Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Оста́пківці — село Коломийського району Івано-Франківської області.
| село Остапківці | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Івано-Франківська область |
| Район | Коломийський район |
| Рада | |
| Основні дані | |
| Засноване | 1378 |
| Населення | 748 |
| Площа | 1.2 км² |
| Густота населення | 62,33 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 78262 |
| Телефонний код | +380 233 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°35′26″ пн. ш. 25°16′50″ сх. д. / 48.59056° пн. ш. 25.28056° сх. д.Координати: 48°35′26″ пн. ш. 25°16′50″ сх. д. / 48.59056° пн. ш. 25.28056° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 295 м |
| Водойми | Чорнява |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 78262, Івано-Франківська обл., Коломийський р-н, с.Остапківці, вул.І.Франка, 43 |
| Карта | |
  Остапківці | |
 Остапківці | |
| Мапа | |
| | |
Розташування
Віддаль від села до районного центру — 22 км, до обласного центру — 75 км. Через село проходить дорога Озеряни — Кути та залізниця Івано-Франківськ — Шепетівка. Село Остапківці межує із селом Чехова, селищем Гвіздець, селом Виноград, Прикмище та Руднівка (Хвалибога) Городенківського району. Вздовж села з лівого боку з півночі на південь протікає річка Чорнява, яка впадає в Прут. Назви кутків села: Березки, На толоці, Під виноградом. Вулиці села: Івана Франка, Шевченка, Лесі Українки, Лісна, Церковна, Бічна, Коротка, Садова, Стефаника, Будівельна, Молодіжна, Польова.
Населення
Станом на 01.01.2008 року населення по сільській раді становило 1074 чол., кількість господарств 388, у тому числі по с. Остапківці населення становило 722 чол., кількість господарств 271 чол., по с. Чехова населення становило 352 чол., кількість господарств 118.
Історія
Назва походить від патронімної назви Остапко (1441 р.).
Перша історична згадка
Село Остапківці — один із найстаріших населених пунктів Покуття. Цього року йому минуло 594 роки. За деякими документальними даними, перша писемна згадка про це поселення відноситься щонайменше до 1378 року. У підтверджувальній грамоті польського короля Володислава Ягайла, виданій 26 жовтня 1416 року в Неполоміце Вахну Тептюковичу з Тисмениці на володіння цілим рядом населених пунктів, розташованих на Прикарпатті, числиться й село Остапківці. Однак це не було власне дарчою грамотою, а підтвердження грамоти Ягайлавого попередника — князя Володислава Опольського. Як відомо, князь В. Опольський одержав 10 листопада 1372 року від польсько-угорського короля Людовика у володіння Червону Русь, і володів нею до 13 січня 1379 року. За цей короткий час князь В. Опольський надав у тимчасове і довічне володіння своїм васалам сотні населених пунктів Прикарпаття. Серед них подибуємо й Видинів, Орелець, Гвіздець, Остапківці, Стопчатів та ін. На жаль, через відсутність дорогої князівської грамоти Вахну Тептюковичу на довічне володіння селами немає можливості довідатися, коли саме, у якому році він став власником цього поселення. В. Тептюкович володів селом понад 40 років, але до якого саме часу — невідомо. У 1439—1448 рр. Остапківцями володів Прокіп зі Стрімку та Ганівців, а відтак — його спадкоємці. Цілком можливо, що цей Прокіп був сином або близьким родичем Вахна Тептюковича, адже Вахну разом з багатьма прикарпатськими поселеннями належало й село Стрілища на Львівщині. 5 жовтня 1475 року Прокопович з Гвіздця (спадкоємець Прокопа зі Стілищ) упосадив у селі Остапцівці порахільний костел, на честь Благовіщення Народження Панни Марії і «приписав» до нього свою власність: села Малий і Великий Гвіздець, Видинів, Рудники, Сороки. Ці самі села, як власність Андрія Прокоповича згадуються в документах галицького гродського суду за 6 січня 1494 р..
Війни
В селі було зареєстровано два Січових Стрільці:
- Дем'янчук Євген Онуфрійович — 1897 р.н.,
- Палій Дмитро Миколайович — 1901 р.н.
На 01.01.1939 в селі проживало 1020 мешканців, з них 950 українців-грекокатоликів, 5 українців-латинників, 50 поляків і 15 євреїв. Село входило до складу ґміни Ґвоздзєц Място Коломийського повіту Станиславівського воєводства Польщі.
В роки Другої світової війни в боях загинуло 39 осіб.
На даний час у селі проживає два інваліди Німецько-радянської війни, п'ять учасників бойових дій та шість учасників бойових дій в Афганістані. В селі проживає двоє осіб реабілітованих, які в 1944-46 роках були вивезені на примусові роботи до Сибіру, та шість осіб, які були вивезені на примусові роботи до Німеччини.
Сучасна історія
До 17 березня 1986 року Остапківці належали до Городенківського району.
Зараз село Остапківці входить до складу Остапківської сільської ради і є центром сільської ради. Сільська рада є новоутвореною радою і утворена рішенням Івано-Франківської обласної ради 09 липня 1991 року. Розпочала свою роботу сільська рада 01 січня 1992 року. До складу сільської ради входять два села — Остапківці та село Чехова.
Пам'ятки
- пам'ятний хрест на честь скасування панщини, який встановлено на толоці біля дитячого садочка. Це є однораменний, камінний хрест, встановлений на одноступінчастому постаменті, 2х2, 2 м висотою 1.8 м.
- центрі села біля пам'ятника загиблим воїнам-односельчанам насипано і освячено символічну могилу «Борцям за Волю України» та встановлено на її вершині фігуру Матері Божої із двома ангелами.
- загиблим односельчанам в роки німецько-радянської війни, який розташований в центрі села.
- пам'ятний хрест на честь відродження Христової віри, який встановлений між автобусною зупинкою та капличкою в 1991 році.
- пам'ятний хрест на хвалу Божу в центрі села (на роздоріжжі) жителями села Гринюком Іваном та Іриною в 1991 році.
Церква
На території села діє церква святого Миколая, яка побудована в 1855 р. Належить до УПЦ КП, священик о. Юрій. Всі жителі села сповідують одну конфесію. Храмове свято в селі — на день святого Миколая, 19 грудня. Цвинтар один: навколо церкви старий, який продовжується як діючий.
Примітки
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 37.
- Остапківці. Церква Св. Миколи 1855
Джерела
- Ostapkowce z Czechową, wś, pow. kołomyjski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 662. (пол.) — S. 662. (пол.)
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Ostapkivci Osta pkivci selo Kolomijskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti selo Ostapkivciznak sela Ostapkivciznak sela OstapkivciKrayina UkrayinaOblast Ivano Frankivska oblastRajon Kolomijskij rajonRadaOsnovni daniZasnovane 1378Naselennya 748Plosha 1 2 km Gustota naselennya 62 33 osib km Poshtovij indeks 78262Telefonnij kod 380 233Geografichni daniGeografichni koordinati 48 35 26 pn sh 25 16 50 sh d 48 59056 pn sh 25 28056 sh d 48 59056 25 28056 Koordinati 48 35 26 pn sh 25 16 50 sh d 48 59056 pn sh 25 28056 sh d 48 59056 25 28056Serednya visota nad rivnem morya 295 mVodojmi ChornyavaMisceva vladaAdresa radi 78262 Ivano Frankivska obl Kolomijskij r n s Ostapkivci vul I Franka 43KartaOstapkivciOstapkivciMapa Ostapkivci u VikishovishiRoztashuvannyaViddal vid sela do rajonnogo centru 22 km do oblasnogo centru 75 km Cherez selo prohodit doroga Ozeryani Kuti ta zaliznicya Ivano Frankivsk Shepetivka Selo Ostapkivci mezhuye iz selom Chehova selishem Gvizdec selom Vinograd Prikmishe ta Rudnivka Hvaliboga Gorodenkivskogo rajonu Vzdovzh sela z livogo boku z pivnochi na pivden protikaye richka Chornyava yaka vpadaye v Prut Nazvi kutkiv sela Berezki Na toloci Pid vinogradom Vulici sela Ivana Franka Shevchenka Lesi Ukrayinki Lisna Cerkovna Bichna Korotka Sadova Stefanika Budivelna Molodizhna Polova NaselennyaStanom na 01 01 2008 roku naselennya po silskij radi stanovilo 1074 chol kilkist gospodarstv 388 u tomu chisli po s Ostapkivci naselennya stanovilo 722 chol kilkist gospodarstv 271 chol po s Chehova naselennya stanovilo 352 chol kilkist gospodarstv 118 IstoriyaNazva pohodit vid patronimnoyi nazvi Ostapko 1441 r Persha istorichna zgadka Selo Ostapkivci odin iz najstarishih naselenih punktiv Pokuttya Cogo roku jomu minulo 594 roki Za deyakimi dokumentalnimi danimi persha pisemna zgadka pro ce poselennya vidnositsya shonajmenshe do 1378 roku U pidtverdzhuvalnij gramoti polskogo korolya Volodislava Yagajla vidanij 26 zhovtnya 1416 roku v Nepolomice Vahnu Teptyukovichu z Tismenici na volodinnya cilim ryadom naselenih punktiv roztashovanih na Prikarpatti chislitsya j selo Ostapkivci Odnak ce ne bulo vlasne darchoyu gramotoyu a pidtverdzhennya gramoti Yagajlavogo poperednika knyazya Volodislava Opolskogo Yak vidomo knyaz V Opolskij oderzhav 10 listopada 1372 roku vid polsko ugorskogo korolya Lyudovika u volodinnya Chervonu Rus i volodiv neyu do 13 sichnya 1379 roku Za cej korotkij chas knyaz V Opolskij nadav u timchasove i dovichne volodinnya svoyim vasalam sotni naselenih punktiv Prikarpattya Sered nih podibuyemo j Vidiniv Orelec Gvizdec Ostapkivci Stopchativ ta in Na zhal cherez vidsutnist dorogoyi knyazivskoyi gramoti Vahnu Teptyukovichu na dovichne volodinnya selami nemaye mozhlivosti dovidatisya koli same u yakomu roci vin stav vlasnikom cogo poselennya V Teptyukovich volodiv selom ponad 40 rokiv ale do yakogo same chasu nevidomo U 1439 1448 rr Ostapkivcyami volodiv Prokip zi Strimku ta Ganivciv a vidtak jogo spadkoyemci Cilkom mozhlivo sho cej Prokip buv sinom abo blizkim rodichem Vahna Teptyukovicha adzhe Vahnu razom z bagatma prikarpatskimi poselennyami nalezhalo j selo Strilisha na Lvivshini 5 zhovtnya 1475 roku Prokopovich z Gvizdcya spadkoyemec Prokopa zi Stilish uposadiv u seli Ostapcivci porahilnij kostel na chest Blagovishennya Narodzhennya Panni Mariyi i pripisav do nogo svoyu vlasnist sela Malij i Velikij Gvizdec Vidiniv Rudniki Soroki Ci sami sela yak vlasnist Andriya Prokopovicha zgaduyutsya v dokumentah galickogo grodskogo sudu za 6 sichnya 1494 r Vijni V seli bulo zareyestrovano dva Sichovih Strilci Dem yanchuk Yevgen Onufrijovich 1897 r n Palij Dmitro Mikolajovich 1901 r n Na 01 01 1939 v seli prozhivalo 1020 meshkanciv z nih 950 ukrayinciv grekokatolikiv 5 ukrayinciv latinnikiv 50 polyakiv i 15 yevreyiv Selo vhodilo do skladu gmini Gvozdzyec Myasto Kolomijskogo povitu Stanislavivskogo voyevodstva Polshi V roki Drugoyi svitovoyi vijni v boyah zaginulo 39 osib Na danij chas u seli prozhivaye dva invalidi Nimecko radyanskoyi vijni p yat uchasnikiv bojovih dij ta shist uchasnikiv bojovih dij v Afganistani V seli prozhivaye dvoye osib reabilitovanih yaki v 1944 46 rokah buli vivezeni na primusovi roboti do Sibiru ta shist osib yaki buli vivezeni na primusovi roboti do Nimechchini Suchasna istoriya Do 17 bereznya 1986 roku Ostapkivci nalezhali do Gorodenkivskogo rajonu Zaraz selo Ostapkivci vhodit do skladu Ostapkivskoyi silskoyi radi i ye centrom silskoyi radi Silska rada ye novoutvorenoyu radoyu i utvorena rishennyam Ivano Frankivskoyi oblasnoyi radi 09 lipnya 1991 roku Rozpochala svoyu robotu silska rada 01 sichnya 1992 roku Do skladu silskoyi radi vhodyat dva sela Ostapkivci ta selo Chehova Pam yatkipam yatnij hrest na chest skasuvannya panshini yakij vstanovleno na toloci bilya dityachogo sadochka Ce ye odnoramennij kaminnij hrest vstanovlenij na odnostupinchastomu postamenti 2h2 2 m visotoyu 1 8 m centri sela bilya pam yatnika zagiblim voyinam odnoselchanam nasipano i osvyacheno simvolichnu mogilu Borcyam za Volyu Ukrayini ta vstanovleno na yiyi vershini figuru Materi Bozhoyi iz dvoma angelami zagiblim odnoselchanam v roki nimecko radyanskoyi vijni yakij roztashovanij v centri sela pam yatnij hrest na chest vidrodzhennya Hristovoyi viri yakij vstanovlenij mizh avtobusnoyu zupinkoyu ta kaplichkoyu v 1991 roci pam yatnij hrest na hvalu Bozhu v centri sela na rozdorizhzhi zhitelyami sela Grinyukom Ivanom ta Irinoyu v 1991 roci Cerkva Na teritoriyi sela diye cerkva svyatogo Mikolaya yaka pobudovana v 1855 r Nalezhit do UPC KP svyashenik o Yurij Vsi zhiteli sela spoviduyut odnu konfesiyu Hramove svyato v seli na den svyatogo Mikolaya 19 grudnya Cvintar odin navkolo cerkvi starij yakij prodovzhuyetsya yak diyuchij PrimitkiKubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 Visbaden 1983 s 37 Ostapkivci Cerkva Sv Mikoli 1855DzherelaOstapkowce z Czechowa ws pow kolomyjski Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1886 T VII S 662 pol S 662 pol Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi