Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Ценява Ценя ва село Коломийського району Івано Франківської області

Ценява (Україна)

Ценява (Україна)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ценява.

Ценя́ва — село Коломийського району Івано-Франківської області.

село Ценява
image
Церква Воздвиж. Чесного Хреста
Церква Воздвиж. Чесного Хреста
Країна image Україна
Область Івано-Франківська область
Район Коломийський район
Рада Ценявська сільська рада
Код КАТОТТГ UA26080210070094507
Основні дані
Засноване 1714 рік
Населення 1668
Площа 14,43 км²
Густота населення 114,69 осіб/км²
Поштовий індекс 78255
Географічні дані
Географічні координати 48°33′01″ пн. ш. 25°07′29″ сх. д. / 48.55028° пн. ш. 25.12472° сх. д. / 48.55028; 25.12472Координати: 48°33′01″ пн. ш. 25°07′29″ сх. д. / 48.55028° пн. ш. 25.12472° сх. д. / 48.55028; 25.12472
Водойми р. Вільховець
Відстань до
районного центру 		5 км
Найближча залізнична станція Ценява
Місцева влада
Адреса ради 78255, Івано-Франківська обл., Коломийський р-н, с. Ценява, вул. Шевченка, 11
Карта
image
image
Ценява
image
image
Ценява
Мапа

image Ценява у Вікісховищі

Орган місцевого самоврядування - Ценявська сільська рада, яка утворена 24 лютого 1940 року. Сільський голова - Богдан Томенчук.

Розташування

Село Ценява межує з селами П'ядики, Підгайчики, Королівка, Корнич. Село розміщене на рівнині.

Через село проходить автомобільна дорога Р24 і залізниця Коломия — Заліщики — Тернопіль (зупинний пункт Ценява). Відстань до м. Коломиї: до залізничного моста - 7 км, по об'їзній дорозі - 12 км, до Івано-Франківська - 70 км.

Історія села

Ценява. Вимовляється в народі - Ценів.

Перша згадка про село в писемних джерелах належить до 1714 р. Стосовно часу заснування села і його назви є кілька версій.

  • Після Брестської унії 1596 р. Польща і католицька церква посилили свою агресивність щодо населення Галичини, засилаючи в різні кінці краю своїх ксьондзів і поселенців. Такі поселення в кінці XVI ст. прибули на територію, де знаходиться сучасне село. Їм сподобались землі, місцевість і вони заявили: "Це ніва наша". (Ценіва - Ценів - Ценява).
  • Землі, на яких розкинулось теперішнє село, належали до Коломиї і називались "міським урочищем". У першій половині XVII ст., з розпорядження графа Йосипа Потоцького, на цих землях було збудовано господарський двір і поселено селян з Корнича та Сопова. Першими поселенцями були Федір Верига з Корнича і Григорій Томенчук з Сопова. Йосип Потоцький ці землі називав своїми: "Це ніви мої". З цього виразу пішла назва села.

Після кривавого захоплення Галичини в 1919 році польська адміністрація почала заохочування переходу греко-католиків на латинський обряд. Розпочата й активна кампанія заселення мазурами — на 23.10.1921 було розселено 10 родин (55 осіб), яким надано 136 моргів поля.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова Кількість Відсоток
українська 1649 99.64%
російська 6 0.36%
Усього 1655 100%

Пам'ятки

  • Дубовий хрест на честь скасування кріпацтва встановлений у травні 1848 року.
  • Могила-курган борцям, які полягли за волю України, жителі села, під керівництвом Михайла Томенчука насипали 1990 року перед в'їздом у село ліворуч дороги з Коломиї.
  • Пам'ятник жителям села, які загинули на фронтах Другої світової війни, встановлений у травні 1981 року.

Релігія

  • Дерев'яна церква Воздвиження Чесного Хреста збудована 1808 року, належить до УГКЦ. Священик - о. Юрій Савчук. Біля церкви встановлено Дубовий хрест на честь 1000-літнього ювілею хрещення Русі 1988 р. 27 вересня 2008 року святкували 200-ліття церкви. Храмове свято - 27 вересня, Воздвиження Чесного Хреста.
  • Римо-католицький Костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією, збудований в 1904 році. У 1946 році радянська влада закрила храм, облаштувавши у ньому спочатку зерносховище, а потім - склад мінеральних добрив. Після повернення святині у 1992 році її було відновлено при допомозі колишніх парафіян, які виїхали за радянської влади до Польщі.
  • Капличка навпроти могили збудував 1990 року Володимир Саєвич на місці камінного хреста, встановленого в кінці ХІХ ст.
  • Хрест встановлено в офіру в честь Чесного Животворящого Хреста Господнього від родини Томенчуків 2008 р. Чин освячення відбувся 27 вересня 2008 р.
  • Каплиця Святого Юди Тадея - збудована з ініціативи та участі сім’ї Бойчука Андрія. Чин освячення відбувся  2 липня 2004 р.
  • Криничка , де відбувається чин великого освячення йорданської води. Біля кринички було встановлено хрест Красничуком Іваном, згодом встановили статую Матері Божої  26.08. 2009 року та облаштували дерев’яну криничку.

Освіта

Перше приміщення початкової школи було побудоване на початку ХХ ст. громадою села на вул. Джерельній. Тут працював один учитель. У роки Першої світової війни приміщення було зруйноване, школярі навчалися в будинках господарів. У 1920-х роках громада відпустила для школи громадську споруду по вул. Криничній. 1926 р., з допомогою поміщиці Павліни Кунцової, було збудовано нове приміщення сільської управи ("охронки") на вул. Шкільній, де і було відкрито польську школу, а українці продовжували навчатись у тому приміщенні, що й раніше. З 1939 року до 1967 року колишня "охронка" стала єдиною школою. 1945 року початкова школа переросла в семирічну. Першим директором була Бабенко, уродженка Чернігівської області. 1947 року її замінив Василь Мосіяш. Протягом 1966-1989 рр. директором працював Ярослав Мельник. В 1977 році відкрило двері нове приміщення школи, 1989-1990 рр., директором працював її вихованець Богдан Томенчук. У 1990 - 2021 рр. школу (з 04.02.2021 р - гімназію) очолював ентузіаст, історик, краєзнавець, відмінник народної освіти Віталій Сокур.

Ценявський ЗДО "Сонечко" - свою роботу після тривалого закриття  заклад розпочав 11 травня 2007р., розрахований на 2 групи загального розвитку, 35 місць на даний час виховується 39 дітей.

Режим  роботи ЗДО : п’ятиденний з 9.00. до 18.00. Мова навчання – українська.   У порівнянні з минулими роками кількість дітей по мережі змінювалася. Кадрами дошкільний заклад укомплектований повністю, згідно штатного розпису. Працює в дитячому садку -14осіб: зокрема, педагогічних працівників -4 осіб, з них директор-1ст, 2 вихователі:  на 1ст., музичний керівник – 0.3ст., 10 осіб – технічного та обслуговуючого персоналу.

Культура

  • Будинок культури побудований у 1970 році на 350 місць. Директор БК - Андрій Федорчук. Художній керівник - Олексій Білоус, який керує Народним аматорським хоровим колективом "Дзвони Покуття".
  • Бібліотека : бібліотекар Василик В.. Книжковий фонд становить - 6000 примірників.
  • У середині 1920-х років в селі було створено товариство "Просвіта", яке активно діяло в 1930-х роках. Засновником був Томенчук Іван Миколайович, його активними помічниками - Михайло Томенчук, Гнат Томенчук, Петро Томенчук. Товариство мало свою бібліотеку, в якій були твори Т.Г.Шевченка, І.Франка та інших авторів. В 1935-1937 рр. церковна громада під керівництвом священика Григорія Федини та активістів "Просвіти" біля церкви збудували будинок - свій культурний центр, що мав назву "Скала". Цей будинок використовувався як клуб, бібліотека.

Відомі люди

  • Слоньовська Ольга Володимирівна — українська поетеса, літературознавець. Народилася в селі Ценява 8 березня 1960 року. Авторка збірок поезій "Гілка глоду", "Гердани", "Пектораль" та інші.
  • Томенчук Богдан Михайлович - український поет, Директор Івано-Франківського регіонального центру оцінювання якості освіти. Народився 16 січня 1955 року в селі Ценява. Автор збірок поезій: "На паперті душі", "Він був пророком у своїй вітчизні" , "Жінка з одного вірша", "Дві джезви".
  • Томенчук Богдан Петрович (1950*) - український історик, археолог

Світлини

  • image
    Ценява, Костел
  • image
    Ценява, Костел
  • image
    Ценява, Будинок культури та бібліотека
  • image
    Ценява, Пам'ятник
  • image
    Ценява, Школа
  • image
    Церква Воздвиж. Чесного Хреста
  • image
    Ценява, Капличка Святого Юди Тадея.
  • image
    Ценява, Стаціонарне відділення КМФПД
  • image
    Ценява, Хрест
  • image
    Ценява, Дубовий хрест на честь скасування панщини.

Джерела

  • Відомості про село збирали колишній учитель історії Ярослав Комановський та житель села Богдан Бойчук.
  • Історія одного села. Ценява [ 4 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
  • Ценява — Інформаційно-пізнавальний сайт | Івано-Франківська область у складі УРСР [ 24 лютого 2020 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том - Історія міст і сіл Української РСР. Івано-Франківська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1971. — 639 с.)
  • Коломийщина . Вчора і сьогодні: Довідник / упорядники: В. Плахта, М. Васильчук, О. Гаврилюк. - Коломия: Вільний голос, 2006. - 192 с.


image Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.
  1. Державний архів Івано-Франківської області, ф. 2, о. 1, спр. 41, а. 52.
  2. https://socialdata.org.ua/projects/mova-2001/

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Cenyava Cenya va selo Kolomijskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti selo Cenyava Cerkva Vozdvizh Chesnogo HrestaCerkva Vozdvizh Chesnogo Hresta Krayina Ukrayina Oblast Ivano Frankivska oblast Rajon Kolomijskij rajon Rada Cenyavska silska rada Kod KATOTTG UA26080210070094507 Osnovni dani Zasnovane 1714 rik Naselennya 1668 Plosha 14 43 km Gustota naselennya 114 69 osib km Poshtovij indeks 78255 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 33 01 pn sh 25 07 29 sh d 48 55028 pn sh 25 12472 sh d 48 55028 25 12472 Koordinati 48 33 01 pn sh 25 07 29 sh d 48 55028 pn sh 25 12472 sh d 48 55028 25 12472 Vodojmi r Vilhovec Vidstan do rajonnogo centru 5 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Cenyava Misceva vlada Adresa radi 78255 Ivano Frankivska obl Kolomijskij r n s Cenyava vul Shevchenka 11 Karta Cenyava Cenyava Mapa Cenyava u Vikishovishi Organ miscevogo samovryaduvannya Cenyavska silska rada yaka utvorena 24 lyutogo 1940 roku Silskij golova Bogdan Tomenchuk RoztashuvannyaSelo Cenyava mezhuye z selami P yadiki Pidgajchiki Korolivka Kornich Selo rozmishene na rivnini Cherez selo prohodit avtomobilna doroga R24 i zaliznicya Kolomiya Zalishiki Ternopil zupinnij punkt Cenyava Vidstan do m Kolomiyi do zaliznichnogo mosta 7 km po ob yiznij dorozi 12 km do Ivano Frankivska 70 km Istoriya selaCenyava Vimovlyayetsya v narodi Ceniv Persha zgadka pro selo v pisemnih dzherelah nalezhit do 1714 r Stosovno chasu zasnuvannya sela i jogo nazvi ye kilka versij Pislya Brestskoyi uniyi 1596 r Polsha i katolicka cerkva posilili svoyu agresivnist shodo naselennya Galichini zasilayuchi v rizni kinci krayu svoyih ksondziv i poselenciv Taki poselennya v kinci XVI st pribuli na teritoriyu de znahoditsya suchasne selo Yim spodobalis zemli miscevist i voni zayavili Ce niva nasha Ceniva Ceniv Cenyava Zemli na yakih rozkinulos teperishnye selo nalezhali do Kolomiyi i nazivalis miskim urochishem U pershij polovini XVII st z rozporyadzhennya grafa Josipa Potockogo na cih zemlyah bulo zbudovano gospodarskij dvir i poseleno selyan z Kornicha ta Sopova Pershimi poselencyami buli Fedir Veriga z Kornicha i Grigorij Tomenchuk z Sopova Josip Potockij ci zemli nazivav svoyimi Ce nivi moyi Z cogo virazu pishla nazva sela Pislya krivavogo zahoplennya Galichini v 1919 roci polska administraciya pochala zaohochuvannya perehodu greko katolikiv na latinskij obryad Rozpochata j aktivna kampaniya zaselennya mazurami na 23 10 1921 bulo rozseleno 10 rodin 55 osib yakim nadano 136 morgiv polya NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 1649 99 64 rosijska 6 0 36 Usogo 1655 100 Pam yatkiDubovij hrest na chest skasuvannya kripactva vstanovlenij u travni 1848 roku Mogila kurgan borcyam yaki polyagli za volyu Ukrayini zhiteli sela pid kerivnictvom Mihajla Tomenchuka nasipali 1990 roku pered v yizdom u selo livoruch dorogi z Kolomiyi Pam yatnik zhitelyam sela yaki zaginuli na frontah Drugoyi svitovoyi vijni vstanovlenij u travni 1981 roku ReligiyaDerev yana cerkva Vozdvizhennya Chesnogo Hresta zbudovana 1808 roku nalezhit do UGKC Svyashenik o Yurij Savchuk Bilya cerkvi vstanovleno Dubovij hrest na chest 1000 litnogo yuvileyu hreshennya Rusi 1988 r 27 veresnya 2008 roku svyatkuvali 200 littya cerkvi Hramove svyato 27 veresnya Vozdvizhennya Chesnogo Hresta Rimo katolickij Kostel Vidvidannya Yelizaveti Presvyatoyu Divoyu Mariyeyu zbudovanij v 1904 roci U 1946 roci radyanska vlada zakrila hram oblashtuvavshi u nomu spochatku zernoshovishe a potim sklad mineralnih dobriv Pislya povernennya svyatini u 1992 roci yiyi bulo vidnovleno pri dopomozi kolishnih parafiyan yaki viyihali za radyanskoyi vladi do Polshi Kaplichka navproti mogili zbuduvav 1990 roku Volodimir Sayevich na misci kaminnogo hresta vstanovlenogo v kinci HIH st Hrest vstanovleno v ofiru v chest Chesnogo Zhivotvoryashogo Hresta Gospodnogo vid rodini Tomenchukiv 2008 r Chin osvyachennya vidbuvsya 27 veresnya 2008 r Kaplicya Svyatogo Yudi Tadeya zbudovana z iniciativi ta uchasti sim yi Bojchuka Andriya Chin osvyachennya vidbuvsya 2 lipnya 2004 r Krinichka de vidbuvayetsya chin velikogo osvyachennya jordanskoyi vodi Bilya krinichki bulo vstanovleno hrest Krasnichukom Ivanom zgodom vstanovili statuyu Materi Bozhoyi 26 08 2009 roku ta oblashtuvali derev yanu krinichku OsvitaPershe primishennya pochatkovoyi shkoli bulo pobudovane na pochatku HH st gromadoyu sela na vul Dzherelnij Tut pracyuvav odin uchitel U roki Pershoyi svitovoyi vijni primishennya bulo zrujnovane shkolyari navchalisya v budinkah gospodariv U 1920 h rokah gromada vidpustila dlya shkoli gromadsku sporudu po vul Krinichnij 1926 r z dopomogoyu pomishici Pavlini Kuncovoyi bulo zbudovano nove primishennya silskoyi upravi ohronki na vul Shkilnij de i bulo vidkrito polsku shkolu a ukrayinci prodovzhuvali navchatis u tomu primishenni sho j ranishe Z 1939 roku do 1967 roku kolishnya ohronka stala yedinoyu shkoloyu 1945 roku pochatkova shkola pererosla v semirichnu Pershim direktorom bula Babenko urodzhenka Chernigivskoyi oblasti 1947 roku yiyi zaminiv Vasil Mosiyash Protyagom 1966 1989 rr direktorom pracyuvav Yaroslav Melnik V 1977 roci vidkrilo dveri nove primishennya shkoli 1989 1990 rr direktorom pracyuvav yiyi vihovanec Bogdan Tomenchuk U 1990 2021 rr shkolu z 04 02 2021 r gimnaziyu ocholyuvav entuziast istorik krayeznavec vidminnik narodnoyi osviti Vitalij Sokur Cenyavskij ZDO Sonechko svoyu robotu pislya trivalogo zakrittya zaklad rozpochav 11 travnya 2007r rozrahovanij na 2 grupi zagalnogo rozvitku 35 misc na danij chas vihovuyetsya 39 ditej Rezhim roboti ZDO p yatidennij z 9 00 do 18 00 Mova navchannya ukrayinska U porivnyanni z minulimi rokami kilkist ditej po merezhi zminyuvalasya Kadrami doshkilnij zaklad ukomplektovanij povnistyu zgidno shtatnogo rozpisu Pracyuye v dityachomu sadku 14osib zokrema pedagogichnih pracivnikiv 4 osib z nih direktor 1st 2 vihovateli na 1st muzichnij kerivnik 0 3st 10 osib tehnichnogo ta obslugovuyuchogo personalu KulturaBudinok kulturi pobudovanij u 1970 roci na 350 misc Direktor BK Andrij Fedorchuk Hudozhnij kerivnik Oleksij Bilous yakij keruye Narodnim amatorskim horovim kolektivom Dzvoni Pokuttya Biblioteka bibliotekar Vasilik V Knizhkovij fond stanovit 6000 primirnikiv U seredini 1920 h rokiv v seli bulo stvoreno tovaristvo Prosvita yake aktivno diyalo v 1930 h rokah Zasnovnikom buv Tomenchuk Ivan Mikolajovich jogo aktivnimi pomichnikami Mihajlo Tomenchuk Gnat Tomenchuk Petro Tomenchuk Tovaristvo malo svoyu biblioteku v yakij buli tvori T G Shevchenka I Franka ta inshih avtoriv V 1935 1937 rr cerkovna gromada pid kerivnictvom svyashenika Grigoriya Fedini ta aktivistiv Prosviti bilya cerkvi zbuduvali budinok svij kulturnij centr sho mav nazvu Skala Cej budinok vikoristovuvavsya yak klub biblioteka Vidomi lyudiSlonovska Olga Volodimirivna ukrayinska poetesa literaturoznavec Narodilasya v seli Cenyava 8 bereznya 1960 roku Avtorka zbirok poezij Gilka glodu Gerdani Pektoral ta inshi Tomenchuk Bogdan Mihajlovich ukrayinskij poet Direktor Ivano Frankivskogo regionalnogo centru ocinyuvannya yakosti osviti Narodivsya 16 sichnya 1955 roku v seli Cenyava Avtor zbirok poezij Na paperti dushi Vin buv prorokom u svoyij vitchizni Zhinka z odnogo virsha Dvi dzhezvi Tomenchuk Bogdan Petrovich 1950 ukrayinskij istorik arheologSvitliniCenyava Kostel Cenyava Kostel Cenyava Budinok kulturi ta biblioteka Cenyava Pam yatnik Cenyava Shkola Cerkva Vozdvizh Chesnogo Hresta Cenyava Kaplichka Svyatogo Yudi Tadeya Cenyava Stacionarne viddilennya KMFPD Cenyava Hrest Cenyava Dubovij hrest na chest skasuvannya panshini DzherelaVidomosti pro selo zbirali kolishnij uchitel istoriyi Yaroslav Komanovskij ta zhitel sela Bogdan Bojchuk Istoriya odnogo sela Cenyava 4 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Cenyava Informacijno piznavalnij sajt Ivano Frankivska oblast u skladi URSR 24 lyutogo 2020 u Wayback Machine Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Ivano Frankivska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1971 639 s Kolomijshina Vchora i sogodni Dovidnik uporyadniki V Plahta M Vasilchuk O Gavrilyuk Kolomiya Vilnij golos 2006 192 s Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Derzhavnij arhiv Ivano Frankivskoyi oblasti f 2 o 1 spr 41 a 52 https socialdata org ua projects mova 2001

Дата публікації:
Топ