Саджиди (ساجیان) — феодальна держава в Західному Ірані, що утворилася наприкінці IX століття після послаблення Аббасидського халіфату. Занепала наприкінці 920-х років.
ساجیان Саджиди | ||||
| ||||
Столиця | Мараґа (890-901) (901-929) | |||
Мови | перська | |||
Релігії | іслам | |||
Форма правління | монархія | |||
володар | ||||
Історія | ||||
- Засноване | 890 | |||
- Повалено | 929 | |||
|
Історія
Засновником був , який служив при багдадському халіфі аль-Мутасімі. Замолоду він брав участь у військових операціях проти Бабека. Наприкінці 840-50-х років він стає начальником «мекканського шляху», а з 856 року призначається намісником Куфи, потім Халеба (Алеппо), що в Сирії. У 874 році він стає вже правителем Ахвазу. Після його смерті 879 року на політичну арену висуваються його сини і . Оформлення у самостійну державу відбулося за Ав'ї Мухаммеді, що лише номінально визнавав зверхність халіфа, більш релігійну.
Юсуф іб-Абу-Садж посів владу після нетривалого володарювання небожа у 901 році. Він переніс свою столицю з Мараґи до Ардебіля У 919—922 роках внаслідок повстання військ з числа рабів на чолі із Субуком, Юсуф вимушений був тікати з Ардабіля. Зумів повернутися до влади у 922 році.
Після смерті Юсуфа, що правив Вірменією, Алупанією та Атропатеною 27 років, халіф аль-Муктадір у 928 році призначає на його місце небожа , але той загинув в Ардебілі, а за іншою версією був убитий в Маразі власною охороною, яка і захопила владу у 929 році.
Джерела
- Clifford Edmund Bosworth, The New Islamic Dynasties: A Chronological and Genealogical Manual, Columbia University, 1996.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Саджиди |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sadzhidi ساجیان feodalna derzhava v Zahidnomu Irani sho utvorilasya naprikinci IX stolittya pislya poslablennya Abbasidskogo halifatu Zanepala naprikinci 920 h rokiv ساجیان Sadzhidi 890 929 Sadzhidi istorichni kordoni na karti Stolicya Maraga 890 901 901 929 Movi perska Religiyi islam Forma pravlinnya monarhiya volodar Istoriya Zasnovane 890 Povaleno 929 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu SadzhidiIstoriyaZasnovnikom buv yakij sluzhiv pri bagdadskomu halifi al Mutasimi Zamolodu vin brav uchast u vijskovih operaciyah proti Babeka Naprikinci 840 50 h rokiv vin staye nachalnikom mekkanskogo shlyahu a z 856 roku priznachayetsya namisnikom Kufi potim Haleba Aleppo sho v Siriyi U 874 roci vin staye vzhe pravitelem Ahvazu Pislya jogo smerti 879 roku na politichnu arenu visuvayutsya jogo sini i Oformlennya u samostijnu derzhavu vidbulosya za Av yi Muhammedi sho lishe nominalno viznavav zverhnist halifa bilsh religijnu Yusuf ib Abu Sadzh posiv vladu pislya netrivalogo volodaryuvannya nebozha u 901 roci Vin perenis svoyu stolicyu z Maragi do Ardebilya U 919 922 rokah vnaslidok povstannya vijsk z chisla rabiv na choli iz Subukom Yusuf vimushenij buv tikati z Ardabilya Zumiv povernutisya do vladi u 922 roci Pislya smerti Yusufa sho praviv Virmeniyeyu Alupaniyeyu ta Atropatenoyu 27 rokiv halif al Muktadir u 928 roci priznachaye na jogo misce nebozha ale toj zaginuv v Ardebili a za inshoyu versiyeyu buv ubitij v Marazi vlasnoyu ohoronoyu yaka i zahopila vladu u 929 roci DzherelaClifford Edmund Bosworth The New Islamic Dynasties A Chronological and Genealogical Manual Columbia University 1996 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Sadzhidi