Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гагік I (*Գագիկ Ա Արծրունի, 879/880 — бл. 943) — 1-й цар Васпуракана з 908 до 943 року.
| Гагік I | |
|---|---|
 Зображення Гагіка на східному фасаді Церкви Святого Хреста | |
| цар Васпуракана | |
| Початок правління: | 908 |
| Кінець правління: | 943 |
| Інші титули: | архонт архонтів |
| Попередник: | Ашот-Саргіс Арцруні |
| Наступник: | Деренік-Ашот |
| Дата народження: | 879/880 |
| Дата смерті: | бл. 943 |
| Дружина: | Млке Арцруні |
| Діти: | 2 сини |
| Династія: | Арцруніди |
| Батько: | Деренік Арцруні |
| Мати: | Софія Багратуні |
Життєпис
Ішхан
Походив з династії Арцрунідів. Другий син Дереніка, ішхана Васпуракану, та Софії Багратуні (доньки царя Ашота I). Народився у 879 або 880 році, отримавши ім'я Хачик (при хрещенні — Гагік). Після загибелі батька у 886 (або на початку 887) року опинився під опікою родича Гагіка Абу-Мірвана, який став регентом Васпуракану. Деякий час життя Гагіка разом з братами було під загрозою, оскільки Абу-Мірван планував їх знищити й захопити владу. Задля недопущення цього старший брат Ашот-Саргіс уклав союз з еміром Мухаммедом Афшіном, при цьому заручником став Гагік. У 896 році разом з військами еміра повалив Гагіка Абу-Мірвана.
Згодом Гагік Арцруні брав участь у війнах проти Анійського царства та Сюнікського князівства. У 903 році після смерті брата стає ішханом під іменем Гагік II (іноді рахують його як Гагіка III, беручи за увагу правління Гагіка Абу-Мірвана). Розділив Васпуракан разом з братом Гургеном, отримавши північну частину держави. Для зміцнення становища оженився на доньці князя Григора Абу-Хамзи Арцруні.
Цар
Продовжив політику попередника, спрямовану на зміцнення союзу з емірами Азербайджану. Уклав союз з Саджидами, спрямований проти Анійського царства. У 908 році оголосив себе царем під ім'ям Гагік I. Невдовзі візантійський імператор Лев VI надав йому титул «ішханац ішхан Вірменії». Разом з тим вів постійну боротьбу проти дрібних мусульманських правителів, що мали володіння в Васпуракані. Гагік Арцруні захопив важливу фортецю Аміук, завдяки чому встановлено владу на східному узбережжі озера Ван. Також встановлено зверхність над вірменським князівством Мокк. Розширено володіння до озера Урмія.
У відповідь на посилення влади Гагіка анійський цар Смбат I відняв у нього область Нахіджеван, яку повернув Сюнійському князівству. 910 року спільно з Саджидами завдав поразки військам Ані, розширивши кордони Васпуракана на північ до гори Арарат. У 914 році спільно з еміром завдав нищівної поразки царю Смбату I, який загинув у Двіні. У 915 році заснував церкву Святого Хреста на острові Ахтамар (роботи було завершено 921 року).
При цьому його патрона Юсуфа було повалено власними військами, які стали нападати на Васпуракан. У 919 році спробував затвердитися в областях Нахіджеван і Хой, проте без успіху, зазнавши поразки від царя Ашота II та Субука, атабека Аррану. Гагік I змушений був відкуповуватися значними коштами від мусульман. У 923 році після смерті брата об'єднав Васпуракан. У 924 році вірменський католикос Ованес V перебрався з Двіна до Вана.
В свою чергу Гагік I, відчувши свою потугу, поступово намагався відійти від залежності з боку Саджидів. Натомість уклав союз з Анійським царством та Візантійською імперією. 928 року візантійський імператор Роман I Лакапін підтвердив титул Гагіка I — ішханац ішхан (відомий також як архонт архонтів), що дорівнювалося титулатурі Анійських царів. Гагік I підтвердив союз з новим анійським царем Абасом I, що забезпечило мир на півночі.
При цьому занепад династії Саджидів, боротьба за їх спадок сприяли зникненню загроз з півдня та сходу. До самої смерті, що сталася між 936 та 943 роками Гагік I займався розбудовою міст, господарства (створено значну мережу іригаційних каналів) й військової моці свого царства. Столицю Ван перетворено на потужну фортецю. Велись значні будівельні роботи в містах Востан, Ахтамар, Ван. Значно зросла культура; найвидатнішими її представниками були архітектор Мануел і поет Григор Нарекаці, розвивалася школа мініатюристів, що розписували Євангеліє. Підтримував також монастир Варагаванк.
Йому спадкував син Деренік-Ашот.
Родина
Дружина — Млке, донька нахарара Григора Абу-Хамзи Арцруні.
Діти:
- Деренік-Ашот (д/н—959), цар у 943—959 роках
- Абусахл-Амазасп (д/н—972), цар у 959—972 роках
Джерела
- Martin-Hisard, Bernadette (1982). Arab Domination and Armenian Freedoms (seventh-ninth century). Toulouse: Privat. .
- Jones, Lynn (2007). Between Islam and Byzantium: Aght'amar and the Visual Construction of Medieval Armenian Rulership. .
- Ioanna Rapti, " La peinture dans les livres (ixe — xiiie siècle) ", dans Jannic Durand, Ioanna Rapti et Dorota Giovannoni (dir.), Armenia sacra — Mémoire chrétienne des Arméniens (ive — xviiie siècle), Paris, Somogy / Musée du Louvre, 2007 (), p. 176—197.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гагік (цар Васпуракану) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gagik I Գագիկ Ա Արծրունի 879 880 bl 943 1 j car Vaspurakana z 908 do 943 roku Gagik IGagik IZobrazhennya Gagika na shidnomu fasadi Cerkvi Svyatogo Hrestacar VaspurakanaPochatok pravlinnya 908Kinec pravlinnya 943Inshi tituli arhont arhontivPoperednik Ashot Sargis ArcruniNastupnik Derenik AshotData narodzhennya 879 880Data smerti bl 943Druzhina Mlke ArcruniDiti 2 siniDinastiya ArcrunidiBatko Derenik ArcruniMati Sofiya BagratuniZhittyepisIshhan Pohodiv z dinastiyi Arcrunidiv Drugij sin Derenika ishhana Vaspurakanu ta Sofiyi Bagratuni donki carya Ashota I Narodivsya u 879 abo 880 roci otrimavshi im ya Hachik pri hreshenni Gagik Pislya zagibeli batka u 886 abo na pochatku 887 roku opinivsya pid opikoyu rodicha Gagika Abu Mirvana yakij stav regentom Vaspurakanu Deyakij chas zhittya Gagika razom z bratami bulo pid zagrozoyu oskilki Abu Mirvan planuvav yih znishiti j zahopiti vladu Zadlya nedopushennya cogo starshij brat Ashot Sargis uklav soyuz z emirom Muhammedom Afshinom pri comu zaruchnikom stav Gagik U 896 roci razom z vijskami emira povaliv Gagika Abu Mirvana Zgodom Gagik Arcruni brav uchast u vijnah proti Anijskogo carstva ta Syunikskogo knyazivstva U 903 roci pislya smerti brata staye ishhanom pid imenem Gagik II inodi rahuyut jogo yak Gagika III beruchi za uvagu pravlinnya Gagika Abu Mirvana Rozdiliv Vaspurakan razom z bratom Gurgenom otrimavshi pivnichnu chastinu derzhavi Dlya zmicnennya stanovisha ozhenivsya na donci knyazya Grigora Abu Hamzi Arcruni Car Prodovzhiv politiku poperednika spryamovanu na zmicnennya soyuzu z emirami Azerbajdzhanu Uklav soyuz z Sadzhidami spryamovanij proti Anijskogo carstva U 908 roci ogolosiv sebe carem pid im yam Gagik I Nevdovzi vizantijskij imperator Lev VI nadav jomu titul ishhanac ishhan Virmeniyi Razom z tim viv postijnu borotbu proti dribnih musulmanskih praviteliv sho mali volodinnya v Vaspurakani Gagik Arcruni zahopiv vazhlivu fortecyu Amiuk zavdyaki chomu vstanovleno vladu na shidnomu uzberezhzhi ozera Van Takozh vstanovleno zverhnist nad virmenskim knyazivstvom Mokk Rozshireno volodinnya do ozera Urmiya Vaspurakan za pravlinnya Gagika I U vidpovid na posilennya vladi Gagika anijskij car Smbat I vidnyav u nogo oblast Nahidzhevan yaku povernuv Syunijskomu knyazivstvu 910 roku spilno z Sadzhidami zavdav porazki vijskam Ani rozshirivshi kordoni Vaspurakana na pivnich do gori Ararat U 914 roci spilno z emirom zavdav nishivnoyi porazki caryu Smbatu I yakij zaginuv u Dvini U 915 roci zasnuvav cerkvu Svyatogo Hresta na ostrovi Ahtamar roboti bulo zaversheno 921 roku Pri comu jogo patrona Yusufa bulo povaleno vlasnimi vijskami yaki stali napadati na Vaspurakan U 919 roci sprobuvav zatverditisya v oblastyah Nahidzhevan i Hoj prote bez uspihu zaznavshi porazki vid carya Ashota II ta Subuka atabeka Arranu Gagik I zmushenij buv vidkupovuvatisya znachnimi koshtami vid musulman U 923 roci pislya smerti brata ob yednav Vaspurakan U 924 roci virmenskij katolikos Ovanes V perebravsya z Dvina do Vana V svoyu chergu Gagik I vidchuvshi svoyu potugu postupovo namagavsya vidijti vid zalezhnosti z boku Sadzhidiv Natomist uklav soyuz z Anijskim carstvom ta Vizantijskoyu imperiyeyu 928 roku vizantijskij imperator Roman I Lakapin pidtverdiv titul Gagika I ishhanac ishhan vidomij takozh yak arhont arhontiv sho dorivnyuvalosya titulaturi Anijskih cariv Gagik I pidtverdiv soyuz z novim anijskim carem Abasom I sho zabezpechilo mir na pivnochi Pri comu zanepad dinastiyi Sadzhidiv borotba za yih spadok spriyali zniknennyu zagroz z pivdnya ta shodu Do samoyi smerti sho stalasya mizh 936 ta 943 rokami Gagik I zajmavsya rozbudovoyu mist gospodarstva stvoreno znachnu merezhu irigacijnih kanaliv j vijskovoyi moci svogo carstva Stolicyu Van peretvoreno na potuzhnu fortecyu Velis znachni budivelni roboti v mistah Vostan Ahtamar Van Znachno zrosla kultura najvidatnishimi yiyi predstavnikami buli arhitektor Manuel i poet Grigor Narekaci rozvivalasya shkola miniatyuristiv sho rozpisuvali Yevangeliye Pidtrimuvav takozh monastir Varagavank Jomu spadkuvav sin Derenik Ashot RodinaDruzhina Mlke donka naharara Grigora Abu Hamzi Arcruni Diti Derenik Ashot d n 959 car u 943 959 rokah Abusahl Amazasp d n 972 car u 959 972 rokahDzherelaMartin Hisard Bernadette 1982 Arab Domination and Armenian Freedoms seventh ninth century Toulouse Privat ISBN 978 2 7089 6874 5 Jones Lynn 2007 Between Islam and Byzantium Aght amar and the Visual Construction of Medieval Armenian Rulership ISBN 978 0754638520 Ioanna Rapti La peinture dans les livres ixe xiiie siecle dans Jannic Durand Ioanna Rapti et Dorota Giovannoni dir Armenia sacra Memoire chretienne des Armeniens ive xviiie siecle Paris Somogy Musee du Louvre 2007 ISBN 978 2 7572 0066 7 p 176 197 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Gagik car Vaspurakanu