олексій Миколайович (1917—?) — вчитель, переховував вояків УПА, давав їм продукти. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської обл. 16.05.1946 засуджений на 10 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах із конфіскацією майна.
  • Григорчук Марія Василівна (1918—1946) — зв'язкова УПА, збирала продукти для УПА. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської обл. 16.05.1946 засуджена на 10 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах із конфіскацією майна, загинула 03.08.1946 в ув'язненні в Донецькій обл., місце поховання невідоме.
  • Григорчук Петро Миколайович (1919—1949) — стрілець боївки райпроводу ОУН, загинув у селі Трофанівка 11 жовтня 1949 року.
  • Грушецька Ганна Миколаївна (1924—2018) — збирала продукти для ОУН. Військовим трибуналом військ НКВС Станіславської обл. 04.10.1945 засуджена на 15 років каторжних робіт і 5 років пораження в правах із конфіскацією майна.
  • Грушецький Михайло Йосипович (1911—?) — переховував членів ОУН, постачав їм продукти. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської обл. 27.09.1949 засуджений на а2 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах із конфіскацією майна.
  • Грушецький Дмитро Йосипович (1921—?) — переховував вояків УПА. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської обл. 15.05.1946 засуджений на 10 років позбавлення волі із конфіскацією майна.
  • Грушецький Антон Йосипович (1907—?) — переховував вояків УПА, матеріально допомагав їм. Особливою нарадою при МДБ СРСР 07.06.1950 засуджений на 10 років позбавлення волі.
  • Довганюк Василь Петрович (1929—?) — вояк УПА, псевдо — Крук, не поривав зв'язків із УПА. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської обл. 16.05.1946 засуджений на 10 років позбавлення волі із конфіскацією майна.
  • Тарновецький Дмитро Іванович (1926—?) — секретар сільради, виконував доручення членів ОУН, переховував документи ОУН і бофони. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської обл. 14.12.1949 засуджений на 25 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах із конфіскацією майна.
  • Тарновецький Дмитро Іванович (1924—?) — завідувач сільського клубу, вояк УПА, псевдо — Жук, збирав продукти для УПА. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської обл. 16.05.1946 засуджений на 15 років каторжних робіт і 5 років пораження в правах із конфіскацією майна.
  • Кисилиця Варвара Федорівна (1904—1996) — член ОУН, псевдо — Неня, спецкур'єр окружного проводу ОУН. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської обл. 11.06.1946 засуджена на 10 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах. Учасниця Кенгірського повстання.
  • Кисилиця Василина Миколаївна (1925—?) — член ОУН з лютого 1944 року, псевдо — Славка, станична та референт жіноцтва станичного проводу ОУН. Організовувала збір харчів, зберігала підпільну літературу та займалась вербуванням. Військовим трибуналом військ НКВС Станіславської обл. 04.10.1945 засуджена на 15 років каторжних робіт і 5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітована 02.11.1991.
  • Кисилиця Ганна Михайлівна (1927—?) — член ОУН, псевдо — Хвиля, Чорна, заступниця керівника районного проводу ОУН. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської обл. 11.06.1946 засуджена на 15 років каторжних робіт і 5 років пораження в правах. Учасниця Кенгірського повстання.
  • Кисилиця Михайло Федорович (1927—?) — член ОУН з квітня 1944 року, псевдо — Брехун, зв'язковий та станичний провідник ОУН. У березні 1945 року затриманий НКДБ. Вийшов з-під варти після погодження на співпрацю. Засуджений 04.10.1945 після участі в замаху на завідуючого військового відділу Гвіздецького району. У реабілітації відмовлено 13.02.1992.
  • Кисилиця Федір Васильович (1882—1946) — член ОУН, псевдо — Дідо, збирав продукти для УПА. Військовим трибуналом 23-ї механізованої дивізії 25.01.1946 засуджений на 10 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах. Загинув 24.02.1946 в ув'язненні, місце поховання невідоме.
  • Кисилиця Євдокія Василівна (1902—?) — переховувала вояків УПА, у її будинку був пункт зв'язку ОУН. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської обл. 16.05.1946 засуджена на 10 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах із конфіскацією майна.
  • Кіф'як Олексій Якович (1898—1952) — арештований за зв'язки з УПА в листопаді 1948 року. Засуджений на 25 років позбавлення волі. Помер в ув'язненні в 1952 році. Не реабілітований.
  • Лесюк Марія Миколаївна (1903—?) — збирала продукти для УПА. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської обл. 16.01.1951 засуджена на 25 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах із конфіскацією майна.
  • Микитюк Микола Олексійович (1900—?) — молочар, член ОУН, псевдо — Нечай, Степан, інформатор ОУН, розповсюджував бофони й антирадянські листівки. Заарештований 11.10.1949 за статтею 54-11 УК УССР, 54-1 а УК УССР. Особливою нарадою при МДБ СРСР 22.02.1950 засуджений на 10 років позбавлення волі у виправно-трудовому таборі. Реабілітований 17.08.1993.
  • Микитюк Іван Васильович (1899—?) — член ОУН, передав для УПА 190 кг зерна і 1000 крб. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської обл. 16.05.1946 засуджений на 10 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах із конфіскацією майна.
  • Микитюк Ганна Іванівна (1927—?) — збирала зерно для УПА. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської обл. 16.05.1946 засуджена на 10 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах із конфіскацією майна.
  • Михайлищук Василина Петрівна (1909—?) — у будинку був пункт зв'язку ОУН, переховувала членів ОУН. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської обл. 11.10.1949 засуджена на 25 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах із конфіскацією майна.
  • Михальчук Михайло Петрович (1894—?) — переховував у криївці вояків УПА. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської обл. 11.06.1946 засуджений на 10 років позбавлення волі та 3 роки пораження в правах із конфіскацією майна.
  • Михальчук Дарія Михайлівна (1928—?) — постачала продукти воякам УПА. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської обл. 30.12.1953 засуджена на 25 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
  • Палій Ганна Миколаївна (1927—?) — зв'язкова ОУН, псевдо — Ружа, збирала продукти для УПА. Військовим трибуналом військ НКВС Станіславської обл. 04.10.1945 засуджена на 15 років каторжних робіт і 5 років пораження в правах із конфіскацією майна.
  • Процюк Василь Федорович (1891—1949) — переховував членів ОУН, постачав їм продукти. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської обл. 30.06.1946 засуджений на 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Загинув 19.07.1949 в ув'язненні, місце поховання невідоме.
  • Угринчук Роман Дмитрович (1929—?) — вчитель, член ОУН, псевдо — Сава, інформатор станичної ОУН. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської обл. 16.05.1946 засуджений на 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
  • Шокалюк Василь Федорович (1923—?) — вояк УПА, збирав продукти для УПА. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської обл. 16.05.1946 засуджений на 10 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах.

Жертви Голокосту

image
Шалом Штрейфельд-Дерфель — уродженець Слобідки, жертва Голокосту
  • Ланкснер Гітель (1920—1942) — вбита в березні 1942 року, у Гвіздці.
  • Ланкснер Етка (1917—1942) — розстріляна в 1942 році.
  • Ланкснер Лея (1913—1942) — розстріляна 15 грудня 1942 року.
  • Ланкснер Малка (1870—1942) — розстріляна 15 грудня 1942 року.
  • Ланкснер Роза (1914—1942) — розстріляна в 1942 році.
  • Ланкснер Сара (1893—1942) — розстріляна в 1942 році.
  • Ланкснер Шая (1897—1942) — розстріляна в 1942 році.
  • Ланкснер Шая (1923—1942) — розстріляна в 1942 році.
  • Ланкснер Шмуель (1889—1942) — розстріляний в 1942 році.
  • Ланкснер Шмуель (1900—1942) — вбитий у березні 1942 року, у Гвіздці
  • Ланкснер Яков (1920—1942) — вбитий у березні 1942 року.
  • Сойхер Зайда (1920—1942) — розстріляна в 1942 році.
  • Сойхер Люба (1925—1942) — розстріляна в 1942 році.
  • Сойхер Сара (1928—1942) — розстріляна в 1942 році.
  • Сойхер Т. (1883—1942) — розстріляний в 1942 році.
  • Штрейфелд-Дерфель Шалом (1886—1942) — вбитий у гетто Коломиї, в 1942 році.

Визначні уродженці села

  • Микитюк Микола Олексійович — вояк Української Галицької Армії, режисер місцевого драмгуртка, член ОУН.
  • Микитюк Федір Михайлович — заслужений механізатор Української РСР.
  • Михальчук Роман Васильович — майстер спорту міжнародного класу з гирьового спорту. Чотириразовий чемпіон світу, триразовий чемпіон колишніх союзних першостей, десятиразовий чемпіон Збройних  Сил. 30 разів установлював світові рекорди у своїй ваговій категорії, полковник.
  • Валігурський Дмитро Іванович — доктор економічних наук, професор кафедри комерції Московського університету кооперації є автором понад 50 наукових робіт в області роздрібної торгівлі і підприємництва, співголова Московського селянського союзу.
  • Михальчук Дмитро Степанович — доцент кафедри судинної хірургії, асистент професора Івано-Франківської медичної академії, кандидат медичних наук.
  • Григорчук Микола Олексійович — кандидат історичних наук, завідувач кафедри політології і філософії Хмельницького технологічного інституту.
  • Рис-Василевич Гафія Ярославівна — кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови Прикарпатського університету.
  • Василевич Роман Ярославович — кандидат медичних наук, викладач Івано-Франківської медичної академії.
  • Довганюк Ярослав Петрович — директор Городенківського ПТУ № 31.
  • Кисилиця Дмитро Михайлович — капітан міліції.
  • Томчук Оксана Іванівна — кандидат біологічних наук.

Пам'ятники

image

Пам'ятник Т. Г. Шевченку

24 серпня 1996 року — на місці старої школи відкрито пам'ятник Тарасу Григоровичу Шевченку (1814—1861), який збудовано на пожертви односельчан та за ініціативою сільського голови Стецика Миколи Федоровича.

Могила Січових Стрільців

19 грудня 1991 року на св. Миколая — закладено та освячено перший камінь під спорудження могили Січовим Стрільцям. Покладено національний прапор, хрест, табличку з написом «Освячене місце для насипання могили Січовим Стрільцям у честь проголошення незалежної держави України».

Встановлено 6 пам'ятних хрестів.

Топографія села

  • image
    Село на мапі фон Міга, 1779—1783
  • image
    Село на австрійській воєнній карті Галіції і Буковини 1861—1864 років
  • image
    Село на австрійській воєнній карті Галіції і Буковини 1869—1912 років
  • image
    Село на польській воєнній карті Західної України 1924—1939 років
  • image
    Сучасна топографічна карта села

Урочища

  • Солонець
  • Перелазник
  • Дубровка
  • Могилки
  • Гелеванщина
  • Шеремета
  • Гуркало
  • Сторожна
  • Панський лан
  • Береза
  • Ковбур
  • Бойчукова Скала
  • Глибока долина
  • Чубів горб
  • Рівне
  • Блямок
  • Семчук
  • Мартинюк
  • Кадлуб

Примітки

  1. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Процитовано 12 листопада 2021.
  2. РОЗПОРЯДЖЕННЯ ОДА Департамент розвитку громад та територій, дорожнього, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури ОДА, від 10 лютого 2022 р. № 52 Про затвердження переліків автомобільних доріг загального користування місцевого значення Івано-Франківської області.
  3. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 7.6.1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Станіславської області»
  4. Шематизм всего клира греко-католицької єпархії Станіславівської на рік божий 1914. Станіславів. 1914. с. 102.
  5. Шематизм... дієцезії греко-католицької Станиславівськой... Львів. 1886. с. 108.
  6. [Regestr podatku podymnego Ziemi Halickiej 1735] ЦДІАЛ. Ф. 134. Оп. 2. Спр. 10. Зв. 64.
  7. Бучко, Дмитро Григорович (1990). Походження назв населених пунктів Покуття. Львів: Видавництво "Світ". с. 109.
  8. weather.in.ua.
  9. Державний реєстр пам’яток археології Івано-Франківської області, взятих на облік під охорону рішенням облвиконкому № 9 від 24 січня 1989 року (PDF).
  10. Schneider, Antoni (1874). Encyklopedya do krajoznawstwa Galicyi pod względem historycznym, statystycznym, topograficznym, orograficznym, hydrograficznym, geognostycznym. Львів. с. 389.
  11. Janusz, Bohdan (1918). Zabytki przedhistoryczne Galicyi Wshodniej. Львів. с. 163.
  12. Брайчевський, М.Ю. (1959). Римські монети на території України. Київ. с. 168.
  13. [Akta grodzkie i ziemskie] ЦДІАЛ. Ф. 5. Оп. 1. Спр. 286. Арк. 4.
  14. Смеречанський, Роман; Каглян, Олександр; Никифорук, Володимир (2009). Городенківщина стежками століть. Івано-Франківський: Лілея-НВ. с. 58.
  15. Смеречнський, Роман; Каглян, Олександр; Никифорук, Володимир (2009). Городенківщина стежками століть. Івано-Франківськ: Лілея-НВ. с. 85.
  16. Словник географічний Королівства Польського (ст. 807, № 20).
  17. [Метрична книга реєстрації смерті села Слобідка]. ДАІФО. Ф. 631. Оп. 7. Спр. 25. Ст. 27, 28, 29.
  18. Державний архів Івано-Франківської області, ф. 2, о. 1, спр. 41, а. 52.
  19. Церква Покрови Пр. Богородиці 1852.
  20. Galizien und Lodomerien (1779–1783) - First Military Survey.
  21. Храм Покрови Пресвятої Богородиці села Слобідка. Коломийська Єпархія Православної Церкви України.
  22. Процак Р. (2006). Церкви прикарпатського краю. Івано-Франківськ: Лілея-НВ. с. 180 с. ISBN . {{}}: Перевірте значення |isbn=: недійсний символ ()
  23. Ткаченко, Надія (2009). Віками оповитий. Івано-Франківськ: Лілея-НВ. с. 46.
  24. https://socialdata.org.ua/projects/mova-2001/
  25. Дані перепису є, імовірно, заниженими, зважаючи на численні випадки бойкоту перепису, серед українців.
  26. Книга Пам'яті України: Івано-Франків. обл. : у 3 т. — Львів: Каменяр, 1998—2003. — Т. 1–3.
  27. Анкета репресованої сім'ї Киф'як з с. Слобідка, Городенківського району, Івано-Франківської області.


image Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Slobidka Slobi dka selo v Ukrayini u Gorodenkivskij miskij gromadi Kolomijskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti selo Slobidka Krayina Ukrayina Oblast Ivano Frankivska oblast Rajon Kolomijskij rajon Gromada Gorodenkivska miska gromada Kod KATOTTG UA26080030290047923 Osnovni dani Persha zgadka 1641 Naselennya 740 Plosha 11 606 km Gustota naselennya 66 17 osib km Poshtovij indeks 78155 Telefonnij kod 380 03430 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 35 14 pn sh 25 21 29 sh d 48 58722 pn sh 25 35806 sh d 48 58722 25 35806 Koordinati 48 35 14 pn sh 25 21 29 sh d 48 58722 pn sh 25 35806 sh d 48 58722 25 35806 Misceva vlada Adresa radi 78103 Ivano Frankivska obl Kolomijskij r n m Gorodenka vul Shevchenka Tarasa bud 77 Karta Slobidka Slobidka Mapa Slobidka u Vikishovishi Plosha sela 11 606 km Naselennya 740 osib 2021 Do 12 chervnya 2020 roku nalezhalo do Gorodenkivskogo rajonu Vidpovidno do Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 12 chervnya 2020 roku 714 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Ivano Frankivskoyi oblasti uvijshlo do skladu Gorodenkivskoyi miskoyi gromadi Z centrom miskoyi gromadi selo spoluchene avtoshlyahami ta P 24 NazvaSuchasnoyi nazvi selo nabulo 7 chervnya 1946 roku ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR yakij perejmenovav selo Slobidka Pilna Gvizdeckogo rajonu na selo Slobidka i Pilno Slobidsku silsku Radu na Slobidsku Stara nazva ne bula stijkoyu vnaslidok chogo pobutuvali rizni formi zapisu Slobidka Pilna Slobodka Polna Slobudka Nazva zasnovana na zmenshuvalnij formi slova sloboda Atributivna chastka pilna vkazuvala na roztashuvannya sela na nezajmanih polovih teritoriyah GeografiyaSlobidka geografichno roztashovana v shidnij chastini Peredkarpatskoyi visochini na serednij visoti 288 metriv nad rivnem morya u mezhirichchi pritok Pruta Chornyavi ta Beleluyi na shodi istorichnogo regionu Pokuttya Relyefno ye chastinoyu gorodenkivskoyi gorbisto hvilyuvatoyi visochini Administrativno Slobdika znahoditsya u centralnij chastini Kolomijskogo rajonu za 3 km vid sil Soroki Vishnivka ta Hom yakivka za 4 km vid sela Berem yani za 6 km vid Torgovici ta za 60 km vid Ivano Frankivska Plosha sela 11 606 kv km U Slobidci dev yat vulic imeni Gelevana Ivana Krivogo Taras Shevchenka Ivana Franka Roman Shuhevicha Yuriya Gagarina Sichovih Strilciv Molodizhna ta Vishneva ArheologiyaZobrazhennya pshevorskogo shita z harakternim umbonom V 1859 roci v okolicyah sela bulo vipadkovo viyavlene gruntove pohovannya pshevorskoyi kulturi Slobidka I U derzhavnomu reyestri pam yatok arheologiyi Ivano Frankivskoyi oblasti vzyatih na oblik pid ohoronu rishennyam oblvikonkomu 9 vid 24 sichnya 1989 roku pam yatka roztashovanij pid nomerom ohoronnim 526 Mogila mistila keramichnu pohovalnu urnu nakritu zalishenim vid shita zaliznim abo midnim umbonom ta obmotanu zignutim mechem sho ye harakternoyu risoyu pshevorskogo pohovalnogo obryadu Urna ta mech buli vtracheni a umbon potrapiv na zberigannya do krakivskogo muzeyu Pohovannya imovirno nalezhit do pochatku III stolittya Takozh vidomo pro znahidki rimskih monet na teritoriyi sela Istorichna dovidkaPersha zgadka pro Slobidku vidnositsya do 1640 roku Imovirno sho do yiyi zasnuvannya bula prichasna rodina Potockih yaki volodili Gvizdcem ta jogo okolicyami uspadkovanimi vid shlyahtichiv Buchackih protyagom XVII XVIII stolit Pro nalezhnist sela do volodin pershih svidchit fakt budivnictva Mikoloyu Potockim Gorodenkivskomu kostelu ta utrimannya teatinskogo monastirya pri nomu u tomu chisli za rahunok Slobidki Pislya zgasannya miscevoyi gilki danoyi rodini v pershij polovini XVIII stolittya selo odidichili knyazi Puzini a z drugoyi polovini XIX virmenska rodina Mojs Rosohackih Na kinec HIH stolittya najbilshim zemlevlasnikom u seli buv rodonachalnik ostannih zem yanin Yan Mojsa Rosohackij yakomu nalezhalo 746 morgiv polya a reshti selyan 686 morgiv U seli bula dobrovilna pozhezhna druzhina yaka dlya gasinnya pozhezh mala kinnu pozhezhnu sikavku U pozhezhnij druzhini cherguvali vsi silski pracezdatni choloviki Rozmishuvalas vona na silskij toloci pid cerkovnim gorbom Protyagom 1909 roku v seli vidbuvsya spalah tifu vnaslidok yakogo pomerlo 15 zhiteliv sela U 1913 roci v seli stvoryuyetsya oseredok Tovaristva Sichovih Strilciv a z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni u 1914 mu shestero slobidchan vstupayut do Legionu Ukrayinskih Sichovih Strilciv ta she blizko chotiroh desyatkiv mobilizovani do inshih pidrozdiliv avstrijskoyi armiyi sho brali uchast u voyennih diyah proti Rosijskoyi imperiyi ta Korolivstva Italiyi Protyagom vijni selo dvichi opinyayetsya v rosijskij okupaciyi u 1914 ta 1915 rokah Pid chas drugoyi z nih svoyi zemli 600 morgiv ta mayetnosti v Slobidci zalishiv didich sela Andzhej Mojsa Rosohackij Pislya ostatochnogo rozpadu Avstro Ugorskoyi monarhiyi strilci v skladi Ukrayinskoyi Galickoyi Armiyi boryutsya proti okupacijnih rumunskoyi ta polskoyi armij Tim ne mensh selo bulo poslidovno zajnyate pershimi ta drugimi protyagom 1919 go U 1920 roci pislya rozpusku UGA troye z shesti odnoselchan povertayutsya v selo Polska okupacijna administraciya pochala zaselennya kolonistami na 23 10 1921 bulo rozseleno 15 rodin 69 osib yakim nadano 188 morgiv polya U 1930 h rokah u seli z yavivsya oseredok Komunistichnoyi partiyi Zahidnoyi Ukrayini 18 veresnya 1939 roku na zminu polskij vladi prijshla okupacijna radyanska Vnaslidok cogo vidbulis represiyi proti troh soten polskih zhiteliv sela ta deportaciya yih do Sibiru praktichno u povnomu skladi Protyagom chervnya 1941 r bereznya 1944 r selo znahodilos pid nimeckoyu okupaciyeyu zhertvami yakoyi stalo vzhe yevrejske naselennya ta pracezdatna ukrayinska molod primusovo vivezeno do Nimechchini u yakosti ostarbajteriv Tim ne mensh Slobidka unikla voyennih dij vnaslidok roztashuvannya obabich vazhlivih logistichnih shlyahiv Pid chas Drugoyi Svitovoyi vijni ta v pershi povoyenni roki u seli takozh aktivno diyala merezha OUN UPA Misceva zhitelka Kisilicya Ganna Mihajlivna na psevdo Chornyava bula nadrajonnim providnikom zhinochoyi sitki OUN 1946 1947 rr u seli rozpochalis masovi organizovani bilshovickoyu vladoyu areshti ukrayinskogo pidpillya ta deportaciya yihnih simej do Sibiru Okrim cogo ukrayinske naselennya Slobidki stalo zhertvami primusovoyi kolektivizaciyi ta podalshogo golodomoru 1946 1947 rokiv Takozh u selo bulo pereseleno dekilka simej etnichnih ukrayinciv z teritoriyi Polshi V 1948 roci klub yakij nalezhav polskij shlyahti bulo perevezeno gromadoyu v centr sela Pri klubi v toj chas isnuvali dramatichnij horovij ta tancyuvalnij gurtki U 1960 ti roki v seli bula vosmirichna shkola pobudovana kramnicya ta ryad gromadskih sporud u kolgospi 12 lipnya 1995 roku rozpochalas gazifikaciya sela Golovi sela Didichi Yan Teodorik Potockij do 1641 1664 Boguslav Potockij 1664 do 1693 Andzhej Yezhi Potockij do 1693 do 1710 Sofiya Potocka do 1710 bl 1730 Konstanciya Puzina bl 1730 bl 1770 Yan z Dukli Filipp Nereush Antonij Puzina bl 1770 1830 Yuzef Vinsentij Puzina 1830 1862 Yan Mojsa Rosohackij bl 1875 Andzhej Mojsa Rosohackij bl 1904 Vijti Tarnoveckij Semen Ivanovich bl 1787 Tarnoveckij Mihajlo Ivanovich bl 1885 1889 Kisilicya Danilo Mihajlovich bl 1889 1894 Starosti Grusheckij Vasil Josipovich Simak Vasil Mihajlovich 1960 ti Matkovskij Vasil Dmitrovich 1969 Andrejchuk Vasil Ivanovich Pereginchuk Ivan Mikolajovich Prokopchuk Mikola Vasilovich Marusik Petro Vasilovich Marusik Anastasiya Vasilivna do 1973 Pavlyuk Gafiya Mikolayivna Grigorchuk Mariya Ivanivna Tarnoveckij Mikola Petrovich Stecik Mikola Fedorovich Tarnoveckij Miroslav Mihajlovich 1 termin Vivcharik Vasil Ivanovich 2002 6 02 2005 Tarnoveckij Miroslav Mihajlovich 2 ta 3 termini z 26 03 2006 Kisilicya Vasil Vasilovich Pinkevich Miroslava MihajlivnaOsvitaIvano Semenovich Krivij Primishennya staroyi shkoli Ivana Krivogo Zarodzhennya silskogo shkilnictva pov yazane z osoboyu Vidminnika narodnoyi osviti Ivana Semenovicha Krivogo 1870 1961 yakij pribuv do Slobidki v 1902 roci imovirno z sela Kobaki V 1904 roci pochalos budivnictvo shkoli yake cherez dva roki bulo zakincheno Z kozhnim rokom kilkist uchniv zbilshuvalas do 1910 roku v Slobidskij pochatkovij shkoli vzhe navchalos 40 50 uchniv i pracyuvalo dva vchiteli Navchannya ditej ukrayinskih ta polskih zhiteliv sela vidbuvalos rozdilno Pid kinec HIH pochatok HH stolittya vnaslidok pozhvavlennya nacionalnogo vidrodzhennya yak po vsij Zahidnij Ukrayini stvoryuyetsya oseredok Prosviti organizovuyetsya hata chitalnya U veresni 1944 roku v seli organizovano semirichnu shkolu u yakij navchali 6 vchiteliv She odin pedagog yakij pracyuvav z 1955 roku v Slobidci Tomchuk Ivan Vasilovich Jogo nazivali postijno pracyuyuchim zavuchem Navchav u shkoli geografiyu buv avtoritetnim yak u seli tak i sered vchiteliv U listopadi 1988 roku vin tragichno zaginuv vnaslidok DTP V 1978 r zbudovano novu dvopoverhovu shkolu na 162 uchnivskih misc 9 travnya 1990 roku v silskij shkoli vidbulosya urochiste vidkrittya muzeyu Istoriyi sela Tut zibrani materiali pro budivnictvo cerkvi fotografiyi Yevangeliya persha vulicya v seli rozmishennya silskoyi chitalni s radi shkola dani pro Krivogo I S Stanom na 2009 j u shkoli pracyuvav 21 vchitel ta navchalosya 70 uchniv Bulo vidkrito dityachij sadochok u yakomu nalichuvalos 17 ditej U 2016 roci na bazi Slobidskoyi ZOSh stvoreno NVK navchalno vihovnij kompleks u yakomu ob yednani shkola i sadok Slobidska ZOSh I II st koristuyetsya zemelnoyu dilyankoyu plosheyu 0 60 ga Cerkva Pokrova Presvyatoyi Bogorodici ta Starij cvintarMogila Yuzefa Puzini z rodinoyuReligiyaCerkva Pokrova Presvyatoyi Bogorodici Pro rannyu istoriyu danogo hramu vidomo vkraj malo Isnuvannya narazi vtrachenih cerkovnih metrik vid 1747 roku roku dozvolyaye pripustiti sho cerkva isnuvala she v pershij polovini XVIII stolittya U 1780 roci budivnictvo novogo primishennya cerkvi Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici funduvav meshkanec sela Vasil Keshinskij ta gromada Cej zh hram zobrazheno na mapi Fridriha fon Miga vid 1769 1783 rokiv Suchasne primishennya cerkvi bulo zbudovane v 1848 1852 rokah koshtom pohovanogo na yiyi cvintari didicha Yuzefa Puzini ta selyan Protyagom radyanskoyi okupaciyi bulo spershu zmineno konfesijnu prinalezhnist cerkvi Na misce Ukrayinskoyi greko katolickoyi cerkvi do yakoyi istorichno nalezhav hram prijshla Rosijska pravoslavna cerkva U 1961 mu nezvazhayuchi na sprotiv naselennya hram bulo zakrito U 1981 mu rozgrabovano cerkovni prinalezhnosti Zhitelyami sela bulo perehovano ta zberezheno Yevangeliye pozolocheni chashi kilka pidsvichnikiv 12 lyutogo 1989 rik u cerkvi pid provodom greko katolickogo svyashenika Olega Kachmarskogo vidnovleno bogosluzhinnya Organizovano cerkovnij hor kerivnikom yakogo bula Palijchuk Miroslava Stepanivna zhitelka sela Hvaliboga Serpen 1990 roku pislya restavracijnih robit u cerkvi zzovni ta vseredini prohodit urochiste visvyachennya cerkvi na yakomu buv prisutnij prisutnij vladika Andrij iz Ivano Frankivska Zgodom hram otrimav status pam yatki arhitekturi miscevogo znachennya ohoronnij nomer 682 M Restavracijni ta budivelni roboti provodilis i nadali z 1991 po 1992 roki vidbulos perekrittya cerkvi blyahoyu v 1992 mu stvorennya novogo rozpis Hramu u 2010 mu z iniciativi nastoyatelya cerkovne podvir ya obstavlene brukivkoyu Nezvazhayuchi na istorichnu prinalezhnist do UGKC gromada sela virishila zberegti pravoslavnu konfesijnu prinalezhnist prote u skladi Pravoslavnoyi cerkvi Ukrayini 2008 roku z arhiyerejskoyu vizitaciyeyu parafiyu vidvidav pravlyachij na toj chas Yepiskop Kolomijskij i Kosivskij Ioan Bojchuk 4 bereznya 2021 roku iz Arhipastirskim vizitom Hram Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici sela Slobidka vidvidav Preosvyashennij Yepiskop Kolomijskij i Kosivskij Yulian yakij z urahuvannyam karantinnih vimog u spivsluzhinni duhovenstva zvershiv Arhiyerejsku Bozhestvennu Liturgiyu ta Akafist usim svyatim Takozh z blagoslovennya Blazhennishogo Mitropolita Kiyivskogo i vsiyeyi Ukrayini Epifaniya Preosvyashennij Vladika Yulian nagorodiv religijnu gromadu Hramu Blagoslovennoyu Mitropolichoyu Pershosvyatitelskoyu Gramotoyu Cerkva roztashovana u centralnij chastini sela na visokomu pagorbi ta koristuyetsya zemelnoyu dilyankoyu plosheyu 4 33 ga Dovkola hramu roztashovuyetsya Starij silskij cvintar Arhitektura cerkvi Cerkva ye trizrubnoyu ta triverhoyu Pri pivnichnij stini vivtarya pribudovana velika zahristiya Golovnij vhid z pivdnya do navi takozh ye vhid z zahodu do babincya Pid opasannyam stini oshalovani vertikalno derev yanoyu vagonkoyu nad opasannyam yak i verhiv obbiti blyahoyu jmovirno davnishe Ob yem navi ye vishim za inshi za rahunok chetverika z odnim zalomom Z pivdennogo shodu vid cerkvi zbereglasya derev yana dvoyarusna dzvinicya Arhitekturno hram ye najbilsh blizkim do guculskogo tipu ukrayinskih derev yanih cerkov Nastoyateli o Georgij Kazankyevich do 1786 bl 1796 rr o Vasil Tarnaveckij bl 1796 1802 paroh Rogini o Georgij Proskurnickij bl 1803 1822 rr o Antonij Fedorovich 1822 parafiyalnij administrator Slobidki o Ignacij Chomkyevich bl 18231828 rr paroh Vinograda o Ignacij Lopatinskij pislya 1828 paroh Gvizdcya o Josip Majkovskij zg 1847 paroh Gvizdcya o Gavrilo Majkovskij do 1878 pislya 1896 rr paroh Gvizdcya o Mihayil Snigurovich zg 1909 r paroh Gvizdcya o Yevgen Savchinskij do 1925 pislya 1939 rr paroh Gvizdcya o Dmitro Vahnyak do 1947 1948 paroh Sorokiv o Lyubomir Davidyak 1948 paroh Vinograda o M Fesyuk 1948 1949 paroh Torgovici o Lyubomir Davidyak 1949 bl 1952 paroh Vinograda o Miroslav Gajduchak bl 1954 1957 paroh Gvizdcya o Anton Karjovich 1957 1960 o Zhurij 1960 1961 o Oleg Kochmarskij 1986 1989 paroh Sorokiv o Mikola Sherbatyuk 1989 1992 paroh Sorokiv o Mikola Kravchuk z 1992 r paroh Sorokiv Kaplici U seli vstanovleno chotiri kaplici v 1937 2000 2010 2013 rokah Ostannyu zbudovano na pozhertvi parafiyan na chest Ivana Bogoslova U 1905 roci u Slobidci takozh bulo zbudovano yeparhialnu kaplicyu Gvizdeckogo kostelu prote cya rimo katolicka svyatinya bulo zrujnovana u 1950 h NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 765 99 61 rosijska 3 0 39 Usogo 768 100 Statistichni dani Naselennya sela Slobidka Rik Vsi zhiteli Ukrayinci Polyaki Yevreyi 1870 524 1880 540 1900 739 737 2 1910 760 745 15 1921 708 477 231 1939 1270 860 395 13 1989 775 775 2001 768 768 2009 760 760 2021 740 740 Dovgozhiteli sela Spisok dovgozhiteliv Kisilicya Yevdokiya Mikolayivna 1922 2014 Kisilicya Gafiya Vasilivna 1927 2021 Tomchuk Dariya Mihajlivna nar 1928 Tarnovecka Gafiya Petrivna 1932 2023 Stecik Varvara Vasilivna nar 1930 Valigurska Yevdokiya Petrivna 1932 2022 Stecik Petro Fedorovich 1932 2023 Chopej Ivan Oleksijovich nar 1932 Tarnovecka Mariya Mikolayivna nar 1930 Hronologiya najstarishih zhiteliv sela Data stanovlennya PIB Data narodzhennya Data smerti Dosyagnutij vik Do 1878 Kisilicya Anna 1809 19 05 1882 73 roki 19 05 1882 Dovganyuk Grigorij 1811 23 11 1886 75 rokiv 23 11 1886 Babijchuk Yevdokiya 1814 18 11 1889 75 rokiv 18 11 1889 Tarnoveckij Stepan Mikoli 1815 11 01 1893 77 rokiv 11 01 1893 Babijchuk Paraskeva 1823 19 10 1895 72 roki Do 1909 roku Tarnoveckij Mihajlo Ivana 1835 20 02 1909 74 roki Do 1925 roku Grigorchuk Vasil 1844 30 04 1927 83 roki 30 04 1927 Kisilicya Pavlo 1850 24 07 1927 76 rokiv 24 07 1927 Skripejchuk Mikola 1850 03 01 1935 85 rokiv Zhiteli sela uchasniki svitovih voyen Uchasniki Pershoyi svitovoyi vijni Babijchuk Ivan 1888 1918 shutce 1 yi roti 36 go kolomijskogo pihotnogo polku krajovoyi oboroni Zaginuv u boyu 24 serpnya 1918 roku Babijchuk Mikola 1885 1918 strilec erzac rezervu 24 go galicko bukovinskogo pihotnogo polku imeni Rittera fon Kummera Polonenij rosijskimi vijskami 25 lyutogo 1916 roku perebuvav u Slobodskomu Valigurskij Dmitro 1892 strilec landshturmu 80 go galickogo pihotnogo polku imeni en Poranenij 10 travnya 1916 roku Nadali zaginuv Valigurskij Ivan 1875 strilec landshturmu 3 yi roti 36 go kolomijskogo pihotnogo polku krajovoyi oboroni Poranenij 5 travnya 1915 go Podalsha dolya nevidoma Valigurskij Ivan 1891 strilec landshturmu 3 yi roti 24 go galicko bukovinskogo pihotnogo polku imeni Rittera fon Kummera Zaginuv mizh 1 ta 10 lipnya 1915 go Gapovij Mikola 1887 yeger rezervu 4 yi roti 30 go polovogo yegerskogo bataljonu Polonenij 13 lyutogo 1915 roku Podalsha dolya nevidoma Gelevan Ivan Petrovich 1895 1933 strilec landshturmu 12 yi roti 55 go galickogo pihotnogo polku Dvichi poranenij 12 listopada 1915 i 6 sichnya 1917 rokiv Grigorchuk Ivan 1891 strilec landshturmu 8 yi roti 24 go galicko bukovinskogo pihotnogo polku imeni Rittera fon Kummera Poranenij 16 kvitnya 1915 roku Nadali polonenij rosijskimi vijskami 16 veresnya 1915 go perebuvav u Petropavlovsku 13 zhovtnya togo zh roku i 3 kvitnya 1917 go v Konyuhovi Podalsha dolya nevidoma Grusheckij Mikola Grigorovich 1889 1942 strilec 2 yi rezervnoyi roti 36 go kolomijskogo pihotnogo polku krajovoyi oboroni Polonenij rosijskimi vijskami 7 veresnya 1915 roku perebuvav u Moskvi a 18 listopada togo zh roku v Omsku Nadali zvilnenij z polonu Grusheckij Mihajlo 1875 strilec landshturmu 55 go galickogo pihotnogo polku Polonenij rosijskimi vijskami 7 lyutogo 1918 go perebuvav v Orenburzi Podalsha dolya nevidoma Dolinyuk Mikola 1896 strilec 1 yi roti 20 go stanislavskogo pihotnogo polku krajovoyi oboroni Poranenij 29 lipnya 1916 roku podalsha dolya nevidoma Dyachuk Fedir 1890 strilec 2 yi erzac roti 24 go galicko bukovinskogo pihotnogo polku imeni Rittera fon Kummera Polonenij rosijskimi vijskami 2 bereznya 1915 roku perebuvav u Barnauli Podalsha dolya nevidoma Kisilicya Vasil 1896 strilec landshturmu 3 yi roti 80 go galickogo pihotnogo polku Poranenij 13 chervnya 1917 roku Podalsha dolya nevidoma Kisilicya Dmitro strilec 12 yi roti 80 go galickogo pihotnogo polku Poranenij 25 lyutogo 1916 roku Podalsha dolya nevidoma Kisilicya Ivan 1883 1915 strilec erzac rezervu 19 go lvivskogo pihotnogo polku krajovoyi oboroni Zaginuv 30 serpnya 1915 go Kisilicya Ivan 1883 6 strilec rezervu 2 roti 24 go galicko bukovinskogo pihotnogo polku imeni Rittera fon Kummera Polonenij rosijskimi vijskami 16 veresnya 1915 roku perebuvav u Petropavlovsku Podalsha dolya nevidoma Kisilicya Ivan 1887 strilec landshturmu 3 yi erzac roti 55 go galickogo pihotnogo polku Polonenij rosijskimi vijskami 17 lyutogo 1917 roku perebuvav u Morshansku Podalsha dolya nevidoma Kisilicya Ivan 1888 strilec 24 go galicko bukovinskogo pihotnogo polku imeni Rittera fon Kummera Polonenij rosijskimi vijskami 3 sichnya 1918 roku perebuvav v Aleksini Podalsha dolya nevidoma Kisilicya Ivan 1889 strilec 5 yi roti 55 go galickogo pihotnogo polku Poranenij 10 zhovtnya 1915 roku podalsha dolya nevidoma Kisilicya Ivan 1890 strilec 11 yi roti 24 go galicko bukovinskogo pihotnogo polku imeni Rittera fon Kummera Poranenij 16 kvitnya 1915 roku Podalsha dolya nevidoma Kisilicya Les 1876 1915 strilec 3 yi roti 36 go kolomijskogo pihotnogo polku krajovoyi oboroni Zaginuv 24 bereznya 1915 go Kisilicya Mikola 1880 strilec erzac rezervu 3 yi roti 24 go galicko bukovinskogo pihotnogo polku imeni Rittera fon Kummera Poranenij 24 grudnya 1915 roku Podalsha dolya nevidoma Kisilicya Mihajlo 1892 strilec landshturmu 3 yi roti 80 go galickogo pihotnogo polku imeni Vilgelma Ernsta velikogo gercoga Saksen Vejmar Ejzenahskogo gercoga Saksonskogo Poranenij 24 travnya 1917 roku podalsha dolya nevidoma Kisilicya Petro 1887 strilec landshturmu 1 yi i 16 yi rot 55 go pihotnogo polku Poranenij 12 listopada 1915 roku i 25 chervnya 1918 go podalsha dolya nevidoma Kobilyanskij Oleksa 1892 1917 strilec 778 go budivnogo polku Zaginuv 23 lipnya 1917 roku Lesyuk Fedir 1896 strilec landshturmu 2 yi roti 24 go galicko bukovinskogo pihotnogo polku imeni Rittera fon Kummera Poranenij 26 sichnya 1918 roku Podalsha dolya nevidoma Moskalyuk Vasil 1892 strilec 4 yi roti 34 go yaroslavskogo pihotnogo polku krajovoyi oboroni Polonenij rosijskimi vijskami 10 zhovtnya 1916 roku perebuvav u Barnauli Podalsha dolya nevidoma Mikityuk Mikola 1880 strilec 5 yi roti 20 go stanislavskogo pihotnogo polku krajovoyi oboroni Zaginuv 21 sichnya 1917 go Mikityuk Mikola Yurijovich 1895 strilec 9 yi roti 20 go 55 go galickogo pihotnogo polku Zaginuv 5 zhovtnya 1915 go Mihalchuk Ivan Mikolajovich 1891 strilec landshturmu 13 yi roti 80 go galickogo pihotnogo polku imeni Vilgelma Ernsta velikogo gercoga Saksen Vejmar Ejzenahskogo gercoga Saksonskogo Poranenij 18 grudnya 1915 roku podalsha dolya nevidoma Mihalchuk Ivan 1894 1916 ulan rezervnogo eskadronu landshturmu 7 go galickogo ulanskogo polku imeni ercgercoga Franca Ferdinanda zaginuv 26 veresnya 1916 roku Mihalchuk Mikola 1891 strilec 4 yi roti 55 go galickogo pihotnogo polku Poranenij 8 lyutogo 1916 roku Podalsha dolya nevidoma Mihalchuk Mihajlo 1897 1917 strilec landshturmu 24 go galicko bukovinskogo pihotnogo polku imeni Rittera fon Kummera Polonenij italijskimi vijskami 25 zhovtnya 1917 roku zaginuv u poloni togo zh roku Mihalchuk Petro 1888 strilec rezervu 24 go galicko bukovinskogo pihotnogo polku imeni Rittera fon Kummera Polonenij rosijskimi vijskami 25 lyutogo 1916 roku perebuvav v Urzhumi 3 kvitnya 1917 vse she zalishavsya v poloni Podalsha dolya nevidoma Moskalyuk Vasil 1892 strilec 4 yi roti 24 go galicko bukovinskogo pihotnogo polku imeni Rittera fon Kummera Polonenij rosijskimi vijskami 2 bereznya 1915 roku perebuvav u Barnauli Podalsha dolya nevidoma Palij Vasil 1878 1917 efrejtor landshturmu 6 yi roti 22 go dalmatinskogo pihotnogo polku imeni grafa fon Laci zaginuv 17 zhovtnya 1917 roku Prokopchuk Mikola 1894 strilec landshturmu 6 yi roti 80 go galickogo pihotnogo polku imeni Vilgelma Ernsta velikogo gercoga Saksen Vejmar Ejzenahskogo gercoga Saksonskogo Poranenij 1 chervnya 1917 roku podalsha dolya nevidoma Tarnoveckij Ivan 1878 strilec 5 yi roti 80 go galickogo pihotnogo polku krajovoyi oboroni Polonenij italijskimi vijskami 6 lipnya 1917 go Podalsha dolya nevidoma Tarnoveckij Ivan 1887 strilec 12 yi roti 20 go stanislavskogo pihotnogo polku krajovoyi oboroni Poranenij 29 lipnya 1916 go Podalsha dolya nevidoma Tarnoveckij Vasil 1889 1916 strilec 8 go prazkogo pihotnogo polku krajovoyi oboroni Zaginuv 14 grudnya 1916 roku Tarnoveckij Vasil 1889 strilec landshturmu 1 yi roti 36 go kolomijskogo pihotnogo polku krajovoyi oboroni Polonenij rosijskimi vijskami 30 zhovtnya 1917 roku perebuvav u Tyumeni Nadali zvilnenij z polonu i poranenij 3 chervnya 1918 go Podalsha dolya nevidoma Tarnoveckij Oleksandr 1894 shutce landshturmu 11 yi roti 20 go galickogo pihotnogo polku imeni grafa pruskogo Genriha Poranenij 16 chervnya 1917 roku Podalsha dolya nevidoma Uchasniki Drugoyi svitovoyi vijni Balanik Vasil Ivanovich 1912 chervonoarmiyec mobilizovanij 10 05 1944 znik bezvisti 02 04 1945 roku nadali zaginuv Valigurskij Ivan Petrovich 1895 chervonoarmiyec mobilizovanij 12 05 1944 komisovanij na roboti v Krivorizkomu zalizorudnomu basejni 28 06 1944 roku Vasilevich Yaroslav Petrovich 1922 ryadovij mobilizovanij 12 05 1944 komisovanij na roboti v Krivorizkomu zalizorudnomu basejni 28 06 1944 roku Vivcharik Mihajlo Andrijovich 1902 ryadovij mobilizovanij 12 05 1944 komisovanij na roboti v Krivorizkomu zalizorudnomu basejni 28 06 1944 roku Ganzyak Semen Oleksijovich 1921 chervonoarmiyec mobilizovanij 10 05 1944 znik bezvisti v grudni 1944 roku Gelevan Vasil Fedorovich 1902 ryadovij mobilizovanij 12 05 1944 komisovanij na roboti v Krivorizkomu zalizorudnomu basejni 28 06 1944 roku Gelevan Ivan Vasilinovich 1913 14 1945 ryadovij mobilizovanij 13 05 1944 zaginuv pri forsuvanni riki Oder u lyutomu 1945 roku Grigorchuk Mikola Vasilovich 1910 1945 chervonoarmiyec mobilizovanij 10 05 1944 zaginuv u boyu 11 04 1945 roku pohovanij u seli Svetij Urban u Horvatiyi Grigorchuk Mikola Ivanovich 1921 chervonoarmiyec mobilizovanij 13 05 1944 znik bezvisti v travni 1945 roku Grigorchuk Petro Ivanovich 1890 1944 chervonoarmiyec 7 go okremogo zapasnogo sapernogo polku mobilizovanij 08 05 1944 pomer vid ran 01 09 1944 pohovanij na cvintari mista Starobilsk Grusheckij Anton Ivanovich 1927 1945 chervonoarmiyec mobilizovanij 08 05 1944 zaginuv u boyu 26 01 1945 roku pohovanij u misti Sovyetsk u Rosiyi Grusheckij Vasil Mikolajovich 1900 1968 chervonoarmiyec mobilizovanij 11 05 1944 Nagorodzhenij medallyu Za bojovi zaslugi 15 03 1945 ta medallyu Za vzyattya Berlina 09 05 1945 Dovganyuk Stepan Oleksijovich 1902 efrejtor mobilizovanij u travni 1944 roku Nagorodzhenij medallyu Za vidvagu 23 04 1945 medallyu Za peremogu nad Nimechchinoyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr 09 05 1945 ta medallyu Za vzyattya Budapeshta 09 06 1945 Karach Yaroslav Mihajlovich 1914 chervonoarmiyec mobilizovanij 08 05 1944 znik bezvisti 07 03 1945 Kisilicya Vasil Mikolajovich 1920 chervonoarmiyec mobilizovanij v 1944 roci Nagorodzhenij medallyu Za vidvagu 17 08 1945 Kisilicya Ivan Stepanovich 1920 starshij serzhant mobilizovanij 06 071944 Nagorodzhenij ordenom Chervonoyi Zirki ordenom Slavi III stupenya 28 03 1945 medallyu Za peremogu nad Nimechchinoyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr 09 05 1945 ta ordenom Vitchiznyanoyi vijni II stupenya 06 04 1985 Kisilicya Mikola Dmitrovich 1908 1944 chervonoarmiyec mobilizovanij 11 05 1944 pomer vid ran 10 12 1944 roku pohovanij u seli Koloz v Ugorshini Kisilicya Mikola Ivanovich 1899 ryadovij mobilizovanij 12 05 1944 komisovanij na roboti v Krivorizkomu zalizorudnomu basejni 28 06 1944 roku Kisilicya Mihajlo Stepanovich 1916 1999 ryadovij mobilizovanij v 1944 roci Nagorodzhenij ordenom Vitchiznyanoyi vijni 1985 Kisilicya Oleksandr Ivanovich 1909 1945 chervonoarmiyec mobilizovanij 10 05 1944 zaginuv u boyu 06 03 1945 pohovanij u misti en v Ugorshini Kisilicya Oleksij Mikolajovich 1922 ryadovij gvardiyi mobilizovanij 11 05 1944 Nagorodzhenij medallyu Za vidvagu 06 05 1945 ta medal Za vidvagu 06 05 1945 Kif yak Vasil Oleksijovich 1918 chervonoarmiyec mobilizovanij 11 05 1944 znik bezvisti 03 02 1945 u Frankfurti na Oderi u Nimechchini Kostyuk Ivan Fedorovich 1921 chervonoarmiyec mobilizovanij 11 05 1944 znik bezvisti 09 03 1945 roku Krasnodemskij Dmitro Kazimirovich 1902 1945 serzhant mobilizovanij 10 05 1944 zaginuv u boyu 27 04 1945 pohovanij u misti Brandenburg u Nimechchini Krasnodemskij Petro Kazimirovich 1913 chervonoarmiyec mobilizovanij u travni 1944 roku Nagorodzhenij medallyu Za vidvagu 20 05 1945 Krupej Mihajlo Afijovich 1920 21 chervonoarmiyec mobilizovanij 11 05 1944 Nagorodzhenij ordenom Slavi III stupenya 30 05 1945 Lesyuk Oleksij Dmitrovich 1903 chervonoarmiyec mobilizovanij 08 05 1944 znik bezvisti 04 09 1944 roku Lesyuk Oleksij Dmitrovich 1910 chervonoarmiyec mobilizovanij 08 05 1944 znik bezvisti u listopadi 1944 roku Mihajlishuk Vasil Mikolajovich 1906 chervonoarmiyec mobilizovanij 10 05 1944 znik bezvisti Mihajlyuk Mihajlo Martinovich 1914 1945 chervonoarmiyec saper mobilizovanij 11 05 1944 zaginuv u boyu 02 03 1945 pohovanij 05 03 1945 v seli pl dzherelo u Polshi Mihalchuk Dmitro Mikolajovich 1902 1945 chervonoarmiyec mobilizovanij 10 05 1944 zaginuv u boyu 04 02 1945 pohovanij u seli en v Ugorshini Moskalyuk Petro Mikolajovich 1900 chervonoarmiyec mobilizovanij u travni 1944 roku Nagorodzhenij medallyu Za bojovi zaslugi Nikiforuk Grigorij Stepanovich 1925 1945 chervonoarmiyec mobilizovanij 16 06 1944 zaginuv u boyu 15 01 1945 pohovanij u misti Kelce u Polshi Nikiforuk Ivan Stepanovich 1922 1944 chervonoarmiyec mobilizovanij 13 05 1944 zaginuv u boyu 13 12 1944 pohovanij u seli Ches v Ugorshini Palij Ivan Vasilovich 1901 chervonoarmiyec mobilizovanij 12 05 1944 komisovanij na roboti v Krivorizkomu zalizorudnomu basejni 28 06 1944 roku Pereginchuk Mikola Ivanovich 1924 chervonoarmiyec mobilizovanij v 1944 roci nadali komisovanij cherez poranennya Nagorodzhenij medallyu Za vidvagu 13 10 1944 medallyu Za peremogu nad Nimechchinoyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr 09 05 1948 ta ordenom Vitchiznyanoyi vijni I stupenya 01 08 1986 Ravlyuk Andrij Mikolajovich 1912 ryadovij mobilizovanij 12 05 1944 komisovanij na roboti v Krivorizkomu zalizorudnomu basejni 28 06 1944 roku Ravlyuk Vasil Mikolajovich 1924 chervonoarmiyec mobilizovanij 13 05 1944 znik bezvisti u kvitni 1945 roku Skoropad Pavlo Yurijovich 1926 chervonoarmiyec mobilizovanij 12 05 1944 komisovanij na roboti v Krivorizkomu zalizorudnomu basejni 28 06 1944 roku Skripinskij Mihajlo Vasilovich 1922 1945 chervonoarmiyec mobilizovanij 10 05 1944 pomer vid ran 25 04 1945 pohovanij u m Debern u Nimechchini Skripinskij Petro Mikolajovich 1921 1945 chervonoarmiyec mobilizovanij 11 05 1944 zaginuv u boyu 01 02 1945 pohovanij u seli Starij Voluv u Polshi Stecik Vasil Fedorovich 1912 chervonoarmiyec urodzhenec sela Vovchkivci mobilizovanij 16 05 1944 komisovanij 12 08 1944 vnaslidok hvorobi Stecik Mihajlo Fedorovich 1914 1944 chervonoarmiyec urodzhenec sela Vovchkivci mobilizovanij u travni 1944 roku pomer vid zavorotu kishok 03 10 1944 pohovanij u misti Kiverci Stecik Semen Fedorovich 1920 2004 chervonoarmiyec urodzhenec sela Vovchkivci mobilizovanij 15 05 1944 otrimav poranennya v grudni 1944 go Nagorodzhenij medallyu Za vidvagu 22 01 1945 medallyu Za peremogu nad Nimechchinoyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr 09 05 1946 ordenom Vitchiznyanoyi vijni II stupenya 1985 Tarnoveckij Vasil Vasilovich 1921 ryadovij mobilizovanij u travni 1944 roku Otrimav poranennya ta zaginuv pid chas Rizkoyi operaciyi v veresni 1944 go Tarnoveckij Dmitro Stepanovich 1901 ryadovij mobilizovanij 12 05 1944 komisovanij na roboti v Krivorizkomu zalizorudnomu basejni 28 06 1944 roku Tarnoveckij Mikola Vasilovich 1914 1944 chervonoarmiyec mobilizovanij 11 05 1944 zaginuv u boyu 30 12 1944 pohovanij u seli Sharkerstesh v Ugorshini Tarnoveckij Oleksij Vasilovich 1919 1945 chervonoarmiyec mobilizovanij 11 05 1944 zaginuv u boyu 27 03 1945 pohovanij u misti Klyajn Kelpen u Polshi Tarnoveckij Oleksij Stepanovich 1923 chervonoarmiyec mobilizovanij 12 05 1944 komisovanij na roboti v Krivorizkomu zalizorudnomu basejni 28 06 1944 roku Timofij Vasil Stepanovich 1908 chervonoarmiyec mobilizovanij 11 05 1944 znik bezvisti u travni 1945 roku Filipchuk Ivan Mikolajovich 1922 23 chervonoarmiyec mobilizovanij u travni 1944 roku Nagorodzhenij medallyu Za peremogu nad Nimechchinoyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr 09 05 1945 medallyu Za vidvagu 06 06 1945 ta medallyu Za vzyattya Berlina 09 06 1945 Hapickij Grigorij Ilkovich 1913 1992 ryadovij mobilizovanij u travni 1944 roku Nagorodzhenij medallyu Za peremogu nad Nimechchinoyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr 12 09 1946 medallyu Dvadcyat rokiv peremogi v Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr 08 10 1966 nagrudnim znakom 25 rokiv peremogi v Velikij Vitchiznyanij vijni 1970 medallyu Tridcyat rokiv peremogi v Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr 02 02 1976 ordenom Vitchiznyanoyi vijni I ta II stupenya 11 03 1985 medallyu Sorok rokiv peremogi v Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr 05 1985 Hapickij Fedir Ilkovich 1908 1945 chervonoarmiyec mobilizovanij 11 05 1944 zaginuv u boyu z tankovoyu diviziyeyu SS pohovanij u misti en v Ugorshini Chleni OUN UPA Bojchuk Vasilina Oleksiyivna 1921 perehovuvala chleniv OUN gotuvala yizhu Vijskovim tribunalom vijsk MVS Stanislavskoyi obl 10 06 1946 zasudzhena na 10 rokiv pozbavlennya voli Valigurska Anastasiya Vasilivna 1922 kur yer OUN zbirala produkti dlya UPA Vijskovim tribunalom vijsk NKVS Stanislavskoyi obl zasudzhena na 10 rokiv pozbavlennya voli ta 5 rokiv porazhennya v pravah iz konfiskaciyeyu majna Valigurskij Mikola Mihajlovich 1907 zv yazkovij OUN Vijskovim tribunalom vijsk MVS Stanislavskoyi obl 08 06 1946 zasudzhenij na 10 rokiv pozbavlennya voli ta 3 roki porazhennya v pravah iz konfiskaciyeyu majna Galashuk Sofiya Mihajlivna 1911 zbirala groshi ta odyag dlya UPA Vijskovim tribunalom vijsk MVS Stanislavskoyi obl 24 04 1946 zasudzhena na 10 rokiv pozbavlennya voli ta 5 rokiv porazhennya v pravah Gelevan Dmitro Petrovich 1884 perehovuvav kerivnika rajprovodu OUN Vijskovim tribunalom vijsk MVS Stanislavskoyi obl 16 05 1946 zasudzhenij na 10 rokiv pozbavlennya voli ta 5 rokiv porazhennya v pravah iz konfiskaciyeyu majna Grabchuk Oleksij Mikolajovich 1917 vchitel perehovuvav voyakiv UPA davav yim produkti Vijskovim tribunalom vijsk MVS Stanislavskoyi obl 16 05 1946 zasudzhenij na 10 rokiv pozbavlennya voli ta 5 rokiv porazhennya v pravah iz konfiskaciyeyu majna Grigorchuk Mariya Vasilivna 1918 1946 zv yazkova UPA zbirala produkti dlya UPA Vijskovim tribunalom vijsk MVS Stanislavskoyi obl 16 05 1946 zasudzhena na 10 rokiv pozbavlennya voli ta 5 rokiv porazhennya v pravah iz konfiskaciyeyu majna zaginula 03 08 1946 v uv yaznenni v Doneckij obl misce pohovannya nevidome Grigorchuk Petro Mikolajovich 1919 1949 strilec boyivki rajprovodu OUN zaginuv u seli Trofanivka 11 zhovtnya 1949 roku Grushecka Ganna Mikolayivna 1924 2018 zbirala produkti dlya OUN Vijskovim tribunalom vijsk NKVS Stanislavskoyi obl 04 10 1945 zasudzhena na 15 rokiv katorzhnih robit i 5 rokiv porazhennya v pravah iz konfiskaciyeyu majna Grusheckij Mihajlo Josipovich 1911 perehovuvav chleniv OUN postachav yim produkti Vijskovim tribunalom vijsk MVS Stanislavskoyi obl 27 09 1949 zasudzhenij na a2 rokiv pozbavlennya voli ta 5 rokiv porazhennya v pravah iz konfiskaciyeyu majna Grusheckij Dmitro Josipovich 1921 perehovuvav voyakiv UPA Vijskovim tribunalom vijsk MVS Stanislavskoyi obl 15 05 1946 zasudzhenij na 10 rokiv pozbavlennya voli iz konfiskaciyeyu majna Grusheckij Anton Josipovich 1907 perehovuvav voyakiv UPA materialno dopomagav yim Osoblivoyu naradoyu pri MDB SRSR 07 06 1950 zasudzhenij na 10 rokiv pozbavlennya voli Dovganyuk Vasil Petrovich 1929 voyak UPA psevdo Kruk ne porivav zv yazkiv iz UPA Vijskovim tribunalom vijsk MVS Stanislavskoyi obl 16 05 1946 zasudzhenij na 10 rokiv pozbavlennya voli iz konfiskaciyeyu majna Tarnoveckij Dmitro Ivanovich 1926 sekretar silradi vikonuvav doruchennya chleniv OUN perehovuvav dokumenti OUN i bofoni Vijskovim tribunalom vijsk MVS Stanislavskoyi obl 14 12 1949 zasudzhenij na 25 rokiv pozbavlennya voli ta 5 rokiv porazhennya v pravah iz konfiskaciyeyu majna Tarnoveckij Dmitro Ivanovich 1924 zaviduvach silskogo klubu voyak UPA psevdo Zhuk zbirav produkti dlya UPA Vijskovim tribunalom vijsk MVS Stanislavskoyi obl 16 05 1946 zasudzhenij na 15 rokiv katorzhnih robit i 5 rokiv porazhennya v pravah iz konfiskaciyeyu majna Kisilicya Varvara Fedorivna 1904 1996 chlen OUN psevdo Nenya speckur yer okruzhnogo provodu OUN Vijskovim tribunalom vijsk MVS Stanislavskoyi obl 11 06 1946 zasudzhena na 10 rokiv pozbavlennya voli ta 5 rokiv porazhennya v pravah Uchasnicya Kengirskogo povstannya Kisilicya Vasilina Mikolayivna 1925 chlen OUN z lyutogo 1944 roku psevdo Slavka stanichna ta referent zhinoctva stanichnogo provodu OUN Organizovuvala zbir harchiv zberigala pidpilnu literaturu ta zajmalas verbuvannyam Vijskovim tribunalom vijsk NKVS Stanislavskoyi obl 04 10 1945 zasudzhena na 15 rokiv katorzhnih robit i 5 rokiv porazhennya v pravah iz konfiskaciyeyu majna Reabilitovana 02 11 1991 Kisilicya Ganna Mihajlivna 1927 chlen OUN psevdo Hvilya Chorna zastupnicya kerivnika rajonnogo provodu OUN Vijskovim tribunalom vijsk MVS Stanislavskoyi obl 11 06 1946 zasudzhena na 15 rokiv katorzhnih robit i 5 rokiv porazhennya v pravah Uchasnicya Kengirskogo povstannya Kisilicya Mihajlo Fedorovich 1927 chlen OUN z kvitnya 1944 roku psevdo Brehun zv yazkovij ta stanichnij providnik OUN U berezni 1945 roku zatrimanij NKDB Vijshov z pid varti pislya pogodzhennya na spivpracyu Zasudzhenij 04 10 1945 pislya uchasti v zamahu na zaviduyuchogo vijskovogo viddilu Gvizdeckogo rajonu U reabilitaciyi vidmovleno 13 02 1992 Kisilicya Fedir Vasilovich 1882 1946 chlen OUN psevdo Dido zbirav produkti dlya UPA Vijskovim tribunalom 23 yi mehanizovanoyi diviziyi 25 01 1946 zasudzhenij na 10 rokiv pozbavlennya voli ta 5 rokiv porazhennya v pravah Zaginuv 24 02 1946 v uv yaznenni misce pohovannya nevidome Kisilicya Yevdokiya Vasilivna 1902 perehovuvala voyakiv UPA u yiyi budinku buv punkt zv yazku OUN Vijskovim tribunalom vijsk MVS Stanislavskoyi obl 16 05 1946 zasudzhena na 10 rokiv pozbavlennya voli ta 5 rokiv porazhennya v pravah iz konfiskaciyeyu majna Kif yak Oleksij Yakovich 1898 1952 areshtovanij za zv yazki z UPA v listopadi 1948 roku Zasudzhenij na 25 rokiv pozbavlennya voli Pomer v uv yaznenni v 1952 roci Ne reabilitovanij Lesyuk Mariya Mikolayivna 1903 zbirala produkti dlya UPA Vijskovim tribunalom vijsk MVS Stanislavskoyi obl 16 01 1951 zasudzhena na 25 rokiv pozbavlennya voli ta 5 rokiv porazhennya v pravah iz konfiskaciyeyu majna Mikityuk Mikola Oleksijovich 1900 molochar chlen OUN psevdo Nechaj Stepan informator OUN rozpovsyudzhuvav bofoni j antiradyanski listivki Zaareshtovanij 11 10 1949 za statteyu 54 11 UK USSR 54 1 a UK USSR Osoblivoyu naradoyu pri MDB SRSR 22 02 1950 zasudzhenij na 10 rokiv pozbavlennya voli u vipravno trudovomu tabori Reabilitovanij 17 08 1993 Mikityuk Ivan Vasilovich 1899 chlen OUN peredav dlya UPA 190 kg zerna i 1000 krb Vijskovim tribunalom vijsk MVS Stanislavskoyi obl 16 05 1946 zasudzhenij na 10 rokiv pozbavlennya voli ta 5 rokiv porazhennya v pravah iz konfiskaciyeyu majna Mikityuk Ganna Ivanivna 1927 zbirala zerno dlya UPA Vijskovim tribunalom vijsk MVS Stanislavskoyi obl 16 05 1946 zasudzhena na 10 rokiv pozbavlennya voli ta 5 rokiv porazhennya v pravah iz konfiskaciyeyu majna Mihajlishuk Vasilina Petrivna 1909 u budinku buv punkt zv yazku OUN perehovuvala chleniv OUN Vijskovim tribunalom vijsk MVS Stanislavskoyi obl 11 10 1949 zasudzhena na 25 rokiv pozbavlennya voli ta 5 rokiv porazhennya v pravah iz konfiskaciyeyu majna Mihalchuk Mihajlo Petrovich 1894 perehovuvav u kriyivci voyakiv UPA Vijskovim tribunalom vijsk MVS Stanislavskoyi obl 11 06 1946 zasudzhenij na 10 rokiv pozbavlennya voli ta 3 roki porazhennya v pravah iz konfiskaciyeyu majna Mihalchuk Dariya Mihajlivna 1928 postachala produkti voyakam UPA Vijskovim tribunalom vijsk MVS Stanislavskoyi obl 30 12 1953 zasudzhena na 25 rokiv pozbavlennya voli z konfiskaciyeyu majna Palij Ganna Mikolayivna 1927 zv yazkova OUN psevdo Ruzha zbirala produkti dlya UPA Vijskovim tribunalom vijsk NKVS Stanislavskoyi obl 04 10 1945 zasudzhena na 15 rokiv katorzhnih robit i 5 rokiv porazhennya v pravah iz konfiskaciyeyu majna Procyuk Vasil Fedorovich 1891 1949 perehovuvav chleniv OUN postachav yim produkti Vijskovim tribunalom vijsk MVS Stanislavskoyi obl 30 06 1946 zasudzhenij na 10 rokiv pozbavlennya voli z konfiskaciyeyu majna Zaginuv 19 07 1949 v uv yaznenni misce pohovannya nevidome Ugrinchuk Roman Dmitrovich 1929 vchitel chlen OUN psevdo Sava informator stanichnoyi OUN Vijskovim tribunalom vijsk MVS Stanislavskoyi obl 16 05 1946 zasudzhenij na 10 rokiv pozbavlennya voli z konfiskaciyeyu majna Shokalyuk Vasil Fedorovich 1923 voyak UPA zbirav produkti dlya UPA Vijskovim tribunalom vijsk MVS Stanislavskoyi obl 16 05 1946 zasudzhenij na 10 rokiv pozbavlennya voli ta 5 rokiv porazhennya v pravah Zhertvi Golokostu Shalom Shtrejfeld Derfel urodzhenec Slobidki zhertva Golokostu Lanksner Gitel 1920 1942 vbita v berezni 1942 roku u Gvizdci Lanksner Etka 1917 1942 rozstrilyana v 1942 roci Lanksner Leya 1913 1942 rozstrilyana 15 grudnya 1942 roku Lanksner Malka 1870 1942 rozstrilyana 15 grudnya 1942 roku Lanksner Roza 1914 1942 rozstrilyana v 1942 roci Lanksner Sara 1893 1942 rozstrilyana v 1942 roci Lanksner Shaya 1897 1942 rozstrilyana v 1942 roci Lanksner Shaya 1923 1942 rozstrilyana v 1942 roci Lanksner Shmuel 1889 1942 rozstrilyanij v 1942 roci Lanksner Shmuel 1900 1942 vbitij u berezni 1942 roku u Gvizdci Lanksner Yakov 1920 1942 vbitij u berezni 1942 roku Sojher Zajda 1920 1942 rozstrilyana v 1942 roci Sojher Lyuba 1925 1942 rozstrilyana v 1942 roci Sojher Sara 1928 1942 rozstrilyana v 1942 roci Sojher T 1883 1942 rozstrilyanij v 1942 roci Shtrejfeld Derfel Shalom 1886 1942 vbitij u getto Kolomiyi v 1942 roci Viznachni urodzhenci sela Mikityuk Mikola Oleksijovich voyak Ukrayinskoyi Galickoyi Armiyi rezhiser miscevogo dramgurtka chlen OUN Mikityuk Fedir Mihajlovich zasluzhenij mehanizator Ukrayinskoyi RSR Mihalchuk Roman Vasilovich majster sportu mizhnarodnogo klasu z girovogo sportu Chotirirazovij chempion svitu trirazovij chempion kolishnih soyuznih pershostej desyatirazovij chempion Zbrojnih Sil 30 raziv ustanovlyuvav svitovi rekordi u svoyij vagovij kategoriyi polkovnik Valigurskij Dmitro Ivanovich doktor ekonomichnih nauk profesor kafedri komerciyi Moskovskogo universitetu kooperaciyi ye avtorom ponad 50 naukovih robit v oblasti rozdribnoyi torgivli i pidpriyemnictva spivgolova Moskovskogo selyanskogo soyuzu Mihalchuk Dmitro Stepanovich docent kafedri sudinnoyi hirurgiyi asistent profesora Ivano Frankivskoyi medichnoyi akademiyi kandidat medichnih nauk Grigorchuk Mikola Oleksijovich kandidat istorichnih nauk zaviduvach kafedri politologiyi i filosofiyi Hmelnickogo tehnologichnogo institutu Ris Vasilevich Gafiya Yaroslavivna kandidat filologichnih nauk docent kafedri ukrayinskoyi movi Prikarpatskogo universitetu Vasilevich Roman Yaroslavovich kandidat medichnih nauk vikladach Ivano Frankivskoyi medichnoyi akademiyi Dovganyuk Yaroslav Petrovich direktor Gorodenkivskogo PTU 31 Kisilicya Dmitro Mihajlovich kapitan miliciyi Tomchuk Oksana Ivanivna kandidat biologichnih nauk Pam yatnikiPam yatnik T G Shevchenku 24 serpnya 1996 roku na misci staroyi shkoli vidkrito pam yatnik Tarasu Grigorovichu Shevchenku 1814 1861 yakij zbudovano na pozhertvi odnoselchan ta za iniciativoyu silskogo golovi Stecika Mikoli Fedorovicha Mogila Sichovih Strilciv 19 grudnya 1991 roku na sv Mikolaya zakladeno ta osvyacheno pershij kamin pid sporudzhennya mogili Sichovim Strilcyam Pokladeno nacionalnij prapor hrest tablichku z napisom Osvyachene misce dlya nasipannya mogili Sichovim Strilcyam u chest progoloshennya nezalezhnoyi derzhavi Ukrayini Vstanovleno 6 pam yatnih hrestiv Topografiya selaSelo na mapi fon Miga 1779 1783 Selo na avstrijskij voyennij karti Galiciyi i Bukovini 1861 1864 rokiv Selo na avstrijskij voyennij karti Galiciyi i Bukovini 1869 1912 rokiv Selo na polskij voyennij karti Zahidnoyi Ukrayini 1924 1939 rokiv Suchasna topografichna karta sela Urochisha Solonec Perelaznik Dubrovka Mogilki Gelevanshina Sheremeta Gurkalo Storozhna Panskij lan Bereza Kovbur Bojchukova Skala Gliboka dolina Chubiv gorb Rivne Blyamok Semchuk Martinyuk KadlubPrimitkiKabinet Ministriv Ukrayini Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Ivano Frankivskoyi oblasti www kmu gov ua ua Procitovano 12 listopada 2021 ROZPORYaDZhENNYa ODA Departament rozvitku gromad ta teritorij dorozhnogo zhitlovo komunalnogo gospodarstva mistobuduvannya ta arhitekturi ODA vid 10 lyutogo 2022 r 52 Pro zatverdzhennya perelikiv avtomobilnih dorig zagalnogo koristuvannya miscevogo znachennya Ivano Frankivskoyi oblasti Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR vid 7 6 1946 Pro zberezhennya istorichnih najmenuvan ta utochnennya nazv Stanislavskoyi oblasti Shematizm vsego klira greko katolickoyi yeparhiyi Stanislavivskoyi na rik bozhij 1914 Stanislaviv 1914 s 102 Shematizm diyeceziyi greko katolickoyi Stanislavivskoj Lviv 1886 s 108 Regestr podatku podymnego Ziemi Halickiej 1735 CDIAL F 134 Op 2 Spr 10 Zv 64 Buchko Dmitro Grigorovich 1990 Pohodzhennya nazv naselenih punktiv Pokuttya Lviv Vidavnictvo Svit s 109 weather in ua Derzhavnij reyestr pam yatok arheologiyi Ivano Frankivskoyi oblasti vzyatih na oblik pid ohoronu rishennyam oblvikonkomu 9 vid 24 sichnya 1989 roku PDF Schneider Antoni 1874 Encyklopedya do krajoznawstwa Galicyi pod wzgledem historycznym statystycznym topograficznym orograficznym hydrograficznym geognostycznym Lviv s 389 Janusz Bohdan 1918 Zabytki przedhistoryczne Galicyi Wshodniej Lviv s 163 Brajchevskij M Yu 1959 Rimski moneti na teritoriyi Ukrayini Kiyiv s 168 Akta grodzkie i ziemskie CDIAL F 5 Op 1 Spr 286 Ark 4 Smerechanskij Roman Kaglyan Oleksandr Nikiforuk Volodimir 2009 Gorodenkivshina stezhkami stolit Ivano Frankivskij Lileya NV s 58 Smerechnskij Roman Kaglyan Oleksandr Nikiforuk Volodimir 2009 Gorodenkivshina stezhkami stolit Ivano Frankivsk Lileya NV s 85 Slovnik geografichnij Korolivstva Polskogo st 807 20 Metrichna kniga reyestraciyi smerti sela Slobidka DAIFO F 631 Op 7 Spr 25 St 27 28 29 Derzhavnij arhiv Ivano Frankivskoyi oblasti f 2 o 1 spr 41 a 52 Cerkva Pokrovi Pr Bogorodici 1852 Galizien und Lodomerien 1779 1783 First Military Survey Hram Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici sela Slobidka Kolomijska Yeparhiya Pravoslavnoyi Cerkvi Ukrayini Procak R 2006 Cerkvi prikarpatskogo krayu Ivano Frankivsk Lileya NV s 180 s ISBN ISBN 966 668 125 0 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Perevirte znachennya isbn nedijsnij simvol dovidka Tkachenko Nadiya 2009 Vikami opovitij Ivano Frankivsk Lileya NV s 46 https socialdata org ua projects mova 2001 Dani perepisu ye imovirno zanizhenimi zvazhayuchi na chislenni vipadki bojkotu perepisu sered ukrayinciv Kniga Pam yati Ukrayini Ivano Frankiv obl u 3 t Lviv Kamenyar 1998 2003 T 1 3 Anketa represovanoyi sim yi Kif yak z s Slobidka Gorodenkivskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ