Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Зернові культу ри також хлібні рослини найважливіша група вирощуваних однорічних трав янистих рослин оброблюваних для от

Зернові

Зернові

Зернові́ культу́ри (також, хлібні рослини) — найважливіша група вирощуваних однорічних трав'янистих рослин, оброблюваних для отримання зерна — основного продукту харчування людини, сировини для багатьох галузей промисловості, та використовується для виробництва корму для тварин. Ця група рослин є найпоширеніша серед усіх сільськогосподарських культур у світовому землеробстві.

image
Хліб, борошно, каші та печиво виготовляють із зернових культур
image
Поля пшениці у Дорсеті, Англія
image
Молотьба ціпами зібраного врожаю.Tacuinum Sanitatis XIV століття

Класифікація

До цієї групи культур належать три ботанічні родини: злакові, або тонконогові (Gramineae, Poaceae), бобові (Fabaceae, Leguminosae) та гречкові (Polygonaceae), їх плоди — зернівки у злакових, (горішки) у гречки, насіння — у бобових рослин.

  • За морфологічними і біологічними особливостями зернові злакові культури поділяють на дві основні категорії:
  • За типом розвитку і тривалості вегетації хлібні зернові культури поділяються на озимі культури та ярові культури.

Хімічний склад

Зерно хлібних зернових містить багато вуглеводів (60—80 % у перерахунку на суху речовину), білків (7—20 % на суху речовину),ферменти, вітаміни комплексу В (B1, B2, B6), PP і провітамін А, чим і визначається їхня висока поживність для людини і цінність для кормового використання.

Бобові зернові — горох Pisum, квасоля Phaseolus, соя Glycine max, віка Vicia, сочевиця Lens, боби Vigna та інші, також дуже поширена група культурних рослин, що відносяться до родини бобових (Fabaceae або Leguminosae), дають зерно, багате білком (у середньому 20—40 % на суху речовину, люпин Lupinus до 61 %). У зерні деяких бобових зернових культур багато олії, наприклад в сої до 27 %, арахісі Arachis до 52 % на суху речовину.

Середній хімічний склад основних видів зерна (г/100 г зерна)

Вид зерна Вода Білок Жири Вуглеводи Харчові волокна Зола
Пшениця тверда (дурум) 14,0 13,0 2,5 57,5 11,3 1,7
Пшениця м'яка 14,0 11,8 2,2 59,5 10,8 1,7
Жито 14,0 9,9 2,2 55,8 16,4 1,7
Ячмінь 14,0 10,3 2,4 56,4 14,5 2,4
Овес 13,5 10,0 6,2 55,1 12,0 3,2
Кукурудза 14,0 10,3 4,9 60,0 9,6 1,2
Просо 13,5 11,2 3,9 54,6 13,9 2,9
Рис 14,0 7,5 2,6 62,3 9,7 3,9
Гречка 14,0 10,8 3,2 56,0 14,0 2,0
Сорго 13,0 9-14 2,5-3,5 69,5 2-3 2-2,5
Горох 14,0 20,5 2,0 49,5 11,2 2,8
Соя 12,0 34,9 17,3 17,3 13,5 5,0
Соняшник 8,0 20,7 52,9 10,5 5,0 2,9
Ріпак 8,1 30,8 43,6 7,2 5,8 4,5
Квасоля 14,0 21,0 2,0 47,0 12,4 3,6
Сочевиця 14,0 24,0 1,5 46,3 11,5 2,7

Вирощування

Хлібні зернові культури вирощують на всіх континентах нашої планети. Північні і південні кордони їх ареалу збігаються з межами землеробства. Серед хлібних зернових культур найпоширеніші пшениця Triticum, рис Oryza (особливо в країнах Азії), кукурудза Zea (найбільші площі в Північній Америці), жито Secale cereale (головним чином у Європі), овес Avena (у Північній Америці та Європі), ячмінь Hordeum vulgare (у Європі, Азії, Північній Америці), просо Panicum і сорго Sorghum (в Азії, Африці). Решта культури менш поширені: чумиза Setaria italica, пайза загалом у Китаї, африканське просо, тефф Eragrostis tef у Ефіопії, дагуса в Індії, борошнистий амарант в Перу. У 1970 році світова посівна площа хлібних зернових культур становила 694 млн. га, у тому числі:

  • пшениці 209,8 млн га,
  • рису 134,6 млн га,
  • кукурудзи більш 107,3 млн га

Світовий валовий збір зерна становив 1196 млн тонн. Урожайність хлібних зернових культур сильно коливається (в цнт/га). Наприклад, урожай рису в Індії 17—20, Японії понад 50, Іспанії 58—62; пшениці в Індії 11—12, НДР 35—37, США 20—21. У СРСР в 1971 році хлібними зерновими культурами було зайнято 110,8 млн га, у тому числі пшеницею 64, житом 9,5, вівсом 9,6, ячменем 21,6, рисом 0,4, кукурудзою 3,3, просом 2,4 млн га. Валовий збір зерна склав 172,66 млн тонн, середній урожай 15,6 цнт/га (в Молдові 29,3, Литві 24,5, в Україні 23,4 цнт/га).

Найбільші виробники зернових культур у світі (2009)
Ранг Країна Кількість
(в тоннах) 		  Ранг Країна Кількість
(в тоннах)
   1 image КНР    483.679.700    13 image Пакистан    38.373.500
   2 image США    419.810.449    14 image Таїланд    36.280.383
   3 image Індія    246.774.000    15 image Австралія    34.942.459
   4 image Росія    95.079.470    16 image Туреччина    33.569.627
   5 image Індонезія    82.028.630    17 image М'янма    31.950.000
   6 image Бразилія    71.288.144    18 image Мексика    31.675.966
   7 image Франція    70.040.000    19 image Нігерія    30.209.000
   8 image Німеччина    49.748.185    20 image Польща    29.826.471
   9 image Канада    49.059.300    …        
   10 image Бангладеш    46.812.170    50 image Австрія    5.141.838
   11 image Україна    45.406.000    102 image Швейцарія    1.006.326
   12 image В'єтнам    43.278.900     Всього у світі    2.489.301.668

Зернові культури в Україні

image
Виробництво пшениці в Україні, 2014
image
Виробництво ячменю в Україні, 2014

Зернові культури в Україні займають 45—50 % загальної посівної площі. Перші місця за посівними площами і за значенням належить культурам, що поділяють 9 родів: пшениця, жито, тритикале, ячмінь, овес, просо, кукурудза, сорго, рис. Рід поділяється на менші таксони — Види, різноманітності (varieties) і різновидності (subvariaties).

Жито, овес, просо та інші зернові культури на землях України почали сіяти в неоліті, від VI тисячоліття до н. е.

У студії «Час Тайм» «Голосу Америки» президент Української зернової асоціації Володимир Клименко заявляв, що у 2011 році Україна зібрала 56 млн тонн зернових, з яких відправили на експорт 22 млн тонн зерна.

Див. також

Примітки

  1. Зінченко О. І., Коротєєв А. В., Каленська С. М. та ін. Рослинництво / За ред. О. І. Зінченка. Практикум. — Вінниця: Нова Книга, 2008. — 536 с.
  2. [1] [ 4 квітня 2016 у Wayback Machine.], статистика FAO
  3. Природознавство: конспекти уроків: 3 клас: до підручника І. В. Грущинської / Н. О. Будна, Т. В. Гладюк, М. М. Гладюк. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2015. — 304 с. — (Бібліотека вчителя). (серія)
  4. Український обрядовий фольклор західних земель: Музична антологія (Бесарабія. Бойківщина. Буковина. Волинь. Галичина. Гуцульщина. Закарпаття. Лемківщина Підляшшя. Поділля. Полісся. Покуття. Холмщина) / упоряд. та вступ. стаття А. І. Іваницького. — Вінниця: Нова Книга, 2012. — 624 с.: ноти. ISMN 979-0-707505-71-7
  5. Голос Америки Українці можуть заробити на американській біді [ 9 липня 2015 у Wayback Machine.] (24 лип. 2012)

Література

  1. Економіка виробництва зерна (з основами організації і технології виробництва) : монографія / В. І. Бойко [та ін.] ; ред. В. І. Бойко. - К. : ННЦ "Інститут аграрної економіки", 2008. - 400 c.: рис. - Бібліогр.: с. 389-395. -
  2. Круп'яні культури / В. М. Лебедєв [та ін] ; ред. В. М. Лебедєв. - К. : Держсільгоспвидав УРСР, 1956. - 299 с.: іл.
  3. Селекція, насінництво і технології вирощування зернових колосових культур у Лісостепу України / Мирон. ін-т пшениці ім. В. М. Ремесла УААН ; ред. В. Т. Колючий. - К. : Аграрна наука, 2007. - 794 с. -
  4. Технології вирощування зернових і технічних культур в умовах Лісостепу України / [Мазоренко Д. І., Мазнєв Г. Є., Тіщенко Л. М. та ін. ; за ред.: П. Т. Саблука та ін.] ; Харків. нац. техн. ун-т сіл. госп-ва ім. Петра Василенка [та ін.]. — Вид. 2-ге, доповн. — К. : ННЦ ІАЕ, 2008. — 718 с. —

Посилання

  • Зернові культури [ 5 квітня 2016 у Wayback Machine.] //Аграрна енциклопедія

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Zernovi kultu ri takozh hlibni roslini najvazhlivisha grupa viroshuvanih odnorichnih trav yanistih roslin obroblyuvanih dlya otrimannya zerna osnovnogo produktu harchuvannya lyudini sirovini dlya bagatoh galuzej promislovosti ta vikoristovuyetsya dlya virobnictva kormu dlya tvarin Cya grupa roslin ye najposhirenisha sered usih silskogospodarskih kultur u svitovomu zemlerobstvi Hlib boroshno kashi ta pechivo vigotovlyayut iz zernovih kultur Polya pshenici u Dorseti Angliya Molotba cipami zibranogo vrozhayu Tacuinum Sanitatis XIV stolittyaKlasifikaciyaDo ciyeyi grupi kultur nalezhat tri botanichni rodini zlakovi abo tonkonogovi Gramineae Poaceae bobovi Fabaceae Leguminosae ta grechkovi Polygonaceae yih plodi zernivki u zlakovih gorishki u grechki nasinnya u bobovih roslin Za morfologichnimi i biologichnimi osoblivostyami zernovi zlakovi kulturi podilyayut na dvi osnovni kategoriyi Hlibni zernovi kulturi u tomu chisli krup yani Bilshist hlibnih zernovih kultur pshenicya yachmin zhito oves ris kukurudza sorgo proso chumiza mogar pajza en tosho nalezhit do botanichnoyi rodini zlakiv Poaceae Grechka do rodini grechanih Polyponaceae Boroshnistij amarant Chenopodium quinoa do rodini amarantovih Zernobobovi kulturi bobi goroh kvasolya sochevicya soya ta inshi Za tipom rozvitku i trivalosti vegetaciyi hlibni zernovi kulturi podilyayutsya na ozimi kulturi ta yarovi kulturi Himichnij skladZerno hlibnih zernovih mistit bagato vuglevodiv 60 80 u pererahunku na suhu rechovinu bilkiv 7 20 na suhu rechovinu fermenti vitamini kompleksu V B1 B2 B6 PP i provitamin A chim i viznachayetsya yihnya visoka pozhivnist dlya lyudini i cinnist dlya kormovogo vikoristannya Bobovi zernovi goroh Pisum kvasolya Phaseolus soya Glycine max vika Vicia sochevicya Lens bobi Vigna ta inshi takozh duzhe poshirena grupa kulturnih roslin sho vidnosyatsya do rodini bobovih Fabaceae abo Leguminosae dayut zerno bagate bilkom u serednomu 20 40 na suhu rechovinu lyupin Lupinus do 61 U zerni deyakih bobovih zernovih kultur bagato oliyi napriklad v soyi do 27 arahisi Arachis do 52 na suhu rechovinu Serednij himichnij sklad osnovnih vidiv zerna g 100 g zerna Vid zerna Voda Bilok Zhiri Vuglevodi Harchovi volokna Zola Pshenicya tverda durum 14 0 13 0 2 5 57 5 11 3 1 7 Pshenicya m yaka 14 0 11 8 2 2 59 5 10 8 1 7 Zhito 14 0 9 9 2 2 55 8 16 4 1 7 Yachmin 14 0 10 3 2 4 56 4 14 5 2 4 Oves 13 5 10 0 6 2 55 1 12 0 3 2 Kukurudza 14 0 10 3 4 9 60 0 9 6 1 2 Proso 13 5 11 2 3 9 54 6 13 9 2 9 Ris 14 0 7 5 2 6 62 3 9 7 3 9 Grechka 14 0 10 8 3 2 56 0 14 0 2 0 Sorgo 13 0 9 14 2 5 3 5 69 5 2 3 2 2 5 Goroh 14 0 20 5 2 0 49 5 11 2 2 8 Soya 12 0 34 9 17 3 17 3 13 5 5 0 Sonyashnik 8 0 20 7 52 9 10 5 5 0 2 9 Ripak 8 1 30 8 43 6 7 2 5 8 4 5 Kvasolya 14 0 21 0 2 0 47 0 12 4 3 6 Sochevicya 14 0 24 0 1 5 46 3 11 5 2 7ViroshuvannyaHlibni zernovi kulturi viroshuyut na vsih kontinentah nashoyi planeti Pivnichni i pivdenni kordoni yih arealu zbigayutsya z mezhami zemlerobstva Sered hlibnih zernovih kultur najposhirenishi pshenicya Triticum ris Oryza osoblivo v krayinah Aziyi kukurudza Zea najbilshi ploshi v Pivnichnij Americi zhito Secale cereale golovnim chinom u Yevropi oves Avena u Pivnichnij Americi ta Yevropi yachmin Hordeum vulgare u Yevropi Aziyi Pivnichnij Americi proso Panicum i sorgo Sorghum v Aziyi Africi Reshta kulturi mensh poshireni chumiza Setaria italica pajza zagalom u Kitayi afrikanske proso teff Eragrostis tef u Efiopiyi dagusa v Indiyi boroshnistij amarant v Peru U 1970 roci svitova posivna plosha hlibnih zernovih kultur stanovila 694 mln ga u tomu chisli pshenici 209 8 mln ga risu 134 6 mln ga kukurudzi bilsh 107 3 mln ga Svitovij valovij zbir zerna stanoviv 1196 mln tonn Urozhajnist hlibnih zernovih kultur silno kolivayetsya v cnt ga Napriklad urozhaj risu v Indiyi 17 20 Yaponiyi ponad 50 Ispaniyi 58 62 pshenici v Indiyi 11 12 NDR 35 37 SShA 20 21 U SRSR v 1971 roci hlibnimi zernovimi kulturami bulo zajnyato 110 8 mln ga u tomu chisli psheniceyu 64 zhitom 9 5 vivsom 9 6 yachmenem 21 6 risom 0 4 kukurudzoyu 3 3 prosom 2 4 mln ga Valovij zbir zerna sklav 172 66 mln tonn serednij urozhaj 15 6 cnt ga v Moldovi 29 3 Litvi 24 5 v Ukrayini 23 4 cnt ga Najbilshi virobniki zernovih kultur u sviti 2009 Rang Krayina Kilkist v tonnah Rang Krayina Kilkist v tonnah 1 KNR 483 679 700 13 Pakistan 38 373 500 2 SShA 419 810 449 14 Tayiland 36 280 383 3 Indiya 246 774 000 15 Avstraliya 34 942 459 4 Rosiya 95 079 470 16 Turechchina 33 569 627 5 Indoneziya 82 028 630 17 M yanma 31 950 000 6 Braziliya 71 288 144 18 Meksika 31 675 966 7 Franciya 70 040 000 19 Nigeriya 30 209 000 8 Nimechchina 49 748 185 20 Polsha 29 826 471 9 Kanada 49 059 300 10 Bangladesh 46 812 170 50 Avstriya 5 141 838 11 Ukrayina 45 406 000 102 Shvejcariya 1 006 326 12 V yetnam 43 278 900 Vsogo u sviti 2 489 301 668Zernovi kulturi v UkrayiniVirobnictvo pshenici v Ukrayini 2014 Virobnictvo yachmenyu v Ukrayini 2014 Zernovi kulturi v Ukrayini zajmayut 45 50 zagalnoyi posivnoyi ploshi Pershi miscya za posivnimi ploshami i za znachennyam nalezhit kulturam sho podilyayut 9 rodiv pshenicya zhito tritikale yachmin oves proso kukurudza sorgo ris Rid podilyayetsya na menshi taksoni Vidi riznomanitnosti varieties i riznovidnosti subvariaties Zhito oves proso ta inshi zernovi kulturi na zemlyah Ukrayini pochali siyati v neoliti vid VI tisyacholittya do n e U studiyi Chas Tajm Golosu Ameriki prezident Ukrayinskoyi zernovoyi asociaciyi Volodimir Klimenko zayavlyav sho u 2011 roci Ukrayina zibrala 56 mln tonn zernovih z yakih vidpravili na eksport 22 mln tonn zerna Div takozhZazhinki Zhniva ObzhinkiPrimitkiZinchenko O I Korotyeyev A V Kalenska S M ta in Roslinnictvo Za red O I Zinchenka Praktikum Vinnicya Nova Kniga 2008 536 s ISBN 978 966 382 250 1 1 4 kvitnya 2016 u Wayback Machine statistika FAO Prirodoznavstvo konspekti urokiv 3 klas do pidruchnika I V Grushinskoyi N O Budna T V Gladyuk M M Gladyuk Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2015 304 s Biblioteka vchitelya ISBN 978 966 10 1765 7 seriya Ukrayinskij obryadovij folklor zahidnih zemel Muzichna antologiya Besarabiya Bojkivshina Bukovina Volin Galichina Guculshina Zakarpattya Lemkivshina Pidlyashshya Podillya Polissya Pokuttya Holmshina uporyad ta vstup stattya A I Ivanickogo Vinnicya Nova Kniga 2012 624 s noti ISMN 979 0 707505 71 7 Golos Ameriki Ukrayinci mozhut zarobiti na amerikanskij bidi 9 lipnya 2015 u Wayback Machine 24 lip 2012 LiteraturaEkonomika virobnictva zerna z osnovami organizaciyi i tehnologiyi virobnictva monografiya V I Bojko ta in red V I Bojko K NNC Institut agrarnoyi ekonomiki 2008 400 c ris Bibliogr s 389 395 ISBN 978 966 669 255 2 Krup yani kulturi V M Lebedyev ta in red V M Lebedyev K Derzhsilgospvidav URSR 1956 299 s il Selekciya nasinnictvo i tehnologiyi viroshuvannya zernovih kolosovih kultur u Lisostepu Ukrayini Miron in t pshenici im V M Remesla UAAN red V T Kolyuchij K Agrarna nauka 2007 794 s ISBN 978 966 540 212 1 Tehnologiyi viroshuvannya zernovih i tehnichnih kultur v umovah Lisostepu Ukrayini Mazorenko D I Maznyev G Ye Tishenko L M ta in za red P T Sabluka ta in Harkiv nac tehn un t sil gosp va im Petra Vasilenka ta in Vid 2 ge dopovn K NNC IAE 2008 718 s ISBN 978 966 669 219 4PosilannyaZernovi kulturi 5 kvitnya 2016 u Wayback Machine Agrarna enciklopediya

Дата публікації:
Топ