Васпуракан (вірм. Վասպուրական, у греко-римських авторів — Басорепіда) — одна з областей Великої Вірменії, що розташовувалась між озерами Ван та Урмія і річкою Аракс, з центром у місті Ван.
Історія
Стародавня історія, античність
Територія Васпуракану була центром царства Урарту, стародавні її жителі називали себе наїрійцями. В державі Ахеменідів входив до складу провінції «Східна Вірменія», у III столітті до н. е. входив до складу Мідії Атропатени, потім його, за повідомленням Страбона, відвоював цар Великої Вірменії Арташес Iу 170-х роках до н. е. До початку нашої ери, за Страбоном, був цілковито населений вірменами.
У складі Великої Вірменії
Площа Васпуракан становила 40 870 км².
Зростання Васпураканського князівства
З кінця VII століття спадковими правителями Васпуракану були представники вірменської родини Арцрунідів. У IX столітті Васпуракан був князівством у складі Вірменії. Початком зростання політичної самостійності Васпуракану був період правління Ашота Арцруні (859–875). Особливо роль Васпуракану зросла за правління Дереніка (875–885), який підтримував об'єднувальну політику Багратідів. За часів правління сина Дереніка — Ашота (885–904) Васпуракану царем Смбатом було подаровано як умовне володіння Нахіджеван, що раніше належав Сюнійським князям. У подальшому цей крок став однією з причин розбрату.
Васпураканське царство
Після смерті Ашота 904 року правителем став його брат — Гагік, який розділив владу зі своїм молодшим братом Гургеном. У той же час цар Смбат відняв у Васпуракана Нахіджеван, віддавши його потім (імовірно, 908 року) сюнійському князю. Невдоволення Гагіка призвело до його зближення з арабським еміром Атропатени Юсуфом.
Арабська держава, що поступово посилювалась, прагнула підкорити сусідні християнські царства та князівства. Суперечками вірменських феодалів вирішив скористатись Юсуф. Запросивши Гагіка 908 року до Атропатени, він подарував тому корону й титул «Царя Вірменії», хоч фактично він таким не був. У відповідь Юсуф заручився підтримкою Гагіка у разі нападу на Багратідів. Однак, оцінивши можливі наслідки успіху Юсуфа як для всієї Вірменії, так і для Васпуракану зокрема, під час нападу арабів 909 року Гагік його не підтримав.
За Сенекеріма Арцруні (968–1021) у Васпураканському царстві було близько 10 міст, 4 тисячі поселень, 72 фортеці, 115 монастирів, країна була дуже густо заселеною. Через Васпураканське царство проходила південна гілка важливого торгового караванного шляху. Високого розвитку у Васпураканському царстві сягнули ремісниче виробництво й торгівля. За царювання (908—943) Гагіка Арцруні велись значні будівельні роботи в містах Востан, Ахтамар, Ван. Значно зросла культура; найвидатнішими її представниками були архітектор Мануел і поет Григор Нарекаці.
У складі Візантії
Васпураканське царство зазнавало нападів тюркських племен, які прийшли зі сходу. Неспроможний протистояти навалі, Сенекерім Арцруні 1021 року погодився приєднати своє царство до Візантії, після чого воно припинило самостійне існування. Візантійський імператор віддав Арцрунідам владу над вірменонаселеною Себастією та Каппадокійською фемою. Разом із двором до Каппадокії переїхало близько 60 тисяч чоловік.
Візантійський імператор Василій II для посилення влади переселив до Васпуракану частину феодалів та військовослужбовців з Македонії. Там було утворено особливе намісництво — . При цьому візантійських сил для захисту області від зовнішніх загроз не вистачало. 1042 року в захисті від нападів сусідніх емірів значну роль відіграли місцеві жителі на чолі з вірменським князем Хачиком. У 1048–1049 роках стались набіги турків-сельджуків, організувати оборону візантійська влада виявилась неспроможною. Після союзної армії Візантії та царства Багратідів під 1071 року Васпуракан увійшов до складу Імперії сельджуків.
У складі Османської імперії
Завоювання Васпуракану османами належить до XVI століття: 1533 року вони взяли місто Ван, а з 1550-х років уся область цілковито перейшла під їхній контроль.
Ще у XIX — початку XX століття вірмени у Васпуракані продовжували складати значну частину населення, а в деяких повітах уздовж озера Ван — абсолютна більшість. Вірменське населення регіону було частково знищено турками під час геноциду вірменів 1915 року, частково було змушене залишити батьківщину після розпаду фронту 1918 року.
Примітки
- Адміністративно-територіальний поділ Великої Вірменії[недоступне посилання з березня 2019] (вірм.)
Посилання
- Вірменські церкви й монастирі на території Васпураканського царства [ 2 вересня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
- Карта провінції [ 3 травня 2013 у Wayback Machine.].
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vaspurakan virm Վասպուրական u greko rimskih avtoriv Basorepida odna z oblastej Velikoyi Virmeniyi sho roztashovuvalas mizh ozerami Van ta Urmiya i richkoyu Araks z centrom u misti Van Istoriya VirmeniyiDerzhavi ta utvorennyaAjraratske carstvo Velika Virmeniya Mala Virmeniya Copk Sofena Marzpanska Virmeniya Virmenskij emirat Anijske carstvo Syunik Vaspurakan Tashir Dzoraget Arcah Hachen Kars Carstvo Varazhnuni Kesun Kilikiya Shah Armenidi Chuhur Saad Karabah Erivanska guberniya Yelizavetpolska guberniya Persha Respublika Virmenska RSR Respublika Virmeniya NKRVijni Turechchina Gruziya Azerbajdzhan Karabah Bitvi Tigranakert Avarajr Mancikert Garni Bitlis Sardarapat KarakilisReligiyiYazichnictvo Mitrayizm Virmenska apostolska cerkva Pavlikiani KatolicizmGeografiya Zahidna Shidna Virmenske nagir ya KilikiyaGajkidi Yervandidi Artashesidi Arshakuni Arcrunidi Bagratuni Rubenidi Hetumidi Luzinyani KyurikidiArmenakan Dashnakcutyun Fidayi Cegakron ASALA MiacumTematichni stattiVirmeni Kultura Mova Virmenske pitannya Genocid Amshenci Stolici Matenadaran Virmenoznavstvo Virmenske Vidrodzhennya ShlyahtaHronologiyaPortal Virmeniya pereglyanutiobgovoritiredaguvati Vaspurakanske carstvoIstoriyaStarodavnya istoriya antichnist Teritoriya Vaspurakanu bula centrom carstva Urartu starodavni yiyi zhiteli nazivali sebe nayirijcyami V derzhavi Ahemenidiv vhodiv do skladu provinciyi Shidna Virmeniya u III stolitti do n e vhodiv do skladu Midiyi Atropateni potim jogo za povidomlennyam Strabona vidvoyuvav car Velikoyi Virmeniyi Artashes Iu 170 h rokah do n e Do pochatku nashoyi eri za Strabonom buv cilkovito naselenij virmenami U skladi Velikoyi Virmeniyi Plosha Vaspurakan stanovila 40 870 km Zrostannya Vaspurakanskogo knyazivstva Z kincya VII stolittya spadkovimi pravitelyami Vaspurakanu buli predstavniki virmenskoyi rodini Arcrunidiv U IX stolitti Vaspurakan buv knyazivstvom u skladi Virmeniyi Pochatkom zrostannya politichnoyi samostijnosti Vaspurakanu buv period pravlinnya Ashota Arcruni 859 875 Osoblivo rol Vaspurakanu zrosla za pravlinnya Derenika 875 885 yakij pidtrimuvav ob yednuvalnu politiku Bagratidiv Za chasiv pravlinnya sina Derenika Ashota 885 904 Vaspurakanu carem Smbatom bulo podarovano yak umovne volodinnya Nahidzhevan sho ranishe nalezhav Syunijskim knyazyam U podalshomu cej krok stav odniyeyu z prichin rozbratu Vaspurakanske carstvo Pislya smerti Ashota 904 roku pravitelem stav jogo brat Gagik yakij rozdiliv vladu zi svoyim molodshim bratom Gurgenom U toj zhe chas car Smbat vidnyav u Vaspurakana Nahidzhevan viddavshi jogo potim imovirno 908 roku syunijskomu knyazyu Nevdovolennya Gagika prizvelo do jogo zblizhennya z arabskim emirom Atropateni Yusufom Arabska derzhava sho postupovo posilyuvalas pragnula pidkoriti susidni hristiyanski carstva ta knyazivstva Superechkami virmenskih feodaliv virishiv skoristatis Yusuf Zaprosivshi Gagika 908 roku do Atropateni vin podaruvav tomu koronu j titul Carya Virmeniyi hoch faktichno vin takim ne buv U vidpovid Yusuf zaruchivsya pidtrimkoyu Gagika u razi napadu na Bagratidiv Odnak ocinivshi mozhlivi naslidki uspihu Yusufa yak dlya vsiyeyi Virmeniyi tak i dlya Vaspurakanu zokrema pid chas napadu arabiv 909 roku Gagik jogo ne pidtrimav Za Senekerima Arcruni 968 1021 u Vaspurakanskomu carstvi bulo blizko 10 mist 4 tisyachi poselen 72 forteci 115 monastiriv krayina bula duzhe gusto zaselenoyu Cherez Vaspurakanske carstvo prohodila pivdenna gilka vazhlivogo torgovogo karavannogo shlyahu Visokogo rozvitku u Vaspurakanskomu carstvi syagnuli remisniche virobnictvo j torgivlya Za caryuvannya 908 943 Gagika Arcruni velis znachni budivelni roboti v mistah Vostan Ahtamar Van Znachno zrosla kultura najvidatnishimi yiyi predstavnikami buli arhitektor Manuel i poet Grigor Narekaci U skladi Vizantiyi Vaspurakanske carstvo zaznavalo napadiv tyurkskih plemen yaki prijshli zi shodu Nespromozhnij protistoyati navali Senekerim Arcruni 1021 roku pogodivsya priyednati svoye carstvo do Vizantiyi pislya chogo vono pripinilo samostijne isnuvannya Vizantijskij imperator viddav Arcrunidam vladu nad virmenonaselenoyu Sebastiyeyu ta Kappadokijskoyu femoyu Razom iz dvorom do Kappadokiyi pereyihalo blizko 60 tisyach cholovik Vizantijskij imperator Vasilij II dlya posilennya vladi pereseliv do Vaspurakanu chastinu feodaliv ta vijskovosluzhbovciv z Makedoniyi Tam bulo utvoreno osoblive namisnictvo Pri comu vizantijskih sil dlya zahistu oblasti vid zovnishnih zagroz ne vistachalo 1042 roku v zahisti vid napadiv susidnih emiriv znachnu rol vidigrali miscevi zhiteli na choli z virmenskim knyazem Hachikom U 1048 1049 rokah stalis nabigi turkiv seldzhukiv organizuvati oboronu vizantijska vlada viyavilas nespromozhnoyu Pislya soyuznoyi armiyi Vizantiyi ta carstva Bagratidiv pid 1071 roku Vaspurakan uvijshov do skladu Imperiyi seldzhukiv U skladi Osmanskoyi imperiyi Zavoyuvannya Vaspurakanu osmanami nalezhit do XVI stolittya 1533 roku voni vzyali misto Van a z 1550 h rokiv usya oblast cilkovito perejshla pid yihnij kontrol She u XIX pochatku XX stolittya virmeni u Vaspurakani prodovzhuvali skladati znachnu chastinu naselennya a v deyakih povitah uzdovzh ozera Van absolyutna bilshist Virmenske naselennya regionu bulo chastkovo znisheno turkami pid chas genocidu virmeniv 1915 roku chastkovo bulo zmushene zalishiti batkivshinu pislya rozpadu frontu 1918 roku PrimitkiAdministrativno teritorialnij podil Velikoyi Virmeniyi nedostupne posilannya z bereznya 2019 virm PosilannyaVirmenski cerkvi j monastiri na teritoriyi Vaspurakanskogo carstva 2 veresnya 2011 u Wayback Machine ros Karta provinciyi 3 travnya 2013 u Wayback Machine