У Вікіпедії є статті про інших людей з іменем Амазасп Абусахл Амазасп Աբուսահլ Համազասպ д н 972 3 й цар Васпуракана з 95

У Вікіпедії є статті про інших людей з іменем Амазасп.

Абусахл-Амазасп (*Աբուսահլ-Համազասպ, д/н —972) — 3-й цар Васпуракана з 959 до 972 року.

Абусахл-Амазасп
Абусахл-Амазасп
цар Васпуракана
Початок правління:	959
Кінець правління:	972

Попередник:	Деренік-Ашот
Наступник:	Ашот-Саак Гурген-Хачик Сенекерім

Дата народження:	невідомо^[1]
Дата смерті:	969 або 968^[1]
Дружина:	Гадай
Діти:	4 сини
Династія:	Арцруніди
Батько:	Гагік I
Мати:	Млке Арцруні

Життєпис

Походив з династії Арцрунідів. Молодший син Гагіка I, царя Васпуранану, й Млке Арцруні. Про дату народження нічого невідомо. Замолоду оженився на представниці знатного вірменського роду. У 959 році успадкував трон після смерті старшого брата Деренік-Ашот.

Дотримувався мирних стосунків з мусульманськими сусідами, насамперед Саларідами. При цьому скористався розгардіяшем між останніми за владу, а потім війнами Саларідів та Шеддадідів задля зміцнення влади до озера Урмія. В цій політику завдав поразки Хойському емірату, який визнав зверхність Васпуракану.

Втім найбільшу загрозу з 960-х років становила Візантійська імперія, яка 968 року зуміла захопити вірменське князівство Тарон (створили на його основі фему з такою ж назвою), загрожуючи Анійському царству і Васпуракану. задля припинення візантійського наступу зібрав вірменських князів біля озера Ван, уклав союз з Ані. Це змусило імператора Іоанна I Цимісхія відмовитися від підкорення Васпуракану, перенісши війну до Верхньої Месопотамії.

У 968 році візантійський військовик Бард Фока захопив у Васпуракана область Манцікерт. Помер Абусахл-Амазасп у 972 році. Його царство було розділено між синами Ашот-Сааком, Гурген-Хачиком та Сенекерімом.

Родина

Дружина — Гадай

Діти:

Ашот-Саак, цар у 972—991 роках
Гурген-Хачик, цар у 972—1003
Сенекерімом, цар у 972—1021 роках
Деренік

Примітки

Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. Խուդավերդյան — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1974.
d:Track:Q164396d:Track:Q124405912d:Track:Q6429958d:Track:Q2657718
Toumanoff C. Les dynasties de la Caucasie chrétienne de l'Antiquité jusqu'au xixe siècle: Tables généalogiques et chronologiques — Rome: 1990. — P. 103.
d:Track:Q13409386d:Track:Q220d:Track:Q1134707

Джерела

Gérard Dédéyan (dir.), Histoire du peuple arménien, Toulouse, Éd. Privat, 2007 (1re éd. 1982), 991 p. [détail de l’édition] (), p. 250.
Rouben Paul Adalian, ed. (2010). Historical Dictionary of Armenia. Scarecrow Press.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q1239328"_data-entity-id="Q2657718">[[:hy:s:Հայկական_սովետական_հանրագիտարան|Вірменська_радянська_енциклопедія]]<span_class="wef_low_priority_links">_/_за_ред._[[:Амбарцумян_Віктор_Амазаспович|Վ.&nbsp;Համբարձումյան]],_[[:hy:Կոստանդին_Խուդավերդյան|Կ.&nbsp;Խուդավերդյան]]_—_[[:d:Q124405912|Հայկական_հանրագիտարան_հրատարակչություն]],_1974.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q164396]][[d:Track:Q124405912]][[d:Track:Q6429958]][[d:Track:Q2657718]]</div>-1] Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. Խուդավերդյան — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1974.
d:Track:Q164396d:Track:Q124405912d:Track:Q6429958d:Track:Q2657718

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q386724"_data-entity-id="Q13409386"><i_class="wef_low_priority_links">[[:fr:Cyrille_Toumanoff|Toumanoff&nbsp;C.]]</i>_[[:d:Q13409386|Les_dynasties_de_la_Caucasie_chrétienne_de_l'Antiquité_jusqu'au_xixe_siècle]]:_Tables_généalogiques_et_chronologiques<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:Рим|Rome]]:_1990._—_P.&nbsp;103.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q13409386]][[d:Track:Q220]][[d:Track:Q1134707]]</div>-2] Toumanoff C. Les dynasties de la Caucasie chrétienne de l'Antiquité jusqu'au xixe siècle: Tables généalogiques et chronologiques — Rome: 1990. — P. 103.
d:Track:Q13409386d:Track:Q220d:Track:Q1134707

[1]