Церква Святого Хреста на острові Ахтамар (вірм. Ախթամարի Սուրբ Խաչ եկեղեցի) — ранньосередньовічний вірменський монастир на острові Ахтамар, що на озері Ван, побудований у 915–921 роках.
вірм. Ախթամարի Սուրբ Խաչ եկեղեցի | |
---|---|
Вірменська церква Святого Хреста | |
38°20′30″ пн. ш. 43°02′07″ сх. д. / 38.34166700002777617° пн. ш. 43.035278000027773260° сх. д.Координати: 38°20′30″ пн. ш. 43°02′07″ сх. д. / 38.34166700002777617° пн. ш. 43.035278000027773260° сх. д. | |
Розташування | Туреччина, провінція Ван, острів Ахтамар, озеро Ван |
Конфесія | Вірменська апостольська церква |
Архітектор | Мануель |
Засновник | Гагік Арцруні |
Стиль | Вірменська архітектура |
Церква Святого Хреста у Вікісховищі |
Історичний нарис
Церква святого Хреста одна з унікальних пам'яток вірменської архітектури і один з прекрасних прикладів художньої течії у Вірменії IX—X століть. Побудований у 915–921 роках зодчим Мануелом. Від 1113 року стає резиденцією [ru] Вірменської церкви. Причиною цьому була незгода 5 єпископів з поставленням патріархом молодого Григора III Пахлавуні. 1114 року Собор у містечку Шугра в Кілікії скинув ахтамарського єпископа Давида, однак останній, не підкорившись рішенням, проголосив Ахтамарський католикосат. Його юрисдикція поширилася тільки в частині Васпуракана. Від XIII століття, в епоху монгольського панування, Ахтамарських католикосів обирали з роду Арцруні-Хеденекідів, тоді ж цей сан стає спадковим. Користуючись заступництвом Джахан-шаха Кара-Коюнлу католикос Закарія III зумів на короткий час об'єднати Ахтамарський католикосат з Ечміадзинським, але всього 14 єпархій. В кінці XVIII століття після тривалих суперечок між двома католикосатами щодо розмежування юрисдикції, було визнано верховенство Ечміадзина. Вже в кінці XIX століття Ахтамарський католикосат мав 2 єпархії з 302 церквами і 58 монастирями. 1895 року єпархії перейшли в юрисдикцію константинопольського патріархату Вірменської церкви. Монастир спорожнів після геноциду вірмен 1915 року.
Архітектура
Ахтамар — хрестово-купольна церква дещо видозмінена в плані, довжина — 17 м, ширина — 14 м, висота — 24 м.. Архітектурний тип церкви — тетраконха з кутовими нішами, сходить до пам'яток VII століття. На північний схід від храму 1316 року зведено каплицю, а 1763 року високу дзвіницю. У XVIII столітті на західній стороні церкви побудовано чотириколонний ґавіт. На південний схід від храму знаходиться цвинтар з хачкарами XIII–XVII ст.
Більш ніж тисячолітній храм зберігся без значних змін.
Скульптура і рельєфи
Церква святого Хреста прикрашена фресками і багатим різьбленням по каменю, особливо знаменита оригінальними і досить різноманітними за сюжетами рельєфами. При збереженні виразності силуету і маси храму, ці рельєфи мають самостійне культурне значення. Архітектор Мануел, що був також скульптором, покрив весь фасад церкви рельєфами релігійного і світського характеру. Рельєфи багаті візерунками твариного і рослинного мотивів. Часто використовуваний художниками пізнішого часу мотив «звіриного гону» (XII–XIII ст.), зображений під карнизами нижньої частини храму, можна побачити на предметах мистецтва Ірану і Кавказу. Тематичною різноманітністю і зокрема світським змістом, особливо виділяється рельєфний пояс, що оперізує всю церкву і проходить у верхній частині фасаду — так званий «виноградний фриз» (інакше «Збір винограду»). На рельєфі виноградної лози сплетені сюжети збирання врожаю, сцени полювання, бенкети, тварини, фігури людей тощо. На східній частині фасаду рельєфний пояс переривається скульптурою царя Васпуракана — ктитора Гагіка Арцруні. Ці рельєфи, на думку [ru], «за сюжетним та іконографічним різноманіттям, глибоким символізмом не мають собі рівних на всьому християнському Сході». У композиції «Вознесіння Хреста», розташованій під центральним вікном західного фасаду, зображено посвячення храму: представлена сцена піднесення царем Гагіком моделі храму Ісусу Христу. На верхньому фризі храму виконано горельєфи, що зображують людські обличчя. На думку Г. Гояна вони зображують театральні маски. В цілому Мануел прагнув до орнаментальности і відходив від попередньої пластичної ясності.
Фасадні поверхні церкви повністю покриті рельєфами із сюжетів Старого й Нового Завіту, образами пророків і апостолів, іноді портретами святих, взятими в круглу структуру. Стильові особливості ахтамарських рельєфів пізніше вплинули на мініатюри «ванської» або «васпураканської» школи мініатюри. В рельєфах храму, в низці іконографічних мотивів, простежується зв'язок з традиціями сасанідського мистецтва. В деяких зображеннях тварин відзначається мусульманський вплив, а вплив візантійської іконографії — в релігійних сценах
Фрески
Вважається, що фрески церкви були виконані під безпосереднім керівництвом архітектора і скульптора Ахтамара Мануела. Ахтамар, по суті, єдиний збережений пам'ятник часу, фрески якого збереглися порівняно повноцінно і дають можливість для формування уявлення про живопис епохи та його стильові особливості. Збереглося 2 шари фресок. Передбачається, що в куполі було зображення Хреста або композиції «Вознесіння Хреста». Цикл починається розписом історії Адама і Єви на барабані, а внизу в 4 вівтарях у 3 ярусах виконано великий цикл фресок земного життя Ісуса Христа. Примітно також, що послідовність розташування фресок відрізняється і від візантійської, і від західної програм розпису: вважається, що композиція «Друге пришестя Ісуса Христа», розташована над входом південної екседри, є прототипом візантійської редакції «Страшного Суду». Виконані також фрески євангельських сцен, фігур апостолів і святих, орнаментальні смуги. Як зазначає Л. Дурнова фрески Ахтамарського храму «вражають динамікою не тільки всієї фігури, але й складок одягу».
Реставрація
2007 року за рішенням уряду Туреччини церкву було відреставровано. 19 вересня 2010 року, вперше за 95 років, у церкві пройшла літургія, a в ніч з 30 вересня на 1 жовтня на церкві встановлено хрест. До цього відмова турецької влади встановити хрест на куполі церкви призвела до масових протестів вірмен усього світу. Нині Ахтамар діє як музей. 8 вересня 2013 року в церкві було здійснено таїнство хрещення 6 осіб, серед яких одне немовля. Обряд провів єпископ Арам Атесян.
Завдяки географічній ізольованості (на острові) церква порівняно добре збереглася. Один з провідних вірменських фахівців з вірменської архітектури Самвел Карапетян зазначає, що реконструкцію проведено на високому рівні, хоча ряд інших фахівців вказують на незначні недоліки.
Див. також
Примітки
- [{{{посилання}}} Ахтамар] — стаття з Художньої енциклопедії
- Robert Fossier. The Cambridge illustrated history of the Middle Ages. — Cambridge University Press, 1997. — С. 374.
- Austen Henry Layard, Layard Austen Henry. Discoveries in the Ruins of Nineveh and Babylon: With Travels in Armenia, Kurdistan and the Desert: Being the Result of a Second Expedition Undertaken for the Trustees of the British Museum. — Cambridge University Press, 2010. — Т. I. — С. 114—115.
- А. Ю. Казарян. Ахтамар // Православная энциклопедия. — Москва, 2002. — Т. 4. — С. 216—217.
- В. В. Шлеев. Всеобщая история искусств / Под общей редакцией Б. В. Веймарна и Ю. Д. Колпинского. — М. : Искусство, 1960. — Т. 2, кн. 1.
- The Oxford companion to architecture : ( )[англ.] / Под ред. Patrick Goode. — Oxford University Press, 2009. — Vol. I. — С. 39.
- С. Мнацаканян, Б. Аракелян, С. Балян. Ахтамар // Армянская советская энциклопедия. — Т. 1. — С. 225.
- Токарский Н.М. Архитектура Армении 4-14 в. — Ер. : Армгосиздат, 1961. — С. 213.
- Рецензия: Мнацаканян С. Х. Ахтамар // ВВ. 1987. Т. 50. С. 201—203
- Г. Гоян. 2000 лет армянского театра. — М. : Искусство, 1952. — Т. 2. Театр средневековой Армении. — С. 182—185.
- В. В. Шлеев. Всеобщая история искусств / Под общей редакцией Б. В. Веймарна и Ю. Д. Колпинского. — М. : Искусство, 1960. — Т. 2, кн. 1.
В рельєфах Ахтамарського храму видно безпосередній зв'язок з традиціями так званого сасанідського мистецтва, головним чином в низці іконографічних мотивів. Оригінальний текст (рос.)В рельефах Ахтамарского храма видна непосредственная связь с традициями так называемого сасанидского искусства, главным образом в ряде иконографических мотивов. - Армения. — М : Центрполиграф, 2008. — С. 144—147. — 188 с.
- . Армяне — народ-созидатель. — Центрполиграф, 2004. — С. 13. — 350 с.
- Л. Р. Азарян. Фресковая живопись // История армянского народа. — 1976. — Т. III. — С. 406—409.
- Лазарев В. Н. VI. 10. Искусство Армении // История византийской живописи. — М. : Искусство, 1986.
- Г. Гоян. 2000 лет армянского театра. — Москва : Искусство, 1952. — Т. 2. Театр средневековой Армении. — С. 215—216.
- Ankara restores Armenian church // BBC:NEWS. — 29 March 2007.
- . Архів оригіналу за 22 травня 2021. Процитовано 21 травня 2020.
- В армянской церкви Сурб Хач на острове Ахтамар прошла литургия. Радио Азатутюн. 10 вересня 2012. Процитовано 21 травня 2020.
- . Архів оригіналу за 6 січня 2019. Процитовано 21 травня 2020.
- . Архів оригіналу за 18 листопада 2017. Процитовано 21 травня 2020.
- Э. Мандалян. Турецко-армянские чудеса, Русский Базар № 37(752) 16 — 22 сентября, 2010
- . Архів оригіналу за 18 квітня 2010. Процитовано 21 травня 2020.
Література
- . Памятники армянского зодчества на острове Ахтамар // Избранные труды. — М., 1968. — Т. I.
- S. Der Nersesian. Aghtamar. Church of the Holy Cross. — Harvard, 1969.
- M. S. Ipsiroglu. Die Kirche von Achtamar. — Berlin und Meinz, 1963.
Посилання
- The Aghtamar church. The Sculpture on the East Facade [ 30 квітня 2020 у Wayback Machine.] на сайті virtualani.org
- Akhtamar Monastery [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] на сайті armenica.org
- California State University. Armenian Studies Program.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cerkva Svyatogo Hresta na ostrovi Ahtamar virm Ախթամարի Սուրբ Խաչ եկեղեցի rannoserednovichnij virmenskij monastir na ostrovi Ahtamar sho na ozeri Van pobudovanij u 915 921 rokah Cerkva Svyatogo Hrestavirm Ախթամարի Սուրբ Խաչ եկեղեցիVirmenska cerkva Svyatogo Hresta38 20 30 pn sh 43 02 07 sh d 38 34166700002777617 pn sh 43 035278000027773260 sh d 38 34166700002777617 43 035278000027773260 Koordinati 38 20 30 pn sh 43 02 07 sh d 38 34166700002777617 pn sh 43 035278000027773260 sh d 38 34166700002777617 43 035278000027773260Roztashuvannya Turechchina provinciya Van ostriv Ahtamar ozero VanKonfesiyaVirmenska apostolska cerkvaArhitektorManuelZasnovnikGagik ArcruniStilVirmenska arhitektura Cerkva Svyatogo Hresta u VikishovishiIstorichnij narisCerkva svyatogo Hresta odna z unikalnih pam yatok virmenskoyi arhitekturi i odin z prekrasnih prikladiv hudozhnoyi techiyi u Virmeniyi IX X stolit Pobudovanij u 915 921 rokah zodchim Manuelom Vid 1113 roku staye rezidenciyeyu ru Virmenskoyi cerkvi Prichinoyu comu bula nezgoda 5 yepiskopiv z postavlennyam patriarhom molodogo Grigora III Pahlavuni 1114 roku Sobor u mistechku Shugra v Kilikiyi skinuv ahtamarskogo yepiskopa Davida odnak ostannij ne pidkorivshis rishennyam progolosiv Ahtamarskij katolikosat Jogo yurisdikciya poshirilasya tilki v chastini Vaspurakana Vid XIII stolittya v epohu mongolskogo panuvannya Ahtamarskih katolikosiv obirali z rodu Arcruni Hedenekidiv todi zh cej san staye spadkovim Koristuyuchis zastupnictvom Dzhahan shaha Kara Koyunlu katolikos Zakariya III zumiv na korotkij chas ob yednati Ahtamarskij katolikosat z Echmiadzinskim ale vsogo 14 yeparhij V kinci XVIII stolittya pislya trivalih superechok mizh dvoma katolikosatami shodo rozmezhuvannya yurisdikciyi bulo viznano verhovenstvo Echmiadzina Vzhe v kinci XIX stolittya Ahtamarskij katolikosat mav 2 yeparhiyi z 302 cerkvami i 58 monastiryami 1895 roku yeparhiyi perejshli v yurisdikciyu konstantinopolskogo patriarhatu Virmenskoyi cerkvi Monastir sporozhniv pislya genocidu virmen 1915 roku ArhitekturaAhtamar hrestovo kupolna cerkva desho vidozminena v plani dovzhina 17 m shirina 14 m visota 24 m Arhitekturnij tip cerkvi tetrakonha z kutovimi nishami shodit do pam yatok VII stolittya Na pivnichnij shid vid hramu 1316 roku zvedeno kaplicyu a 1763 roku visoku dzvinicyu U XVIII stolitti na zahidnij storoni cerkvi pobudovano chotirikolonnij gavit Na pivdennij shid vid hramu znahoditsya cvintar z hachkarami XIII XVII st Cerkva do restavraciyi Bilsh nizh tisyacholitnij hram zberigsya bez znachnih zmin Skulptura i relyefi Cerkva svyatogo Hresta prikrashena freskami i bagatim rizblennyam po kamenyu osoblivo znamenita originalnimi i dosit riznomanitnimi za syuzhetami relyefami Pri zberezhenni viraznosti siluetu i masi hramu ci relyefi mayut samostijne kulturne znachennya Arhitektor Manuel sho buv takozh skulptorom pokriv ves fasad cerkvi relyefami religijnogo i svitskogo harakteru Relyefi bagati vizerunkami tvarinogo i roslinnogo motiviv Chasto vikoristovuvanij hudozhnikami piznishogo chasu motiv zvirinogo gonu XII XIII st zobrazhenij pid karnizami nizhnoyi chastini hramu mozhna pobachiti na predmetah mistectva Iranu i Kavkazu Tematichnoyu riznomanitnistyu i zokrema svitskim zmistom osoblivo vidilyayetsya relyefnij poyas sho operizuye vsyu cerkvu i prohodit u verhnij chastini fasadu tak zvanij vinogradnij friz inakshe Zbir vinogradu Na relyefi vinogradnoyi lozi spleteni syuzheti zbirannya vrozhayu sceni polyuvannya benketi tvarini figuri lyudej tosho Na shidnij chastini fasadu relyefnij poyas pererivayetsya skulpturoyu carya Vaspurakana ktitora Gagika Arcruni Ci relyefi na dumku ru za syuzhetnim ta ikonografichnim riznomanittyam glibokim simvolizmom ne mayut sobi rivnih na vsomu hristiyanskomu Shodi U kompoziciyi Voznesinnya Hresta roztashovanij pid centralnim viknom zahidnogo fasadu zobrazheno posvyachennya hramu predstavlena scena pidnesennya carem Gagikom modeli hramu Isusu Hristu Na verhnomu frizi hramu vikonano gorelyefi sho zobrazhuyut lyudski oblichchya Na dumku G Goyana voni zobrazhuyut teatralni maski V cilomu Manuel pragnuv do ornamentalnosti i vidhodiv vid poperednoyi plastichnoyi yasnosti Fasadni poverhni cerkvi povnistyu pokriti relyefami iz syuzhetiv Starogo j Novogo Zavitu obrazami prorokiv i apostoliv inodi portretami svyatih vzyatimi v kruglu strukturu Stilovi osoblivosti ahtamarskih relyefiv piznishe vplinuli na miniatyuri vanskoyi abo vaspurakanskoyi shkoli miniatyuri V relyefah hramu v nizci ikonografichnih motiviv prostezhuyetsya zv yazok z tradiciyami sasanidskogo mistectva V deyakih zobrazhennyah tvarin vidznachayetsya musulmanskij vpliv a vpliv vizantijskoyi ikonografiyi v religijnih scenah Freski Vvazhayetsya sho freski cerkvi buli vikonani pid bezposerednim kerivnictvom arhitektora i skulptora Ahtamara Manuela Ahtamar po suti yedinij zberezhenij pam yatnik chasu freski yakogo zbereglisya porivnyano povnocinno i dayut mozhlivist dlya formuvannya uyavlennya pro zhivopis epohi ta jogo stilovi osoblivosti Zbereglosya 2 shari fresok Peredbachayetsya sho v kupoli bulo zobrazhennya Hresta abo kompoziciyi Voznesinnya Hresta Cikl pochinayetsya rozpisom istoriyi Adama i Yevi na barabani a vnizu v 4 vivtaryah u 3 yarusah vikonano velikij cikl fresok zemnogo zhittya Isusa Hrista Primitno takozh sho poslidovnist roztashuvannya fresok vidriznyayetsya i vid vizantijskoyi i vid zahidnoyi program rozpisu vvazhayetsya sho kompoziciya Druge prishestya Isusa Hrista roztashovana nad vhodom pivdennoyi eksedri ye prototipom vizantijskoyi redakciyi Strashnogo Sudu Vikonani takozh freski yevangelskih scen figur apostoliv i svyatih ornamentalni smugi Yak zaznachaye L Durnova freski Ahtamarskogo hramu vrazhayut dinamikoyu ne tilki vsiyeyi figuri ale j skladok odyagu Restavraciya2007 roku za rishennyam uryadu Turechchini cerkvu bulo vidrestavrovano 19 veresnya 2010 roku vpershe za 95 rokiv u cerkvi projshla liturgiya a v nich z 30 veresnya na 1 zhovtnya na cerkvi vstanovleno hrest Do cogo vidmova tureckoyi vladi vstanoviti hrest na kupoli cerkvi prizvela do masovih protestiv virmen usogo svitu Nini Ahtamar diye yak muzej 8 veresnya 2013 roku v cerkvi bulo zdijsneno tayinstvo hreshennya 6 osib sered yakih odne nemovlya Obryad proviv yepiskop Aram Atesyan Zavdyaki geografichnij izolovanosti na ostrovi cerkva porivnyano dobre zbereglasya Odin z providnih virmenskih fahivciv z virmenskoyi arhitekturi Samvel Karapetyan zaznachaye sho rekonstrukciyu provedeno na visokomu rivni hocha ryad inshih fahivciv vkazuyut na neznachni nedoliki Div takozhVirmenska arhitekturaPrimitki posilannya Ahtamar stattya z Hudozhnoyi enciklopediyi Robert Fossier The Cambridge illustrated history of the Middle Ages Cambridge University Press 1997 S 374 Austen Henry Layard Layard Austen Henry Discoveries in the Ruins of Nineveh and Babylon With Travels in Armenia Kurdistan and the Desert Being the Result of a Second Expedition Undertaken for the Trustees of the British Museum Cambridge University Press 2010 T I S 114 115 A Yu Kazaryan Ahtamar Pravoslavnaya enciklopediya Moskva 2002 T 4 S 216 217 V V Shleev Vseobshaya istoriya iskusstv Pod obshej redakciej B V Vejmarna i Yu D Kolpinskogo M Iskusstvo 1960 T 2 kn 1 The Oxford companion to architecture angl Pod red Patrick Goode Oxford University Press 2009 Vol I S 39 S Mnacakanyan B Arakelyan S Balyan Ahtamar Armyanskaya sovetskaya enciklopediya T 1 S 225 Tokarskij N M Arhitektura Armenii 4 14 v Er Armgosizdat 1961 S 213 Recenziya Mnacakanyan S H Ahtamar VV 1987 T 50 S 201 203 G Goyan 2000 let armyanskogo teatra M Iskusstvo 1952 T 2 Teatr srednevekovoj Armenii S 182 185 V V Shleev Vseobshaya istoriya iskusstv Pod obshej redakciej B V Vejmarna i Yu D Kolpinskogo M Iskusstvo 1960 T 2 kn 1 V relyefah Ahtamarskogo hramu vidno bezposerednij zv yazok z tradiciyami tak zvanogo sasanidskogo mistectva golovnim chinom v nizci ikonografichnih motiviv Originalnij tekst ros V relefah Ahtamarskogo hrama vidna neposredstvennaya svyaz s tradiciyami tak nazyvaemogo sasanidskogo iskusstva glavnym obrazom v ryade ikonograficheskih motivov Armeniya M Centrpoligraf 2008 S 144 147 188 s Armyane narod sozidatel Centrpoligraf 2004 S 13 350 s L R Azaryan Freskovaya zhivopis Istoriya armyanskogo naroda 1976 T III S 406 409 Lazarev V N VI 10 Iskusstvo Armenii Istoriya vizantijskoj zhivopisi M Iskusstvo 1986 G Goyan 2000 let armyanskogo teatra Moskva Iskusstvo 1952 T 2 Teatr srednevekovoj Armenii S 215 216 Ankara restores Armenian church BBC NEWS 29 March 2007 Arhiv originalu za 22 travnya 2021 Procitovano 21 travnya 2020 V armyanskoj cerkvi Surb Hach na ostrove Ahtamar proshla liturgiya Radio Azatutyun 10 veresnya 2012 Procitovano 21 travnya 2020 Arhiv originalu za 6 sichnya 2019 Procitovano 21 travnya 2020 Arhiv originalu za 18 listopada 2017 Procitovano 21 travnya 2020 E Mandalyan Turecko armyanskie chudesa Russkij Bazar 37 752 16 22 sentyabrya 2010 Arhiv originalu za 18 kvitnya 2010 Procitovano 21 travnya 2020 Literatura Pamyatniki armyanskogo zodchestva na ostrove Ahtamar Izbrannye trudy M 1968 T I S Der Nersesian Aghtamar Church of the Holy Cross Harvard 1969 M S Ipsiroglu Die Kirche von Achtamar Berlin und Meinz 1963 PosilannyaThe Aghtamar church The Sculpture on the East Facade 30 kvitnya 2020 u Wayback Machine na sajti virtualani org Akhtamar Monastery 4 bereznya 2016 u Wayback Machine na sajti armenica org California State University Armenian Studies Program